Decadent movement
http://dbpedia.org/resource/Decadent_movement an entity of type: Thing
حركة الانحلال هي حركة فنية وأدبية تمركزت في أوروبا الغربية أواخر القرن التاسع عشر واتخذت المبالغة والاصطناعية أيديولوجيا جمالية لها. تُعَّد مجموعة أعمال الفنان البصري فيليسيان روبس ورواية جوريس كارل هويسمان أجينست نايتشر (1884) أمثلة رئيسية على أعمال الحركة. ازدهرت الحركة أول الأمر في فرنسا ثم انتشرت في جميع أنحاء أوروبا والولايات المتحدة. تميزت الحركة بالاشمئزاز الذاتي، والغثيان مما في العالم، والتشكك العام، والتلذذ بالانحراف، واستخدام الفكاهة الفظة، والإيمان بتفوق الإبداع البشري على المنطق والعالم الطبيعي.
rdf:langString
Το Παρακμιακό Κίνημα ή Κίνημα της Παρακμής (Decadence) αποτελεί καλλιτεχνικό ρεύμα που άνθισε προς το τέλος του 19ου αιώνα (fin de siècle) κυρίως στη λογοτεχνία και τη ζωγραφική. Ξεκίνησε στη Γαλλία, επεκτάθηκε στην Αγγλία και σε όλη την Ευρώπη, έρχεται από το Ρομαντισμό και θεωρείται πρόδρομος του Μοντερνισμού.
rdf:langString
La Dekadenca Movado aŭ Dekadencismo estis arta kaj literatura movado de la fino de la 19-a jarcento, centrita en Okcidenta Eŭropo, kiu sekvis estetikan ideologion de troigo kaj artefariteco. La verkaro de la pentristo kaj la romano de Joris-Karl Huysmans nome À rebours (1884) estas konsiderataj ĉefaj ekzemploj de la dekadencisma movado. Ĝi unue floris en Francio kaj poste disvastiĝis tra Eŭropo kaj al Usono. La movado estis karakterizita de mem-malplaĉo, malforteco al la mondo, ĝenerala skeptikismo, klinemo al malvirto, uzado de kruda humoro kaj kredo en la supereco de la homa kreivo super la logiko kaj la natura mondo.
rdf:langString
El decadentismo es una corriente artística, filosófica y, principalmente, literaria que tuvo su origen en Francia en las dos últimas décadas del siglo XIX y se desarrolló por casi toda Europa y algunos países de América.La denominación de decadentismo surgió como un término despectivo e irónico empleado por la crítica académica, sin embargo, la definición fue adoptada por aquellos a quienes iba destinada.
rdf:langString
The Decadent movement was a late-19th-century artistic and literary movement, centered in Western Europe, that followed an aesthetic ideology of excess and artificiality. The visual artist Félicien Rops's body of work and Joris-Karl Huysmans's novel Against Nature (1884) are considered the prime examples of the decadent movement. It first flourished in France and then spread throughout Europe and to the United States. The movement was characterized by a belief in the superiority of human creativity and pleasure over logic and the natural world.
rdf:langString
Is éard atá i gceist leis an Meathachas - nó Gluaiseacht an Mheatha, nó An Meath fiú - ná agus a tháinig chun cinn insan Eoraip, agus insan bhFrainc go háirithe, le linn an fiche bliain deiridh den 19ú haois. Dá bharr san, tugtar fin de siècle (Gaeilge: 'deireadh na haoise') ar na saothair a bhaineann leis an Meathachas leis. Samplaí den scoth den Meathachas is ea na saothair ealaíne de chuid agus (1884), úrscéal leis an scríbhneoir Francach Joris-Karl Huysmans.
rdf:langString
Gerakan Dekaden adalah sebuah gerakan sastra dan artistik akhir abad ke-19, yang terpusat di Eropa Barat. Karya-karya seni Félicien Rops dan novel Joris-Karl Huysmans (1884) dianggap menjadi contoh utama dari gerakan dekaden. Gerakan tersebut pertama kali berkembang di Prancis dan kemudian menyebar ke seluruh belahan Eropa dan Amerika Serikat.
rdf:langString
Il decadentismo è stato un movimento artistico e letterario sviluppatosi in Francia e poi diffusosi nel resto d'Europa, tra la fine dell'Ottocento e il primo decennio del Novecento, che si contrappone alla razionalità del positivismo scientifico e del naturalismo.
