Day of the Barricades
http://dbpedia.org/resource/Day_of_the_Barricades an entity of type: Abstraction100002137
Journée des barricades (tj. Den barikád) je ve francouzských dějinách označení pro povstání proti králi Jindřichu III., které proběhlo v Paříži dne 12. května 1588. Král poté uprchl z Paříže.
rdf:langString
Η ημέρα των οδοφραγμάτων αναφέρεται στη λαϊκή εξέγερση που ξέσπασε στο Παρίσι στις 12 Μαΐου 1588, κατά τη διάρκεια των Θρησκευτικών πολέμων (1562-1598) που δίχασαν τη Γαλλία κατά τον 16ο αιώνα. Η εξέγερση αυτή καθοδηγήθηκε από το «Συμβούλιο των Δεκαέξι» καθώς και από τον δούκα του Γκιζ.
rdf:langString
In the French Wars of Religion, the Day of the Barricades (in French: Journée des barricades), 12 May 1588, was an outwardly spontaneous public uprising in staunchly Catholic Paris against the moderate, hesitant, temporizing policies of Henry III. It was in fact called forth by the "Council of Sixteen" (Conseil des Seize), representing the sixteen quartiers of Paris, led by Henri, duc de Guise, head of the Catholic League, and coordinated in detail by Philip II of Spain's ambassador, Bernardino de Mendoza.
rdf:langString
El día de las barricadas de 1588 es el levantamiento popular que estalló en París el 12 de mayo de dicho año, durante la Octava Guerra de Religión de Francia. La sublevación fue dirigida por el Consejo de los Dieciséis (formado por los jefes policiales de los dieciséis barrios en los que se dividía París en aquellos días) y por el duque de Guisa.
rdf:langString
La journée des Barricades désigne le soulèvement populaire qui éclate à Paris le 12 mai 1588, durant la huitième guerre de Religion. Ce soulèvement est mené par le « Conseil des Seize » ainsi que par le duc de Guise.
rdf:langString
День баррикад (фр. Journée des barricades) — события в Париже 12 мая 1588 года в рамках французских религиозных войн, представлявшие собой стихийное народное восстание католиков против умеренной, колеблющейся, выжидательной политики короля Генриха III. Фактически было инициировано парижским «Советом Шестнадцати», представлявшим шестнадцать кварталов Парижа и Генрихом де Гизом, главой Католической лиги, и было скоординировано с послом Испании Бернардино де Мендоса.
rdf:langString
День барика́д (фр. Journée des barricades) — події в Парижі 12 травня 1588 року у рамках французьких релігійних воєн, що являли собою стихійне народне повстання католиків проти помірної, що коливається, вичікувальної політики короля Генріха III. Фактично було ініційовано Паризькою «Радою шістнадцяти», що представляла шістнадцять кварталів Парижа і Генріхом де Гізом, глава Католицької ліги, і було скоординовано з послом Іспанії Бернардіно де Мендоса.
rdf:langString
Barrikaden Eguna 1588ko maiatzaren 12an Parisen lehertu zen altxamendu herrikoia da, Frantziako Zortzigarren Erlijio Gerran. Hamaseien Kontseiluak (egun haietan Paris banatzen zen hamasei auzoetako polizia buruek osatua) eta Guiseko dukeak matxinada zuzendu zuten.
rdf:langString
O "Dia das Barricadas" designa o levante popular que explode em Paris no dia 12 de Maio de 1588, durante a Oitava Guerra Religiosa na França. Este levante é gerado pelo « Conselho dos Dezesseis » - « Conseil des Seize » (fr) - composto pelos dezesseis representantes dos bairros de Paris e pelo Duque de Guise. A Bastilha rende-se em 13 de Maio.
