Copernican period

http://dbpedia.org/resource/Copernican_period an entity of type: WikicatLunarGeologicPeriods

El Copernicà és un període de l'escala geològica lunar que començà fa 1.100 milions d'anys i encara dura. La base del període Copernicà es defineix amb els cràters d'impacte que tenen rageres òpticament immadures. El Copèrnic és un clar exemple de cràter amb rageres, però no marca la base del període Copernicà. No es té coneixement de cap erupció de basalts durant el Copernicà, de manera que es pensa que l'activitat geològica lunar ja s'havia acabat en començar aquest període. rdf:langString
Le Copernicien est une période géologique de la Lune qui s'étend de −1 100 millions d'années jusqu'à nos jours. Son nom fait référence au cratère Copernic, dont l'impact marque le début de la période. L'équivalent terrestre est constitué des ères du Néoprotérozoïque (éon Protérozoïque), et l'éon du Phanérozoïque dans son intégralité. * Portail de la géologie * Portail de la Lune rdf:langString
Copernician-perioden är den senaste perioden i och har pågått sedan 1100 miljoner år tillbaka. Månens inre aktivitet ökade under början av Copernician. Under denna period bildades stora kratrar med långa ljusa utskjutande stråk. Kratern Copernicus är ett utmärkt exempel. Dessa kratrar bildades någon gång under början av denna Copernician-perioden. rdf:langString
The Copernican Period in the lunar geologic timescale runs from approximately 1.1 billion years ago to the present day. The base of the Copernican period is defined by impact craters that possess bright optically immature ray systems. The crater Copernicus is a prominent example of rayed crater, but it does not mark the base of the Copernican period. rdf:langString
El Período Copernicano, en la escala de tiempo geológico lunar, comienza hace 1100 millones de años y continúa hasta el presente. El nombre procede del cráter Copérnico, que es un ejemplo prominente de cráter brillante, pero que no marca la base del período. No se conocen mares de basaltos que hayan erupcionado durante este período, y por esta razón se cree que la actividad geológica interna de la Luna cesó definitivamente en este momento.​ rdf:langString
Ilargiaren denbora lerro geologikoan, Kopernikar Periodoa duela 1100 milioi urte hasi zen eta gaur egun arte iraun du. Periodo geologikoak Koperniko kraterrari zor dio izena, krater distiratsuetako bat dugu aipatutakoa, baina ezin dugu periodo geologikoaren oinarritzat hartu. Gaur arte ez da aurkitu periodo honetan erupzionatu zuen ilargi-itsasorik, horregatik uste da garai honetan Ilargian bulkanismorik ez zela egon edo egon bazen, ez zela apartekoa izan. Milioi urte antzina rdf:langString
Il periodo copernicano, nella scala dei tempi geologici lunari, è un'era geologica che va da circa 1100 milioni di anni fa ad oggi. È a questo periodo che risale la formazione dei crateri più recenti presenti sulla superficie lunare, come ad esempio il cratere Copernicus, la cui data di formazione determina l'inizio del periodo stesso. rdf:langString
Het Copernicum is een periode uit de geologische tijdschaal van de Maan, die van 1100 miljoen jaar geleden tot heden duurt. De ondergrens van het Copernicum (1100 Ma) wordt gelegd bij het voorkomen van inslagkraters met lichtgekleurde stervormige (de lichte kleur wordt verondersteld typisch te zijn voor jonge inslagen, waarvan de ejecta nog niet de kans hebben gehad te verweren, waardoor ze donkerder zouden worden). rdf:langString
