Communicative competence
http://dbpedia.org/resource/Communicative_competence
الكفاءة التواصلية (بالإسبانية: Competencia comunicativa) هي قدرة الشخص على التصرف بشكل مناسب أمام محدثيه ومعرفة ما يجب قوله، ولمن ومتى وكيف يُقال ومتى يجب الصمت. ويستدعي ذلك احترام مجموعة من القواعد النحوية واللغوية مثل الصوتيات والمعاني والمعاجم وقواعد استخدام اللغة، المرتبطة بالسياق الاجتماعي التاريخي والثقافي، حيث بيئة الاتصال المناسبة.
rdf:langString
La compétence de communication est la capacité de communiquer efficacement dans une langue (maternelle, seconde ou étrangère).
rdf:langString
의사소통 능력은 언어학, 특히 사회언어학에서 많이 언급되는 개념으로 모어화자가 제2언어(L2)를 학습할 때 필요로 하는 언어능력을 지칭한다. 학습자가 문법을 이해하고 응용할 수 있는 능력 뿐 아니라 잘못된 발화를 수정하고 어떻게 적절한 발화를 할 수 있는지 판단할 수 있는 능력까지를 포함한다.
rdf:langString
La competenza comunicativa è un termine linguistico collegato non solo all'abilità di applicare le regole grammaticali di una lingua per formare enunciati corretti, ma anche di sapere quando usare correttamente questi enunciati. Il termine è stato coniato da Dell Hymes nel 1966, in risposta all'inadeguatezza della distinzione di Noam Chomsky tra competenza e prestazione. Hymes dunque affermava che una persona era dotata di competenza comunicativa quando era capace di scegliere “quando parlare, quando tacere, e riguardo a che cosa parlare, a chi, quando, dove, in che modo”.
rdf:langString
コミュニケーション能力（コミュニケーションのうりょく、communication ability）は、「他者と意思疎通を上手に図る能力」を意味する。コミュ力（コミュりょく）と略されることもある。 これに対してコミュニケーションスキル（communication skill）は、人と人の間で意思疎通をとる方法・手法・テクニックを理論付けし、検証を行う技術または知識である。コミュニケーション能力はコミュニケーションスキルの有無を指す。なお、「相手の目を見てはきはきと話す」「アフターファイブは同僚と酒を酌み交わして親睦を深める」といった、人と直接会うことに伴う能力は対面（対人）能力である。電子メールや手紙による、顔を合わせない意思疎通もコミュニケーション能力の一部である。
rdf:langString
La competència comunicativa és la capacitat d'usar correctament una llengua per expressar i entendre missatges. El terme va ser creat per Dell Hymes el 1966 per a les llengües estrangeres i englobava les quatre destreses tradicionals (llegir, escriure, escoltar i parlar) més el component gramatical. És un concepte central en didàctica de la llengua, que veu com a màxim objectiu dels professors aconseguir la competència comunicativa dels seus alumnes. Suposa un apropament a l'ús real de la llengua i no sols el teòric, és a dir, considerar l'idioma com un instrument de comunicació i no com un simple objecte d'estudi.
rdf:langString
The concept of communicative competence, as developed in linguistics, originated in response to perceived inadequacy of the notion of linguistic competence. That is, communicative competence encompasses a language user's grammatical knowledge of syntax, morphology, phonology and the like, but reconceives this knowledge as a functional, social understanding of how and when to use utterances appropriately. Communicative language teaching is a pedagogical application of communicative competence.
rdf:langString
Komunikazio gaitasuna, gizakiek daukaten komunikatzeko ahalmena eta, zentzu hertsiagoan, hizkuntza baten ezaguera eta gizarte-erabilerako gaitasun bat da, XX. mendeko bukaeratik hezkuntza curriculumetan aipatzen diren oinarrizko gaitasunetako bat hain zuzen. Esaterako, 2007ko EAEko Curriculumean aipatzen diren oinarrizko zortzi gaitasunetako bat da. Ama-hizkuntzan legez, hizkuntza gehiagotan ere gara daiteke. Hizkuntza baten ezagupen zehatzari dagokionean, ezagupen gramatikala, morfosintaktikoa eta fonetikoa barne hartzen ditu.
