Computational theory of mind
http://dbpedia.org/resource/Computational_theory_of_mind an entity of type: Thing
النظرية الحاسوبية للعقل في الفلسفة هي وجهة نظر تبني آرائها على أن العقل البشري، أو الدماغ البشري (أو كلاهما)، عبارة عن وأن التفكير هو شكل من أشكال الحوسبة. وضعت النظرية في شكلها الحديث من قبل الفيلسوف هيلاري بوتنام، ثم طوّرها جيري فودور في كتاباته بين ستينات وثمانينات القرن العشرين. يمكن التعبير عن هذه النظرية بأنها تصور الدماغ على أنه كمبيوتر (حاسوب)، وأن العقل هو نتيجة للبرنامج الذي يشغّله الدماغ. أي بشكل يتوافق مع النظرية الحسابية.
rdf:langString
Komputační teorie mysli (KTM) je založena na představě, že lidská mysl funguje jako počítač. KTM vychází z kognitivismu, a funkcionalismu. Představa je taková, že mysl disponuje mentálními reprezentacemi a výpočetními mechanismy, obdobně jako počítače datovými strukturami a algoritmy. Slovem počítač se zde myslí abstraktní Turingův stroj: operátor se symboly, který zhodnotí vstup (input) a krok za krokem podle instrukcí (pravidel) vytváří odezvu (output).Tato teorie byla vymyšlena Hilary Putnamem v roce 1961, posléze ji upravil jeho student Jerry Fodor. I navzdory velké kritice se v devadesátých letech zůstává KTM jednou z předních teorií o lidské kognici[zdroj?!].
rdf:langString
Le computationnalisme est une théorie fonctionnaliste en philosophie de l'esprit qui, pour des raisons méthodologiques, conçoit l'esprit comme un système de traitement de l'information et compare la pensée à un calcul (en anglais, computation) et, plus précisément, à l'application d'un système de règles. Par computationnalisme, on entend la théorie développée en particulier par Hilary Putnam et Jerry Fodor, et non le cognitivisme en général.
rdf:langString
心の計算理論(英: Computational theory of mind)は、心の哲学において、人間の心をデジタルコンピュータと同一またはよく似た情報処理システムとみなす考え方である。言い換えれば、思考とは自己再構成可能なハードウェア(脳)が行っている一種の計算である、とする。認知心理学では一般的な見方であり、進化心理学でもこれを採用している。
rdf:langString
Na filosofia, uma teoria computacional da mente denomina uma visão de que a mente humana ou o cérebro humano (ou ambos) é um sistema de processamento de informações e que o pensamento é uma forma de computação. A teoria foi proposta em sua forma moderna por Hilary Putnam em 1961 e pelo cientista cognitivo Jerry Fodor. A teoria foi vigorosamente contestada na filosofia analítica em trabalhos escritos pelo próprio Putnam, John Searle e outros.
rdf:langString
In philosophy of mind, the computational theory of mind (CTM), also known as computationalism, is a family of views that hold that the human mind is an information processing system and that cognition and consciousness together are a form of computation. Warren McCulloch and Walter Pitts (1943) were the first to suggest that neural activity is computational. They argued that neural computations explain cognition. The theory was proposed in its modern form by Hilary Putnam in 1967, and developed by his PhD student, philosopher, and cognitive scientist Jerry Fodor in the 1960s, 1970s, and 1980s. Despite being vigorously disputed in analytic philosophy in the 1990s due to work by Putnam himself, John Searle, and others, the view is common in modern cognitive psychology and is presumed by many
rdf:langString
La teoría computacional de la mente o computacionalismo sostiene que la mente humana se puede concebir como un sistema de procesamiento de información muy similar en cuanto a su arquitectura interna o estructura interna, o incluso casi idéntico, al de una computadora digital. En otras palabras, sería cierta clase de computación desarrollada por un hardware autoconfigurable, —el cerebro—. Este punto de vista es habitual en la psicología cognitiva y uno de los fundamentos de la psicología evolutiva.
