Buxhoeveden family
http://dbpedia.org/resource/Buxhoeveden_family an entity of type: Thing
Buxhoeveden ist der Name eines Uradelsgeschlechts vermutlich edelfreier Herkunft aus dem Erzstift Bremen, von wo ab 1200 mehrere Vertreter als geistliche Missionare und Kreuzfahrer ins Baltikum zogen, dort unter anderem die Stadt Riga gründeten und im Mittelalter mehrere Bischöfe stellten. Um 1450 starb die niedersächsische Linie aus, die deutsch-baltische besteht bis heute. Die Familie ist eines Stammes und Wappens mit den von der Ropp.
rdf:langString
La famille von Buxhoeveden, orthographiée aussi Buxhöwden, ou Buxhöweden, ou encore Buxhoevden en finnois, est une famille de la noblesse germano-balte originaire de en Basse-Saxe qui a suivi l'Ordre Teutonique en Livonie au tournant du XIIe siècle et du XIIIe siècle et qui s'est étendue dans les provinces Baltes et dans l'Empire russe.
rdf:langString
Буксге́вдены (нем. Buxhoeveden, надпись на гербе: Buxhoewden) — графский и древний дворянский род остзейского дворянства, к которому принадлежал основатель Риги — Альберт Буксгевден.
rdf:langString
von Buxhoeveden är en balttysk uradelssläkt som härstammar från i närheten av Bremerhaven i . Den Nidersachsiska grenen är utdöd, medan en tysk-baltiska gren fortlever. Vapenlikhet med ätten . Känd företrädare för släkten är biskopen Albert, som 1201 lät grundlägga Riga, och hans bror Hermann av Dorpat, som var den förste biskopen av Dorpat. Dessa samarbetade militärt med den av Albert grundade korsridarorden Svärdsriddarorden, och i samverkan med den danske kungen Valdemar Sejr erövrade de under 1200-talets första decennier större delen av Estland. Såväl (död omkring 1285) och (död 1557) var furstebiskopar av Ösel-Wiek med residens på borgen Lode, som numera kallas Koluvere. År 1797 gav tsar Paul I slottet Lode till greven och fältherren Fredrik Vilhelm von Buxhoevden vars ättlingar äg
rdf:langString
Буксге́вдени, або Буксгеве́дени (нім. Buxhoeveden; рос. Буксгевдены) — німецький шляхетний рід. Первісно були бременськими міністеріалами. Володіли маєтком Буксгеведен (Нижня Саксонія, район Куксгафен, громада Локсштедт, село Бексгефеде). Споріднені із родом , з якими мають подібний герб. Вперше згадуються в документах під 1185 роком. Мали маєтки в та . Брали участь в Лівонських хрестових походах, християнізації та німецькій колонізації Лівонії. Частина роду осіла в Лівонії й увійшла до складу балтійського німецького лицарства; вона володіла маєтками в Естляндії й носила баронський титул. Внаслідок підкорення Лівонії данцями та шведами отримала підтвердження своїх станових і майнових прав від данських і шведських королів. 16 грудня 1795 року одна з балтійських гілок роду отримала графськи
rdf:langString
rdf:langString
Buxhoeveden family
rdf:langString
Buxhoeveden
rdf:langString
Buxhoeveden
rdf:langString
Буксгевдены
rdf:langString
Von Buxhoeveden
rdf:langString
Буксгевдени
xsd:integer
9849667
xsd:integer
1095451177
rdf:langString
Buxhoeveden ist der Name eines Uradelsgeschlechts vermutlich edelfreier Herkunft aus dem Erzstift Bremen, von wo ab 1200 mehrere Vertreter als geistliche Missionare und Kreuzfahrer ins Baltikum zogen, dort unter anderem die Stadt Riga gründeten und im Mittelalter mehrere Bischöfe stellten. Um 1450 starb die niedersächsische Linie aus, die deutsch-baltische besteht bis heute. Die Familie ist eines Stammes und Wappens mit den von der Ropp.
rdf:langString
La famille von Buxhoeveden, orthographiée aussi Buxhöwden, ou Buxhöweden, ou encore Buxhoevden en finnois, est une famille de la noblesse germano-balte originaire de en Basse-Saxe qui a suivi l'Ordre Teutonique en Livonie au tournant du XIIe siècle et du XIIIe siècle et qui s'est étendue dans les provinces Baltes et dans l'Empire russe.
rdf:langString
Буксге́вдены (нем. Buxhoeveden, надпись на гербе: Buxhoewden) — графский и древний дворянский род остзейского дворянства, к которому принадлежал основатель Риги — Альберт Буксгевден.
rdf:langString
von Buxhoeveden är en balttysk uradelssläkt som härstammar från i närheten av Bremerhaven i . Den Nidersachsiska grenen är utdöd, medan en tysk-baltiska gren fortlever. Vapenlikhet med ätten . Känd företrädare för släkten är biskopen Albert, som 1201 lät grundlägga Riga, och hans bror Hermann av Dorpat, som var den förste biskopen av Dorpat. Dessa samarbetade militärt med den av Albert grundade korsridarorden Svärdsriddarorden, och i samverkan med den danske kungen Valdemar Sejr erövrade de under 1200-talets första decennier större delen av Estland. Såväl (död omkring 1285) och (död 1557) var furstebiskopar av Ösel-Wiek med residens på borgen Lode, som numera kallas Koluvere. År 1797 gav tsar Paul I slottet Lode till greven och fältherren Fredrik Vilhelm von Buxhoevden vars ättlingar ägde det fram till 1919. Friherrinnan Helena von Buxhoeveden var gift med lantmarskalken Charles Freytag von Loringhoven, och deras dotter baronessan Marie Selma Freytag von Loringhoven (född 1852) var gift 1889 med Leonid (född 1825).
rdf:langString
Буксге́вдени, або Буксгеве́дени (нім. Buxhoeveden; рос. Буксгевдены) — німецький шляхетний рід. Первісно були бременськими міністеріалами. Володіли маєтком Буксгеведен (Нижня Саксонія, район Куксгафен, громада Локсштедт, село Бексгефеде). Споріднені із родом , з якими мають подібний герб. Вперше згадуються в документах під 1185 роком. Мали маєтки в та . Брали участь в Лівонських хрестових походах, християнізації та німецькій колонізації Лівонії. Частина роду осіла в Лівонії й увійшла до складу балтійського німецького лицарства; вона володіла маєтками в Естляндії й носила баронський титул. Внаслідок підкорення Лівонії данцями та шведами отримала підтвердження своїх станових і майнових прав від данських і шведських королів. 16 грудня 1795 року одна з балтійських гілок роду отримала графський титул від прусського короля Фрідріха Вільгельма II. Після приєднання Лівонії до Російської імперії отримали права російських дворян, зараховувалися до корінного Езельського дворянства Естляндської губернії. Право на графський титул підтверджено наказом російського імператора Павла І від 5 квітня 1797 року; право на баронський титул визнано рішенням російського Сенату від 24 травня 1861 року. Найвідоміший представник — Альберт фон Буксгевден, засновник Риги (1201), перший ризький єпископ (1199—1229), один із співзасновників Ордену меченосців.
xsd:nonNegativeInteger
1451