rdf:langString
Dentro del funcionalismo lingüístico, la competencia comunicativa es la capacidad de hacer bien el proceso de comunicación, usando los conectores adecuados para entender, elaborar e interpretar los diversos eventos comunicativos, teniendo en cuenta no solo su significado explícito o literal, lo que se dice, sino también las implicaciones, el sentido implícito o intencional, lo que el emisor quiere decir o lo que el destinatario quiere entender. El término se refiere a las reglas sociales, culturales y psicológicas que determinan el uso particular del lenguaje en un momento dado.
rdf:langString
Kompetencja komunikacyjna, sprawność komunikacyjna – jednostkowa umiejętność używania języka odpowiednio do odbiorcy oraz do okoliczności towarzyszących procesowi komunikacji. Kompetencja ta oznacza więc umiejętność stosowania reguł gramatycznych, konstruowania wypowiedzi poprawnych i adekwatnych do danej sytuacji. Podstawową jednostką kompetencji komunikacyjnej jest wypowiedź. Pojęcie to, zaproponowane przez Della Hymesa w latach 60., zadomowiło się na gruncie pragmatyki językoznawczej, psycholingwistyki, socjolingwistyki i psychologii społecznej.
rdf:langString
Комунікати́вна компете́нтність — здатність особистості застосувати у конкретному спілкуванні знання мови, способи взаємодії з навколишніми й віддаленими людьми та подіями, навички роботи у групі, володіння різними соціальними ролями.[джерело не вказане 2612 днів] Метою вивчення української мови, мов національних меншин як мов навчання є формування в учнів комунікативної компетентності, шляхом засвоєння доступного і необхідного обсягу знань з мови навчання, опанування всіх видів мовленнєвої діяльності та набуття певного соціального досвіду.[джерело не вказане 2612 днів]
rdf:langString
rdf:langString
كفاءة تواصلية
rdf:langString
Competència comunicativa
rdf:langString
Communicative competence
rdf:langString
Komunikazio gaitasun
rdf:langString
Competencia comunicativa
rdf:langString
Competenza comunicativa
rdf:langString
Compétence de communication
rdf:langString
의사소통 능력
rdf:langString
コミュニケーション能力
rdf:langString
Kompetencja komunikacyjna
rdf:langString
Комунікативна компетентність
xsd:integer
395748
xsd:integer
1119648025
rdf:langString
الكفاءة التواصلية (بالإسبانية: Competencia comunicativa) هي قدرة الشخص على التصرف بشكل مناسب أمام محدثيه ومعرفة ما يجب قوله، ولمن ومتى وكيف يُقال ومتى يجب الصمت. ويستدعي ذلك احترام مجموعة من القواعد النحوية واللغوية مثل الصوتيات والمعاني والمعاجم وقواعد استخدام اللغة، المرتبطة بالسياق الاجتماعي التاريخي والثقافي، حيث بيئة الاتصال المناسبة.
rdf:langString
La competència comunicativa és la capacitat d'usar correctament una llengua per expressar i entendre missatges. El terme va ser creat per Dell Hymes el 1966 per a les llengües estrangeres i englobava les quatre destreses tradicionals (llegir, escriure, escoltar i parlar) més el component gramatical. És un concepte central en didàctica de la llengua, que veu com a màxim objectiu dels professors aconseguir la competència comunicativa dels seus alumnes. Suposa un apropament a l'ús real de la llengua i no sols el teòric, és a dir, considerar l'idioma com un instrument de comunicació i no com un simple objecte d'estudi. Com que la competència comunicativa, a diferència de la competència lingüística pura, té en compte les normes socials que regeixen la comunicació, canvia més ràpidament que aquesta, ja que està subjecta a modes, girs i convencions flexibles que excedeixen el simple domini del codi d'un idioma.
