Curiosity (rover)
http://dbpedia.org/resource/Curiosity_(rover) an entity of type: Thing
كيوريوسيتي روفر (بالإنجليزية: Curiosity rover) هي عربة متجولة على المريخ تتحرك بالطاقة النووية وهي جزء من مشروع مختبر علوم المريخ التابع لوكالة الفضاء الأمريكية. تم إطلاق مختبر علوم المريخ في 26 نوفمبر 2011، وحط كيوريوسيتي روفر على سطح المريخ في 6 أغسطس 2012. وقد استغرق في طريقه إلى المريخ نحو 8 أشهر قطع فيها مسافة تقرب من 450 مليون كيلومتر.مختبر الدفع النفاث التابع لناسا هو من قام بتصميم وبناء الروفر وهو من يتتبعه ويحلل المعلومات الواردة منه سبق وصف كوريوسيتي روفر وصفا تفصيليا تحت عنوان مختبر علوم المريخ.
rdf:langString
Curiosity est une astromobile (rover) déployée à Aeolis Palus sur Mars en 2012 via la mission Mars Science Laboratory. C'est un engin particulièrement imposant avec une masse de 899 kg à comparer aux 174 kg pour les astromobiles Spirit et Opportunity. Un des principaux instruments embarqués par l'engin, la camera "ChemCam" (pour Chemistry and Camera complex) a été en partie conçu et fabriqué en France, par l'Institut de recherche en astrophysique et planétologie (IRAP).
* Portail de la robotique
* Portail de l’astronautique
* Portail de la planète Mars
* Portail des années 2010
rdf:langString
Curiosity adalah sebuah wahana penjelajah berukuran mobil menjelajahi Kawah Gale di Mars sebagai bagian dari misi NASA Mars Science Laboratory (MSL). Curiosity diluncurkan dari Cape Canaveral pada tanggal 26 November 2011, pukul 10:02 EST menggunakan roket peluncur Atlas V dan berhasil mendarat di Aeolis Palus di Kawah Gale di Mars pada 6 Agustus 2012, 05:17 UTC. Lokasi pendaratan Curiosity dinamai Bradbury, dengan jarak kurang dari 2,4 km (1,5 mil) dari target touchdown wahana penjelajah.
rdf:langString
큐리오시티 혹은 큐리오시티 로버는 NASA의 화성 과학 실험실 (MSL) 계획의 일부로, 게일 분화구와 그 일대를 탐사하는 자동차 크기만한 로버이다. 큐리오시티 로버는 2011년 11월 26일에 케이프커내버럴 공군기지에서 화성 과학 실험실 선체에 실려 발사되었고, 2012년 8월 6일에 화성의 게일 분화구 내부의 아이올리스 평원에 착륙하였다,큐리오시티 로버는 5억 6천 3백만km라는 엄청난 거리의 여정임에도 불구하고, 브래드버리 착륙지점에서 불과 2.4km 거리의 지점에 착륙하였다. 큐리오시티 로버의 목표는 화성의 기후와 지질조사(선택된 위치인 게일 분화구가 지금까지 미생물에 유리한 환경 조건을 제공했는지 여부를 평가함)를 포함하여 물의 역할에 대한 조사와 미래의 인간의 탐험에 대비한 행성의 생명체 연구이다. 큐리오시티 로버의 디자인은 2018년과 2020년에 예정된 마스 2020 로버 임무에 사용될 로버에도 재사용될 예정이다. 2014년 6월 24일에 큐리오시티는 화성이 미생물이 살기에 유리한 조건을 가지고 있다는 것을 발견했다. 2018년 6월, 큐리오시티가 메탄을 발견하였다.
rdf:langString
好奇號(英語:Curiosity)是一輛美國太空總署火星科學實驗室轄下的火星探測車,主要任務是探索火星的蓋爾撞擊坑,為美國太空總署火星科學實驗室計劃的一部份。 好奇號在2011年11月26日北美東部標準時間10:02於卡納維拉爾角空軍基地進入火星科學實驗室太空船,並成功在2012年8月6日協調世界時05:17於伊奧利亞沼著陸。好奇號經過56,300萬公里的旅程,著陸時離預定著陸點布雷德伯里着陆场只相差2.4公里。 好奇號的任務包括:探測火星氣候及地質,探測蓋爾撞擊坑內的環境是否曾經能够支持生命,探測火星上的水,及研究日後人類探索的可行性。 好奇號的設計將是計畫中的火星2020探測車任務設計基礎。2012年12月,好奇號原本執行2年的探測任務被無限期延長。 2014年6月24日,好奇號在發現火星上曾經有適合微生物生存的環境之後執行滿一個火星年的探測任務。 2018年11月12日,由地球24名科學家組成的團隊,利用延遲15分鐘指令發送,控制與駕駛距地球約1億2,600萬公里的好奇號,駛往預定位置。
rdf:langString
El Curiosity és un rover que està explorant el cràter Gale a Mart, com a part de la missió Mars Science Laboratory (MSL) duta a terme per la NASA. Va ser llançat des de Cap Canaveral el dia 26 de novembre del 2011, a les 16:02 CET a bord de la nau espacial MSL i va aterrar satisfactòriament a Aeolis Palus, al cràter Gale de Mart el 6 d'agost de 2012, a les 07:17 CET. El punt d’aterratge del Curiosity (anomenat Bradbury Landing), és a menys de 2,4 km del centre del punt d'aterratge fixat la NASA pel rover després d'un viatge de 563,000,000 km.