rdf:langString
rdf:langString
Journée des barricades
rdf:langString
Ημέρα των Οδοφραγμάτων (1588)
rdf:langString
Día de las barricadas (1588)
rdf:langString
Day of the Barricades
rdf:langString
Barrikaden Eguna
rdf:langString
Journée des Barricades (1588)
rdf:langString
Dia das Barricadas
rdf:langString
День баррикад
rdf:langString
День барикад
xsd:integer
16302417
xsd:integer
1103659718
rdf:langString
Journée des barricades (tj. Den barikád) je ve francouzských dějinách označení pro povstání proti králi Jindřichu III., které proběhlo v Paříži dne 12. května 1588. Král poté uprchl z Paříže.
rdf:langString
Η ημέρα των οδοφραγμάτων αναφέρεται στη λαϊκή εξέγερση που ξέσπασε στο Παρίσι στις 12 Μαΐου 1588, κατά τη διάρκεια των Θρησκευτικών πολέμων (1562-1598) που δίχασαν τη Γαλλία κατά τον 16ο αιώνα. Η εξέγερση αυτή καθοδηγήθηκε από το «Συμβούλιο των Δεκαέξι» καθώς και από τον δούκα του Γκιζ.
rdf:langString
In the French Wars of Religion, the Day of the Barricades (in French: Journée des barricades), 12 May 1588, was an outwardly spontaneous public uprising in staunchly Catholic Paris against the moderate, hesitant, temporizing policies of Henry III. It was in fact called forth by the "Council of Sixteen" (Conseil des Seize), representing the sixteen quartiers of Paris, led by Henri, duc de Guise, head of the Catholic League, and coordinated in detail by Philip II of Spain's ambassador, Bernardino de Mendoza.
rdf:langString
El día de las barricadas de 1588 es el levantamiento popular que estalló en París el 12 de mayo de dicho año, durante la Octava Guerra de Religión de Francia. La sublevación fue dirigida por el Consejo de los Dieciséis (formado por los jefes policiales de los dieciséis barrios en los que se dividía París en aquellos días) y por el duque de Guisa.
rdf:langString
Barrikaden Eguna 1588ko maiatzaren 12an Parisen lehertu zen altxamendu herrikoia da, Frantziako Zortzigarren Erlijio Gerran. Hamaseien Kontseiluak (egun haietan Paris banatzen zen hamasei auzoetako polizia buruek osatua) eta Guiseko dukeak matxinada zuzendu zuten. Matxinada honen arrazoi nagusia, herriak, Henrike III.a erregearenganako zuen animoa izan zen: hau tronurako oinordeko bezala Henrike Nafarroakoa izendatzen saiatzearen susmagarria baitzen. Hori izan zen Parisko herria Liga Santuko buru zen Guiseko dukearen atzetik lerrokatzera bultzatu zuen arrazoi nagusia. Honek, galarazten zion benetako debekua gorabehera, hiriburura itzultzera ausartu zen. Egoera honetan, erregeak, bere bizitzaz beldur eta mesfidati, zenbait suitzar eta frantziar guardia erregimentu hirira deitzeko agindu zuen. Neurri hau hartuz, erregeak atzerriko tropak hirian ostatzea debekatzen zuen Paris hiriko pribilegio zahar bat urratu zuen. Pribilegio hau hausteak eta buruzagi katoliko nabarmenenak atxilotzeko beldurrak paristarren animoak sumintzen lagundu zuten. Maiatzaren 12an Maubert plazan lehen barrikadak altxatu zituzten, eta, ondoren, hiriko defentsa gune nagusietan gehiago agertu ziren. Parisko historian zehar egitura horiek altxatu zituzten lehen aldia izan zen, eta hortik datorkio "Barrikaden Eguna" izena, barrikak direlako, hain zuzen ere, egiturak eraikitzeko gehien erabili zuten materiala. Parisko Parlamentuaren presidentea alferrik saiatu zen Guiseren aurka egitea. Eguna amaitzean, 60 soldadu hil eta Guiseko dukeak garaipena erdietsi zuen, Paris hiria menderatzea ahalbidetu ziona. Henrike III.a erregeak ihes egin behar izan zuen: lehenik Saint-Cloudera, ondoren Chartres eta Rouenera eta, azkenik, Bloisko gaztelura. Bere garaipena aprobetxatuz, urte hartako uztailaren 15ean, Henrike Guisekoak, Henrike III.ari, "1588ko Batasunaren Ediktua" bezala ezagutzen zen ediktu bat sinarazi zion. Ediktu honen bidez, erregeak, "Erresumako heresia erauzi" eta "herejeekin inolako bakerik eta su-etenik ez sinatzeko" konpromisoa hartu zuen. Bloisen deitutako Estatu Orokorretan, erregea Ediktua Erresumako lege funtsezko eta ezeztaezin bihurtzera behartu zuten. Guisetarren ezabaketak bakarrik bere nagusitasunetik libratzea ahalbidetuko ziola sinetsita, Henrike III.ak 1588ko abenduak 25ean Guiseko dukea, eta hurrengo egunean bere anaia hiltzea agindu zuen.
