Diksha
http://dbpedia.org/resource/Diksha an entity of type: WikicatBuddhistPractices
En el ámbito de las religiones tradicionales de la India, como el budismo, el hinduismo y el yainismo, diksha es el ritual de iniciación al culto de alguna deidad, por un maestro espiritual (llamado diksha gurú) que concede mantras y toma el karma del iniciado.
rdf:langString
La diksha (IAST dīkṣā) est un rite initiatique dans l'hindouisme et dans le jaïnisme. Ce terme peut désigner une cérémonie de passage liée aux samskaras majeurs de cette foi mais aussi l'acceptation d'un fidèle dans une branche spécifique de l'hindouisme, ou, le passage de la vie d'homme au foyer à celle d'ascète suivant les ashramas. Il n'est pas rare que lors de la diksha, un mantra soit donné au croyant.
rdf:langString
Diksha (deeksha) is een gebruik binnen het Hindoeïsme waar men een initiatie doet op afstand. Men gaat ervan uit dat een verlicht persoon totale controle heeft over de universele energie en deze ook middels de handen, ogen, adem of visualisatie over kan brengen op een ander persoon. Een diksha wordt altijd gegeven door een persoon met een hoog spiritueel aanzien en het liefst een verlicht iemand. Men gelooft dat een moment van verlichting is te ervaren als je van zo een iemand een Diksha ontvangt.
rdf:langString
Dīkṣā (devanagari दीक्षा), sostantivo femminile sanscrito traducibile come "consacrazione", "iniziazione religiosa", indica nelle tradizioni religiose dell'India un generico rituale iniziatico, o anche una consacrazione a un evento religioso o di grande importanza.
rdf:langString
Diksza (dewanagari दीक्षा) – akt inicjacji w tradycjach hinduistycznych równoważny znaczeniowo nowym narodzinom. Już w czasach wedyjskich miał na celu uśmiercenie nieuświęconej egzystencji dla osiągnięcia egzystencji wyższego stopnia. Również późniejsze brahmany (np. Aitareja 1.3.1 i 1.2.1–20, Śatapatha 3.2.1.11) określają dikszę, jako obrzęd o znaczeniu embriologicznym i położniczym.Przekazu tego inicjacyjnego wtajemniczenia religijnego dokonuje mistrz (guru, bramin), a odbiorcą jest uczeń.
rdf:langString
Diksha (Sanskrit: दीक्षा) also spelled diksa, deeksha or deeksa in common usage, translated as a "preparation or consecration for a religious ceremony", is giving of a mantra or an initiation by the guru (in Guru–shishya tradition) of Indian religions such as Hinduism, Buddhism, and Jainism. Diksa is given in a one-to-one ceremony, and typically includes the taking on of a serious spiritual discipline. The word is derived from the Sanskrit root dā ("to give") plus kṣi ("to destroy") or alternately from the verb root dīkṣ ("to consecrate"). When the mind of the guru and the disciple become one, then we say that the disciple has been initiated by the guru.Diksa can be of various types, through the teacher's sight, touch, or word, with the purpose of purifying the disciple or student. Initiat
rdf:langString
Diksa (Sanskrit: दीक्षा em Devanagari, dīkṣā, : தீட்சை) também chamado deeksha ou deeksa no uso comum, traduzido como uma "preparação ou consagração para a cerimônia religiosa", é um mantra ou uma iniciação em religiões indianas, como o Hinduísmo, e Jainismo. Diksa ocorre em uma cerimônia "um para um", e tipticamente inclui a assunção de uma séria disciplina espiritual. A palavra é derivada do termo sânscrito dā ("dar") mais kṣi ("destruir") ou alternativamente a partir da raiz do verbo dīkṣ ("consagrar"). Quando as mentes do guru e do discípulo se tornam uma, então diz-se que o discípulo foi iniciado pelo guru.
rdf:langString
Ди́кша (санскр. दीक्षा, IAST: dīkṣā) — обряд посвящения в ученики в индуизме. Является древней религиозной практикой основных направлений индуизма — вайшнавизма и шиваизма, где он рассматривается как абсолютно необходимое условие для достижения освобождения. Обряд дикши проводится гуру, который при этом передаёт ученику определённую мантру, которую он сам получил от своего учителя. Понятие дикши присутствует в буддизме, а также в джайнизме, где дикшу называют чаритра или маханибхишкраман. В индуизме считается, что дикша духовно очищает и освящает человека, преображая его личность.