rdf:langString
To Curiosity (μτφρ.: Περιέργεια) είναι ένα ρομποτικό όχημα (ρόβερ) το οποίο εξερευνά τον κρατήρα Γκέιλ στον Άρη, ως μέρος της αποστολής της NASA Mars Science Laboratory (MSL). Το όχημα εκτοξεύθηκε τις 26 Νοεμβρίου 2011 τις 15:02 UTC από το ακρωτήριο Κανάβεραλ και προσεδαφίστηκε στην περιοχή Αιολίς Πάλους, στο κρατήρα Γκέιλ, τις 6 Αυγούστου 2012, 05:17 UTC. Το ρομπότ προσγειώθηκε περίπου 2,4 χιλιόμετρα μακριά από το προκαθορισμένο σημείο, σε μια περιοχή που ονομάστηκε Μπράντμπερι Λάντινγκ, μετά από ταξίδι απόστασης 563 εκατομμυρίων χιλιομέτρων.
rdf:langString
Curiosity (esperante scivolemo; kuriozaĵo) estas aŭtomata kiu esploras la krateron en Marso. Ĝi apartenas al la misio Marsa Scienca Laboratorio (MSL) de NASA. Curiosity estis lanĉita el Cape Canaveral la 26-an de novembro 2011 kaj sukcese surmarsiĝis la 6-an de aŭgusto 2012. Curiosity celas esplori la marsan klimaton kaj geologion kaj esplori ĉu sur Marso iam povis evolui vivo. Ĝi ankaŭ servas al pretiĝado kaj mediscienco por estonta esplorado fare de homoj. La veturilo estas trioble peza kaj duoble larĝa kompare al la veturiloj de antaŭaj misioj.
rdf:langString
Curiosity is a car-sized Mars rover designed to explore the Gale crater on Mars as part of NASA's Mars Science Laboratory (MSL) mission. Curiosity was launched from Cape Canaveral (CCAFS) on November 26, 2011, at 15:02:00 UTC and landed on Aeolis Palus inside Gale crater on Mars on August 6, 2012, 05:17:57 UTC. The Bradbury Landing site was less than 2.4 km (1.5 mi) from the center of the rover's touchdown target after a 560 million km (350 million mi) journey.
rdf:langString
La Mars Science Laboratory (abreviada MSL), conocida como Curiosity (del inglés curiosity — curiosidad en español), es una misión espacial que incluye un astromóvil de exploración marciana dirigida por la NASA. Programada en un principio para ser lanzada el 8 de octubre de 2009 y efectuar un descenso de precisión sobre la superficie del planeta en 2010 entre los meses de julio y septiembre, fue finalmente lanzada el 26 de noviembre de 2011 a las 10:02 a. m. EST, y aterrizó en Marte exitosamente en el cráter Gale el 6 de agosto de 2012, aproximadamente a las 05:31 UTC, enviando sus primeras imágenes a la Tierra.
rdf:langString
Curiosity Rover – zautomatyzowane i autonomiczne laboratorium naukowo-badawcze wysłane na Marsa, w ramach programu badawczego Mars Science Laboratory (MSL) w celu oceny możliwości występowania potencjalnych warunków do życia w przeszłości, zbadania możliwości utrzymania się życia organicznego na Marsie, wykonania pomiarów meteorologicznych, poszukiwania pierwiastków biogennych, badania stopnia wilgotności gleby oraz poszukiwania wody i związków mineralnych z nią związanych, przeprowadzenia pomiarów widma wysokoenergetycznego promieniowania naturalnego, zbadania składu skał i gleby oraz określenia charakterystyki możliwych cyklów hydrologicznych na badanej planecie.
rdf:langString
Curiosity (lit. "curiosidade") é um rover espacial projetado para explorar a cratera Gale em Marte como parte da missão Mars Science Laboratory (MSL), operada pela NASA. A sonda espacial foi lançada da Estação da Força Aérea de Cabo Canaveral em 26 de novembro de 2011, às 15h02 UTC, aterrissando na região , localizada dentro de Gale, em Marte, no dia 6 de agosto de 2012, às 05h17 UTC, após uma viagem de 560 milhões de quilômetros. O local de aterrissagem do rover, apelidada de , fica a menos de 2,4 quilômetros do centro do local originalmente planejado para a aterrissagem do rover.
