Bill of Rights 1689
http://dbpedia.org/resource/Bill_of_Rights_1689 an entity of type: Thing
La Carta de drets o Declaració de drets (en anglès Bill of Rights) és un document redactat a Anglaterra el 1689, que va imposar el Parlament anglès al príncep Guillem d'Orange, per a poder succeir al rei Jaume II. El propòsit principal d'aquest text era recuperar i enfortir certes facultats parlamentàries ja desaparegudes o notòriament minvades durant el regnat absolutista dels Stuart (Carles I i Carles II). Constitueix un dels precedents immediats de les modernes Declaracions de Drets.
rdf:langString
Bill of Rights 1689 (Listina práv) je anglický právní dokument vydaný parlamentem, zabývá se ústavními záležitostmi a stanovuje některá základní občanská práva.
rdf:langString
Bill of Rights (Leĝo de la rajtoj) (oficiale: Leĝo pri liberecoj kaj rajtoj de la ŝtatanoj, pri ordo de la tronheredado (1689)) estas plej grava baz-leĝaro de la brita publika juro kaj estis rezulto de la longa batalo inter la parlamento kaj la Stuart-dinastio. La teksto entenas la Jur-deklaron (Declaration of Rights), kies aprobo estis la antaŭkondiĉo por surtroniĝo de la oranĵa princo kaj princino (posta Vilhelmo la 3-a kaj ).
rdf:langString
La Charte des droits de 1689 (en anglais : Bill of Rights 1689) est un texte imposé en 1689 aux souverains d'Angleterre (Guillaume III et Marie II) à la suite de la Glorieuse Révolution. Il définit les principes de la monarchie parlementaire en Angleterre.
rdf:langString
The Bill of Rights, juga disebut sebagai English Bill of Rights, adalah sebuah Undang-Undang Parlemen Inggris yang menetapkan hak sipil dasar tertentu dan menjelaskan siapa orang berikutnya yang dapat mewarisi Takhta. UU tersebut meraih pada 16 Desember 1689
rdf:langString
権利の章典（けんりのしょうてん、英: Bill of Rights）は、イギリスの不成典憲法（広義の不文憲法）を構成する法律の1つである。 正式名称は「臣民の権利と自由を宣言し、かつ、王位の継承を定める法律」（しんみんのけんりとじゆうをせんげんし、かつ、おういのけいしょうをさだめるほうりつ、英：An Act Declaring the Rights and Liberties of the Subject and Settling the Succession of the Crown）である。 これは権利章典（けんりしょうてん）と表記される場合もある。
rdf:langString
영국의 권리장전(英國 權利章典, 영어: Bill of Rights 1689/1688)은 1689년 12월 16일에 영국의 국가제도를 규정한 마그나 카르타·권리청원과 함께 헌정사상 가장 중요한 의미를 가지는 의회 제정법이다. 영국 의회가 명예혁명으로 윌리엄 3세를 추대하면서 권리선언을 제출하여 승인을 받았고, 이 선언을 토대로 의회제정법이 공포되었다.
rdf:langString
Il Bill of Rights è un documento scritto dal parlamento inglese nel 1689, considerato uno dei cardini del sistema Westminster.
rdf:langString
《权利法案》（英語：Bill of Rights 1689），詳題《国民权利与自由和王位继承宣言》（An Act Declaring the Rights and Liberties of the Subject and Settling the Succession of the Crown），是英国政治性法律中重要的一部法案，由威廉三世于1689年12月16日签署。在光荣革命後，威廉三世获宣布登基成为英国国王，前提就是必须接受由英國國會所提出的这部《权利法案》。
rdf:langString
Білль про права́ 1689 — акт англійського парламенту 1689 року про обмеження прав короля. Білль про права забороняв королю без згоди парламенту видавати нові закони і припиняти чинні закони, стягувати податки, тримати в мирний час армію. Білль про права проголошував свободу парламентських дебатів, виборів і подачі петицій. Білль про права завершив «Славну революцію» 1688—1689 рр. (Glorious Revolution), закріпив перемогу великих землевласників і капіталістів Англії над абсолютизмом.
