Cephisodotus the Elder
http://dbpedia.org/resource/Cephisodotus_the_Elder an entity of type: Thing
Kephisodotos der Ältere, aus Athen, war griechischer Bildhauer der attischen Schule (um 400–370 v. Chr.). Er war wahrscheinlich Vater und Lehrer des Praxiteles. Er schuf fast ausschließlich Götterbilder in Erz und Marmor und war vielleicht der erste, der die neun Musen künstlerisch ausprägte. Von seiner Eirene mit dem jungen Plutos auf dem Arm findet sich eine (früher Leukothea mit dem Bacchosknaben genannte) Marmorkopie in der Glyptothek zu München. Auch der Sohn des Praxiteles, Kephisodotos der Jüngere, war ein in Erz- und Marmorarbeiten bedeutender Künstler.
rdf:langString
Cefisodoto el Viejo fue un escultor ateniense de comienzos del siglo IV a. C.
rdf:langString
Céphisodote l'Ancien est un sculpteur athénien du début du IVe siècle av. J.-C. (v. 400-370 av. J.-C.).
rdf:langString
ケフィソドトス（希：Κηφισόδοτος、ラテン文字転記：Cephisodotos、紀元前4世紀、生没年不明）はアテナイの彫刻家である。 ケフィソドトスの姉妹はフォキオンの最初の妻であり、息子として高名な彫刻家であるプラクシテレス、孫として同名のケフィソドトスがいる。ケフィソドトスは紀元前372年から紀元前369年頃に活躍し、「幼児のディオニュソスを養うヘルメス」、「手を振り上げて熱弁を振るう男」を作った。また、クセノフォン（歴史家のクセノフォンとは別人）と共にメガロポリスのアゴラに安泰加護のゼウスとアルテミスの像を、アテナイにエイレーネーの像を、そしてテバイのムーサイ像のうち三つを作った（残りの三つはそれぞれとが作った）。これらの彼の作品のほとんどは公的な行事において作られたもの、あるいは少なくとも神殿に奉納されたものである。彼はアッティカの芸術家の若い学派（younger school of Attic artists）に属し、フェイディアスの厳格で荘重な美を放棄してより生き生きし、優雅な様式を採用した。
rdf:langString
Cephisodotus (Oudgrieks: Κηφισόδοτος / Kephisodotos) was een Atheens beeldhouwer uit de eerste helft van de 4e eeuw v.Chr. Hij was de vader van Praxiteles, een ander groot beeldhouwer. Cephisodotus was de schepper van het beeld van de Vrede (Eirene) die het kind Rijkdom (Ploutos) draagt, dat ca. 375-370 v.Chr. op de Atheense agora werd opgesteld, en ons bekend is door vele goede kopieën.
rdf:langString
Cefisòdot el vell (en llatí Cefisodotos, en grec antic Κηφισόδοτος "Kephisódotos") fou un cèlebre escultor atenenc. La seva germana va ser la primera esposa de l'estrateg Foció, segons diu Plutarc. Plini el Vell diu que va viure a la 102 Olimpíada, és a dir l'any 372 aC. Va pertànyer a l'escola més jove dels artistes àtics, que van abandonar la bellesa severa i majestuosa de Fídies i van adoptar un estil més lleuger. Algunes de les obres que se li atribueixen podrien ser també del seu net Cefisòdot el jove.
