Dogmatism
http://dbpedia.org/resource/Dogmatism
Dogmatismus (z řec. dogma - mínění, rozhodnutí, učení) je spíše pejorativní označení pro takový postoj či způsob myšlení, který určitým tvrzením přisuzuje absolutní platnost. Má-li zároveň k dispozici donucovací prostředky, může pokusy o kritiku těchto mínění zakazovat a trestat. Tak se dogmatismus chápe v politických a ideologických diskusích.
rdf:langString
El dogmatisme és una posició filosòfica que afirma la possibilitat de l'ésser humà d'accedir de forma total i segura al coneixement ple de la realitat que ens envolta. Planteja així una visió molt optimista sobre les capacitats humanes del coneixement científic. Un dels filòsofs que es consideren dins del dogmatisme és René Descartes, qui confiava plenament en què la raó humana, a través d'un mètode correcte, pot accedir a la "Veritat". Aquesta visió s'enfronta amb l'escepticisme, que planteja la impossibilitat de l'accés total al coneixement.
rdf:langString
Dogmatismo eszeptizismoaren aurkako doktrina epistemologikoa da. Giza arrazoiak egiazko ezagutzarako ahalmena duela onartzen du eta egiazkotzat dituen oinarriak baieztatzen ditu. Gehienetan, a priorizko usteetatik abiatuta, ideiak zalantzan jartzeko aukerarik eman gabe onartzen dituen jarrera intelektualari ematen zaio gaur egun izen hau. Horren ondorioz, iritzia baino ez den ideia bat egiaztatutako gertakaritzat hartu ohi du jarrera hori duenak.
rdf:langString
独断主義（どくだんしゅぎ、英：dogmatism, 独：Dogmatismus）とは、絶対的な明証性をもつとされる基本的原理（ドグマ）を根底におき、そこから世界の構造を明らかにしようとする主義である。独断論とも。 ドグマとは元来宗教上真理と宣言された教義をいう。 独断主義は、認識論における懐疑主義に対立する見解である。カントが当時のドイツの講壇哲学において支配的であったライプニッツ＝ヴォルフ派哲学を批判するために用いたことに始まる用語で、自身の批判哲学を確立した前に、自身がかつて所属していた当該学派における状態を「独断論のまどろみ」と比喩的に呼んだ。 そこから、神などの超越者を前提とする形而上学、のみならず、神学論などに対していわれるようになった。 オカルティズム、現代では疑似科学に対していわれることもあるが、このときドグマは思いなし（ドクサ）とほぼ同義に扱われる。
rdf:langString
Dogmatyzm (od gr. dógma – „przekonanie”, „zdanie”, „pogląd”) – stanowisko bezkrytycznego przyjmowania danych twierdzeń jako prawdy, bez weryfikacji i podawania w wątpliwość, na zasadzie bezkrytycznej wiary. Dogmatyzm jest przeciwieństwem sceptycyzmu.
rdf:langString
Догмати́зм (от др.-греч. δόγμα «мнение, учение; решение») — способ мышления, оперирующий догмами (считающимися неизменными вечными положениями, не подвергаемыми критике) и опирающийся на них. Для догматизма характерны некритичность по отношению к догмам (отсутствие критики и сомнений) и консерватизм мышления (неспособность воспринимать информацию, противоречащую догмам), слепая вера в авторитеты. Термин «догматизм» применяется в сфере политики, религии и философии.
rdf:langString
Δογματισμός ονομάζεται η αποφθεγματική διατύπωση διαφόρων ιδεών, χωρίς αιτιολογία ή απόδειξη. Αναφέρεται στην έλλειψη κριτικής σκέψης και την προσκόλληση σε κάποια θεωρία που δε στηρίζεται σε αποδείξεις ή που θεωρείται επιστημονικά ξεπερασμένη.Ουσιαστικά ο δογματισμός όχι μόνο δεν προάγει το διάλογο, αλλά και τον απορρίπτει. Είναι η προσήλωση και η άκριτη εμμονή στις αρχές και την αυστηρότητα ενός συστήματος, η οποία προτάσσει την άνευ όρων αποδοχή ορισμένων κωδικοποιημένων και μηχανικά σχηματισμένων θέσεων. Απαντά στη φιλοσοφία, στη θρησκεία και στην καθημερινή ζωή.