rdf:langString
وثيقة الحقوق لعام 1689، المعروفة أيضًا بوثيقة الحقوق لعام 1688، هو تشريع تاريخي في القانون الدستوري لإنجلترا يحدد بعض الحقوق المدنية الأساسية ويوضح من الذي سيرث العرش بعد ذلك. حصلت الوثيقة على الموافقة الملكية في 16 ديسمبر 1689 وهي إعادة صياغة في شكل قانوني لإعلان الحقوق الذي قدمه البرلمان إلى ويليام الثالث وماري الثانية في فبراير 1689، ودعوتهم إلى أن يصبحوا ملوكًا مشتركين لإنجلترا. يضع قانون الحقوق قيودًا على سلطات الملك ويحدد حقوق البرلمان، بما في ذلك متطلبات البرلمانات المنتظمة والانتخابات الحرة وحرية التعبير في البرلمان. ويحدد حقوقًا معينة للأفراد بما في ذلك حظر العقوبة القاسية وغير العادية وأكد أن البروتستانت قد يمتلكون أسلحة للدفاع عنهم تتناسب مع ظروفهم وكما يسمح بها القانون. كما أنه لا يشمل أي حق في فرض الضرائب دون موافقة البرلمان. علاوة على ذلك، وصف ميثاق الحقوق وأدان العديد من الآ
rdf:langString
The Bill of Rights 1689 is an Act of the Parliament of England, which sets out certain basic civil rights and clarifies who would be next to inherit the Crown, and is seen as a crucial landmark in English constitutional law. It received Royal Assent on 16 December 1689 and is a restatement in statutory form of the Declaration of Right presented by the Convention Parliament to William III and Mary II in February 1689, inviting them to become joint sovereigns of England.
rdf:langString
In der Glorious Revolution – der Glorreichen Revolution – von 1688/1689 entschieden die Gegner des königlichen Absolutismus in England den seit Beginn des 17. Jahrhunderts geführten Machtkampf mit dem Stuartkönigtum endgültig zu ihren Gunsten. Sie schufen mit der Durchsetzung der Bill of Rights die Grundlage für das heutige parlamentarische Regierungssystem im Vereinigten Königreich. Seit der Revolution ist dort der König nicht mehr allein, sondern nur in Verbindung mit dem Parlament (King-in-parliament) Träger der Staatssouveränität.
rdf:langString
La Carta de Derechos o Declaración de Derechos (en inglés Bill of Rights) es un documento redactado en Inglaterra en 1689, que impuso el Parlamento inglés al príncipe Guillermo de Orange para poder suceder al rey Jacobo II. El propósito principal de este texto era recuperar y fortalecer ciertas facultades parlamentarias ya desaparecidas o notoriamente mermadas durante el reinado absolutista de los Estuardo (Carlos II y Jacobo II). Constituye uno de los precedentes inmediatos de las modernas «Declaraciones de Derechos», incluyendo:
rdf:langString
Bill of Rights edo Eskubideen Legea Iraultza Loriatsuaren ondorioz 1689an idatzitako dokumentua da, Ingalaterrako Legebiltzarrak inposatu egin ziona Gilen Orangekoari, Jakue II.a Ingalaterrakoa eta VII.a Eskoziakoaren koroa hartu ahal izateko. Testu honen helburu nagusia Estuardo etxearen erregealdi absolutistan (Karlos II.a eta Jakue II.a) desagertutako edota nabarmenki gutxitutako zenbait autoritate berreskuratu eta sendotzea zen. "Eskubide Adierazpen" modernoen aurrekari berezi bat da, besteak beste:
rdf:langString
De Bill of Rights is een wettelijk document dat in 1689 werd aangenomen door het parlement van Engeland, en die de basis vormde voor een democratische parlementaire monarchie in dat land. Na de dood van Olivier Cromwell (1658), die Engeland tot republiek had uitgeroepen, werd het koningschap weliswaar hersteld onder Karel II, maar de verhouding tussen koning en parlement bleef gespannen. De koninklijke willekeur werd aan banden gelegd door de Habeas Corpus Act van 1679, waardoor niemand meer gevangengehouden kon worden zonder gerechtelijk bevel. Toen koning Jacobus II het katholicisme weer leek te willen invoeren, legde het parlement contact met diens schoonzoon, de Hollandse stadhouder Willem III. Aan hem en zijn vrouw Maria werd het koningschap aangeboden. Na Willems aankomst in 1688 vlu
