Decline and fall of Pedro II of Brazil
http://dbpedia.org/resource/Decline_and_fall_of_Pedro_II_of_Brazil
The Decline and fall of Pedro II of Brazil took place over the course of the 1880s. Paradoxically, it coincided with a period of unparalleled economic and social stability and progress for the Empire of Brazil, with the nation achieving a prominent place as an emerging power in the international arena. Pedro II may be considered a rare instance of a head of state who, despite being considered a highly successful ruler to the end, was ultimately overthrown and exiled.
rdf:langString
El declive y caída de Pedro II de Brasil se refiere al periodo final del Imperio del Brasil que transcurrió durante la década de 1880, cuando las causas subyacentes de la decadencia imperial empezaron a acumularse y a volverse prominentes. Paradójicamente, este período coincidió con una época de incomparable estabilidad y progreso tanto en lo económico como en lo social, durante la cual Brasil se destacó en el escenario internacional como potencia emergente.
rdf:langString
O declínio e queda do Império do Brasil decorreu na década de 1880, com os principais fatores cada vez mais entrando em evidência após o ano de 1881. O período também coincidiu com uma época de grande progresso e estabilidade econômica e social sem precedentes no Império do Brasil, durante a qual a nação conseguiu crescer internamente e alcançar um lugar de destaque como potência emergente no cenário internacional.
rdf:langString
Упадок и падение Бразильской империи произошли в период между 1881 и 1889 годами. Парадоксально, но упадок Бразильской монархии происходил на фоне небывалого экономического взлёта, который Бразилия пережила за долгий и весьма стабильный период 58-летнего правления императора Педру II. С 1839 по 1887 годы экономика страны росла со скоростью 3,88 % в год, заняв 8-е место в мире по уровню ВВП. Кроме того, император выиграл три войны и значительно расширил территорию страны за счёт своих испаноязычных соседей. Золотой закон, отменивший рабство в 1888, также способствовал росту популярности самого императора и членов его семьи, но не института монархии в целом, особенно что касалось его поддержания в будущем. Причин этому было несколько. Во многом они объяснялись болезнью и усталостью дряхлеюще
rdf:langString
Занепад і падіння Бразильської імперії відбулися у 1881-1889. Парадоксально, але занепад Бразильської монархії відбувався на тлі небувалого економічного злету, який Бразилія пережила за довгий та вельми стабільний період 58-річного правління імператора Педру II. З 1839 по 1887 економіка країни зростала зі швидкістю 3,88% на рік, зайнявши 8-е місце в світі за рівнем ВВП. Крім того, імператор виграв три війни та значно розширив територію країни за рахунок своїх іспаномовних сусідів.
rdf:langString
rdf:langString
Declive y caída de Pedro II de Brasil
rdf:langString
Decline and fall of Pedro II of Brazil
rdf:langString
Declínio e queda do Império do Brasil
rdf:langString
Упадок и падение Бразильской империи
rdf:langString
Занепад і падіння монархії в Бразилії
xsd:integer
25942141
xsd:integer
1122447217
rdf:langString
The Decline and fall of Pedro II of Brazil took place over the course of the 1880s. Paradoxically, it coincided with a period of unparalleled economic and social stability and progress for the Empire of Brazil, with the nation achieving a prominent place as an emerging power in the international arena. The roots of the collapse of the monarchy can be traced as far back as 1850, when Pedro II's youngest male child died. From that point onward, the Emperor himself ceased to believe in the monarchy as a viable form of government for Brazil's future, as his remaining heir was a daughter. Although constitutionally permitted, a female ruler was considered unacceptable by both Pedro II and the ruling circles. This issue was deferred for decades, while the country became more powerful and prosperous. So long as the Emperor was in good health, the question of succession could be ignored. From 1881 onwards, Pedro II's health began to fail and he gradually withdrew from public affairs. Weary of being tied to a throne which he doubted would survive his death, he persevered out of duty and because there seemed no immediate alternative. Nor did his daughter and heir, Isabel, exhibit a desire to assume the crown. Both, however, had the support of the Brazilian people. The royal family's indifference to the Imperial system allowed a discontented republican minority to grow bolder and eventually launch the coup which overthrew the Empire. Pedro II may be considered a rare instance of a head of state who, despite being considered a highly successful ruler to the end, was ultimately overthrown and exiled.
rdf:langString
El declive y caída de Pedro II de Brasil se refiere al periodo final del Imperio del Brasil que transcurrió durante la década de 1880, cuando las causas subyacentes de la decadencia imperial empezaron a acumularse y a volverse prominentes. Paradójicamente, este período coincidió con una época de incomparable estabilidad y progreso tanto en lo económico como en lo social, durante la cual Brasil se destacó en el escenario internacional como potencia emergente. Las raíces del colapso de la monarquía Brasileña se remontan a 1850, cuando muere el hijo menor de Pedro II. A partir de ese momento, el propio emperador dejó de creer en la monarquía como una forma viable de gobierno para el país, ya que solo quedaba su hija como heredera. Aunque constitucionalmente era posible que una mujer heredara el trono, tanto Pedro II como los círculos gobernantes consideraban que debía gobernar un hombre. Mientras el Emperador gozó de buena salud, la cuestión de la sucesión pudo ser ignorada y el problema fue pospuesto por décadas, durante las cuales el país se volvió más poderoso y próspero. Sin embargo, a partir de 1881, la salud de Pedro II comenzó a deteriorarse. Esto hizo que poco a poco se fuera retirando de la vida pública. Cansado de estar atado a un trono que probablemente no sobreviviría a su muerte, el Emperador perseveró por deber y porque no parecía haber una alternativa inmediata. Tampoco su hija y heredera, Isabel, estaba interesada en asumir la corona. Ambos, sin embargo, eran amados por el pueblo brasileño, que todavía apoyaba a la monarquía. La indiferencia del emperador y su hija hacia el sistema imperial permitió que una minoría republicana descontenta se volviera audaz, animándose a llevar a cabo el golpe que terminaría con el imperio. Pedro II es uno de los pocos casos de un jefe de estado que, a pesar de haber sido considerado un gobernante exitoso hasta el final, terminó derrocado y en el exilio.
