Cajal body
http://dbpedia.org/resource/Cajal_body an entity of type: WikicatTelomeres
Cajalovo tělísko je útvar uvnitř buněčného jádra dosahující velikosti 0,1–2 mikrometru. Obvykle se v jednom jádře vyskytuje 0–10 tělísek tohoto typu. Cajalova tělíska objevil v roce 1903 španělský neurobiolog Santiago Ramón y Cajal. V oblasti Cajalových tělísek se obvykle koncentrují zejména různé bílkoviny jadérka, transkripční faktory RNA polymerázy II, ale i částice snRNP a snoRNP sloužící k sestřihu RNA. Důležitým markerem Cajlových tělísek je dále protein . V dnešní době se zdá, že hrají roli v dozrávání snRNP a jiných ribonukleoproteinů v jádře, případně v jejich recyklaci. Podílí se tím na správném průběhu splicingu. Cajalova tělíska dále slouží ke zrání telomerázy, jejíž je příbuzná .
rdf:langString
カハール体（—たい）は球状の細胞内小器官の一部分で、増殖性細胞（腫瘍細胞あるいは神経細胞などの代謝がさかんな細胞）の核に見られる。
rdf:langString
Os corpos de Cajal ou corpos enovelados são suborganelos esféricos que podem ser encontrados no núcleo celular de células proliferativas, como as células tumorais, ou em células metabolicamente activas, como os neurónios. Foram relatados pela primeira vez por Santiago Ramón y Cajal, em 1903, que os nomeou de corpos acessórios nucleolares, devido à sua associação com o nucléolo de células neuronais. Os microscopistas electrónicos deram-lhes o nome de corpos enovelados devido à sua forma em cortes para microscopia. Pesquisas sobre os copos de Cajal foram aceleradas devido à descoberta da proteína Coilina.Mais recentemente, em honra de Ramón, foi-lhes dado o nome de corpos de Cajal.
rdf:langString
{{namespace detect | category = |main=| other= 真核细胞 细胞核 卡哈爾體 卡哈爾體（英語：Cajal body，或譯柯浩体），是存在于细胞核裡的细胞器。卡哈爾體是相当具保留性的核细胞器。到目前为止，在脊椎动物、果蝇、酵母菌，以及植物中均发现存在卡哈爾體。尽管卡哈爾體被发现已经100多年，卡哈爾體的确切功能还不是很明朗。初步证据顯示卡哈爾體可能与参与mRNA剪接的「snRNA－蛋白质复合体」的成熟有关。 1903年，西班牙医学家圣地亚哥·拉蒙-卡哈尔用高尔基染色法在兔和人的神经元细胞核内发现着色的除核仁外，还有一个黑点，他称之为「核仁附属体」（nucleolar accessory body）。之后一些科学家在其他生物的细胞核发现类似的结构，并给以不同的名称。直到1999年，美国细胞生物学家约瑟夫·G·加尔建议将这些相同的核细胞器重新命名为“卡哈爾體”以纪念它的发现者。
rdf:langString
جسيمات كاخال (بالإنجليزية: Cajal bodies) وتسمى كذلك الجسيمات الملتفة: هي جسيمات كروية نووية قطرها بين 0.3 و1.0 ميكرومتر وتتواجد في أنوية الخلايا المتكاثرة مثل الخلايا الجنينية والخلايا الورمية، أو الخلايا النشطة أيضيا مثل العصبونات. جسيمات كاخال هي عضيات لا تملك غشاء وتتكون في الغالب من البروتينات والرنا. أُبلِغ عنها أول مرة من قبل سانتياغو رامون إي كاخال سنة 1903، وسماها الجسيمات الملحقة بالنوية بسبب علاقتها بالنوية في الخلايا العصبية. أُعيد اكتشافها بالمجهر الإلكتروني وسميت بالجسيمات الملتفة نتيجة ظهورها كخيوط ملتفة في الصور الملتقطة بالمهجر الإلكتروني، ثم أعيد لاحقا تسميتها باسم مكتشفها. تسارعت البحوث حول جسيمات كاخال بعد اكتشاف واستنساخ الواسم البروتيني p80/Coilin. لجسيمات كاخال علاقة بعمليات الأيض ذات الصلة بالرنا مثل: تخليق ونضوج وإعادة تدوير (snRNP)، معالجة الرنا الرسول الخاص باله
rdf:langString
