Chargaff's rules
http://dbpedia.org/resource/Chargaff's_rules
تنص قواعد تشاغراف أن الدنا من أي خلية في جميع الكائنات يملك معدل 1:1 من البيريميدينات بالنسبة للبيورينات، بشكل أكثر تفصيلا أن كمية الغوانين يجب أن تكون مماثلة للسايتوسين وكمية الأدينين يجب أن تساوي كمية الثايمين، يوجد هذا النمط في كلا سلسلتي الدنا، وتم اكتشاف هذه القواعد بواسطة الكيميائي النمساوي إروين تشارغاف في أواخر العقد 1940.
rdf:langString
La Llei de Chargaff o Regla de Chargaff, formulada per Erwin Chargaff a finals dels anys 1940, tracta sobre la relació quantitativa de les bases nitrogenades que formen l'ADN en forma de nucleòtids. Va ser una de les bases de James Watson i Francis Crick per a postular la teoria de la doble hèlix de l'ADN.
rdf:langString
Die Chargaff-Regeln beschreiben die Basenpaarung doppelsträngiger DNA.
rdf:langString
Chargaff's rules state that in the DNA of any species and any organism, the amount of guanine should be equal to the amount of cytosine and the amount of adenine should be equal to the amount of thymine. Further a 1:1 stoichiometric ratio of purine and pyrimidine bases (i.e., A+G=T+C) should exist. This pattern is found in both strands of the DNA. They were discovered by Austrian-born chemist Erwin Chargaff, in the late 1940s.
rdf:langString
Les règles de Chargaff indiquent que l'ADN de n'importe quelle cellule ou de tout organisme doit avoir un rapport de 1 pour 1 entre les bases puriques et les bases pyrimidiques et, plus précisément, que la quantité de guanine est égale à la quantité de cytosine, et que la quantité d'adénine est égale à la quantité de thymine. Cette tendance se retrouve dans les deux brins de l'ADN. Elles ont été découvertes par le chimiste autrichien Erwin Chargaff.
rdf:langString
샤가프의 법칙(Chargaff's rules)은 모든 유기체의 세포에서 나온 DNA에는 피리미딘과 퓨린 염기의 1 : 1 비율(기본 쌍 규칙)을 가져야 한다는 법칙이다. 좀 더 구체적으로 구아닌의 양과 사이토신의 양은 같아야하며, 아데닌의 양은 티민의 양과 같아야 한다. 이 패턴은 DNA의 두 가닥 모두에서 발견된다. 1940년대 후반 오스트리아 출신의 화학자 에르빈 샤가프(Erwin Chargaff)에 의해 발견되었다 .
rdf:langString
Le regole di Chargaff derivano dagli studi condotti dal chimico austriaco Erwin Chargaff relativi al DNA contenuto nelle cellule di diversi organismi. In particolare le regole mostrano dei particolari rapporti tra le quattro basi azotate del DNA (adenina, guanina, timina e citosina).
rdf:langString
As regras de Chargaff afirmam que o DNA de qualquer espécie deve ter uma razão estequiométrica de 1:1 de bases purina e pirimidina (ou seja, A + G = T + C) e, mais especificamente, que a quantidade de guanina deve ser igual à de citosina e a quantidade de adenina deve ser igual à de timina. Esse padrão é encontrado em ambas as fitas do DNA. As regras foram descobertas pelo químico austríaco Erwin Chargaff, no final dos anos 1940.
rdf:langString
Chargaffs regler är två kvantitativa regler som säger att DNA från vilken cell som helst av alla organismer bör ha förhållandet 1:1 (basparsregeln) av pyrimidin- och purinbaser och mer specifikt, att mängden guanin är lika med mängden cytosin och mängden adenin är lika med mängden tymin. Detta mönster återfinns i båda strängarna av DNA. De upptäcktes av den österrikiska kemisten .