rdf:langString
Deklaracja praw (ang. Declaration of Rights) – petycja do króla Anglii z 13 lutego 1689. Zaprzysiągł ją Wilhelm III Orański. Została zaakceptowana przez parlament i 16 grudnia 1689 przyjęła kształt ustawy o prawach (ang. Bill of Rights). W trzynastu punktach wyliczała podstawowe nadużycia władzy, popełnione przez dynastię Stuartów. Jednocześnie przy każdym z tych punktów sformułowano nowe zasady prawne, które odnosiły się do uprawnień monarszych. Ich celem było zapobieżenie nawrotowi absolutyzmu. Najważniejsze postanowienia: W 1690 rozszerzono postanowienia Bill of Rights o dalsze dwa:
rdf:langString
A Declaração de Direitos de 1689 (também conhecida por sua forma estatutária: Bill of Rights of 1689) foi um documento elaborado pelo Convention Parliament, formado após a fuga de Jaime II diante da chegada das tropas de Guilherme III em território britânico, no momento que ficou conhecido como Revolução Gloriosa. Jaime II vinha tentando expandir a fé católica em seu reinado, o que não agradava os aristocratas anglicanos da Inglaterra. Sendo assim, no início de 1688 foi tramada uma conspiração contra Jaime. Guilherme III (chefe de estado da Holanda) foi “convidado a invadir” a ilha inglesa.
rdf:langString
Bill of Rights är i England en lag från 16 december 1689, antagen efter den ärorika revolutionen. Dokumentet ses idag som en del av den engelska konstitutionen, tillsammans med Magna Carta, och . Då Storbritannien inte har en samlad konstitution, som till exempel USA, så finns det flera olika lagar som tillsammans i praktiken utgör konstitutionen. Lagen skulle efter nära 500 års kamp mellan kung och parlament garantera det senares överhöghet och rätt att godkänna beskattning samt att fungera som självständig organisation; parlamentsledamöternas yttrandefrihet garanterades därför, vilket även fick implikationer för utvecklingen i England och senare Storbritannien som helhet. Dessa skulle även väljas i fria val där alla som levde upp till vissa krav, oavsett åskådning, hade rätt att invälja
rdf:langString
Би́лль о права́х 1689 — «Акт, декларирующий права и свободы подданного и устанавливающий наследование Короны» (англ. Bill of Rights — "An Act declaring the Rights and Liberties of the Subject and Settling the Succession of the Crown") — законодательный акт, принятый парламентом Англии 16/26 декабря 1689 года в результате «Славной революции» — одна из основных частей британской Конституции (наряду с Хабеас корпус актом и Актом об устроении). Стал одним из первых документов, юридически утвердивших права человека. В нём были подтверждены следующие права подданных:
rdf:langString
rdf:langString
Bill of Rights 1689
rdf:langString
وثيقة حقوق 1689
rdf:langString
Bill of Rights de 1689
rdf:langString
Bill of Rights (1689)
rdf:langString
Bill of Rights (England)
rdf:langString
Bill of Rights (Anglio)
rdf:langString
Bill of Rights (1689)
rdf:langString
Declaración de Derechos de 1689
rdf:langString
Bill of Rights 1689
rdf:langString
Bill of Rights
rdf:langString
Charte des droits de 1689
rdf:langString
권리장전 (영국)
rdf:langString
権利の章典
rdf:langString
Bill of Rights (1689)
rdf:langString
Deklaracja praw
rdf:langString
Билль о правах 1689 года
rdf:langString
Declaração de Direitos de 1689
rdf:langString
Bill of Rights (England)
rdf:langString
Білль про права (1689)
rdf:langString
1689年权利法案
xsd:integer
38867
xsd:integer
1124852773
xsd:integer
1
xsd:integer
1689
rdf:langString
The Bill of Rights
rdf:langString
An Act Declaring the Rights and Liberties of the Subject and Settling the Succession of the Crown.
