Cassius Chaerea
http://dbpedia.org/resource/Cassius_Chaerea an entity of type: Thing
Kasio Ĥereo (latine Cassius Chaerea, ?–41 p.K.) estis tribunuso de la pretora gvardio, precipe konata kiel mortiginto de la imperiestro Kaligulo. Laŭ Tacito, antaŭ la servo de Ĥereo ĉe Praetorianoj, li distingiĝis per sia kuraĝo kaj lerteco helpi submeti la ribelon en la ĝermana landlimo tuj post la morto de Aŭgusto Cezaro en la jaro 14 n.e. Ĥereo estis ĉikanita fare de la pli kaj pli malstabila imperiestro, kaj koleriĝis ĉar Kaligulo mokis pro lia voĉo kaj supozita aŭ reala virineco.
rdf:langString
Casio Querea (en latín Cassius Chaerea), fue un militar romano del siglo I.
rdf:langString
Cassius Chaerea, mort en 41, est un centurion de l'armée de Germanicus qui sert dans la garde prétorienne sous l'empereur Caligula, qu'il assassine.
rdf:langString
(Gaius) Cassius Chaerea was een centurio in het exercitus Germanicus inferior in 14 n.Chr. Hij wist zich tijdens de muiterij in veiligheid te brengen.Later diende hij als tribunus praetorianus onder Caligula, maar werd door deze keizer voor verwijfd uitgemaakt. Samen met zijn collega nam hij deel aan de samenzwering in 41 en vermoordde Caligula op 24 januari.. Vervolgens liet hij diens vrouw en dochter ombrengen. Toen hij zich echter tegen de uitroeping van Claudius tot princeps verzette, werd hij beschuldigd van een samenzwering tegen Claudius en zelf terechtgesteld.
rdf:langString
Kasjusz Cherea (łac. Cassius Chaerea, ur. 12 p.n.e., zm. 41 n.e. w Rzymie) – rzymski żołnierz, trybun wojskowy pretorianów, tyranobójca.
rdf:langString
Cássio Quereia (em latim: Cassius Chaerea; 12 a.C. – 41) foi um membro da guarda pretoriana que esteve envolvido no assassinato do imperador romano Calígula.
rdf:langString
Cassius Chaerea, död i januari 41, var (tribun) i praetoriangardet under kejsar Caligula. År 41 mördade Chaerea och två andra soldater Caligula.
rdf:langString
Гай Ка́ссий Херея́ (лат. Gaius Cassius Chaerea; казнён вскоре после 24 января 41 года, Рим, Римская империя) — офицер преторианской гвардии времён правления императора Калигулы. Возглавив заговор, организовал убийство принцепса в январе 41 года, за что впоследствии был казнён Клавдием.
rdf:langString
Gai Casi Quèrees (en llatí Caius Cassius Chaerea) va ser l'assassí de l'emperador Calígula. Era tribú d'una cohort pretoriana i es diu que va conspirar contra l'emperador en part pel seu noble esperit i amor a la llibertat, en part pel seu disgust davant les crueltats de Calígula, també per la sospita de què la confiança i el favor que li mostrava Calígula fos l'inici de la seva destrucció, i sobretot pels insults de l'emperador, que el ridiculitzava i l'acusava de ser efeminat i li deia Venus i Príap, cosa que divertia als soldats.
rdf:langString
Cassius Chaerea (? – 41 Řím)byl velitel Pretoriánské gardy (podle Suetonia byl pouze jedním z pretoriánských tribunů), jmenovaný nejspíš až za císaře Caliguly. Stal se vůdcem spiknutí s cílem zavraždit Caligulu a (údajně) obnovit republiku. Císařova vražda se spiklencům podařila, nikoliv už ovšem další kroky. Po několika hodinách chaosu provolala Pretoriánská garda bez vědomí Cassia císařem Claudia, jediného přeživšího následníka Julsko-klaudijského rodu.
rdf:langString
Cassius Chaerea († 41 n. Chr.) war ein römischer Prätorianertribun, der an der Ermordung des römischen Kaisers Caligula beteiligt war. Unter dem Feldherrn Germanicus diente Cassius Chaerea im Jahr 14 als junger Mann in Germania inferior im Rang eines Centurio in einer dort stationierten Legion. Bei der Meuterei der Legionen konnte er sich der angedrohten Misshandlung oder Tötung widersetzen.
