Consciousness
http://dbpedia.org/resource/Consciousness an entity of type: Thing
Συνείδηση είναι η νοητική δυνατότητα ενός οργανισμού η οποία του επιτρέπει, σε προέκταση των αισθήσεών του, να γνωρίζει και να κατανοεί τον εαυτό του, το περιβάλλον του, τα συμβαίνοντα γύρω του και μέσα του και να έχει το δυνατόν την αίσθηση της «θέσης» και της σημασίας του στον κόσμο καθώς και του αντίκτυπου των πράξεών του. Η ενσυνείδητη κατάσταση ως άμεση, ολοφάνερη, θεμελιώδης εμπειρία ζωής αποτέλεσε για τον Ρενέ Ντεκάρτ τη σταθερή αφετηρία στο έργο του για την «ανάπλαση» της πραγματικότητας.
rdf:langString
Konscio estas la kapablo fari spertojn kaj akiri kaj interrilatigi sciojn. En pli strikta senco, foje nomata mem-konscio, ĝi inkluzivas la kapablon ekkoni la propran ekziston, kompreni sin kiel individuon kaj distingi sin de la cetera mondo.
rdf:langString
Bewusstsein (abgeleitet von dem mittelhochdeutschen Wort bewissen im Sinne von „Wissen über etwas habend“, lateinisch conscientia „Mitwissen“ und altgriechisch συνείδησις syneídēsis „Miterscheinung“, „Mitbild“, „Mitwissen“, συναίσθησις synaísthēsis „Mitwahrnehmung“, „Mitempfindung“ und φρόνησις phrónēsis von φρονεῖν phroneín „bei Sinnen sein, denken“) ist im weitesten Sinne das Erleben mentaler Zustände und Prozesse. Eine allgemein gültige Definition des Begriffes ist aufgrund seines unterschiedlichen Gebrauchs mit verschiedenen Bedeutungen schwer möglich. Die naturwissenschaftliche Forschung beschäftigt sich mit definierbaren Eigenschaften bewussten Erlebens.
rdf:langString
Is éard is comhfhios ann ná staid shíceolaíoch ina bhfuil duine feasach. Aithnítear cialla éagsúla a chuimsíonn an staid ina bhfuil duine ina dhúiseacht (mar mhalairt ar staid neamhaireachtálach) agus an staid ina bhfuil duine in ann cuimhneamh is cur síos ar a eachtraí meabhracha (mar mhalairt ar staid fho-chomhfhiosach nó réamhchomhfhiosach). Leag William James béim ar leanúnachas an chomhfheasa (sreabhadh an smaoinimh). Cuireann na síceolaithe cognaíocha béim ar an léargas gur féidir go mbeidh an comhfhios teoranta do leibhéil áirithe próiseála. Mar shampla, is féidir go mbeidh duine comhfhiosach ag leibhéal ard ar eolas a chuala sé ó dhuine eile, gan a bheith neamhaireachtálach ar mhionsonraí an chomhartha fhuaimiúil a chuir an t-eolas in iúl.
rdf:langString
의식(意識, consciousness)은 넓은 뜻으로는 대상에 관한 '경험'과 같다. 경험 내용과 경험 작용의 주체(主體) 쌍방을 나타낸다. 고도로 조직된 물질(대뇌피질)의 작용으로, 제2차 신호계(信號系, 언어)에서의 외적 세계의 반영이다. 관념론에서 의식은 물질에서 분리되어 독립하며, 물질의 존재를 부정하든가 또는 의식이 낳은 것이 물질이라고 주장하게 되며, 의식의 존엄(가치 문제)이라는 면에서 의식이 물질보다 근원적(존재 문제)이라는 결론을 내린다. 의식(意識)이란 일반적으로 대상에 관해서의 의식이며, 정신작용을 '나'의 작용이라고 자각하는 의식을 자의식(自意識)이라고 한다.
rdf:langString
意識（いしき、Consciousness）は、一般に、「起きている状態にあること（覚醒）」または「自分の今ある状態や、周囲の状況などを認識できている状態のこと」を指す。 ただし、歴史的、文化的に、この言葉は様々な形で用いられており、その意味は多様である。哲学、心理学、生物学、医学、宗教、日常会話などの中で、様々な意味で用いられる。生物学など学術面では、意識の有無に注目した植物と動物の線引き、ヒト以外を含む動物の意識が進化のどの段階で発生したかも考察・研究されている。 日本語では、「ある物事について注意を払っている」という意味で「意識する」、「考え方や取り組み方について努力が行われている」といったことを表す場合「意識が高い（または低い）」といった言い方がなされる。たとえば公害や廃棄物などの問題についてよく勉強し、改善のために様々な行動や対策を行っている個人や集団を、環境問題についての意識が高い、などと表現する。このような用法は「遵法意識」「コスト意識」「プロ意識」「意識調査」「意識改革」など様々な表現に見られる。 学術的には、文脈に応じて意識という語は様々な意味で使用される。以下では、哲学、心理学、臨床医学をはじめとするいくつかの分野に分けて、代表的な意味を解説する。
rdf:langString
Świadomość – podstawowy i fundamentalny stan psychiczny, w którym jednostka zdaje sobie sprawę ze zjawisk wewnętrznych, takich jak własne procesy myślowe, oraz zjawisk zachodzących w środowisku zewnętrznym i jest w stanie reagować na nie (somatycznie lub autonomicznie).
