Buridan's ass

http://dbpedia.org/resource/Buridan's_ass an entity of type: WikicatThoughtExperiments

Buridanův osel je obrazné vyjádření pro lidskou nerozhodnost. Termín se vztahuje k paradoxní situaci, kdy osel mezi dvěma kupkami sena stejného objemu a kvality zemře hladem, protože se není schopen rozhodnout, z které kupky si má vzít. rdf:langString
حمار بوريدان أو مفارقة الحمار (بالإنجليزية: Buridan's ass)‏ وتعرف أيضاً بالمقولة «تفلسف الحمار فمات جوعاً»، وهو مثال على مفارقة فلسفية في مفهوم حرية الإرادة. و«بوريدان» فَيلسوف عَاش فِي القَرن الرَّابِع عَشر. تشير المفارقة إلى موقف افتراضي حيث يتم وضع حمار جائع وعطش في منتصف الطريق بالضبط بين كومة من القش وسطل من الماء. بما أن المفارقة تفترض بأن جوعه مساوٍ لعطشه يبقي الحمار مترددًا بين الأكل والشرب لا يستطيع اختيار أي منهما وتفضيله على حساب الآخر. والنتيجة أن حمار جان بوريدان سوف يموت لأنه لا يستطيع اتخاذ أي قرار عقلاني بين القش والماء. تلك التجربة افترضت أن الحمار لأنه بلا عقل فهو بلا إرادة، وبالتالي إذا استوت دوافعه، وأصبحت كل الاختيارات أمامه متشابهة، فلن يستطيع أن يفضل أي اختيار على الآخر، والنتيجة أنه لن يختار شيئًا وسيموت. rdf:langString
L'asino di Buridano (o "Paradosso dell'asino") è un apologo tradizionalmente attribuito al filosofo della prima metà del XIV sec. Giovanni Buridano (1295-1300 circa – 1361), ma che probabilmente non è dovuto a lui, poiché «non si trova negli scritti di Buridano, né corrisponde alle sue idee relativamente alla libertà, dato che piuttosto egli oscilla tra il volontarismo e l'identificazione (aristotelico-averroistica) di intelletto e volontà. È probabile che la storia, derivata da un problema del De caelo (Aristotele, De caelo, II, 295 b 31-34), sia nata nelle discussioni di scuola, ove è documentata». rdf:langString
뷔리당의 당나귀는 자유 의지의 입장에서 철학에서의 역설을 묘사한 것이다. 배가 고프면서 동시에 목이 마른 당나귀가 건초 한 더미와 물 한 동이 사이에 놓여 있는 가설적인 상황을 상정한다. 이 역설은 당나귀는 언제나 어떤 곳이든 가까이 갈 것임을 가정하므로, 당나귀는 건초와 물 사이에서 어떠한 합리적인 결정도 할 수 없어 배고픔과 갈증으로 죽게 된다. 이 역설은 14세기 프랑스의 철학자 장 뷔리당을 이름을 딴 것으로, 이것은 뷔리당의 윤리적 결정론을 풍자한다. 비록 이 역설이 뷔리당의 이름을 따긴 했으나 철학자들은 이 개념을 뷔리당 이전부터 논의하였으며, 특히 아리스토텔레스는 배고프면서 목마른 남자의 예를 사용하였고, 가잘리는 좋은 날 중 하나를 선택해야 하는 남자의 예를 들었다. rdf:langString
ビュリダンのロバ(英: Buridan's ass)とは、おなかを空かせたロバが左右2方向に道が分かれた辻に立っており、双方の道の先には、完全に同じ距離、同じ量の干草が置かれていた場合に、ロバはどちらの道も進まずに餓死してしまう、という意思決定論を論ずる場合に引き合いに出される譬え話。一説では、スコラ学派であるフランスの哲学者ジャン・ビュリダンが主張する理性・理論に対して、理性・理論を強調し過ぎると餓死してしまうから自由意志が必要であることを主張するためのたとえ話とされるが、出典が定かではない。 rdf:langString
Osioł Buridana jest alegorią paradoksu w filozofii w ujęciu wolnej woli. Autorstwo tej ilustracji błędnie przypisuje się francuskiemu filozofowi Janowi Buridanowi. Nawiązuje do hipotetycznej sytuacji, w której jednakowo głodny i spragniony osioł stoi dokładnie pomiędzy stogiem siana a wiadrem wody. Nie mogąc dokonać racjonalnego wyboru między jednym a drugim, umiera. Paradoks zakłada, że postawiony przed takim wyborem osioł wybierze to, co jest bliżej. W sytuacji, gdy oba są w takiej samej odległości, osioł jest niezdolny do podjęcia decyzji. Inna wersja mówi o ośle stojącym pomiędzy dwoma stogami siana. rdf:langString
布里丹之驴是一以14世纪法国哲学家布里丹名字命名的悖论,其表述如下,一只完全理性的驴恰处于两堆等量等质的干草的中间将会饿死,因为牠不能对究竟该吃哪一堆干草作出任何理性的决定。 然而,该悖论并非布里丹首先提出。亚里斯多德在《》中第一次发现了该悖论,他问道面对两块相同诱人的肉,狗该如何作出理性的选择。布里丹并没有讨论这个问题,但该问题与其思想相关,布里丹借此提倡:除了无知和存在阻碍以外,人在面对可选择的行为路线时,总是必然选择更大的善。布里丹承认意志可能会搁置选择,以便更全面地评估选择结果的可能结果。后世的著作家讽刺面对两堆一样称心如意且可吃到的干草时,驴却会因思考如何决定而必然饿死的观点。 该悖论出现的另一个背景是企图为信仰作辩护。这一论证是,就像挨饿的驴,我们必须作出的选择以避免陷于无尽的怀疑。而典型的反对意见认为,该悖论犯了稻草人谬误,其中描述的理性能力过于狭隘,而事实上理性允许跳出怪圈进行思考。换言之,承认两个选择都相同的善并且随意选择一个而免于饿死,这完全是合乎理性的。此外还存在其他一些反对意见。 rdf:langString
