Celibacy
http://dbpedia.org/resource/Celibacy an entity of type: Thing
El celibat (del llatí cælibatus) és l'estat d'una persona que no és casada, especialment per motius religiosos. En el budisme i en el cristianisme el celibat és un mode de vida per algunes persones.
rdf:langString
المسلم الصالح المتبتل إلى الله عز وجل يجتهد في العبادة ويخلصها إلى المولى عز وجل، وهو مصلح في مجتمعه، داع للخير والفضيلة، ساع بالمبادئ والقيم العليا، مجتهد في سبيل رقي أمته وتقدمها وعلوها وعزتها.
rdf:langString
Zelibatu (latinezko cælibatus hitzetik ekarria) edo ezkongetza arrazoi erlijiosoek egindako sexu-abstinentzia da. Historian zehar boto erlijiosoekin lotuta dago: Antzinako Erroman debekaturik zegoen salbuespen bat izanda (Vestaren birjinak); islamdar teologian, Hadith batzuen esanetan, Mahomak zelibatua gaitzetsi zuela esaten badute ere, sufiek bultzatzen dute; xintoismoak zelibatua galarazten du; kristautasunak ere jarrera gatazkatsua du ezkongetzarekiko.
rdf:langString
不婬（ふいん、英: celibacy、羅: caelibatus）とは自発的に独身でいること、または性的に禁欲すること、またはその両者であり、多くの場合宗教的な理由による。これはしばしば宗教内における公的な立場や献身と関係する。狭義においては celibacy という語は、宗教上の誓いや、放棄、および信念に基づく独身者のみに用いられるが、広義には単に性的な禁欲を意味するものとされる。
rdf:langString
( 영화에 대해서는 금욕 (영화) 문서를 참고하십시오.) 금욕(禁慾)은 생물(동물)이 보편적으로 느끼는 여러 심리적, 생리적인 욕구·욕망을 이성적으로 억제함으로써 성스러운 체험을 얻고자 하는 종교적, 윤리적 행동을 말한다. 유의어는 인내이다.
rdf:langString
Celibat (łac. caelebs – bez żony, samotny) – forma życia polegająca na dobrowolnej wstrzemięźliwości seksualnej oraz zrezygnowaniu z wchodzenia w związek małżeński. Ma charakter religijny i jest praktykowany przez kapłanów Kościoła rzymskokatolickiego oraz mnichów wszystkich Kościołów chrześcijańskich. Także duchowni w innych religiach, jak np. buddyzm praktykują celibat.
rdf:langString
Celibat (av latin caelebs, "ogift") är ett livsval bestående av totalt avstående från giftermål samt sexuellt umgänge. Ofta avses, i synnerhet om celibatet är religiöst motiverat, avståndstagande från all slags sexuellt umgänge. Traditionellt har celibatet varit religiöst betingat. 10 procent av den vuxna befolkningen i Sverige hade dock 2018 aldrig sex med andra, utan direkt koppling till religion.
rdf:langString
O celibato (do latim cælibatus, estado daquele que não é casado ou que é célibe) é, na sua definição literal, o estado de uma pessoa que se mantém solteira.
rdf:langString
獨身主義(英語：Celibacy)是自願未婚、性禁慾或兩者兼有的狀態。很多人因為不同原因保持獨身，可能是為了追求理想，或为了保留個人自由不想受拘束，或因为宗教禁欲主义等等。独身主义与禁欲主张部分相通。不同的宗教對於獨身主義看法各不相同，例如猶太教強烈反對獨身。
rdf:langString
Celibát (z latinského přídavného jména caelebs = neženatý, svobodný) je závazek žít bez manželství, případně též bez pohlavního styku. Celibát je tradičně spjat s mužským a ženským mnišstvím (v různých světových náboženstvích, nejen v křesťanství) a s některými řeholemi. V západní (pozdější římskokatolické) církvi se již před velkým schizmatem začal prosazovat i u neřeholních kněží. V některých kulturách jsou s očekáváním nebo požadavkem celibátu spojeny i některé společenské funkce a role, například v prvních desetiletích 20. století byl v českých zemích celibát povinný pro učitelky.
