Denialism
http://dbpedia.org/resource/Denialism an entity of type: Thing
Dalam psikologi perilaku manusia, denialisme adalah pilihan seseorang untuk menyangkal kenyataan sebagai cara untuk menghindari kebenaran yang tak nyaman secara psikologis. Denialisme adalah sebuah tindakan irasional terhadap validasi pengalaman atau peristiwa masa lampau, saat seseorang enggan untuk menerima kenyataan yang terverifikasi secara empiris.
rdf:langString
부인주의(Negationism)는 일반적으로 널리 존재가 인정되고있는 역사적인 사건의 존재 자체를 부인하는 입장을 말한다. 특히 홀로코스트의 존재를 부정하는 입장을 말할 때 널리 쓰인다. 사료 및 타당성 조사, 과학적 검증에 바탕한 역사적인 사건을 부정하는 태도를 가리키는 말이고 실증적 방법에 따라 다른 이론을 제시하거나 새로 발견된 문서 자료나 증거에 바탕하여 제기되는 학설까지 말하는 것은 아니다.
rdf:langString
否認主義（ひにんしゅぎ、Denialism）とは、心理的に不快な真実を回避するために、現実を否認するという人間の選択を指す。 そのひとつに歴史否認主義（Historical negationism）、ネガシオニスム（仏: Négationnisme、英: Negationism）があり、具体的には過去に行われていたとされる大量虐殺、ホロコーストの存在を否定する立場のことを指し、とりわけ第2次世界大戦にナチス・ドイツによって実施されたホロコースト（希：Shoah）に関して用いられることが多い。ドイツなどヨーロッパの国ではホロコースト否認・ナチス賛美に関する主張・出版・公開について非合法化されている国もある（ドイツ刑法第130条第3項：民衆煽動罪）。ホロコースト否認の言論活動と、国境を越えた法規制の問題については戦う民主主義を参照。
rdf:langString
Il negazionismo scientifico o diniego consiste nella negazione ipocrita e irrazionale dell'esistenza di ciò che esiste e si conosce o è scientificamente dimostrato. Il concetto di diniego si intreccia con quello di negazionismo, che consiste nella negazione di fatti storici accertati.
rdf:langString
في علم نفس السلوك البشري، فإن الإنكار هو اختيار الشخص لإنكار الواقع كوسيلة لتجنب الحقيقة غير المريحة من الناحية النفسية. الإنكار هو عمل غير عقلاني أساسي يحجب التحقق من تجربة أو حدث تاريخي، عندما يرفض الشخص قبول حقيقة يمكن التحقق منها بدليل تجريبي. تشمل الدوافع وأسباب الإنكار الدين والمصالح الذاتية (الاقتصادية أو السياسية أو المالية) ويمكن انكار العنف والاضطهاد في المجتمعات بسبب عدم مواجهتها وجعل المجرم ضحيه وتهدف الحيل الدفاعية إلى حماية نفسية المنكر من الحقائق والأفكار المزعجة عقليًا.
rdf:langString
El negacionisme és una actitud política de rebuig cap a algun fet o objectiu. L'oposició dels àrabs o palestins a l'existència, el reconeixement, o la negociació amb l'estat d'Israel es considera sovint una forma de negacionisme encara que això pot ser caracteritzat més específicament com a "negacionisme àrab" o "negacionisme palestí."
rdf:langString
Popíračství či denialismus je lidské chování, při kterém jednotlivci popírají realitu, aby se vyhnuli přijetí psychologicky nepříjemné pravdy. Podle Paula O'Shea se jedná „o iracionální chování, které odmítá přijetí historické zkušenosti nebo události“. Dlouhodobě se vyskytuje například popírání holocaustu a popírání AIDS.. Popíračství se projevuje také v oblasti změny klimatu a globálního oteplování u lidí, kteří tvrdí, že v této oblasti neexistuje vědecký konsenzus o tom, že globální oteplování probíhá a že lidské aktivity jsou jeho hlavní příčinou.
rdf:langString
In the psychology of human behavior, denialism is a person's choice to deny reality as a way to avoid a psychologically uncomfortable truth. Denialism is an essentially irrational action that withholds the validation of a historical experience or event when a person refuses to accept an empirically verifiable reality.
rdf:langString
Wissenschaftsleugnung (englisch science denial oder science denialism) bezeichnet das gesellschaftliche Phänomen, dass wissenschaftlich unstrittiges Wissen durch bestimmte Personengruppen oder Organisationen abgelehnt oder rundheraus geleugnet wird. Im deutschsprachigen Raum hat sich bisher noch kein allgemein etablierter Begriff durchgesetzt; neben dem aus dem englischen Sprachraum stammenden eingedeutschten Begriff „Denialismus“ und dem Begriff „Wissenschaftsleugnung“ wird hier teilweise auch von Wissenschaftsverweigerung, Denialismus oder Leugnismus gesprochen. Die entsprechenden Personen werden im Deutschen u. a. als Wissenschaftsleugner bezeichnet.