L'Ase de Buridan és el nom que rep un argument -o experiment mental- de reducció a l'absurd proposat contra les tesis de Jean Buridan (c. 1300-1358), un teòleg escolàstic deixeble de Guillem d'Ockham i defensor del lliure albir i de la ponderació de tota decisió per mitjà de la raó. rdf:langString
Ο όνος του Μπουριντάν είναι ένα παροιμιώδες επιχείρημα του γαϊδάρου που πεθαίνει από πείνα, όντας ανίκανος να επιλέξει ανάμεσα σε δύο σωρούς από άχυρο της αυτής ποσότητας και της ίδιας ποιότητας. Απ' την στιγμή που ο γάιδαρος στέκεται στη μέση δύο απαράλλαχτων σωρών από άχυρο και δεν υπάρχει τίποτα για να τον προδιαθέσει προς οποιοδήποτε σωρό, δεν δύναται να αποφασίσει ποιον θα προσεγγίσει. Ο όνος του Μπουριντάν συχνά χρησιμοποιείται ως επιχείρημα κατά της αιτιοκρατίας. rdf:langString
La azeno de Buridan estas pensa eksperimento, tute racia azeno kiu estas metata precize meze inter du samallogaj fojnostakoj. La azeno, kiu ne havas racian motivon por elekti inter la du stakoj, ĉar ĝi ne povas elekti ĝi mortos pro malsato, per tio paradokso en la racieco estas pruvita: tiu ŝajne ne kondukas al la optimuma rezulto por la azeno. rdf:langString
Buridan's ass is an illustration of a paradox in philosophy in the conception of free will.It refers to a hypothetical situation wherein an ass (donkey) that is equally hungry and thirsty is placed precisely midway between a stack of hay and a pail of water. Since the paradox assumes the donkey will always go to whichever is closer, it dies of both hunger and thirst since it cannot make any rational decision between the hay and water. A common variant of the paradox substitutes two identical piles of hay for the hay and water; the ass, unable to choose between the two, dies of hunger. rdf:langString
Buridans Esel ist ein philosophisches Gleichnis, das auf den persischen Philosophen Al-Ghazālī (1058–1111) zurückzuführen ist. In seinem Hauptwerk Die Inkohärenz der Philosophen schreibt er: „Wenn ein durstiger Mann auf zwei unterschiedliche Gläser Wasser zugreifen kann, die für seine Zwecke in jeder Hinsicht gleich sind, müßte er verdursten, solange eins nicht schöner, leichter oder näher an seiner rechten Hand ist […].“ Das Buridansche Paradoxon beschreibt eine ähnliche Situation, die systemisch einen Deadlock darstellt: rdf:langString
El asno de Buridán es la representación alegórica de una clásica paradoja de reducción al absurdo formulada en el siglo XIV contra Jean Buridan (1300-1358); este teólogo escolástico, discípulo de Guillermo de Ockham, era un firme defensor del libre albedrío y de la posibilidad de ponderar toda decisión a través de la razón, pero hubo de enfrentarse a las críticas de algunos pensadores coetáneos que, para satirizar sus postulados, evocaban el caso absurdo de un asno que, incapaz decidirse ante dos montones de heno (o, en otras versiones, entre un montón de heno y un cubo de agua) iguales y a la misma distancia, acaba muriendo de inanición (o de sed). Se trataría de una paradoja, puesto que, pudiendo comer, no come porque no sabe, no puede o no quiere elegir qué montón es más conveniente. Ya rdf:langString