rdf:langString
La journée des Barricades désigne le soulèvement populaire qui éclate à Paris le 12 mai 1588, durant la huitième guerre de Religion. Ce soulèvement est mené par le « Conseil des Seize » ainsi que par le duc de Guise.
rdf:langString
O "Dia das Barricadas" designa o levante popular que explode em Paris no dia 12 de Maio de 1588, durante a Oitava Guerra Religiosa na França. Este levante é gerado pelo « Conselho dos Dezesseis » - « Conseil des Seize » (fr) - composto pelos dezesseis representantes dos bairros de Paris e pelo Duque de Guise. A causa principal da revolta é a animosidade do povo com relação ao Rei Henrique III, suspeito de querer designar como sucessor seu cunhado, Henrique de Navarra (futuro Rei Henrique IV), casado com sua irmã e um huguenote. A partir desta suspeita, o povo de Paris alinha-se sob o comando do Duque de Guise, chefe da Liga Católica da França. Este, com efeito, apesar da interdição real, havia voltado a Paris. A partir dai, desconfiado, Henrique III faz vir para a capital diversos regimentos da Guarda Suíça e Francesa. Os animos esquentam já que o rei viola assim um privilégio que determina que nenhum exército estrangeiro tem o direito de se fixar em Paris. Além disso, os parisienses passam a temer a prisão de seus chefes católicos. Em 12 de Maio, barricadas são erguidas nos principais pontos da cidade. É a primeira vez em sua história que a cidade de Paris ergue barricadas o que passa a dar nome a este dia dito « das barricadas » (do têrmo barrica, principal material usado para formá-las). O dia termina com a morte de cerca de sessenta soldados, a vitória do Duque de Guise (que se apossa de Paris) e a fuga do Rei Henrique III para o Castelo de Blois. A Bastilha rende-se em 13 de Maio. A partir dai, em posição de poder, Henrique de Guise aproveita-se para fazer Henrique III assinar o (pelo qual este último se compromete a jamais concluir « qualquer paz ou trégua com os heréticos ») e fazer-se nomear Chefe Geral dos Exércitos do Reino. O rei convoca os Estados Gerais de 1588-1589 em Blois.
rdf:langString
День баррикад (фр. Journée des barricades) — события в Париже 12 мая 1588 года в рамках французских религиозных войн, представлявшие собой стихийное народное восстание католиков против умеренной, колеблющейся, выжидательной политики короля Генриха III. Фактически было инициировано парижским «Советом Шестнадцати», представлявшим шестнадцать кварталов Парижа и Генрихом де Гизом, главой Католической лиги, и было скоординировано с послом Испании Бернардино де Мендоса.
rdf:langString
День барика́д (фр. Journée des barricades) — події в Парижі 12 травня 1588 року у рамках французьких релігійних воєн, що являли собою стихійне народне повстання католиків проти помірної, що коливається, вичікувальної політики короля Генріха III. Фактично було ініційовано Паризькою «Радою шістнадцяти», що представляла шістнадцять кварталів Парижа і Генріхом де Гізом, глава Католицької ліги, і було скоординовано з послом Іспанії Бернардіно де Мендоса.
xsd:nonNegativeInteger
8113