Cajal bodies (CBs) also coiled bodies, are spherical nuclear bodies of 0.3–1.0 µm in diameter found in the nucleus of proliferative cells like embryonic cells and tumor cells, or metabolically active cells like neurons. CBs are membrane-less organelles and largely consist of proteins and RNA. They were first reported by Santiago Ramón y Cajal in 1903, who called them nucleolar accessory bodies due to their association with the nucleoli in neuronal cells. They were rediscovered with the use of the electron microscope (EM) and named coiled bodies, according to their appearance as coiled threads on EM images, and later renamed after their discoverer. Research on CBs was accelerated after discovery and cloning of the marker protein p80/Coilin. CBs have been implicated in RNA-related metabolic
rdf:langString
Cajal-Körper („Cajal Bodies“ (CBs), „Coiled Bodies“) sind sphärische Sub-Organellen innerhalb des Zellkerns, die in sich schnell vermehrenden Zellen wie solchen in Embryonen oder Tumorzellen auftreten. Im Gegensatz zu Organellen des Cytoplasmas haben Cajal-Körper keine Membran, um ihren Inhalt von dem umgebenden Karyoplasma zu trennen. Sie enthalten Komponenten der RNA-Prozessierung, ihre genaue Funktion ist Gegenstand aktueller Forschung. Sie haben einen Durchmesser von 0,3–1,0 µm und bestehen aus RNA und Proteinen. In den Zellkernen von Säugetier-, Pflanzen- und Drosophila-Zellen kommen im Schnitt nur ein bis zwei dieser Körper vor, während in den Keimbläschen beim Krallenfrosch bis zu 100 CBs auftreten.
rdf:langString
Los Cuerpos de Cajal, Cuerpos accesorios de Cajal o Células de Cajal, en ocasiones denominados en la literatura anglosajona como Coiled bodies y abreviados como CBs fueron descritos por Santiago Ramón y Cajal en 1903. Son suborgánulos esféricos que se encuentran en el núcleo celular de las células en proliferación, como las tumorales, o bien metabólicamente activas como en las neuronas. Ramón y Cajal las denominó cuerpos accesorios nucleolares, debido a su asociación con el nucléolo en las neuronas. El nombre de Coiled bodies o cuerpos condensados se debe a su apariencia en microscopía electrónica. Actualmente se prefiere el nombre de cuerpos de Cajal en honor a Don Santiago, gracias al investigador JG Gall.
rdf:langString
Un corps cajal, aussi appelé corps enroulé, est un corps nucléaire sphérique de 0,3 à 1,0 µm de diamètre trouvé dans le noyau de cellules prolifératives telles que les cellules embryonnaires et les cellules tumorales, ou les cellules métaboliquement actives comme les neurones.
rdf:langString
I corpi di Cajal (CBs) detti anche coiled bodies, sono sub-organelli sferici dal diametro di 0.3-1.0 µm presenti nel nucleo di cellule con ampie capacità proliferative (esempio: cellule embrionali e cellule tumorali) o metabolicamente attive (esempio: neuroni). A differenza degli organelli citoplasmatici, i CBs non posseggono alcuna membrana fosfolipidica che separa il loro contenuto (principalmente proteine e RNA) dal circostante nucleoplasma.
rdf:langString
Cajallichamen (Cajal bodies of coiled bodies) zijn minuscule, bolvormige kernlichaampjes met een diameter van 0,3 tot 1,0 µm. Met name in de celkern van embryonale cellen en tumorcellen, of in metabolisch actieve cellen zoals neuronen komen deze lichaampjes voor. Cajallichamen zijn membraanloze microcompartimenten en bestaan grotendeels uit eiwitten en RNA. Ze werden voor het eerst beschreven door Santiago Ramón y Cajal in 1903. Ze werden herontdekt met behulp van de elektronenmicroscoop en werden later hernoemd naar hun ontdekker.