rdf:langString
퇴폐주의(頹廢主義, 프랑스어: décadentisme 데카당티슴[*])는 19세기 서유럽의 문예운동이다. 프랑스에서 유행하여 유럽과 미국 전역으로 퍼졌다. 자기혐오, 세계혐오, 회의주의, 도착성, 자연세계와 논리에 대한 인간 창조성의 우월성 등으로 특징지어진다. 대표적인 작가로는 미술 분야의 , 소설의 조리스-카를 위스망스, 시문학의 보들레르와 랭보 등이 꼽힌다.
rdf:langString
Decadentisme, ook wel décadence of decadentie genaamd, is een geestelijke stroming die in het laatste kwart van de negentiende eeuw vooral onder de ontwikkelden in West-Europa aanhang vond. Karakteristiek is de teleurstelling over de teloorgang van zekerheden, van verlies van duidelijkheid over de na te streven toekomst, maar ook van weerzin tegenover de blinde geldzucht van de burgerlijke maatschappij en het geloof dat de wetenschap en industrie alle problemen zullen oplossen. Kunst is een vrijplaats van die banale wereld. Uiterste schoonheid en zuiverheid moeten worden nagestreefd.
rdf:langString
Dekadentyzm (inaczej: chylenie się ku upadkowi) – nurt światopoglądowy i artystyczny, który swój początek miał około 1890 roku. Pojęcie to wywodzi się od francuskiego słowa décadence, oznaczającego „chylenie się ku upadkowi”, „schyłek” (wieku). Dekadentyzm we Francji pokrywa się z symbolizmem, a w Wielkiej Brytanii z estetyzmem. Postacią kluczową dla dekadentyzmu, symbolizmu i estetyzmu był francuski poeta i krytyk sztuki Charles Baudelaire i jego zbiór wierszy Kwiaty zła.
rdf:langString
Decadentismo é uma corrente artística, filosófica e, principalmente, literária que teve sua origem na França nas duas últimas décadas do século XIX e se desenvolveu por quase toda Europa e alguns países da América. A denominação "decadentismo", que tinha, a princípio, um sentido depreciativo e irônico, dado pela crítica acadêmica, terminou por ser adotada pelos próprios participantes do movimento.
rdf:langString
頹廢主義運動（Décadentisme）是19世紀起源于法國、之後擴展到整個西歐的一場藝術和文學運動，在當代的美國也有一定的影響力。其名最初是評論家們對一些讚美人工事物、反對早期浪漫主義的作家給出的貶義稱呼，之後一部分作家，如泰奥菲尔·戈蒂耶和夏尔·波德莱尔反而接受了這樣的稱呼，開始自稱頹廢派。 他們很大程度上是受到了哥特文學及愛倫坡作品的影響，同時與象徵主義和唯美主義有一定的關聯。
rdf:langString
El decadentisme és un moviment artístic que es va manifestar en la literatura europea de finals del segle xix, amb naixement a França, amb força seguidors a Bèlgica i el Regne Unit, i la influència del qual va arribar als Estats Units. El seu nom ve per l'atracció que sentien els seus partidaris per tot allò morbós, decadent i malalt, reflex de la societat canviant de l'època. El terme, però, va sorgir dels seus detractors, que l'usaven com a insult despectiu. Avui en dia, en canvi, és percebut com un moviment de transició entre el romanticisme i el modernisme.
rdf:langString
Pojem dekadence se v literatuře užívá pro označení jednoho ze směrů literárního modernismu, rozšířeného v evropských literaturách na přelomu 19. a 20. století, v období fin de siècle. Přestože tvoří literární dekadence nejvýraznější proud dekadence jako uměleckého a kulturního směřování, vzhledem k dobové oblibě spojování více druhů umění jsou důležité také její vazby na ostatní umělecké druhy, zejména na výtvarné umění. V širším smyslu však může být jako dekadentní popsáno jakékoliv literární dílo vnímané jako úpadkové, bez společenské funkce či přímo protispolečenské – pojem přitom může sloužit jako hanlivý odsudek, ale také neutrální označení.