rdf:langString
Dogmemo estas tiu filozofia flanko kontraŭstaranta la kritikismon kaj ideismon, kiu devenigas la penson el la Esto kaj tial supozas la superegon de la objekto, kompare kun la , nome de la realo super la ideo, kaj foje de la naturo super la . Dio mem estas konceptata imanenta en la Naturo, kaj eĉ tute (in toto) identigita kun tiu lasta adherante tiel al panteismo. La unua elstarulo de dogmeno estas onie konsiderata Spinoza (1632-1677). Tiu koncepto jam troviĝis inter la stoikuloj. En la 19-a jarcento al ĝi adheris Einstein.
rdf:langString
El dogmatismo es una posición filosófica respecto a la posibilidad del conocimiento. Hace derivar el pensamiento del ser, presupone la supremacía del objeto respecto al sujeto y la capacidad del sujeto para recibir, sin distorsiones, la verdad del objeto tal como es en sí mismo y de forma independiente al sujeto. Por este motivo, para el dogmatismo, la verdad existe; la verdad se entiende como correspondencia o adecuación entre la realidad (ser) y el pensamiento, y esa verdad objetiva legitima al dogmático como portavoz de la verdad y justifica su fundamentalismo intelectual.
rdf:langString
Le dogmatisme est une forme de pensée qui suppose une « vérité » décisive, universelle, immuable et incontestable. Elle s'apparente à celle du croyant vis-à-vis du dogme. L'acceptation d'une idée est déterminée par l'obéissance à une autorité divine ou humaine, et non par la démonstration de son fondement rationnel. Est « dogmatique » ce qui est exprimé de manière péremptoire ou n'admettant pas de remise en cause.
rdf:langString
Il dogmatismo è quella corrente filosofica contrapposta al criticismo e all'idealismo, che facendo derivare il pensiero dall'Essere presuppone la supremazia dell'oggetto rispetto al soggetto, della realtà sull'idea, e a volte persino della natura sullo spirito. Dio stesso è concepito immanente alla Natura, e anzi identificato in toto con quest'ultima (panteismo). Il maggiore esponente del dogmatismo è considerato Spinoza (1632-1677). Lo si ritrova anche nello stoicismo. Nel Novecento vi aderì Einstein.
rdf:langString
Догматизм (від грец. думка, вчення, рішення) — є одним із виявів метафізичного способу мислення, якому властива підміна аналізу живої дійсності закостенілими, незмінними формулами.Це спосіб засвоєння і застосування знань, у якому те чи інше вчення або положення сприймаються як закінчена вічна істина, як догма, використовуються без урахування конкретних умов життя. Догматизм виходить з незмінних, раз і назавжди даних формул, знань, які не можуть збагачуватися в процесі розвитку пізнання.
rdf:langString
rdf:langString
Dogmatism
rdf:langString
Dogmatisme
rdf:langString
Dogmatismus
rdf:langString
Δογματισμός
rdf:langString
Dogmemo
rdf:langString
Dogmatismo
rdf:langString
Dogmatismo
rdf:langString
Dogmatismo
rdf:langString
Dogmatisme
rdf:langString
独断主義
rdf:langString
Dogmatyzm
rdf:langString
Dogmatismo
rdf:langString
Догматизм
rdf:langString
Догматизм
xsd:integer
490500
xsd:integer
969649213
rdf:langString
Dogmatismus (z řec. dogma - mínění, rozhodnutí, učení) je spíše pejorativní označení pro takový postoj či způsob myšlení, který určitým tvrzením přisuzuje absolutní platnost. Má-li zároveň k dispozici donucovací prostředky, může pokusy o kritiku těchto mínění zakazovat a trestat. Tak se dogmatismus chápe v politických a ideologických diskusích.
rdf:langString
El dogmatisme és una posició filosòfica que afirma la possibilitat de l'ésser humà d'accedir de forma total i segura al coneixement ple de la realitat que ens envolta. Planteja així una visió molt optimista sobre les capacitats humanes del coneixement científic. Un dels filòsofs que es consideren dins del dogmatisme és René Descartes, qui confiava plenament en què la raó humana, a través d'un mètode correcte, pot accedir a la "Veritat". Aquesta visió s'enfronta amb l'escepticisme, que planteja la impossibilitat de l'accés total al coneixement.