rdf:langString
Der Zölibat (von lateinisch caelebs ‚allein, unvermählt lebend‘, lateinisch caelibatus ‚Ehelosigkeit‘, nichtfachsprachlich auch das Zölibat) ist im Christentum das Versprechen, künftig ehelos zu leben. Neben der römisch-katholischen Kirche kennen auch die orthodoxe, anglikanische und evangelische Kirche für Ordensfrauen und -männer, Eremiten, geweihte Jungfrauen und Diakonissen das Versprechen bzw. Gelübde der Ehelosigkeit, Enthaltsamkeit und Keuschheit.
rdf:langString
Στην Ανατολική Ορθόδοξη Εκκλησία, Εν Χριστώ αγαμία λέγεται η ισόβια επιλογή κάποιου να απόσχει του γάμου, με την ταυτόχρονη αφιέρωσή του στο Θεό. Ο εν Χριστώ άγαμος επιλέγει την αγαμία κατά το ρήμα του αποστόλου Παύλου: «ο άγαμος μεριμνά τα του Κυρίου, πώς να αρέσει στον Κύριο, ενώ ο παντρεμένος μεριμνά τα του κόσμου, πώς να αρέσει στη γυναίκα του». Τα ειδοποιά στοιχεία της εν Χριστώ αγαμίας είναι: Υποστηρίζεται επίσης πως στοιχεία της εν Χριστώ αγαμίας αποτελούν αθροιστικά τα εξής:
rdf:langString
Celibacy (from Latin caelibatus) is the state of voluntarily being unmarried, sexually abstinent, or both, usually for religious reasons. It is often in association with the role of a religious official or devotee. In its narrow sense, the term celibacy is applied only to those for whom the unmarried state is the result of a sacred vow, act of renunciation, or religious conviction. In a wider sense, it is commonly understood to only mean abstinence from sexual activity.
rdf:langString
Fraŭleco estas la stato de fraŭlo, tio estas, de ne edziĝinta viro. Pri virino oni konsideras la terminon fraŭlineco. Tiu stato povas esti provizora aŭ definitiva, limigita je tempo aŭ dumviva, libervola aŭ deviga. Ĉu abstinante de seksaj rilatoj (totala ĉasteco) ĉu vivante malĉaste, fraŭlo restas fraŭlo..
rdf:langString
Celibato es el estado del soltero o sea del célibe (en latín caelebs, caelibis). El término adquirió un sentido de compromiso, de opción de vida. La opción por el celibato puede ser religiosa, como se presenta entre los sacerdotes y monjas católicos, los monjes budistas y otras religiones; filosófica, como la opción de Platón por el estado celibatal; social, como se presenta en quienes optan por dicho estado como opción personal. Lo común es que el estado celibatal sea voluntario, pero también puede ser inducido o forzado, como en el caso de los esclavos.
rdf:langString
Le célibat est l'état légal d'une personne qui est en âge de vivre en couple ou d’être mariée, mais qui n'a pas de conjoint dans sa vie sentimentale ou sexuelle. On ne qualifie cependant pas en général de célibataires les veufs et veuves. Le célibat peut inclure ou exclure, selon les cas, les personnes mariées (séparées ou non) et les divorcés qui ne cohabitent pas avec un conjoint. En démographie, le célibat désigne en général la situation d'une personne qui n’a jamais été mariée, reflétant un concept notablement différent de celui du langage courant et de celui des sociologues.
rdf:langString
Selibat (dari bahasa Latin caelibatus) adalah keadaan tidak menikah secara sukarela, berpantang secara seksual, atau keduanya, biasanya karena alasan agama. Selibat sering dikaitkan dengan peran seorang pemuka agama atau penyembahan. Dalam arti sempit, istilah selibat hanya diterapkan pada mereka yang status belum menikahnya adalah hasil dari kaul suci, tindakan berlepas diri dari keduniawian, atau keyakinan agamanya. Dalam arti yang lebih luas, selibat umumnya dipahami sebagai segala bentuk tindakan berpantang dari aktivitas seksual.
