Chemical ionization
http://dbpedia.org/resource/Chemical_ionization an entity of type: TopicalConcept
In spettrometria di massa la ionizzazione chimica è un tipo di ionizzazione che produce scarsa frammentazione (ionizzazione soft).Le tecniche di ionizzazione soft sono state sviluppate perché con la ionizzazione elettronica a volte non era visibile lo ione molecolare (ad esempio negli ftalati). Comunemente si indica come CI (dall'inglese chemical ionization).
rdf:langString
化学イオン化（かがくイオンか、英語: Chemical ionization、略称: CI）は、質量分析で用いられるソフトイオン化技術である。1966年に初めてBurnaby Munsonとにより導入された。この技術は気体イオン分子化学の1分野である。試薬ガス分子が電子イオン化によりイオン化され、続いて分析対象の分子をイオン化するために気相中にあるこれと反応する。負イオン化学イオン化 (Negative chemical ionization, NCI)、電荷交換化学イオン化および大気圧化学イオン化 (APCI) はこの技術を変成した一般的なものである。化学イオン化は有機化合物の同定、構造決定、および定量において重要な用途を持つ。化学イオン化における有用性は分析化学における応用の他にも生化学、生物学、医薬の分野にまで及ぶ。
rdf:langString
化學游離是一種用於質譜分析的電離技術。並於1966 年首次被Burnaby Munson 和 Frank H. Field提出 。化學游離法屬於中氣態離子的應用之一。反應的氣體分子(例如：甲烷或氨氣)經由電離形成反應離子，用於質譜分析。化學電離法的常見應用包含以下：陰性化學游離(NCI)、電荷交換化學電離、大氣壓力化學游離(APCI)和大氣壓力光學游離(APPI)。而化學電離法普遍應用在有機化合物的鑑定、結構的定性與定量以及應用於生化分析中。其中，待分析樣本必須是蒸氣的形式，如果是在液態或固態的情況下，須在樣本進入分析前先進行氣化。
rdf:langString
Chemická ionizace (zkráceně CI) je technika ionizace používaná v hmotnostní spektrometrii. Popsali ji Burnaby Munson a v roce 1966. Molekuly plynu jsou zde ionizovány elektronovou ionizací a následně regují s molekulami analytů v plynném skupenství, čímž dochází k ionizaci. K obměnám tohoto postupu patří negativní chemická ionizace (NCI), chemická ionizace s výměnou nábojů a chemická ionizace za atmosférického tlaku (APCI). Chemická ionizace má několik různých využití při identifikaci, určení struktury a množství organických sloučenin přítomných ve vzorku.
rdf:langString
Chemical ionization (CI) is a soft ionization technique used in mass spectrometry. This was first introduced by Burnaby Munson and Frank H. Field in 1966. This technique is a branch of gaseous ion-molecule chemistry. Reagent gas molecules (often methane or ammonia) are ionized by electron ionization to form reagent ions, which subsequently react with analyte molecules in the gas phase to create analyte ions for analysis by mass spectrometry. Negative chemical ionization (NCI), charge-exchange chemical ionization, atmospheric-pressure chemical ionization (APCI) and atmospheric pressure photoionization (APPI) are some of the common variants of the technique. CI mass spectrometry finds general application in the identification, structure elucidation and quantitation of organic compounds as we
rdf:langString
Die Chemische Ionisation (CI) ist ein Ionisierungsverfahren, das in Massenspektrometern benutzt wird. Sie wird besonders zur Bestimmung der molaren Masse leicht fragmentierender Substanzen eingesetzt. Da die Probe vor der Ionisation in den gasförmigen Zustand überführt werden muss, kann die Methode also nur für im Hochvakuum unzersetzt verdampfbare Substanzen verwendet werden.