Le paradoxe de l’âne de Buridan est une parabole selon laquelle un âne mourrait de faim entre deux picotins d'avoine placés à égale distance de lui (ou entre un seau contenant de l'avoine et un seau contenant de l'eau), faute de pouvoir choisir. On ne peut, à proprement parler, faire de ce cas de figure un paradoxe logique ; Il s'agit plutôt d'un cas d'école de dilemme poussé à l'absurde. L'argument est très proche de celui d'Aristote perplexe au sujet de ce qui arriverait en cas de tension excessive d'une corde parfaitement homogène et « ne sachant donc pas » en quel point se rompre. rdf:langString
De ezel van Buridan is een denkbeeldige, volstrekt rationele ezel die precies in het midden tussen twee even aantrekkelijke schelven hooi wordt geplaatst. De ezel, die geen rationele grond heeft om tussen de twee schelven te kiezen, zal doordat hij niet kan kiezen verhongeren, waarmee een paradox in de rationaliteit aangetoond is: deze leidt ogenschijnlijk niet tot het optimale resultaat voor de ezel. De ezel van Buridan is het tegenovergestelde van de Vork van Morton. rdf:langString
O Asno de Buridan é um paradoxo em filosofia sobre o conceito de livre-arbítrio. Refere-se a uma situação hipotética em que um asno é colocado à mesma distância de um fardo de palha e um recipiente com água. Uma vez que o paradoxo assume que o asno irá sempre para o que estiver mais perto, ele irá morrer de sede e de fome, uma vez que não pode tomar nenhuma decisão racional sobre a escolha de uma ou de outra hipótese. Na sua obra Sobre o Céu, Aristóteles já se refere ao paradoxo. rdf:langString
Бурида́нов осёл (лат. Asinus Buridani inter duo prata — буриданов осёл между двух лужаек) — философский парадокс, названный по имени Жана Буридана, несмотря на то, что был известен ещё из трудов Аристотеля, где был поставлен вопрос: как осёл, которому предоставлены два одинаково соблазнительных угощения, может всё-таки рационально сделать выбор? Высмеивая софистическую идею о том, что Земля неподвижна просто потому, что она круглая, и любые силы на ней должны быть равны во всех направлениях, Аристотель в своём трактате О небе говорит, что это так же нелепо, как говорить, что: rdf:langString
Buridans åsna är en paradox på ämnet fri vilja. Paradoxen uppkommer i en hypotetisk situation där en åsna placeras mittemellan en höstack och en vattenho. Åsnan är lika hungrig som törstig, och antas vara en rationell beslutsfattare. Då det är lika långt till höet som till vattenhon kan åsnan dock inte fatta ett rationellt beslut kring vilket håll den ska gå åt först, och dör således av såväl svält som törst. I en vanlig variant av paradoxen rör det sig istället om två hötappar, varvid åsnan dör av hunger. rdf:langString
Буриданів віслюк — вислів, що характеризує людину, яка перебуває у крайній нерішучості та не знає, яке прийняти рішення. Ще грецький філософ Аристотель висловив думку, що людина, зіткнувшись з проблемою вибору між рівноцінними речами або подіями, довго вагається і не знає, чому віддати перевагу. Пізніше французький філософ Жан Буридан розвинув цю теорію і для наочності навів приклад віслюка, який, перебуваючи на рівній відстані між двома однаковими оберемками сіна, наражається на небезпеку померти з голоду, бо через свою нерішучість не може віддати перевагу одному із них. rdf:langString
rdf:langString حمار بوريدان
rdf:langString Ase de Buridan
rdf:langString Buridanův osel
rdf:langString Buridans Esel
rdf:langString Ο όνος του Μπουριντάν
rdf:langString Azeno de Buridan
rdf:langString Asno de Buridán
rdf:langString Buridan's ass
rdf:langString Paradoxe de l'âne de Buridan
rdf:langString Asino di Buridano