rdf:langString
Curiosity (Mars Science Laboratory, förkortas MSL) är en obemannad motoriserad landfarkost (strövare) som sköts upp på uppdrag av NASA den 26 november 2011. Enligt plan landade strövaren på Mars vid kratern Gale den 5 augusti 2012 kl. 05:31 UTC. Strövaren är tre gånger så tung och dubbelt så bred som de tidigare Mars Exploration Rovers (MER) Spirit och Opportunity som landade på Mars 2004. Efter landningen har Curiosity analyserat ett flertal prover från marsjorden och från stenar. Strövaren förväntades vid uppskjutningen arbeta i minst ett marsår (cirka två jordår) och planerades att bli den strövare som täckte en större del av planetytan än någon tidigare strövare. Uppdraget var att undersöka Mars tidigare och dåvarande förmåga att hysa liv. Curiosity är 2020 fortfarande aktiv, vilket in
rdf:langString
«К'юріосіті» — роботизований ровер, розмірами з автомобіль, який досліджує Марс та є частиною програми NASA Марсіанська наукова лабораторія. «К'юріосіті» був запущений з мису Канаверал 26 листопада 2011, в 10:02 на борту космічного корабля Марсіанська наукова лабораторія (МНЛ) і приземлився на Aeolis Palus в кратері Ґейла на Марсі 6 серпня 2012, о 5:17. Місце посадки , розташовується менше ніж за 2,4 км (1,5 миль) від точки приземлення марсохода після подорожі завдовжки 563 млн км (350 млн миль).
rdf:langString
«Кьюрио́сити» (англ. Curiosity, МФА: [ˌkjʊərɪˈɒsɪti] — любопытство, любознательность) — марсоход третьего поколения, разработанный для исследования кратера Гейла на Марсе в рамках миссии НАСА "Марсианская научная лаборатория" (Mars Science Laboratory, сокр. MSL). Марсоход представляет собой автономную химическую лабораторию в несколько раз больше и тяжелее предыдущих марсоходов «Спирит» и «Оппортьюнити». По состоянию на 1 июня 2022 года марсоход преодолел 28,06 км.
rdf:langString
rdf:langString
كيوريوسيتي روفر
rdf:langString
Curiosity
rdf:langString
Curiosity (Rover)
rdf:langString
Curiosity
rdf:langString
Curiosity
rdf:langString
Curiosity
rdf:langString
Curiosity (rover)
rdf:langString
Curiosity (astromobile)
rdf:langString
Curiosity
rdf:langString
큐리오시티 (탐사차)
rdf:langString
Curiosity Rover
rdf:langString
Curiosity (astromóvel)
rdf:langString
Curiosity
rdf:langString
Кьюриосити
rdf:langString
好奇號
rdf:langString
К'юріосіті
rdf:langString
Curiosity
xsd:float
-4.589499950408936
xsd:float
137.4416961669922
xsd:integer
36645032
xsd:integer
1124432650
rdf:langString
on Mars
xsd:gMonthDay
--11-26
rdf:langString
center
rdf:langString
left
rdf:langString
right
rdf:langString
rdf:langString
"Aberlady"
rdf:langString
"Big Sky"
rdf:langString
"Buckskin"
rdf:langString
"Dust Storm"
rdf:langString
"Glen Etive"
rdf:langString
"Greenheugh Pediment"
rdf:langString
"Hutton"
rdf:langString
"John Klein"
rdf:langString
"Mary Anning"
rdf:langString
"Mojave"
rdf:langString
"Mont Mercou"
rdf:langString
"Murray"
rdf:langString
"Namib"
rdf:langString
"Rocknest"
rdf:langString
"Vera Rubin"
rdf:langString
"Windjana"
rdf:langString
Descent of Curiosity
rdf:langString
Interactive 3D model of the rover
rdf:langString
U.S. flag medallion
rdf:langString
[[#Alpha Particle X-ray Spectrometer
rdf:langString
[[#Mars Hand Lens Imager
rdf:langString
Plaque with President Obama and Vice President Biden's signatures
rdf:langString
Radioisotope Power System for Curiosity at Kennedy Space Center
rdf:langString
Radioisotope pellet within a graphite shell that fuels the generator
rdf:langString
horizontal
rdf:langString
vertical
rdf:langString
Curiosity [[#Chemistry and Mineralogy
rdf:langString
First night-time pictures on Mars
rdf:langString
First use of Curiosity [[#Dust Removal Tool
rdf:langString