rdf:langString
對於意識最簡單的解釋或理解，是（人類個體）對（其）內部和外部存在的感知或认识。 儘管哲學家和科學家進行了數千年的分析、定義、解釋和辯論，但意識仍然令人費解和爭議，是“我們生活中最熟悉又也是最神秘的方面”。 也許關於這個話題唯一被廣泛認同的概念是對於它存在的直覺。 關於意識究竟需要研究和解釋什麼，意見不一。有時，它是心智的同義詞，而在其他時候，它是心智的一個方面。過去，它是一個人的“內在生活”，一個內省、私人思想、想像和意志的世界。 現今，它往往包括某種體驗、認知、感覺或知覺。它可能是後設認知、自我意識等，不斷變化或否。 意識可能有不同的層次或秩序，或不同種類的意識，或只是一種具有不同特徵的意識。 其他問題包括是否只有人類或所有動物，或者整個宇宙都。 描述、定義或解釋範圍的例子是：簡單的覺醒，通過“向內看”探索的自我意識或靈魂；是內容的隱喻“流”，或者是大腦的心理狀態、心理事件或心理過程；具有幻像（英語：phanera，現象學術語）或感質和主觀性；成為“擁有”或“成為”它的“那種東西”；是“內在劇場”或心靈的執行控制系統。
rdf:langString
الوعي بأبسط التعاريف هو الإحساس أو الدراية بالوجود الداخلي والخارجي، ورغم آلاف السنين من التحليلات والتعاريف والتفسيرات والمناقشات بين الفلاسفة والعلماء، ما يزال الوعي أمرًا محيرًا ومثيرًا للجدل كونه «أكثر الجوانب أُلفة وأكثرها غموضًا في حياتنا». لربما المفهوم الوحيد المتفق عليه على نطاق واسع حول هذا الموضوع هو الحدس القائل بوجود الوعي. تختلف الآراء حول ما يحتاج بالضبط إلى دراسة وتفسير باعتباره وعيًا. في بعض الأحيان، يُعتبر مرادفًا للعقل، وفي أحيان أخرى، يُعتبر جانبًا من جوانب العقل. وفي الماضي، كان يتمثل «بالحياة الداخلية» للمرء، وعالم الاستبطان، والتفكير الداخلي، والخيال، والإرادة. قد تكون هناك مستويات أو مرتبات مختلفة للوعي، أو أنواع مختلفة من الوعي، أو مجرد نوع واحد مع سمات مختلفة. ثمة تساؤلات أخرى فيما إذا كان البشر وحدهم واعيين أم الحيوانات جميعها أو حتى الكون بأكمله. يثير التباين في
rdf:langString
La consciència és, fonamentalment, la «coneixença immediata i directa que la persona té de la pròpia existència […]». Malgrat que els filòsofs i els científics porten segles analitzant-la, definint-la, explicant-la i debatent-la, continua sent un concepte desconcertant i controvertit que es considera «l'aspecte més familiar de la nostra vida i, alhora, el més misteriós». L'únic aspecte de la consciència que gaudeix d'un consens ampli és que existeix. Hi ha opinions divergents sobre quins fenòmens cal estudiar i explicar com a consciència. De vegades, es considera equivalent a la ment i, de vegades, un aspecte de la ment. Antigament, era definida com la «vida interior» d'una persona, com l'esfera de la introspecció, els pensaments privats, la imaginació i la . Avui en dia, sovint inclou alg
rdf:langString
Vědomí (od věděti) je ústředí integrované psychické činnosti člověka a v různé míře i dalších živočichů, zahrnující všechno, čemu právě věnují svoji pozornost. Vědomí integruje rozmanité duševní či mentální činnosti (vnímání, myšlení, cítění, vyjadřování, paměť, pozornost atd.) a do jisté míry je řídí. U člověka umožňuje sebereflexi, v níž se samo stává předmětem pozornosti. Je zdrojem vůle a volních aktů, rozhodování, a tudíž i jakýmsi ohniskem či středem lidské osoby. Vědomí můžeme ztratit ve spánku, v těžké nemoci a při úrazech mozku, je tedy patrně na mozku závislé.
rdf:langString
Consciousness, at its simplest, is sentience and awareness of internal and external existence. However, the lack of definitions has led to millennia of analyses, explanations and debates by philosophers, theologians, linguisticians, and scientists. Opinions differ about what exactly needs to be studied or even considered consciousness. In some explanations, it is synonymous with the mind, and at other times, an aspect of mind. In the past, it was one's "inner life", the world of introspection, of private thought, imagination and volition. Today, it often includes any kind of cognition, experience, feeling or perception. It may be awareness, awareness of awareness, or self-awareness either continuously changing or not. The disparate range of research, notions and speculations raises a curio
rdf:langString
La conciencia es un estado en el cual el sujeto es consciente de algún objeto externo a un estado dentro de sí mismo. Dada la dificultad de su definición, ha sido entendida en términos diversos, tales como sintiencia, qualia, subjetividad, la habilidad de experimentar o de sentir, estado de consciencia, o la experiencia de tener un yo o de tener un alma.
rdf:langString
Kontzientzia giza gogoak bere buruaz eta kanpoko errealitateaz duen ezagutza edo hautematea da.. Beste era batera esanda, edozein sentsazioz (edo qualez) jabetze hutsa da. Definizioaren zailtasuna dela eta, hainbat terminotan ulertu da, hala nola: “subjektibotasuna”, “quale” delakoa (pluralean, “qualia”), “sentitzeko gaitasuna”, “esanahia sortzen duena”, edo “Ni bat izatearen” edo “arima bat izatearen esperientzia”.
rdf:langString
Le terme de conscience peut faire référence à au moins quatre concepts philosophiques ou psychologiques : 1.