rdf:langString
En comportamiento humano, el negacionismo es exhibido por individuos que eligen negar la realidad para evadir una verdad incómoda. De acuerdo al autor Paul O'Shea, "es el rechazo a aceptar una realidad empíricamente verificable. Es en esencia un acto irracional que retiene la validación de una experiencia o evidencia histórica". El autor define el negacionismo grupal cuando "todo un segmento de la sociedad, a menudo luchando con el trauma del cambio, da la espalda a la realidad en favor de una mentira más confortable".
rdf:langString
, negazionismoa errealitatea ukatzea aukeratzen duten gizabanakoek erakusten duten portaera da, egia deseroso bat saihesteko. autorearen arabera, "enpirikoki egiazta daitekeen errealitate bat onartzeari uko egitea da. Funtsean, ekintza irrazional bat da, esperientzia edo ebidentzia historiko baten baliozkotzeari eusten diona". autoreak taldeko negazionismoa definitzen du, "gizarteko segmentu oso batek, askotan aldaketaren traumarekin borrokatuz, errealitateari bizkarra ematen dionean, gezur erosoago baten alde".
rdf:langString
En psychologie comportementale, le dénialisme (denialism) est le choix de nier un fait ou un consensus sans justification rationnelle. Le terme adéquat est « dénégation »[réf. souhaitée] ; mais le terme de « déni » est plus souvent employé, par abus de langage et par anglicisme[réf. nécessaire]. C'est parfois un moyen mis en place afin d'éviter une vérité psychologiquement inconfortable. En sociologie, le dénialisme est aussi un comportement individuel ou collectif de malhonnêteté ou de laxisme qui consiste à ne pas prendre en compte un fait.
rdf:langString
Negationisme (van het Latijnse negare, ontkennen) is het ontkennen of extreem minimaliseren van in het algemeen aanvaarde historische gebeurtenissen. Aanhangers of zogenoemde negationisten gaan vaak uit van feiten en bestuderen geschiedenis op zo'n manier dat er bekeken wordt of iets wel werkelijk zo heeft plaatsgevonden als de geschiedenisboeken dit vertellen. Zij spreken zelf vaak liever van revisionisme, een nieuw licht werpen op een oude zaak met moderne methodes waarmee bepaalde zaken toentertijd niet gecontroleerd konden worden.
rdf:langString
Negacionismo (do francês négationnisme) é a escolha de negar a realidade como forma de escapar de uma verdade desconfortável. Trata-se da recusa em aceitar uma realidade empiricamente verificável, sendo essencialmente uma ação que não possui validação de um evento ou experiência histórica. Na ciência, o negacionismo é definido como a rejeição de conceitos básicos, incontestáveis e apoiados por consenso científico em favor de ideias tanto radicais quanto controversas.
rdf:langString
Дениали́зм (англ. denialism, от denial «отрицание») — форма мировоззрения, основанная на отрицании реальности, противоречащей личным убеждениям индивида, отказ принять эмпирически проверяемую точку зрения из-за нежелания отказаться от своей собственной. Дениализм выражается в создании и следовании иррациональным учениям, противоречащим опыту, или отрицающим то или иное историческое событие. В науке дениализм — это отрицание основных фактов и концепций, которые являются частью научного консенсуса по предмету, в пользу радикальных и спорных идей. Среди различных идеологических движений и идей, противоречащих современным научным данным, обычно выделяют отрицание того, что вирус ВИЧ вызывает СПИД, отрицание Холокоста и отрицание геноцида армян, различные формы креационизма, в частности, движен
rdf:langString
Деніалізм (англ. denial — заперечення) — форма світогляду, ґрунтована на запереченні реальності, що суперечить особистим переконанням індивіда. Відмова прийняти точку зору, що емпірично перевіряється, через небажання відмовитися від своєї власної. Деніалізм виражається у створенні і наслідуванні ірраціональних учень, що суперечать історичному досвіду, або що заперечує ту або іншу історичну подію.