rdf:langString
La ley de Chargaff se basa en la relación cuantitativa de los nucleótidos que forman la doble hélice del ácido desoxirribonucleico (ADN), establece que la cantidad de adeninaADENINA (A) es igual a la cantidad de timina (T) y la cantidad de guanina (G) es igual a la cantidad de citosina (C), es decir, el número total de bases púricas es igual al número total de bases pirimídinas (A+G = C+T); sin embargo, existen diferencias en lo que respecta a la relación AT/CG, comparado el ADN de un organismo eucariota con uno procariota. En los organismos procariotas, virus, metafitas y metazoos inferiores hay un predominio de CG sobre AT, mientras que en las metafitas y metazoos superiores existe lo contrario (más cantidad de AT sobre CG).Las reglas de Chargaff solo se aplican a la molécula de ADN y no
rdf:langString
Reguły Chargaffa – prawidłowości dotyczące składu ilościowego zasad azotowych nukleotydów w dwuniciowym DNA, odkryte przez Erwina Chargaffa w latach 1950–1952. Głoszą one, że:
* ilość zasad purynowych jest równa ilości zasad pirymidynowych:T+C = A+G lub (T+C)/(A+G) = 1(reguła ta potwierdziła wcześniejsze przybliżone obserwacje z roku 1943)
* ilość adeniny jest równa ilości tyminy:A=T lub A/T = 1
* ilość guaniny jest równa ilości cytozyny:G=C lub G/C = 1 Zależności te dotyczą zawartości molowych poszczególnych zasad w badanym materiale.
rdf:langString
Пра́вила Ча́ргаффа — система встановлених правил, що описують кількісні співвідношення між різними типами азотистих основ у ДНК. Правила були сформульовані в результаті роботи групи біохіміка Ервіна Чаргаффа в 1949—1951 роках. Правила Чаргаффа разом із даними рентгеноструктурного аналізу, зіграли вирішальну роль в розшифровці структури ДНК Джеймсом Вотсоном і Френсісом Кріком.
rdf:langString
Пра́вила Ча́ргаффа — система эмпирически выявленных правил, описывающих количественные соотношения между различными типами азотистых оснований в ДНК. Были сформулированы в результате работы группы биохимика Эрвина Чаргаффа в 1949—1951 гг. 1.
* Количество аденина равно количеству тимина, а гуанина — цитозину: А=Т, Г=Ц. 2.
* Количество пуринов равно количеству пиримидинов: А+Г=Т+Ц. 3.
* Количество оснований с аминогруппами в положении 6 равно количеству оснований с в положении 6: А+Ц=Т+Г.
rdf:langString
rdf:langString
قواعد تشارغاف
rdf:langString
Llei de Chargaff
rdf:langString
Chargaff-Regeln
rdf:langString
Ley de Chargaff
rdf:langString
Chargaff's rules
rdf:langString
Règles de Chargaff
rdf:langString
Regole di Chargaff
rdf:langString
샤가프의 법칙
rdf:langString
Reguły Chargaffa
rdf:langString
Regras de Chargaff
rdf:langString
Правила Чаргаффа
rdf:langString
Chargaffs regler
rdf:langString
Правила Чаргаффа
xsd:integer
526941
xsd:integer
1107462529
rdf:langString
تنص قواعد تشاغراف أن الدنا من أي خلية في جميع الكائنات يملك معدل 1:1 من البيريميدينات بالنسبة للبيورينات، بشكل أكثر تفصيلا أن كمية الغوانين يجب أن تكون مماثلة للسايتوسين وكمية الأدينين يجب أن تساوي كمية الثايمين، يوجد هذا النمط في كلا سلسلتي الدنا، وتم اكتشاف هذه القواعد بواسطة الكيميائي النمساوي إروين تشارغاف في أواخر العقد 1940.
rdf:langString
La Llei de Chargaff o Regla de Chargaff, formulada per Erwin Chargaff a finals dels anys 1940, tracta sobre la relació quantitativa de les bases nitrogenades que formen l'ADN en forma de nucleòtids. Va ser una de les bases de James Watson i Francis Crick per a postular la teoria de la doble hèlix de l'ADN.
rdf:langString
Die Chargaff-Regeln beschreiben die Basenpaarung doppelsträngiger DNA.
