Democracy in Marxism
http://dbpedia.org/resource/Democracy_in_Marxism an entity of type: Abstraction100002137
وفقًا للنظرية الماركسية، ينشأ مجتمع ديمقراطي جديد من خلال العمل المنظم للطبقة العاملة الدولية، ويفضي إلى تحرير سائر الشعب ومنح الأفراد حرية التصرف بعيدًا عن مكبّلات سوق العمل. وهكذا تنتفي الحاجة -أو تقلّ إلى حدها الأدنى- لوجود الدولة، والتي لم توجد أصلًا سوى لفرض الاغتراب. ذكر كلٌّ من كارل ماركس وفريدرك إنجلز في البيان الشيوعي وكتاباتهما اللاحقة أن «أول خطوة في سبيل ثورة الطبقة العاملة تتمثل في رفع البروليتاريا إلى مقام الطبقة الحاكمة، وذلك بهدف الانتصار في النضال لتحقيق الديمقراطية»، وأن حق الانتخاب العام «هو من أول وأهم وظائف البروليتاريا المسلحة«.
rdf:langString
In Marxist theory, a new democratic society will arise through the organised actions of an international working class enfranchising the entire population and freeing up humans to act without being bound by the labour market. There would be little, if any, need for a state, the goal of which was to enforce the alienation of labor. Karl Marx and Friedrich Engels stated in The Communist Manifesto and later works that "the first step in the revolution by the working class, is to raise the proletariat to the position of ruling class, to win the battle for democracy" and universal suffrage, being "one of the first and most important tasks of the militant proletariat". As Marx wrote in his Critique of the Gotha Program, "between capitalist and communist society there lies the period of the revol
rdf:langString
Según la teoría marxista, una nueva sociedad democrática surgiría a través de las acciones organizadas de una clase obrera internacional que daría derecho de voto a toda la población y liberaría a las personas para que actuasen sin regirse por el mercado laboral. No habría mucha, o ninguna, necesidad de un Estado, cuyo objetivo sería ejecutar la enajenación del trabajo. Karl Marx y Friedrich Engels afirmaron en el Manifiesto comunista y en obras posteriores que «el primer paso hacia la revolución de la clase obrera es elevar al proletariado a la posición de clase dominante para ganar la batalla por la democracia» y que el sufragio universal era «una de las primeras y más importantes tareas del proletariado militante». En su Crítica del programa de Gotha, Marx escribió: «Entre la soci
rdf:langString
Буржуазная демократия — в «левом», особенно марксистском обществоведении обозначение формы политического строя, основанного на декларировании принципов народовластия, свободы и равенства граждан при реальном господстве буржуазии. Буржуазная демократия противопоставляется «социалистической демократии», «пролетарской демократии», «народной демократии», основанной на диктатуре пролетариата или общенародном государстве. Тем не менее, буржуазная демократия признаётся марксистами наиболее развитым историческим типом демократии эксплуататорского общества.
rdf:langString
Буржуазна демократія (англ. democracy, bourgeois; нім. Demokratie, burgerliche).
* 1) За В. І. Леніним — форма класового панування буржуазії, яка проголошує права особистості і демократичні свободи, та характеризується протиріччям між формальною декларативною політико-правовою рівністю та фактичною соціально-економічною нерівністю громадян, форма та пригноблення громадян.
* 2) В марксистському суспільствознавстві- це форма політико-правового ладу, заснована на визнанні принципів народовладдя, свободи і рівності громадян при реальному пануванні буржуазії.
* 3) Система фіктивних моральних та політико-правових цінностей як інструмент міжкласової боротьби.
* 4) Ідеалістична політико-правова доктрина, що ґрунтується на визнанні концептуальних та основоположних прав і свобод, введення право
rdf:langString
rdf:langString
الديمقراطية في الماركسية
rdf:langString
Democracia y marxismo
rdf:langString
Democracy in Marxism
rdf:langString
Буржуазная демократия
rdf:langString
Буржуазна демократія
xsd:integer
8467077
xsd:integer
1118066839
rdf:langString
Service
rdf:langString
White
rdf:langString
Read
xsd:integer
153
321
xsd:integer
252
xsd:integer
2000
2001
2005
rdf:langString
Fischer
rdf:langString
Pipes
rdf:langString
Rigby
xsd:integer
50
236
709
xsd:integer
45
263
307
692
681692
xsd:integer
1964
1979
1990
rdf:langString
Service
rdf:langString
Pipes
rdf:langString
Volkogonov
rdf:langString
Sandle
xsd:integer
97
321
672
689
xsd:integer
96
178
351
682683
xsd:integer
1990
1994
1999
2000
rdf:langString
Service
rdf:langString
White
rdf:langString
Sandle
xsd:integer
64
156
321
xsd:integer
1999
2000
2001
rdf:langString
Principles of Communism
rdf:langString
Above all, it will establish a democratic constitution, and through this, the direct or indirect dominance of the proletariat.