rdf:langString
In de filosofie van de geest is het computationalisme of de computatietheorie van de geest een visie die stelt dat de menselijke geest voorgesteld moet worden als een informatieverwerkingssysteem en dat het denken een vorm is van of computerachtige berekeningswijze. De hypothese werd in zijn hedendaagse vorm naar voren gebracht door Hilary Putnam in 1961 en ontwikkeld door Jerry Fodor in de jaren 1960 en 1970. Deze visie is gemeengoed in de moderne cognitieve psychologie en wordt aangenomen door theoretici van de evolutionaire psychologie.
rdf:langString
Обчислювальна теорія розуму — філософська теорія, яка стверджує, що людський розум або людський мозок (чи і те, й інше) є системою обробки інформації, і що мислення є однією з форм комп'ютингу. Ця теорія у своїй сучасній формі була сформульована Гіларі Патнемом у 1961. У 1960-х, 1970-х і 1980-х роках її розвивав філософ-науковець Масачусетського технологічного інституту (і PhD-студент Патнема) Джері Фодор. Сьогодні ця думка залишається досить популярною попри те, що у 1990-х щодо цієї теорії відбувалися жваві дискусії серед аналітичних філософів (зокрема в роботах Патнема, Джона Серля та інших). Такий погляд на людський розум використовується багатьма теоретиками еволюційної психології. У 2000-х і 2010-х ця теорія знову відродилася у аналітичній філософії (Шойтц 2003, Едельман 2008).
rdf:langString
在哲学中,心靈计算理论,又名心智計算理論( 英語:Computational theory of mind,CTM )指的是一系列關於「人类心靈是一个訊息处理系统」的观点。該理論認為,认知和意识同為一种计算形式。沃倫·麥卡洛克和沃尔特·皮茨(1943)為最早提出神經活動是計算性的人。他们认为神经計算性可以解释认知 。该理论的當代形式由希拉里·普特南于1967年提出,并由他的博士生,同時也是哲学家和认知科学家的杰瑞·福多在1960至1980年代发展起来。 尽管在1990年代,由於普特南、希尔勒等人的研究,這一觀點在分析哲学領域中受到了強烈反駁,但此觀點仍普遍存於現代认知心理学中,許多演化心理学理論家也將其假定為正確的。2000至2010年代之間,这一观点在分析哲学領域再度引起注意。(Scheutz 2003,Edelman 2008)。 近期的工作建議我們把心靈和認知區分開來。根据麥卡洛克和皮茨的传统看法,认知计算理论(CTC)指出神经计算性能夠解释认知。心灵计算理论則認為,不只是認知,現象意識或感质也都是计算性的。也就是说CTM勢必蘊涵著CTC。然而现象意识可以发挥一些其他的功能,認知計算理論為「心靈的某些部分是非計算的」留下了開放的可能性。因此,認知計算理論为理解神经网络提供了一个重要的解释框架,同时也避開了以现象意识为中心的反驳。
rdf:langString
rdf:langString
نظرية حاسوبية للعقل
rdf:langString
Komputační teorie mysli
rdf:langString
Teoría computacional de la mente
rdf:langString
Computational theory of mind
rdf:langString
Computationnalisme
rdf:langString
心の計算理論
rdf:langString
Computationalisme
rdf:langString
Teoria computacional da mente
rdf:langString
Обчислювальна теорія розуму
rdf:langString
心灵计算理论
xsd:integer
3951220
xsd:integer
1122894023
rdf:langString
النظرية الحاسوبية للعقل في الفلسفة هي وجهة نظر تبني آرائها على أن العقل البشري، أو الدماغ البشري (أو كلاهما)، عبارة عن وأن التفكير هو شكل من أشكال الحوسبة. وضعت النظرية في شكلها الحديث من قبل الفيلسوف هيلاري بوتنام، ثم طوّرها جيري فودور في كتاباته بين ستينات وثمانينات القرن العشرين. يمكن التعبير عن هذه النظرية بأنها تصور الدماغ على أنه كمبيوتر (حاسوب)، وأن العقل هو نتيجة للبرنامج الذي يشغّله الدماغ. أي بشكل يتوافق مع النظرية الحسابية.