rdf:langString
Ciałka Cajala (CBs z ang. Cajal bodies) – sferyczne inkluzje, ziarnistości dostrzegane w jądrach komórkowych komórek proliferujących, jak komórki nowotworowe, czy komórki wysoce aktywne metabolicznie, jak neurony. Występują u organizmów wyższych (zwierzęta, rośliny, a także drożdże).
rdf:langString
Те́льце Каха́ля (ТК) (англ. Cajal body, CB) — образование в ядре клетки, присутствующее у некоторых ядерных организмов. Типичный размер телец Кахаля составляет 1—2 мкм, и в одной клетке может содержаться от 0 до 10 ТК. Клетки многих типов не имеют ТК, но ТК имеются в ядрах нейронов и раковых клеток. Основная функция телец Кахаля заключается в процессинге малых ядерных и малых ядрышковых РНК, а также сборке рибонуклеопротеиновых комплексов.
rdf:langString
Тільце Кахаля (ТК) — ділянка в ядрі клітини, наявна в усіх ядерних організмів. Звичайний розмір тілець Кахаля становить 1—2 мкм, а в одній клітині може міститись від 0 до 10 ТК. Клітини багатьох типів не мають ТК, але ці тільця наявні в ядрах нейронів і ракових клітин. Основна функція тілець Кахаля полягає в процесингу малих ядерних і , а також у збиранні рибонуклеопротеїнових комплексів.
rdf:langString
rdf:langString
جسيم كاخال
rdf:langString
Cajalovo tělísko
rdf:langString
Cajal-Körper
rdf:langString
Cuerpo de Cajal
rdf:langString
Cajal body
rdf:langString
Corps Cajal
rdf:langString
Corpo di Cajal
rdf:langString
カハール体
rdf:langString
Cajallichaam
rdf:langString
Ciałko Cajala
rdf:langString
Corpo de Cajal
rdf:langString
Тельце Кахаля
rdf:langString
卡哈爾體
rdf:langString
Тільце Кахаля
xsd:integer
912076
xsd:integer
1109477557
rdf:langString
Cajalovo tělísko je útvar uvnitř buněčného jádra dosahující velikosti 0,1–2 mikrometru. Obvykle se v jednom jádře vyskytuje 0–10 tělísek tohoto typu. Cajalova tělíska objevil v roce 1903 španělský neurobiolog Santiago Ramón y Cajal. V oblasti Cajalových tělísek se obvykle koncentrují zejména různé bílkoviny jadérka, transkripční faktory RNA polymerázy II, ale i částice snRNP a snoRNP sloužící k sestřihu RNA. Důležitým markerem Cajlových tělísek je dále protein . V dnešní době se zdá, že hrají roli v dozrávání snRNP a jiných ribonukleoproteinů v jádře, případně v jejich recyklaci. Podílí se tím na správném průběhu splicingu. Cajalova tělíska dále slouží ke zrání telomerázy, jejíž je příbuzná .
rdf:langString
جسيمات كاخال (بالإنجليزية: Cajal bodies) وتسمى كذلك الجسيمات الملتفة: هي جسيمات كروية نووية قطرها بين 0.3 و1.0 ميكرومتر وتتواجد في أنوية الخلايا المتكاثرة مثل الخلايا الجنينية والخلايا الورمية، أو الخلايا النشطة أيضيا مثل العصبونات. جسيمات كاخال هي عضيات لا تملك غشاء وتتكون في الغالب من البروتينات والرنا. أُبلِغ عنها أول مرة من قبل سانتياغو رامون إي كاخال سنة 1903، وسماها الجسيمات الملحقة بالنوية بسبب علاقتها بالنوية في الخلايا العصبية. أُعيد اكتشافها بالمجهر الإلكتروني وسميت بالجسيمات الملتفة نتيجة ظهورها كخيوط ملتفة في الصور الملتقطة بالمهجر الإلكتروني، ثم أعيد لاحقا تسميتها باسم مكتشفها. تسارعت البحوث حول جسيمات كاخال بعد اكتشاف واستنساخ الواسم البروتيني p80/Coilin. لجسيمات كاخال علاقة بعمليات الأيض ذات الصلة بالرنا مثل: تخليق ونضوج وإعادة تدوير (snRNP)، معالجة الرنا الرسول الخاص بالهستونات وصيانة القسيمات الطرفية. تُجمِّع جسيمات كاخال الرنا الذي يُستخدم بواسطة التيلوميراز لإضافة نوكليوتيدات إلى نهاية القسيمات الطرفية.
