Civilian control of the military

http://dbpedia.org/resource/Civilian_control_of_the_military an entity of type: Thing

Il controllo civile dei militari è una dottrina delle scienze politiche e militari che pone come ultimo responsabile del processo decisionale strategico di una nazione la leadership della popolazione civile, piuttosto che ufficiali delle forze armate.Il controllo civile è spesso visto come un prerequisito di una società stabile e democratica.L'uso del termine in analisi accademiche tende ad essere inserito nel contesto di democrazie occidentali governate da statisti eletti democraticamente sebbene il concetto di subordinazione dei militari al controllo politico non è ristretto a queste società. rdf:langString
文民統制(ぶんみんとうせい、シビリアン・コントロール、英語: civilian control of the military)とは、文民たる政治家が軍隊を統制するという政軍関係を意味する。 rdf:langString
軍隊國家化,是一个军事和政治学领域的主张,即軍隊或军事武装不得听命于政治人物之指挥。军队不專屬於個人,且無政黨派系分別,而是為一國之全體人民所擁有、并只聽命於全體人民的指揮;任何政党团体或个人无权代为调遣。使全國军事武装皆由國家的編組,尊重軍令與政令的分立,此亦是維持國家安定的關鍵基礎。另一方面,軍隊國家化也能視為是否為民主國家的判斷指標之一。军队国家化对立面是军队私有化和軍國主義 。 军队国家化的实质是军事武装不得归任何党派或私人团体所有,以用于暴力干涉和影响政治势态的工具,即任何人不得私自以武装暴力保卫或推翻政黨或政权;军人的职责仅为保卫国家,并直接服从于全体国民。任何缺乏全体民众之直接有效授权和指挥、而听命于单一个人或团体的军事武装皆违背“军队国家化”之理念和范畴。 rdf:langString
Цивільний контроль над збройними силами — один з ключових принципів забезпечення національної безпеки демократичної країни, основний напрямок державної політики у сфері державної безпеки, який передбачає беззастережну підлеглість Збройних Сил та інших військових формувань демократично обраній політичній владі. На противагу цієї доктрині, повний контроль з боку військового керівництва держави над цивільними інститутами країни, зветься військовою диктатурою. Відсутність повноцінного контролю над воєнною організацією в державі призводить до існування, так званої «держави всередині держави». rdf:langString
السيطرة المدنية على الجيش تحكم القيادة المدنية في الجيش هي عقيدة في العلوم العسكرية والسياسية تضع المسؤولية النهائية لصنع القرار الإستراتيجي وقرارات الأمن القومي في البلاد في يد القيادة السياسية المدنية، بدلا من العسكريين غير المؤهلين في الأصل للسياسة أو ممارستها. أحد الكُتَاب قد أقتبس كلمات صامويل هنتنجتون صامويل هنتنجتون في كتابه «الجندي والدولة والتي لخص فيها فكرة السيطرة المدنية على أنها» التبعية المناسبة للعسكريين المحترفين للحدود السياسية التي وضعتها السلطة المدنية. وفي الغالب ما يُنظر للسيطرة المدنية كَسمة من سمات الديمقراطية. rdf:langString
Civilian control of the military is a doctrine in military and political science that places ultimate responsibility for a country's strategic decision-making in the hands of the civilian political leadership, rather than professional military officers. The reverse situation, where professional military officers control national politics, is called a military dictatorship. rdf:langString
군에 대한 문민통제(文民統制, 영어: civilian control of the military)는 국가 통치권력에서 군부의 개입이 거부되고 민간인이 군인까지 포함하는 최고의 지휘권을 가진다는 원칙이다. 문민지배(文民支配) 또는 문민우위(文民優位, civilian supremacy)라고도 한다. 서양에서는 정치적 통제(political control), 군대에 대한 민주주의적 통제(democratic control over the military)라고 표현하는 경우가 많다. 군대에 대한 문민 통제는 민주주의 국가에서 정치가 군사에 우선하는 것, 군사력에 대한 민주주의적 통제를 말한다. 주권자인 국민이 선거에 의해 선출된 국민의 대표를 통해 군사적 결정권을 가지는 국가 안보 정책으로, 민주주의의 기초가 된다. 군대의 최고 통수권은 대통령(또는 수상)이 가지게 되지만 이것은 군대 조직에서의 관계이고, 문민 통제의 주체는 입법부(국회)이며 궁극적으로는 국민이다. rdf:langString
Cywilna kontrola nad siłami zbrojnymi jest jednym z trudniejszych aspektów organizacji państwa demokratycznego, zwłaszcza młode lub nieustabilizowane demokracje (państwa Europy Wschodniej, Bliskiego Wschodu, Ameryki Łacińskiej) przez brak odpowiedniego uregulowania tej kwestii często doświadczają różnego rodzaju problemów. By temu zapobiec, w państwie demokratycznym muszą być przestrzegane następujące zasady: rdf:langString
rdf:langString السيطرة المدنية على الجيش
rdf:langString Civilian control of the military
rdf:langString Controllo civile dei militari
rdf:langString 文民統制
rdf:langString 문민통제
rdf:langString Cywilna kontrola nad siłami zbrojnymi
rdf:langString 軍隊國家化
rdf:langString Цивільний контроль над збройними силами
xsd:integer 2589535
xsd:integer 1123610679