rdf:langString
Dekadenzdichtung (französisch décadence „Verfall“) ist die vage und umstrittene Bezeichnung für eine Vielzahl an literarischen Strömungen und Einzelwerken um die Jahrhundertwende (1900), deren Gemeinsamkeit in ihrer entschiedenen Ablehnung des Naturalismus liegt. Allgemeines Kennzeichen ist eine subjektivistisch-ästhetizistische Kunst- und Weltanschauung, die zu einer bewusst anti-bürgerlichen, anti-moralischen, anti-realistischen und anti-vitalen Selbstbestimmung führt und als Überfeinerung wahrgenommen wird.
rdf:langString
Dekadentismoa XIX. mendearen bukaera aldera Parisen, Sena ibaiaren ezkerraldean, sortu zen literatura-mugimendua da, artean eta filosofian ere nolabaiteko isla izan zuena. 1886an sortu zen Le Décadent literatura-aldizkaritik hartu zuen izena. Dekadentismoaren ezaugarri nagusiak gehiegizko fintasuna, hitzak aukeratzeko eta erabiltzeko modu zorrotza, , era sotiletatik eta naturaltasunetik urrun ibiltzeko joera dira. Sinbolismoarekin bat egin zuen gero. Mugimendua Europa osora zabaldu zen, eta Hegoamerikara ere bai, neurri batean.
rdf:langString
Le décadentisme (également appelé mouvement décadent, ou décadisme) est un mouvement littéraire et artistique controversé qui s'est développé en Europe et aux États-Unis principalement au cours des vingt dernières années du XIXe siècle et consistant en un attrait pour l'irrationnel, la mort, le mystère et un rejet de la science. On parle aussi de littérature ou d'esthétique fin-de-siècle.
rdf:langString
デカダン派（デカダンは、退廃派、頽廃派、退廃主義、フランス語: décadentisme、デカダンティスム、mouvement décadent、デカダン（ス）運動、décadisme、デカディスム）とは、19世紀のヨーロッパ文学、とくにフランス文学の中の文学運動。「デカダンス」という呼び名は最初、敵対する批評家らがつけたものだが、後にはそれに属する作家が、19世紀後期の象徴主義あるいは耽美主義運動に関係し、初期ロマン主義のナイーヴな自然観の上で巧妙さを楽しんだ多くの世紀末作家に対して、この名を使った。作家の中にはゴシック小説の伝統、およびエドガー・アラン・ポーの詩・フィクションに影響を受けた者もいた。 イギリスにおけるデカダン派と関係した指導的人物はオスカー・ワイルドである。 デカダンスは現在、文学的な運動として、ロマン主義とモダニズム文学の過渡期と見なされている。 象徴主義運動は、デカダン派と混同されることが多い。数人の若い作家は1880年代の中頃、新聞で「デカダン」と嘲笑的に書かれた。ジャン・モレアス（Jean Moréas）の『象徴派宣言』（1886年）は主としてその論争への返答であった。ほとんどの作家がこの語を敬遠する一方で、数人の作家はこれを受け入れた。象徴主義とデカダン派は若干領域が重なってはいるものの、別個のものとされ続けている。
rdf:langString
Dekadenter (fr. décadents, av décadence: dekadens, förfall) syftar på ett antal konstnärer, poeter och andra författare under det sena 1800-talet, i brytningen mellan romantiken och modernismen. Till dekadenterna räknas de franska symbolisterna och deras samtida i England, den estetiska rörelsens senare generation. Båda grupperna ville befria konsten och litteraturen från det materialistiska industrisamhällets intressen. Dekadenterna odlade ett jagfokus för att tränga ned i det undermedvetna själslivets djup, de sökte fenomenens mystik, livets nattsida. Termen har utvidgats till att nästan vara synonym med fin de siècle.
rdf:langString
Декаде́нтство, также декаданс (фр. décadent — упадочный) — направление в литературе, творческой мысли, периода fin de siècle (рубеж XIX и XX веков), которое характеризуется эстетизмом, индивидуализмом,фантастикой,предсказаниями и имморализмом. Иногда рассматривается как cвязующее звено между романтизмом XIX века и модернизмом XX века.
rdf:langString
Декадентство, також декаданс (фр. décadent — занепадницький) — напрям у літературі, творчій думці, самовираженні періоду fin de siècle (рубіж XIX і XX століть), який характеризується естетизмом, індивідуалізмом і імморалізмом. іноді розглядається як сполучна ланка між романтизмом XIX століття і модернізмом XX століття.
