Chela (organ)
http://dbpedia.org/resource/Chela_(organ) an entity of type: Thing
الكلاب هو زائدة تشبه الكماشة في شكلها وتوجد في أطراف بعض الكائنات كالعنكبوتيات والقشريات والمفصليات.
rdf:langString
Klepeto je hrudní končetina některých členovců sloužící k uchopování, především k přenášení potravy k ústnímu otvoru, dále k obraně před predátory. U korýšů také k přidržení partnera při pářícím aktu.
rdf:langString
A chela (/ˈkiːlə/) – also called a claw, nipper, or pincer – is a pincer-like organ at the end of certain limbs of some arthropods. The name comes from Ancient Greek χηλή, through New Latin chela. The plural form is chelae. Legs bearing a chela are called chelipeds. Another name is claw because most chelae are curved and have a sharp point like a claw. Chelae can be present at the tips of arthropod legs as well as their pedipalps. Chelae are distinct from spider chelicerae in that they do not contain venomous glands and cannot distribute venom.
rdf:langString
Hagin esaten zaie euskaraz krustazeoek eta beste zenbait artropodok dauzkaten apendizeei, pintza edo matxarda forma dutenean. Termino zoologiko anatomikoa kela da, grezierazko χηλή (matxarda) hitzean du horrek jatorria, latinezko chelae formatik igarota. Euskal Herriko krustazeoen artean, hagin nabarmenak ditu misera edo abakandoak, eta baita buiak ere. Kela edo haginak dituzte, krustazeoak ez direnen animalien artean, eskorpioiek ere.
rdf:langString
節足動物の鋏（ハサミ、鉗、螯、英語: chela、複数形: chelae）とは、はさみやペンチと似た付属肢（関節肢）の構造である。カニ・ロブスター・サソリ・カブトガニなどに見られ、主に物を掴むのに用いられる。
rdf:langString
La chela (dal greco chēlḗ = forbice) è l'appendice a forma di pinza o tenaglia, che si trova all'estremità degli arti di molti animali del phylum degli artropodi, principalmente crostacei e aracnidi. In genere gli animali forniti di chele ne hanno due, poste nella parte finale degli arti toracici chiamati ; in molti casi possono essere molto robuste e versatili. Alcune specie hanno una chela, solitamente la destra, di dimensioni nettamente superiori rispetto alla controlaterale (eterochelìa). Questo è dovuto alla specializzazione dei due strumenti; ad esempio può venire utilizzata la più piccola per raccogliere il cibo, mentre quella più grande può venire utilizzata come arma di difesa. In alcuni casi vengono utilizzate anche come strumento di corteggiamento.
rdf:langString
Szczypce – nazwa stosowana dla różnych elementów ciała stawonogów
rdf:langString
Quela (do grego: χηλή, khelé; pinça) é a designação dada em zoologia à pinça preensora formada pelos artículos terminais dos apêndices anteriores de muitos crustáceos e aracnídeos. Os apêndices que terminam numa quela são designados por quelípodos. Outro nome comum é garra, pois a maioria das quelas é curvada e apresenta pontas aguçadas similares a garras.
rdf:langString
En Zoología se llama quela a la terminación en forma de pinza de un apéndice en un artrópodo. Ese es el significado del griego χηλή, del que procede. También se expresa diciendo de un apéndice que es queliforme, es decir, que tiene forma de pinza; o que es quelífero (de χηλή, pinza, y φέρω, llevar) o sea, portador de una pinza. Una quela se basa en la articulación entre dos artejos, uno basal prolongado por una apófisis y otro distal. Encontramos en los artrópodos dos casos especialmente significativos en cuanto a la presentación y papel de las quelas:
rdf:langString
Als Chela (von lat. chela ‚Klaue‘; pl. chelae) werden bei Gliederfüßern Scheren bzw. Klauen an den Gliedmaßen bezeichnet. Chelae können in mannigfaltigen Formen vorliegen, sowie unterschiedlichen Funktionen dienen. So werden sie u. a. zum Festhalten des Geschlechtspartners, Ergreifen und Zerkleinern von Nahrung sowie zur Abwehr von Feinden oder Rivalen genutzt. Bei den Winkerkrabben haben sie außerdem während der Balz eine Imponierfunktion.
* Chela des Kaisergranats
* Chela des Europäischen Hummers
* Subchela der Nordseegarnele
* Chelicere der Rote Chile-Vogelspinne
rdf:langString
Клешни — хватательные органы, которыми оканчиваются ноги, челюсти или усики (сяжки) некоторых членистоногих. При образовании клешней расширенный предпоследний членик ноги (или челюсти) сильно удлиняется с одной стороны, а последний членик, подвижно сочлененный с предпоследним, тоже удлиняется и получает способность пригибаться к выросту предпоследнего. Таким образом два последних членика образуют на конце ноги или челюсти щипцы, по большей части вооруженные коготками. Наиболее распространены клешни у ракообразных, где можно проследить всевозможные переходы от того случая, когда последний членик просто пригибается к расширенному предпоследнему, до того случая, когда мы встречаем типическую клешню (как, например, у речного рака) в виде щипцов. Предпоследний членик заключает сильные мускулы,
rdf:langString
Клішня́, також кле́шня́ (лат. chela) — це хапальний орган на кінцівках деяких членистоногих. Українська назва, очевидно, походить від дав.-рус. *клѣщьня (пов'язаного з «кліщі»). Латинська назва походить від грец. χηλή, від якої утворене й слово «хеліцери».