rdf:langString
Parliament of England
rdf:langString
Assert the rights of Parliament and the individual, and ensure a Protestant political supremacy
rdf:langString
The Bill of Rights
rdf:langString
Amended
rdf:langString
Bill of Rights 1689
xsd:integer
1689
rdf:langString
La Carta de drets o Declaració de drets (en anglès Bill of Rights) és un document redactat a Anglaterra el 1689, que va imposar el Parlament anglès al príncep Guillem d'Orange, per a poder succeir al rei Jaume II. El propòsit principal d'aquest text era recuperar i enfortir certes facultats parlamentàries ja desaparegudes o notòriament minvades durant el regnat absolutista dels Stuart (Carles I i Carles II). Constitueix un dels precedents immediats de les modernes Declaracions de Drets.
rdf:langString
Bill of Rights 1689 (Listina práv) je anglický právní dokument vydaný parlamentem, zabývá se ústavními záležitostmi a stanovuje některá základní občanská práva.
rdf:langString
وثيقة الحقوق لعام 1689، المعروفة أيضًا بوثيقة الحقوق لعام 1688، هو تشريع تاريخي في القانون الدستوري لإنجلترا يحدد بعض الحقوق المدنية الأساسية ويوضح من الذي سيرث العرش بعد ذلك. حصلت الوثيقة على الموافقة الملكية في 16 ديسمبر 1689 وهي إعادة صياغة في شكل قانوني لإعلان الحقوق الذي قدمه البرلمان إلى ويليام الثالث وماري الثانية في فبراير 1689، ودعوتهم إلى أن يصبحوا ملوكًا مشتركين لإنجلترا. يضع قانون الحقوق قيودًا على سلطات الملك ويحدد حقوق البرلمان، بما في ذلك متطلبات البرلمانات المنتظمة والانتخابات الحرة وحرية التعبير في البرلمان. ويحدد حقوقًا معينة للأفراد بما في ذلك حظر العقوبة القاسية وغير العادية وأكد أن البروتستانت قد يمتلكون أسلحة للدفاع عنهم تتناسب مع ظروفهم وكما يسمح بها القانون. كما أنه لا يشمل أي حق في فرض الضرائب دون موافقة البرلمان. علاوة على ذلك، وصف ميثاق الحقوق وأدان العديد من الآثام التي ارتكبها جيمس الثاني ملك إنجلترا. تعكس هذه الأفكار أفكار الفيلسوف السياسي جون لوك وسرعان ما أصبحت شائعة في إنجلترا. كما يحدد -أو يعيد صياغة، في رأي واضعيه- بعض المتطلبات الدستورية للتاج للحصول على موافقة الشعب، كما هو ممثل في البرلمان. في المملكة المتحدة، ترافق وثيقة الحقوق أيضًا الوثيقة العظمى، والتماس الحق، وقانون المثول أمام القضاء 1679 وقانون البرلمان لعامي 1911 و1949 باعتبارها بعض الوثائق الأساسية للدستور البريطاني غير المعدل. يُعد قانون المطالبة بالحقوق 1689، وثيقةً منفصلةً ولكنها مماثلة، وينطبق في اسكتلندا. كانت وثيقة الحقوق 1689 إحدى نماذج وثيقة حقوق الإنسان بالولايات المتحدة لعام 1789، وإعلان الأمم المتحدة لحقوق الإنسان لعام 1948، والاتفاقية الأوروبية لحقوق الإنسان لعام 1950. إلى جانب قانون التسوية 1701، ما تزال وثيقة الحقوق سارية في جميع دول الكومنولث. بعد اتفاقية بيرث عام 2011، دخل التشريع المعدل لكليهما حيز التنفيذ عبر عوالم الكومنولث في 26 مارس 2015.