rdf:langString
rdf:langString
حركة الانحلال
rdf:langString
Decadentisme
rdf:langString
Dekadence (literatura)
rdf:langString
Dekadenzdichtung
rdf:langString
Παρακμιακό Κίνημα
rdf:langString
Dekadencismo
rdf:langString
Decadentismo
rdf:langString
Dekadentismo
rdf:langString
Decadent movement
rdf:langString
Décadentisme
rdf:langString
Meathachas
rdf:langString
Gerakan Dekaden
rdf:langString
Decadentismo
rdf:langString
デカダン派
rdf:langString
퇴폐주의
rdf:langString
Decadentisme
rdf:langString
Dekadentyzm
rdf:langString
Decadentismo
rdf:langString
Декадентство
rdf:langString
頹廢主義運動
rdf:langString
Dekadenter
rdf:langString
Декадентство (течія)
xsd:integer
5678514
xsd:integer
1109771172
rdf:langString
El decadentisme és un moviment artístic que es va manifestar en la literatura europea de finals del segle xix, amb naixement a França, amb força seguidors a Bèlgica i el Regne Unit, i la influència del qual va arribar als Estats Units. El seu nom ve per l'atracció que sentien els seus partidaris per tot allò morbós, decadent i malalt, reflex de la societat canviant de l'època. El terme, però, va sorgir dels seus detractors, que l'usaven com a insult despectiu. Avui en dia, en canvi, és percebut com un moviment de transició entre el romanticisme i el modernisme. Els textos decadentistes creuen que la bellesa tradicional és artificial, per això es fixen en la lletjor, en la mort, en els extrems i en el que exciti els sentits. Usen la descripció, un to pessimista i personatges turmentats que fugen de les convencions i de la presó de la societat, en la línia del romanticisme. Aquests autors es troben sota la influència de la novel·la gòtica i de moviments contemporanis i propers com són el simbolisme i l'esteticisme. Hi apareixen paisatges llunyans i exòtics, i cultures fins aleshores considerades bàrbares o primitives, com a reacció contra la moral burgesa ancorada en la fe en el progrés. Alguns autors decadentistes de renom són Oscar Wilde, Paul Verlaine o el primer Manuel Machado. Joris-Karl Huysmans va escriure la primera gran novel·la emmarcada en aquesta estètica: À rebours, mentre que l'obra de Charles Baudelaire es considera pionera en poesia. La seva influència es deixarà sentir en moviments posteriors, com s'aprecia en l'atmosfera asfixiant de les obres de Franz Kafka o Thomas Mann, entre d'altres.
rdf:langString
حركة الانحلال هي حركة فنية وأدبية تمركزت في أوروبا الغربية أواخر القرن التاسع عشر واتخذت المبالغة والاصطناعية أيديولوجيا جمالية لها. تُعَّد مجموعة أعمال الفنان البصري فيليسيان روبس ورواية جوريس كارل هويسمان أجينست نايتشر (1884) أمثلة رئيسية على أعمال الحركة. ازدهرت الحركة أول الأمر في فرنسا ثم انتشرت في جميع أنحاء أوروبا والولايات المتحدة. تميزت الحركة بالاشمئزاز الذاتي، والغثيان مما في العالم، والتشكك العام، والتلذذ بالانحراف، واستخدام الفكاهة الفظة، والإيمان بتفوق الإبداع البشري على المنطق والعالم الطبيعي.