rdf:langString
Cajal-Körper („Cajal Bodies“ (CBs), „Coiled Bodies“) sind sphärische Sub-Organellen innerhalb des Zellkerns, die in sich schnell vermehrenden Zellen wie solchen in Embryonen oder Tumorzellen auftreten. Im Gegensatz zu Organellen des Cytoplasmas haben Cajal-Körper keine Membran, um ihren Inhalt von dem umgebenden Karyoplasma zu trennen. Sie enthalten Komponenten der RNA-Prozessierung, ihre genaue Funktion ist Gegenstand aktueller Forschung. Sie haben einen Durchmesser von 0,3–1,0 µm und bestehen aus RNA und Proteinen. In den Zellkernen von Säugetier-, Pflanzen- und Drosophila-Zellen kommen im Schnitt nur ein bis zwei dieser Körper vor, während in den Keimbläschen beim Krallenfrosch bis zu 100 CBs auftreten. Sie sind beteiligt an der Herstellung unterschiedlicher Arten von snRNPs, dies sind kleine nukleäre Ribonukleoproteinpartikel. Die Cajal-Körper werden mit einbezogen in RNA-Stoffwechselprozesse wie die Herstellung, Reifung und Abbau von snRNPs, Prozessierung histonischer mRNA und der Erhaltung von Telomeren. Der bekannteste dieser Prozesse ist die Modifikation und Montage von U-snRNPs, von denen einige schließlich das Spleißosom bilden. Cajal-Körper sind im Laufe der Evolution weitgehend unverändert geblieben. Entdeckt wurden sie zuerst von Santiago Ramón y Cajal im Jahr 1903, der sie aufgrund ihrer Assoziation mit den Zellkernen in neuronalen Zellen „nukleäre Hilfskörper“ nannte. Sie wurden später mit Elektronenmikroskopen wiederentdeckt und hier aufgrund ihrer Form als „Coiled Bodies“ benannt. Erst später wurden sie nach ihrem Entdecker bezeichnet. Die Forschung an den Cajal-Körpern beschleunigte sich, als man entdeckte, dass man das Protein p80/Coilin als Marker für diese Körper einsetzen konnte. Die Wechselwirkung von Coilin mit anderen Proteinen scheint die Effizienz von mehreren Kernprozessen durch Konzentration ihrer Komponenten im Cajal-Körper zu verbessern.
rdf:langString
Cajal bodies (CBs) also coiled bodies, are spherical nuclear bodies of 0.3–1.0 µm in diameter found in the nucleus of proliferative cells like embryonic cells and tumor cells, or metabolically active cells like neurons. CBs are membrane-less organelles and largely consist of proteins and RNA. They were first reported by Santiago Ramón y Cajal in 1903, who called them nucleolar accessory bodies due to their association with the nucleoli in neuronal cells. They were rediscovered with the use of the electron microscope (EM) and named coiled bodies, according to their appearance as coiled threads on EM images, and later renamed after their discoverer. Research on CBs was accelerated after discovery and cloning of the marker protein p80/Coilin. CBs have been implicated in RNA-related metabolic processes such as the biogenesis, maturation and recycling of snRNPs, histone mRNA processing and telomere maintenance. CBs assemble RNA which is used by telomerase to add nucleotides to the ends of telomeres.