rdf:langString
Cassius Chaerea (Classical Latin: [ˈkʰae̯rea]) was a Roman soldier and officer who served as a tribune in the army of Germanicus and in the Praetorian Guard under the emperor Caligula, whom he eventually assassinated in AD 41. According to Tacitus, before Chaerea's service in the Praetorians, he distinguished himself with his bravery and skill in helping to subdue the mutiny on the Germanic frontier immediately after the death of Augustus in AD 14.
rdf:langString
Cassio Cherea (12 a.C. – Roma, gennaio o febbraio 41) è stato un politico romano, di origine patrizia. Secondo quanto scrive Tacito nei suoi Annali, nel 9 d.C. partecipò alla guerra in Germania con il ruolo di centurione. Nel 35 fu fatto questore.In disaccordo con l'operato dell'imperatore Caligola e vessato dalle sue continue criminali richieste (come quella di disporre liberamente delle mogli dei senatori), nel 41, quando era tribuno militare dei pretoriani, partecipò alla congiura ordita da cavalieri e senatori, e uccise personalmente l'imperatore.Per questo fu fatto giustiziare dal successore di Caligola, l'imperatore Claudio.
rdf:langString
Кассій Херея (лат. Cassius Chaerea, ? — 41 рік н. е.) — сотник в армії Германіка. Служив у преторіанській гвардії імператора Калігули та взяв участь у його вбивстві. За словами Тацита до служби у преторіанській гвардії Кассій відзначився хоробрістю і компетентністю під час придушення заколоту на германському кордоні відразу ж після смерті Августа. Кассій був стурбований все більшою непостійністю імператора, а також вульгарною поведінкою, яка його принижувала. Не витримавши знущань, Херея запланував вбити Калігулу на , які відбувалися в січні 41 року.
rdf:langString
rdf:langString
Cassius Chaerea
rdf:langString
Gai Cassi Quèrees
rdf:langString
Cassius Chaerea
rdf:langString
Cassius Chaerea
rdf:langString
Kasio Ĥereo
rdf:langString
Casio Querea
rdf:langString
Cassius Chaerea
rdf:langString
Cassio Cherea
rdf:langString
Cassius Chaerea
rdf:langString
Kasjusz Cherea
rdf:langString
Кассий Херея
rdf:langString
Cássio Quereia
rdf:langString
Cassius Chaerea
rdf:langString
Кассій Херея
rdf:langString
Cassius Chaerea
rdf:langString
Cassius Chaerea
xsd:integer
30874250
xsd:integer
1119781588
rdf:langString
January or February, 41 AD
rdf:langString
Roman
rdf:langString
Tribunus Militum
rdf:langString
Quereas
rdf:langString
Gai Casi Quèrees (en llatí Caius Cassius Chaerea) va ser l'assassí de l'emperador Calígula. Era tribú d'una cohort pretoriana i es diu que va conspirar contra l'emperador en part pel seu noble esperit i amor a la llibertat, en part pel seu disgust davant les crueltats de Calígula, també per la sospita de què la confiança i el favor que li mostrava Calígula fos l'inici de la seva destrucció, i sobretot pels insults de l'emperador, que el ridiculitzava i l'acusava de ser efeminat i li deia Venus i Príap, cosa que divertia als soldats. Va formar part d'una conspiració amb Corneli Sabí i altres nobles romans, i van decidir que actuarien durant els Jocs Palatins establerts en honor d'August. El quart dia dels jocs, quan l'emperador anava del teatre al seu palau, els conspiradors el van atacar en un carrer estret, i el van matar. Quèrees va donar el primer cop. Era el dia 24 de gener de l'any 41. En la confusió que va seguir, alguns dels conspiradors van ser morts per la guàrdia germànica de l'emperador, però uns altres, entre els quals hi havia Quèrees, van escapar cap al palau. Després, Cassi Quèrees va fer matar l'esposa de Calígula, Cesònia i la seva filla. Va proclamar la República des del palau i els senadors en un principi el van recolzar, i també els cònsols, que van donar com a consigna de la nit la paraula "Llibertat". Però l'endemà Claudi va ser proclamat emperador pels pretorians, i el seu primer acte va ser condemnar a mort a Quèrees i als altres conspiradors. Quèrees va afrontar la seva mort amb gran valentia i el botxí va fer servir, a petició de Quèrees, la mateixa espasa amb què havia assassinat Calígula. En els dies següents el poble va fer ofrenes als manes de Quèrees.
