Didascaliae
http://dbpedia.org/resource/Didascaliae an entity of type: Artifact100021939
Didascaliae are a compilation of production notices for several stage works of ancient Rome. This incomplete record was probably compiled some time around the 1st century BC, and contains notes on the Stichus and Pseudolus of Plautus (in Manuscript A) and all the plays of Terence (in the manuscript and in the commentary by Aelius Donatus), after which they were sometimes called Didascaliae Terentianae. The notes contain information about the first performance of the works, games that were played there, the plays' directors and producers (such as Lucius Ambivius Turpio), musical composers, the nature of the musical score, the Roman consuls that year, etcetera. In some cases, details about subsequent revivals are also preserved.
rdf:langString
Дидаскалия (др.-греч. Ϫιδασκαλία дословно «наука; инструкция») — первоначально в античной Элладе «постановка на сцене» и «наставления», которые давали авторы театральных пьес актёрам и участникам хора. Затем область применения термина расширилась. Под дидаскалией стали также понимать официальный отчёт о театральных представлениях во время праздников. Эти документы в Афинах обработал Аристотель в одноимённом трактате «Дидаскалии». Сохранившиеся фрагменты «Дидаскалий» стали важным источником истории античного театра.
rdf:langString
Дидаскалія (старогрец. Didascalia — «наука») — інструкція, яку давав драматург акторам, зокрема, в старогрецькому театрі для інтерпретації драматичного тексту. В широкому розумінні слова і в наш час це — сценічні вказівки. Термін «сценічні вказівки», який в наш час часто вживають, пасує радше до опису мети лінгвістичної функції цього другорядного тексту.
rdf:langString
rdf:langString
Didascaliae
rdf:langString
Дидаскалия
rdf:langString
Дидаскалія
xsd:integer
26452786
xsd:integer
1019031200
rdf:langString
Didascaliae are a compilation of production notices for several stage works of ancient Rome. This incomplete record was probably compiled some time around the 1st century BC, and contains notes on the Stichus and Pseudolus of Plautus (in Manuscript A) and all the plays of Terence (in the manuscript and in the commentary by Aelius Donatus), after which they were sometimes called Didascaliae Terentianae. The notes contain information about the first performance of the works, games that were played there, the plays' directors and producers (such as Lucius Ambivius Turpio), musical composers, the nature of the musical score, the Roman consuls that year, etcetera. In some cases, details about subsequent revivals are also preserved.
rdf:langString
Дидаскалия (др.-греч. Ϫιδασκαλία дословно «наука; инструкция») — первоначально в античной Элладе «постановка на сцене» и «наставления», которые давали авторы театральных пьес актёрам и участникам хора. Затем область применения термина расширилась. Под дидаскалией стали также понимать официальный отчёт о театральных представлениях во время праздников. Эти документы в Афинах обработал Аристотель в одноимённом трактате «Дидаскалии». Сохранившиеся фрагменты «Дидаскалий» стали важным источником истории античного театра. Термин «дидаскалия» приобрёл отличный от театрального смысл в христианстве. Под ним понимают один из видов проповеди — проповедь-поучение. Дидаскалами стали называть учителей.
rdf:langString
Дидаскалія (старогрец. Didascalia — «наука») — інструкція, яку давав драматург акторам, зокрема, в старогрецькому театрі для інтерпретації драматичного тексту. В широкому розумінні слова і в наш час це — сценічні вказівки. У старогрецькому театрі драматург здебільшого сам був режисером і актором. Тому зайвими були вказівки щодо гри, а отже, їх немає в рукописах. Дидаскалії містили радше дані про п'єсу, дату, місце її написання та постановки, а також результат драматичних конкурсів тощо. Вони настільки далекі від конкретних вказівок щодо гри, що не було зрозуміло, хто мав вимовляти навіть чітко схарактеризовані репліки. Відтак у Римі у дидаскаліях з'явилась коротка довідка про саму п'єсу та перелік драматіс персоне. Термін «сценічні вказівки», який в наш час часто вживають, пасує радше до опису мети лінгвістичної функції цього другорядного тексту.
xsd:nonNegativeInteger
1502