rdf:langString
Komputační teorie mysli (KTM) je založena na představě, že lidská mysl funguje jako počítač. KTM vychází z kognitivismu, a funkcionalismu. Představa je taková, že mysl disponuje mentálními reprezentacemi a výpočetními mechanismy, obdobně jako počítače datovými strukturami a algoritmy. Slovem počítač se zde myslí abstraktní Turingův stroj: operátor se symboly, který zhodnotí vstup (input) a krok za krokem podle instrukcí (pravidel) vytváří odezvu (output).Tato teorie byla vymyšlena Hilary Putnamem v roce 1961, posléze ji upravil jeho student Jerry Fodor. I navzdory velké kritice se v devadesátých letech zůstává KTM jednou z předních teorií o lidské kognici[zdroj?!].
rdf:langString
In philosophy of mind, the computational theory of mind (CTM), also known as computationalism, is a family of views that hold that the human mind is an information processing system and that cognition and consciousness together are a form of computation. Warren McCulloch and Walter Pitts (1943) were the first to suggest that neural activity is computational. They argued that neural computations explain cognition. The theory was proposed in its modern form by Hilary Putnam in 1967, and developed by his PhD student, philosopher, and cognitive scientist Jerry Fodor in the 1960s, 1970s, and 1980s. Despite being vigorously disputed in analytic philosophy in the 1990s due to work by Putnam himself, John Searle, and others, the view is common in modern cognitive psychology and is presumed by many theorists of evolutionary psychology. In the 2000s and 2010s the view has resurfaced in analytic philosophy (Scheutz 2003, Edelman 2008). The computational theory of mind holds that the mind is a computational system that is realized (i.e. physically implemented) by neural activity in the brain. The theory can be elaborated in many ways and varies largely based on how the term computation is understood. Computation is commonly understood in terms of Turing machines which manipulate symbols according to a rule, in combination with the internal state of the machine. The critical aspect of such a computational model is that we can abstract away from particular physical details of the machine that is implementing the computation. For example, the appropriate computation could be implemented either by silicon chips or biological neural networks, so long as there is a series of outputs based on manipulations of inputs and internal states, performed according to a rule. CTM, therefore holds that the mind is not simply analogous to a computer program, but that it is literally a computational system. Computational theories of mind are often said to require mental representation because 'input' into a computation comes in the form of symbols or representations of other objects. A computer cannot compute an actual object but must interpret and represent the object in some form and then compute the representation. The computational theory of mind is related to the representational theory of mind in that they both require that mental states are representations. However, the representational theory of mind shifts the focus to the symbols being manipulated. This approach better accounts for systematicity and productivity. In Fodor's original views, the computational theory of mind is also related to the language of thought. The language of thought theory allows the mind to process more complex representations with the help of semantics. (See below in semantics of mental states). Recent work has suggested that we make a distinction between the mind and cognition. Building from the tradition of McCulloch and Pitts, the computational theory of cognition (CTC) states that neural computations explain cognition. The computational theory of mind asserts that not only cognition, but also phenomenal consciousness or qualia, are computational. That is to say, CTM entails CTC. While phenomenal consciousness could fulfill some other functional role, computational theory of cognition leaves open the possibility that some aspects of the mind could be non-computational. CTC, therefore, provides an important explanatory framework for understanding neural networks, while avoiding counter-arguments that center around phenomenal consciousness.