rdf:langString
Ryan
rdf:langString
Read
xsd:integer
231
xsd:integer
123
xsd:integer
2005
2012
rdf:langString
وفقًا للنظرية الماركسية، ينشأ مجتمع ديمقراطي جديد من خلال العمل المنظم للطبقة العاملة الدولية، ويفضي إلى تحرير سائر الشعب ومنح الأفراد حرية التصرف بعيدًا عن مكبّلات سوق العمل. وهكذا تنتفي الحاجة -أو تقلّ إلى حدها الأدنى- لوجود الدولة، والتي لم توجد أصلًا سوى لفرض الاغتراب. ذكر كلٌّ من كارل ماركس وفريدرك إنجلز في البيان الشيوعي وكتاباتهما اللاحقة أن «أول خطوة في سبيل ثورة الطبقة العاملة تتمثل في رفع البروليتاريا إلى مقام الطبقة الحاكمة، وذلك بهدف الانتصار في النضال لتحقيق الديمقراطية»، وأن حق الانتخاب العام «هو من أول وأهم وظائف البروليتاريا المسلحة«. كما ذكر ماركس في وثيقته نقد برنامج غوتا، «بين المجتمع الرأسمالي والمجتمع الشيوعي ثمة فترة انتقالية ثورية من الأول للآخر. يتزامن ذلك مع فترة انتقال سياسية تكون فيها الدولة عبارة عن ديكتاتورية البرلويتاريا الثورية». لم يستبعد ماركس احتمالية حدوث انتقال سلمي في بعض البلدان ذات الهياكل المؤسساتية الديمقراطية الراسخة (مثل بريطانيا، والولايات المتحدة، وهولندا)، ولكنه افترض أنه في البلدان حيث لا يتمكن العمال من «تحقيق أهدافهم بوسائل سلمية فلا بد أن القوة هي الوسيلة الأنجع لقيام ثورتنا«. وذكر أن العمال لديهم كامل الحق بالثورة في حال لم يُمنحوا حق التعبير السياسي. وردًا عن سؤال «ما مسار هذه الثورة؟»، كتب إنجلز في مبادئ الشيوعية: «في المقام الأول، ستضع الثورة دستورًا ديمقراطياً، ومن خلاله، تتأتى هيمنة البروليتاريا بشكل مباشر أو غير مباشر». من جهة، يقترح فيه الماركسيون استبدال الدولة البرجوازية بشبه دولة بروليتارية عبر الثورة (دكتاتورية الطبقة العاملة)، ستتلاشى نفسها في نهاية المطاف، ومن جهة أخرى ينادي الأناركيون بحلّ الدولة ذاتها عند إلغاء الرأسمالية. رغم ما تقدم، يشترك كلا الطرفين بالسعي إلى تحقيق مجتمع شيوعي بلا دولة حاكمة.
rdf:langString
In Marxist theory, a new democratic society will arise through the organised actions of an international working class enfranchising the entire population and freeing up humans to act without being bound by the labour market. There would be little, if any, need for a state, the goal of which was to enforce the alienation of labor. Karl Marx and Friedrich Engels stated in The Communist Manifesto and later works that "the first step in the revolution by the working class, is to raise the proletariat to the position of ruling class, to win the battle for democracy" and universal suffrage, being "one of the first and most important tasks of the militant proletariat". As Marx wrote in his Critique of the Gotha Program, "between capitalist and communist society there lies the period of the revolutionary transformation of the one into the other. Corresponding to this is also a political transition period in which the state can be nothing but the revolutionary dictatorship of the proletariat". He allowed for the possibility of peaceful transition in some countries with strong democratic institutional structures (such as Britain, the US and the Netherlands), but suggested that in other countries in which workers can not "attain their goal by peaceful means" the "lever of our revolution must be force", stating that the working people had the right to revolt if they were denied political expression. In response to the question "What will be the course of this revolution?" in Principles of Communism, Friedrich Engels wrote: Above all, it will establish a democratic constitution, and through this, the direct or indirect dominance of the proletariat. — Friedrich Engels, Principles of Communism While Marxists propose replacing the bourgeois state with a proletarian semi-state through revolution (dictatorship of the proletariat), which would eventually wither away, anarchists warn that the state must be abolished along with capitalism. Nonetheless, the desired end results, a stateless, communal society, are the same.