rdf:langString
Ο Κηφισόδοτος (ήκμασε στα χρόνια 400 π.Χ. - 360 π.Χ.) ήταν αρχαίος Έλληνας γλύπτης, πατέρας του Πραξιτέλη και παππούς του Κηφισόδοτου του Νεότερου. Για τον Κηφισόδοτο, πολύτιμες μαρτυρίες μας παρέχει η αρχαία ελληνική γραμματεία, συμπληρώνοντας την αρχαιολογική μαρτυρία. Ο Παυσανίας και ο Πλίνιος περιγράφουν τα έργα του: Plin., NH 34,74,2: Cephisodotus (fecit) Minervam mirabilem in portu Atheniensium et aram ad templum Iovis Servatoris in eodem portu, cui pauca conparantur... Παυσ., 1, 8, 2: μετα δε τας εικόνας των επωνύμων εστιν αγάλματα θεων, Αμφιάραος και Ειρήνη φέρουσα Πλουτον παιδα
rdf:langString
Cephisodotus or Kephisodotos (Greek: Κηφισόδοτος, flourished about 400 – c. 360 BC) was a Greek sculptor, perhaps the father or an uncle of Praxiteles, one of whose sculptor sons was Cephisodotus the Younger. The one noted work of his was Eirene (Peace) bearing the infant Ploutos (Wealth), ca 380–370 BC, of which a Roman point copy exists at the Glyptothek, Munich, and fragments in various collections. The Eirene, commissioned by the city of Athens and set up on the Areopagus, was attributed to Cephisodotus by Pausanias in the 2nd century AD.
rdf:langString
Cefisodoto detto il Vecchio (in greco antico: Κηφισόδοτος, Kephisòdotos; 410 a.C. circa – ...) è stato uno scultore greco antico. Ebbe la massima fioritura intorno al 370 a.C. e fu capostipite di una famiglia di scultori; forse Prassitele era suo figlio. Tra le altre opere ricordate dalla letteratura antica vi sono un gruppo con le nove Muse per il santuario dell'Elicona eseguito in collaborazione con Strongilione e Olimpiostene (Paus., IX, 30, 1) e un Ermes in bronzo con in braccio il piccolo Dioniso ricordato da Plinio (Nat. hist., XXXIV, 50).
rdf:langString
Cefisódoto, o Velho (Κηφισόδοτος) (c. 415 a.C.), foi um escultor da Grécia Antiga, mestre, e provavelmente pai, de Praxiteles. Especialista em obras em bronze, mas também versado na técnica do mármore, desfrutou de fama enquanto viveu. Possivelmente foi um discípulo de , e pode ter colaborado com ele e na criação de um grupo representando as Musas para o santuário do Monte Hélicon. Mais tarde outro grupo das Musas foi encomendado a Cefisódoto para o mesmo santuário, que segundo Pausânias tornou-se mais famoso do que o outro. É possível que tenha sido este o grupo das Musas levado por Constantino para Constantinopla, e provavelmente serviu de inspiração para uma família de variantes tardias hoje dispersa em vários museus da Europa.
rdf:langString
Кефисодо́т Ста́рший (др.-греч. Κηφισόδοτος) — древнегреческий скульптор, работавший в Афинах в первой половине IV в. до н. э. Вероятно, отец Праксителя (и, таким образом, дед Кефисодота Младшего). Наиболее известное произведение — медная статуя богини мира Эйрены, держащей на руках младенца, бога изобилия Плутоса. Она была установлена на афинской агоре около 374 года до н. э. по случаю заключения мира со Спартой; упоминается в «Описании Эллады» Павсания (I 8.2; IX 16.2), где объясняется её символическое значение: мир — мать, кормилица изобилия. Сохранилась мраморная римская копия всей статуи, находящаяся сейчас в мюнхенской Глиптотеке, а также копии отдельных частей, находящиеся в различных коллекциях.
rdf:langString
Кефісодот Старший (дав.-гр. Κηφισόδοτος) — давньогрецький скульптор, який працював в Афінах у першій половині IV ст. до н. е.. Ймовірно, батько Праксителя (і, таким чином, дід ). Найвідоміший твір — мідна статуя богині світу Ейрени, що тримає на руках немовля, бога достатку Плутоса. Вона була встановлена на афінській агорі близько 374 року до н. е. з нагоди укладання миру зі Спартою; згадується в «Описі Еллади» Павсанія (I 8.2; IX 16.2), де пояснюється її символічне значення: світ — мати, годувальниця достатку. Збереглася мармурова римська копія усієї статуї, що знаходиться зараз у мюнхенській Гліптотеці, а також копії окремих частин, що знаходяться в різних колекціях.