rdf:langString
rdf:langString
كلاب (عضو)
rdf:langString
Klepeto
rdf:langString
Chela (Gliederfüßer)
rdf:langString
Quela
rdf:langString
Chela (organ)
rdf:langString
Hagin (krustazeoak)
rdf:langString
Chela
rdf:langString
はさみ (動物)
rdf:langString
Szczypce (zoologia)
rdf:langString
Quela (zoologia)
rdf:langString
Клешни
rdf:langString
Клішня
xsd:integer
33809564
xsd:integer
1106721936
rdf:langString
الكلاب هو زائدة تشبه الكماشة في شكلها وتوجد في أطراف بعض الكائنات كالعنكبوتيات والقشريات والمفصليات.
rdf:langString
Klepeto je hrudní končetina některých členovců sloužící k uchopování, především k přenášení potravy k ústnímu otvoru, dále k obraně před predátory. U korýšů také k přidržení partnera při pářícím aktu.
rdf:langString
Als Chela (von lat. chela ‚Klaue‘; pl. chelae) werden bei Gliederfüßern Scheren bzw. Klauen an den Gliedmaßen bezeichnet. Chelae können in mannigfaltigen Formen vorliegen, sowie unterschiedlichen Funktionen dienen. So werden sie u. a. zum Festhalten des Geschlechtspartners, Ergreifen und Zerkleinern von Nahrung sowie zur Abwehr von Feinden oder Rivalen genutzt. Bei den Winkerkrabben haben sie außerdem während der Balz eine Imponierfunktion. Gemeinsam ist allen Chelae, dass ein bewegliches Glied, der Dactylus, gegen ein steifes Glied, Propodus oder Carpus, bewegt werden kann. Strenggenommen spricht man nur dann von einer Chela, wenn der Propodus proximal verdickt sowie distal verlängert und zugespitzt ist, also in Scherenhand und -finger differenzierbar ist. Bei einer Subchela ist der Dactylus meist zu einem Haken geformt und der Propodus ist an seinem distalen Rand verbreitert. Bei einer Carpochela ist zusätzlich zu Dactylus und Propodus der Carpus Teil des Greiforgans. Gliedmaßen, die eine Schere besitzen, werden als chelat oder als Cheliped bezeichnet. Dienen chelate Gliedmaßen der Kopfsegmente der Nahrungsaufnahme, bezeichnet man diese auch als Gnathopoden. Größe, Art und Ausprägung der Scheren war oftmals namengebendes Detail vieler Taxa. So besitzen etwa die Krebse der Achelata keine Scheren und die der Polychelidae Scheren an allen fünf Schreitbeinpaaren; die Chelicerata besitzen sog. Chelicere, mit Chelae versehene Mundwerkzeuge.
* Chela des Kaisergranats
* Chela des Europäischen Hummers
* Subchela der Nordseegarnele
* Chelicere der Rote Chile-Vogelspinne
rdf:langString
A chela (/ˈkiːlə/) – also called a claw, nipper, or pincer – is a pincer-like organ at the end of certain limbs of some arthropods. The name comes from Ancient Greek χηλή, through New Latin chela. The plural form is chelae. Legs bearing a chela are called chelipeds. Another name is claw because most chelae are curved and have a sharp point like a claw. Chelae can be present at the tips of arthropod legs as well as their pedipalps. Chelae are distinct from spider chelicerae in that they do not contain venomous glands and cannot distribute venom.
rdf:langString
Hagin esaten zaie euskaraz krustazeoek eta beste zenbait artropodok dauzkaten apendizeei, pintza edo matxarda forma dutenean. Termino zoologiko anatomikoa kela da, grezierazko χηλή (matxarda) hitzean du horrek jatorria, latinezko chelae formatik igarota. Euskal Herriko krustazeoen artean, hagin nabarmenak ditu misera edo abakandoak, eta baita buiak ere. Kela edo haginak dituzte, krustazeoak ez direnen animalien artean, eskorpioiek ere.
rdf:langString
En Zoología se llama quela a la terminación en forma de pinza de un apéndice en un artrópodo. Ese es el significado del griego χηλή, del que procede. También se expresa diciendo de un apéndice que es queliforme, es decir, que tiene forma de pinza; o que es quelífero (de χηλή, pinza, y φέρω, llevar) o sea, portador de una pinza. Una quela se basa en la articulación entre dos artejos, uno basal prolongado por una apófisis y otro distal. Encontramos en los artrópodos dos casos especialmente significativos en cuanto a la presentación y papel de las quelas:
* Se llama quelípedo (del latín chela, derivado del griego χηλή, pinza; y pedis, pie) a una pata fuertemente diferenciada para la función prensil. Encontramos este tipo de extremidad en muchos crustáceos decápodos, como los cangrejos o los bogavantes. Se trata en esos crustáceos de la diferenciación del primer par de patas locomotoras para una función prensil, usada en la defensa, la captura del alimento, el combate territorial y el cortejo. En los malacostráceos pueden aparecer otras patas terminadas en pequeñas quelas, como en Penaeidae, pero, al no tener un gran desarrollo, no se les denomina quelípedos.