rdf:langString 뷔리당의 당나귀
rdf:langString ビュリダンのロバ
rdf:langString Ezel van Buridan
rdf:langString Osioł Buridana
rdf:langString Буриданов осёл
rdf:langString Asno de Buridan
rdf:langString Buridans åsna
rdf:langString Буриданів віслюк
rdf:langString 布里丹之驴
xsd:integer 747370
xsd:integer 1119562781
rdf:langString L'Ase de Buridan és el nom que rep un argument -o experiment mental- de reducció a l'absurd proposat contra les tesis de Jean Buridan (c. 1300-1358), un teòleg escolàstic deixeble de Guillem d'Ockham i defensor del lliure albir i de la ponderació de tota decisió per mitjà de la raó. A fi de satiritzar la seva posició, alguns crítics proposaren el cas d'un ase a punt de morir tant de set com de gana, i que és situat just al centre entre una pila de blat i un gran cossi d'aigua. L'experiment afirma que l'animal mor de les dues mancances perquè és incapaç de triar un dels dos camins (el seu instint el porta alhora a tots dos i estan a la mateixa distància). Aquest experiment pretenia il·lustrar de manera extrema que entre dues alternatives igualment vàlides; no es pot optar per cap d'aquestes racionalment i sempre es perd un temps excessiu en la tria; una característica inherent a l'ésser humà, ja que aquest actua triant entre dos valors més o menys preferibles i, si són iguals, no podrà optar per cap d'aquests ni racionalment ni amb les emocions i, en conseqüència, tendirà a la paràlisi. Sembla que aquest experiment mental va ser inspirat per les lectures sobre la voluntat en Aristòtil. La conclusió de l'experiment és que el lliure albir se sustenta sobre una jerarquia de metes i valors i que, en absència d'aquesta, només es pot actuar per atzar.
rdf:langString Buridanův osel je obrazné vyjádření pro lidskou nerozhodnost. Termín se vztahuje k paradoxní situaci, kdy osel mezi dvěma kupkami sena stejného objemu a kvality zemře hladem, protože se není schopen rozhodnout, z které kupky si má vzít.
rdf:langString Buridans Esel ist ein philosophisches Gleichnis, das auf den persischen Philosophen Al-Ghazālī (1058–1111) zurückzuführen ist. In seinem Hauptwerk Die Inkohärenz der Philosophen schreibt er: „Wenn ein durstiger Mann auf zwei unterschiedliche Gläser Wasser zugreifen kann, die für seine Zwecke in jeder Hinsicht gleich sind, müßte er verdursten, solange eins nicht schöner, leichter oder näher an seiner rechten Hand ist […].“ Das Buridansche Paradoxon beschreibt eine ähnliche Situation, die systemisch einen Deadlock darstellt: „Ein Esel steht zwischen zwei gleich großen und gleich weit entfernten Heuhaufen. Er verhungert schließlich, weil er sich nicht entscheiden kann, welchen er zuerst fressen soll.“
rdf:langString حمار بوريدان أو مفارقة الحمار (بالإنجليزية: Buridan's ass)‏ وتعرف أيضاً بالمقولة «تفلسف الحمار فمات جوعاً»، وهو مثال على مفارقة فلسفية في مفهوم حرية الإرادة. و«بوريدان» فَيلسوف عَاش فِي القَرن الرَّابِع عَشر. تشير المفارقة إلى موقف افتراضي حيث يتم وضع حمار جائع وعطش في منتصف الطريق بالضبط بين كومة من القش وسطل من الماء. بما أن المفارقة تفترض بأن جوعه مساوٍ لعطشه يبقي الحمار مترددًا بين الأكل والشرب لا يستطيع اختيار أي منهما وتفضيله على حساب الآخر. والنتيجة أن حمار جان بوريدان سوف يموت لأنه لا يستطيع اتخاذ أي قرار عقلاني بين القش والماء. تلك التجربة افترضت أن الحمار لأنه بلا عقل فهو بلا إرادة، وبالتالي إذا استوت دوافعه، وأصبحت كل الاختيارات أمامه متشابهة، فلن يستطيع أن يفضل أي اختيار على الآخر، والنتيجة أنه لن يختار شيئًا وسيموت.