rdf:langString
Дікша, Дикша, Дикшит (санскр. दीक्षा, dīkṣā IAST) - обряд посвячення в учні в індуїзмі . Є давньою релігійною практикою основних напрямів індуїзму - вайшнавізму і шиваїзму, де вона розглядається як абсолютно необхідна умова для досягнення звільнення. Обряд Дикшит проводиться ґуру, який при цьому передає учневі певну мантру, а у разі вайшнавської Дікші, також забирає його карму. Поняття "Дікша" присутнє у буддизмі, а також у джайнізмі, де Дікшу називаютьчарітра та маханібхішкраман. Основним результатом Дикшит є передача духовного знання. У «Вішну-Ямалу тантрі» говориться:
rdf:langString
rdf:langString
Diksha
rdf:langString
Diksá
rdf:langString
Diksha
rdf:langString
Dīkṣā
rdf:langString
Diksha
rdf:langString
Diksza
rdf:langString
Diksha
rdf:langString
Дикша
rdf:langString
Дикшит
xsd:integer
1850191
xsd:integer
1123178883
rdf:langString
Diksha (Sanskrit: दीक्षा) also spelled diksa, deeksha or deeksa in common usage, translated as a "preparation or consecration for a religious ceremony", is giving of a mantra or an initiation by the guru (in Guru–shishya tradition) of Indian religions such as Hinduism, Buddhism, and Jainism. Diksa is given in a one-to-one ceremony, and typically includes the taking on of a serious spiritual discipline. The word is derived from the Sanskrit root dā ("to give") plus kṣi ("to destroy") or alternately from the verb root dīkṣ ("to consecrate"). When the mind of the guru and the disciple become one, then we say that the disciple has been initiated by the guru.Diksa can be of various types, through the teacher's sight, touch, or word, with the purpose of purifying the disciple or student. Initiation by touch is called sparśa dīkṣā. The bestowing of divine grace through diksa is sometimes called śaktipāt. Vishnu Yamala (tantra) says:"The process that bestows divyam jnanam (transcendental, spiritual knowledge) and destroys sin (pāpa), the seed of sin and ignorance, is called diksha by the spiritual persons who have seen the Truth (desikais tattva-kovidaih)." Different traditions and sects treat diksa in various ways. Tantra mentions five types of initiation or diksa: initiation by a ritual or samaya-diksa; sparsa-diksa is an initiation by touch and is done without a ritual; vag-diksa is done by word or mantra; sambhavi-diksa is arising from perception of external appearance of the guru; mano-diksa is when initiation is performed in the mind. For ISKCON members first diksa, or harinama-diksa initiation, is performed as part of a fire sacrifice where grains, fruit, and ghee are placed on an open fire of the sacrifice. In the tradition of Lahiri Mahasaya, initiation into Kriya Yoga is given as diksa. The Bengali saint Anandamayi Ma often gave sparśa dīkṣā (divine touch) or drik diksa (through her look), in which she would bestow śaktipāt (divine grace). Another type of diksha, into a monastic order, involves a vow of celibacy, renunciation of all personal possessions and of all worldly duties, including family ties. Diksha has the same meaning in Jainism. Diksha is also called Charitra or Mahanibhiskraman in Jainism.Initiation in Hinduism involves performing one of several rituals depending on the person being initiated and the Hindu group involved. Various tantric works enumerate different types of diksha rituals:
*
* Kalavati
*
*
rdf:langString
En el ámbito de las religiones tradicionales de la India, como el budismo, el hinduismo y el yainismo, diksha es el ritual de iniciación al culto de alguna deidad, por un maestro espiritual (llamado diksha gurú) que concede mantras y toma el karma del iniciado.
rdf:langString
La diksha (IAST dīkṣā) est un rite initiatique dans l'hindouisme et dans le jaïnisme. Ce terme peut désigner une cérémonie de passage liée aux samskaras majeurs de cette foi mais aussi l'acceptation d'un fidèle dans une branche spécifique de l'hindouisme, ou, le passage de la vie d'homme au foyer à celle d'ascète suivant les ashramas. Il n'est pas rare que lors de la diksha, un mantra soit donné au croyant.
rdf:langString
Diksha (deeksha) is een gebruik binnen het Hindoeïsme waar men een initiatie doet op afstand. Men gaat ervan uit dat een verlicht persoon totale controle heeft over de universele energie en deze ook middels de handen, ogen, adem of visualisatie over kan brengen op een ander persoon. Een diksha wordt altijd gegeven door een persoon met een hoog spiritueel aanzien en het liefst een verlicht iemand. Men gelooft dat een moment van verlichting is te ervaren als je van zo een iemand een Diksha ontvangt.
