Cultivation theory
http://dbpedia.org/resource/Cultivation_theory
Kultivační teorie je koncepce, kterou rozpracoval a do mediálních studií vnesl George Gerbner. Jde o jednu z nejvlivnějších teorií o účincích masových médií na jednotlivce. Její formulování úzce souvisí s diskusí o násilí na obrazovkách televize ve Spojených státech amerických, do níž se v 60. letech 20. století zapojily i vládní kruhy.
rdf:langString
Teori kultivasi adalah teori sosial yang meneliti efek jangka panjang dari televisi pada khalayak. teori ini merupakan salah satu teori komunikasi massa. Dikembangkan oleh dan dari University of Pennsylvania, teori kultivasi ini berasal dari beberapa proyek penelitian skala besar berjudul ''. Tujuan dari proyek Indikator Budaya ini adalah untuk mengidentifikasi efek televisi pada . Gerbner dan (1976) mengemukakan bahwa televisi sebagai media komunikasi massa telah dibentuk sebagai simbolisasi lingkungan umum atas beragam masyarakat yang diikat menjadi satu, bersosialisasi dan berperilaku.
rdf:langString
배양 이론은 TV 시청시 시청자에게 노출되는 폭력 경험에 관한 이론이다. 가 처음으로 연구했다.
rdf:langString
La teoria della coltivazione è una teoria degli effetti cumulativi che studia le conseguenze della televisione sulla popolazione. Venne sviluppata negli anni settanta dal professor , decano della presso l'Università della Pennsylvania.
rdf:langString
涵化理论（英語：Cultivation theory），由喬治·葛本納等人在20世纪70年代提出。与馬基所提出的文化涵化（acculturation）不同。涵化理論主要研究电视对观众的长期影响。涵化理论的核心思想是：在特定的人群中，看电视的时间越长，他们对于现实的感知越接近电视的内容。葛本納认为涵化理论是一种「批判的自由-多元主义」，因为它既有的性质又采用了实证主义的方法。
rdf:langString
فروض نظرية الغرس تقوم نظرية الغرس على الفرض الرئيسي ويشير إلى أن: الأفراد الذين يتعرضون لمشاهدة التليفزيون بدرجة كثيفة Heavy Viewrs يختلفون في إدراكهم للواقع الاجتماعي من ذوي المشاهدة المنخفضة Light Viewers حيث يعتقدون أن ما يشاهدونه من خلال التلفزيون من واقع وأحداث وشخصيات تكون مطابقة لما يحدث في الحقيقة الحياة.
rdf:langString
Cultivation theory is a sociological and communications framework to examine the lasting effects of media, primarily television. It suggests that people who are regularly exposed to media for long periods of time are more likely to perceive the world's social realities as they are presented by the media they consume, which in turn affects their attitudes and behaviors.
rdf:langString
Die Kultivationshypothese (auch: Kultivierungsthese, Kultivierungsanalyse oder selten auch Kultivierungshypothese) geht auf die Vielseherforschung des Kommunikationswissenschaftlers George Gerbner zurück. Gerbner untersuchte in den 1970er Jahren die Rolle des Fernsehens bei der Vermittlung des Weltbildes der Rezipienten. Seine These: Gerade Vielseher, also Menschen, die mehrere Stunden täglich fernsehen, werden durch das Fernsehen kultiviert und sehen die Welt so, wie sie im Fernsehen vermittelt wird. Das Fernsehen sieht er also als Sozialisationsinstanz, die bei den Konsumenten verzerrte Vorstellungen von der Realität erzeugt.
rdf:langString
La teoría del cultivo es una teoría social que propone que mientras la gente pase más tiempo viviendo en el mundo de la televisión, será más fácil que crean que la realidad social se asemeja a la realidad retratada por la televisión.El efecto de cultivo propuesto por la teoría ocurre solo después de una exposición larga y acumulativa al televisor. Las personas atribuyen y proyectan realidad a todo lo que aparece en la pantalla de los canales de televisión, siendo niños y jóvenes los más crédulos en repetir las conductas mostradas.
rdf:langString
In de cultivatietheorie wordt het langetermijneffect van televisiekijken onderzocht. De theorie veronderstelt dat hoe meer tijd mensen besteden aan tv-kijken of 'leven' in de tv-wereld, hoe groter de kans is dat ze de sociale werkelijkheid zoals die wordt verbeeld op de televisie gaan geloven. Vanuit deze gedachte wordt onze perceptie en interpretatie van de wereld beïnvloed door de beelden en ideologieën die via populaire televisieprogramma's worden verspreid.