rdf:langString
rdf:langString
Cefisòdot el vell
rdf:langString
Kephisodotos der Ältere
rdf:langString
Κηφισόδοτος
rdf:langString
Cefisodoto el Viejo
rdf:langString
Cephisodotus the Elder
rdf:langString
Cefisodoto il Vecchio
rdf:langString
Céphisodote l'Ancien
rdf:langString
大ケフィソドトス
rdf:langString
Cephisodotus
rdf:langString
Cefisódoto, o Velho
rdf:langString
Кефисодот Старший
rdf:langString
Кефісодот
xsd:integer
1819730
xsd:integer
1045445857
rdf:langString
Cefisòdot el vell (en llatí Cefisodotos, en grec antic Κηφισόδοτος "Kephisódotos") fou un cèlebre escultor atenenc. La seva germana va ser la primera esposa de l'estrateg Foció, segons diu Plutarc. Plini el Vell diu que va viure a la 102 Olimpíada, és a dir l'any 372 aC. Va pertànyer a l'escola més jove dels artistes àtics, que van abandonar la bellesa severa i majestuosa de Fídies i van adoptar un estil més lleuger. Algunes de les obres que se li atribueixen podrien ser també del seu net Cefisòdot el jove. La majoria de les escultures de Cefisòdot el vell que es coneixen es van fer per commemorar esdeveniments públics o almenys per ser dedicades en temples. Destaca entre les seves obres un grup en marbre pentèlic que va fer conjuntament amb Xenofont d'Atenes per al temple de Zeus Sòter a Megalòpolis, format per una estàtua asseguda de Zeus Sòter, amb Àrtemis Soteira a un costat i la ciutat de Megalòpolis a l'altre, segons el descriu Pausànies. La seva obra més coneguda va ser l'estàtua anomenada Irene i Plutos, on la deessa de la pau sostenia en braços al déu de les riqueses, esculpida per celebrar una assemblea panhel·lènica per la pau potser l'any 371 aC, que Pausànies va veure a l'Àgora d'Atenes. Algunes obres no se sap del cert si són de l'avi o del net, com un grup amb les nou Muses del mont Helicó i una estàtua d'Atena al Pireu. Plini el Vell menciona com a obres d'aquest Cefisòdot, una estàtua de Mercuri amb Baccus als braços a punt d'entregar-lo a les Nimfes, uns baixos relleus i la figura d'un orador desconegut alçant la mà.
rdf:langString
Ο Κηφισόδοτος (ήκμασε στα χρόνια 400 π.Χ. - 360 π.Χ.) ήταν αρχαίος Έλληνας γλύπτης, πατέρας του Πραξιτέλη και παππούς του Κηφισόδοτου του Νεότερου. Για τον Κηφισόδοτο, πολύτιμες μαρτυρίες μας παρέχει η αρχαία ελληνική γραμματεία, συμπληρώνοντας την αρχαιολογική μαρτυρία. Ο Παυσανίας και ο Πλίνιος περιγράφουν τα έργα του: Παυσ., 8, 30, 10: ταυτης της στοας (:Αριστανδρείου εν Μεγαλοπόλει) εστιν εγγυτάτω ως προς ήλιον ανίσχοντα ιερόν Σωτηρος επίκλησιν Διός. κεκόσμηται δε πέριξ κίοσι.... καθεζομένω δε τω Διί εν θρόνω παρεστήκασι τη μεν η Μεγάλη πΟλις, εν αριστερά δε Αρτέμιδος Σωτείρας αγαλμα. ταυτα με λίθου του Πεντελησίου Αθηναιοι Κηφισόδοτος και Ξενοφών ειργάσαντο. Plin., NH 34,74,2: Cephisodotus (fecit) Minervam mirabilem in portu Atheniensium et aram ad templum Iovis Servatoris in eodem portu, cui pauca conparantur... Παυσ., 9, 16, 1: ...