rdf:langString
Cassius Chaerea (? – 41 Řím)byl velitel Pretoriánské gardy (podle Suetonia byl pouze jedním z pretoriánských tribunů), jmenovaný nejspíš až za císaře Caliguly. Stal se vůdcem spiknutí s cílem zavraždit Caligulu a (údajně) obnovit republiku. Císařova vražda se spiklencům podařila, nikoliv už ovšem další kroky. Po několika hodinách chaosu provolala Pretoriánská garda bez vědomí Cassia císařem Claudia, jediného přeživšího následníka Julsko-klaudijského rodu. Tato událost bývá vykládána jako znak nepřipravenosti onoho spiknutí, když si velitel gardy nedokázal zajistit činy své vlastní jednotky. Cassius Chaerea i další chycení spiklenci byli na rozkaz nového císaře Claudia popraveni, nejspíše již 25. ledna 41, den po smrti Caliguly. Veřejnosti je tato postava známa především z románu Roberta Gravese "Já, Claudius" a "Claudius Bůh a jeho žena Messalina". Spisovatel postavu Cassia Chaerey umístil do děje románu na několika místech, v různých časových obdobích, a líčí ho v neobyčejně příznivém světle, včetně pohnutek k provedení Caligulovy vraždy. V britském televizním seriálu Já, Claudius z roku 1976, který byl natočen velice věrně podle literární předlohy, Cassia Chaereu hrál britský herec Sam Dastor.
rdf:langString
Kasio Ĥereo (latine Cassius Chaerea, ?–41 p.K.) estis tribunuso de la pretora gvardio, precipe konata kiel mortiginto de la imperiestro Kaligulo. Laŭ Tacito, antaŭ la servo de Ĥereo ĉe Praetorianoj, li distingiĝis per sia kuraĝo kaj lerteco helpi submeti la ribelon en la ĝermana landlimo tuj post la morto de Aŭgusto Cezaro en la jaro 14 n.e. Ĥereo estis ĉikanita fare de la pli kaj pli malstabila imperiestro, kaj koleriĝis ĉar Kaligulo mokis pro lia voĉo kaj supozita aŭ reala virineco.
rdf:langString
Cassius Chaerea (Classical Latin: [ˈkʰae̯rea]) was a Roman soldier and officer who served as a tribune in the army of Germanicus and in the Praetorian Guard under the emperor Caligula, whom he eventually assassinated in AD 41. According to Tacitus, before Chaerea's service in the Praetorians, he distinguished himself with his bravery and skill in helping to subdue the mutiny on the Germanic frontier immediately after the death of Augustus in AD 14. Chaerea was disturbed by the increasingly unbalanced Caligula, and was angered at the Emperor's mocking of his voice and of his supposed or real effeminacy. Suetonius reported that whenever Caligula had Chaerea kiss his ring, Caligula would "hold out his hand to kiss, forming and moving it in an obscene fashion". Chaerea was also made to use degrading watch-words at night, including "Venus" (slang for a male eunuch) and "Priapus" (erection). Unable to bear this deliberate provocation any longer, Chaerea planned to assassinate Caligula during the held in January 41. Caligula was despised by many people and Chaerea's plot was one of several that formed around the same time, eventually coalescing into one broad conspiracy involving a number of Praetorians, Senators, and Equestrians. On 24 January Chaerea struck, and Caligula was stabbed to death. At the same time, Caligula's wife Caesonia and daughter Julia Drusilla were murdered, completing the task of destroying the emperor's immediate family. Chaerea was sympathetic to his fellow conspirators in the Senate, and sought the destruction of the Principate. But Chaerea did not control the loyalty of the majority of the Praetorians, who quickly proclaimed Caligula's uncle, Claudius, as emperor. Shortly afterwards, Chaerea was sentenced to death, one of the few assassins to be actually condemned. Chaerea requested to be executed with his personal sword, and this soon was granted.