rdf:langString
Il celibato, nel diritto, è lo stato civile di un uomo non sposato, ossia celibe. L'analoga condizione della donna non sposata (nubile), è detta nubilato. Nella religione con celibato, ci si riferisce all'impegno di un membro del clero di vivere senza contrarre matrimonio. Per la Chiesa cattolica il voto di castità, praticato dai religiosi, differisce dal celibato come natura; non è legato alla disciplina ecclesiastica, come nel caso degli ordini maggiori (escluso il diaconato) nella Chiesa latina, ma fa parte della natura stessa del monachesimo.
rdf:langString
Celibaat (van het Latijn caelebs of coelebs = ongehuwd) is de term voor de bewuste keuze ongehuwd te blijven, in het bijzonder verwijzend naar geestelijken, maar ook toepasselijk voor andere gelovigen.Iemand die leeft naar het celibaat, leeft celibatair. Omdat in veel kerken seksuele handelingen enkel binnen het huwelijk toegelaten zijn, houdt het celibaat binnen die kerken dus volledige seksuele onthouding in.
rdf:langString
Целібат (від лат. caelebs — нежонатий, холостяк) — так зване «безшлюб'я» духовенства, відоме у східному та західному християнстві. Фактично це добровільний акт, високо оцінений, що став суттєвою ознакою монашого життя. Згодом аскетичні ідеали взяли верх у Західній Католицькій Церкві, і переконання в несполучності подружжя й активного душпастирства поширилося на Захід і Схід. Проте спроба Нікейського собору 325 р. заборонити одруженим священникам залишатись у подружньому стані після рукоположення була відкинута.
rdf:langString
rdf:langString
Celibacy
rdf:langString
تبتل
rdf:langString
Celibat
rdf:langString
Celibát
rdf:langString
Zölibat
rdf:langString
Αγαμία (θρησκευτική)
rdf:langString
Fraŭleco
rdf:langString
Zelibatu
rdf:langString
Celibato
rdf:langString
Selibat
rdf:langString
Célibat
rdf:langString
Celibato
rdf:langString
금욕
rdf:langString
不淫
rdf:langString
Celibaat
rdf:langString
Celibat
rdf:langString
Celibato
rdf:langString
Celibat
rdf:langString
獨身主義
rdf:langString
Целібат
xsd:integer
6035
xsd:integer
1120502123
rdf:langString
El celibat (del llatí cælibatus) és l'estat d'una persona que no és casada, especialment per motius religiosos. En el budisme i en el cristianisme el celibat és un mode de vida per algunes persones.
rdf:langString
Celibát (z latinského přídavného jména caelebs = neženatý, svobodný) je závazek žít bez manželství, případně též bez pohlavního styku. Celibát je tradičně spjat s mužským a ženským mnišstvím (v různých světových náboženstvích, nejen v křesťanství) a s některými řeholemi. V západní (pozdější římskokatolické) církvi se již před velkým schizmatem začal prosazovat i u neřeholních kněží. Dnes je povinný celibát všech kněží jedním z charakteristických rozdílů mezi římskokatolickou církví na straně jedné a řeckokatolickou církví, protestantskými církvemi a východními církvemi na straně druhé. Ovšem i ve východních církvích jsou vyšší církevní funkce obvykle spjaty s mnišstvím, a tím i celibátem. V některých kulturách jsou s očekáváním nebo požadavkem celibátu spojeny i některé společenské funkce a role, například v prvních desetiletích 20. století byl v českých zemích celibát povinný pro učitelky.
rdf:langString
المسلم الصالح المتبتل إلى الله عز وجل يجتهد في العبادة ويخلصها إلى المولى عز وجل، وهو مصلح في مجتمعه، داع للخير والفضيلة، ساع بالمبادئ والقيم العليا، مجتهد في سبيل رقي أمته وتقدمها وعلوها وعزتها.