rdf:langString
Pojem dekadence se v literatuře užívá pro označení jednoho ze směrů literárního modernismu, rozšířeného v evropských literaturách na přelomu 19. a 20. století, v období fin de siècle. Přestože tvoří literární dekadence nejvýraznější proud dekadence jako uměleckého a kulturního směřování, vzhledem k dobové oblibě spojování více druhů umění jsou důležité také její vazby na ostatní umělecké druhy, zejména na výtvarné umění. V širším smyslu však může být jako dekadentní popsáno jakékoliv literární dílo vnímané jako úpadkové, bez společenské funkce či přímo protispolečenské – pojem přitom může sloužit jako hanlivý odsudek, ale také neutrální označení. Dekadentní texty přelomu 19. a 20. století kladly důraz na individualitu, dokonalost, umělost a rafinovanost, čisté umění vytvářené pro umění samo (lartpourlartismus), aristokratičnost a neobvyklou sexualitu, ale také tragickou lásku, osamění, šílenství, a smrt. Významnou roli hrálo náboženství a mystika – mnozí významní dekadentní umělci se obraceli k vypjatým podobám katolicismu nebo byli fascinováni satanismem, kulty pohanských božstev či okultními učeními. Dekadentní literatura byla publikována především ve francouzském kulturním okruhu: klíčovým autorem byl Joris-Karl Huysmans s románem Naruby, ale také Jean Lorrain, Remy de Gourmont či spisovatelka Rachilde. V britském prostředí vynikli obzvláště Oscar Wilde a Algernon Charles Swinburne. Největším jménem polské dekadence se stal Stanisław Przybyszewski. K významným českým osobnostem literární dekadence patřili Arnošt Procházka, Jiří Karásek ze Lvovic, Karel Hlaváček či Arthur Breisky; částí svého díla se k dekadenci zařadil také Stanislav Kostka Neumann.
rdf:langString
Dekadenzdichtung (französisch décadence „Verfall“) ist die vage und umstrittene Bezeichnung für eine Vielzahl an literarischen Strömungen und Einzelwerken um die Jahrhundertwende (1900), deren Gemeinsamkeit in ihrer entschiedenen Ablehnung des Naturalismus liegt. Allgemeines Kennzeichen ist eine subjektivistisch-ästhetizistische Kunst- und Weltanschauung, die zu einer bewusst anti-bürgerlichen, anti-moralischen, anti-realistischen und anti-vitalen Selbstbestimmung führt und als Überfeinerung wahrgenommen wird. Diese Überfeinerung wurde als Symptom einer Zeit kulturellen Verfalls (vgl. Dekadenz) gedeutet und spätestens seit Friedrich Nietzsche Gegenstand einer polemischen Zeitkritik. Die Bezeichnung Décadence wurde eingeführt von dem französischen Dichter Paul Verlaine. Dieser sagte von sich selbst: „Je suis l’Empire à la fin de la Décadence.“ Dies heißt: „Ich bin das Reich am Ende der Dekadenz.“ Mit Reich ist die Epoche vom ersten französischen Kaiserreich unter Napoléon Bonaparte bis zum Ende des zweiten Kaiserreichs unter Napoléon III. gemeint, das 1870 im Krieg gegen Deutschland unterlag. Während vor allem in der französischen Literaturszene die Sensibilität von Dichtern wie Charles Baudelaire gegenüber dem Sublimen, Rauschhaften, Stimmungsvollen und Morbiden zeitweise gefeiert wurde, veranschaulicht Nietzsche in Der Fall Wagner (1888) sein Negativurteil über eine moderne „Nervenkunst“ als Erschöpfung und Auflösung. Oswald Spengler führte dieses alarmistische Geschichtsbild in Der Untergang des Abendlandes (1918) fort.
rdf:langString
Το Παρακμιακό Κίνημα ή Κίνημα της Παρακμής (Decadence) αποτελεί καλλιτεχνικό ρεύμα που άνθισε προς το τέλος του 19ου αιώνα (fin de siècle) κυρίως στη λογοτεχνία και τη ζωγραφική. Ξεκίνησε στη Γαλλία, επεκτάθηκε στην Αγγλία και σε όλη την Ευρώπη, έρχεται από το Ρομαντισμό και θεωρείται πρόδρομος του Μοντερνισμού.
rdf:langString
La Dekadenca Movado aŭ Dekadencismo estis arta kaj literatura movado de la fino de la 19-a jarcento, centrita en Okcidenta Eŭropo, kiu sekvis estetikan ideologion de troigo kaj artefariteco. La verkaro de la pentristo kaj la romano de Joris-Karl Huysmans nome À rebours (1884) estas konsiderataj ĉefaj ekzemploj de la dekadencisma movado. Ĝi unue floris en Francio kaj poste disvastiĝis tra Eŭropo kaj al Usono. La movado estis karakterizita de mem-malplaĉo, malforteco al la mondo, ĝenerala skeptikismo, klinemo al malvirto, uzado de kruda humoro kaj kredo en la supereco de la homa kreivo super la logiko kaj la natura mondo.