First use of Curiosity [[#Robotic arm
rdf:langString
See also: List of rocks on Mars#Curiosity
rdf:langString
Self-portraits of Curiosity rover on Mount Sharp
xsd:integer
2121
6066
rdf:langString
PIA16226-MarsCuriosityRover-FirstScoopOfSoil-20121007.jpg
rdf:langString
PIA16225-MarsCuriosityRover-ScooperTest-20121008.jpg
rdf:langString
PIA16239 High-Resolution Self-Portrait by Curiosity Rover Arm Camera.jpg
rdf:langString
PIA19142-MarsCuriosityRover-SelfPortrait-Mojave-20150131.jpg
rdf:langString
PIA22960-MarsCuriosityRover-SelfPortrait-RockHall-VeraRubinRidge-20190115.jpg
rdf:langString
PIA16937-MarsCuriosityRover-SelfPortraitAtJohnKlein-20130510.jpg
rdf:langString
PIA24938-MarsCuriosityRover-GreenheughPediment-20211120.jpg
rdf:langString
Curiosity Rover.stl
rdf:langString
PIA23378-MarsCuriosityRover-SelfPortrait-GlenEtive-20191011.jpg
rdf:langString
Fueling of the MSL MMRTG 001.jpg
rdf:langString
PIA16619-MarsCuriosityRover-Ekwir1-CleanDRT-20130106.gif
rdf:langString
MSL Sol 3070 - MAHLI .jpg
rdf:langString
NASA-CuriosityRover-Selfie-June2018.jpg
rdf:langString
PIA15882-Mars Curiosity Rover-USA-Flag.jpg
rdf:langString
PIA16160-Mars Curiosity Rover-APXS.jpg
rdf:langString
PIA16161-Mars Curiosity Rover-CheMin-Closed.jpg
rdf:langString
PIA16161-Mars Curiosity Rover-CheMin-Open.jpg
rdf:langString
PIA16161-Mars Curiosity Rover-MAHLI.jpg
rdf:langString
The Descent of the Curiosity Rover HD.ogv
rdf:langString
PIA18390-MarsCuriosityRover-SelfPortraitAtWindjana-20140512.jpg
rdf:langString
MarsCuriosityRover-DustRemovalTool-Before-PIA16566.jpg
rdf:langString
PIA23240-MarsCuriosityRover-SelfPortrait-Aberlady-Kilmarie-20190512.jpg
rdf:langString
PIA20316-MarsCuriosityRover-SelfPortrait-SandDune-20160119.jpg
rdf:langString
PIA15883-Mars Curiosity Rover-President Obama Signature on Plaque.jpg
rdf:langString
MMRTG after fit check with Curiosity from angular above.jpg
rdf:langString
PIA16711-MarsCuriosityRover-SayunyeiRock-20130122wh.jpg
rdf:langString
PIA19920-MarsCuriosityRover-SelfPortrait-Sol1126-20151006-crop.jpg
rdf:langString
PIA20844-MarsCuriosityRover-SelfPortrait-Sol1466-20160920.jpg
rdf:langString
PIA16712-MarsCuriosityRover-SayuneiRock-20130122uv.jpg
rdf:langString
PIA19808-MarsCuriosityRover-AeolisMons-BuckskinRock-20150805.jpg
rdf:langString
PIA24173-MarsCuriosityRover-SelfPortrait-20201112.jpg
rdf:langString
PIA23624-MarsCuriosityRover-HuttonDrillSite-20200226.jpg
rdf:langString
PIA22207-Mars-CuriosityRover-SelfPortrait-20180123.jpg
rdf:langString
rdf:langString
Hazcam × 8
rdf:langString
MARDI
rdf:langString
MastCam
rdf:langString
Navcam × 4
rdf:langString
Perseverance
xsd:integer
89
rdf:langString
MMRTG: ~
rdf:langString
Opportunity
rdf:langString
NASA Mars rover
xsd:integer
300
350
1000
xsd:integer
290
300
340
1673
4392
xsd:string
-4.5895 137.4417
rdf:langString
El Curiosity és un rover que està explorant el cràter Gale a Mart, com a part de la missió Mars Science Laboratory (MSL) duta a terme per la NASA. Va ser llançat des de Cap Canaveral el dia 26 de novembre del 2011, a les 16:02 CET a bord de la nau espacial MSL i va aterrar satisfactòriament a Aeolis Palus, al cràter Gale de Mart el 6 d'agost de 2012, a les 07:17 CET. El punt d’aterratge del Curiosity (anomenat Bradbury Landing), és a menys de 2,4 km del centre del punt d'aterratge fixat la NASA pel rover després d'un viatge de 563,000,000 km. Alguns dels objectius del rover Curiosity són obtenir informació del clima de Mart, de la seva geologia, investigar si la vida a Mart podria haver estat possible investigant el rol de l’aigua i estudiant-ne l'habitabilitat planetària, i també preparar una possible futura exploració humana.