* Au sens psychologique, elle se définit comme la « relation intériorisée immédiate ou médiate qu'un être est capable d’établir avec le monde où il vit et avec lui-même »[réf. nécessaire]. En ce sens, elle est fréquemment reliée, entre autres, aux notions de connaissance, d'émotion, d'existence, d'intuition, de pensée, de psychisme, de phénomène, de subjectivité, de sensation, et de réflexivité. Ce sens correspond par exemple à l'allemand Bewusstsein et à l'anglais consciousness, et en français à la locution plus précise d'« état de conscience ». La conscience est « cette capacité de nous rapporter subjectivement nos propres états mentaux » ; 2.
* Au sens moral, elle désigne la
rdf:langString
Kesadaran yang paling sederhana adalah perasaan atau kesadaran akan keberadaan internal dan eksternal, meskipun ribuan tahun analisis, definisi, penjelasan dan perdebatan oleh filsuf dan ilmuwan, kesadaran tetap membingungkan dan menjadi hal yang kontroversial, tetapi gagasan yang disepakati secara luas tentang topik ini adalah intuisi bahwa topik tersebut ada.
rdf:langString
Il termine coscienza indica quel momento della presenza alla mente della realtà oggettiva sulla quale interviene la "consapevolezza" che le dà senso e significato, raggiungendo quello stato di "conosciuta unità" di ciò che è nell'intelletto.
rdf:langString
Bewustzijn is het geestesvermogen dat het individu in staat stelt de buitenwereld waar te nemen en te verwerken, oftewel een beleving of besef te hebben van het eigen ik, ingebed in zijn omgeving. Het individuele bewustzijn verwerkt opgedane zintuiglijke indrukken van de natuurlijke omgeving, van mensen, van voorwerpen, en reflecteert op de emoties, gedachten of behoeften die bij het individu door deze indrukken worden opgeroepen. Het bewustzijn is het weten of ervaren van wat er zintuiglijk en cognitief in het eigen ik omgaat, met eventueel het vermogen om daarover te communiceren. Andere begrippen die met het begrip 'bewustzijn' worden geassocieerd, zijn: , , arousal, gevoel, intentionaliteit, geheugen, geweten en begrijpen.
rdf:langString
A consciência ou consciez é uma qualidade da mente, considerando abranger qualificações tais como subjetividade, autoconsciência, senciência, sapiência, e a capacidade de perceber a relação entre si e um ambiente. É um assunto muito pesquisado na filosofia da mente, na psicologia, neurologia e ciência cognitiva.
rdf:langString
Medvetande är en individs förmåga att använda olika mentala förmågor, bland annat för att tolka omvärlden, men också för andra saker såsom att planera för framtiden, tänka på sådant som hänt eller föreställa sig andra världar genom fantasi. Medvetande och upplevelse kan till viss del sägas vara samma sak. En kamera kan inte uppleva, bara omedvetet registrera, och en dator är inte medveten om sin lagrade information. Medvetande som filosofiskt begrepp ska inte förväxlas med "medvetande" i uttryck som 'att vara vid medvetande' som närmast kan översättas med 'att vara vaken', det vill säga i det mentala tillstånd då sinnesintryck – perception – når upp till ett visst tröskelvärde. Vår medvetna upplevelse är den mest grundläggande företeelsen i livet, vilket gör upplevelsen mycket svår att öve
rdf:langString
Созна́ние — состояние психической жизни организма, выражающееся в субъективном переживании событий внешнего мира и тела организма[уточнить], а также в отчёте об этих событиях и ответной реакции на эти события. В Большом энциклопедическом словаре (2000) сознание определяется как «высшая форма психического отражения, свойственная общественно развитому человеку и связанная с речью, идеальная сторона целеполагающей деятельности».
rdf:langString
Свідо́мість (від пол. świadomość) — здатність людини пізнавати довкілля і саму себе за допомогою мислення та розуму, внаслідок чого формується інтелект особистості. Свідомість можна розглядати як стан психіки, за якого відбувається якісне суб'єктивне відображення об'єктивної дійсності у формі суб'єктивних кваліа. Визначення свідомості сплутане з такими поняттями як суб'єктивність, усвідомлення, здатність мати переживання чи почуття, пробудженість, присутність, самоконтроль. Попри відсутність однозначного визначення, інтуїтивно більшість розуміє суть цього феномену, хоч і кожен по-своєму. Як зазначають Макс Вельман та Сьюзен Шнайдер у «Компаньйоні Блеквелла до Свідомості»: все, що ми усвідомлюємо в той чи той момент, стає частиною нашої свідомості тієї миті, роблячи свідоме переживання водн
rdf:langString
rdf:langString
Consciousness
rdf:langString
وعي
rdf:langString
Consciència (filosofia)
rdf:langString
Vědomí
rdf:langString
Bewusstsein
rdf:langString
Συνείδηση
rdf:langString
Konscio
rdf:langString
Conciencia (filosofía)
rdf:langString
Kontzientzia
rdf:langString
Comhfhios
rdf:langString
Kesadaran
rdf:langString
Coscienza
rdf:langString
Conscience
rdf:langString
意識
rdf:langString
의식 (심리철학)
rdf:langString
Bewustzijn
rdf:langString
Świadomość
rdf:langString
Consciência
rdf:langString
Сознание
rdf:langString
Свідомість
rdf:langString
Medvetande
rdf:langString
意识
xsd:integer
5664
xsd:integer
1123578122
rdf:langString
true
rdf:langString
right
rdf:langString
August 2021
rdf:langString
About forty meanings attributed to the term consciousness can be identified and categorized based on functions and experiences. The prospects for reaching any single, agreed-upon, theory-independent definition of consciousness appear remote.