* En los pseudoscorpiones son las quelas además las que inyectan veneno.
* Se llama quelíceros (del griego χηλή, pinza, y κέρας, cuerno) a los apéndices del primer par, anatómicamente preoral (aunque embriológicamente postoral) del amplio grupo de artrópodos llamados quelicerados, precisamente por este rasgo. Los quelíceros son a menudo órganos pequeños, aunque pueden llegar a ser enormes en algunas arañas o en los solífugos. En las arañas son los quelíceros los que inyectan el veneno. Es importante señalar que no existe homología entre los tres tipos de apéndices citados: las quelas o quelípedos de ciertos crustáceos, los de ciertos arácnidos y los quelíceros de todos los arácnidos y demás quelicerados. Debe observarse también que en arácnidos como los escorpiones y pseudoescorpiones existen, a la vez, quelíceros y pedipalpos quelados.
rdf:langString
節足動物の鋏（ハサミ、鉗、螯、英語: chela、複数形: chelae）とは、はさみやペンチと似た付属肢（関節肢）の構造である。カニ・ロブスター・サソリ・カブトガニなどに見られ、主に物を掴むのに用いられる。
rdf:langString
La chela (dal greco chēlḗ = forbice) è l'appendice a forma di pinza o tenaglia, che si trova all'estremità degli arti di molti animali del phylum degli artropodi, principalmente crostacei e aracnidi. In genere gli animali forniti di chele ne hanno due, poste nella parte finale degli arti toracici chiamati ; in molti casi possono essere molto robuste e versatili. Alcune specie hanno una chela, solitamente la destra, di dimensioni nettamente superiori rispetto alla controlaterale (eterochelìa). Questo è dovuto alla specializzazione dei due strumenti; ad esempio può venire utilizzata la più piccola per raccogliere il cibo, mentre quella più grande può venire utilizzata come arma di difesa. In alcuni casi vengono utilizzate anche come strumento di corteggiamento.
rdf:langString
Szczypce – nazwa stosowana dla różnych elementów ciała stawonogów
rdf:langString
Quela (do grego: χηλή, khelé; pinça) é a designação dada em zoologia à pinça preensora formada pelos artículos terminais dos apêndices anteriores de muitos crustáceos e aracnídeos. Os apêndices que terminam numa quela são designados por quelípodos. Outro nome comum é garra, pois a maioria das quelas é curvada e apresenta pontas aguçadas similares a garras.
rdf:langString
Клешни — хватательные органы, которыми оканчиваются ноги, челюсти или усики (сяжки) некоторых членистоногих. При образовании клешней расширенный предпоследний членик ноги (или челюсти) сильно удлиняется с одной стороны, а последний членик, подвижно сочлененный с предпоследним, тоже удлиняется и получает способность пригибаться к выросту предпоследнего. Таким образом два последних членика образуют на конце ноги или челюсти щипцы, по большей части вооруженные коготками. Наиболее распространены клешни у ракообразных, где можно проследить всевозможные переходы от того случая, когда последний членик просто пригибается к расширенному предпоследнему, до того случая, когда мы встречаем типическую клешню (как, например, у речного рака) в виде щипцов. Предпоследний членик заключает сильные мускулы, приводящие в движение последний. Кроме ракообразных, клешни распространены среди паукообразных (например, у скорпионов, фаланг, ложноскорпионов) и морских пауков.Клешня служит для удержания добычи, разрывания её, для защиты от врагов и очистки тела.
rdf:langString
Клішня́, також кле́шня́ (лат. chela) — це хапальний орган на кінцівках деяких членистоногих. Українська назва, очевидно, походить від дав.-рус. *клѣщьня (пов'язаного з «кліщі»). Латинська назва походить від грец. χηλή, від якої утворене й слово «хеліцери». При утворенні клішень відбувається розширення передостаннього членика ноги (або щелепи), який сильно подовжується з одного боку, а останній членик, рухливо зчленований з передостаннім, теж подовжується і отримує здатність пригинатися до виросту передостаннього. Таким чином два останніх членики утворюють на кінці ноги або щелепи щипці, здебільшого озброєні кігтиками. Найбільш поширені клішні у ракоподібних, де можна простежити всілякі переходи від випадку, коли останній членик просто гнеться до розширеного передостаннього, до випадку, коли зустрічається типова клішня (як, наприклад, у річкового рака) у вигляді щипців. Передостанній членик містить сильні м'язи, що приводять його в рух. Крім ракоподібних, клішні поширені серед павукоподібних (наприклад, у скорпіонів, сольпуг, псевдоскорпіонів) і морських павуків. Клішня служить для утримання здобичі, розривання її, для захисту від ворогів і очищення тіла.
xsd:nonNegativeInteger
2268