rdf:langString
كيوريوسيتي روفر (بالإنجليزية: Curiosity rover) هي عربة متجولة على المريخ تتحرك بالطاقة النووية وهي جزء من مشروع مختبر علوم المريخ التابع لوكالة الفضاء الأمريكية. تم إطلاق مختبر علوم المريخ في 26 نوفمبر 2011، وحط كيوريوسيتي روفر على سطح المريخ في 6 أغسطس 2012. وقد استغرق في طريقه إلى المريخ نحو 8 أشهر قطع فيها مسافة تقرب من 450 مليون كيلومتر.مختبر الدفع النفاث التابع لناسا هو من قام بتصميم وبناء الروفر وهو من يتتبعه ويحلل المعلومات الواردة منه سبق وصف كوريوسيتي روفر وصفا تفصيليا تحت عنوان مختبر علوم المريخ.
rdf:langString
To Curiosity (μτφρ.: Περιέργεια) είναι ένα ρομποτικό όχημα (ρόβερ) το οποίο εξερευνά τον κρατήρα Γκέιλ στον Άρη, ως μέρος της αποστολής της NASA Mars Science Laboratory (MSL). Το όχημα εκτοξεύθηκε τις 26 Νοεμβρίου 2011 τις 15:02 UTC από το ακρωτήριο Κανάβεραλ και προσεδαφίστηκε στην περιοχή Αιολίς Πάλους, στο κρατήρα Γκέιλ, τις 6 Αυγούστου 2012, 05:17 UTC. Το ρομπότ προσγειώθηκε περίπου 2,4 χιλιόμετρα μακριά από το προκαθορισμένο σημείο, σε μια περιοχή που ονομάστηκε Μπράντμπερι Λάντινγκ, μετά από ταξίδι απόστασης 563 εκατομμυρίων χιλιομέτρων. Το Δεκέμβριο του 2012, η διετής αποστολή του Curiosity επεκτάθηκε επ 'αόριστον και στις 5 Αυγούστου 2017 η NASA γιόρτασε την πέμπτη επέτειο της προσεδάφισης του ρόβερ. Το Curiosity βρίσκεται ακόμα σε λειτουργία και, έως την 1η Νοεμβρίου 2019, εξερευνά τον Άρη επί 2573 αρειανές ημέρες (2643 ημέρες συνολικά) από την ημερομηνία προσεδάφισης του στις 6 Αυγούστου 2012. Οι στόχοι του ρομπότ είναι να ερευνήσει το κλίμα και τη γεωλογία του Άρη, να διαπιστώσει εάν το σημείο το οποίο είχε επιλεγεί στον κρατήρα Γκέιλ προσέφερε ποτέ ευνοϊκές περιβαλλοντολογικές συνθήκες για την ύπαρξη μικροβιακής ζωής, συμπεριλαμβανομένου του ρόλου του νερού και έρευνες για τον αν ο πλανήτης έχει ευνοϊκές συνθήκες για μελλοντική εξερεύνηση από τους ανθρώπους. Το Curiosity έχει μέγεθος μικρού αυτοκινήτου, με βάρος 899 κιλά, 3 μέτρα μήκος, 2,7 μέτρα πλάτος και 2,2 μέτρα ύψος. Το ρομπότ φέρει επιστημονικό εξοπλισμό με τον οποίο μπορεί να αναλύσει τη χημική σύσταση δειγμάτων που λαμβάνει. Τα όργανα αυτά είναι το μάζας για την ταυτοποίηση χημικών στοιχείων, ο αέριος χρωματογράφος για τη χημική ανάλυση πετρωμάτων, καθώς και το φασματόμετρο λέιζερ για τη μέτρηση ελαφρών στοιχείων που σχετίζονται με τη ζωή, όπως ο άνθρακας, το οξυγόνο και το άζωτο.
rdf:langString
Curiosity (esperante scivolemo; kuriozaĵo) estas aŭtomata kiu esploras la krateron en Marso. Ĝi apartenas al la misio Marsa Scienca Laboratorio (MSL) de NASA. Curiosity estis lanĉita el Cape Canaveral la 26-an de novembro 2011 kaj sukcese surmarsiĝis la 6-an de aŭgusto 2012. Curiosity celas esplori la marsan klimaton kaj geologion kaj esplori ĉu sur Marso iam povis evolui vivo. Ĝi ankaŭ servas al pretiĝado kaj mediscienco por estonta esplorado fare de homoj. La veturilo estas trioble peza kaj duoble larĝa kompare al la veturiloj de antaŭaj misioj. Dum sia esplora komisio, Curiosity analizis dekojn da specimenoj el Marsaj rokoj kaj grundo. Entute la daŭro de la misio estis 1 Marsa jaro, kiu egalas al 1,88 Teraj jaroj (687 Teraj tagnoktoj). Tamen en Decembro 2012, NASA decidis forigi la limdaton de la misio, kaj plu uzi la roboton ĝis kiam ĝi ne plu estas science utila.