rdf:langString
Chargaff's rules state that in the DNA of any species and any organism, the amount of guanine should be equal to the amount of cytosine and the amount of adenine should be equal to the amount of thymine. Further a 1:1 stoichiometric ratio of purine and pyrimidine bases (i.e., A+G=T+C) should exist. This pattern is found in both strands of the DNA. They were discovered by Austrian-born chemist Erwin Chargaff, in the late 1940s.
rdf:langString
La ley de Chargaff se basa en la relación cuantitativa de los nucleótidos que forman la doble hélice del ácido desoxirribonucleico (ADN), establece que la cantidad de adeninaADENINA (A) es igual a la cantidad de timina (T) y la cantidad de guanina (G) es igual a la cantidad de citosina (C), es decir, el número total de bases púricas es igual al número total de bases pirimídinas (A+G = C+T); sin embargo, existen diferencias en lo que respecta a la relación AT/CG, comparado el ADN de un organismo eucariota con uno procariota. En los organismos procariotas, virus, metafitas y metazoos inferiores hay un predominio de CG sobre AT, mientras que en las metafitas y metazoos superiores existe lo contrario (más cantidad de AT sobre CG).Las reglas de Chargaff solo se aplican a la molécula de ADN y no al ARN, porque este último está formado por una secuencia lineal o de hélice simple de nucleótidos y por no poseer timina, en su lugar tiene uracilo (U)
rdf:langString
Les règles de Chargaff indiquent que l'ADN de n'importe quelle cellule ou de tout organisme doit avoir un rapport de 1 pour 1 entre les bases puriques et les bases pyrimidiques et, plus précisément, que la quantité de guanine est égale à la quantité de cytosine, et que la quantité d'adénine est égale à la quantité de thymine. Cette tendance se retrouve dans les deux brins de l'ADN. Elles ont été découvertes par le chimiste autrichien Erwin Chargaff.
rdf:langString
샤가프의 법칙(Chargaff's rules)은 모든 유기체의 세포에서 나온 DNA에는 피리미딘과 퓨린 염기의 1 : 1 비율(기본 쌍 규칙)을 가져야 한다는 법칙이다. 좀 더 구체적으로 구아닌의 양과 사이토신의 양은 같아야하며, 아데닌의 양은 티민의 양과 같아야 한다. 이 패턴은 DNA의 두 가닥 모두에서 발견된다. 1940년대 후반 오스트리아 출신의 화학자 에르빈 샤가프(Erwin Chargaff)에 의해 발견되었다 .
rdf:langString
Le regole di Chargaff derivano dagli studi condotti dal chimico austriaco Erwin Chargaff relativi al DNA contenuto nelle cellule di diversi organismi. In particolare le regole mostrano dei particolari rapporti tra le quattro basi azotate del DNA (adenina, guanina, timina e citosina).
rdf:langString
Reguły Chargaffa – prawidłowości dotyczące składu ilościowego zasad azotowych nukleotydów w dwuniciowym DNA, odkryte przez Erwina Chargaffa w latach 1950–1952. Głoszą one, że:
* ilość zasad purynowych jest równa ilości zasad pirymidynowych:T+C = A+G lub (T+C)/(A+G) = 1(reguła ta potwierdziła wcześniejsze przybliżone obserwacje z roku 1943)
* ilość adeniny jest równa ilości tyminy:A=T lub A/T = 1
* ilość guaniny jest równa ilości cytozyny:G=C lub G/C = 1 Zależności te dotyczą zawartości molowych poszczególnych zasad w badanym materiale. Dla A/G, A/C, C/T i G/T nie obserwuje się podobnych prawidłowości. Reguły Chargaffa były jedną z podstawowych przesłanek, które pozwoliły Watsonowi i Crickowi na opracowanie poprawnego modelu struktury DNA. Przyczyną prawidłowości zaobserwowanych przez Chargaffa jest zasada komplementarności.
rdf:langString
As regras de Chargaff afirmam que o DNA de qualquer espécie deve ter uma razão estequiométrica de 1:1 de bases purina e pirimidina (ou seja, A + G = T + C) e, mais especificamente, que a quantidade de guanina deve ser igual à de citosina e a quantidade de adenina deve ser igual à de timina. Esse padrão é encontrado em ambas as fitas do DNA. As regras foram descobertas pelo químico austríaco Erwin Chargaff, no final dos anos 1940.