rdf:langString
This source talks about responses to auditory stimuli during sleep, but not about dreams or the difference between dream and non-dream sleep.
rdf:langString
right
<perCent>
25.0
rdf:langString
La consciència és, fonamentalment, la «coneixença immediata i directa que la persona té de la pròpia existència […]». Malgrat que els filòsofs i els científics porten segles analitzant-la, definint-la, explicant-la i debatent-la, continua sent un concepte desconcertant i controvertit que es considera «l'aspecte més familiar de la nostra vida i, alhora, el més misteriós». L'únic aspecte de la consciència que gaudeix d'un consens ampli és que existeix. Hi ha opinions divergents sobre quins fenòmens cal estudiar i explicar com a consciència. De vegades, es considera equivalent a la ment i, de vegades, un aspecte de la ment. Antigament, era definida com la «vida interior» d'una persona, com l'esfera de la introspecció, els pensaments privats, la imaginació i la . Avui en dia, sovint inclou alguna mena d'experiència, cognició, sensació o percepció. Pot ser la coneixença d'un mateix, la metacognició o la noció que cadascú té de l'ésser propi.
rdf:langString
Vědomí (od věděti) je ústředí integrované psychické činnosti člověka a v různé míře i dalších živočichů, zahrnující všechno, čemu právě věnují svoji pozornost. Vědomí integruje rozmanité duševní či mentální činnosti (vnímání, myšlení, cítění, vyjadřování, paměť, pozornost atd.) a do jisté míry je řídí. U člověka umožňuje sebereflexi, v níž se samo stává předmětem pozornosti. Je zdrojem vůle a volních aktů, rozhodování, a tudíž i jakýmsi ohniskem či středem lidské osoby. Vědomí můžeme ztratit ve spánku, v těžké nemoci a při úrazech mozku, je tedy patrně na mozku závislé. Slovo vědomí lze použít také jako přechodné, ve spojení s předmětem: vědomí něčeho a "být si vědom" něčeho, což znamená nejen vědět, ale toto vědění také aktualizovat, zpřítomnit, případně z něho vyvozovat praktické důsledky pro své jednání. Přirozeným předpokladem svobody ve společnosti je, že všichni "jsou si vědomi" důsledků svých jednání, že si je přičítají a že za ně nesou odpovědnost. Lidé "nepříčetní", kteří toho nejsou schopni, musí být svěřeni cizí péči, případně dohledu.
rdf:langString
الوعي بأبسط التعاريف هو الإحساس أو الدراية بالوجود الداخلي والخارجي، ورغم آلاف السنين من التحليلات والتعاريف والتفسيرات والمناقشات بين الفلاسفة والعلماء، ما يزال الوعي أمرًا محيرًا ومثيرًا للجدل كونه «أكثر الجوانب أُلفة وأكثرها غموضًا في حياتنا». لربما المفهوم الوحيد المتفق عليه على نطاق واسع حول هذا الموضوع هو الحدس القائل بوجود الوعي. تختلف الآراء حول ما يحتاج بالضبط إلى دراسة وتفسير باعتباره وعيًا. في بعض الأحيان، يُعتبر مرادفًا للعقل، وفي أحيان أخرى، يُعتبر جانبًا من جوانب العقل. وفي الماضي، كان يتمثل «بالحياة الداخلية» للمرء، وعالم الاستبطان، والتفكير الداخلي، والخيال، والإرادة. قد تكون هناك مستويات أو مرتبات مختلفة للوعي، أو أنواع مختلفة من الوعي، أو مجرد نوع واحد مع سمات مختلفة. ثمة تساؤلات أخرى فيما إذا كان البشر وحدهم واعيين أم الحيوانات جميعها أو حتى الكون بأكمله. يثير التباين في نطاق البحوث والمفاهيم والتكهنات شكوكًا حول ما إذا كان يتم طرح الأسئلة الصحيحة. ومن الأمثلة على مجموعة الأوصاف أو التعاريف أو التفسيرات ما يلي: اليقظة البسيطة، أو شعور المرء بالذات أو النفس عبر «النظر لدواخلنا»؛ أن يكون «تيارًا» مجازيًا للمضمون، أو أن يكون حالة عقلية أو حدث عقلي أو عملية عقلية للدماغ؛ أن يتضمن نوعًا من الظواهر المرئية أو الكيفيات المحسوسة والذاتية؛ أن يكون «كالشيء الذي سيبدو عليه الأمر» لو «امتلكت» ذلك الشيء أو «كنت» ذلك الشيء؛ أن يكون «المسرح الداخلي» أو نظام المراقبة التنفيذية للعقل.
rdf:langString
Συνείδηση είναι η νοητική δυνατότητα ενός οργανισμού η οποία του επιτρέπει, σε προέκταση των αισθήσεών του, να γνωρίζει και να κατανοεί τον εαυτό του, το περιβάλλον του, τα συμβαίνοντα γύρω του και μέσα του και να έχει το δυνατόν την αίσθηση της «θέσης» και της σημασίας του στον κόσμο καθώς και του αντίκτυπου των πράξεών του. Η ενσυνείδητη κατάσταση ως άμεση, ολοφάνερη, θεμελιώδης εμπειρία ζωής αποτέλεσε για τον Ρενέ Ντεκάρτ τη σταθερή αφετηρία στο έργο του για την «ανάπλαση» της πραγματικότητας.