rdf:langString
Curiosity is a car-sized Mars rover designed to explore the Gale crater on Mars as part of NASA's Mars Science Laboratory (MSL) mission. Curiosity was launched from Cape Canaveral (CCAFS) on November 26, 2011, at 15:02:00 UTC and landed on Aeolis Palus inside Gale crater on Mars on August 6, 2012, 05:17:57 UTC. The Bradbury Landing site was less than 2.4 km (1.5 mi) from the center of the rover's touchdown target after a 560 million km (350 million mi) journey. Mission include an investigation of the Martian climate and geology, assessment of whether the selected field site inside Gale has ever offered environmental conditions favorable for microbial life (including investigation of the role of water), and planetary habitability studies in preparation for human exploration. In December 2012, Curiosity's two-year mission was extended indefinitely, and on August 5, 2017, NASA celebrated the fifth anniversary of the Curiosity rover landing. On August 6, 2022, a detailed overview of accomplishments by the Curiosity rover for the last ten years was reported. The rover is still operational, and as of 7 December 2022, Curiosity has been active on Mars for 3675 sols (3775 total days; 10 years, 123 days) since its landing (see current status). The NASA/JPL Mars Science Laboratory/Curiosity Project Team was awarded the 2012 Robert J. Collier Trophy by the National Aeronautic Association "In recognition of the extraordinary achievements of successfully landing Curiosity on Mars, advancing the nation's technological and engineering capabilities, and significantly improving humanity's understanding of ancient Martian habitable environments." Curiosity's rover design serves as the basis for NASA's 2021 Perseverance mission, which carries different scientific instruments.
rdf:langString
La Mars Science Laboratory (abreviada MSL), conocida como Curiosity (del inglés curiosity — curiosidad en español), es una misión espacial que incluye un astromóvil de exploración marciana dirigida por la NASA. Programada en un principio para ser lanzada el 8 de octubre de 2009 y efectuar un descenso de precisión sobre la superficie del planeta en 2010 entre los meses de julio y septiembre, fue finalmente lanzada el 26 de noviembre de 2011 a las 10:02 a. m. EST, y aterrizó en Marte exitosamente en el cráter Gale el 6 de agosto de 2012, aproximadamente a las 05:31 UTC, enviando sus primeras imágenes a la Tierra. La misión se centra en situar sobre la superficie marciana un vehículo explorador (tipo rover). Este vehículo es tres veces más pesado y dos veces más grande que los vehículos utilizados en la misión Mars Exploration Rover, que aterrizaron en el año 2004. Este vehículo lleva instrumentos científicos más avanzados que los de las otras misiones anteriores dirigidas a Marte, algunos de ellos proporcionados por la comunidad internacional. El vehículo se lanzó mediante un cohete Atlas V 541. Una vez en el planeta, el rover tomó fotos para mostrar que aterrizó con éxito. En el transcurso de su misión tomará docenas de muestras de suelo y polvo rocoso marciano para su análisis. La duración prevista de la misión era de 1 año marciano (1,88 años terrestres), aunque en mayo de 2022 aún sigue operativa. Con un radio de exploración mayor a los de los vehículos enviados anteriormente, con el objetivo de investigar la capacidad pasada y presente de Marte para alojar vida. Hasta agosto de 2020 había recorrido más de 23 km,y a fecha de en enero de 2022 el Curiosity lleva activo en Marte 3.356 días marcianos (3.448 días terrestres, lo que corresponde a 9 años) desde su aterrizaje.
rdf:langString
Curiosity est une astromobile (rover) déployée à Aeolis Palus sur Mars en 2012 via la mission Mars Science Laboratory. C'est un engin particulièrement imposant avec une masse de 899 kg à comparer aux 174 kg pour les astromobiles Spirit et Opportunity. Un des principaux instruments embarqués par l'engin, la camera "ChemCam" (pour Chemistry and Camera complex) a été en partie conçu et fabriqué en France, par l'Institut de recherche en astrophysique et planétologie (IRAP).
* Portail de la robotique
* Portail de l’astronautique
* Portail de la planète Mars
* Portail des années 2010
rdf:langString
Curiosity adalah sebuah wahana penjelajah berukuran mobil menjelajahi Kawah Gale di Mars sebagai bagian dari misi NASA Mars Science Laboratory (MSL). Curiosity diluncurkan dari Cape Canaveral pada tanggal 26 November 2011, pukul 10:02 EST menggunakan roket peluncur Atlas V dan berhasil mendarat di Aeolis Palus di Kawah Gale di Mars pada 6 Agustus 2012, 05:17 UTC. Lokasi pendaratan Curiosity dinamai Bradbury, dengan jarak kurang dari 2,4 km (1,5 mil) dari target touchdown wahana penjelajah.