rdf:langString
Гипотеза культивации — это социологическая концепция, исследующая долгосрочное воздействие телевидения на зрителя. Основным постулатом гипотезы культивации является следующее: чем больше времени люди проводят, «живя» в мире телевидения, тем скорее их образ социальной реальности будет соответствовать тому, который транслируется телевидением. Таким образом, в результате культивации у людей формируются ложные представления о нашем мире.
rdf:langString
Основне положення Теорії культивації (англ. Cultivation theory, рос. Теория культивации) полягає в тому, що чим більше часу глядач проводить перед телевізором, тим більше його сприйняття світу наближається до того образу реальності, який він бачить на екрані. Гербнер стверджує, що загальна заклопотаність з приводу впливу телебачення на аудиторію випливає з безпрецедентної централізації телебачення в американській культурі. Він прирівняв владу телебачення до влади релігії, кажучи, що телебачення є в сучасному суспільстві тим, чим була релігія в колишні часи.
rdf:langString
rdf:langString
نظرية الغرس الثقافي
rdf:langString
Kultivační teorie
rdf:langString
Kultivationshypothese
rdf:langString
Teoría de cultivo
rdf:langString
Cultivation theory
rdf:langString
Teori kultivasi
rdf:langString
Teoria della coltivazione
rdf:langString
배양 이론
rdf:langString
Cultivatietheorie
rdf:langString
Гипотеза культивации
rdf:langString
涵化理論
rdf:langString
Теорія культивації
xsd:integer
473284
xsd:integer
1124862556
rdf:langString
March 2021
rdf:langString
what does CIP stand for?
rdf:langString
فروض نظرية الغرس تقوم نظرية الغرس على الفرض الرئيسي ويشير إلى أن: الأفراد الذين يتعرضون لمشاهدة التليفزيون بدرجة كثيفة Heavy Viewrs يختلفون في إدراكهم للواقع الاجتماعي من ذوي المشاهدة المنخفضة Light Viewers حيث يعتقدون أن ما يشاهدونه من خلال التلفزيون من واقع وأحداث وشخصيات تكون مطابقة لما يحدث في الحقيقة الحياة. وتقوم نظرية الغرس على مجموعة من الفروض الفرعية هي: •يتعرض الأفراد كثيفي المشاهدة للتليفزيون أكثر، بينما يتعرض الأفراد قليلي المشاهدة على مصادر متنوعة مثل التليفزيون ومصادر شخصية. •يختلف التليفزيون عن غيره من الوسائل الأخرى، بأن الغرس يحدث نتيجة التعرض والاستخدام غير الانتقائي من قبل الجمهور. •يقدم التليفزيون عالماً متماثلاً من الرسائل الموحدة والصور الرمزية عن المجتمع بشكل موحد أو متشابه عن الواقعالحقيقي. •يزيد حدوث الغرس عند اعتقاد المشاهدين بأن الدراما واقعية Realistic، وتسعى لتقديم حقائق بدلاً من الخيال Fiction
rdf:langString
Kultivační teorie je koncepce, kterou rozpracoval a do mediálních studií vnesl George Gerbner. Jde o jednu z nejvlivnějších teorií o účincích masových médií na jednotlivce. Její formulování úzce souvisí s diskusí o násilí na obrazovkách televize ve Spojených státech amerických, do níž se v 60. letech 20. století zapojily i vládní kruhy.
rdf:langString
Die Kultivationshypothese (auch: Kultivierungsthese, Kultivierungsanalyse oder selten auch Kultivierungshypothese) geht auf die Vielseherforschung des Kommunikationswissenschaftlers George Gerbner zurück. Gerbner untersuchte in den 1970er Jahren die Rolle des Fernsehens bei der Vermittlung des Weltbildes der Rezipienten. Seine These: Gerade Vielseher, also Menschen, die mehrere Stunden täglich fernsehen, werden durch das Fernsehen kultiviert und sehen die Welt so, wie sie im Fernsehen vermittelt wird. Das Fernsehen sieht er also als Sozialisationsinstanz, die bei den Konsumenten verzerrte Vorstellungen von der Realität erzeugt. Gerbner hat zur Untermauerung der These die gesellschaftliche Realität, die in den Medien vermittelte Realität und die Publikumsrealität verglichen. Dazu führte er eine Inhaltsanalyse des TV-Programms (Cultural Indicator Analysis) sowie eine Rezipientenbefragung (Cultivation Analysis) durch.