rdf:langString
Пра́вила Ча́ргаффа — система эмпирически выявленных правил, описывающих количественные соотношения между различными типами азотистых оснований в ДНК. Были сформулированы в результате работы группы биохимика Эрвина Чаргаффа в 1949—1951 гг. До работ группы Чаргаффа господствовала так называемая «тетрануклеотидная» теория, согласно которой ДНК состоит из повторяющихся блоков по четыре разных азотистых основания (аденин, тимин, гуанин и цитозин). Чаргаффу и сотрудникам удалось разделить нуклеотиды ДНК при помощи бумажной хроматографии и определить точные количественные соотношения нуклеотидов разных типов. Они значительно отличались от эквимолярных, которых можно было бы ожидать, если бы все четыре основания были представлены в равных пропорциях. Соотношения, выявленные Чаргаффом для аденина (А), тимина (Т), гуанина (Г) и цитозина (Ц), оказались следующими: 1.
* Количество аденина равно количеству тимина, а гуанина — цитозину: А=Т, Г=Ц. 2.
* Количество пуринов равно количеству пиримидинов: А+Г=Т+Ц. 3.
* Количество оснований с аминогруппами в положении 6 равно количеству оснований с в положении 6: А+Ц=Т+Г. Вместе с тем, соотношение (A+Т):(Г+Ц) может быть различным у ДНК разных видов. У одних преобладают пары АТ, в других — ГЦ. Правила Чаргаффа, наряду с данными рентгеноструктурного анализа, сыграли решающую роль в расшифровке структуры ДНК Дж. Уотсоном и Фрэнсисом Криком. В 1968 году Чаргафф выявил, что в каждой из нитей ДНК количество аденина приблизительно равно количеству тимина, а гуанина — цитозину: А~Т, Г~Ц. В 1990-х с развитием технологии секвенирования ДНК это правило было подтверждено
rdf:langString
Chargaffs regler är två kvantitativa regler som säger att DNA från vilken cell som helst av alla organismer bör ha förhållandet 1:1 (basparsregeln) av pyrimidin- och purinbaser och mer specifikt, att mängden guanin är lika med mängden cytosin och mängden adenin är lika med mängden tymin. Detta mönster återfinns i båda strängarna av DNA. De upptäcktes av den österrikiska kemisten .
rdf:langString
Пра́вила Ча́ргаффа — система встановлених правил, що описують кількісні співвідношення між різними типами азотистих основ у ДНК. Правила були сформульовані в результаті роботи групи біохіміка Ервіна Чаргаффа в 1949—1951 роках. До робіт групи Чаргаффа панувала так звана «тетрануклеотидна» теорія, згідно з якою вважалося, що ДНК складається з повторюваних блоків по чотири різних азотистих основи (аденін, тимін, гуанін і цитозин) в кожному. Чаргаффу зі співробітниками вдалося розділити нуклеотиди ДНК за допомогою паперової хроматографії і визначити точні кількісні співвідношення нуклеотидів різних типів. Вони значно відрізнялися від еквімолярних, яких можна було б очікувати, якби всі чотири типи були представлені в рівних пропорціях. Співвідношення, виявлені Чаргаффом (описано в першому постулаті) для аденіну (А), тиміну (Т), гуаніну (Г) і цитозину (Ц), виявилися такими: 1.
* Вміст аденіну рівний вмісту тиміну, а вміст гуаніну — кількості цитозину: А=Т, Г=Ц. 2.
* Кількість пуринів дорівнює кількості піримідинів: А+Г=Т+Ц. 3.
* Кількість основ з 6 аміногруп дорівнює кількості основ з 6 кетогруп: А+Ц=Г+Т (Це правило слідує з першого). Разом з тим, співвідношення частки Г+Ц (вміст ГЦ) може бути різним у ДНК різних видів. У одних переважають пари АТ, в інших — ГЦ. Правила Чаргаффа разом із даними рентгеноструктурного аналізу, зіграли вирішальну роль в розшифровці структури ДНК Джеймсом Вотсоном і Френсісом Кріком.
xsd:nonNegativeInteger
19494
