Canon (hymnography)
http://dbpedia.org/resource/Canon_(hymnography) an entity of type: Thing
Ο Κανών είναι ένα ποιητικό είδος της Βυζαντινής Μουσικής, που κυριάρχησε στην υμνογραφία της Εκκλησίας από τον 9ο αι. και αντικατέστησε το Κοντάκιο. Ψάλλεται στην ακολουθία τού Όρθρου και αλλού. Μεγάλοι δημιουργοί Κανόνων (κανονογράφοι) είναι ο Ανδρέας Κρήτης, ο Ιωάννης Δαμασκηνός και ο Κοσμάς ο Μελωδός.
rdf:langString
正典（せいてん、Canon, カノン）とは、ある宗教において公式に信者が従うべき基準として確立されている文書をいう。経典（けいてん）とも。正典で無いものは外典と呼ばれる。この項目では宗教的な正典全般について述べる。 ユダヤ教・キリスト教における正典としての聖書については「聖書正典」を、キリスト教におけるカノンについては「カノン#キリスト教」を参照
rdf:langString
Een kanon is een gestructureerde hymne gebruikt in een aantal oosters-orthodoxe diensten. Het bestaat uit negen odes, soms lofzangen of liedjes, afhankelijk van de vertaling, gebaseerd op de Bijbelse Canticum. De teksten van de Byzantijnse kanones waren niet helemaal oorspronkelijke creaties maar samenstellingen van archetype frasen. Ook hun melodieën waren niet helemaal oorspronkelijk.
rdf:langString
Кано́н (греч. κανών — правило, норма) — основанный на библейских песнях многострофный жанр православной богослужебной гимнографии, посвящённый прославлению какого-либо праздника или святого. Канон входит в состав утрени, повечерия, воскресной полунощницы, отпевания, панихиды, соборования и некоторых других богослужений, а также может совершаться на молебнах и в келейной (домашней) молитве. Полный канон состоит из девяти частей, или песней, однако все девять песней используются редко.
rdf:langString
A canon (Greek: κανών, romanized: kanōn) is a structured hymn used in a number of Eastern Orthodox services. It consists of nine odes, based on the Biblical canticles. Most of these are found in the Old Testament, but the final ode is taken from the Magnificat and Song of Zechariah from the New Testament.
rdf:langString
Kanon (κανών) ist die Bezeichnung für einen nach bestimmten Regeln aufgebauten, mehrteiligen Hymnentext, der in einigen Horen des Stundengebets in den orthodoxen Kirchen verwendet wird. Er besteht aus insgesamt neun gegliederten Abschnitten, Oden genannt, deren Grundlage jeweils ein Canticum aus der Bibel bildete, das durch Hymnenstrophen (Troparien) ergänzt wurde. In der weiteren Entwicklung entfielen vielfach die biblischen Cantica.
rdf:langString
Un canon est une hymne en usage lors des offices de nombreuses Églises d'Orient – Églises orthodoxes et Églises catholiques de rite byzantin. Il comporte neuf odes, appelées parfois cantiques ou chants, fondées sur les cantiques bibliques. La plupart de ces chants sont extraits de l'Ancien Testament mais les odes finales proviennent du Magnificat et du Bénédictus qui sont dans le Nouveau Testament. Par clarté, on parlera ici de cantique pour parler des textes bibliques proprement dits et d’ode pour les hymnes liturgiques composés à partir des textes bibliques.
rdf:langString
Кано́н (грец. κανών — брусок; прут; лінійка; правило, норма; лат. canon) — «церковне правило, догма; пісня на честь святого; усталена норма», у православному богослужінні — жанр церковної гімнографії: складний багатострофний твір, присвячений прославлянню якого-небудь свята чи святого. Входить до складу богослужінь ранньої, , опівнічниці та деяких інших. Так само канон читається на молебнях. Як жанр канон з'явився в середині VII ст. Перші канони було написано св. Андрієм Критським та св. Іоанном Дамаскином.