rdf:langString
The concept of communicative competence, as developed in linguistics, originated in response to perceived inadequacy of the notion of linguistic competence. That is, communicative competence encompasses a language user's grammatical knowledge of syntax, morphology, phonology and the like, but reconceives this knowledge as a functional, social understanding of how and when to use utterances appropriately. Communicative language teaching is a pedagogical application of communicative competence. The understanding of communicative competence has been influenced by the field of pragmatics and the philosophy of language, including work on speech acts.
rdf:langString
Komunikazio gaitasuna, gizakiek daukaten komunikatzeko ahalmena eta, zentzu hertsiagoan, hizkuntza baten ezaguera eta gizarte-erabilerako gaitasun bat da, XX. mendeko bukaeratik hezkuntza curriculumetan aipatzen diren oinarrizko gaitasunetako bat hain zuzen. Esaterako, 2007ko EAEko Curriculumean aipatzen diren oinarrizko zortzi gaitasunetako bat da. Ama-hizkuntzan legez, hizkuntza gehiagotan ere gara daiteke. Hizkuntza baten ezagupen zehatzari dagokionean, ezagupen gramatikala, morfosintaktikoa eta fonetikoa barne hartzen ditu. EAEko planak artean lehenengoa zerrendatzen du "Hizkuntza- eta literatura-komunikaziorako konpetentzia" eta honelaxe definitzen du: "Hitzezko eta idatzizko testuak egokiro erabiltzea —euskaraz, gaztelaniaz eta atzerriko hizkuntza batean gutxienez—, bizitzako hainbat alorretako egoeratan, eraginkortasunez eta hizkuntza-aniztasuna errespetatuz. Literatura-hezkuntza garatzea ere bai, nork bere burua eta inguruko mundua hobeto ezagutzeko".
rdf:langString
Dentro del funcionalismo lingüístico, la competencia comunicativa es la capacidad de hacer bien el proceso de comunicación, usando los conectores adecuados para entender, elaborar e interpretar los diversos eventos comunicativos, teniendo en cuenta no solo su significado explícito o literal, lo que se dice, sino también las implicaciones, el sentido implícito o intencional, lo que el emisor quiere decir o lo que el destinatario quiere entender. El término se refiere a las reglas sociales, culturales y psicológicas que determinan el uso particular del lenguaje en un momento dado. La expresión se creó para oponerla a la noción de competencia lingüística, propia de la gramática generativa. Según el enfoque funcional, esta no basta para poder emitir un mensaje de forma adecuada.
rdf:langString
La compétence de communication est la capacité de communiquer efficacement dans une langue (maternelle, seconde ou étrangère).
rdf:langString
의사소통 능력은 언어학, 특히 사회언어학에서 많이 언급되는 개념으로 모어화자가 제2언어(L2)를 학습할 때 필요로 하는 언어능력을 지칭한다. 학습자가 문법을 이해하고 응용할 수 있는 능력 뿐 아니라 잘못된 발화를 수정하고 어떻게 적절한 발화를 할 수 있는지 판단할 수 있는 능력까지를 포함한다.
rdf:langString
La competenza comunicativa è un termine linguistico collegato non solo all'abilità di applicare le regole grammaticali di una lingua per formare enunciati corretti, ma anche di sapere quando usare correttamente questi enunciati. Il termine è stato coniato da Dell Hymes nel 1966, in risposta all'inadeguatezza della distinzione di Noam Chomsky tra competenza e prestazione. Hymes dunque affermava che una persona era dotata di competenza comunicativa quando era capace di scegliere “quando parlare, quando tacere, e riguardo a che cosa parlare, a chi, quando, dove, in che modo”.