rdf:langString
Der Zölibat (von lateinisch caelebs ‚allein, unvermählt lebend‘, lateinisch caelibatus ‚Ehelosigkeit‘, nichtfachsprachlich auch das Zölibat) ist im Christentum das Versprechen, künftig ehelos zu leben. Neben der römisch-katholischen Kirche kennen auch die orthodoxe, anglikanische und evangelische Kirche für Ordensfrauen und -männer, Eremiten, geweihte Jungfrauen und Diakonissen das Versprechen bzw. Gelübde der Ehelosigkeit, Enthaltsamkeit und Keuschheit. Während das zölibatäre Leben in der lateinischen Teilkirche der römisch-katholischen Kirche für die Priester seit 1073 grundsätzlich verpflichtend ist, gilt dies in den mit Rom unierten katholischen Ostkirchen sowie in den orthodoxen Kirchen nur für Bischöfe und Mönche sowie für Priester, die zum Zeitpunkt der Weihe unverheiratet sind. Papst Franziskus erweiterte das alte Recht der Bischöfe der katholischen Ostkirchen, verheiratete Männer zur Priesterweihe zuzulassen, im Juni 2014 auf westliche Gebiete, soweit dort eine eigene ostkirchliche Hierarchie besteht. In der altkatholischen Kirche sind die Geistlichen seit 1878 vom Zölibat grundsätzlich dispensiert; es bleibt ihnen jedoch unbenommen, freiwillig ehelos zu leben. Dies gilt auch für die altkatholischen Priesterinnen.
rdf:langString
Στην Ανατολική Ορθόδοξη Εκκλησία, Εν Χριστώ αγαμία λέγεται η ισόβια επιλογή κάποιου να απόσχει του γάμου, με την ταυτόχρονη αφιέρωσή του στο Θεό. Ο εν Χριστώ άγαμος επιλέγει την αγαμία κατά το ρήμα του αποστόλου Παύλου: «ο άγαμος μεριμνά τα του Κυρίου, πώς να αρέσει στον Κύριο, ενώ ο παντρεμένος μεριμνά τα του κόσμου, πώς να αρέσει στη γυναίκα του». Τα ειδοποιά στοιχεία της εν Χριστώ αγαμίας είναι:
* ο άνθρωπος επιλέγει την αγαμία με σκοπό να αρέσει στο Χριστό και να φτάσει στη διά του θείου έρωτα μέθεξη του Θεού.
* ο άνθρωπος επιλέγει την αγαμία οριστικά με την απόφαση να μην ερωτευτεί ποτέ με ανθρώπινο πρόσωπο και να μην αλλάξει γνώμη. Υποστηρίζεται επίσης πως στοιχεία της εν Χριστώ αγαμίας αποτελούν αθροιστικά τα εξής:
* η αποταγή από τον κόσμο, δηλαδή η αναχώρηση του άγαμου από τα λειτουργικά πλαίσια της κοινωνίας
* το διά κουράς επιδιδόμενο σχήμα του μοναχού Υπάρχουν ωστόσο άγιοι στην ιστορία της Εκκλησίας που δεν συγκέντρωναν και τα δύο αυτά στοιχεία, όπως αφενός ο Κοσμάς ο Αιτωλός και αφετέρου ο Μέγας Αντώνιος.
rdf:langString
Fraŭleco estas la stato de fraŭlo, tio estas, de ne edziĝinta viro. Pri virino oni konsideras la terminon fraŭlineco. Tiu stato povas esti provizora aŭ definitiva, limigita je tempo aŭ dumviva, libervola aŭ deviga. Ĉu abstinante de seksaj rilatoj (totala ĉasteco) ĉu vivante malĉaste, fraŭlo restas fraŭlo.. Ekzistas kvazaŭ virtuala fraŭleco de edziĝintaj homoj, kiuj vivas senkunule. Tio okazas, ekzemple, al atletoj, al kiuj oni konsilas ne havi seksajn rilatojn antaŭ konkurso. Muhammad Ali strebis tiel abstini dum ses semajnoj antaŭ siaj boksbataloj. Tia virtuala fraŭleco implikas totalan ĉastecon.