rdf:langString
큐리오시티 혹은 큐리오시티 로버는 NASA의 화성 과학 실험실 (MSL) 계획의 일부로, 게일 분화구와 그 일대를 탐사하는 자동차 크기만한 로버이다. 큐리오시티 로버는 2011년 11월 26일에 케이프커내버럴 공군기지에서 화성 과학 실험실 선체에 실려 발사되었고, 2012년 8월 6일에 화성의 게일 분화구 내부의 아이올리스 평원에 착륙하였다,큐리오시티 로버는 5억 6천 3백만km라는 엄청난 거리의 여정임에도 불구하고, 브래드버리 착륙지점에서 불과 2.4km 거리의 지점에 착륙하였다. 큐리오시티 로버의 목표는 화성의 기후와 지질조사(선택된 위치인 게일 분화구가 지금까지 미생물에 유리한 환경 조건을 제공했는지 여부를 평가함)를 포함하여 물의 역할에 대한 조사와 미래의 인간의 탐험에 대비한 행성의 생명체 연구이다. 큐리오시티 로버의 디자인은 2018년과 2020년에 예정된 마스 2020 로버 임무에 사용될 로버에도 재사용될 예정이다. 2014년 6월 24일에 큐리오시티는 화성이 미생물이 살기에 유리한 조건을 가지고 있다는 것을 발견했다. 2018년 6월, 큐리오시티가 메탄을 발견하였다.
rdf:langString
Curiosity Rover – zautomatyzowane i autonomiczne laboratorium naukowo-badawcze wysłane na Marsa, w ramach programu badawczego Mars Science Laboratory (MSL) w celu oceny możliwości występowania potencjalnych warunków do życia w przeszłości, zbadania możliwości utrzymania się życia organicznego na Marsie, wykonania pomiarów meteorologicznych, poszukiwania pierwiastków biogennych, badania stopnia wilgotności gleby oraz poszukiwania wody i związków mineralnych z nią związanych, przeprowadzenia pomiarów widma wysokoenergetycznego promieniowania naturalnego, zbadania składu skał i gleby oraz określenia charakterystyki możliwych cyklów hydrologicznych na badanej planecie. Curiosity jest sześciokołowym pojazdem (łazikiem) z zamontowanym oprzyrządowaniem badawczym, ramieniem robotycznym, systemami nawigacyjnymi i komunikacyjnymi, awioniką, oprogramowaniem i autonomicznym źródłem zasilania – radioizotopowym generatorem termoelektrycznym. Nazwę Curiosity wymyśliła w 2009 roku 12-letnia Clara Ma z miasta Lenexa w stanie Kansas. Jej propozycja okazała się najlepsza z ponad 9 tysięcy zgłoszeń z całych Stanów Zjednoczonych. Polskim wkładem w Curiosity Rover są niechłodzone detektory na podczerwień MCT. Zostały wybrane i zastosowane w przestrajalnym spektrometrze laserowym zaprojektowanym do zbierania informacji o środowisku panującym na Marsie podczas misji Mars Science Laboratory. Detektory zostały opracowane przez firmę VIGO System S.A. z Ożarowa Mazowieckiego. Jak poinformowała NASA, 22 września 2012 roku Curiosity Rover zbadał pierwszy kamień. Skałę wielkości piłki futbolowej badano od 46 do 48 dnia misji. Pierwszy okaz, który został wytypowany, aby przetestować systemy pomiarowe, nosi nazwę N 165. Został poddany działaniu lasera. Rozproszony materiał skalny, który wzbił się w atmosferę, posłużył do zbadania składu mineralnego. Po dokonaniu badań łazik wyruszył w dalszą drogę, pokonując 42 metry, co było najdłuższym dystansem od początku misji. Obszar, w którego stronę zwrócił się łazik, nosi nazwę Glenelg. Dla naukowców jest on interesujący, ponieważ łączą się tam trzy różne typy terenu charakterystyczne dla marsjańskiego krajobrazu.
rdf:langString
Curiosity (Mars Science Laboratory, förkortas MSL) är en obemannad motoriserad landfarkost (strövare) som sköts upp på uppdrag av NASA den 26 november 2011. Enligt plan landade strövaren på Mars vid kratern Gale den 5 augusti 2012 kl. 05:31 UTC. Strövaren är tre gånger så tung och dubbelt så bred som de tidigare Mars Exploration Rovers (MER) Spirit och Opportunity som landade på Mars 2004. Efter landningen har Curiosity analyserat ett flertal prover från marsjorden och från stenar. Strövaren förväntades vid uppskjutningen arbeta i minst ett marsår (cirka två jordår) och planerades att bli den strövare som täckte en större del av planetytan än någon tidigare strövare. Uppdraget var att undersöka Mars tidigare och dåvarande förmåga att hysa liv. Curiosity är 2020 fortfarande aktiv, vilket innebär att den har överlevt långt längre än vad man först trodde eller planerade för.