rdf:langString Ο όνος του Μπουριντάν είναι ένα παροιμιώδες επιχείρημα του γαϊδάρου που πεθαίνει από πείνα, όντας ανίκανος να επιλέξει ανάμεσα σε δύο σωρούς από άχυρο της αυτής ποσότητας και της ίδιας ποιότητας. Απ' την στιγμή που ο γάιδαρος στέκεται στη μέση δύο απαράλλαχτων σωρών από άχυρο και δεν υπάρχει τίποτα για να τον προδιαθέσει προς οποιοδήποτε σωρό, δεν δύναται να αποφασίσει ποιον θα προσεγγίσει. Ο όνος του Μπουριντάν συχνά χρησιμοποιείται ως επιχείρημα κατά της αιτιοκρατίας. Αν και ο Ζαν Μπουριντάν (Γάλλος σχολαστικός φιλόσοφος που έζησε στο πρώτο ήμισυ του 14ου αιώνα) δεν κάνει καμία μνεία στο εν λόγω περιστατικό, του αποδόθηκε εσφαλμένα, προφανώς γιατί απασχολήθηκε κατά κόρον με το ζήτημα της ελεύθερης επιλογής στην ανθρώπινη βούληση και το της αδιαφορίας.
rdf:langString La azeno de Buridan estas pensa eksperimento, tute racia azeno kiu estas metata precize meze inter du samallogaj fojnostakoj. La azeno, kiu ne havas racian motivon por elekti inter la du stakoj, ĉar ĝi ne povas elekti ĝi mortos pro malsato, per tio paradokso en la racieco estas pruvita: tiu ŝajne ne kondukas al la optimuma rezulto por la azeno. Tiu pensa eksperimento nomiĝis laŭ la mezepoka skolastika filozofo Johano Buridano, kiu tamen ne inventis ĝin; Aristoteles priskribas en II, 13, samspecan situacion, nur ĉe li hundo anstataŭas la azenon. Buridan ne mencias la azenon; tiu metaforo estas de kritikantoj de Buridan. Buridan uzas la metaforon por ilustri sian teorion ke dum morala elekto oni devas elekti la alternativon kun la plej bonoj sekvoj.
rdf:langString Buridan's ass is an illustration of a paradox in philosophy in the conception of free will.It refers to a hypothetical situation wherein an ass (donkey) that is equally hungry and thirsty is placed precisely midway between a stack of hay and a pail of water. Since the paradox assumes the donkey will always go to whichever is closer, it dies of both hunger and thirst since it cannot make any rational decision between the hay and water. A common variant of the paradox substitutes two identical piles of hay for the hay and water; the ass, unable to choose between the two, dies of hunger. The paradox is named after the 14th-century French philosopher Jean Buridan, whose philosophy of moral determinism it satirizes. Although the illustration is named after Buridan, philosophers have discussed the concept before him, notably Aristotle, who put forward the example of a man equally hungry and thirsty, and Al-Ghazali, who used a man faced with the choice of equally good dates. A version of this situation appears as metastability in digital electronics, when a circuit must decide between two states based on an input that is in itself undefined (neither zero nor one). Metastability becomes a problem if the circuit spends more time than it should in this "undecided" state, which is usually set by the speed of the clock the system is using.
rdf:langString El asno de Buridán es la representación alegórica de una clásica paradoja de reducción al absurdo formulada en el siglo XIV contra Jean Buridan (1300-1358); este teólogo escolástico, discípulo de Guillermo de Ockham, era un firme defensor del libre albedrío y de la posibilidad de ponderar toda decisión a través de la razón, pero hubo de enfrentarse a las críticas de algunos pensadores coetáneos que, para satirizar sus postulados, evocaban el caso absurdo de un asno que, incapaz decidirse ante dos montones de heno (o, en otras versiones, entre un montón de heno y un cubo de agua) iguales y a la misma distancia, acaba muriendo de inanición (o de sed). Se trataría de una paradoja, puesto que, pudiendo comer, no come porque no sabe, no puede o no quiere elegir qué montón es más conveniente. Ya Aristóteles, en el De Cælo, se había preguntado cómo un perro confrontado con dos cantidades idénticas de alimento podría comer. Si bien el ejemplo del asno que muere de hambre por indecisión parece inverosímil, cabe imaginar casos menos extremos y más intuitivos sobre la base del mismo constructo (epistemológico)|constructo epistemológico]]. Así, piénsese en alguien que sigue la máxima de hacer siempre primero lo más urgente: ante la tesitura de tener varias tareas urgentes, la propia deliberación acerca de cuál de ellas es la prioritaria le llevará a consumir una parte importante de su precioso tiempo; o en una persona que ama a dos pretendientes: ¿podría amarlos a ambos con la misma fuerza y perderlos a ambos a causa de su indecisión?