rdf:langString
Δογματισμός ονομάζεται η αποφθεγματική διατύπωση διαφόρων ιδεών, χωρίς αιτιολογία ή απόδειξη. Αναφέρεται στην έλλειψη κριτικής σκέψης και την προσκόλληση σε κάποια θεωρία που δε στηρίζεται σε αποδείξεις ή που θεωρείται επιστημονικά ξεπερασμένη.Ουσιαστικά ο δογματισμός όχι μόνο δεν προάγει το διάλογο, αλλά και τον απορρίπτει. Είναι η προσήλωση και η άκριτη εμμονή στις αρχές και την αυστηρότητα ενός συστήματος, η οποία προτάσσει την άνευ όρων αποδοχή ορισμένων κωδικοποιημένων και μηχανικά σχηματισμένων θέσεων. Πιστεύει στο «οὔ με πείσεις, κἂν με πείσῃς». Αυταρχισμός, μισαλλοδοξία και φανατισμός είναι τα κύρια χαρακτηριστικά που προσιδιάζουν στο δογματικό. Απαντά στη φιλοσοφία, στη θρησκεία και στην καθημερινή ζωή.
rdf:langString
Dogmemo estas tiu filozofia flanko kontraŭstaranta la kritikismon kaj ideismon, kiu devenigas la penson el la Esto kaj tial supozas la superegon de la objekto, kompare kun la , nome de la realo super la ideo, kaj foje de la naturo super la . Dio mem estas konceptata imanenta en la Naturo, kaj eĉ tute (in toto) identigita kun tiu lasta adherante tiel al panteismo. Ne temas tamen pri simpla materiismo, ĉar Dio kaj naturo, kvankam unuigitaj kaj nedisigeblaj, estas prezentataj kiel komplementa unuiĝo: la naturo estas nur konkreta kaj tuŝebla manifestacio de Dio, kiu finfine vivas ekskluzive en ĝi, estante ĝi necesa por ke la subjekto fariĝu objekto de si mem, nome por ke ĝi objektiviĝu por vere ekzisti. La objekto siavice estas ĉiam “el” subjekto. Sekvas, do, intima korespondo inter la strukturoj de la realo kaj tiuj de la intelekto. La unua elstarulo de dogmeno estas onie konsiderata Spinoza (1632-1677). Tiu koncepto jam troviĝis inter la stoikuloj. En la 19-a jarcento al ĝi adheris Einstein.
rdf:langString
Dogmatismo eszeptizismoaren aurkako doktrina epistemologikoa da. Giza arrazoiak egiazko ezagutzarako ahalmena duela onartzen du eta egiazkotzat dituen oinarriak baieztatzen ditu. Gehienetan, a priorizko usteetatik abiatuta, ideiak zalantzan jartzeko aukerarik eman gabe onartzen dituen jarrera intelektualari ematen zaio gaur egun izen hau. Horren ondorioz, iritzia baino ez den ideia bat egiaztatutako gertakaritzat hartu ohi du jarrera hori duenak.
rdf:langString
El dogmatismo es una posición filosófica respecto a la posibilidad del conocimiento. Hace derivar el pensamiento del ser, presupone la supremacía del objeto respecto al sujeto y la capacidad del sujeto para recibir, sin distorsiones, la verdad del objeto tal como es en sí mismo y de forma independiente al sujeto. Por este motivo, para el dogmatismo, la verdad existe; la verdad se entiende como correspondencia o adecuación entre la realidad (ser) y el pensamiento, y esa verdad objetiva legitima al dogmático como portavoz de la verdad y justifica su fundamentalismo intelectual. Como alternativas al dogmatismo (de mayor a menor grado de radicalidad) se encuentran el escepticismo, el relativismo y el criticismo.