rdf:langString
Los Cuerpos de Cajal, Cuerpos accesorios de Cajal o Células de Cajal, en ocasiones denominados en la literatura anglosajona como Coiled bodies y abreviados como CBs fueron descritos por Santiago Ramón y Cajal en 1903. Son suborgánulos esféricos que se encuentran en el núcleo celular de las células en proliferación, como las tumorales, o bien metabólicamente activas como en las neuronas. Ramón y Cajal las denominó cuerpos accesorios nucleolares, debido a su asociación con el nucléolo en las neuronas. El nombre de Coiled bodies o cuerpos condensados se debe a su apariencia en microscopía electrónica. Actualmente se prefiere el nombre de cuerpos de Cajal en honor a Don Santiago, gracias al investigador JG Gall. Su tamaño se sitúa entre 0.1 - 2.0 micrómetros y su número es de entre uno a cinco por cada núcleo, variando a lo largo del ciclo celular y entre los diferentes tipos celulares. Los cuerpos celulares son posibles lugares de ensamblaje o modificación de la maquinaria de transcripción del núcleo. Se encuentran únicamente en los núcleos de plantas, animales y levaduras. Estas células muestran habitualmente altos niveles de actividad de transcripción, incluyendo las células en rápida división. Algunos componentes de los cuerpos de cajal serían las proteínas , y , y SMN, así como snRNPs., arginina y tirosina. Se ha visto que la actina nuclear también podría formar parte de algunos subtipos de CBs, al menos en plantas. Dado que se le ve habitualmente rodeado de la proteína , parece que su interacción incrementa la eficiencia de otros procesos nucleares concentrando sus componentes en el cuerpo de cajal, sobre todo el ensamblaje de snRNPs, para formar el espliceosoma. Algunas enfermedades hereditarias neuromusculares podrían estar asociadas con SMN, uno de los componentes de los cuerpos de Cajal.
rdf:langString
Un corps cajal, aussi appelé corps enroulé, est un corps nucléaire sphérique de 0,3 à 1,0 µm de diamètre trouvé dans le noyau de cellules prolifératives telles que les cellules embryonnaires et les cellules tumorales, ou les cellules métaboliquement actives comme les neurones. Les corps Cajal sont des organites sans membrane et sont en grande partie constitués de protéines et d'ARN. Ils ont été signalés pour la première fois par Santiago Ramón y Cajal en 1903, qui les a appelés corps accessoires nucléolaires en raison de leur association avec les nucléoles des cellules neuronales. Ils ont été redécouverts à l'aide du microscope électronique (ME) et nommés corps enroulés, du fait de leur apparence de fils enroulés sur des images ME, puis renommés d'après leur découvreur. La recherche sur les corps Cajal a été accélérée après la découverte et le clonage de la protéine marqueur . Les corps Cajal ont été impliqués dans des processus métaboliques liés à l'ARN tels que la biogenèse, la maturation et le recyclage des snRNP, le traitement de l'ARNm d'histone et la maintenance des télomères. Les corps Cajal assemblent l'ARN qui est utilisé par la télomérase pour ajouter des nucléotides aux extrémités des télomères.
rdf:langString
カハール体（—たい）は球状の細胞内小器官の一部分で、増殖性細胞（腫瘍細胞あるいは神経細胞などの代謝がさかんな細胞）の核に見られる。
rdf:langString
I corpi di Cajal (CBs) detti anche coiled bodies, sono sub-organelli sferici dal diametro di 0.3-1.0 µm presenti nel nucleo di cellule con ampie capacità proliferative (esempio: cellule embrionali e cellule tumorali) o metabolicamente attive (esempio: neuroni). A differenza degli organelli citoplasmatici, i CBs non posseggono alcuna membrana fosfolipidica che separa il loro contenuto (principalmente proteine e RNA) dal circostante nucleoplasma. Vennero riportati nella letteratura scientifica per la prima volta da Santiago Ramón y Cajal nel 1903, che li chiamò (corpi nucleolari accessori, nucleolar accessory bodies) a causa della loro associazione con i nucleoli nelle cellule nervose. Vennero riscoperti con l'utilizzo del microscopio elettronico e chiamati "coiled bodies", a causa del loro aspetto ripiegato. Hanno acquisito l'eponimo del suo originale scopritore solo in un terzo momento. La ricerca di base sui CBs è stata notevolmente favorita dopo la scoperta e il clonaggio del loro marcatore proteico p80/Coilina. CBs sono importanti nel metabolismo del RNA come la biogenesi, maturazione e riciclaggio dei snRNPs, maturazione del mRNA degli istoni ed omeostasi della struttura dei telomeri. I CBs assemblano l'RNA utilizzato dalla telomerasi per aggiungere nucleotidi alle estremità dei telomeri.