rdf:langString
Celibacy (from Latin caelibatus) is the state of voluntarily being unmarried, sexually abstinent, or both, usually for religious reasons. It is often in association with the role of a religious official or devotee. In its narrow sense, the term celibacy is applied only to those for whom the unmarried state is the result of a sacred vow, act of renunciation, or religious conviction. In a wider sense, it is commonly understood to only mean abstinence from sexual activity. Celibacy has existed in one form or another throughout history, in virtually all the major religions of the world, and views on it have varied. Classical Hindu culture encouraged asceticism and celibacy in the later stages of life, after one has met one's societal obligations. Jainism, on the other hand, preached complete celibacy even for young monks and considered celibacy to be an essential behavior to attain moksha. Buddhism is similar to Jainism in this respect. There were, however, significant cultural differences in the various areas where Buddhism spread, which affected the local attitudes toward celibacy. A somewhat similar situation existed in Japan, where the Shinto tradition also opposed celibacy. In most native African and Native American religious traditions, celibacy has been viewed negatively as well, although there were exceptions like periodic celibacy practiced by some Mesoamerican warriors. The Romans viewed celibacy as an aberration and legislated fiscal penalties against it, with the exception of the Vestal Virgins, who took a 30-year vow of chastity in order to devote themselves to the study and correct observance of state rituals. In Christianity, celibacy means the promise to live either virginal or celibate in the future. In addition to the Roman Catholic Church and the Orthodox Churches, the Anglican Communion and some Protestant churches or communities such as the Shakers also know a promise or vow of celibacy for example for members of religious orders, hermits, consecrated virgins and deaconesses. Judaism and Islam have denounced celibacy, as both religions emphasize marriage and family life. However, the priests of the Essenes, a Jewish sect during the Second Temple period, practised celibacy. Several hadiths indicate that the Islamic prophet Muhammad denounced celibacy.
rdf:langString
Zelibatu (latinezko cælibatus hitzetik ekarria) edo ezkongetza arrazoi erlijiosoek egindako sexu-abstinentzia da. Historian zehar boto erlijiosoekin lotuta dago: Antzinako Erroman debekaturik zegoen salbuespen bat izanda (Vestaren birjinak); islamdar teologian, Hadith batzuen esanetan, Mahomak zelibatua gaitzetsi zuela esaten badute ere, sufiek bultzatzen dute; xintoismoak zelibatua galarazten du; kristautasunak ere jarrera gatazkatsua du ezkongetzarekiko.
rdf:langString
Celibato es el estado del soltero o sea del célibe (en latín caelebs, caelibis). El término adquirió un sentido de compromiso, de opción de vida. La opción por el celibato puede ser religiosa, como se presenta entre los sacerdotes y monjas católicos, los monjes budistas y otras religiones; filosófica, como la opción de Platón por el estado celibatal; social, como se presenta en quienes optan por dicho estado como opción personal. Lo común es que el estado celibatal sea voluntario, pero también puede ser inducido o forzado, como en el caso de los esclavos. En el mundo occidental contemporáneo el concepto de celibato ha sido frecuentemente asociado a la Iglesia católica. Por su parte, Oriente conoce este estado por la Iglesia ortodoxa, el budismo y el hinduismo. Las opciones célibes de pensadores, escritores, artistas o líderes son menos conocidas que la de los religiosos, pero no por ello menos significativas.