rdf:langString
Konscio estas la kapablo fari spertojn kaj akiri kaj interrilatigi sciojn. En pli strikta senco, foje nomata mem-konscio, ĝi inkluzivas la kapablon ekkoni la propran ekziston, kompreni sin kiel individuon kaj distingi sin de la cetera mondo.
rdf:langString
Bewusstsein (abgeleitet von dem mittelhochdeutschen Wort bewissen im Sinne von „Wissen über etwas habend“, lateinisch conscientia „Mitwissen“ und altgriechisch συνείδησις syneídēsis „Miterscheinung“, „Mitbild“, „Mitwissen“, συναίσθησις synaísthēsis „Mitwahrnehmung“, „Mitempfindung“ und φρόνησις phrónēsis von φρονεῖν phroneín „bei Sinnen sein, denken“) ist im weitesten Sinne das Erleben mentaler Zustände und Prozesse. Eine allgemein gültige Definition des Begriffes ist aufgrund seines unterschiedlichen Gebrauchs mit verschiedenen Bedeutungen schwer möglich. Die naturwissenschaftliche Forschung beschäftigt sich mit definierbaren Eigenschaften bewussten Erlebens.
rdf:langString
Consciousness, at its simplest, is sentience and awareness of internal and external existence. However, the lack of definitions has led to millennia of analyses, explanations and debates by philosophers, theologians, linguisticians, and scientists. Opinions differ about what exactly needs to be studied or even considered consciousness. In some explanations, it is synonymous with the mind, and at other times, an aspect of mind. In the past, it was one's "inner life", the world of introspection, of private thought, imagination and volition. Today, it often includes any kind of cognition, experience, feeling or perception. It may be awareness, awareness of awareness, or self-awareness either continuously changing or not. The disparate range of research, notions and speculations raises a curiosity about whether the right questions are being asked. Examples of the range of descriptions, definitions or explanations are: simple wakefulness, one's sense of selfhood or soul explored by "looking within"; being a metaphorical "stream" of contents, or being a mental state, mental event or mental process of the brain.
rdf:langString
La conciencia es un estado en el cual el sujeto es consciente de algún objeto externo a un estado dentro de sí mismo. Dada la dificultad de su definición, ha sido entendida en términos diversos, tales como sintiencia, qualia, subjetividad, la habilidad de experimentar o de sentir, estado de consciencia, o la experiencia de tener un yo o de tener un alma. En filosofía, una de las definiciones más populares es la de consciencia como el hecho de que existe algo (un estado o una cualidad) que "es como" o "se siente como" ser o estar de alguna manera. En un artículo, Thomas Nagel ejemplifica con la consciencia de un murciélago, en el sentido de que deber existir algo así como el estado o cualidad de ser un murciélago (ese "algo" de ser un murciélago). Existe el análogo estado o cualidad de ser una persona u otra. A pesar de la dificultad en la definición concreta de consciencia, la mayoría de los filósofos coincide en que existe un fenómeno subyacente a la intuición que tenemos de ser "conscientes" del mundo y de nosotros mismos. La filosofía occidental, desde los tiempos de Descartes y Locke, ha tenido dificultades para comprender la naturaleza de la consciencia e identificar sus propiedades esenciales. Algunos de los problemas sobresalientes incluyen: ¿El concepto es coherente a nivel fundamental? ¿Puede explicarse en términos mecánicos? ¿Existe consciencia en otros seres aparte de los seres humanos y cómo se reconoce? ¿Cuál es la relación entre consciencia y lenguaje? ¿Se puede entender la consciencia en términos que no requieran una distinción entre propiedades o estados mentales y propiedades o estados físicos? O la pregunta que surge en el campo de la inteligencia artificial de si es posible que computadores o robots desarrollen consciencia. Gracias a desarrollos tecnológicos durante las últimas décadas, la investigación sobre la consciencia se ha convertido en un tema de investigación interdisciplinaria en la ciencia cognitiva, con importantes contribuciones de los campos de la psicología, antropología, neuropsicología y neurociencia. El foco primario de las investigaciones consiste en entender lo que significa que cierta información sea consciente o esté en la consciencia, es decir, en determinar los correlatos neurales y psicológicos de la consciencia.
rdf:langString
Kontzientzia giza gogoak bere buruaz eta kanpoko errealitateaz duen ezagutza edo hautematea da.. Beste era batera esanda, edozein sentsazioz (edo qualez) jabetze hutsa da. Definizioaren zailtasuna dela eta, hainbat terminotan ulertu da, hala nola: “subjektibotasuna”, “quale” delakoa (pluralean, “qualia”), “sentitzeko gaitasuna”, “esanahia sortzen duena”, edo “Ni bat izatearen” edo “arima bat izatearen esperientzia”. Kontzientziak (latinetik conscientia, cum scientĭa, euskaraz “ezagutza partekatua”, “ezagutzarekin” hurrenez hurren) lotura etimologikoak ditu jakiteko eta hautemateko gaitasunarekin. Badago zerbait egoera mental kontziente bat bizitzean, norberarentzat egoera hori ikuspuntu subjektibotik edo lehenengo pertsonatik esperimentatzera eramaten duena. Substantibo abstraktu honen izaera harrigarria azaltzea, gaur egungo gogoaren filosofiaren erdigunean dago eta metafisikaren gai tradizional nagusiekin ere lotura handia dauka.
rdf:langString
Le terme de conscience peut faire référence à au moins quatre concepts philosophiques ou psychologiques : 1.