rdf:langString
Cajallichamen (Cajal bodies of coiled bodies) zijn minuscule, bolvormige kernlichaampjes met een diameter van 0,3 tot 1,0 µm. Met name in de celkern van embryonale cellen en tumorcellen, of in metabolisch actieve cellen zoals neuronen komen deze lichaampjes voor. Cajallichamen zijn membraanloze microcompartimenten en bestaan grotendeels uit eiwitten en RNA. Ze werden voor het eerst beschreven door Santiago Ramón y Cajal in 1903. Ze werden herontdekt met behulp van de elektronenmicroscoop en werden later hernoemd naar hun ontdekker. Cajallichamen raakten in de belangstelling na de ontdekking en klonering van het labelingseiwit p80/Coilin. Cajallichamen zijn betrokken bij een aantal belangrijke RNA-gerelateerde stofwisselingsprocessen zoals de biogenese, verwerking en recycling van snRNP's, histon-mRNA-interacties en telomeeronderhoud. De lichaampjes zorgen voor het in elkaar zetten van RNA-moleculen die telomerase-enzymen nodig hebben om nucleotiden aan de uiteinden van telomeren te binden.
rdf:langString
Ciałka Cajala (CBs z ang. Cajal bodies) – sferyczne inkluzje, ziarnistości dostrzegane w jądrach komórkowych komórek proliferujących, jak komórki nowotworowe, czy komórki wysoce aktywne metabolicznie, jak neurony. Występują u organizmów wyższych (zwierzęta, rośliny, a także drożdże). Po raz pierwszy zaobserwowane przez Santiago Ramóna y Cajala w 1903, który nazwał je „jąderkowymi ciałkami towarzyszącymi” (ang. nucleolar accessory bodies) w związku z ich współlokalizacją z jąderkami komórek nerwowych do którego są związane za pośrednictwem . Coilina jest niezbędna do organizacji ciałek Cajala, a także służy jako biochemiczny marker tych struktur (np. do znakowania ciałek Cajala przeciwciałami używa się przeciwciał anty-coilina). W późniejszych latach, wraz z uzyskaniem pierwszych obrazów z mikroskopów elektronowych, nazywano je „ciałkami skręconymi, zwiniętymi” (ang. coiled bodies), gdyż tak wyglądały w przekrojach preparatów EM. Obecnie nazywa się je ciałkami Cajala, honorując pamięć i dokonania ich odkrywcy. Ciałka Cajala są wielkości 0,1–0,2 mikrometra i przeciętnie są obserwowane w ilości od jednego do pięciu ciałek na jądro komórkowe. Ich liczba jest zmienna w różnych typach komórek i zmienia się także w trakcie cyklu komórkowego. W ciałkach Cajala zachodzi prawdopodobnie składanie i/lub modyfikacja maszynerii transkrypcyjnej.