rdf:langString Le paradoxe de l’âne de Buridan est une parabole selon laquelle un âne mourrait de faim entre deux picotins d'avoine placés à égale distance de lui (ou entre un seau contenant de l'avoine et un seau contenant de l'eau), faute de pouvoir choisir. On ne peut, à proprement parler, faire de ce cas de figure un paradoxe logique ; Il s'agit plutôt d'un cas d'école de dilemme poussé à l'absurde. Le paradoxe de l’âne de Buridan n'apparaît dans aucune des œuvres connues de Jean Buridan, bien qu'il soit tout à fait cohérent avec la théorie buridanienne de la liberté et de l'animal. En revanche, cette thématique apparaît dans Du ciel (295b32), Aristote se demandait comment un homme qui doit choisir entre l'eau et la nourriture choisit entre elles. Buridan ne discute pas du problème particulier mais son apport est qu’il plaida pour un déterminisme moral où, sauf pour l’ignorance ou l’embarras, un humain qui fait face à des comportements possibles doit toujours choisir le plus grand bien. Buridan considère que la volonté peut retarder le choix pour déterminer plus complètement les résultats possibles de l’option. Des présentateurs ultérieurs ont satirisé cette vue en un âne assoiffé et affamé, positionné à égale distance entre un seau d'eau et un seau d'avoine. L’âne meurt de faim et de soif alors qu’il hésite entre ses deux désirs. L'argument est très proche de celui d'Aristote perplexe au sujet de ce qui arriverait en cas de tension excessive d'une corde parfaitement homogène et « ne sachant donc pas » en quel point se rompre. Il semble que Spinoza soit le premier à parler de l'« ânesse de Buridan » (« Buridani asina »). Dans la scolie de la proposition 49 de la deuxième partie de l'Éthique, Spinoza répond à une objection possible contre son propre système : « On peut [...] objecter que, si l'homme n'opère pas par la liberté de la volonté, qu'arrivera-t-il donc s'il est en équilibre, comme l'ânesse de Buridan ? Mourra-t-il de faim et de soif ? Que si je l'accorde, j'aurai l'air de concevoir une ânesse, ou une statue d'homme, non un homme ; et si je le nie, c'est donc qu'il se déterminera lui-même, et par conséquent c'est qu'il a la faculté d'aller, et de faire tout ce qu'il veut. [...] J'accorde tout à fait qu'un homme placé dans un tel équilibre (j'entends, qui ne perçoit rien d'autre que la soif et la faim, tel aliment et telle boisson à égale distance de lui) mourra de faim et de soif. S'ils me demandent s'il ne faut pas tenir un tel homme pour un âne plutôt que pour un homme ? je dis que je ne sais pas, pas plus que je ne sais à combien estimer celui qui se pend, et à combien les enfants, les sots, les déments, etc. » (tr. fr. Bernard Pautrat, p. 191 et 195.) Spinoza procède à une généralisation que Buridan aurait refusée. Selon Buridan, en effet, l'âne mourrait de faim et de soif, mais un homme placé dans la même situation serait capable de choisir arbitrairement : c'est la « liberté d'indifférence ». Spinoza, en revanche, estime que sur ce point il n'y a pas de différence entre l'homme et l'animal : même l'homme mourrait de faim et de soif. Résolution du paradoxe :Dans ce cas particulier, la médecine nous apprend que la soif est un plus grand danger que la faim : il est possible de tenir trois semaines, un mois sans manger; mais pas plus de deux à trois jours sans boire. L'âne a donc intérêt à se désaltérer en premier.Mais en considérant ces deux besoins vitaux dans l'abstrait, en tant que nécessités de valeur égale, il n'y a pas de résolution logique au problème. L’âne doit faire un choix arbitraire. Ainsi en débloquant sa soif ou sa faim, il pourra débloquer son autre problème. Il faut donc ajouter au choix logique un choix soit aléatoire soit avec une règle absurde (je commence par la droite ou je choisis de manger plutôt que boire car M est avant S). On retrouve ce type de solution dans certains algorithmes informatiques de tri. Le programme (l’âne) doit ordonner deux nombres identiques, il choisira d'utiliser la position de présentation hors de toute logique.
rdf:langString L'asino di Buridano (o "Paradosso dell'asino") è un apologo tradizionalmente attribuito al filosofo della prima metà del XIV sec. Giovanni Buridano (1295-1300 circa – 1361), ma che probabilmente non è dovuto a lui, poiché «non si trova negli scritti di Buridano, né corrisponde alle sue idee relativamente alla libertà, dato che piuttosto egli oscilla tra il volontarismo e l'identificazione (aristotelico-averroistica) di intelletto e volontà. È probabile che la storia, derivata da un problema del De caelo (Aristotele, De caelo, II, 295 b 31-34), sia nata nelle discussioni di scuola, ove è documentata».