* Au sens psychologique, elle se définit comme la « relation intériorisée immédiate ou médiate qu'un être est capable d’établir avec le monde où il vit et avec lui-même »[réf. nécessaire]. En ce sens, elle est fréquemment reliée, entre autres, aux notions de connaissance, d'émotion, d'existence, d'intuition, de pensée, de psychisme, de phénomène, de subjectivité, de sensation, et de réflexivité. Ce sens correspond par exemple à l'allemand Bewusstsein et à l'anglais consciousness, et en français à la locution plus précise d'« état de conscience ». La conscience est « cette capacité de nous rapporter subjectivement nos propres états mentaux » ; 2.
* Au sens moral, elle désigne la « capacité mentale à porter des jugements de valeur moraux […] sur des actes accomplis par soi ou par autrui ». En ce sens, elle correspond par exemple à l'allemand Gewissen et à l'anglais conscience ; 3.
* En tant que critère de catégorisation conceptuel, elle représente le trait distinctif caractérisant l'humanité d'un sujet et par extension la spécificité caractérisant l'ensemble éponyme de ces sujets ; 4.
* Par métonymie, elle désigne la totalité formée par l'ensemble des représentations d'un sujet conscient, tout au moins de ses représentations conscientes. Si ces propositions de définition font de la conscience une expérience prégnante pour tout être humain, elle n'en reste pas moins, comme le souligne par exemple André Comte-Sponville « l'un des mots les plus difficiles à définir ». Cette difficulté se heurte en effet à la problématique d'une conscience tentant de s'auto-définir. En effet, la possibilité qu'aurait une faculté de se discerner elle-même ne fait pas consensus, et connaît même des détracteurs dans des courants de pensée fort éloignés. Un proverbe bouddhiste formule l'adage selon lequel « un couteau ne peut se couper lui-même », tandis qu'Auguste Comte assure que personne « ne peut [...] se mettre à la fenêtre pour se regarder passer dans la rue ».
rdf:langString
Is éard is comhfhios ann ná staid shíceolaíoch ina bhfuil duine feasach. Aithnítear cialla éagsúla a chuimsíonn an staid ina bhfuil duine ina dhúiseacht (mar mhalairt ar staid neamhaireachtálach) agus an staid ina bhfuil duine in ann cuimhneamh is cur síos ar a eachtraí meabhracha (mar mhalairt ar staid fho-chomhfhiosach nó réamhchomhfhiosach). Leag William James béim ar leanúnachas an chomhfheasa (sreabhadh an smaoinimh). Cuireann na síceolaithe cognaíocha béim ar an léargas gur féidir go mbeidh an comhfhios teoranta do leibhéil áirithe próiseála. Mar shampla, is féidir go mbeidh duine comhfhiosach ag leibhéal ard ar eolas a chuala sé ó dhuine eile, gan a bheith neamhaireachtálach ar mhionsonraí an chomhartha fhuaimiúil a chuir an t-eolas in iúl.
rdf:langString
Kesadaran yang paling sederhana adalah perasaan atau kesadaran akan keberadaan internal dan eksternal, meskipun ribuan tahun analisis, definisi, penjelasan dan perdebatan oleh filsuf dan ilmuwan, kesadaran tetap membingungkan dan menjadi hal yang kontroversial, tetapi gagasan yang disepakati secara luas tentang topik ini adalah intuisi bahwa topik tersebut ada. Ada perbedaan pendapat tentang apa yang sebenarnya perlu dipelajari dan dijelaskan sebagai kesadaran. Kesadaran identik dengan pikiran. Di masa lalu, itu adalah kehidupan batin seseorang, dunia introspeksi, pemikiran pribadi, imajinasi dan kemauan. Sedangkan di hari ini, sering kali mencakup beberapa jenis pengalaman, kognisi, perasaan atau persepsi. Ada tingkat atau urutan kesadaran yang berbeda, atau jenis kesadaran yang berbeda, atau hanya satu jenis dengan ciri yang berbeda. Pertanyaan lain termasuk apakah hanya manusia yang sadar, semua hewan, atau bahkan seluruh alam semesta.
rdf:langString
의식(意識, consciousness)은 넓은 뜻으로는 대상에 관한 '경험'과 같다. 경험 내용과 경험 작용의 주체(主體) 쌍방을 나타낸다. 고도로 조직된 물질(대뇌피질)의 작용으로, 제2차 신호계(信號系, 언어)에서의 외적 세계의 반영이다. 관념론에서 의식은 물질에서 분리되어 독립하며, 물질의 존재를 부정하든가 또는 의식이 낳은 것이 물질이라고 주장하게 되며, 의식의 존엄(가치 문제)이라는 면에서 의식이 물질보다 근원적(존재 문제)이라는 결론을 내린다. 의식(意識)이란 일반적으로 대상에 관해서의 의식이며, 정신작용을 '나'의 작용이라고 자각하는 의식을 자의식(自意識)이라고 한다.
rdf:langString
Il termine coscienza indica quel momento della presenza alla mente della realtà oggettiva sulla quale interviene la "consapevolezza" che le dà senso e significato, raggiungendo quello stato di "conosciuta unità" di ciò che è nell'intelletto. Il termine deriva dal latino conscientia, a sua volta derivato di conscire, cioè "essere consapevole, conoscere" (composto da cum e scire, "sapere, conoscere") e indica la consapevolezza che la persona ha di sé e dei propri contenuti mentali. In questo senso il termine "coscienza" viene genericamente assunto non come primo stadio di apprensione immediata di una realtà oggettiva, ma come sinonimo di "consapevolezza" nel suo riferimento "alla totalità delle esperienze vissute, ad un dato momento o per un certo periodo di tempo".
