Casemate ironclad
http://dbpedia.org/resource/Casemate_ironclad an entity of type: ArchitecturalStructure
The casemate ironclad was a type of iron or iron-armored gunboat briefly used in the American Civil War by both the Confederate States Navy and its adversary, the Union Navy. Compared to the turreted ironclad warships that became standard, the casemate ironclad did not have its individual (often paired) cannons encased in a separate armored gun deck/turret, but instead had a single (often sloped) casemate structure, or armored citadel, on the main deck housing the entire gun battery. As the guns were carried on the top of the ship yet still fired through fixed gunports, the casemate ironclad is seen as an intermediate stage between the traditional broadside frigate and the modern warships.
rdf:langString
Ein Kasemattendeck (Schiffskasematte) ist die Bezeichnung für gepanzerte Geschütze auf dem Deck eines Kriegsschiffes.
rdf:langString
La corazzata a casamatta è un tipo di nave corazzata, utilizzata soprattutto durante la guerra civile americana. Rispetto alla nave corazzata tradizionale, la corazzata a casamatta non ha i suoi cannoni posti sul ponte di una batteria, ma presenta invece una struttura a casamatta (spesso inclinata) sul ponte principale. Dato che i cannoni sono montati sulla parte superiore della nave e quindi devono sparare attraverso dei portelli fissi, la corazzata a casamatta è vista come una nave intermedia tra le fregate tradizionali e le navi da guerra moderna.
rdf:langString
Казематний панцерник — тип залізного броньованого судна, який недовго використовували під час громадянської війни в США. У порівнянні з баштовими панцерниками, які стали стандартом, казематні панцерники не мали гармат на броньованій гарматній палубі, але мали казематну структуру (часто скошену) на головній палубі, де було встановлено гармати. Гармати розташовувалися на верхній частині корабля і стріляли через фіксовані гарматні порти. Казематні панцерники стали перехідним етапом від традиційних фрегатів з бортовим залпом до сучасних бойових кораблів.
rdf:langString
rdf:langString
Kasemattendeck
rdf:langString
Casemate ironclad
rdf:langString
Corazzata a casamatta
rdf:langString
Казематний панцерник
xsd:integer
6844706
xsd:integer
1123705772
rdf:langString
The casemate ironclad was a type of iron or iron-armored gunboat briefly used in the American Civil War by both the Confederate States Navy and its adversary, the Union Navy. Compared to the turreted ironclad warships that became standard, the casemate ironclad did not have its individual (often paired) cannons encased in a separate armored gun deck/turret, but instead had a single (often sloped) casemate structure, or armored citadel, on the main deck housing the entire gun battery. As the guns were carried on the top of the ship yet still fired through fixed gunports, the casemate ironclad is seen as an intermediate stage between the traditional broadside frigate and the modern warships.
rdf:langString
Ein Kasemattendeck (Schiffskasematte) ist die Bezeichnung für gepanzerte Geschütze auf dem Deck eines Kriegsschiffes.
rdf:langString
La corazzata a casamatta è un tipo di nave corazzata, utilizzata soprattutto durante la guerra civile americana. Rispetto alla nave corazzata tradizionale, la corazzata a casamatta non ha i suoi cannoni posti sul ponte di una batteria, ma presenta invece una struttura a casamatta (spesso inclinata) sul ponte principale. Dato che i cannoni sono montati sulla parte superiore della nave e quindi devono sparare attraverso dei portelli fissi, la corazzata a casamatta è vista come una nave intermedia tra le fregate tradizionali e le navi da guerra moderna. Nel suo aspetto generale, una corazzata a casamatta consisteva in un taglio basso con una piccola opera morta, sul quale veniva costruita una struttura a casamatta blindata. Questo casamatta ospitava da 2 a 15 cannoni, la maggior parte dei quali in posizioni murata come nelle classiche navi da guerra. La pesante corazzatura della casamatta (le corazzate a casamatta della Confederazione arrivarono ad utilizzare corazzature a tre strati d'acciaio) era fissata a grossi supporti di legno ed era inclinata in modo da deviare i colpi diretti (un'inclinazione a 35 gradi divenne rapidamente lo standard). L'armatura venne applicata anche alla parte dello scafo al di sopra della linea di galleggiamento. La casamatta era spesso a forma di scatola, con forme ad ottagono che apparvero nelle ultime fasi della guerra. Dalla cima della casamatta sporgeva una vedetta blindata che serviva da torretta di navigazione, e una o due ciminiere. Mentre la nave corazzata tradizionale aveva l'armamento disposto in bordata dietro fiancate corazzate verticali, in questo caso si avevano fiancate inclinate e armamento anche in caccia e in ritirata. Quelli tradizionali avevano al massimo due cannoni montati su affusti girevoli sopra il ponte di batteria e non protetti da blindatura. La corazzata a casamatta era azionata a vapore, sia per mezzo di eliche o da ruote a pale, non ha bisogno di vele o alberi, anche se a volte, quando non era in combattimento, temporaneamente furono aggiunte puleggia-alberi, aste di bandiere, gruette, e tendalini. All'interno della casamatta, i cannoni furono alloggiati su di un ponte continuo. Diversamente dai monitori, i cannoni dovevano sparare attraverso portelli fissi e pertanto la mira era possibile spostando il cannone rispetto al boccaporto. Ciò era laborioso e spesso erano necessari fino a 20 uomini per caricare, mirare, far fuoco e pulire un cannone; anche con questa mano d'opera, il tasso di fuoco non superava un colpo ogni cinque minuti. Anche se l'Unione utilizzò con successo una flotta di corazzate a casamatta nella campagna del Mississippi, la corazzata a casamatta fu principalmente associata alla Confederazione. Ciò fu dovuto in parte alla Battaglia di Hampton Roads, in cui l'Unione con il monitore USS Monitor e la corazzata a casamatta confederata CSS Virginia duellarono, dando origine alla nozione popolare che Il Nord aveva la "Monitor" mentre il Sud aveva la (casamatta) "Corazzata". In effetti, la Confederazione concentrò i propri sforzi sulle corazzate a casamatta come mezzo per forzare i blocchi dell'Unione contro i loro porti, ma questa fu una scelta dettata dalla tecnologia e dai materiali disponibili, piuttosto che dalla fiducia nelle possibilità di questo tipo.