rdf:langString
The Bill of Rights 1689 is an Act of the Parliament of England, which sets out certain basic civil rights and clarifies who would be next to inherit the Crown, and is seen as a crucial landmark in English constitutional law. It received Royal Assent on 16 December 1689 and is a restatement in statutory form of the Declaration of Right presented by the Convention Parliament to William III and Mary II in February 1689, inviting them to become joint sovereigns of England. Largely based on the ideas of political theorist John Locke, the Bill sets out certain constitutional requirements of the Crown to seek the consent of the people as represented in Parliament. As well as setting limits on the powers of the monarch, it established the rights of Parliament, including regular parliaments, free elections, and freedom of speech. It also listed individual rights, including the prohibition of cruel and unusual punishment and the right not to pay taxes levied without the approval of Parliament. Finally, it described and condemned several misdeeds of James II of England. In the United Kingdom, the Bill is considered a basic document of the uncodified British constitution, along with Magna Carta, the Petition of Right, the Habeas Corpus Act 1679 and the Parliament Acts 1911 and 1949. A separate but similar document, the Claim of Right Act 1689, applies in Scotland. The Bill was one of the models used to draft the United States Bill of Rights, the United Nations Declaration of Human Rights and the European Convention on Human Rights. Along with the Act of Settlement 1701, it remains in effect within all Commonwealth realms, as amended by the Perth Agreement.
rdf:langString
Bill of Rights (Leĝo de la rajtoj) (oficiale: Leĝo pri liberecoj kaj rajtoj de la ŝtatanoj, pri ordo de la tronheredado (1689)) estas plej grava baz-leĝaro de la brita publika juro kaj estis rezulto de la longa batalo inter la parlamento kaj la Stuart-dinastio. La teksto entenas la Jur-deklaron (Declaration of Rights), kies aprobo estis la antaŭkondiĉo por surtroniĝo de la oranĵa princo kaj princino (posta Vilhelmo la 3-a kaj ).
rdf:langString
In der Glorious Revolution – der Glorreichen Revolution – von 1688/1689 entschieden die Gegner des königlichen Absolutismus in England den seit Beginn des 17. Jahrhunderts geführten Machtkampf mit dem Stuartkönigtum endgültig zu ihren Gunsten. Sie schufen mit der Durchsetzung der Bill of Rights die Grundlage für das heutige parlamentarische Regierungssystem im Vereinigten Königreich. Seit der Revolution ist dort der König nicht mehr allein, sondern nur in Verbindung mit dem Parlament (King-in-parliament) Träger der Staatssouveränität. Mit der Revolution endete die Politik religiöser Toleranz, die König Jakob II. von England, der selbst zum Katholizismus konvertiert war, gegenüber Katholikenbetrieben hatte. Während die protestantischen Dissenters mit der ToleranzakteGlaubensfreiheit zugesichert bekamen, galten für die Katholiken nach der Revolution für über ein Jahrhundert diskriminierende Regelungen. Nach dem Sturz des katholischen Monarchen bestieg Wilhelm III. von Oranien, Jakobs Neffe und Schwiegersohn, gemeinsam mit Jakobs protestantischer Tochter Maria II. den Thron. Bereits die Zeitgenossen verwendeten die Bezeichnung Glorreiche Revolution in bewusstem Gegensatz zu den Wirren des Englischen Bürgerkriegs, der mit der Hinrichtung König Karls I. und der Errichtung einer Republik unter Oliver Cromwell geendet hatte. Man war der Auffassung, dass der vergleichsweise unblutige Umsturz von 1688/1689 auch deshalb von Erfolg gekrönt war, weil ihn die „Gloriole“ eines neuen Königtums umstrahlt habe.