rdf:langString
Cassius Chaerea († 41 n. Chr.) war ein römischer Prätorianertribun, der an der Ermordung des römischen Kaisers Caligula beteiligt war. Unter dem Feldherrn Germanicus diente Cassius Chaerea im Jahr 14 als junger Mann in Germania inferior im Rang eines Centurio in einer dort stationierten Legion. Bei der Meuterei der Legionen konnte er sich der angedrohten Misshandlung oder Tötung widersetzen. Später wurde er Tribun der Prätorianergarde in Rom. Kaiser Caligula soll ihn ständig gedemütigt und als verweichlicht verspottet haben. Aus Rache begann er mit seinem Mittribun Cornelius Sabinus eine Verschwörung gegen den Kaiser, der Caligula am 24. Januar 41 zum Opfer fiel. Chaerea ließ auch Caligulas Frau Caesonia und ihre Tochter töten. Er war gegen die Ausrufung des Claudius zu Caligulas Nachfolger. Noch bevor Claudius Kaiser geworden war, ließ er Chaerea in einem Eilverfahren aufgrund des Vorwurfs der Verschwörung durch ein hastig zusammengestelltes consilium aburteilen und hinrichten. Das Gericht kam zu der Auffassung, dass das Motiv ehrenhaft und der Taterfolg selbst zu begrüßen sei, die Täter jedoch wegen anmaßender Treuelosigkeit ihr Leben verwirkt hätten. Dies sollte auch als Abschreckung möglicher Nachahmer wirken.
rdf:langString
Casio Querea (en latín Cassius Chaerea), fue un militar romano del siglo I.
rdf:langString
Cassius Chaerea, mort en 41, est un centurion de l'armée de Germanicus qui sert dans la garde prétorienne sous l'empereur Caligula, qu'il assassine.
rdf:langString
(Gaius) Cassius Chaerea was een centurio in het exercitus Germanicus inferior in 14 n.Chr. Hij wist zich tijdens de muiterij in veiligheid te brengen.Later diende hij als tribunus praetorianus onder Caligula, maar werd door deze keizer voor verwijfd uitgemaakt. Samen met zijn collega nam hij deel aan de samenzwering in 41 en vermoordde Caligula op 24 januari.. Vervolgens liet hij diens vrouw en dochter ombrengen. Toen hij zich echter tegen de uitroeping van Claudius tot princeps verzette, werd hij beschuldigd van een samenzwering tegen Claudius en zelf terechtgesteld.
rdf:langString
Kasjusz Cherea (łac. Cassius Chaerea, ur. 12 p.n.e., zm. 41 n.e. w Rzymie) – rzymski żołnierz, trybun wojskowy pretorianów, tyranobójca.
rdf:langString
Cassio Cherea (12 a.C. – Roma, gennaio o febbraio 41) è stato un politico romano, di origine patrizia. Secondo quanto scrive Tacito nei suoi Annali, nel 9 d.C. partecipò alla guerra in Germania con il ruolo di centurione. Nel 35 fu fatto questore.In disaccordo con l'operato dell'imperatore Caligola e vessato dalle sue continue criminali richieste (come quella di disporre liberamente delle mogli dei senatori), nel 41, quando era tribuno militare dei pretoriani, partecipò alla congiura ordita da cavalieri e senatori, e uccise personalmente l'imperatore.Per questo fu fatto giustiziare dal successore di Caligola, l'imperatore Claudio. Cherea aveva motivazioni personali per uccidere il suo princeps: Caligola sembra che spesso lo sbeffeggiasse, a causa dei toni acuti della sua voce, sostenendo che fosse effeminato e chiamandolo "checca" (gunnis), o costringendolo ad usare per il suo servizio parole d'ordine come "Priapo", "Amore" o "Venere". Vi sarebbero state però anche ragioni politiche. Cassio Cherea è descritto nel celebre romanzo Io, Claudio, di Robert Graves, ed è rappresentato nella sua umanità simile ma complementare a quella di Caligola stesso nella tragedia Caligola, di Albert Camus. Infine appare come importante personaggio nel romanzo La dinastia, di Andrea Frediani.