rdf:langString
Curiosity (lit. "curiosidade") é um rover espacial projetado para explorar a cratera Gale em Marte como parte da missão Mars Science Laboratory (MSL), operada pela NASA. A sonda espacial foi lançada da Estação da Força Aérea de Cabo Canaveral em 26 de novembro de 2011, às 15h02 UTC, aterrissando na região , localizada dentro de Gale, em Marte, no dia 6 de agosto de 2012, às 05h17 UTC, após uma viagem de 560 milhões de quilômetros. O local de aterrissagem do rover, apelidada de , fica a menos de 2,4 quilômetros do centro do local originalmente planejado para a aterrissagem do rover. Os objetivos da sonda incluem uma investigação do clima e da geologia marciana; avaliação de se o local selecionado dentro de Gale já ofereceu condições ambientais favoráveis à vida microbiana, incluindo a investigação da influência da água no local; e estudos de habitabilidade planetária em preparação para a exploração humana. Em dezembro de 2012, a missão do rover, inicialmente planejada para ter uma duração de dois anos, foi prorrogada indefinidamente, e em 5 de Agosto de 2019, a NASA comemorou o sétimo aniversário da aterrissagem da sonda. Atualmente o veículo espacial ainda está operacional. O design do Curiosity serviu de base para o rover Mars 2020, que transporta diferentes instrumentos científicos.
rdf:langString
«К'юріосіті» — роботизований ровер, розмірами з автомобіль, який досліджує Марс та є частиною програми NASA Марсіанська наукова лабораторія. «К'юріосіті» був запущений з мису Канаверал 26 листопада 2011, в 10:02 на борту космічного корабля Марсіанська наукова лабораторія (МНЛ) і приземлився на Aeolis Palus в кратері Ґейла на Марсі 6 серпня 2012, о 5:17. Місце посадки , розташовується менше ніж за 2,4 км (1,5 миль) від точки приземлення марсохода після подорожі завдовжки 563 млн км (350 млн миль). Мета марсохода охоплює дослідження клімату та геології Марса; чи були в вибраній ділянці кратера Ґейла коли-небудь сприятливі умови навколишнього середовища для мікробного життя, включаючи дослідження ролі води і заселення планети в процесі підготовки для подальшого освоєння космосу людиною. Дизайн «К'юріосіті» послужить основою для планованої місії (Марс 2020). У грудні 2012 року, місія «К'юріосіті» була продовжена на невизначений термін. 24 червня 2014 «К'юріосіті» завершив марсіанський рік 687 земних діб — він виявив, що Марс колись мав умови навколишнього середовища, сприятливі для мікробного життя.
rdf:langString
«Кьюрио́сити» (англ. Curiosity, МФА: [ˌkjʊərɪˈɒsɪti] — любопытство, любознательность) — марсоход третьего поколения, разработанный для исследования кратера Гейла на Марсе в рамках миссии НАСА "Марсианская научная лаборатория" (Mars Science Laboratory, сокр. MSL). Марсоход представляет собой автономную химическую лабораторию в несколько раз больше и тяжелее предыдущих марсоходов «Спирит» и «Оппортьюнити». Запущен с мыса Канаверал 26 ноября 2011 года в 15:02 UTC и приземлился на Aeolis Palus внутри кратера Гейла на Марсе 6 августа 2012 года в 05:17 UTC. Предполагаемый срок службы на Марсе — один марсианский год (686 земных суток); в декабре 2012 года двухлетняя миссия Curiosity была продлена на неопределенный срок. По состоянию на 1 июня 2022 года марсоход преодолел 28,06 км.
rdf:langString
好奇號(英語:Curiosity)是一輛美國太空總署火星科學實驗室轄下的火星探測車,主要任務是探索火星的蓋爾撞擊坑,為美國太空總署火星科學實驗室計劃的一部份。 好奇號在2011年11月26日北美東部標準時間10:02於卡納維拉爾角空軍基地進入火星科學實驗室太空船,並成功在2012年8月6日協調世界時05:17於伊奧利亞沼著陸。好奇號經過56,300萬公里的旅程,著陸時離預定著陸點布雷德伯里着陆场只相差2.4公里。 好奇號的任務包括:探測火星氣候及地質,探測蓋爾撞擊坑內的環境是否曾經能够支持生命,探測火星上的水,及研究日後人類探索的可行性。 好奇號的設計將是計畫中的火星2020探測車任務設計基礎。2012年12月,好奇號原本執行2年的探測任務被無限期延長。 2014年6月24日,好奇號在發現火星上曾經有適合微生物生存的環境之後執行滿一個火星年的探測任務。 2018年11月12日,由地球24名科學家組成的團隊,利用延遲15分鐘指令發送,控制與駕駛距地球約1億2,600萬公里的好奇號,駛往預定位置。
rdf:langString
rdf:langString
UHF: ~400 MHz, 2 Mbit/s
rdf:langString
X band: 7–8 GHz, 800 bit/s
xsd:gMonthDay
--08-06
rdf:langString
the MSL EDLS
xsd:nonNegativeInteger
128598
<Geometry>
POINT(137.44169616699 -4.5894999504089)