Θηβαίοις δε μετά του Άμμωνος το ιερόν οιωνοσκοπείον τε Τειρεσίου καλούμενον, καί πλησίον Τύχης εστίν ιερόν... φέρει μεν δη Πλουτον παιδα. ως δε Θηβαιοι λέγουσι, χειρας μεν του αγάλματος και πρόσωπον Ξενοφών ειργάσατο Αθηναιος, Καλλιστόνικος δε τα λοιπά επιχώριος. σοφόν μεν δη και τουτοις το βούλευμα, εσθειναι Πλουτον ες τας χειρας άτε μητρί ή τροφω τη Τύχη. σοφόν δε ουχ ήσσον Κηφισοδότου. και γαρ ουτος της Ειρήνης το άγαλμα Αθηναίοις Πλουτον έχουσαν πεποίηκεν. Παυσ., 1, 8, 2: μετα δε τας εικόνας των επωνύμων εστιν αγάλματα θεων, Αμφιάραος και Ειρήνη φέρουσα Πλουτον παιδα Ο εικονογραφικός τύπος της Ειρήνης με την παιδική μορφή του Πλούτου στην αγκαλιά αναγνωρίστηκε το 1859 σε ένα ρωμαϊκό αντίγραφο, που βρέθηκε στην Villa Albani της Ρώμης και απόκειται στην Εθνική Γλυπτοθήκη του Μονάχου (αρ. κατ. 219). Η Ειρήνη ως κουροτρόφος θεότητα είναι γνωστή από την τραγωδία "Βάκχαι" του Ευριπίδη. Ο προσωποποιημένος Πλούτος εμφανίζεται για πρώτη φορά στην ομώνυμη κωμωδία του Αριστοφάνη, το έτος 388 π.Χ. Η χρονολογία αυτού του δράματος μας παρέχει το terminus post quem για την χρονολόγηση του αγάλματος.
rdf:langString
Cephisodotus or Kephisodotos (Greek: Κηφισόδοτος, flourished about 400 – c. 360 BC) was a Greek sculptor, perhaps the father or an uncle of Praxiteles, one of whose sculptor sons was Cephisodotus the Younger. The one noted work of his was Eirene (Peace) bearing the infant Ploutos (Wealth), ca 380–370 BC, of which a Roman point copy exists at the Glyptothek, Munich, and fragments in various collections. The Eirene, commissioned by the city of Athens and set up on the Areopagus, was attributed to Cephisodotus by Pausanias in the 2nd century AD. Cephisodotus also made, as did his son, a figure of Hermes carrying the child Dionysus, unless ancient critics have made two works of one. He sculpted certain statues for the city of Megalopolis, founded by Epaminondas in 369 BC; Pausanias noted them in its principal temple in the 2nd century AD. Two heads long thought to be feminine and inserted in female busts, one formerly in the Lansdowne collection and the other in the Massarenti collection, Rome, now recognized to be of Apollo, were attributed to Cephisodotus by Dorothy Kent Hill in 1974.
rdf:langString
Kephisodotos der Ältere, aus Athen, war griechischer Bildhauer der attischen Schule (um 400–370 v. Chr.). Er war wahrscheinlich Vater und Lehrer des Praxiteles. Er schuf fast ausschließlich Götterbilder in Erz und Marmor und war vielleicht der erste, der die neun Musen künstlerisch ausprägte. Von seiner Eirene mit dem jungen Plutos auf dem Arm findet sich eine (früher Leukothea mit dem Bacchosknaben genannte) Marmorkopie in der Glyptothek zu München. Auch der Sohn des Praxiteles, Kephisodotos der Jüngere, war ein in Erz- und Marmorarbeiten bedeutender Künstler.
rdf:langString
Cefisodoto el Viejo fue un escultor ateniense de comienzos del siglo IV a. C.
rdf:langString
Céphisodote l'Ancien est un sculpteur athénien du début du IVe siècle av. J.-C. (v. 400-370 av. J.-C.).
