Bragg peak
http://dbpedia.org/resource/Bragg_peak an entity of type: Mountain
ذروة براغ (بالإنجليزية: Bragg peak)، هي ذروة حادة تظهر في منحنى براغ الذي يبين العلاقة بين خسارة طاقة جسيمات الأشعة المشحونة (البروتونات والفا والأشعة المؤينة الأخرى) كدالة للمسافة التي تقطعها داخل الوسط المادي، تظهر ذروة المنحي مباشرةً قبل وصول الجسيمات لحالة السكون. سميت الذروة على اسم العالم ويليام هنري براغ الذي إكتشفها عام 1903م.
rdf:langString
ブラッグ曲線（ブラッグきょくせん、Bragg curve）とは、アルファ線や陽子線など重荷電粒子が物質中を透過する際に示す、単位長さあたりの電離数（）の変化（エネルギーの吸収量変化）を示す曲線である。1903年、イギリスの物理学者ウィリアム・ヘンリー・ブラッグ (William Henry Bragg) によって発見された。 質量の小さい荷電粒子は物質中を通過するときに散乱するが、質量が大きい重荷電粒子は散乱せずに進行（）方向の物質を電離しながらエネルギーを失って行く。物質中を進む重荷電粒子は運動エネルギーを失って速度が低下するに従い、速度の2乗に比例して大きな抵抗を受けるため、ある一定速度まで遅くなると急激に停止する。このとき、停止点近傍では非常に大きな電離を受け、大線量を発生する。この現象を利用するものが重粒子線療法である。
rdf:langString
Krzywa Bragga – w fizyce, krzywa przedstawiająca średnią gęstość jonizacji wywołanej przez cząstkę naładowaną w zależności od jej drogi w absorbencie, nazwana od Williama Henry'ego Bragga. Do tej charakterystycznej zależności prowadzi zależność strat jonizacyjnych od energii cząstki, która wynika ze wzoru Bethego-Blocha.
rdf:langString
布拉格尖峰（Bragg peak）是一種高速帶正電荷離子在物體中行進時，於即將停止時才將大部分能量釋放出來的現象。此現象由威廉亨利布拉格在1903年發現。
rdf:langString
Бреґґівський пік або пік Бреґґа — пік на графіку залежності втрати енергії частинки від глибини проникнення в речовину. Для альфа-частинок й інших іонів крива має пік незадовго до зупинки частинки. Пік названо ім'ям Брегга, який 1903 року вивчав залежність на прикладі альфа-розпаду. Крива відображає динаміку взаємодії частинки з речовиною. Основні втрати енергії пов'язані з іонізацією зарядженою часткою атомів речовини, перетин цього процесу зростає зі зменшенням енергії частинки, внаслідок чого основну частину енергії частинка втрачає перед моментом зупинки.
rdf:langString
The Bragg peak is a pronounced peak on the Bragg curve which plots the energy loss of ionizing radiation during its travel through matter. For protons, α-rays, and other ion rays, the peak occurs immediately before the particles come to rest. It is named after William Henry Bragg, who discovered it in 1903.
rdf:langString
Le pic de Bragg est un pic très marqué de la courbe de Bragg qui représente l’évolution de la perte d’énergie des radiations ionisantes au cours de leur trajet dans la matière. Pour les protons, les particules alpha (noyaux d’hélium) et autres rayonnements ionisants, le pic se produit juste avant que les particules ne s’arrêtent. On appelle ce phénomène le pic de Bragg, d’après William Henry Bragg qui l’a découvert en 1903.
rdf:langString
Il picco di Bragg è un picco sulla curva di Bragg, che raffigura la perdita di energia delle radiazioni ionizzanti durante il percorso attraverso la materia. Per i protoni, raggi α, e altri fasci di ioni, il picco accade immediatamente prima che le particelle si fermino. Il picco prende il nome da William Henry Bragg che lo scoprì nel 1903. La dose prodotta da un fascio di protoni nativo e da uno modificato che attraversa i tessuti, paragonato con l'assorbimento di un fascio di fotoni (raggi X)
rdf:langString
Кривая Брэгга — график зависимости потери энергии частицы от глубины проникновения в вещество. Для альфа-частиц и других ионов кривая имеет выраженный пик незадолго до остановки частицы. Этот пик принято называть пиком Брэгга. Эти данные были получены в 1903 году Уильямом Брэггом на примере альфа-распада.