rdf:langString
意識（いしき、Consciousness）は、一般に、「起きている状態にあること（覚醒）」または「自分の今ある状態や、周囲の状況などを認識できている状態のこと」を指す。 ただし、歴史的、文化的に、この言葉は様々な形で用いられており、その意味は多様である。哲学、心理学、生物学、医学、宗教、日常会話などの中で、様々な意味で用いられる。生物学など学術面では、意識の有無に注目した植物と動物の線引き、ヒト以外を含む動物の意識が進化のどの段階で発生したかも考察・研究されている。 日本語では、「ある物事について注意を払っている」という意味で「意識する」、「考え方や取り組み方について努力が行われている」といったことを表す場合「意識が高い（または低い）」といった言い方がなされる。たとえば公害や廃棄物などの問題についてよく勉強し、改善のために様々な行動や対策を行っている個人や集団を、環境問題についての意識が高い、などと表現する。このような用法は「遵法意識」「コスト意識」「プロ意識」「意識調査」「意識改革」など様々な表現に見られる。 学術的には、文脈に応じて意識という語は様々な意味で使用される。以下では、哲学、心理学、臨床医学をはじめとするいくつかの分野に分けて、代表的な意味を解説する。
rdf:langString
Bewustzijn is het geestesvermogen dat het individu in staat stelt de buitenwereld waar te nemen en te verwerken, oftewel een beleving of besef te hebben van het eigen ik, ingebed in zijn omgeving. Het individuele bewustzijn verwerkt opgedane zintuiglijke indrukken van de natuurlijke omgeving, van mensen, van voorwerpen, en reflecteert op de emoties, gedachten of behoeften die bij het individu door deze indrukken worden opgeroepen. Het bewustzijn is het weten of ervaren van wat er zintuiglijk en cognitief in het eigen ik omgaat, met eventueel het vermogen om daarover te communiceren. Andere begrippen die met het begrip 'bewustzijn' worden geassocieerd, zijn: , , arousal, gevoel, intentionaliteit, geheugen, geweten en begrijpen. De filosofie van de geest poogt het concept 'bewustzijn' nader te definiëren. Dit filosofische vakgebied onderzoekt het lichaam-geestprobleem, dat wil zeggen de nog niet opgehelderde wisselwerking tussen hersenactiviteit en bewustzijnservaring. Ook een vraag als of, en in hoeverre, er sprake is van bewustzijn bij dieren en bij kunstmatige intelligentie, houdt de filosofie, biologie, neurologie en psychologie bezig. Er bestaan daarnaast verschillende metafysische standpunten met betrekking tot het bewustzijn, met name het dualisme en het monisme. Het monisme is sinds de eerste helft van de 20e eeuw sterk in opkomst. Ook zijn er oosterse stromingen die het bewustzijn proberen te verklaren. Mede dankzij technologische ontwikkelingen is er vanaf 1980 sprake van sterk toegenomen wetenschappelijk onderzoek naar het bewustzijn binnen vooral de psychologie en de geneeskunde. De term 'bewustzijn' vervangt in de wetenschap en de filosofie de wetenschappelijk verouderde termen 'ziel', 'geest' en 'psyche'. Het bewustzijn wordt door de psychologische wetenschap onderverdeeld in een uitwendig (naar buiten gericht) leven: gedragingen met betrekking tot andere mensen en de omgeving, en een inwendig (naar binnen gericht) leven: de individuele gedachten of gevoelens. De psychologie onderzoekt wijzigingen/beperkingen van het normale bewustzijn, veroorzaakt door psychische aandoeningen, hersenletsel of druggebruik. Dit onderzoek betreft met name de experimentele psychologie, de neuropsychologie en de cognitieve psychologie. In de geneeskunde is de beoordeling van het bewustzijn praktisch gericht op genezing. Het gaat daarbij om de mate waarin iemand al of niet bij bewustzijn is, bij bewustzijnsstoornissen als coma of locked-in-syndroom, of bij verwardheid of een delier. De cognitieve neurowetenschap is erin geslaagd toetsbare verklaringsmodellen op te stellen van de 'neurale correlaten van bewustzijn': het wetenschappelijk aantoonbare verband tussen neurologische activiteit in de hersenen en het bewustzijn. Omtrent de evolutionaire ontwikkeling en oorsprong van het bewustzijn bestaan diverse wetenschappelijke opvattingen. Zo zijn er binnen uiteenlopende natuurwetenschappelijke disciplines als de kwantummechanica, het elektromagnetisme en de wiskundige natuurkunde (wetenschappelijk-intuïtieve) verklaringsmodellen of hypothesen over het bewustzijn voorhanden. Ook verschillende spirituele, esoterische en religieuze stromingen definiëren het bewustzijn ieder op hun eigen manier.
rdf:langString
Medvetande är en individs förmåga att använda olika mentala förmågor, bland annat för att tolka omvärlden, men också för andra saker såsom att planera för framtiden, tänka på sådant som hänt eller föreställa sig andra världar genom fantasi. Medvetande och upplevelse kan till viss del sägas vara samma sak. En kamera kan inte uppleva, bara omedvetet registrera, och en dator är inte medveten om sin lagrade information. Medvetande som filosofiskt begrepp ska inte förväxlas med "medvetande" i uttryck som 'att vara vid medvetande' som närmast kan översättas med 'att vara vaken', det vill säga i det mentala tillstånd då sinnesintryck – perception – når upp till ett visst tröskelvärde. Vår medvetna upplevelse är den mest grundläggande företeelsen i livet, vilket gör upplevelsen mycket svår att översätta i andra termer. Till exempel kan inte upplevelsen av färger förklaras för en blind person och vi kan inte heller föreställa oss hur en hund upplever att världen doftar genom sitt känsliga luktsinne.