rdf:langString
ケフィソドトス（希：Κηφισόδοτος、ラテン文字転記：Cephisodotos、紀元前4世紀、生没年不明）はアテナイの彫刻家である。 ケフィソドトスの姉妹はフォキオンの最初の妻であり、息子として高名な彫刻家であるプラクシテレス、孫として同名のケフィソドトスがいる。ケフィソドトスは紀元前372年から紀元前369年頃に活躍し、「幼児のディオニュソスを養うヘルメス」、「手を振り上げて熱弁を振るう男」を作った。また、クセノフォン（歴史家のクセノフォンとは別人）と共にメガロポリスのアゴラに安泰加護のゼウスとアルテミスの像を、アテナイにエイレーネーの像を、そしてテバイのムーサイ像のうち三つを作った（残りの三つはそれぞれとが作った）。これらの彼の作品のほとんどは公的な行事において作られたもの、あるいは少なくとも神殿に奉納されたものである。彼はアッティカの芸術家の若い学派（younger school of Attic artists）に属し、フェイディアスの厳格で荘重な美を放棄してより生き生きし、優雅な様式を採用した。
rdf:langString
Cephisodotus (Oudgrieks: Κηφισόδοτος / Kephisodotos) was een Atheens beeldhouwer uit de eerste helft van de 4e eeuw v.Chr. Hij was de vader van Praxiteles, een ander groot beeldhouwer. Cephisodotus was de schepper van het beeld van de Vrede (Eirene) die het kind Rijkdom (Ploutos) draagt, dat ca. 375-370 v.Chr. op de Atheense agora werd opgesteld, en ons bekend is door vele goede kopieën.
rdf:langString
Cefisodoto detto il Vecchio (in greco antico: Κηφισόδοτος, Kephisòdotos; 410 a.C. circa – ...) è stato uno scultore greco antico. Ebbe la massima fioritura intorno al 370 a.C. e fu capostipite di una famiglia di scultori; forse Prassitele era suo figlio. La sua opera più nota è il gruppo bronzeo di Eirene e Pluto (personificazioni della pace e della ricchezza), dedicato sull'agorà di Atene presso l'altare di Eirene poco dopo il 375 a.C., per celebrare le vittorie della seconda lega navale attica guidata da Timoteo (Pausania, I, 8, 2; IX, 16, 1-2). Il gruppo ebbe molta fortuna e fu riprodotto frequentemente su monete, anfore panatenaiche e rilievi marmorei. Ne possediamo diverse copie di età romana la più completa delle quali si trova alla Gliptoteca di Monaco. Il trattamento del panneggio sembra ormai lontano dal virtuosismo postfidiaco, mentre il gioco di sguardi che lega le due figure sembra preludere all'umanità delle opere di Prassitele. Tra le altre opere ricordate dalla letteratura antica vi sono un gruppo con le nove Muse per il santuario dell'Elicona eseguito in collaborazione con Strongilione e Olimpiostene (Paus., IX, 30, 1) e un Ermes in bronzo con in braccio il piccolo Dioniso ricordato da Plinio (Nat. hist., XXXIV, 50).
rdf:langString
Кефисодо́т Ста́рший (др.-греч. Κηφισόδοτος) — древнегреческий скульптор, работавший в Афинах в первой половине IV в. до н. э. Вероятно, отец Праксителя (и, таким образом, дед Кефисодота Младшего). Наиболее известное произведение — медная статуя богини мира Эйрены, держащей на руках младенца, бога изобилия Плутоса. Она была установлена на афинской агоре около 374 года до н. э. по случаю заключения мира со Спартой; упоминается в «Описании Эллады» Павсания (I 8.2; IX 16.2), где объясняется её символическое значение: мир — мать, кормилица изобилия. Сохранилась мраморная римская копия всей статуи, находящаяся сейчас в мюнхенской Глиптотеке, а также копии отдельных частей, находящиеся в различных коллекциях. Кефисодот изваял и другую статую взрослого с ребёнком — Гермеса с младенцем-Дионисом; сохранились её изображения и фрагмент. Аналогичная скульптура была затем создана Праксителем. Павсаний упоминает также (VIII 30.5) о мраморных статуях, изготовленных Кефисодотом для храма Зевса в Мегалополе.