rdf:langString
El decadentismo es una corriente artística, filosófica y, principalmente, literaria que tuvo su origen en Francia en las dos últimas décadas del siglo XIX y se desarrolló por casi toda Europa y algunos países de América.La denominación de decadentismo surgió como un término despectivo e irónico empleado por la crítica académica, sin embargo, la definición fue adoptada por aquellos a quienes iba destinada.
rdf:langString
The Decadent movement was a late-19th-century artistic and literary movement, centered in Western Europe, that followed an aesthetic ideology of excess and artificiality. The visual artist Félicien Rops's body of work and Joris-Karl Huysmans's novel Against Nature (1884) are considered the prime examples of the decadent movement. It first flourished in France and then spread throughout Europe and to the United States. The movement was characterized by a belief in the superiority of human creativity and pleasure over logic and the natural world.
rdf:langString
Dekadentismoa XIX. mendearen bukaera aldera Parisen, Sena ibaiaren ezkerraldean, sortu zen literatura-mugimendua da, artean eta filosofian ere nolabaiteko isla izan zuena. 1886an sortu zen Le Décadent literatura-aldizkaritik hartu zuen izena. Dekadentismoaren ezaugarri nagusiak gehiegizko fintasuna, hitzak aukeratzeko eta erabiltzeko modu zorrotza, , era sotiletatik eta naturaltasunetik urrun ibiltzeko joera dira. Sinbolismoarekin bat egin zuen gero. Mugimendua Europa osora zabaldu zen, eta Hegoamerikara ere bai, neurri batean. Charles Baudelaireren eta Rimbauden obrak eragina izan zuen dekadentismoan. Poesian Verlaine, eta nobelan dira dekadentismoaren ordezkari nagusietakoak.
rdf:langString
Is éard atá i gceist leis an Meathachas - nó Gluaiseacht an Mheatha, nó An Meath fiú - ná agus a tháinig chun cinn insan Eoraip, agus insan bhFrainc go háirithe, le linn an fiche bliain deiridh den 19ú haois. Dá bharr san, tugtar fin de siècle (Gaeilge: 'deireadh na haoise') ar na saothair a bhaineann leis an Meathachas leis. Samplaí den scoth den Meathachas is ea na saothair ealaíne de chuid agus (1884), úrscéal leis an scríbhneoir Francach Joris-Karl Huysmans.
rdf:langString
Le décadentisme (également appelé mouvement décadent, ou décadisme) est un mouvement littéraire et artistique controversé qui s'est développé en Europe et aux États-Unis principalement au cours des vingt dernières années du XIXe siècle et consistant en un attrait pour l'irrationnel, la mort, le mystère et un rejet de la science. On parle aussi de littérature ou d'esthétique fin-de-siècle. Il s'agit davantage d'un état d'esprit, d'une attitude, d'une posture, voire d'une esthétique, qui s'installe dans les milieux littéraires et chez certains plasticiens à la fin du XIXe siècle, que d'un véritable mouvement ou école artistique. Mais il existe un lien entre une certaine forme de lyrisme et le décadentisme, lequel est un des symptômes manifestes de la modernité.
rdf:langString
Gerakan Dekaden adalah sebuah gerakan sastra dan artistik akhir abad ke-19, yang terpusat di Eropa Barat. Karya-karya seni Félicien Rops dan novel Joris-Karl Huysmans (1884) dianggap menjadi contoh utama dari gerakan dekaden. Gerakan tersebut pertama kali berkembang di Prancis dan kemudian menyebar ke seluruh belahan Eropa dan Amerika Serikat.
rdf:langString
Il decadentismo è stato un movimento artistico e letterario sviluppatosi in Francia e poi diffusosi nel resto d'Europa, tra la fine dell'Ottocento e il primo decennio del Novecento, che si contrappone alla razionalità del positivismo scientifico e del naturalismo.