rdf:langString
La teoría computacional de la mente o computacionalismo sostiene que la mente humana se puede concebir como un sistema de procesamiento de información muy similar en cuanto a su arquitectura interna o estructura interna, o incluso casi idéntico, al de una computadora digital. En otras palabras, sería cierta clase de computación desarrollada por un hardware autoconfigurable, —el cerebro—. Este punto de vista es habitual en la psicología cognitiva y uno de los fundamentos de la psicología evolutiva. El computacionalismo es una teoría funcionalista en filosofía de la mente que por razones metodológicas, concibe la mente como un y compara el pensamiento con un cálculo (en inglés, computation), o más precisamente, con la aplicación de un determinado sistema de reglas. Por computacionalismo, debe entenderse la teoría particularmente desarrollada por Hilary Putnam y Jerry Fodor, y no el cognoscitivismo en alguna de sus facetas. Este término 'computacionalismo' (en inglés: Computational theory ; en francés: Computationnalisme) fue propuesto por Hilary Putnam en 1961, y desarrollado por Jerry Fodor en los años 1960 y 1970. Este enfoque recibió un fuerte impulso y respaldo en los años 1980, en buena medida porque se correspondía bastante bien con la concepción chomskyana del lenguaje como aplicación de un conjunto de reglas, y también porque este modelo computacionalista estaba, según Fodor, implícitamente presupuesto en la ciencia cognitiva y en las investigaciones sobre inteligencia artificial. En el idioma inglés, computation hace referencia a lo que en español se denomina , es decir, a la noción que refiere a las posibles transformaciones de una señal de entrada en una señal de salida, a través de un determinado y bien definido algoritmo. El computacionalismo no es una tesis ontológica sobre la naturaleza del espíritu, ya que no pretende que todo pensamiento o toda manifestación mental pueda reducirse a un cálculo de este tipo, pues con esto se desea marcar o señalar, que es posible concebir que ciertas funciones del pensamiento trabajan y se estructuran sobre la base de este modelo, ya sea que se trate de funciones conscientes, o infraconscientes (como por ejemplo el proceso de la visión, según el enfoque de la neurociencia computacional, que fuera desarrollado por a principio de los años 1980 ). En términos de doctrina, el computacionalismo puede ser caracterizado como una síntesis o una fusión entre el realismo intencional y el fisicalismo. El realismo intencional o intencionalidad reafirma la existencia y la causalidad de los estados mentales, y toma en cuenta las actitudes proposicionales, es decir, la manera como un determinado sujeto se comporta y actúa respecto de una proposición (« yo creo que x », « yo pienso que p », etcétera). El segundo afirma que toda entidad existente es una entidad física. El computacionalismo se presenta así como la alternativa al , que rechaza la existencia de toda entidad mental. Dos polos o núcleos teóricos también fueron esenciales en la formación de la teoría computacionalista, a saber : (1) por una parte, el formalismo matemático desarrollado a principios del siglo XX, lo que en líneas generales permitió concebir la matemática como la manipulación de símbolos a partir de reglas formales (axiomática de Hilbert) ; (2) por otro lado, la y la máquina de Turing. Sobre la base de estos dos núcleos teóricos, es posible pasar de un planteamiento semántico a un simple planteamiento sintáctico-matemático, y de este último a la automatización, aunque siempre sin negar la existencia de la semántica en sí misma, es decir, del . El computacionalismo ha recibido numerosas críticas, en particular de John Searle, Hubert Dreyfus, y Roger Penrose, las que se centraban todas ellas en torno a la reducción del pensamiento y/o del entendimiento a la simple aplicación de un sistema de reglas. Hacia el fin de los años 1980, el computacionalismo compitió con un nuevo modelo cognitivo, el conexionismo, el cual se orienta a mostrar que puede describirse y explicarse el lenguaje del pensamiento sin requerir un mecanismo gobernado por un sistema de reglas, como lo hace el computacionalismo.
rdf:langString
Le computationnalisme est une théorie fonctionnaliste en philosophie de l'esprit qui, pour des raisons méthodologiques, conçoit l'esprit comme un système de traitement de l'information et compare la pensée à un calcul (en anglais, computation) et, plus précisément, à l'application d'un système de règles. Par computationnalisme, on entend la théorie développée en particulier par Hilary Putnam et Jerry Fodor, et non le cognitivisme en général.