rdf:langString
rdf:langString
Kanon (orthodoxe Liturgie)
rdf:langString
Κανόνας (υμνογραφία)
rdf:langString
Canon (hymnography)
rdf:langString
Canon (hymnographie)
rdf:langString
正典
rdf:langString
Kanon (hymne)
rdf:langString
Канон (песнопение)
rdf:langString
Канон (піснеспів)
xsd:integer
3645698
xsd:integer
1097922719
rdf:langString
Ο Κανών είναι ένα ποιητικό είδος της Βυζαντινής Μουσικής, που κυριάρχησε στην υμνογραφία της Εκκλησίας από τον 9ο αι. και αντικατέστησε το Κοντάκιο. Ψάλλεται στην ακολουθία τού Όρθρου και αλλού. Μεγάλοι δημιουργοί Κανόνων (κανονογράφοι) είναι ο Ανδρέας Κρήτης, ο Ιωάννης Δαμασκηνός και ο Κοσμάς ο Μελωδός.
rdf:langString
A canon (Greek: κανών, romanized: kanōn) is a structured hymn used in a number of Eastern Orthodox services. It consists of nine odes, based on the Biblical canticles. Most of these are found in the Old Testament, but the final ode is taken from the Magnificat and Song of Zechariah from the New Testament. The canon dates from the 7th century and was either devised or introduced into the Greek language by St. Andrew of Crete, whose penitential Great Canon is still used on certain occasions during Great Lent. It was further developed in the 8th century by Sts. John of Damascus and Cosmas of Jerusalem, and in the 9th century by Sts. Joseph the Hymnographer and Theophanes the Branded. Over time the canon came to replace the kontakion, a vestigial form of which is still used on several occasions and which has been incorporated into the performance of the canon. Each canon develops a specific theme, such as repentance or honouring a particular saint. Sometimes more than one canon can be chanted together, as frequently happens at Matins.
rdf:langString
Kanon (κανών) ist die Bezeichnung für einen nach bestimmten Regeln aufgebauten, mehrteiligen Hymnentext, der in einigen Horen des Stundengebets in den orthodoxen Kirchen verwendet wird. Er besteht aus insgesamt neun gegliederten Abschnitten, Oden genannt, deren Grundlage jeweils ein Canticum aus der Bibel bildete, das durch Hymnenstrophen (Troparien) ergänzt wurde. In der weiteren Entwicklung entfielen vielfach die biblischen Cantica. Die Grundform des Kanons ist im Großen Kanon von Andreas von Kreta aus dem 7. Jahrhundert zu sehen, der auch heute noch in der Großen Fastenzeit gebetet wird. Darauf aufbauend schufen im 8. und 9. Jahrhundert weitere Hymnographen, wie Johannes von Damaskus, Kosmas von Jerusalem bzw. Maiuma, Joseph Hymnographos, Theophanes Graptos u. a., eine Vielzahl neuer Kanones.
rdf:langString
Un canon est une hymne en usage lors des offices de nombreuses Églises d'Orient – Églises orthodoxes et Églises catholiques de rite byzantin. Il comporte neuf odes, appelées parfois cantiques ou chants, fondées sur les cantiques bibliques. La plupart de ces chants sont extraits de l'Ancien Testament mais les odes finales proviennent du Magnificat et du Bénédictus qui sont dans le Nouveau Testament. Par clarté, on parlera ici de cantique pour parler des textes bibliques proprement dits et d’ode pour les hymnes liturgiques composés à partir des textes bibliques. Le canon date du VIIe siècle et fut institué en grec par André de Crète dont le Grand Canon de pénitence est encore chanté à certaines occasions lors du Grand Carême. Son usage fut développé au VIIIe siècle par Jean Damascène et Côme de Jérusalem et au IXe siècle par Joseph l'Hymnographe et Théodore Graptos. Au fil du temps, le canon finit par remplacer souvent le kontakion, une forme ancienne utilisée encore dans diverses occasions et qui a été intégrée aux exécutions du canon. Chaque canon développe un thème particulier, tel que la repentance ou la glorification d'un saint. Plusieurs canons peuvent être chantés lors d'un office, comme souvent lors de l'orthros.