rdf:langString
Cultivation theory is a sociological and communications framework to examine the lasting effects of media, primarily television. It suggests that people who are regularly exposed to media for long periods of time are more likely to perceive the world's social realities as they are presented by the media they consume, which in turn affects their attitudes and behaviors. Cultivation theory was first created by professor George Gerbner in the 1960s; it was later expanded upon by Gerbner and Larry Gross in 1976. Gerbner formulated his paradigm for mass communication in 1973 that included three types of analysis: The first type of analysis is institutional process analysis, which looks at what institutions are supporting and distributing the content in question. The second type of analysis is message system analysis. Message system analysis aims to identify the content of message patterns in television and media. The third type of analysis is the cultivation analysis that is defined as the longitudinal surveys of people’s opinions on certain subjects with the key variable being levels of media reception such as television viewing. This analysis is known as the Cultivation Theory. Cultivation theory began as a way to test the impact of television on viewers, especially how exposure to violence through television affects human beings. The theory's key proposition is that "the more time people spend 'living' in the television world, the more likely they are to believe social reality aligns with reality portrayed on television." Gerbner believed that audience members used television to "fill the gaps" of their knowledge about certain experiences that they had not had for themselves. Because cultivation theory assumes the existence of objective reality and value-neutral research, it can be categorized as part of positivistic philosophy. In practice, images and ideological messages transmitted by popular media heavily influence perceptions of the real world. The more media that people consume, the more their perceptions change. Such images and messages, especially when repeated, help bring about the culture that they portray. Cultivation Theory aims to understand how long-term exposure to television programming, with its recurrent patterns of messages and images, can contribute to individuals' shared assumptions about the world around them. In a 2004 study, surveying almost 2,000 articles published in the top three mass communication journals since 1956, Jennings Bryant and Dorina Miron found that cultivation theory was the third most frequently utilized cultural theory.
rdf:langString
La teoría del cultivo es una teoría social que propone que mientras la gente pase más tiempo viviendo en el mundo de la televisión, será más fácil que crean que la realidad social se asemeja a la realidad retratada por la televisión.El efecto de cultivo propuesto por la teoría ocurre solo después de una exposición larga y acumulativa al televisor. Las personas atribuyen y proyectan realidad a todo lo que aparece en la pantalla de los canales de televisión, siendo niños y jóvenes los más crédulos en repetir las conductas mostradas. George Gerbner y Larry Gross de la Universidad de Pensilvania fueron los primeros en desarrollar esta teoría como parte de una investigación a gran escala de un proyecto que denominaron «indicadores culturales». El surgimiento de los indicadores culturales parte de la necesidad de entender los nuevos procesos de creación de historias. Para Gerbner, los humanos son la única especie que vive en el mundo construido por las historias que cuenta, y el proceso de contar historias pasó de ser artesanal e inspirado en las comunidades, para convertirse en resultado de un proceso de marketing y manufactura elaborado. Teniendo como principal propósito la identificación de los efectos “cultivados” en los espectadores de la televisión. El proyecto de los indicadores culturales fue construido en premisas teóricas similares a la teoría crítica, (influenciado por Adorno), aunque utilizando métodos de investigación administrativa. Un estudio hecho por Jennings Bryant and Dorina Miron (2004) posicionó a la teoría de cultivo como una de las más populares teorías de comunicación masiva.
rdf:langString
Teori kultivasi adalah teori sosial yang meneliti efek jangka panjang dari televisi pada khalayak. teori ini merupakan salah satu teori komunikasi massa. Dikembangkan oleh dan dari University of Pennsylvania, teori kultivasi ini berasal dari beberapa proyek penelitian skala besar berjudul ''. Tujuan dari proyek Indikator Budaya ini adalah untuk mengidentifikasi efek televisi pada . Gerbner dan (1976) mengemukakan bahwa televisi sebagai media komunikasi massa telah dibentuk sebagai simbolisasi lingkungan umum atas beragam masyarakat yang diikat menjadi satu, bersosialisasi dan berperilaku.
rdf:langString
배양 이론은 TV 시청시 시청자에게 노출되는 폭력 경험에 관한 이론이다. 가 처음으로 연구했다.
rdf:langString
In de cultivatietheorie wordt het langetermijneffect van televisiekijken onderzocht. De theorie veronderstelt dat hoe meer tijd mensen besteden aan tv-kijken of 'leven' in de tv-wereld, hoe groter de kans is dat ze de sociale werkelijkheid zoals die wordt verbeeld op de televisie gaan geloven. Vanuit deze gedachte wordt onze perceptie en interpretatie van de wereld beïnvloed door de beelden en ideologieën die via populaire televisieprogramma's worden verspreid. De cultivatietheorie is een positivistische theorie. Dit houdt in dat het uitgaat van het bestaan van een objectieve realiteit en waardeneutraal onderzoek. Uit een onderzoek uitgevoerd door en in 2004, waarbij bijna 2000 artikelen werden onderzocht uit de drie bekendste tijdschriften over massacommunicatie vanaf 1956, bleek dat de cultivatietheorie de op twee na meest gebruikte theorie was.