rdf:langString
rdf:langString
Denialism
rdf:langString
إنكار
rdf:langString
Negacionisme
rdf:langString
Popíračství
rdf:langString
Wissenschaftsleugnung
rdf:langString
Negacionismo
rdf:langString
Negazionismo
rdf:langString
Denialisme
rdf:langString
Negazionismo scientifico
rdf:langString
Dénialisme
rdf:langString
부인주의
rdf:langString
否認主義
rdf:langString
Negationisme
rdf:langString
Negacionismo
rdf:langString
Дениализм
rdf:langString
Деніалізм
xsd:integer
7746391
xsd:integer
1122993955
rdf:langString
El negacionisme és una actitud política de rebuig cap a algun fet o objectiu. L'oposició dels àrabs o palestins a l'existència, el reconeixement, o la negociació amb l'estat d'Israel es considera sovint una forma de negacionisme encara que això pot ser caracteritzat més específicament com a "negacionisme àrab" o "negacionisme palestí." Hi ha altres situacions en el dret internacional que es consideren formes de negacionisme. Per exemple, una situació invertida de l'anterior, per la qual el govern israelià es nega a acceptar o negociar amb els palestins és una forma de rebuig o negació. Un altre cas comú de rebuig és una escola de pensament en relació amb els articles 2.4 i en l'article 51 de la Carta de les Nacions Unides, en relació amb l'ús de la força per part dels estats en el cas d'una . Aquests opositors rebutgen la Carta de l'ONU com una guia concreta perquè els estats l'acatin. Per tant, la Carta de les Nacions Unides no és eficaç en la regulació del comportament dels Estats. En rares ocasions, el negacionisme pot aparèixer en contexts no relacionats amb el dret internacional, per exemple en relació amb el moviment antivaccinació.En general, l'orientació de la política caracteritzada com a "negacionista" es considera despectiva, ja que sovint ve amb la implicació que els seus seguidors no són gens raonables.
rdf:langString
Popíračství či denialismus je lidské chování, při kterém jednotlivci popírají realitu, aby se vyhnuli přijetí psychologicky nepříjemné pravdy. Podle Paula O'Shea se jedná „o iracionální chování, které odmítá přijetí historické zkušenosti nebo události“. V oblasti vědy se popíračství definuje jako odmítání základních představ, které jsou nesporné a jsou součástí na dané téma, ve prospěch myšlenek, které jsou radikální a zároveň kontroverzní. Podle různých autorů mají různé formy popíračství společný rys v odmítání přesvědčivých důkazů a ve snaze popřít fakt, že na dané téma existuje vědecká shoda. Typickým příkladem jsou kreacionistické teorie o stvoření Země a jejich spor s evoluční teorií. Dlouhodobě se vyskytuje například popírání holocaustu a popírání AIDS.. Popíračství se projevuje také v oblasti změny klimatu a globálního oteplování u lidí, kteří tvrdí, že v této oblasti neexistuje vědecký konsenzus o tom, že globální oteplování probíhá a že lidské aktivity jsou jeho hlavní příčinou. Proti používání termínu popíračství vystoupili někteří kritici a označili ho za propagandistický nástroj k potlačení netradičních pohledů, který vyvolává obraz fanatiků, popírajících holocaust. Také v případě popírání AIDS existují výhrady, že nelze tyto názory srovnávat s nacistickými zločiny proti lidskosti. Jiní autoři však termín brání. V literatuře se uvádí různé příčiny a motivace popíračství – od náboženské víry přes vlastní zájem až po psychologický obranný mechanismus proti rušivým myšlenkám.
rdf:langString
في علم نفس السلوك البشري، فإن الإنكار هو اختيار الشخص لإنكار الواقع كوسيلة لتجنب الحقيقة غير المريحة من الناحية النفسية. الإنكار هو عمل غير عقلاني أساسي يحجب التحقق من تجربة أو حدث تاريخي، عندما يرفض الشخص قبول حقيقة يمكن التحقق منها بدليل تجريبي. في العلوم، يُعتبر الإنكار رفْضَ الحقائق والمفاهيم الأساسية التي لا جدال فيها، وهي أجزاء مدعومة جيدًا من الإجماع العِلمي حول موضوع ما، لصالح الأفكار المتطرفة والمثيرة للجدل. مصطلحَا إنكار الهولوكوست وإنكار الإيدز يصفَان إنكار الحقائق وواقع الموضوعات، ويصف مصطلح إنكار تغير المناخ وإنكار الإجماع العِلمي على أن التغير المناخي لكوكب الأرض هو حقيقي حدث يحدث في المقام الأول بسبب النشاط البشري. تمثّل أشكال الإنكار السمة المشتركة للشخص الذي يرفض الأدلة الغالبة ويصيّر الجدل السياسي بمحاولات لإنكار وجود إجماع. تشمل الدوافع وأسباب الإنكار الدين والمصالح الذاتية (الاقتصادية أو السياسية أو المالية) ويمكن انكار العنف والاضطهاد في المجتمعات بسبب عدم مواجهتها وجعل المجرم ضحيه وتهدف الحيل الدفاعية إلى حماية نفسية المنكر من الحقائق والأفكار المزعجة عقليًا.