rdf:langString
Le célibat est l'état légal d'une personne qui est en âge de vivre en couple ou d’être mariée, mais qui n'a pas de conjoint dans sa vie sentimentale ou sexuelle. On ne qualifie cependant pas en général de célibataires les veufs et veuves. Le célibat peut inclure ou exclure, selon les cas, les personnes mariées (séparées ou non) et les divorcés qui ne cohabitent pas avec un conjoint. En démographie, le célibat désigne en général la situation d'une personne qui n’a jamais été mariée, reflétant un concept notablement différent de celui du langage courant et de celui des sociologues. Les sexologues font une distinction entre le célibat et la chasteté, cette dernière étant considérée comme le refus de toute activité sexuelle avec un ou une partenaire fixe. Un célibat chaste, en revanche, interdit toute activité sexuelle.
rdf:langString
Selibat (dari bahasa Latin caelibatus) adalah keadaan tidak menikah secara sukarela, berpantang secara seksual, atau keduanya, biasanya karena alasan agama. Selibat sering dikaitkan dengan peran seorang pemuka agama atau penyembahan. Dalam arti sempit, istilah selibat hanya diterapkan pada mereka yang status belum menikahnya adalah hasil dari kaul suci, tindakan berlepas diri dari keduniawian, atau keyakinan agamanya. Dalam arti yang lebih luas, selibat umumnya dipahami sebagai segala bentuk tindakan berpantang dari aktivitas seksual. Praktik selibat telah hadir dalam berbagai bentuk dan manifetasi sepanjang sejarah peradaban manusia, selibat bisa dijumpai pada hampir semua agama besar dunia, tetapi pandangan tentang selibat bervariasi. Yudaisme sangat menentang selibat. Namun, para imam Eseni, sebuah sekte Yahudi selama Periode Bait Suci Kedua, mempraktikkan selibat. Bangsa Romawi memandang selibat sebagai penyimpangan dan memberlakukan hukuman fiskal terhadapnya, dengan satu-satunya pengecualian yang diberikan kepada Perawan Vesta. Sikap Islam terhadap selibat sangatlah tegas, beberapa hadis menunjukkan bahwa Nabi Muhammad mengecam selibat. Budaya Hindu klasik mendorong praktik asketisme dan selibat pada akhir kehidupan seseorang, terutama setelah seseorang memenuhi kewajiban sosial dalam hidupnyanya. Sebaliknya, Jainisme justru mengajarkan selibat total, bahkan bagi biksu muda, Jainisme juga menganggap selibat sebagai perilaku penting untuk mencapai moksha. Buddhisme mirip dengan Jainisme dalam hal ini. Namun, ada perbedaan budaya yang signifikan di berbagai daerah dengan persebaran agama Buddha, yang mempengaruhi sikap lokal terhadap selibat. Di Tiongkok misalnya, selibat tidak diterima dengan baik, gerakan agama lain yang dominan di sana seperti Taoisme, juga menentangnya. Situasi yang agak mirip terjadi di Jepang, di mana tradisi Shinto juga menentang selibat. Pada sebagian besar tradisi keagamaan dan penduduk asli Amerika, selibat juga dipandang negatif, meskipun ada pengecualian seperti praktik selibat periodik yang dipraktikkan oleh beberapa pejuang Mesoamerika.
rdf:langString
不婬（ふいん、英: celibacy、羅: caelibatus）とは自発的に独身でいること、または性的に禁欲すること、またはその両者であり、多くの場合宗教的な理由による。これはしばしば宗教内における公的な立場や献身と関係する。狭義においては celibacy という語は、宗教上の誓いや、放棄、および信念に基づく独身者のみに用いられるが、広義には単に性的な禁欲を意味するものとされる。
rdf:langString
( 영화에 대해서는 금욕 (영화) 문서를 참고하십시오.) 금욕(禁慾)은 생물(동물)이 보편적으로 느끼는 여러 심리적, 생리적인 욕구·욕망을 이성적으로 억제함으로써 성스러운 체험을 얻고자 하는 종교적, 윤리적 행동을 말한다. 유의어는 인내이다.