rdf:langString
La teoria della coltivazione è una teoria degli effetti cumulativi che studia le conseguenze della televisione sulla popolazione. Venne sviluppata negli anni settanta dal professor , decano della presso l'Università della Pennsylvania.
rdf:langString
Гипотеза культивации — это социологическая концепция, исследующая долгосрочное воздействие телевидения на зрителя. Основным постулатом гипотезы культивации является следующее: чем больше времени люди проводят, «живя» в мире телевидения, тем скорее их образ социальной реальности будет соответствовать тому, который транслируется телевидением. Таким образом, в результате культивации у людей формируются ложные представления о нашем мире. Гипотеза культивации, разработанная Джорджем Гербнером и Ларри Гроссом из Пенсильванского университета, появилась благодаря ряду масштабных исследований внутри проекта культурных индикаторов, научно-исследовательской программы по изучению воздействия медианасилия, которую в 1960-х годах возглавлял Джордж Гербнер. Целью проекта было выявить эффект «культивации» зрителя телевидением и проследить за ними. Исследователи были «озабочены воздействием телевидения (особенно связанным с демонстрацией жестокости) на установки и поведение американской общественности».Дж. Гербнер утверждал, что общая озабоченность воздействием телевидения на аудиторию обусловлена беспрецедентным влиянием телевидения на американскую культуру. Гипотеза «чётко утверждает, что эффект „культивации“ происходит только после долгого, кумулятивного воздействия телевидения.» По мнению Дж. Гербнера, ТВ демонстрирует насилие в таком количестве, что у людей, проводящих большую часть своего времени перед экраном, развивалась вера в «злой и страшный мир». Таким образом, телевидение как средство массовой информации трансформировалось в «общий символический мир», объединяющий различные сообщества, стандартизирующий поведение людей и социализирующий их. «Сегодня телевизор является одним из главных членов семьи, имеющий практически неограниченный доступ к каждому человеку в семье». Он сравнил власть телевидения со властью религии и утверждал, что телевизор для современного общества является тем же, чем религия была задолго до его появления. Культивационный Анализ является позитивистской теорией, то есть предполагает существование объективной реальности и возможность ценностно-нейтрального исследования. Исследование, проведённое Дженнингс Брайант и Дориной Мирон (2004), в рамках которого было рассмотрено почти 2000 статей, опубликованных с 1956 года в трёх ведущих журналах, посвящённых проблематике массмедиа, показало, что Культивационный Анализ является третьей по популярности теорией среди исследователей. Таким образом, гипотеза Культивации продолжает оставаться одной из самых популярных в исследовании массовых коммуникаций.
rdf:langString
Основне положення Теорії культивації (англ. Cultivation theory, рос. Теория культивации) полягає в тому, що чим більше часу глядач проводить перед телевізором, тим більше його сприйняття світу наближається до того образу реальності, який він бачить на екрані. Розроблена Джорджем Гербнером і Ларрі Гроссом в Університеті Пенсільванії, теорія культивації є однією з трьох найбільш цитованих теорій у сфері досліджень масової комунікації, опублікованих у ключових наукових журналах з 1956-го по 2000-й рр. Виникла вона у результаті декількох великих дослідницьких проектів в рамках загального дослідницького проекту під назвою «Культурні показники» (англ. Cultural Indicators). Мета цього проекту — виявлення і відстеження «культиваційних» (розвиваючих) впливів телебачення на. Вони були «пов'язані з ефектом (зокрема, ) на ставлення та поведінку американського суспільства». Гербнер стверджує, що загальна заклопотаність з приводу впливу телебачення на аудиторію випливає з безпрецедентної централізації телебачення в американській культурі. Він прирівняв владу телебачення до влади релігії, кажучи, що телебачення є в сучасному суспільстві тим, чим була релігія в колишні часи.
rdf:langString
涵化理论（英語：Cultivation theory），由喬治·葛本納等人在20世纪70年代提出。与馬基所提出的文化涵化（acculturation）不同。涵化理論主要研究电视对观众的长期影响。涵化理论的核心思想是：在特定的人群中，看电视的时间越长，他们对于现实的感知越接近电视的内容。葛本納认为涵化理论是一种「批判的自由-多元主义」，因为它既有的性质又采用了实证主义的方法。
xsd:nonNegativeInteger
68829