rdf:langString
デカダン派（デカダンは、退廃派、頽廃派、退廃主義、フランス語: décadentisme、デカダンティスム、mouvement décadent、デカダン（ス）運動、décadisme、デカディスム）とは、19世紀のヨーロッパ文学、とくにフランス文学の中の文学運動。「デカダンス」という呼び名は最初、敵対する批評家らがつけたものだが、後にはそれに属する作家が、19世紀後期の象徴主義あるいは耽美主義運動に関係し、初期ロマン主義のナイーヴな自然観の上で巧妙さを楽しんだ多くの世紀末作家に対して、この名を使った。作家の中にはゴシック小説の伝統、およびエドガー・アラン・ポーの詩・フィクションに影響を受けた者もいた。 「デカダンス」の概念は18世紀、とくにモンテスキューにまで遡り、デジレ・ニザール（Désiré Nisard）がヴィクトル・ユーゴーとロマン主義に対するものとして使って以降は、侮蔑的な意味として批評家たちに取り上げられた。テオフィル・ゴーティエやシャルル・ボードレールといったロマン主義後期の世代は「デカダンス」という単語を、誇りの象徴、あるいは自らが陳腐な「進歩」と捉えたものへの拒絶の象徴として用いた。1880年代には、フランス文学のあるグループが自らのことを「デカダンス」と言及した。このグループの古典的小説はジョリス＝カルル・ユイスマンスの『さかしま』で、最初のデカダン作品と言われることも多いが、一方ではその栄誉をボードレールの諸作品に与える意見もある。 イギリスにおけるデカダン派と関係した指導的人物はオスカー・ワイルドである。 デカダンスは現在、文学的な運動として、ロマン主義とモダニズム文学の過渡期と見なされている。 象徴主義運動は、デカダン派と混同されることが多い。数人の若い作家は1880年代の中頃、新聞で「デカダン」と嘲笑的に書かれた。ジャン・モレアス（Jean Moréas）の『象徴派宣言』（1886年）は主としてその論争への返答であった。ほとんどの作家がこの語を敬遠する一方で、数人の作家はこれを受け入れた。象徴主義とデカダン派は若干領域が重なってはいるものの、別個のものとされ続けている。
rdf:langString
퇴폐주의(頹廢主義, 프랑스어: décadentisme 데카당티슴[*])는 19세기 서유럽의 문예운동이다. 프랑스에서 유행하여 유럽과 미국 전역으로 퍼졌다. 자기혐오, 세계혐오, 회의주의, 도착성, 자연세계와 논리에 대한 인간 창조성의 우월성 등으로 특징지어진다. 대표적인 작가로는 미술 분야의 , 소설의 조리스-카를 위스망스, 시문학의 보들레르와 랭보 등이 꼽힌다.
rdf:langString
Decadentisme, ook wel décadence of decadentie genaamd, is een geestelijke stroming die in het laatste kwart van de negentiende eeuw vooral onder de ontwikkelden in West-Europa aanhang vond. Karakteristiek is de teleurstelling over de teloorgang van zekerheden, van verlies van duidelijkheid over de na te streven toekomst, maar ook van weerzin tegenover de blinde geldzucht van de burgerlijke maatschappij en het geloof dat de wetenschap en industrie alle problemen zullen oplossen. Kunst is een vrijplaats van die banale wereld. Uiterste schoonheid en zuiverheid moeten worden nagestreefd.
rdf:langString
Dekadentyzm (inaczej: chylenie się ku upadkowi) – nurt światopoglądowy i artystyczny, który swój początek miał około 1890 roku. Pojęcie to wywodzi się od francuskiego słowa décadence, oznaczającego „chylenie się ku upadkowi”, „schyłek” (wieku). Dekadentyzm we Francji pokrywa się z symbolizmem, a w Wielkiej Brytanii z estetyzmem. Postacią kluczową dla dekadentyzmu, symbolizmu i estetyzmu był francuski poeta i krytyk sztuki Charles Baudelaire i jego zbiór wierszy Kwiaty zła.
rdf:langString
Декаде́нтство, также декаданс (фр. décadent — упадочный) — направление в литературе, творческой мысли, периода fin de siècle (рубеж XIX и XX веков), которое характеризуется эстетизмом, индивидуализмом,фантастикой,предсказаниями и имморализмом. Иногда рассматривается как cвязующее звено между романтизмом XIX века и модернизмом XX века. Подобно более раннему Движению искусств и ремёсел, родоначальники декадентства стремились освободить искусство от материалистических забот промышленной революции, раскрепостить мораль, скованную условностями викторианской эпохи. Они выступали против старых, академических форм искусства, искали новые формы самовыражения, более гибкие и более соответствующие усложнённому мироощущению современного человека. Характерными чертами декадентства обычно считаются отход от общественности и отвращение к повседневной жизни (taedium vitae), что проявляется в искусстве отрывом от реальности, поэтикой искусства для искусства, эстетизмом, модой на демонизм («Там, внизу», «Скорбь Сатаны»), преобладанием формы над содержанием, стремлением к внешним эффектам, стилизации и так далее.