rdf:langString
rdf:langString
ذروة براغ
rdf:langString
Pic de Bragg
rdf:langString
Bragg-Kurve
rdf:langString
Bragg peak
rdf:langString
Pic de Bragg
rdf:langString
Picco di Bragg
rdf:langString
ブラッグ曲線
rdf:langString
Krzywa Bragga
rdf:langString
Кривая Брэгга
rdf:langString
布拉格尖峰
rdf:langString
Бреґґівський пік
xsd:integer
3476702
xsd:integer
1104613096
rdf:langString
ذروة براغ (بالإنجليزية: Bragg peak)، هي ذروة حادة تظهر في منحنى براغ الذي يبين العلاقة بين خسارة طاقة جسيمات الأشعة المشحونة (البروتونات والفا والأشعة المؤينة الأخرى) كدالة للمسافة التي تقطعها داخل الوسط المادي، تظهر ذروة المنحي مباشرةً قبل وصول الجسيمات لحالة السكون. سميت الذروة على اسم العالم ويليام هنري براغ الذي إكتشفها عام 1903م.
rdf:langString
The Bragg peak is a pronounced peak on the Bragg curve which plots the energy loss of ionizing radiation during its travel through matter. For protons, α-rays, and other ion rays, the peak occurs immediately before the particles come to rest. It is named after William Henry Bragg, who discovered it in 1903. When a fast charged particle moves through matter, it ionizes atoms of the material and deposits a dose along its path. A peak occurs because the interaction cross section increases as the charged particle's energy decreases. Energy lost by charged particles is inversely proportional to the square of their velocity, which explains the peak occurring just before the particle comes to a complete stop. In the upper figure, it is the peak for alpha particles of 5.49 MeV moving through air. In the lower figure, it is the narrow peak of the "native" proton beam curve which is produced by a particle accelerator of 250 MeV. The figure also shows the absorption of a beam of energetic photons (X-rays) which is entirely different in nature; the curve is mainly exponential. This characteristic of proton beams was first recommended for use in cancer therapy by Robert R. Wilson in his 1946 article, Radiological Use of Fast Protons. Wilson studied how the depth of proton beam penetration could be controlled by the energy of the protons. This phenomenon is exploited in particle therapy of cancer, specifically in proton therapy, to concentrate the effect of light ion beams on the tumor being treated while minimizing the effect on the surrounding healthy tissue. The blue curve in the figure ("modified proton beam") shows how the originally monoenergetic proton beam with the sharp peak is widened by increasing the range of energies, so that a larger tumor volume can be treated. The plateau created by modifying the proton beam is referred to as the spread out Bragg Peak, or SOBP, which allows the treatment to conform to not only larger tumors, but to more specific 3D shapes. This can be achieved by using variable thickness attenuators like spinning wedges.
rdf:langString
Le pic de Bragg est un pic très marqué de la courbe de Bragg qui représente l’évolution de la perte d’énergie des radiations ionisantes au cours de leur trajet dans la matière. Pour les protons, les particules alpha (noyaux d’hélium) et autres rayonnements ionisants, le pic se produit juste avant que les particules ne s’arrêtent. On appelle ce phénomène le pic de Bragg, d’après William Henry Bragg qui l’a découvert en 1903. Lorsqu’une particule chargée rapide se déplace dans la matière, elle ionise les atomes du matériau traversé et transmet de l’énergie au matériau au long de son trajet. Un pic se produit parce que la section efficace d’interaction augmente lorsque l’énergie de la particule chargée décroît. Sur la première image ci-contre, on observe le pic de Bragg de particules alpha de 5,49 MeV qui se déplacent dans l’air. Sur la seconde image est représenté le pic de Bragg, très étroit, d’un faisceau de protons produits par un accélérateur de particules à 250 MeV et absorbés par des tissus humains. La figure montre également l’absorption d’un faisceau de photons énergétiques (rayons X), d’une nature complètement différente : cette courbe est exponentiellement décroissante après un passage par la crête de Tavernier, d’après le physicien belge Guy Tavernier qui l’a découverte en 1948. Le phénomène du pic de Bragg est exploité en radiothérapie, lors du traitements de cancers (particulièrement des cancers localisés près de l’œil ou du cerveau et autrement inopérables), pour concentrer les effets du faisceau de radiation sur la tumeur à traiter en épargnant autant que possible les tissus sains environnants. La courbe bleue de la figure (« faisceau de protons modifiés ») montre comment le faisceau originel monoénergétique, avec le pic très étroit, peut être élargi (plus grand spectre énergétique) pour traiter une tumeur plus volumineuse. On peut obtenir le même effet en utilisant des atténuateurs (des caches d’épaisseur variable, ajustés au cas à traiter).