rdf:langString
La ionización química (CI, por sus siglas en inglés) es una técnica de ionización suave utilizada en espectrometría de masas. Esto fue introducido por primera vez por Burnaby Munson y Frank H. Field en 1966. Esta técnica es una rama de la química de la molécula de iones gaseosos. Las moléculas de gas reactivo se ionizan por ionización electrónica, que luego reaccionan con moléculas del analito en la fase gaseosa para lograr la ionización. La ionización química negativa (NCI), la ionización química de intercambio de carga y la ionización química (APCI) son algunas de las variaciones comunes de esta técnica. La CI tiene varias aplicaciones importantes en la identificación, elucidación de estructuras y la cuantificación de compuestos orgánicos. Además de las aplicaciones en química anal
rdf:langString
Хімічна іонізація (ХІ, CI — Chemical Ionization) — альтернативний метод іонізації газоподібних сполук. Технічно хімічна іонізація дуже схожа на електронну іонізацію. Різниця полягає в тому, що хімічна іонізація відбувається не у вакуумі, а в розрідженому газі, як правило метані, ізобутані або аміаку. Оскільки частка молекул газу значно перевищує частку молекул аналізованої речовини, відбувається переважна іонізація газу. Реакційний газ іонізують пучком електронів при тиску приблизно 1 mbar: CH4 + e− = CH4.+ + 2e− CH4 + CH4.+ = CH3. + CH5+ CH5+ + M = CH4 + MH+ CH3+ + M = (M+CH3)+
rdf:langString
Химическая ионизация (ХИ, CI — Chemical Ionization) — альтернативный метод ионизации газообразных соединений. Технически химическая ионизация очень похожа на электронную ионизацию. Разница заключается в том, что химическая ионизация происходит не в вакууме, а в разреженном газе, как правило метане, изобутане или аммиаке. Так как доля молекул газа значительно превышает долю молекул анализируемого вещества, происходит преимущественная ионизация газа. Реакционный газ ионизируют пучком электронов при давлении примерно 1 mbar: CH4 + e− = CH4.+ + 2e− CH4 + CH4.+ = CH3. + CH5+ CH5+ + M = CH4 + MH+
rdf:langString
rdf:langString
Chemická ionizace
rdf:langString
Chemische Ionisation
rdf:langString
Ionización química
rdf:langString
Chemical ionization
rdf:langString
Ionizzazione chimica (spettrometria di massa)
rdf:langString
化学イオン化
rdf:langString
Химическая ионизация
rdf:langString
化學游離法
rdf:langString
Хімічна іонізація
xsd:integer
1485104
xsd:integer
1112209444
rdf:langString
Chemická ionizace (zkráceně CI) je technika ionizace používaná v hmotnostní spektrometrii. Popsali ji Burnaby Munson a v roce 1966. Molekuly plynu jsou zde ionizovány elektronovou ionizací a následně regují s molekulami analytů v plynném skupenství, čímž dochází k ionizaci. K obměnám tohoto postupu patří negativní chemická ionizace (NCI), chemická ionizace s výměnou nábojů a chemická ionizace za atmosférického tlaku (APCI). Chemická ionizace má několik různých využití při identifikaci, určení struktury a množství organických sloučenin přítomných ve vzorku. Mimo analytickou chemii nachází chemická ionizace využití také v biochemii, biologii a lékařství.
rdf:langString
Chemical ionization (CI) is a soft ionization technique used in mass spectrometry. This was first introduced by Burnaby Munson and Frank H. Field in 1966. This technique is a branch of gaseous ion-molecule chemistry. Reagent gas molecules (often methane or ammonia) are ionized by electron ionization to form reagent ions, which subsequently react with analyte molecules in the gas phase to create analyte ions for analysis by mass spectrometry. Negative chemical ionization (NCI), charge-exchange chemical ionization, atmospheric-pressure chemical ionization (APCI) and atmospheric pressure photoionization (APPI) are some of the common variants of the technique. CI mass spectrometry finds general application in the identification, structure elucidation and quantitation of organic compounds as well as some utility in biochemical analysis. Samples to be analyzed must be in vapour form, or else (in the case of liquids or solids), must be vapourized before introduction into the source.