rdf:langString
Os corpos de Cajal ou corpos enovelados são suborganelos esféricos que podem ser encontrados no núcleo celular de células proliferativas, como as células tumorais, ou em células metabolicamente activas, como os neurónios. Foram relatados pela primeira vez por Santiago Ramón y Cajal, em 1903, que os nomeou de corpos acessórios nucleolares, devido à sua associação com o nucléolo de células neuronais. Os microscopistas electrónicos deram-lhes o nome de corpos enovelados devido à sua forma em cortes para microscopia. Pesquisas sobre os copos de Cajal foram aceleradas devido à descoberta da proteína Coilina.Mais recentemente, em honra de Ramón, foi-lhes dado o nome de corpos de Cajal.
rdf:langString
Те́льце Каха́ля (ТК) (англ. Cajal body, CB) — образование в ядре клетки, присутствующее у некоторых ядерных организмов. Типичный размер телец Кахаля составляет 1—2 мкм, и в одной клетке может содержаться от 0 до 10 ТК. Клетки многих типов не имеют ТК, но ТК имеются в ядрах нейронов и раковых клеток. Основная функция телец Кахаля заключается в процессинге малых ядерных и малых ядрышковых РНК, а также сборке рибонуклеопротеиновых комплексов. Для телец Кахаля характерно наличие маркерного белка коилина и (англ. small Cajal RNAs; scaРНК); помимо коилина, важнейшую роль в поддержании структурной целостности телец Кахаля играет белок выживания моторных нейронов (SMN). В тельцах Кахаля в высоких концентрациях содержатся (англ. small nuclear ribonucleoproteins, мяРНП) и другие факторы процессинга РНК, свидетельствующие о том, что тельца Кахаля служат местами сборки и/или посттранскрипционной модификации сплайсирующего аппарата ядра. Кроме того, ТК участвуют в процессинге мРНК гистонов и удлинении теломер. ТК существуют в течение всей интерфазы, однако исчезают в митозе. Биогенез телец Кахаля проявляет свойства самоорганизующейся структуры.
rdf:langString
Тільце Кахаля (ТК) — ділянка в ядрі клітини, наявна в усіх ядерних організмів. Звичайний розмір тілець Кахаля становить 1—2 мкм, а в одній клітині може міститись від 0 до 10 ТК. Клітини багатьох типів не мають ТК, але ці тільця наявні в ядрах нейронів і ракових клітин. Основна функція тілець Кахаля полягає в процесингу малих ядерних і , а також у збиранні рибонуклеопротеїнових комплексів. Для тілець Кахаля характерна наявність маркерного білка коіліну та ; окрім коіліну, важливу роль у підтримці структурної цілісності тілець Кахаля відіграє білок виживання моторних нейронів (. У тільцях Кахаля у високих концентраціях містяться (мяРНП) й інші чинники процесингу РНК, що свідчать про те, що тільця Кахаля слугують місцями збирання та/або післятранскрипційної модифікації сплайсувального апарату ядра. Окрім цього, ТК беруть участь у процесингу мРНК гістонів і подовженні теломер. ТК існують протягом усієї інтерфази, однак зникають у мітозі. Біогенез тілець Кахаля проявляє властивості самоорганізувальної структури.
rdf:langString
{{namespace detect | category = |main=| other= 真核细胞 细胞核 卡哈爾體 卡哈爾體（英語：Cajal body，或譯柯浩体），是存在于细胞核裡的细胞器。卡哈爾體是相当具保留性的核细胞器。到目前为止，在脊椎动物、果蝇、酵母菌，以及植物中均发现存在卡哈爾體。尽管卡哈爾體被发现已经100多年，卡哈爾體的确切功能还不是很明朗。初步证据顯示卡哈爾體可能与参与mRNA剪接的「snRNA－蛋白质复合体」的成熟有关。 1903年，西班牙医学家圣地亚哥·拉蒙-卡哈尔用高尔基染色法在兔和人的神经元细胞核内发现着色的除核仁外，还有一个黑点，他称之为「核仁附属体」（nucleolar accessory body）。之后一些科学家在其他生物的细胞核发现类似的结构，并给以不同的名称。直到1999年，美国细胞生物学家约瑟夫·G·加尔建议将这些相同的核细胞器重新命名为“卡哈爾體”以纪念它的发现者。
xsd:nonNegativeInteger
8625