rdf:langString
Il picco di Bragg è un picco sulla curva di Bragg, che raffigura la perdita di energia delle radiazioni ionizzanti durante il percorso attraverso la materia. Per i protoni, raggi α, e altri fasci di ioni, il picco accade immediatamente prima che le particelle si fermino. Il picco prende il nome da William Henry Bragg che lo scoprì nel 1903. Quando una particella carica veloce si muove dentro la materia, ionizza gli atomi del materiale e deposita una dose lungo il suo cammino. Un picco accade perché la sezione d'urto aumenta al diminuire dell'energia della particella carica. L'energia persa è inversamente proporzionale al quadrato della velocità, il che spiega come mai il picco accade subito prima dell'arresto della particella. Nella prima figura, c'è il picco per le particelle alfa con energia 5,49 MeV nell'aria. Nella seconda figura, c'è il picco del fascio di protoni di 250 MeV prodotto da un acceleratore di particelle. La figura mostra anche l'assorbimento di fotoni energetici (raggi X) che è di natura completamente differente; la curva è perlopiù esponenziale. La dose prodotta da un fascio di protoni nativo e da uno modificato che attraversa i tessuti, paragonato con l'assorbimento di un fascio di fotoni (raggi X) Questo fenomeno si sfrutta nella terapia adronica del cancro, per concentrare l'effetto di fasci ionici leggeri sul tumore trattato e al tempo stesso minimizzare l'effetto sul tessuto circostante sano. La curva blu in figura ("il fascio di protoni modificato") mostra come il fascio di protoni monoenergetico con il picco netto viene allargato incrementando la gamma delle energie, così da trattare un tumore di volume più grande. Questo si ottiene usando attenuatori di spessore variabile.
rdf:langString
ブラッグ曲線（ブラッグきょくせん、Bragg curve）とは、アルファ線や陽子線など重荷電粒子が物質中を透過する際に示す、単位長さあたりの電離数（）の変化（エネルギーの吸収量変化）を示す曲線である。1903年、イギリスの物理学者ウィリアム・ヘンリー・ブラッグ (William Henry Bragg) によって発見された。 質量の小さい荷電粒子は物質中を通過するときに散乱するが、質量が大きい重荷電粒子は散乱せずに進行（）方向の物質を電離しながらエネルギーを失って行く。物質中を進む重荷電粒子は運動エネルギーを失って速度が低下するに従い、速度の2乗に比例して大きな抵抗を受けるため、ある一定速度まで遅くなると急激に停止する。このとき、停止点近傍では非常に大きな電離を受け、大線量を発生する。この現象を利用するものが重粒子線療法である。
rdf:langString
Krzywa Bragga – w fizyce, krzywa przedstawiająca średnią gęstość jonizacji wywołanej przez cząstkę naładowaną w zależności od jej drogi w absorbencie, nazwana od Williama Henry'ego Bragga. Do tej charakterystycznej zależności prowadzi zależność strat jonizacyjnych od energii cząstki, która wynika ze wzoru Bethego-Blocha.
rdf:langString
Кривая Брэгга — график зависимости потери энергии частицы от глубины проникновения в вещество. Для альфа-частиц и других ионов кривая имеет выраженный пик незадолго до остановки частицы. Этот пик принято называть пиком Брэгга. Эти данные были получены в 1903 году Уильямом Брэггом на примере альфа-распада. Кривая отражает динамику взаимодействия частицы с веществом. Основные потери энергии связаны с ионизацией заряженной частицей атомов вещества, сечение этого процесса растёт с падением энергии, вследствие чего основную часть энергии частица теряет перед моментом остановки. Это обстоятельство используется в протонной терапии, для того чтобы сосредоточить основную дозу в поражённой ткани внутренних органов, минимально облучая здоровые клетки, расположенные ближе к поверхности.
rdf:langString
布拉格尖峰（Bragg peak）是一種高速帶正電荷離子在物體中行進時，於即將停止時才將大部分能量釋放出來的現象。此現象由威廉亨利布拉格在1903年發現。
rdf:langString
Бреґґівський пік або пік Бреґґа — пік на графіку залежності втрати енергії частинки від глибини проникнення в речовину. Для альфа-частинок й інших іонів крива має пік незадовго до зупинки частинки. Пік названо ім'ям Брегга, який 1903 року вивчав залежність на прикладі альфа-розпаду. Крива відображає динаміку взаємодії частинки з речовиною. Основні втрати енергії пов'язані з іонізацією зарядженою часткою атомів речовини, перетин цього процесу зростає зі зменшенням енергії частинки, внаслідок чого основну частину енергії частинка втрачає перед моментом зупинки.
xsd:nonNegativeInteger
6795