Коперниковский период — период геологической истории Луны, начавшийся 1,1 млрд лет назад и продолжающийся по сей день. Этот период характеризуется полным отсутствием внешних проявлений внутренней геологической активности Луны, что, по-видимому, связано с остыванием её ядра и нарастанием мощности литосферы, которая уже к началу этого периода достигла сотен километров. Таким образом, в течение всего коперниковского периода поверхность Луны остаётся практически неизменной. rdf:langString
O Copernicano, na escala de tempo geológico lunar, começa em 1,1 bilhão de anos atrás e continua até o presente. O nome vem da cratera Copernicus, que é um exemplo proeminente de uma cratera brilhante, mas que não marca a base do período. Não existem mares de basaltos conhecidos que tenham entrado em erupção durante este período e por esta razão acredita-se que a atividade geológica interna da Lua cessou definitivamente neste momento. rdf:langString
哥白尼紀(Copernican period)是最年輕的月球地質年代,紧随愛拉托遜紀延续至今,時間跨度為11亿年。该时期的突出特征就是类似哥白尼环形山的带辐射纹的撞击坑的出现。随着时间的推移,这些辐射纹逐步消失,所以它们只是年轻的陨石坑。在此期间,月球的其他表面特征几乎没有产生,因为对大型地质活动来说,月球内部已变得过冷。 哥白尼纪的起始时间非常不确定,最初天文學家使用撞擊坑周圍明亮的辐射紋的存在來定义其起点。但事实上,不同情况下辐射纹消失速率并不相同。很可能其下限期一定是位于12.5-22亿年前范围内。目前宽泛估计的时间为11亿年-21亿年前之间,有理由相信该界限约为7.5亿年前(岩石在辐射作用下变色的时间长度),这种情况下的哥白尼环形山的年龄将不是哥白尼纪的起点。然而,有证据表明,所说的持续时间可以在25-32亿年之间变化(辐射纹存在的时间可能能更持久)。 月球的哥白尼纪,是1962年由现代月球地质史划分创始人尤金·舒梅克和罗伯特·哈克曼(Robert Hackman)所提出。 哥白尼纪撞击坑稀疏的分布在整个月球上,虽然总数很少,但是显著的辐射纹使其非常明显,但是也有一些哥白尼纪撞击坑的辐射纹非常暗淡。 月球上所有直径50米的撞击坑都属于哥白尼纪,因为这种尺寸的更老陨坑都已损毁。 哥白尼纪月球表面详图(1987年美国地质调查局),黑色-陨石坑;黄色-溅射物,红色-月海: * * rdf:langString
Коперниківський період — період геологічної історії Місяця, що настав після ератосфенівського і триває дотепер. Був виділений для позначення часу утворення кратерів із яскравими променями, подібних до кратера Коперник. Із часом такі промені зникають, і тому їх мають лише молоді кратери. Інших деталей поверхні протягом періоду на Місяці майже не з'явилося, оскільки його надра були вже надто холодні для масштабної геологічної активності. Виділення цього періоду запропонували в 1962 році Юджин Шумейкер та Роберт Хакман, засновники сучасного поділу історії Місяця на періоди. rdf:langString
rdf:langString Copernicà
rdf:langString Kopernikarra
rdf:langString Copernican period
rdf:langString Período Copernicano
rdf:langString Copernicien (Lune)
rdf:langString Copernicano
rdf:langString Copernicum (tijdperk)
rdf:langString Copernicano
rdf:langString Коперниковский период
rdf:langString Copernician
rdf:langString 哥白尼紀
rdf:langString Коперниківський період
rdf:langString Copernican
xsd:integer 296120
xsd:integer 1069902300
xsd:integer 1100
rdf:langString Lunar periods
rdf:langString Lunar Geologic Timescale
rdf:langString Lunar
xsd:integer 0
rdf:langString El Copernicà és un període de l'escala geològica lunar que començà fa 1.100 milions d'anys i encara dura. La base del període Copernicà es defineix amb els cràters d'impacte que tenen rageres òpticament immadures. El Copèrnic és un clar exemple de cràter amb rageres, però no marca la base del període Copernicà. No es té coneixement de cap erupció de basalts durant el Copernicà, de manera que es pensa que l'activitat geològica lunar ja s'havia acabat en començar aquest període.
rdf:langString The Copernican Period in the lunar geologic timescale runs from approximately 1.1 billion years ago to the present day. The base of the Copernican period is defined by impact craters that possess bright optically immature ray systems. The crater Copernicus is a prominent example of rayed crater, but it does not mark the base of the Copernican period. Copernican age deposits are mostly represented by crater ejecta, but a small area of mare basalt has covered part of (and is thus younger than) some of the rays of the Copernican crater Lichtenberg, and therefore the basalt is mapped as Copernican age.