rdf:langString
Según la teoría marxista, una nueva sociedad democrática surgiría a través de las acciones organizadas de una clase obrera internacional que daría derecho de voto a toda la población y liberaría a las personas para que actuasen sin regirse por el mercado laboral. No habría mucha, o ninguna, necesidad de un Estado, cuyo objetivo sería ejecutar la enajenación del trabajo. Karl Marx y Friedrich Engels afirmaron en el Manifiesto comunista y en obras posteriores que «el primer paso hacia la revolución de la clase obrera es elevar al proletariado a la posición de clase dominante para ganar la batalla por la democracia» y que el sufragio universal era «una de las primeras y más importantes tareas del proletariado militante». En su Crítica del programa de Gotha, Marx escribió: «Entre la sociedad capitalista y la comunista se encuentra el período de transformación revolucionaria de la una en la otra. Esta transformación se corresponde también con un período de transición política en el que el Estado no puede ser otra cosa que la dictadura revolucionaria del proletariado». Admitió que existía la posibilidad de una transición pacífica en algunos países con instituciones democráticas sólidas (como Reino Unido, Estados Unidos y los Países Bajos), pero sugirió que en otros países en los que los trabajadores no podían «alcanzar su objetivo por medios pacíficos» la «palanca de nuestra revolución debe ser la fuerza», y afirmó que el pueblo trabajador tenía derecho a rebelarse si se le negaba la expresión política. En respuesta a la pregunta «¿Cuál será el rumbo de esta revolución?», en Principios del comunismo, Friedrich Engels escribió: Ante todo, establecerá una constitución democrática y, a través de esta, el dominio directo o indirecto del proletariado.—Friedrich Engels, Principios del comunismo Mientras que los marxistas proponían sustituir el Estado burgués por un semi-Estado proletario mediante la revolución (dictadura del proletariado), que acabaría desapareciendo, los anarquistas advertían que el Estado debía ser abolido junto con el capitalismo. Sin embargo, los resultados finales deseados (una sociedad comunal sin Estado) eran los mismos.
rdf:langString
Буржуазная демократия — в «левом», особенно марксистском обществоведении обозначение формы политического строя, основанного на декларировании принципов народовластия, свободы и равенства граждан при реальном господстве буржуазии. По В. И. Ленину — форма классового господства буржуазии — диктатура буржуазии, провозглашающая права личности и демократические свободы только лишь на словах, на деле же характеризующаяся противоречием между формальным политическим равенством и фактическим социально-экономическим неравенством граждан, эксплуатацией и угнетением народа. В более публицистичном стиле Ленин давал буржуазной демократии такие характеристики: «узкая, урезанная, фальшивая, лицемерная, рай для богатых, ловушка и обман для эксплуатируемых, для бедных». Буржуазная демократия противопоставляется «социалистической демократии», «пролетарской демократии», «народной демократии», основанной на диктатуре пролетариата или общенародном государстве. Тем не менее, буржуазная демократия признаётся марксистами наиболее развитым историческим типом демократии эксплуататорского общества. В языке, ныне господствующем в обществознании, близкое или то же понятие обозначается термином «либеральная демократия».
rdf:langString
Буржуазна демократія (англ. democracy, bourgeois; нім. Demokratie, burgerliche).
* 1) За В. І. Леніним — форма класового панування буржуазії, яка проголошує права особистості і демократичні свободи, та характеризується протиріччям між формальною декларативною політико-правовою рівністю та фактичною соціально-економічною нерівністю громадян, форма та пригноблення громадян.
* 2) В марксистському суспільствознавстві- це форма політико-правового ладу, заснована на визнанні принципів народовладдя, свободи і рівності громадян при реальному пануванні буржуазії.
* 3) Система фіктивних моральних та політико-правових цінностей як інструмент міжкласової боротьби.
* 4) Ідеалістична політико-правова доктрина, що ґрунтується на визнанні концептуальних та основоположних прав і свобод, введення правових конструкцій з метою захисту людини і громадянина, забезпечення автономності суспільства.
* 5) Механізм та система методів соціально-економічної капіталізації,лібералізації та гуманізації і політичної диференціації суспільства на основі -ідеологічних буржуазних цінностей.
* 6) Система ліберально-демократичних політико-правових механізмів і методів соціальної організації суспільства. Буржуазна демократія протиставляється «істинній» демократії — «соціалістичній демократії», «пролетарській демократії», заснованій на диктатурі пролетаріату або загальнонародній державі. Тим не менш, буржуазна демократія визнається марксистами найбільш розвиненим історичним типом демократії експлуататорського суспільства. У мові та в суспільствознавстві близьке поняття позначається терміном «ліберальна демократія».
xsd:nonNegativeInteger
11077