rdf:langString
Bill of Rights edo Eskubideen Legea Iraultza Loriatsuaren ondorioz 1689an idatzitako dokumentua da, Ingalaterrako Legebiltzarrak inposatu egin ziona Gilen Orangekoari, Jakue II.a Ingalaterrakoa eta VII.a Eskoziakoaren koroa hartu ahal izateko. Testu honen helburu nagusia Estuardo etxearen erregealdi absolutistan (Karlos II.a eta Jakue II.a) desagertutako edota nabarmenki gutxitutako zenbait autoritate berreskuratu eta sendotzea zen. "Eskubide Adierazpen" modernoen aurrekari berezi bat da, besteak beste:
* Ameriketako Estatu Batuetako Independentzia Aldarrikapenaren atarikoa (1776, Filadelfia),
* Gizonaren eta Herritarraren Eskubideen Adierazpena (1789, Paris) eta
* Giza Eskubideen Aldarrikapen Unibertsala (1948, Paris).
rdf:langString
La Carta de Derechos o Declaración de Derechos (en inglés Bill of Rights) es un documento redactado en Inglaterra en 1689, que impuso el Parlamento inglés al príncipe Guillermo de Orange para poder suceder al rey Jacobo II. El propósito principal de este texto era recuperar y fortalecer ciertas facultades parlamentarias ya desaparecidas o notoriamente mermadas durante el reinado absolutista de los Estuardo (Carlos II y Jacobo II). Constituye uno de los precedentes inmediatos de las modernas «Declaraciones de Derechos», incluyendo:
* el preámbulo de la Declaración de Independencia de los Estados Unidos (1776),
* la revolucionaria Declaración de los Derechos del Hombre y del Ciudadano (1789) y
* la internacional Declaración Universal de los Derechos Humanos (1948).
rdf:langString
La Charte des droits de 1689 (en anglais : Bill of Rights 1689) est un texte imposé en 1689 aux souverains d'Angleterre (Guillaume III et Marie II) à la suite de la Glorieuse Révolution. Il définit les principes de la monarchie parlementaire en Angleterre.
rdf:langString
The Bill of Rights, juga disebut sebagai English Bill of Rights, adalah sebuah Undang-Undang Parlemen Inggris yang menetapkan hak sipil dasar tertentu dan menjelaskan siapa orang berikutnya yang dapat mewarisi Takhta. UU tersebut meraih pada 16 Desember 1689
rdf:langString
権利の章典（けんりのしょうてん、英: Bill of Rights）は、イギリスの不成典憲法（広義の不文憲法）を構成する法律の1つである。 正式名称は「臣民の権利と自由を宣言し、かつ、王位の継承を定める法律」（しんみんのけんりとじゆうをせんげんし、かつ、おういのけいしょうをさだめるほうりつ、英：An Act Declaring the Rights and Liberties of the Subject and Settling the Succession of the Crown）である。 これは権利章典（けんりしょうてん）と表記される場合もある。
rdf:langString
영국의 권리장전(英國 權利章典, 영어: Bill of Rights 1689/1688)은 1689년 12월 16일에 영국의 국가제도를 규정한 마그나 카르타·권리청원과 함께 헌정사상 가장 중요한 의미를 가지는 의회 제정법이다. 영국 의회가 명예혁명으로 윌리엄 3세를 추대하면서 권리선언을 제출하여 승인을 받았고, 이 선언을 토대로 의회제정법이 공포되었다.
rdf:langString
Il Bill of Rights è un documento scritto dal parlamento inglese nel 1689, considerato uno dei cardini del sistema Westminster.