rdf:langString السيطرة المدنية على الجيش تحكم القيادة المدنية في الجيش هي عقيدة في العلوم العسكرية والسياسية تضع المسؤولية النهائية لصنع القرار الإستراتيجي وقرارات الأمن القومي في البلاد في يد القيادة السياسية المدنية، بدلا من العسكريين غير المؤهلين في الأصل للسياسة أو ممارستها. أحد الكُتَاب قد أقتبس كلمات صامويل هنتنجتون صامويل هنتنجتون في كتابه «الجندي والدولة والتي لخص فيها فكرة السيطرة المدنية على أنها» التبعية المناسبة للعسكريين المحترفين للحدود السياسية التي وضعتها السلطة المدنية. وفي الغالب ما يُنظر للسيطرة المدنية كَسمة من سمات الديمقراطية. استخدام هذا المصطلح في التحليلات العلمية يميل إلى أن يحدث في سياق ديمقراطية يحكمها المسؤولون المنتخبون، على الرغم من أن خضوع الجيش للسيطرة السياسية ليست فريدة من نوعها في هذه المجتمعات. 'أحد الأمثلة على ذلك هو جمهورية الصين الشعبية. وقد قال ماو تسي تونغ «مبدأنا هو ان الحزب يأمر العسكر، و يجب ألا يُسمح للعسكر بقيادة الحزب» وهذا يعكس أولوية الحزب الشيوعي الصيني (والأحزاب الشيوعية عامةً)، كصناع للقرار في اللينينية الماوية والنظريات المركزية الديمقراطية.
rdf:langString Civilian control of the military is a doctrine in military and political science that places ultimate responsibility for a country's strategic decision-making in the hands of the civilian political leadership, rather than professional military officers. Civilian oversight over militaries, mainly used in democratic governments, puts the power to take military action in the hands of a civilian leader or legislative agency. Allowing the civilian component of government to retain control over the military or state security shows a healthy respect for democratic values and good governance. Giving power to the civilian component of the government over what the military can do and how much money it can spend protects the democratic process from abuse. Nations that can achieve legitimate relationship between the two structures serves to be more effective and provide accountability between government and military. Security relies on both sides compromising on the civilian and security needs to find the best resulting arrangement. Making the effectiveness of this type of arrangement does not rely on equipment quality or number of men, but how the two systems work together. A government and military must agree to confine the military to the rule of law and submit to government oversight to make an effective security apparatus possible. Transparency has taken hold throughout the international system to improve bureaucracy and the democratization of both democratic countries and resistant authoritarian holdovers. This has grown to involve the armed forces/security forces themselves to work towards the international norm of fully liberalizing these organizations. Civilian control is often seen as a prerequisite feature of a stable liberal democracy. Use of the term in scholarly analyses tends to take place in the context of a democracy governed by elected officials, though the subordination of the military to political control is not unique to these societies. One example is People's Republic of China. Mao Zedong stated that "Our principle is that the Party commands the gun, and the gun must never be allowed to command the Party," reflecting the primacy of the Chinese Communist Party over the People's Liberation Army. As noted by University of North Carolina at Chapel Hill professor Richard H. Kohn, "civilian control is not a fact but a process". Affirmations of respect for the values of civilian control notwithstanding, the actual level of control sought or achieved by the civilian leadership may vary greatly in practice, from a statement of broad policy goals that military commanders are expected to translate into operational plans, to the direct selection of specific targets for attack on the part of governing politicians. National Leaders with limited experience in military matters often have little choice but to rely on the advice of professional military commanders trained in the art and science of warfare to inform the limits of policy; in such cases, the military establishment may enter the bureaucratic arena to advocate for or against a particular course of action, shaping the policy-making process and blurring any clear cut lines of civilian control. The reverse situation, where professional military officers control national politics, is called a military dictatorship. A lack of control over the military may result in a state within a state. One author, paraphrasing Samuel P. Huntington's writings in The Soldier and the State, has summarized the civilian control ideal as "the proper subordination of a competent, professional military to the ends of policy as determined by civilian authority".