rdf:langString
Il celibato, nel diritto, è lo stato civile di un uomo non sposato, ossia celibe. L'analoga condizione della donna non sposata (nubile), è detta nubilato. Nella religione con celibato, ci si riferisce all'impegno di un membro del clero di vivere senza contrarre matrimonio. Per la Chiesa cattolica il voto di castità, praticato dai religiosi, differisce dal celibato come natura; non è legato alla disciplina ecclesiastica, come nel caso degli ordini maggiori (escluso il diaconato) nella Chiesa latina, ma fa parte della natura stessa del monachesimo. In alcune religioni il celibato è comunemente praticato come una fase temporanea, come per gli uomini nel buddhismo.
rdf:langString
Celibaat (van het Latijn caelebs of coelebs = ongehuwd) is de term voor de bewuste keuze ongehuwd te blijven, in het bijzonder verwijzend naar geestelijken, maar ook toepasselijk voor andere gelovigen.Iemand die leeft naar het celibaat, leeft celibatair. Omdat in veel kerken seksuele handelingen enkel binnen het huwelijk toegelaten zijn, houdt het celibaat binnen die kerken dus volledige seksuele onthouding in. In de religieuze geschiedenis van de mensheid bestaat het celibaat, met allerlei nuances, tot op de dag van vandaag, binnen de praktijk van wereldgodsdiensten als het hindoeïsme, het boeddhisme, het taoïsme en het christendom.
rdf:langString
Celibat (łac. caelebs – bez żony, samotny) – forma życia polegająca na dobrowolnej wstrzemięźliwości seksualnej oraz zrezygnowaniu z wchodzenia w związek małżeński. Ma charakter religijny i jest praktykowany przez kapłanów Kościoła rzymskokatolickiego oraz mnichów wszystkich Kościołów chrześcijańskich. Także duchowni w innych religiach, jak np. buddyzm praktykują celibat.
rdf:langString
Celibat (av latin caelebs, "ogift") är ett livsval bestående av totalt avstående från giftermål samt sexuellt umgänge. Ofta avses, i synnerhet om celibatet är religiöst motiverat, avståndstagande från all slags sexuellt umgänge. Traditionellt har celibatet varit religiöst betingat. 10 procent av den vuxna befolkningen i Sverige hade dock 2018 aldrig sex med andra, utan direkt koppling till religion.
rdf:langString
O celibato (do latim cælibatus, estado daquele que não é casado ou que é célibe) é, na sua definição literal, o estado de uma pessoa que se mantém solteira.
rdf:langString
Целібат (від лат. caelebs — нежонатий, холостяк) — так зване «безшлюб'я» духовенства, відоме у східному та західному християнстві. Фактично це добровільний акт, високо оцінений, що став суттєвою ознакою монашого життя. Згодом аскетичні ідеали взяли верх у Західній Католицькій Церкві, і переконання в несполучності подружжя й активного душпастирства поширилося на Захід і Схід. Проте спроба Нікейського собору 325 р. заборонити одруженим священникам залишатись у подружньому стані після рукоположення була відкинута. Практику Східних Церков у цій справі визначив собор у Трулло 692 року; священники, диякони і піддиякони можуть продовжувати своє подружнє життя, у яке вони вступили перед висвяченням. Чоловіки, що, повдовівши, одружилися вдруге або розведені, не можуть бути священником, а священники чи диякони не можуть одружитися вдруге після смерті своєї дружини. Собор у Трулло також затвердив норми для кандидатів на єпископів: єпископ може бути неодружений або вдівець, коли ж одружений, то мусить назавжди розійтися зі своєю дружиною. Обов'язкову безшлюбність католицьких священників встановив Папа Григорій VII у 1073-1085 роках. А практично целібат утвердився в середині XIII ст. Запровадженням целібату Католицька Церква намагалась зберегти земельну власність, не допустити її розділу поміж нащадками священника. Енциклікою «Caelibatus Sacerdotalis» («Про целібат священників») 1967 року Папа Павло VI підтвердив непорушність церковного целібату, що стало однією з причин відмови багатьох