rdf:langString Ilargiaren denbora lerro geologikoan, Kopernikar Periodoa duela 1100 milioi urte hasi zen eta gaur egun arte iraun du. Periodo geologikoak Koperniko kraterrari zor dio izena, krater distiratsuetako bat dugu aipatutakoa, baina ezin dugu periodo geologikoaren oinarritzat hartu. Gaur arte ez da aurkitu periodo honetan erupzionatu zuen ilargi-itsasorik, horregatik uste da garai honetan Ilargian bulkanismorik ez zela egon edo egon bazen, ez zela apartekoa izan. Periodo geologiko honen oinarria ulertzeko, Ilargiaren lurrazalera azaleratzen diren material gehienak distiratsuak direla esan beharra dago, eta espazioko higaduraren ondorioz, denbora pasa ahala, iluntzen joaten direla. Periodo honi hasiera eman zion gertakizuna, garai batean, talka kraterren desagerpena zela uste zuten. Alabaina, lehen definizio horrek zenbait aurkari ditu, besteak beste, azken ikerketek frogatutzat eman dutelako krater jakin batzuen distira ez dela meteorizazioaren ondorioa, osaera kimiko berezi batena baizik. Adibide gisa jar ditzakegu Ilargiaren lur garaietako kraterrak; hauek material distiratsuek osatzen dituzte eta beraz, kraterra degradatu ondoren ere, distiratsua izaten jarraituko du guneak. Azpian dagoen denbora lerroan kolore grisez ageri da Periodo Kopernikarra, Periodo Eratosteniarraren alboan, bere amaierak eman baitzion hasiera gaitzat dugun garai geologikoari. Milioi urte antzina
rdf:langString El Período Copernicano, en la escala de tiempo geológico lunar, comienza hace 1100 millones de años y continúa hasta el presente. El nombre procede del cráter Copérnico, que es un ejemplo prominente de cráter brillante, pero que no marca la base del período. No se conocen mares de basaltos que hayan erupcionado durante este período, y por esta razón se cree que la actividad geológica interna de la Luna cesó definitivamente en este momento.​ La base del Período Copernicano se define sobre la base del reconocimiento de que los materiales recién excavados sobre la superficie lunar son por lo general "brillantes" y se oscurecen a lo largo del tiempo como resultado de los procesos de meteorización del espacio. Operativamente, este período se definió originalmente como el momento en que los cráteres de impacto perdieron sus sistemas de rayos brillantes. Sin embargo, esta definición, recientemente ha sido objeto de algunas críticas ya que algunos cráteres son brillantes por razones de composición que no están relacionadas con la cantidad de meteorización que han soportado. En particular, si el cráter se forma en las tierras altas (que se compone de materiales brillantes de anortosita) seguirá siendo brillante, incluso después de haber sido degradado. Sus equivalentes en la Tierra son la Era Neoproterozoica y el conjunto del Eón Fanerozoico. Así, mientras en la Tierra floreció la vida animal, en la Luna la actividad geológica estaba llegando a su fin.
rdf:langString Le Copernicien est une période géologique de la Lune qui s'étend de −1 100 millions d'années jusqu'à nos jours. Son nom fait référence au cratère Copernic, dont l'impact marque le début de la période. L'équivalent terrestre est constitué des ères du Néoprotérozoïque (éon Protérozoïque), et l'éon du Phanérozoïque dans son intégralité. * Portail de la géologie * Portail de la Lune
rdf:langString Il periodo copernicano, nella scala dei tempi geologici lunari, è un'era geologica che va da circa 1100 milioni di anni fa ad oggi. È a questo periodo che risale la formazione dei crateri più recenti presenti sulla superficie lunare, come ad esempio il cratere Copernicus, la cui data di formazione determina l'inizio del periodo stesso. Le formazioni geologiche chiare che irradiano dai crateri lunari originatisi nel Copernicano sono composte da materiale liberato al momento dell'impatto, e contraddistinguono i crateri recenti da quelli più antichi, dove la loro presenza diventa sempre meno evidente a causa dei continui impatti micrometeorici sulla superficie. La divisione fra i crateri del periodo Copernicano e quelli antecedenti è dunque, in verità, abbastanza imprecisa ed arbitraria.