rdf:langString Il controllo civile dei militari è una dottrina delle scienze politiche e militari che pone come ultimo responsabile del processo decisionale strategico di una nazione la leadership della popolazione civile, piuttosto che ufficiali delle forze armate.Il controllo civile è spesso visto come un prerequisito di una società stabile e democratica.L'uso del termine in analisi accademiche tende ad essere inserito nel contesto di democrazie occidentali governate da statisti eletti democraticamente sebbene il concetto di subordinazione dei militari al controllo politico non è ristretto a queste società.
rdf:langString 文民統制(ぶんみんとうせい、シビリアン・コントロール、英語: civilian control of the military)とは、文民たる政治家が軍隊を統制するという政軍関係を意味する。
rdf:langString 군에 대한 문민통제(文民統制, 영어: civilian control of the military)는 국가 통치권력에서 군부의 개입이 거부되고 민간인이 군인까지 포함하는 최고의 지휘권을 가진다는 원칙이다. 문민지배(文民支配) 또는 문민우위(文民優位, civilian supremacy)라고도 한다. 서양에서는 정치적 통제(political control), 군대에 대한 민주주의적 통제(democratic control over the military)라고 표현하는 경우가 많다. 군대에 대한 문민 통제는 민주주의 국가에서 정치가 군사에 우선하는 것, 군사력에 대한 민주주의적 통제를 말한다. 주권자인 국민이 선거에 의해 선출된 국민의 대표를 통해 군사적 결정권을 가지는 국가 안보 정책으로, 민주주의의 기초가 된다. 군대의 최고 통수권은 대통령(또는 수상)이 가지게 되지만 이것은 군대 조직에서의 관계이고, 문민 통제의 주체는 입법부(국회)이며 궁극적으로는 국민이다. 군(軍) 주도 세력은 주로 신생국가나 개발도상국가에서 빈번하게 등장한다. 그러나 민주화 과정에서 민간인이 정권 창출에 책임을 져야 한다는 이론이다. 서구에서는 문민우위 원칙이 잘 지켜져 군인집단이 제도화된 하나의 이익집단으로 남거나 동구에서처럼 공산당에 의한 통제로 정치권력의 제한이 있게 된다. 그러나 개발도상국에서의 문민우위 원칙은 형식상의 이론으로만 남기 쉽다.