rdf:langString
Die Chemische Ionisation (CI) ist ein Ionisierungsverfahren, das in Massenspektrometern benutzt wird. Sie wird besonders zur Bestimmung der molaren Masse leicht fragmentierender Substanzen eingesetzt. Da die Probe vor der Ionisation in den gasförmigen Zustand überführt werden muss, kann die Methode also nur für im Hochvakuum unzersetzt verdampfbare Substanzen verwendet werden. Bei der Chemischen Ionisation entstehen neue ionisierte Spezies dadurch, dass Moleküle in der Gasphase mit Ionen in Wechselwirkung treten, d. h., sie beruht auf Ion–Molekül-Reaktionen. Sie vollzieht sich durch Übertragung eines Elektrons, Protons oder anderer Ionen zwischen den Reaktanden. Diese Reaktanden sind der neutrale Analyt und Ionen aus einem Reaktandgas. Die Chemische Ionisation ähnelt der Elektronenstoßionisation (EI) sehr stark. In der Regel sind CI-Spektren jedoch deutlich weniger fragmentiert als entsprechende EI-Spektren. Da die auf das Probenmolekül übertragene Überschussenergie gering ist, wird die Fragmentierung unterdrückt. Man erzeugt daher hauptsächlich Quasi-Molekülionen.
rdf:langString
La ionización química (CI, por sus siglas en inglés) es una técnica de ionización suave utilizada en espectrometría de masas. Esto fue introducido por primera vez por Burnaby Munson y Frank H. Field en 1966. Esta técnica es una rama de la química de la molécula de iones gaseosos. Las moléculas de gas reactivo se ionizan por ionización electrónica, que luego reaccionan con moléculas del analito en la fase gaseosa para lograr la ionización. La ionización química negativa (NCI), la ionización química de intercambio de carga y la ionización química (APCI) son algunas de las variaciones comunes de esta técnica. La CI tiene varias aplicaciones importantes en la identificación, elucidación de estructuras y la cuantificación de compuestos orgánicos. Además de las aplicaciones en química analítica, la utilidad de la ionización química se extiende también a los campos bioquímicos, biológicos y medicinales.
rdf:langString
In spettrometria di massa la ionizzazione chimica è un tipo di ionizzazione che produce scarsa frammentazione (ionizzazione soft).Le tecniche di ionizzazione soft sono state sviluppate perché con la ionizzazione elettronica a volte non era visibile lo ione molecolare (ad esempio negli ftalati). Comunemente si indica come CI (dall'inglese chemical ionization).
rdf:langString
化学イオン化（かがくイオンか、英語: Chemical ionization、略称: CI）は、質量分析で用いられるソフトイオン化技術である。1966年に初めてBurnaby Munsonとにより導入された。この技術は気体イオン分子化学の1分野である。試薬ガス分子が電子イオン化によりイオン化され、続いて分析対象の分子をイオン化するために気相中にあるこれと反応する。負イオン化学イオン化 (Negative chemical ionization, NCI)、電荷交換化学イオン化および大気圧化学イオン化 (APCI) はこの技術を変成した一般的なものである。化学イオン化は有機化合物の同定、構造決定、および定量において重要な用途を持つ。化学イオン化における有用性は分析化学における応用の他にも生化学、生物学、医薬の分野にまで及ぶ。
rdf:langString
化學游離是一種用於質譜分析的電離技術。並於1966 年首次被Burnaby Munson 和 Frank H. Field提出 。化學游離法屬於中氣態離子的應用之一。反應的氣體分子(例如：甲烷或氨氣)經由電離形成反應離子，用於質譜分析。化學電離法的常見應用包含以下：陰性化學游離(NCI)、電荷交換化學電離、大氣壓力化學游離(APCI)和大氣壓力光學游離(APPI)。而化學電離法普遍應用在有機化合物的鑑定、結構的定性與定量以及應用於生化分析中。其中，待分析樣本必須是蒸氣的形式，如果是在液態或固態的情況下，須在樣本進入分析前先進行氣化。
rdf:langString
Химическая ионизация (ХИ, CI — Chemical Ionization) — альтернативный метод ионизации газообразных соединений. Технически химическая ионизация очень похожа на электронную ионизацию. Разница заключается в том, что химическая ионизация происходит не в вакууме, а в разреженном газе, как правило метане, изобутане или аммиаке. Так как доля молекул газа значительно превышает долю молекул анализируемого вещества, происходит преимущественная ионизация газа. Реакционный газ ионизируют пучком электронов при давлении примерно 1 mbar: CH4 + e− = CH4.+ + 2e− Ионы распадаются или, по большей части, реагируют с неионизированными молекулами газа (длина свободного пробега составляет примерно 0,004 см, так что наиболее вероятными являются межмолекулярные реакции): CH4 + CH4.