rdf:langString
In the psychology of human behavior, denialism is a person's choice to deny reality as a way to avoid a psychologically uncomfortable truth. Denialism is an essentially irrational action that withholds the validation of a historical experience or event when a person refuses to accept an empirically verifiable reality. In the sciences, denialism is the rejection of basic facts and concepts that are undisputed, well-supported parts of the scientific consensus on a subject, in favor of ideas that are radical, controversial, or fabricated. The terms Holocaust denial and AIDS denialism describe the denial of the facts and the reality of the subject matters, and the term climate change denial describes denial of the scientific consensus that the climate change of planet Earth is a real and occurring event primarily caused in geologically recent times by human activity. The forms of denialism present the common feature of the person rejecting overwhelming evidence and trying to generate political controversy in attempts to deny the existence of consensus. The motivations and causes of denialism include religion, self-interest (economic, political, or financial), and defence mechanisms meant to protect the psyche of the denialist against mentally disturbing facts and ideas; such disturbance is called cognitive dissonance in psychology terms.
rdf:langString
Wissenschaftsleugnung (englisch science denial oder science denialism) bezeichnet das gesellschaftliche Phänomen, dass wissenschaftlich unstrittiges Wissen durch bestimmte Personengruppen oder Organisationen abgelehnt oder rundheraus geleugnet wird. Im deutschsprachigen Raum hat sich bisher noch kein allgemein etablierter Begriff durchgesetzt; neben dem aus dem englischen Sprachraum stammenden eingedeutschten Begriff „Denialismus“ und dem Begriff „Wissenschaftsleugnung“ wird hier teilweise auch von Wissenschaftsverweigerung, Denialismus oder Leugnismus gesprochen. Die entsprechenden Personen werden im Deutschen u. a. als Wissenschaftsleugner bezeichnet. Ursprünglich wurde der Begriff „denialism“ mit der Bedeutung der „systematischen und ideologisch motivierten Negierung von Realität und Wahrheit“ zunächst vor allem für die Holocaust-Leugnung, also eine Leugnung gesicherter Erkenntnisse der Geschichtswissenschaften, verwendet. Heute wird er jedoch deutlich breiter genutzt, unter anderem für die Klimawandelleugnung, das Bestreiten der Mondlandung oder die Aids-Leugnung. Ebenfalls zum Denialismus gezählt werden unter anderem die Ablehnung der Evolutionslehre durch Anhänger des Kreationismus oder seiner Unterform Intelligent Design, das Abstreiten der Relativitätstheorie (also die Leugnung gesicherter Erkenntnisse der Physik), das Vorgehen von Impfgegnern, das Leugnen der gesundheitsschädlichen Folgen des Tabakkonsums und das Abstreiten der gesundheitsschädlichen Auswirkungen der Luftverschmutzung. 2020 kam es im Zuge und Kontext der COVID-19-Pandemie zu einem starken Anstieg der Wissenschaftsleugnung samt Verschwörungstheorien zum Thema. Unterschieden werden kann grob zwischen einer persönlichen Ablehnung wissenschaftlicher Erkenntnisse durch Privatpersonen und einem öffentlichen Leugnen durch Organisationen und Personen mit dem konkreten Ziel, die Öffentlichkeit bezüglich wissenschaftlicher Erkenntnisse hinters Licht zu führen. Die Leugnung selbst kann aktiv oder passiv sein (abhängig davon, ob der Leugner im Streit mit wissenschaftlichen Erkenntnissen liegt oder nicht), nach innen oder nach außen gerichtet (d. h. auf Selbsttäuschung ausgelegt sein oder auf Täuschung anderer, wie beispielsweise bei Desinformationskampagnen durch Industriegruppierungen), und sie kann viele unterschiedliche Gründe haben. Hierzu zählen unter anderem die Belohnung mit materiellen Vergütungen oder immateriellen Gütern wie beispielsweise die Anerkennung durch oder die Zugehörigkeit zu bestimmten sozialen Gruppen. Manche Formen der Wissenschaftsleugnung können vergleichsweise harmlos sein, viele aber sind ausgesprochen gefährlich und können sowohl auf individueller als auch auf gesellschaftlicher Ebene tödliche Folgen haben. Gefährdet sein kann dabei sowohl das Leben von Leugnern selbst als auch das von Unbeteiligten. Beispielsweise hatten und haben insbesondere die Klimawandelleugnung, das Bestreiten des Zusammenhangs zwischen Rauchen und Lungenkrebs, die Impfskepsis und die Aidsleugnung verheerende Auswirkungen. Allein die Aids-Leugnung der südafrikanischen Regierung Thabo Mbekis führte zu geschätzt mehr als 330.000 vermeidbaren Todesfällen. Die Leugnung wissenschaftlicher Erkenntnisse tritt vor allem dort auf, wo (Interessen-)Gruppierungen aus persönlichen Motiven ein starkes Interesse daran haben, einen wissenschaftlichen Konsens in einem Gebiet zu bestreiten. Häufig werden dabei Gefahren oder