rdf:langString
Dīkṣā (devanagari दीक्षा), sostantivo femminile sanscrito traducibile come "consacrazione", "iniziazione religiosa", indica nelle tradizioni religiose dell'India un generico rituale iniziatico, o anche una consacrazione a un evento religioso o di grande importanza.
rdf:langString
Diksza (dewanagari दीक्षा) – akt inicjacji w tradycjach hinduistycznych równoważny znaczeniowo nowym narodzinom. Już w czasach wedyjskich miał na celu uśmiercenie nieuświęconej egzystencji dla osiągnięcia egzystencji wyższego stopnia. Również późniejsze brahmany (np. Aitareja 1.3.1 i 1.2.1–20, Śatapatha 3.2.1.11) określają dikszę, jako obrzęd o znaczeniu embriologicznym i położniczym.Przekazu tego inicjacyjnego wtajemniczenia religijnego dokonuje mistrz (guru, bramin), a odbiorcą jest uczeń.
rdf:langString
Дікша, Дикша, Дикшит (санскр. दीक्षा, dīkṣā IAST) - обряд посвячення в учні в індуїзмі . Є давньою релігійною практикою основних напрямів індуїзму - вайшнавізму і шиваїзму, де вона розглядається як абсолютно необхідна умова для досягнення звільнення. Обряд Дикшит проводиться ґуру, який при цьому передає учневі певну мантру, а у разі вайшнавської Дікші, також забирає його карму. Поняття "Дікша" присутнє у буддизмі, а також у джайнізмі, де Дікшу називаютьчарітра та маханібхішкраман. В індуїзмі вважається, що Дікша духовно очищає і освячує чоловіка (людину), перетворюючи його особистість. Дикшит має велику схожість з обрядом «упанаяна» і часто розглядається як доповнення до нього, або навіть виступає як заміна цього ритуалу, традиційно практикується в індуїстських сім'ях двічінарожденних. У вайшнавізму Дикшит перш за все виступає як присвячення в життя служіння та відданості Богу, як можливість вступу до більш близькі взаємини з Богом через посередництво гуру. Паралельно з цим, вважається що Дикшит дає звільнення від значної частки минулих кармічних реакцій і сприяє отриманню духовного знання. У шиваїзму, Дикшит розглядається як абсолютно необхідна умова для досягнення мокші. Всі течії сходяться на тому, що правом посвячувати в учні може володіти тільки піднесений і висококваліфікований гуру, який, як правило, повинен належати до парампаре (ланцюги учнівської наступності) однієї з авторитетних сампрадаї індуїзму і отримати від свого гуру в парампаре право приймати учнів. Часто іншими необхідними вимогами є належати до стану брахманів або наявність брахманической ініціації. Гуру зазвичай розглядається як представник Бога і йому надається відповідне вшанування. Кандидату на отримання Дикшит зазвичай дається випробувальний період, протягом якого він занурюється у вивчення священних писань і здійснює інші духовні практики. Після обряду Дикшит учень отримує нове духовне ім'я і священну мантру або мантри для повторення. Існують різні форми Дикшит: у деяких течіях вайшнавізму обряди розрізняються залежно від кастової приналежності кандидата, а в шиваїзм і і тантризму приймаються до уваги природні нахили і характер кандидата на отримання Дикшит. Інші види Дикшит, такі як посвячення в ченці, включають в себе обітницю безшлюбності, відмова від всієї матеріальної власності та всіх мирських обов'язків, включаючи сімейні узи. Подібне значення Дикшит має в джайнізме. Значення Дикшит пояснюється в різних священних писаннях індуїзму. У , авторства кришнаитского богослова Санатан Госвамі говориться: Основним результатом Дикшит є передача духовного знання. У «Вішну-Ямалу тантрі» говориться: Вайшнавська система панчаратріка вимагає проходження процесу відомого як , який складається з п'яти стадій очищення:
rdf:langString
Diksa (Sanskrit: दीक्षा em Devanagari, dīkṣā, : தீட்சை) também chamado deeksha ou deeksa no uso comum, traduzido como uma "preparação ou consagração para a cerimônia religiosa", é um mantra ou uma iniciação em religiões indianas, como o Hinduísmo, e Jainismo. Diksa ocorre em uma cerimônia "um para um", e tipticamente inclui a assunção de uma séria disciplina espiritual. A palavra é derivada do termo sânscrito dā ("dar") mais kṣi ("destruir") ou alternativamente a partir da raiz do verbo dīkṣ ("consagrar"). Quando as mentes do guru e do discípulo se tornam uma, então diz-se que o discípulo foi iniciado pelo guru. Vishnu Yamala (tantra) diz:"O processo que confere divyam jnanam (conhecimento espiritual, transcendental) e destrói o pecado (pāpa), a semente do pecado e da ignorância, é chamado diksha pelas pessoas espirituais que viram a verdade (desikais tattva-kovidaih)." Diferentes tradições e