rdf:langString
正典（せいてん、Canon, カノン）とは、ある宗教において公式に信者が従うべき基準として確立されている文書をいう。経典（けいてん）とも。正典で無いものは外典と呼ばれる。この項目では宗教的な正典全般について述べる。 ユダヤ教・キリスト教における正典としての聖書については「聖書正典」を、キリスト教におけるカノンについては「カノン#キリスト教」を参照
rdf:langString
Een kanon is een gestructureerde hymne gebruikt in een aantal oosters-orthodoxe diensten. Het bestaat uit negen odes, soms lofzangen of liedjes, afhankelijk van de vertaling, gebaseerd op de Bijbelse Canticum. De teksten van de Byzantijnse kanones waren niet helemaal oorspronkelijke creaties maar samenstellingen van archetype frasen. Ook hun melodieën waren niet helemaal oorspronkelijk.
rdf:langString
Кано́н (грец. κανών — брусок; прут; лінійка; правило, норма; лат. canon) — «церковне правило, догма; пісня на честь святого; усталена норма», у православному богослужінні — жанр церковної гімнографії: складний багатострофний твір, присвячений прославлянню якого-небудь свята чи святого. Входить до складу богослужінь ранньої, , опівнічниці та деяких інших. Так само канон читається на молебнях. Повний канон складається з 9 частин («пісень»). Кожна з пісень канону бере за основу відповідну біблійну пісню, при цьому події старозавітної історії трактуються символічно як передвістя новозавітних подій. Усі 9 пісень канону використовуються в богослужінні тільки у Великому каноні св. Андрія Критського. В інших випадках число пісень обмежується 2, 3, 4 або 8 піснями. Канони, в яких опущено другу пісню мають назву «восьмипіснець». Три- і чотирипісенні канони, що вживаються в богослужіннях Великого посту і П'ятидесятниці, називаються відповідно «трипіснець» і «чотирипіснець». Пісня канону складається з ірмосу (першої строфи, «зачину») і 4—6 тропарів. У піснях деяких канонів тропарів більше, у Великому каноні св. Андрія Критського — до 30. Зміст ірмосу безпосередньо пов'язаний з відповідною біблійною піснею (звідси його назва); наступні строфи — тропарі — приурочені до поточного свята чи святого. Коли канон читається на ранній, то між 8 і 9 піснями канону утрені співається пісня Богородиці «Величає душа моя Господа …» (Лк. 1:46-55) і приспів, що прославляє Богородицю, — «Чеснішу від херувимів…». У деякі з дванадесятих свят замість пісні Богородиці співаються особливі святкові співи. Після заключного тропаря кожної пісні канону співається катавасія — відповідний ірмос канону, що визначається уставом в залежності від дня. Найчастіше протягом року як катавасія співається ірмос «Відкрию уста мої» канону Благовіщення. У візантійських і сучасних грецьких канонах ірмоси й тропарі метрично схожі, що дозволяє співати тропарі на мелодико-ритмічну модель ірмосу. У слов'янських перекладах грецька віршована метрика не може бути скопійована, тому ірмос співається, а тропарі читаються. Виняток становить великодній канон, який співається цілком. Мелодія канону підпорядковується одному з восьми голосів, або гласів. Як жанр канон з'явився в середині VII ст. Перші канони було написано св. Андрієм Критським та св. Іоанном Дамаскином.
rdf:langString
Кано́н (греч. κανών — правило, норма) — основанный на библейских песнях многострофный жанр православной богослужебной гимнографии, посвящённый прославлению какого-либо праздника или святого. Канон входит в состав утрени, повечерия, воскресной полунощницы, отпевания, панихиды, соборования и некоторых других богослужений, а также может совершаться на молебнах и в келейной (домашней) молитве. Полный канон состоит из девяти частей, или песней, однако все девять песней используются редко.
xsd:nonNegativeInteger
12571