rdf:langString
Le dogmatisme est une forme de pensée qui suppose une « vérité » décisive, universelle, immuable et incontestable. Elle s'apparente à celle du croyant vis-à-vis du dogme. L'acceptation d'une idée est déterminée par l'obéissance à une autorité divine ou humaine, et non par la démonstration de son fondement rationnel. Le dogmatisme se caractérise par ses conceptualisations étroites, définitives et implicitement normatives et s'oppose au scepticisme ou pyrrhonisme et au progressisme. Sa forme militante la plus extrême est l'intégrisme. Il peut être considéré comme l'un des fondements intellectuels de l'intolérance, du fanatisme, du sectarisme et du totalitarisme. Au sens large, le terme désigne une attitude intellectuelle qui s'appuie sur des certitudes inébranlables et rejette le doute ou la critique. Cette absence d'autocritique s'accompagne d'un raisonnement se voulant logique mais fondé sur des a priori partiels et partiaux, sortis de leur contexte global. Est « dogmatique » ce qui est exprimé de manière péremptoire ou n'admettant pas de remise en cause.
rdf:langString
独断主義（どくだんしゅぎ、英：dogmatism, 独：Dogmatismus）とは、絶対的な明証性をもつとされる基本的原理（ドグマ）を根底におき、そこから世界の構造を明らかにしようとする主義である。独断論とも。 ドグマとは元来宗教上真理と宣言された教義をいう。 独断主義は、認識論における懐疑主義に対立する見解である。カントが当時のドイツの講壇哲学において支配的であったライプニッツ＝ヴォルフ派哲学を批判するために用いたことに始まる用語で、自身の批判哲学を確立した前に、自身がかつて所属していた当該学派における状態を「独断論のまどろみ」と比喩的に呼んだ。 そこから、神などの超越者を前提とする形而上学、のみならず、神学論などに対していわれるようになった。 オカルティズム、現代では疑似科学に対していわれることもあるが、このときドグマは思いなし（ドクサ）とほぼ同義に扱われる。
rdf:langString
Il dogmatismo è quella corrente filosofica contrapposta al criticismo e all'idealismo, che facendo derivare il pensiero dall'Essere presuppone la supremazia dell'oggetto rispetto al soggetto, della realtà sull'idea, e a volte persino della natura sullo spirito. Dio stesso è concepito immanente alla Natura, e anzi identificato in toto con quest'ultima (panteismo). Non si tratta però di semplice materialismo, poiché Dio e natura, sebbene uniti e indissolubili, sono visti in un'unità complementare: la natura è soltanto la manifestazione concreta e tangibile di Dio, che tuttavia vive esclusivamente in essa, essendo essenziale al Soggetto divenire oggetto di se stesso, cioè oggettivarsi. Il soggetto infatti si configura come tale solo in rapporto a un oggetto. E l'oggetto a sua volta è sempre solo oggetto rispetto a un soggetto. Ne consegue la corrispondenza tra le strutture intime della realtà, e quelle dell'intelletto. Il maggiore esponente del dogmatismo è considerato Spinoza (1632-1677). Lo si ritrova anche nello stoicismo. Nel Novecento vi aderì Einstein.
rdf:langString
Dogmatyzm (od gr. dógma – „przekonanie”, „zdanie”, „pogląd”) – stanowisko bezkrytycznego przyjmowania danych twierdzeń jako prawdy, bez weryfikacji i podawania w wątpliwość, na zasadzie bezkrytycznej wiary. Dogmatyzm jest przeciwieństwem sceptycyzmu.
rdf:langString
Догмати́зм (от др.-греч. δόγμα «мнение, учение; решение») — способ мышления, оперирующий догмами (считающимися неизменными вечными положениями, не подвергаемыми критике) и опирающийся на них. Для догматизма характерны некритичность по отношению к догмам (отсутствие критики и сомнений) и консерватизм мышления (неспособность воспринимать информацию, противоречащую догмам), слепая вера в авторитеты. Термин «догматизм» применяется в сфере политики, религии и философии.
rdf:langString
Догматизм (від грец. думка, вчення, рішення) — є одним із виявів метафізичного способу мислення, якому властива підміна аналізу живої дійсності закостенілими, незмінними формулами.Це спосіб засвоєння і застосування знань, у якому те чи інше вчення або положення сприймаються як закінчена вічна істина, як догма, використовуються без урахування конкретних умов життя. Догматизм виходить з незмінних, раз і назавжди даних формул, знань, які не можуть збагачуватися в процесі розвитку пізнання. Догмати (від грец. — постановляти, приймати) — основні положення, які слід приймати як незаперечну істину з будь-яких обставин. Зазвичай це поняття використовується у релігійній сфері та релігійних вченнях.
xsd:nonNegativeInteger
110