seitas tratam o diksa de várias maneiras. O Tantra menciona cinco tipos de iniciação ou diksa: a iniciação por um ritual ou samaya-diksa; o sparsa-diksa, uma iniciação ao toque, feita sem um ritual; '"vag-diksa é feita por palavra ou mantra; sambhavi-diksa é decorrente da percepção da aparência externa do guru, mano-diksa é quando a iniciação é feita na mente. Para os membros da ISKCON o primeiro diksa, ou iniciação harinama-diksa, é realizado como parte de um sacrifício onde grãos, frutas e ghee são colocados em uma fogueira. Na tradição de Lahiri Mahasaya, a iniciação no Kriya Yoga é entendida como Diksa. O Bengali santo Anandamayi Ma muitas vezes deu sparśa dīkṣā (toque divino) ou drik diksa (através de seu olhar), no qual ela concederia a śaktipāt'' (graça divina). Outro tipo de diksa, em um ordem monástica, envolve um voto de celibato, a renúncia de todos os bens pessoais e de todos os direitos do mundo, inclusive os laços familiares. Diksha tem o mesmo significado no jainismo, onde é também chamado Charitra' ou' Mahanibhiskraman. A iniciação no hinduísmo envolve realizar um dos vários rituais, dependendo da pessoa que está sendo iniciada e o grupo hindu envolvidos.
rdf:langString
Ди́кша (санскр. दीक्षा, IAST: dīkṣā) — обряд посвящения в ученики в индуизме. Является древней религиозной практикой основных направлений индуизма — вайшнавизма и шиваизма, где он рассматривается как абсолютно необходимое условие для достижения освобождения. Обряд дикши проводится гуру, который при этом передаёт ученику определённую мантру, которую он сам получил от своего учителя. Понятие дикши присутствует в буддизме, а также в джайнизме, где дикшу называют чаритра или маханибхишкраман. В индуизме считается, что дикша духовно очищает и освящает человека, преображая его личность. В вайшнавизме дикша прежде всего выступает как посвящение в жизнь служения и преданности Богу, как возможность вступления в более близкие взаимоотношения с Богом через своего гуру. Также считается, что дикша даёт освобождение от значительной доли прошлых кармических реакций и способствует обретению духовного знания. В шиваизме, дикша рассматривается как абсолютно необходимое условие для достижения мокши. Правом посвящать в ученики может обладать только возвышенный и высококвалифицированный гуру, который, как правило, должен принадлежать к парампаре (цепи ученической преемственности) одной из авторитетных сампрадай индуизма и получить от своего гуру в парампаре право принимать учеников. Часто другими необходимыми требованиями является принадлежность к сословию брахманов или наличие брахманической инициации. Священные писания индуизма представляют Гуру как представителя Бога и ему оказывается соответствующее почтение. Кандидату на получение дикши обычно даётся испытательный период, в течение которого он погружается в изучение священных писаний и совершает очистительные практики. После обряда дикши ученик получает новое духовное имя и священную мантру или мантры для повторения. Существуют разные формы дикши: в некоторых течениях вайшнавизма обряды различаются в зависимости от кастовой принадлежности кандидата, а в шиваизме и тантризме принимаются во внимание природные наклонности и характер кандидата на получение дикши. Другие виды дикши, такие как посвящение в монахи, включают в себя обет безбрачия, отказ от всей материальной собственности и всех мирских обязанностей, включая семейные узы. Подобное значение дикша имеет в джайнизме. Значение дикши объясняется в различных священных писаниях индуизма. В «Хари-бхакти-виласе», авторства вайшнавского богослова Санатаны Госвами говорится: Ошибки советника падают на царя, а грехи жены падают на мужа. Точно так же духовный учитель забирает грехи ученика. В этом нет сомнения. Основным результатом дикши является передача духовного знания. В «Вишну-ямала тантре» говорится: Дикша, полученная от личности, которая осознала истину, является процессом, который даёт духовное знание и разрушает грехи. Вайшнавская система панчаратрика требует прохождение процесса известного как самскара, который состоит из пяти стадий очищения: Тапа, пундра, нама, мантра и яга; эти пять элементов составляют панча-самскару. Они являются причиной сильной преданности Господу Хари. Как бронза превращается в золото когда смешивается со ртутью в алхимическом процессе, точно так же тот, кто надлежащим образом обучен и инициирован истинным духовным учителем, немедленно становится брахманом.
xsd:nonNegativeInteger
7279