rdf:langString
Świadomość – podstawowy i fundamentalny stan psychiczny, w którym jednostka zdaje sobie sprawę ze zjawisk wewnętrznych, takich jak własne procesy myślowe, oraz zjawisk zachodzących w środowisku zewnętrznym i jest w stanie reagować na nie (somatycznie lub autonomicznie).
rdf:langString
A consciência ou consciez é uma qualidade da mente, considerando abranger qualificações tais como subjetividade, autoconsciência, senciência, sapiência, e a capacidade de perceber a relação entre si e um ambiente. É um assunto muito pesquisado na filosofia da mente, na psicologia, neurologia e ciência cognitiva. Alguns filósofos dividem consciência em consciência fenomenal, que é a experiência propriamente dita, e consciência de acesso, que é o processamento das coisas que vivenciamos durante a experiência (Block, 2004). Consciência fenomenal é o estado de estar ciente, tal como quando dizemos "estou ciente" e consciência de acesso se refere a estar ciente de algo ou alguma coisa, tal como quando dizemos "estou ciente destas palavras". Consciência é uma qualidade psíquica, isto é, que pertence à esfera da psique humana, por isso diz-se também que ela é um atributo do espírito, da mente, ou do pensamento humano. Ser consciente não é exatamente a mesma coisa que perceber-se no mundo, mas ser no mundo e do mundo, para isso, a intuição, a dedução e a indução tomam parte.
rdf:langString
Созна́ние — состояние психической жизни организма, выражающееся в субъективном переживании событий внешнего мира и тела организма[уточнить], а также в отчёте об этих событиях и ответной реакции на эти события. Сознание может пониматься в более широком или более узком смысле. Так, например, с точки зрения теории отражения сознание в широком смысле — «психическое отражение действительности независимо от того, на каком уровне оно осуществляется — биологическом или социальном, чувственном или рациональном», а в узком смысле — «высшая, свойственная только людям и связанная со способностью объяснить мысли функция мозга, заключающаяся в обобщённом и целенаправленном отражении действительности, в предварительном мысленном построении действий и предвидении их результатов, в разумном регулировании и самоконтролем поведения человека за счёт рефлексии». В Большом энциклопедическом словаре (2000) сознание определяется как «высшая форма психического отражения, свойственная общественно развитому человеку и связанная с речью, идеальная сторона целеполагающей деятельности». Проблема того, чем же является сознание, каковы его рамки и в чём же смысл существования данного термина, выступает предметом исследования философии сознания, психологии, дисциплин, изучающих проблемы искусственного интеллекта. Проблемы практического рассмотрения включают в себя следующие вопросы: как можно определить наличие сознания у тяжело больных или находящихся в коме людей; может ли существовать нечеловеческое сознание и как можно определить его наличие; в какой момент зарождается сознание людей; могут ли компьютеры достичь таких же сознательных состояний и прочее.
rdf:langString
Свідо́мість (від пол. świadomość) — здатність людини пізнавати довкілля і саму себе за допомогою мислення та розуму, внаслідок чого формується інтелект особистості. Свідомість можна розглядати як стан психіки, за якого відбувається якісне суб'єктивне відображення об'єктивної дійсності у формі суб'єктивних кваліа. Визначення свідомості сплутане з такими поняттями як суб'єктивність, усвідомлення, здатність мати переживання чи почуття, пробудженість, присутність, самоконтроль. Попри відсутність однозначного визначення, інтуїтивно більшість розуміє суть цього феномену, хоч і кожен по-своєму. Як зазначають Макс Вельман та Сьюзен Шнайдер у «Компаньйоні Блеквелла до Свідомості»: все, що ми усвідомлюємо в той чи той момент, стає частиною нашої свідомості тієї миті, роблячи свідоме переживання водночас найбільш звичним і найбільш загадковим аспектом нашого життя.
rdf:langString
對於意識最簡單的解釋或理解，是（人類個體）對（其）內部和外部存在的感知或认识。 儘管哲學家和科學家進行了數千年的分析、定義、解釋和辯論，但意識仍然令人費解和爭議，是“我們生活中最熟悉又也是最神秘的方面”。 也許關於這個話題唯一被廣泛認同的概念是對於它存在的直覺。 關於意識究竟需要研究和解釋什麼，意見不一。有時，它是心智的同義詞，而在其他時候，它是心智的一個方面。過去，它是一個人的“內在生活”，一個內省、私人思想、想像和意志的世界。 現今，它往往包括某種體驗、認知、感覺或知覺。它可能是後設認知、自我意識等，不斷變化或否。 意識可能有不同的層次或秩序，或不同種類的意識，或只是一種具有不同特徵的意識。 其他問題包括是否只有人類或所有動物，或者整個宇宙都。 描述、定義或解釋範圍的例子是：簡單的覺醒，通過“向內看”探索的自我意識或靈魂；是內容的隱喻“流”，或者是大腦的心理狀態、心理事件或心理過程；具有幻像（英語：phanera，現象學術語）或感質和主觀性；成為“擁有”或“成為”它的“那種東西”；是“內在劇場”或心靈的執行控制系統。
xsd:nonNegativeInteger
135215