rdf:langString
Упадок и падение Бразильской империи произошли в период между 1881 и 1889 годами. Парадоксально, но упадок Бразильской монархии происходил на фоне небывалого экономического взлёта, который Бразилия пережила за долгий и весьма стабильный период 58-летнего правления императора Педру II. С 1839 по 1887 годы экономика страны росла со скоростью 3,88 % в год, заняв 8-е место в мире по уровню ВВП. Кроме того, император выиграл три войны и значительно расширил территорию страны за счёт своих испаноязычных соседей. Золотой закон, отменивший рабство в 1888, также способствовал росту популярности самого императора и членов его семьи, но не института монархии в целом, особенно что касалось его поддержания в будущем. Причин этому было несколько. Во многом они объяснялись болезнью и усталостью дряхлеющего императора, а также пассивностью по отношению к короне наследницы престола — принцессы Изабеллы. Император не оставил сыновей, а полуглухой зять-француз был недостаточно популярен среди бразильцев. После отмены рабства старые плантации на северо-западе страны пришли в запустение, а новые кофейные олигархи юго-востока не нуждались в империи для защиты своих интересов. Воспользовавшись правительственными кризисами 1888 и 1889 годов и неудовлетворённостью среди армейских офицеров, республиканцы выступили за революционные изменения вместо постепенных, за которые выступал фельдмаршал Фонсека. Завершился упадок провозглашением республики.
rdf:langString
O declínio e queda do Império do Brasil decorreu na década de 1880, com os principais fatores cada vez mais entrando em evidência após o ano de 1881. O período também coincidiu com uma época de grande progresso e estabilidade econômica e social sem precedentes no Império do Brasil, durante a qual a nação conseguiu crescer internamente e alcançar um lugar de destaque como potência emergente no cenário internacional. Pedro deixou de acreditar na monarquia como uma forma de governo viável para o futuro do Brasil depois da morte de seus dois filhos homens, restando apenas sua filha Isabel, Princesa Imperial, como a herdeira presuntiva da coroa. Uma soberana mulher, apesar de constitucionalmente permitida, era considerada inaceitável tanto para Pedro quanto para aqueles no poder. A questão foi ignorada durante décadas enquanto o país progredia e o imperador mantinha boa saúde. Sua saúde começou a piorar a partir de 1881, e Pedro afastou-se gradualmente dos assuntos públicos. Mesmo cansado de estar preso a um trono que duvidava que sobrevivesse após sua morte, ele perseverou por responsabilidade e também porque não parecia existir alternativa imediata. Além disso, Isabel não demonstrava nenhum desejo de suceder ao pai. A indiferença com sistema imperial por parte tanto do imperador quanto de sua filha permitiram que a descontente minoria republicana, formada principalmente por oficiais militares insubordinados e fazendeiros insatisfeitos com o fim da escravidão, ficasse audaciosa e eventualmente lançasse um golpe de Estado que derrubou o império.
rdf:langString
Занепад і падіння Бразильської імперії відбулися у 1881-1889. Парадоксально, але занепад Бразильської монархії відбувався на тлі небувалого економічного злету, який Бразилія пережила за довгий та вельми стабільний період 58-річного правління імператора Педру II. З 1839 по 1887 економіка країни зростала зі швидкістю 3,88% на рік, зайнявши 8-е місце в світі за рівнем ВВП. Крім того, імператор виграв три війни та значно розширив територію країни за рахунок своїх іспаномовних сусідів. Золотий закон, який скасував рабство в 1888, також сприяв зростанню популярності самого імператора і членів його сім'ї, але не інституту монархії в цілому, особливо що стосувалося його підтримки в майбутньому. Причин цьому було декілька. Багато в чому вони пояснювалися хворобою і втомою старіючого імператора, а також пасивністю по відношенню до корони спадкоємиці престолу — принцеси Ізабелли. Імператор не залишив синів, а напівглухої зять-француз був недостатньо популярний серед бразильців. Після скасування рабства старі плантації на північно-заході країни прийшли в запустіння, а нові кавові олігархи південного сходу не потребували імперії для захисту своїх інтересів. Скориставшись урядовими кризами 1888 і 1889 і незадоволеністю серед армійських офіцерів, республіканці виступили за революційні зміни замість поступових, за які виступав фельдмаршал Фонсека. Завершив занепад військовий переворот, за яким послідувало проголошення Бразильської республіки.
xsd:nonNegativeInteger
77070