rdf:langString
Dekadenter (fr. décadents, av décadence: dekadens, förfall) syftar på ett antal konstnärer, poeter och andra författare under det sena 1800-talet, i brytningen mellan romantiken och modernismen. Till dekadenterna räknas de franska symbolisterna och deras samtida i England, den estetiska rörelsens senare generation. Båda grupperna ville befria konsten och litteraturen från det materialistiska industrisamhällets intressen. Dekadenterna odlade ett jagfokus för att tränga ned i det undermedvetna själslivets djup, de sökte fenomenens mystik, livets nattsida. Termen har utvidgats till att nästan vara synonym med fin de siècle. I Frankrike var det Paul Verlaine som först började kalla sig dekadent; ett uttryck som använts i en samling parodier av Gabriel Vicaire och . Från 1886 till 1889 utgavs tidningen Le Décadent, grundad av , med Verlaine som en av skribenterna. Dekadenterna såg Charles Baudelaire som sin inspirationskälla. Till dekadenterna räknas inom litteraturen Stéphane Mallarmé, Paul Verlaine, Arthur Rimbaud, J.-K. Huysmans, Paul Adam, , Maurice Bouchor, René Ghil, Maurice Maeterlinck, Stuart Merrill, Jean Moréas, med flera. Thomas de Quincey, Oscar Wilde, Arthur Symons, Ernest Dowson, Eric Stenbock, Lionel Johnson och illustratören Aubrey Beardsley räknas till dekadenterna i England. I Österrike och Tyskland kan Arthur Schnitzler, Rainer Maria Rilke och bröderna Thomas och Heinrich Mann nämnas. Den belgiske konstnären Félicien Rops' erotiska konst kom också i fokus, och Rops illustrerade bland annat Baudelaires mest berömda diktsamling. I skandinavisk litteratur är namn som Herman Bang, Ola Hansson och Emil Kléen representerade. En senare, något epigonartad, linje i början av 1900-talet kan spåras i Sigurd Agrells och Sven Lidmans poesi.
rdf:langString
Decadentismo é uma corrente artística, filosófica e, principalmente, literária que teve sua origem na França nas duas últimas décadas do século XIX e se desenvolveu por quase toda Europa e alguns países da América. A denominação "decadentismo", que tinha, a princípio, um sentido depreciativo e irônico, dado pela crítica acadêmica, terminou por ser adotada pelos próprios participantes do movimento.
rdf:langString
Декадентство, також декаданс (фр. décadent — занепадницький) — напрям у літературі, творчій думці, самовираженні періоду fin de siècle (рубіж XIX і XX століть), який характеризується естетизмом, індивідуалізмом і імморалізмом. іноді розглядається як сполучна ланка між романтизмом XIX століття і модернізмом XX століття. Подібно до більш раннього Руху мистецтв і ремесел, родоначальники декадентства прагнули звільнити мистецтво від матеріалістичних турбот промислової революції, розкріпачити мораль, скуту умовностями вікторіанської епохи. Вони виступали проти старих, академічних форм мистецтва, шукали нові форми самовираження, гнучкіші і більш відповідні ускладненому світовідчуттю сучасної людини. Характерними рисами декадентства зазвичай вважаються відхід від громадськості і відраза до повсякденного життя (taedium vitae), що проявляється в мистецтві відривом від реальності, поетикою мистецтва для мистецтва, естетизмом, модою на демонізм («Там, внизу», «Скорбота Сатани»), переважанням форми над змістом, прагненням до зовнішніх ефектів, стилізації і т. д.
rdf:langString
頹廢主義運動（Décadentisme）是19世紀起源于法國、之後擴展到整個西歐的一場藝術和文學運動，在當代的美國也有一定的影響力。其名最初是評論家們對一些讚美人工事物、反對早期浪漫主義的作家給出的貶義稱呼，之後一部分作家，如泰奥菲尔·戈蒂耶和夏尔·波德莱尔反而接受了這樣的稱呼，開始自稱頹廢派。 他們很大程度上是受到了哥特文學及愛倫坡作品的影響，同時與象徵主義和唯美主義有一定的關聯。
xsd:nonNegativeInteger
49182