rdf:langString 뷔리당의 당나귀는 자유 의지의 입장에서 철학에서의 역설을 묘사한 것이다. 배가 고프면서 동시에 목이 마른 당나귀가 건초 한 더미와 물 한 동이 사이에 놓여 있는 가설적인 상황을 상정한다. 이 역설은 당나귀는 언제나 어떤 곳이든 가까이 갈 것임을 가정하므로, 당나귀는 건초와 물 사이에서 어떠한 합리적인 결정도 할 수 없어 배고픔과 갈증으로 죽게 된다. 이 역설은 14세기 프랑스의 철학자 장 뷔리당을 이름을 딴 것으로, 이것은 뷔리당의 윤리적 결정론을 풍자한다. 비록 이 역설이 뷔리당의 이름을 따긴 했으나 철학자들은 이 개념을 뷔리당 이전부터 논의하였으며, 특히 아리스토텔레스는 배고프면서 목마른 남자의 예를 사용하였고, 가잘리는 좋은 날 중 하나를 선택해야 하는 남자의 예를 들었다.
rdf:langString ビュリダンのロバ(英: Buridan's ass)とは、おなかを空かせたロバが左右2方向に道が分かれた辻に立っており、双方の道の先には、完全に同じ距離、同じ量の干草が置かれていた場合に、ロバはどちらの道も進まずに餓死してしまう、という意思決定論を論ずる場合に引き合いに出される譬え話。一説では、スコラ学派であるフランスの哲学者ジャン・ビュリダンが主張する理性・理論に対して、理性・理論を強調し過ぎると餓死してしまうから自由意志が必要であることを主張するためのたとえ話とされるが、出典が定かではない。
rdf:langString De ezel van Buridan is een denkbeeldige, volstrekt rationele ezel die precies in het midden tussen twee even aantrekkelijke schelven hooi wordt geplaatst. De ezel, die geen rationele grond heeft om tussen de twee schelven te kiezen, zal doordat hij niet kan kiezen verhongeren, waarmee een paradox in de rationaliteit aangetoond is: deze leidt ogenschijnlijk niet tot het optimale resultaat voor de ezel. De ezel van Buridan is het tegenovergestelde van de Vork van Morton. Dit gedachte-experiment is genoemd naar de middeleeuwse scholastische filosoof Johannes Buridanus, die er echter niet de uitvinder van is; Aristoteles beschrijft in II, 13, een soortgelijke situatie. Buridan noemt de ezel niet; dat beeld is van critici van Buridan. Buridan gebruikt het beeld om zijn theorie te illustreren dat bij een morele keuze de keus moet vallen op het alternatief met de beste gevolgen.
rdf:langString Osioł Buridana jest alegorią paradoksu w filozofii w ujęciu wolnej woli. Autorstwo tej ilustracji błędnie przypisuje się francuskiemu filozofowi Janowi Buridanowi. Nawiązuje do hipotetycznej sytuacji, w której jednakowo głodny i spragniony osioł stoi dokładnie pomiędzy stogiem siana a wiadrem wody. Nie mogąc dokonać racjonalnego wyboru między jednym a drugim, umiera. Paradoks zakłada, że postawiony przed takim wyborem osioł wybierze to, co jest bliżej. W sytuacji, gdy oba są w takiej samej odległości, osioł jest niezdolny do podjęcia decyzji. Inna wersja mówi o ośle stojącym pomiędzy dwoma stogami siana.
rdf:langString Buridans åsna är en paradox på ämnet fri vilja. Paradoxen uppkommer i en hypotetisk situation där en åsna placeras mittemellan en höstack och en vattenho. Åsnan är lika hungrig som törstig, och antas vara en rationell beslutsfattare. Då det är lika långt till höet som till vattenhon kan åsnan dock inte fatta ett rationellt beslut kring vilket håll den ska gå åt först, och dör således av såväl svält som törst. I en vanlig variant av paradoxen rör det sig istället om två hötappar, varvid åsnan dör av hunger. Det sägs att den franske logikern och filosofen Jean Buridan (cirka 1295–cirka 1358) givit namn åt paradoxen.
rdf:langString Буриданів віслюк — вислів, що характеризує людину, яка перебуває у крайній нерішучості та не знає, яке прийняти рішення. Ще грецький філософ Аристотель висловив думку, що людина, зіткнувшись з проблемою вибору між рівноцінними речами або подіями, довго вагається і не знає, чому віддати перевагу. Пізніше французький філософ Жан Буридан розвинув цю теорію і для наочності навів приклад віслюка, який, перебуваючи на рівній відстані між двома однаковими оберемками сіна, наражається на небезпеку померти з голоду, бо через свою нерішучість не може віддати перевагу одному із них. Так, простоявши на одному місці й ані на крок не зсунувшись у той або інший бік, віслюк одержав «заслужену нагороду» — голодну смерть.