rdf:langString
心の計算理論(英: Computational theory of mind)は、心の哲学において、人間の心をデジタルコンピュータと同一またはよく似た情報処理システムとみなす考え方である。言い換えれば、思考とは自己再構成可能なハードウェア(脳)が行っている一種の計算である、とする。認知心理学では一般的な見方であり、進化心理学でもこれを採用している。
rdf:langString
In de filosofie van de geest is het computationalisme of de computatietheorie van de geest een visie die stelt dat de menselijke geest voorgesteld moet worden als een informatieverwerkingssysteem en dat het denken een vorm is van of computerachtige berekeningswijze. De hypothese werd in zijn hedendaagse vorm naar voren gebracht door Hilary Putnam in 1961 en ontwikkeld door Jerry Fodor in de jaren 1960 en 1970. Deze visie is gemeengoed in de moderne cognitieve psychologie en wordt aangenomen door theoretici van de evolutionaire psychologie. Het computationalisme is een filosofisch concept dat zegt dat de geest werkt als een computer of symboolmanipulator. De theorie houdt in dat de geest berekeningen gaat doen met input uit de natuurlijke wereld met het oog op het creëren van output onder de vorm van verdere mentale of fysieke toestanden. Een computatie is het proces waarbij input wordt opgenomen en vervolgens een stapsgewijs algoritme wordt gevolgd om tot een bepaalde output te komen. Het computationalisme meent dat er bepaalde aspecten van de geest zijn die stapsgewijze processen volgen om voorstellingen van de wereld met berekeningen te ontleden. Deze computatietheorie van de geest vereist representatie gezien 'input' voor een computatie de vorm krijgt van symbolen of representaties van andere objecten. Een computer kan geen werkelijk object berekenen, maar het moet het object interpreteren en representeren in één of andere vorm en vervolgens de representatie berekenen. Het computationalisme is verwant aan de omwille van het feit dat ze beide stellen dat mentale toestanden representaties zijn. De twee theorieën verschillen daarentegen van elkaar gezien de representatietheorie meent dat alle mentale toestanden representaties zijn, terwijl de computatietheorie niet zegt of bepaalde mentale toestanden, zoals pijn of depressie, niet representationeel kunnen zijn en daarom niet geschikt kunnen zijn voor een computationele behandeling. Deze niet-representationele mentale toestanden worden ook qualia genoemd. De computatietheorie van de geest wordt ook in verband gebracht met de . Deze theorie laat toe dat de geest meer complexe representaties kan verwerken met behulp van de semantiek.
rdf:langString
Обчислювальна теорія розуму — філософська теорія, яка стверджує, що людський розум або людський мозок (чи і те, й інше) є системою обробки інформації, і що мислення є однією з форм комп'ютингу. Ця теорія у своїй сучасній формі була сформульована Гіларі Патнемом у 1961. У 1960-х, 1970-х і 1980-х роках її розвивав філософ-науковець Масачусетського технологічного інституту (і PhD-студент Патнема) Джері Фодор. Сьогодні ця думка залишається досить популярною попри те, що у 1990-х щодо цієї теорії відбувалися жваві дискусії серед аналітичних філософів (зокрема в роботах Патнема, Джона Серля та інших). Такий погляд на людський розум використовується багатьма теоретиками еволюційної психології. У 2000-х і 2010-х ця теорія знову відродилася у аналітичній філософії (Шойтц 2003, Едельман 2008). Комп'ютерна теорія розуму стверджує, що розум є породженням мозку, який діє як комп'ютер. Теорія може розроблятися багатьма шляхами, найпопулярніший з яких — це те, що мозок — це комп'ютер, а розум — це програма, яку мозок виконує. Алгоритм — ефективна процедура: послідовність покрокових інструкцій. Отримавши на вході деякі дані, вона на виході дає результат (кожного разу той самий). Цей результат залежить тільки від вхідних даних, а значення вхідних та вихідних даних неважливе. Алгоритми закінчуються після скінченної кількості кроків, і вони працюють для будь-яких допустимих вхідних даних. Програма — це конкретизація алгоритму в будь-якій мові програмування. Отже комп'ютерна теорія розуму — це твердження, що розум є машиною, яка отримує на виході певні ментальні представлення світу з вхідних ментальних представлень детермінованим (не довільним) і формальним (не семантичним) шляхом. Комп'ютерні теорії розуму часто потребують , бо «ввід» у комп'ютері здійснюється у формі символів або представленні інших об'єктів. Комп'ютер не може обробити дійсний об'єкт, йому необхідно інтерпретувати і відтворити об'єкт в деякій формі і лише тоді обробити представлення цього об'єкта. Комп'ютерна теорія розуму пов'язана з теорією розуму тим, що обидві ці теорії стверджують, що ментальні (розумові) стани — це представлення. Хоча ці теорії відрізняються тим, що теорія представлень стверджує, що усі ментальні стани — це представлення, в той час як комп'ютерна теорія залишає відкритим питання деяких ментальних станів, таких як біль чи депресія, які можуть бути не представленнями і тому «комп'ютерне» лікування може не підходити. Ці ментальні стани відомі як кваліа. На думку Фодора, комп'ютерна теорія розуму також пов'язана з мовою думок. Теорія мови думок дозволяє розуму обробляти більш складні представлення за допомогою семантики. (див. нижче в розумовій семантиці).