rdf:langString Het Copernicum is een periode uit de geologische tijdschaal van de Maan, die van 1100 miljoen jaar geleden tot heden duurt. De ondergrens van het Copernicum (1100 Ma) wordt gelegd bij het voorkomen van inslagkraters met lichtgekleurde stervormige (de lichte kleur wordt verondersteld typisch te zijn voor jonge inslagen, waarvan de ejecta nog niet de kans hebben gehad te verweren, waardoor ze donkerder zouden worden). De krater Copernicus, waar de periode naar genoemd is, is een goed voorbeeld van zo'n jonge inslagkrater, maar de vorming van deze krater is niet de grens tussen het Copernicum en de voorgaande periode, het Eratosthenium. Het Copernicum is de minst actieve periode uit de geschiedenis van de Maan, men veronderstelt dat de Maan geologisch gezien inactief is geworden op de overgang tussen het Eratosthenium en het Copernicum.
rdf:langString O Copernicano, na escala de tempo geológico lunar, começa em 1,1 bilhão de anos atrás e continua até o presente. O nome vem da cratera Copernicus, que é um exemplo proeminente de uma cratera brilhante, mas que não marca a base do período. Não existem mares de basaltos conhecidos que tenham entrado em erupção durante este período e por esta razão acredita-se que a atividade geológica interna da Lua cessou definitivamente neste momento. A base do período Copernicano é definida com base no reconhecimento de que materiais recém-escavados na superfície lunar são geralmente "brilhantes" e escurecem com o tempo como resultado de processos de intemperismo no espaço. Operacionalmente, este período foi originalmente definido como o momento em que as crateras de impacto perderam seu brilho através dos sistemas de raios. No entanto, esta definição tem sido recentemente alvo de algumas críticas, uma vez que algumas crateras são brilhantes por razões de composição que não estão relacionadas com a quantidade de intemperismo que sofreram. Em particular, se a cratera for formada nas terras altas (que é composta de materiais brilhantes do que anortosito), ainda será brilhante, mesmo depois de ter sido degradada. Seu equivalente na Terra são o Neoproterozoico e todo o Fanerozoico. Assim, enquanto na vida animal florescia, na Lua, a atividade geológica estava chegando ao fim.
rdf:langString Коперниковский период — период геологической истории Луны, начавшийся 1,1 млрд лет назад и продолжающийся по сей день. Этот период характеризуется полным отсутствием внешних проявлений внутренней геологической активности Луны, что, по-видимому, связано с остыванием её ядра и нарастанием мощности литосферы, которая уже к началу этого периода достигла сотен километров. Таким образом, в течение всего коперниковского периода поверхность Луны остаётся практически неизменной. Единственным фактором, преображающим лунный ландшафт последний миллиард лет, являются падающие на поверхность Луны астероиды и осколки комет. К коперниковскому периоду принадлежат самые молодые ударные кратеры, характеризующиеся неразрушенными светлыми лучевыми системами, образованными выброшенным из них веществом, возраст которого оценивается в 0,8-1,3 млрд лет. Один из таких молодых кратеров — Коперник, дал название периоду. На днищах и валах крупных кратеров коперниковского периода присутствуют вулканические структуры, которые, возможно, являются следствием масштабного ударного плавления под кратерами.
rdf:langString Copernician-perioden är den senaste perioden i och har pågått sedan 1100 miljoner år tillbaka. Månens inre aktivitet ökade under början av Copernician. Under denna period bildades stora kratrar med långa ljusa utskjutande stråk. Kratern Copernicus är ett utmärkt exempel. Dessa kratrar bildades någon gång under början av denna Copernician-perioden.