negative Auswirkungen heruntergespielt oder kleingeredet. Ursachen des Denialismus sind sowohl grundsätzliche Verständnisprobleme der wissenschaftlichen Methode als auch bewusste Desinformationskampagnen durch Industrieunternehmen und Lobbyverbände, wie sie z. B. von der Tabakindustrie, der DDT-Industrie oder der Bleiindustrie betrieben wurden. Ziel solcher Kampagnen ist es hierbei, wissenschaftlich anerkannte Lehrmeinungen (Theoreme) zu verwerfen, über die in der Forschung ein breiter Konsens existiert. Zwischen diesen einzelnen Formen der von Interessengruppen vorangetriebenen organisierten Leugnung wissenschaftlicher Erkenntnisse existieren personelle, organisatorische und finanzielle Verbindungen. So gingen einige der Personen, die zunächst für die Tabakindustrie die Gesundheitsgefahren des Tabakkonsums bestritten hatten, später dazu über, die Umweltwissenschaften zu attackieren und die Gefahren des Ozonlochs oder des Klimawandels zu leugnen. 2020 begannen wiederum Akteure der US-Klimawandelleugnerbewegung ihre mediale Reichweite zu nutzen, um die COVID-19-Pandemie infrage zu stellen. Als die mit großem Abstand am besten koordinierte und mit den größten finanziellen Ressourcen ausgestattete Form des Denialismus gilt die organisierte Leugnung des menschengemachten Klimawandels, die darüber hinaus auch das Rückgrat des generellen Kampfes gegen Umweltforschung und Umweltschutz darstellt. Diese organisierten Kampagnen zur Leugnung des menschengemachten Klimawandels sowie seiner Auswirkungen begannen praktisch in dem Moment, als der Klimawandel Ende der 1980er Jahre öffentliches Interesse erregte. Da Wissenschaftsleugnung auf dem Nicht-Wahrhaben-Wollen wissenschaftlicher Erkenntnisse basiert, wird davon abgeraten, hierfür den Begriff „Skeptizismus“ zu nutzen, da dies eine offensichtliche Falschbezeichnung sei. Kritik, „Skeptizismus“ und die Falsifikation von Hypothesen sind Kern wissenschaftlichen Arbeitens. Wissenschaftsleugnung zielt hingegen auf die Ignoranz des wissenschaftlichen Diskurses und nicht auf eine kritische Auseinandersetzung mit dem Stand der Wissenschaft. Leugnerbewegungen versuchen dabei, die Wissenschaft an sich zu untergraben, um das öffentliche Verständnis der wissenschaftlichen Methoden zu entstellen und Misstrauen gegenüber wissenschaftlichen Institutionen hervorzurufen. Begleitet wird Wissenschaftsleugnung oft von Wut und Aggressionen gegenüber Wissenschaftlern, beispielsweise in Form von verbalen Attacken, Bedrohungen, Einschüchterungsversuchen, (Online-)Mobbing, öffentlichen Beschimpfungen oder beleidigenden E-Mails. Solche Attacken können impulsiv begangen werden, beispielsweise als Reaktion auf unliebsame Forschungsergebnisse, werden teils aber auch strategisch durch Interessengruppen wie die Tabakindustrie eingesetzt.
rdf:langString
, negazionismoa errealitatea ukatzea aukeratzen duten gizabanakoek erakusten duten portaera da, egia deseroso bat saihesteko. autorearen arabera, "enpirikoki egiazta daitekeen errealitate bat onartzeari uko egitea da. Funtsean, ekintza irrazional bat da, esperientzia edo ebidentzia historiko baten baliozkotzeari eusten diona". autoreak taldeko negazionismoa definitzen du, "gizarteko segmentu oso batek, askotan aldaketaren traumarekin borrokatuz, errealitateari bizkarra ematen dionean, gezur erosoago baten alde". Zientzian, honela definitu da: alde horretan adostasun zientifikoaren parte diren oinarrizko kontzeptuak baztertzea, ebidentziak onartu eta indartsu oinarritutakoak, ideia erradikal eta eztabaidagarrien alde. Proposatu da beren forma desberdinek ebidentzia biribilgarriari uko egitea eta eztabaida bilatzea komunean daudela adostasuna dagoela ukatzeko . Ohiko adibide bat Lur Gaztearen Kreazionismoa eta eboluzioarekin duen eztabaida da. Holokaustoaren, COVID-19 eta GIB/Hiesaren negazionismoa terminoak sortu dira; eta deitu zaie berotze globala benetakoa dela eta giza jardueren ondorio dela dioen adostasun zientifikoaren aurka daudenei. Nagazionismo hitza propaganda-teknika gisa erabiltzea kritikatu da, ikuspegi minoritarioen argudioak erreprimitzeko. Halaber, eszeptizismoaren garrantzia eztabaidatzen duen saiakera batean, negazionista erabili zuen klima-aldaketako eszeptikoak deskribatzeko, eta honako hau adierazi zuen: "Holokaustoa ukatzen duen fanatiko baten ikuskizuna gogorarazten du". GIBari buruz negazionista terminoaren aurka dago, gizateriaren aurkako krimen nazien maila moral berean sineste hori jartzea justifikaziorik ez duela argudiatuz. Hala ere, Robert Gallok alderaketa horren alde egiten du, esanez GIBaren negazionismoa Holokaustoaren antzekoa dela, pseudozientzia-modu bat baita, "ikerketa bat kontrajartzen" duena. Hainbat motibazio eta arrazoi proposatu dira negazionismorako, erlijio- eta norberekeria-sinesmenak barne, edo ideia nahasgarrien aurkako psikologikoa.