rdf:langString
Na filosofia, uma teoria computacional da mente denomina uma visão de que a mente humana ou o cérebro humano (ou ambos) é um sistema de processamento de informações e que o pensamento é uma forma de computação. A teoria foi proposta em sua forma moderna por Hilary Putnam em 1961 e pelo cientista cognitivo Jerry Fodor. A teoria foi vigorosamente contestada na filosofia analítica em trabalhos escritos pelo próprio Putnam, John Searle e outros.
rdf:langString
在哲学中,心靈计算理论,又名心智計算理論( 英語:Computational theory of mind,CTM )指的是一系列關於「人类心靈是一个訊息处理系统」的观点。該理論認為,认知和意识同為一种计算形式。沃倫·麥卡洛克和沃尔特·皮茨(1943)為最早提出神經活動是計算性的人。他们认为神经計算性可以解释认知 。该理论的當代形式由希拉里·普特南于1967年提出,并由他的博士生,同時也是哲学家和认知科学家的杰瑞·福多在1960至1980年代发展起来。 尽管在1990年代,由於普特南、希尔勒等人的研究,這一觀點在分析哲学領域中受到了強烈反駁,但此觀點仍普遍存於現代认知心理学中,許多演化心理学理論家也將其假定為正確的。2000至2010年代之間,这一观点在分析哲学領域再度引起注意。(Scheutz 2003,Edelman 2008)。 心靈计算理论认为,心灵是一個由大腦神經活動所實現的計算系統。該理論能以多種方式進行闡述,並且根據對術語「計算」的理解,在闡述上會有很大的不同。计算通常是以图灵机的方式來理解,图灵机會根据规则並结合机器的内部状态來處理符号。以图灵机的方式來理解计算的關鍵之處在於,我们可以將計算機的物理细节之外的本質抽象出來。也就是说,只要输出是基于「输入及内部状态之處理」,並根据规则來执行,计算就能夠透過矽晶片或神經網路來实现。因此,CTM認為,心靈不只是一個類比於計算機程式的東西,心靈實際上是一個計算系統。 心靈计算理论通常被認為需要心智表徵,因为计算中的「输入」是以客體的符号或其他表徵形式出现。雖然計算機不能計算實際的客體,但必須以某種形式解釋和表示該客體,然後才得以對該表徵進行計算。心靈计算理论与心智表征理论有关 ,它们都要求心理状态是表征的形式。然而,心智表徵理论将焦点放在被處理的符号上。这种方法更好地解释了系统性和生产性。在福多最初的觀點中,心靈计算理论也与思維語言(心語)有關 。思維語言理論允許心靈在語義的幫助下處理更複雜的表徵。(参见下文心智狀態的语义)。 近期的工作建議我們把心靈和認知區分開來。根据麥卡洛克和皮茨的传统看法,认知计算理论(CTC)指出神经计算性能夠解释认知。心灵计算理论則認為,不只是認知,現象意識或感质也都是计算性的。也就是说CTM勢必蘊涵著CTC。然而现象意识可以发挥一些其他的功能,認知計算理論為「心靈的某些部分是非計算的」留下了開放的可能性。因此,認知計算理論为理解神经网络提供了一个重要的解释框架,同时也避開了以现象意识为中心的反驳。
xsd:nonNegativeInteger
25409