rdf:langString Cywilna kontrola nad siłami zbrojnymi jest jednym z trudniejszych aspektów organizacji państwa demokratycznego, zwłaszcza młode lub nieustabilizowane demokracje (państwa Europy Wschodniej, Bliskiego Wschodu, Ameryki Łacińskiej) przez brak odpowiedniego uregulowania tej kwestii często doświadczają różnego rodzaju problemów. Siły zbrojne to organizacja hierarchiczna, zdyscyplinowana, o silnym poczuciu misji i ducha (w stopniu nie spotykanym w innych działach machiny państwowej); przejawia skłonność do alarmizmu, nacjonalizmu; wojskowi często mają poczucie wyższości nad resztą obywateli, zwłaszcza polityków.Wszystkie te cechy sprawiają, iż zwłaszcza, gdy państwo przeżywa problemy, armia ma skłonność do interweniowania i przejmowania władzy. By temu zapobiec, w państwie demokratycznym muszą być przestrzegane następujące zasady: * Pełna zwierzchność i odpowiedzialność władz cywilnych - w kwestii kierunków obieranej polityki, ilości i rodzajów sił zbrojnych, pełna odpowiedzialność musi spoczywać na władzach cywilnych. Kierownictwo poszczególnych organów cywilnych nad armią nie może mieć charakteru czysto nominalnego. * Separacja struktur wojskowych i cywilnych - wojskowi w służbie czynnej nie mogą piastować funkcji w cywilnych organach władzy, w ministerstwie obrony musi być przestrzegany ścisły rozdział między pionem cywilnym a wojskowym. * Apolityczność sił zbrojnych - w armii nie może być prowadzona jakakolwiek działalność i agitacja polityczna, wojskowi nie mogą być członkami partii politycznych, armia nie może być angażowana w działalność polityczną. * Ograniczenie wewnętrznych funkcji sił zbrojnych - funkcje gospodarcze i inne skierowane do wewnątrz państwa (utrzymanie porządku społecznego, funkcje policyjne) powinny być ograniczone do niezbędnego minimum. * Zapobieganie autonomizacji sił zbrojnych - zbyt daleko idące przywileje, oddzielne osiedla, szkoły itp. sprzyjają wyalienowaniu armii ze społeczeństwa. Wojskowi muszą mieć poczucie zbieżności swoich interesów z interesami reszty społeczeństwa. Dobrze służy temu również stymulowanie wzajemnego poznania i zrozumienia między wojskowymi a cywilami (zwłaszcza politykami a wyższymi oficerami) przez np. imprezy integracyjne, wspólne szkolenia. W aspekcie organizacyjnym zapobiega autonomizacji podporządkowanie w czasie pokoju sztabów poszczególnych sił zbrojnych bezpośrednio ministrowi obrony, a nie sztabowi głównemu. * Zabezpieczenie interesów sił zbrojnych, docenienie ich roli - sprawne sądy wojskowe, odpowiednie płace a także docenienie roli i znaczenia sił zbrojnych przez społeczeństwo i elity (przez odpowiednie celebrowanie świąt związanych z wojskiem, parady etc.). Ważne jest, by społeczeństwo rozumiało problematykę wojskową, by nie dopuszczono do powstania nastrojów wrogich wojskowym (ze względu na tendencje pacyfistyczne, niechęć do wydatków na cele wojskowe), służą temu organizowane przez ministerstwo obrony różnego rodzaju akcje promocyjne i popularyzatorskie.
rdf:langString 軍隊國家化,是一个军事和政治学领域的主张,即軍隊或军事武装不得听命于政治人物之指挥。军队不專屬於個人,且無政黨派系分別,而是為一國之全體人民所擁有、并只聽命於全體人民的指揮;任何政党团体或个人无权代为调遣。使全國军事武装皆由國家的編組,尊重軍令與政令的分立,此亦是維持國家安定的關鍵基礎。另一方面,軍隊國家化也能視為是否為民主國家的判斷指標之一。军队国家化对立面是军队私有化和軍國主義 。 军队国家化的实质是军事武装不得归任何党派或私人团体所有,以用于暴力干涉和影响政治势态的工具,即任何人不得私自以武装暴力保卫或推翻政黨或政权;军人的职责仅为保卫国家,并直接服从于全体国民。任何缺乏全体民众之直接有效授权和指挥、而听命于单一个人或团体的军事武装皆违背“军队国家化”之理念和范畴。
rdf:langString Цивільний контроль над збройними силами — один з ключових принципів забезпечення національної безпеки демократичної країни, основний напрямок державної політики у сфері державної безпеки, який передбачає беззастережну підлеглість Збройних Сил та інших військових формувань демократично обраній політичній владі. На противагу цієї доктрині, повний контроль з боку військового керівництва держави над цивільними інститутами країни, зветься військовою диктатурою. Відсутність повноцінного контролю над воєнною організацією в державі призводить до існування, так званої «держави всередині держави».
xsd:nonNegativeInteger 43117

data from the linked data cloud