rdf:langString
En psychologie comportementale, le dénialisme (denialism) est le choix de nier un fait ou un consensus sans justification rationnelle. Le terme adéquat est « dénégation »[réf. souhaitée] ; mais le terme de « déni » est plus souvent employé, par abus de langage et par anglicisme[réf. nécessaire]. C'est parfois un moyen mis en place afin d'éviter une vérité psychologiquement inconfortable. Face à la science, le dénialisme est, le rejet du consensus scientifique sur un sujet donné, en faveur d'idées radicales controversées à un niveau médiatique. Ce déni se caractérise donc par le rejet des preuves scientifiques accablantes ; la création de contenus faussement scientifiques ; les tentatives de générer une controverse ; les tentatives de nier l'existence d'un consensus. En sociologie, le dénialisme est aussi un comportement individuel ou collectif de malhonnêteté ou de laxisme qui consiste à ne pas prendre en compte un fait.
rdf:langString
En comportamiento humano, el negacionismo es exhibido por individuos que eligen negar la realidad para evadir una verdad incómoda. De acuerdo al autor Paul O'Shea, "es el rechazo a aceptar una realidad empíricamente verificable. Es en esencia un acto irracional que retiene la validación de una experiencia o evidencia histórica". El autor define el negacionismo grupal cuando "todo un segmento de la sociedad, a menudo luchando con el trauma del cambio, da la espalda a la realidad en favor de una mentira más confortable". En ciencia ha sido definido como el rechazo de conceptos básicos, aceptados y fuertemente apoyados por la evidencia que forman parte del consenso científico en determinada área en favor de ideas que son radicales y controvertidas. Se ha propuesto que sus variadas formas tienen en común el rechazo a la arrolladora evidencia y la búsqueda de controversia en un intento de negar que exista un consenso. Un ejemplo usual es el creacionismo de la Tierra joven y su disputa con la evolución. Se han acuñado los términos negacionismo del Holocausto, de la COVID-19 y del VIH/sida; y se ha llamado negacionistas del cambio climático a aquellos que se oponen al consenso científico que sostiene que el calentamiento global es real y se debe a las actividades humanas. Se ha criticado el uso de la palabra negacionismo como una técnica de propaganda para reprimir puntos de vistas minoritarios. Similarmente, en un ensayo que discute la importancia del escepticismo, Clive James objetó el uso de negacionista para describir a escépticos del cambio climático, afirmando que esto "recuerda al espectáculo de un fanático negando el Holocausto". se opone al término negacionista del vih, argumentando que es injustificado poner esta creencia en el mismo nivel moral que los crímenes nazis de lesa humanidad. Sin embargo, Robert Gallo et al. defienden esta comparación, sosteniendo que el negacionismo del VIH es similar al del Holocausto debido que es una forma de pseudociencia que "contradice un cúmulo inmenso de investigación". Se han propuesto diversas motivaciones y causas para el negacionismo, incluyendo creencias religiosas y egoísmo, o un mecanismo psicológico de defensa contra ideas perturbadoras.
rdf:langString
Dalam psikologi perilaku manusia, denialisme adalah pilihan seseorang untuk menyangkal kenyataan sebagai cara untuk menghindari kebenaran yang tak nyaman secara psikologis. Denialisme adalah sebuah tindakan irasional terhadap validasi pengalaman atau peristiwa masa lampau, saat seseorang enggan untuk menerima kenyataan yang terverifikasi secara empiris.
rdf:langString
부인주의(Negationism)는 일반적으로 널리 존재가 인정되고있는 역사적인 사건의 존재 자체를 부인하는 입장을 말한다. 특히 홀로코스트의 존재를 부정하는 입장을 말할 때 널리 쓰인다. 사료 및 타당성 조사, 과학적 검증에 바탕한 역사적인 사건을 부정하는 태도를 가리키는 말이고 실증적 방법에 따라 다른 이론을 제시하거나 새로 발견된 문서 자료나 증거에 바탕하여 제기되는 학설까지 말하는 것은 아니다.