rdf:langString O Asno de Buridan é um paradoxo em filosofia sobre o conceito de livre-arbítrio. Refere-se a uma situação hipotética em que um asno é colocado à mesma distância de um fardo de palha e um recipiente com água. Uma vez que o paradoxo assume que o asno irá sempre para o que estiver mais perto, ele irá morrer de sede e de fome, uma vez que não pode tomar nenhuma decisão racional sobre a escolha de uma ou de outra hipótese. O paradoxo tem este nome devido ao filósofo francês do século XIV, Jean Buridan, que satiriza o determinismo moral. Filósofo ocamista, ensinava o determinismo psicológico de acordo com o qual o homem quer necessariamente o bem que lhe parece o melhor. Fernando van Steenberghen e Arthur Schopenhauer no entanto, afirmam que este exemplo inexiste nas obras de Buridan, mas que pode provir de seu ensino oral ou então ter sido inventado por adversários para ridicularizar sua doutrina. Na sua obra Sobre o Céu, Aristóteles já se refere ao paradoxo.
rdf:langString 布里丹之驴是一以14世纪法国哲学家布里丹名字命名的悖论,其表述如下,一只完全理性的驴恰处于两堆等量等质的干草的中间将会饿死,因为牠不能对究竟该吃哪一堆干草作出任何理性的决定。 然而,该悖论并非布里丹首先提出。亚里斯多德在《》中第一次发现了该悖论,他问道面对两块相同诱人的肉,狗该如何作出理性的选择。布里丹并没有讨论这个问题,但该问题与其思想相关,布里丹借此提倡:除了无知和存在阻碍以外,人在面对可选择的行为路线时,总是必然选择更大的善。布里丹承认意志可能会搁置选择,以便更全面地评估选择结果的可能结果。后世的著作家讽刺面对两堆一样称心如意且可吃到的干草时,驴却会因思考如何决定而必然饿死的观点。 该悖论出现的另一个背景是企图为信仰作辩护。这一论证是,就像挨饿的驴,我们必须作出的选择以避免陷于无尽的怀疑。而典型的反对意见认为,该悖论犯了稻草人谬误,其中描述的理性能力过于狭隘,而事实上理性允许跳出怪圈进行思考。换言之,承认两个选择都相同的善并且随意选择一个而免于饿死,这完全是合乎理性的。此外还存在其他一些反对意见。
rdf:langString Бурида́нов осёл (лат. Asinus Buridani inter duo prata — буриданов осёл между двух лужаек) — философский парадокс, названный по имени Жана Буридана, несмотря на то, что был известен ещё из трудов Аристотеля, где был поставлен вопрос: как осёл, которому предоставлены два одинаково соблазнительных угощения, может всё-таки рационально сделать выбор? Высмеивая софистическую идею о том, что Земля неподвижна просто потому, что она круглая, и любые силы на ней должны быть равны во всех направлениях, Аристотель в своём трактате О небе говорит, что это так же нелепо, как говорить, что: "... человек, столь же голодный, как и жаждущий, и помещённый между едой и питьём, должен обязательно оставаться там, где он есть, и голодать до смерти." Однако греки использовали этот парадокс только в качестве аналогии в контексте равновесия физических сил. Буридан в своих сочинениях нигде не упоминал данной проблемы с ослом, но затрагивал подобную тему, отстаивая позицию морального детерминизма — что человек, столкнувшись с выбором, должен выбирать в сторону большего добра. Буридан допустил, что выбор может быть замедлен оценкой результатов каждого выбора. Позже и другие писатели утрировали эту точку зрения, приводя пример с ослом и двумя одинаково доступными и хорошими стогами сена и утверждая, что он непременно умрёт от голода, принимая решение. Эта версия стала широко известна благодаря Лейбницу. В рамках логики можно, однако, показать, что осёл в этой ситуации никогда не умрёт с голоду, хотя и трудно спрогнозировать, какую копну сена он выберет. Отказ от еды также является выбором, таким образом, из трёх вариантов выбора осёл никогда не выберет голодную смерть. Стоит учитывать, что в реальности при отсутствии разницы между двумя порциями пищи на выбор окажут влияние другие факторы, такие как обстановка, освещённость, запахи и наконец индивидуальная склонность существа к выбору между левым и правым направлением.
xsd:nonNegativeInteger 18469

data from the linked data cloud