католицьких священників від сану. Це законодавство було чинним, коли християнство прийшло в Україну. Священники були переважно одружені, а єпископів обирали з-поміж монашого духовенства, хоч нерідко вдівці ставали єпископами після складання монаших обітів. Цієї канонічної норми в Українській Православній Церкві дотримуються й тепер. Коли на основі Берестейської унії 1596 року українські і білоруські ієрархії з'єдналися з Римською Церквою, єпископи знали, що Рим може ввести целібат і в їхній Церкві, тому вони намагалися досягти схвалення одруженого духовенства, що його й одержали від папи Климента VIII в буллі «Magnus Dominus», у якій сказано: «священичі подружжя залишаються недоторканими, за винятком двоєженства». Свобода вибору подружнього стану перед рукоположенням залишалася безспірною в Українській Церкві аж до першої світової війни. Спроба провінційного Синоду у Львові 1891 року встановити обов'язковий целібат, до якого ставилися прихильно папські представники, не мала успіху. Конференція трьох єпископів Галицької митрополії 1919 врешті схвалила целібат. Однак митрополит Андрей Шептицький, не бажаючи порушити акт Берестейської унії, розглядав цей крок як надання переваги добровільному целібату. Він залишив половину місць у семінарії для одружених кандидатів. Два інших єпископи (Григорій Хомишин 1929 та Йосафат Коциловський 1924) не пішли слідами його заходів і відмовилися висвячувати одружених кандидатів. Три інші єпархії (Мукачеве, Пряшів і Крижевці) також не наполягали на обов'язковому целібаті. Інакше розвинулася ситуація в діаспорі: у США, Канаді, Бразилії й Аргентині, де українські католицькі спільноти почали утворюватися в 1880-90-их роках, і великі громади іммігрантів з Галичини і Закарпаття переселилися назавжди. Циркуляр Конгрегації поширення віри від 1 жовтня 1890 року, звернений до українських єпископів Австро-Угорщини, забороняв одруженим священникам бути душпастирями своїх земляків в Америці. Цю пересторогу повторювали кілька разів, хоч їй не завжди підпорядковувалися. Більшість священників, що поселилися в США, були одружені і привезли з собою своїх жінок і дітей. Ті, що прибули до Канади й Бразилії, були здебільшого монахами. Опозиція Риму до одруженого духовенства під впливом місцевої ієрархії латинського обряду, призвела до того, що багато священників і вірних перейшли до Російської Православної Церкви. Папський декрет «Cum episcopo» 17 серпня 1914, що встановлював окрему українську греко-католицьку юрисдикцію в США, не згадував про заборону одруженого духовенства. Однак вона була відновлена 1929 з рішучою вимогою її дотримуватися. Це призвело до розколу закарпатського екзархату в Пітсбурзі, коли близько 100 000 вірних відокремилися й створили православною єпархію, пов'язану з Константинопольським патріархом. З новим напливом іммігрантів із Західної Європи після Другої світової війни Римська Курія погодилася з фактом, щоб з ними приїхали одружені священники з України. Проте виявилося, що це було виняткове послаблення, бо заборону висвячувати одружених кандидатів або запрошувати їх з Європи для українців у Північній і Південній Америці та Австралії повторювали кілька разів у 1970-х роках. Толеровано, однак, і дозволено виконувати душпастирські обов'язки тим священникам, що були висвячені в Європі й емігрували до США або Канади. Римська Курія поширює закон целібату й на українських католиків у Західній Європі, а нещодавно й у Польщі. Українці на Галичині, Закарпатті, у Чехо-Словаччині та Югославії цій забороні не підлягають. Світський рух українців-католиків, як також священників з Товариства св. Андрея, відстоюють перед Ватиканом одружене духовенство, хоч і без великого успіху.
rdf:langString
獨身主義(英語：Celibacy)是自願未婚、性禁慾或兩者兼有的狀態。很多人因為不同原因保持獨身，可能是為了追求理想，或为了保留個人自由不想受拘束，或因为宗教禁欲主义等等。独身主义与禁欲主张部分相通。不同的宗教對於獨身主義看法各不相同，例如猶太教強烈反對獨身。
xsd:nonNegativeInteger
61573