rdf:langString
否認主義（ひにんしゅぎ、Denialism）とは、心理的に不快な真実を回避するために、現実を否認するという人間の選択を指す。 そのひとつに歴史否認主義（Historical negationism）、ネガシオニスム（仏: Négationnisme、英: Negationism）があり、具体的には過去に行われていたとされる大量虐殺、ホロコーストの存在を否定する立場のことを指し、とりわけ第2次世界大戦にナチス・ドイツによって実施されたホロコースト（希：Shoah）に関して用いられることが多い。ドイツなどヨーロッパの国ではホロコースト否認・ナチス賛美に関する主張・出版・公開について非合法化されている国もある（ドイツ刑法第130条第3項：民衆煽動罪）。ホロコースト否認の言論活動と、国境を越えた法規制の問題については戦う民主主義を参照。
rdf:langString
Negationisme (van het Latijnse negare, ontkennen) is het ontkennen of extreem minimaliseren van in het algemeen aanvaarde historische gebeurtenissen. Aanhangers of zogenoemde negationisten gaan vaak uit van feiten en bestuderen geschiedenis op zo'n manier dat er bekeken wordt of iets wel werkelijk zo heeft plaatsgevonden als de geschiedenisboeken dit vertellen. Zij spreken zelf vaak liever van revisionisme, een nieuw licht werpen op een oude zaak met moderne methodes waarmee bepaalde zaken toentertijd niet gecontroleerd konden worden. Een bekend voorbeeld van negationisme is holocaustontkenning, wat in verschillende landen expliciet strafbaar is. Zo geldt in België sinds 23 maart 1995 de zogenaamde die een verbod instelt op het ontkennen, minimaliseren, rechtvaardigen of goedkeuren van de genocide die tijdens de Tweede Wereldoorlog door het Duitse nationaalsocialistische regime is gepleegd. De geldboete kan oplopen tot 5.000 euro, aangevuld met een gevangenisstraf van maximaal één jaar. Tegenstanders van negationismewetten zeggen dat het strafbaar stellen van een selectie van meningen, hoe onwaar ze ook mogen zijn, in strijd is met de vrijheid van meningsuiting. In Nederland is in 2006 het Voorstel van wet van het lid Voordewind tot strafbaarstelling van het in de openbaarheid ontkennen, op grove wijze bagatelliseren, goedkeuren of rechtvaardigen van volkerenmoord (strafbaarstelling negationisme) ingediend.Het parlement van Frankrijk nam in 2006 en in 2011 een wet aan die het ontkennen van de Armeense Genocide strafbaar stelde. Maar deze beslissing schendde de Franse grondwet waardoor het zowel in 2006 als in 2012 werd ongrondwettelijk door Conseil Constitutionnel.[1] [2] Bovendien heeft het Europees Hof voor de Rechten van de Mens in 2015 geoordeeld dat Zwitserland de vrijheid van meningsuiting heeft beperkt van Doğu Perinçek die had beweerd dat de Armeense Genocide “een internationale leugen” was.[3]
rdf:langString
Il negazionismo scientifico o diniego consiste nella negazione ipocrita e irrazionale dell'esistenza di ciò che esiste e si conosce o è scientificamente dimostrato. Il concetto di diniego si intreccia con quello di negazionismo, che consiste nella negazione di fatti storici accertati.
rdf:langString
Negacionismo (do francês négationnisme) é a escolha de negar a realidade como forma de escapar de uma verdade desconfortável. Trata-se da recusa em aceitar uma realidade empiricamente verificável, sendo essencialmente uma ação que não possui validação de um evento ou experiência histórica. Na ciência, o negacionismo é definido como a rejeição de conceitos básicos, incontestáveis e apoiados por consenso científico em favor de ideias tanto radicais quanto controversas. O termo "negacionismo" (négationnisme) foi cunhado pelo historiador francês Henry Rousso, em um livro de sua autoria publicado em 1987. Rousso propôs que, no contexto dos estudos sobre o holocausto, é necessário distinguir entre revisionismo histórico legítimo e a negação politicamente motivada, que ele chamou de negacionismo. Mais tade, o termo passou a ser usado em referência a outras realidades negadas, não apenas o holocausto. Foi proposto que as diversas formas de negacionismo possuem o denominador comum da rejeição de evidências maciças e a geração de controvérsia a partir de tentativas de negar que um consenso exista. Os termos negacionismo do Holocausto e negacionismo da AIDS costumam ser empregados para descrever movimentos que negam a existência ou consistência de tais fatos, enquanto negacionistas climáticos foi usado para definir aqueles que recusam-se a aceitar que uma mudança climática está em curso. Supõe-se que o negacionismo seja provocado por diversos motivos, como crenças religiosas, proveito próprio ou como um mecanismo de defesa contra pensamentos perturbadores. O escopo da utilização da palavra negacionismo é controversa, sendo criticada por supostamente representar um método polêmico de suprimir pontos de vista alternativos. De forma similar, em um ensaio discutindo a importância do ceticismo, posicionou-se contra a utilização do termo negacionista para descrever aqueles que não acreditam na mudança climática, afirmando que isto "traz à tona o espetáculo de um fanático negando o Holocausto". também foi contra o termo negacionismo da AIDS, alegando que é injustificável situar esta crença no mesmo nível moral dos crimes nazistas contra a humanidade. Robert Gallo et al., no entanto, defendeu esta comparação, afirmando que o negacionismo da AIDS é similar ao negacionismo do Holocausto por definir uma pseudociência que "contradiz um imenso conjunto de pesquisas".