rdf:langString
コミュニケーション能力（コミュニケーションのうりょく、communication ability）は、「他者と意思疎通を上手に図る能力」を意味する。コミュ力（コミュりょく）と略されることもある。 これに対してコミュニケーションスキル（communication skill）は、人と人の間で意思疎通をとる方法・手法・テクニックを理論付けし、検証を行う技術または知識である。コミュニケーション能力はコミュニケーションスキルの有無を指す。なお、「相手の目を見てはきはきと話す」「アフターファイブは同僚と酒を酌み交わして親睦を深める」といった、人と直接会うことに伴う能力は対面（対人）能力である。電子メールや手紙による、顔を合わせない意思疎通もコミュニケーション能力の一部である。
rdf:langString
Kompetencja komunikacyjna, sprawność komunikacyjna – jednostkowa umiejętność używania języka odpowiednio do odbiorcy oraz do okoliczności towarzyszących procesowi komunikacji. Kompetencja ta oznacza więc umiejętność stosowania reguł gramatycznych, konstruowania wypowiedzi poprawnych i adekwatnych do danej sytuacji. Podstawową jednostką kompetencji komunikacyjnej jest wypowiedź. Pojęcie to, zaproponowane przez Della Hymesa w latach 60., zadomowiło się na gruncie pragmatyki językoznawczej, psycholingwistyki, socjolingwistyki i psychologii społecznej. W latach 80. M. Canale i M. Swain wyodrębnili z kompetencji komunikacyjnej cztery główne komponenty: 1.
* gramatyczny: umiejętność posługiwania się elementami leksykalnymi i regułami gramatycznymi, 2.
* socjolingwistyczny: umiejętność tworzenia wypowiedzi odpowiednio do różnych kontekstów społecznych, 3.
* strategiczny: właściwe stosowanie strategii komunikacyjnych, 4.
* dyskursywny: umiejętność łączenia zdań zgodnie z regułami dyskursu.
rdf:langString
Комунікати́вна компете́нтність — здатність особистості застосувати у конкретному спілкуванні знання мови, способи взаємодії з навколишніми й віддаленими людьми та подіями, навички роботи у групі, володіння різними соціальними ролями.[джерело не вказане 2612 днів] Під комунікативною компетентністю розуміють здатність встановлювати і підтримувати необхідні контакти з іншими людьми, певну сукупність знань, умінь і навичок, що забезпечують ефективне спілкування. Вона передбачає уміння змінювати глибину і коло спілкування, розуміти і бути зрозумілим для партнера по спілкуванню. Комунікативна компетентність формується в умовах безпосередньої взаємодії, тому є результатом досвіду спілкування між людьми. Цей досвід набувається не тільки у процесі безпосередньої взаємодії, а також опосередкованої, в тому числі з літератури, театру, кіно з яких людина отримує інформацію про характер комунікативних ситуацій, особливості міжособистісної взаємодії і засоби їх вирішень . У процесі опанування комунікативної сфери людина запозичає з культурного середовища засоби аналізу комунікативних ситуацій у вигляді словесних і візуальних форм. Метою вивчення української мови, мов національних меншин як мов навчання є формування в учнів комунікативної компетентності, шляхом засвоєння доступного і необхідного обсягу знань з мови навчання, опанування всіх видів мовленнєвої діяльності та набуття певного соціального досвіду.[джерело не вказане 2612 днів] Для досягнення зазначеної мети передбачається виконання таких завдань:
* формування в учнів мотивації вивчення мови
* забезпечення гармонійного розвитку усіх видів мовленнєвої діяльності (слухання, говоріння, читання і письма)
* формування комунікативних умінь
* опанування найважливіших функціональних складових мовної системи з урахуванням особливостей фонетичної і граматичної систем кожної з мов навчання
* соціально-культурний розвиток особистості
* формування вміння вчитися
xsd:nonNegativeInteger
4742