+ = CH3. + CH5+ В случае метана, ион CH5+ является сильной кислотой, которая передает протон анализируемым молекулам M, тем самым ионизуя их: CH5+ + M = CH4 + MH+ Так как при химической ионизации образуется множество побочных продуктов ионизации газа, возможно образование аддуктов, например: CH3+ + M = (M+CH3)+ Таким образом, происходит мягкая ионизация анализируемых молекул, которая не вызывает значительной фрагментации, в отличие от электронной ионизации. Выбор газа для химической ионизации определяется его сродством к протону в газовой фазе.Оно возрастает в ряду: CH4 < С4H10 < NH3 Таким образом, если с помощью метана можно ионизовать практический любые летучий вещества, то с помощью аммиака — только сильные основания, например, амины. Таким образом достигается селективность. Химическая ионизация позволяет получить спектр молекулярного иона анализируемого вещества, однако затрудняет изучение его структуры из-за отсутствия фрагментации. Преимущества по сравнению с электронным ударом:— низкая фрагментация, интенсивный пик квазимолекулярного иона M+, который обычно отсутствует при электронном ударе.— Реакционный газ может быть использован в качестве газа-носителя в ГХ/МС— различные газовые реакции обеспечивают широкие возможности использования интуиции при структурном анализе. Недостатки по сравнению с электронным ударом:— Обычно наблюдается только квазимолекулярный ион в виде [M-1]+, [M+1]+— частая недостаточная фрагментация затрудняет структурный анализ— малое значение отношения m/z — часто на уровне шума.
rdf:langString
Хімічна іонізація (ХІ, CI — Chemical Ionization) — альтернативний метод іонізації газоподібних сполук. Технічно хімічна іонізація дуже схожа на електронну іонізацію. Різниця полягає в тому, що хімічна іонізація відбувається не у вакуумі, а в розрідженому газі, як правило метані, ізобутані або аміаку. Оскільки частка молекул газу значно перевищує частку молекул аналізованої речовини, відбувається переважна іонізація газу. Реакційний газ іонізують пучком електронів при тиску приблизно 1 mbar: CH4 + e− = CH4.+ + 2e− Іони розпадаються або, більшою мірою, реагують з неіонізованими молекулами газу (довжина вільного пробігу становить приблизно 0,004 см, тому найбільш імовірними є міжмолекулярні реакції): CH4 + CH4.+ = CH3. + CH5+ У разі метану, іон CH5+ є сильною кислотою, яка передає протон аналізованим молекулам M, тим самим іонізуючи їх: CH5+ + M = CH4 + MH+ Оскільки під час хімічної іонізації утворюється багато побічних продуктів іонізації газу, можливе утворення аддуктів, наприклад: CH3+ + M = (M+CH3)+ Таким чином, відбувається м'яка іонізація аналізованих молекул, яка не викликає значної фрагментації, на відміну від електронної іонізації. Вибір газу для хімічної іонізації визначається його спорідненістю з протоном у газовій фазі. Вона зростає в ряду: CH4 < C4H10 < NH3 Таким чином, якщо за допомогою метану можна іонізувати практично будь-які леткі речовини, то за допомогою аміаку — тільки сильні основи, наприклад, аміни. Таким чином досягається селективність. Хімічна іонізація дозволяє отримати спектр молекулярного іона аналізованої речовини, однак ускладнює вивчення його структури через відсутність фрагментації. Переваги в порівнянні з електронним ударом:
* низька фрагментація, інтенсивний пік квазімолекулярного іона M+, який зазвичай відсутній при електронному ударі;
* реакційний газ може бути використаний як газ-носій в ГХ/МС;
* різні газові реакції забезпечують широкі можливості використання інтуїції при структурному аналізі. Недоліки у порівнянні з електронним ударом:
* зазвичай спостерігається тільки квазімолекулярний іон у вигляді [M-1]+, [M+1]+;
* часта недостатня фрагментація ускладнює структурний аналіз;
* мале значення відношення m/z — часто на рівні шуму.
xsd:nonNegativeInteger
16676