rdf:langString
Казематний панцерник — тип залізного броньованого судна, який недовго використовували під час громадянської війни в США. У порівнянні з баштовими панцерниками, які стали стандартом, казематні панцерники не мали гармат на броньованій гарматній палубі, але мали казематну структуру (часто скошену) на головній палубі, де було встановлено гармати. Гармати розташовувалися на верхній частині корабля і стріляли через фіксовані гарматні порти. Казематні панцерники стали перехідним етапом від традиційних фрегатів з бортовим залпом до сучасних бойових кораблів. Перші казематні панцерники являли собою невисокий корпус з малим надводним бортом, на якому було розташовано казематну надбудову. В казематі розташовувалися від 2 до 15 гармат, більшість з яких могли вести бортовий вогонь як класичні бойові кораблі (лінійні і фрегати). Каземат мав важке бронювання (більш пізні панцерники Конфедерації мали три шари 2-дюймової сталі) на масивній дерев'яній підкладці. Крім того, стінки мали скоси, щоб відбивати снаряди (стандартом став кут нахилу в 35 градусів). Також броню мав корпус над ватерлінією. Каземат був коробкоподібний, пізніше з'явилися восьмикутні каземати. На башті каземату знаходилася броньована надбудова, яка виконувала роль містка, а також одна або дві димові труби. Рухалися казематні панцерники завдяки паровій машині, за допомогою гвинтів або гребних коліс, вони не потребували вітрил або щогл, хоча інколи, коли вони не були у бою, встановлювалися тимчасові щогли зі шківами для підняття сигналів, флагштоки, шлюпбалки та тенти. У казематі гармати розташовували на одній палубі. На відміну від баштових панцерників, гармати стріляли через фіксовані порти, тому для пострілу гармату потрібно було висунути у гарматний порт. Це була важка праця, тому інколи потрібно було 20 матросів для заряджання, наведення, здійснення пострілу та чищення гармати, і навіть за цих умов з гармати можна було зробити один постріл за п'ять хвилин. Хоча Союз успішно використовував значний флот казематних річкових панцерників у кампаніях на Міссісіпі та на Червоній річці, загалом казематні панцерники асоціюються з КША. Частково через битву на рейді Гемптон-Роудс, де баштовий панцерник Союзу USS Monitor та казематний панцерник Конфедератів CSS Virginia (інколи його називають Merrimack) вступили в бій один з одним, з'явилося твердження, що «На Півночі монітори, а на Півдні — (казематні) панцерники». По суті, Конфедерати зосередили зусилля на створенні казематних панцерників для прориву блокади своїх портів Союзом, але вибір було зроблено не через перспективність типу, а через технічні і матеріальні можливості. Являючи собою, по суті, плавучі батареї з броньованими цитаделями, хоча і рухливіші, низькобортні монітори Союзу та казематні панцерники Конфедератів були унікальними американськими розробками, але концепцію броньованої цитаделі на бойовому кораблі, з головним озброєнням, у останній чверті 19-го століття випробували європейські флоти, особливо французи та британці, в значній мірі отримавши натхнення після бою на рейді Гемптон-Роудс. В результаті в Великій Британії з'явилися панцерні фрегати або бойові кораблі з високим надводним бортом, які отримали назву «кораблі з центральною батареєю», а французи створили «казематні» або «барбетні» (якщо цитадель була круглої форми) кораблі, які могли ходити океаном, на відміну від американських зразків (окрім CSS Stonewall Конфедерації, який був єдиним барбетним/казематним панцерником з високим надводним бортом та казематного панцерника Союзу з низьким бортом, але мореплавним, USS Dunderberg). Першими британськими подібними кораблями були HMS Bellerophon (1865) та HMS Hercules (1868). Французькими зразками стали Brasil (казематний побудований для Бразилії у 1865 панцерник. Пізніше на ньому було зрізано щогли і він став схожий на панцерники Конфедератів) та Redoutable (барбетний панцерник, перший сталевий бойовий корабель, побудований у 1878). Проте, всі адміралтейства прийняли рішення, що казематні панцерники це тупикова гілка розвитку і надали перевагу баштовим кораблям, що і підтвердила поява в 1906 році «Дредноута». У результаті, до 1910 на службі у флотах не залишилося жодного казематного панцерника.
xsd:nonNegativeInteger
14677