rdf:langString
Деніалізм (англ. denial — заперечення) — форма світогляду, ґрунтована на запереченні реальності, що суперечить особистим переконанням індивіда. Відмова прийняти точку зору, що емпірично перевіряється, через небажання відмовитися від своєї власної. Деніалізм виражається у створенні і наслідуванні ірраціональних учень, що суперечать історичному досвіду, або що заперечує ту або іншу історичну подію. Яскравими прикладами деніалізму є заперечення факту відвідування місяця американськими астронавтами, заперечення сферичності Землі і заперечення ВІЛ. До проявів деніалізму також можна віднести заперечення теорії еволюції і деяких історичних подій, відмову від вакцинації, заперечення глобального потепління. Причини виникнення такого світогляду криються, у першу чергу, в утраті довіри до влади і ЗМІ. Адже вони однозначно щось приховують, або дають неповну інформацію, а то і зовсім обманюють. «Ні, у цьому світі нікому не можна довіряти», — скаже деніаліст. Друга причина — незнання. І можливо, невміння заповнювати прогалини в освіті. Адже треба знати, де шукати, треба розбиратися, що читати, і врешті-решт осмислювати прочитане. До того ж зараз основним джерелом знань є інтернет, і якість отриманої інформації частенько дуже сумнівна. На ділі ж «вірус» деніалізму давно лютує у нашому суспільстві. Щоправда, на побутовому рівні. Наприклад, люди охоче купують чудо-ліки з рогів незрозуміло кого, тому що більше вірять цілителям, аніж фармацевтам. Батьки відмовляються робити щеплення дітям, тому що сумніваються в ефективності і безпеці вакцинації. І таких прикладів багато.
rdf:langString
Дениали́зм (англ. denialism, от denial «отрицание») — форма мировоззрения, основанная на отрицании реальности, противоречащей личным убеждениям индивида, отказ принять эмпирически проверяемую точку зрения из-за нежелания отказаться от своей собственной. Дениализм выражается в создании и следовании иррациональным учениям, противоречащим опыту, или отрицающим то или иное историческое событие. В науке дениализм — это отрицание основных фактов и концепций, которые являются частью научного консенсуса по предмету, в пользу радикальных и спорных идей. Среди различных идеологических движений и идей, противоречащих современным научным данным, обычно выделяют отрицание того, что вирус ВИЧ вызывает СПИД, отрицание Холокоста и отрицание геноцида армян, различные формы креационизма, в частности, движение «Разумного замысла», «научный креационизм» и отрицание реальности биологической эволюции как таковой, движение антивакцинаторов, отрицание изменения климата или взаимосвязи глобального потепления с антропогенными факторами, фолк-хистори. Дениалисты используют следующие приёмы:
* утверждения, что большинство учёных придерживается противоположной точки зрения, поскольку они участвуют в сложном и скрытом заговоре;
* ссылки на ложных экспертов (часто материально заинтересованных) одновременно с очернением реальных экспертов;
* выборочное представление фактов, использование нескольких научных работ, которые бросают вызов общепринятому консенсусу, выискивание недостатков в статьях, поддерживающих консенсус, чтобы дискредитировать его;
* установление трудноосуществимых условий, при которых они готовы согласиться с консенсусом. Например, табачные компании придумали критерии, которые они называют «хорошей эпидемиологической практикой». Согласно им, например, отношение шансов менее 2, не будет считаться доказательством связи между курением и заболеваниями. Иными словами, если люди, подвергающиеся воздействию табачного дыма, имеют чуть менее, чем в 2 раза больше шансов заболеть раком легких, то табачные компании будут отрицать возможное влияние курения;
* использование таких приёмов, как попытка увести спор в другом направлении, ложная аналогия (например, утверждение, что Вселенная — это сложный механизм, который, как и все сложные механизмы, имеет своего создателя), подмена тезиса (например, утверждение, что надо доказать безопасность каждого ГМО, а иначе все ГМО следует считать опасными, несмотря на наличие уже проверенных и признанных безопасными ГМО).
xsd:nonNegativeInteger
61304