rdf:langString
Cefisódoto, o Velho (Κηφισόδοτος) (c. 415 a.C.), foi um escultor da Grécia Antiga, mestre, e provavelmente pai, de Praxiteles. Especialista em obras em bronze, mas também versado na técnica do mármore, desfrutou de fama enquanto viveu. Possivelmente foi um discípulo de , e pode ter colaborado com ele e na criação de um grupo representando as Musas para o santuário do Monte Hélicon. Mais tarde outro grupo das Musas foi encomendado a Cefisódoto para o mesmo santuário, que segundo Pausânias tornou-se mais famoso do que o outro. É possível que tenha sido este o grupo das Musas levado por Constantino para Constantinopla, e provavelmente serviu de inspiração para uma família de variantes tardias hoje dispersa em vários museus da Europa. Plínio refere que sua obra mais importante foi um grupo representando Hermes carregando o infante Dionísio, que foi identificado em cópias hoje preservadas em museus de Madri, Roma e Atenas, provavelmente aquele que Pausânias disse ter sido instalado na ágora de Esparta. Foi atribuída ao seu atelier a criação da tipologia do Dionísio Sardanapalo, que o mostra velho, barbado e vestido com um longo manto, a mão esquerda apoiada no quadril e a direita estendida para o alto, cujo protótipo provavelmente foi instalado no Santuário de Dionísio Eleutério. É provável que este original tenha sido levado para Roma no século I a.C. e substituído por uma cópia, porque todas as cópias que existem apontam para um modelo romano. Outras obras atribuídas são uma Irene (Paz) carregando Plutão (Riqueza) em bronze para a ágora de Delfos, conhecida em cópias em mármore e pintadas em vasos; uma estátua de Sólon para a cidade de Salamis; o protótipo da tipologia da , que tem uma postura similar à do Dionísio Sardanapalo; uma estátua de Ártemis; um troféu de vitória para Delfos, e uma estátua de culto de Zeus Salvador sentado em um trono para o templo homônimo na cidade de Megalópolis, criada com a colaboração de seus discípulo e possivelmente inspirada no Zeus Olímpico de Fídias. A Atena do Pireu pode ser também uma obra sua. Seu estilo é caracterizado pela face oval, expressão suave, testa triangular, olhos alongados, nariz proeminente, boca pequena com lábios volumosos, cabelos usualmente partidos ao meio, com cachos grossos levados para trás da cabeça, um tipo que se tornou muito popular e imitado. Os mantos são volumosos mas realçam sutilmente as formas anatômicas subjacentes. Herdeiro das tradições idealizantes do Alto Classicismo consagradas por Fídias e Policleto, seu estilo mostra uma tendência à humanização das figuras que indica a transição para o Baixo Classicismo.
rdf:langString
Кефісодот Старший (дав.-гр. Κηφισόδοτος) — давньогрецький скульптор, який працював в Афінах у першій половині IV ст. до н. е.. Ймовірно, батько Праксителя (і, таким чином, дід ). Найвідоміший твір — мідна статуя богині світу Ейрени, що тримає на руках немовля, бога достатку Плутоса. Вона була встановлена на афінській агорі близько 374 року до н. е. з нагоди укладання миру зі Спартою; згадується в «Описі Еллади» Павсанія (I 8.2; IX 16.2), де пояснюється її символічне значення: світ — мати, годувальниця достатку. Збереглася мармурова римська копія усієї статуї, що знаходиться зараз у мюнхенській Гліптотеці, а також копії окремих частин, що знаходяться в різних колекціях. Кефісодот виліпив також іншу статую дорослого з дитиною — Гермеса з немовлям-Діонісом; збереглися її зображення і фрагмент. Аналогічна скульптура була потім створена Праксителем. Павсаній згадує також (VIII 30.5) про мармурові статуї, виготовлені Кефісодотом для храму Зевса в Мегалополісі.
xsd:nonNegativeInteger
3482