rdf:langString 哥白尼紀(Copernican period)是最年輕的月球地質年代,紧随愛拉托遜紀延续至今,時間跨度為11亿年。该时期的突出特征就是类似哥白尼环形山的带辐射纹的撞击坑的出现。随着时间的推移,这些辐射纹逐步消失,所以它们只是年轻的陨石坑。在此期间,月球的其他表面特征几乎没有产生,因为对大型地质活动来说,月球内部已变得过冷。 哥白尼纪的起始时间非常不确定,最初天文學家使用撞擊坑周圍明亮的辐射紋的存在來定义其起点。但事实上,不同情况下辐射纹消失速率并不相同。很可能其下限期一定是位于12.5-22亿年前范围内。目前宽泛估计的时间为11亿年-21亿年前之间,有理由相信该界限约为7.5亿年前(岩石在辐射作用下变色的时间长度),这种情况下的哥白尼环形山的年龄将不是哥白尼纪的起点。然而,有证据表明,所说的持续时间可以在25-32亿年之间变化(辐射纹存在的时间可能能更持久)。 月球的哥白尼纪,是1962年由现代月球地质史划分创始人尤金·舒梅克和罗伯特·哈克曼(Robert Hackman)所提出。 哥白尼纪时期的月球较好地保存了月球上年轻地质事件的痕迹,相对而言,哥白尼纪是月球地质活动最弱、规模最小的时期,一般认为月球表面自约31亿年以来再无明显的构造活动,即哥白尼纪基本无明显的岩浆与构造活动。哥白尼纪地层主要为年轻撞击坑形成的角砾岩与射纹物质,即哥白尼纪撞击事件形成的物质,是月球最年轻的地质单元,其最典型的特征是具有完整而明亮的呈发散状的辐射纹系统。辐射纹是以撞击坑为中心呈射线状向四周辐射,由大量细小撞击坑溅射物、次生坑、坑群及其溅出物等组成,其中包括撞击坑的二次或三次连续撞击作用形成的辐射状的坑链。辐射纹在撞击坑边缘地带不一定是连续的分布,常穿过多种地形地貌,与撞击坑中心垂直并呈跳跃状,辐射纹物质主要成分为松散的细粒岩石碎屑、角砾粉末、玻璃质碎块及少量陨石物质等。辐射纹物质在可见光波段的反射率比周围其他物质高得多。 哥白尼纪撞击坑稀疏的分布在整个月球上,虽然总数很少,但是显著的辐射纹使其非常明显,但是也有一些哥白尼纪撞击坑的辐射纹非常暗淡。 哥白尼纪时期最大的陨石坑有,位于月球正面的哥白尼环形山、第谷坑、欧多克索斯环形山、斯蒂维纽斯环形山、哈尔帕卢斯陨石坑、斯坦因陨石坑、祖基环形山、卡彭特环形山、菲洛劳斯环形山、海因环形山以及月球背面的金陨石坑、沙罗诺夫环形山、奥戴环形山、杰克逊环形山、瓦维洛夫环形山和罗伯逊环形山等。 月球上所有直径50米的撞击坑都属于哥白尼纪,因为这种尺寸的更老陨坑都已损毁。 哥白尼纪月球表面详图(1987年美国地质调查局),黑色-陨石坑;黄色-溅射物,红色-月海: * 月球正面的哥白尼系统 * 月球背面的哥白尼系统
rdf:langString Коперниківський період — період геологічної історії Місяця, що настав після ератосфенівського і триває дотепер. Був виділений для позначення часу утворення кратерів із яскравими променями, подібних до кратера Коперник. Із часом такі промені зникають, і тому їх мають лише молоді кратери. Інших деталей поверхні протягом періоду на Місяці майже не з'явилося, оскільки його надра були вже надто холодні для масштабної геологічної активності. Датування початку періоду дуже непевне. Це пов'язане не лише з проблематичністю визначення віку кратерів, а й з тим, що в різних випадках промені зникають із різною швидкістю. Ймовірно, нижню межу періоду треба проводити в інтервалі 1,25–2,2 млрд років тому. Широкого розповсюдження набули оцінки 1,1 та 2,1 млрд років тому. Є підстави проводити цю межу на відмітці 0,75 млрд років тому (тривалість потьмяніння порід під дією випромінювання), і в такому випадку вік кратера Коперник не буде коперниківським. Втім, є дані, що згадана тривалість може варіювати в межах 0,25 — 2-3 млрд років (а час існування променів — ще сильніше). Виділення цього періоду запропонували в 1962 році Юджин Шумейкер та Роберт Хакман, засновники сучасного поділу історії Місяця на періоди.
rdf:langString moon
rdf:langString Period
rdf:langString rgb
xsd:nonNegativeInteger 6684

data from the linked data cloud