rdf:langString
Cássio Quereia (em latim: Cassius Chaerea; 12 a.C. – 41) foi um membro da guarda pretoriana que esteve envolvido no assassinato do imperador romano Calígula.
rdf:langString
Cassius Chaerea, död i januari 41, var (tribun) i praetoriangardet under kejsar Caligula. År 41 mördade Chaerea och två andra soldater Caligula.
rdf:langString
Гай Ка́ссий Херея́ (лат. Gaius Cassius Chaerea; казнён вскоре после 24 января 41 года, Рим, Римская империя) — офицер преторианской гвардии времён правления императора Калигулы. Возглавив заговор, организовал убийство принцепса в январе 41 года, за что впоследствии был казнён Клавдием.
rdf:langString
Кассій Херея (лат. Cassius Chaerea, ? — 41 рік н. е.) — сотник в армії Германіка. Служив у преторіанській гвардії імператора Калігули та взяв участь у його вбивстві. За словами Тацита до служби у преторіанській гвардії Кассій відзначився хоробрістю і компетентністю під час придушення заколоту на германському кордоні відразу ж після смерті Августа. Кассій був стурбований все більшою непостійністю імператора, а також вульгарною поведінкою, яка його принижувала. Не витримавши знущань, Херея запланував вбити Калігулу на , які відбувалися в січні 41 року. Цю спробу здійснили Кассій Херея, Анній Вініціан і сенатори Публій Ноній Аспренат і Луцій Норбан Бальб. Дата вбивства була призначена на час Палатинських ігор, тобто 24 січня 41 року. Найбільше змовники остерігалися одного з охоронців Калігули — сильного та брутального германця, а також того, що під час ігор Калігула міг поїхати в Олександрію. Однак Гай з'явився на церемонію і вранці ввійшов у переповнений людьми театр, де показували п'єси Катулли. Оскільки Калігула мав звичку у середині дня відправлятися в лазню та на другий сніданок, змовники планували напасти на нього в одному з вузьких підземних переходів. Однак Гай в цей день вирішив залишитися. вирішив попередити Херею, що момент упущений, але Гай притримав його за край тоги, запитавши дружнім тоном, куди він іде, і Вініціан залишився. , не витримавши, став радити йому покинути театр. Коли нарешті Гай зі своїм оточенням став виходити, дядько Калігули, Клавдій, Марк Вініцій та Валерій Азіатик приготувалися. Калігула йшов зі своїм другом Павлом Аррунцієм і раптом вирішив скоротити шлях до лазень. По дорозі Гай зупинився, щоб поговорити з молоддю, і за цей час заколотники встигли переміститися. Херея запитав у нього традиційний вульгарний пароль, яким Гай жартував над ним, і почув звичну уїдливу відповідь, що було умовним сигналом (за іншою версією Гай промовив «Юпітер», на що Херея кинув «accipe ratum» — «отримуй своє»). Гай отримав несильний удар між шиєю та плечима і спробував втекти, але один із змовників, Сабін, завдав йому другого удару. Змовники оточили Гая і Херея крикнув Сабіну формулу, що традиційно використовувалася при жертвоприношенні — «hoc age» (роби це), після чого Сабін завдав чергового удару в груди. Після того, як один з кинджалів потрапив у щелепу, Калігулі завдали ще низку ударів по вже мертвому тілу. У той же час за наказом Хереї центуріоном Лупом була вбита й дружина і дочка . Так завершилось знищення імператорської сім'ї. Кассій з розумінням поставився до своїх колег змовників в Сенаті, адже йому дуже хотілося знищення принципату. На жаль для Кассія він не мав лояльності більшості преторіанців. Незабаром після цього він був засуджений до смертної кари. Він був одним з небагатьох вбивць, що були насправді засуджені. Кассій попросив для виконання його вироку ту ж зброю, якою він вбивав імператора.
xsd:nonNegativeInteger
4959
rdf:langString
Quereas
xsd:gYear
0041