rdf:langString
Deklaracja praw (ang. Declaration of Rights) – petycja do króla Anglii z 13 lutego 1689. Zaprzysiągł ją Wilhelm III Orański. Została zaakceptowana przez parlament i 16 grudnia 1689 przyjęła kształt ustawy o prawach (ang. Bill of Rights). W trzynastu punktach wyliczała podstawowe nadużycia władzy, popełnione przez dynastię Stuartów. Jednocześnie przy każdym z tych punktów sformułowano nowe zasady prawne, które odnosiły się do uprawnień monarszych. Ich celem było zapobieżenie nawrotowi absolutyzmu. Najważniejsze postanowienia:
* król nie mógł wykonywać prawa suspensy (czyli zawieszania ustaw parlamentu wobec wszystkich osób) bez zgody parlamentu;
* bezwzględny zakaz udzielania dyspensy (czyli uchylania ustaw parlamentu w odniesieniu do niektórych osób bądź czynności);
* król nie mógł nakładać podatków bez zgody parlamentu;
* zakaz utrzymywania stałej armii w czasie pokoju;
* poddani mogli odtąd wnosić petycje w sprawach zarówno publicznych, jak i prywatnych;
* postulat częstszego zwoływania sesji parlamentu oraz wprowadzenie wolności słowa oraz debat;
* zniesiono restytuowany przez Jakuba II Sąd Wysokiej Komisji;
* postulat powoływania na sędziów przysięgłych ludzi uczciwych, którzy nie są stronnikami monarchy. W 1690 rozszerzono postanowienia Bill of Rights o dalsze dwa:
* władca przed wstąpieniem na tron miał potępić katolicki dogmat o transsubstancjacji;
* królem nie mógł zostać katolik, ani też osoba wstępująca w związek małżeński z przedstawicielem tego wyznania. Uzupełnieniem Billu była Ustawa o następstwie tronu. Od momentu wydania Billu faktyczna władza w państwie należała zatem do parlamentu. Władza królewska poddana została bowiem kontroli parlamentu, co uczyniło Anglię pierwszą na świecie monarchią parlamentarną. Religią panującą pozostał anglikanizm, tolerowano poddanych należących do dysydenckich wspólnot protestanckich, natomiast katolicy nie mogli piastować urzędów państwowych (częściowe odwołanie tych zakazów nastąpiło w 1829).
rdf:langString
De Bill of Rights is een wettelijk document dat in 1689 werd aangenomen door het parlement van Engeland, en die de basis vormde voor een democratische parlementaire monarchie in dat land. Na de dood van Olivier Cromwell (1658), die Engeland tot republiek had uitgeroepen, werd het koningschap weliswaar hersteld onder Karel II, maar de verhouding tussen koning en parlement bleef gespannen. De koninklijke willekeur werd aan banden gelegd door de Habeas Corpus Act van 1679, waardoor niemand meer gevangengehouden kon worden zonder gerechtelijk bevel. Toen koning Jacobus II het katholicisme weer leek te willen invoeren, legde het parlement contact met diens schoonzoon, de Hollandse stadhouder Willem III. Aan hem en zijn vrouw Maria werd het koningschap aangeboden. Na Willems aankomst in 1688 vluchtte Jacobus naar het buitenland; deze geweldloze staatsgreep wordt de Glorious Revolution genoemd. Na de kroning van de stadhouder en zijn vrouw werden ze gedwongen de Bill of Rights te erkennen, waarin de vrijheden van het volk en het parlement werden opgesomd. Samen met de Magna Carta uit 1215 vormde de Bill of Rights de basis voor de Engelse democratie.
rdf:langString
Bill of Rights är i England en lag från 16 december 1689, antagen efter den ärorika revolutionen. Dokumentet ses idag som en del av den engelska konstitutionen, tillsammans med Magna Carta, och . Då Storbritannien inte har en samlad konstitution, som till exempel USA, så finns det flera olika lagar som tillsammans i praktiken utgör konstitutionen. Lagen skulle efter nära 500 års kamp mellan kung och parlament garantera det senares överhöghet och rätt att godkänna beskattning samt att fungera som självständig organisation; parlamentsledamöternas yttrandefrihet garanterades därför, vilket även fick implikationer för utvecklingen i England och senare Storbritannien som helhet. Dessa skulle även väljas i fria val där alla som levde upp till vissa krav, oavsett åskådning, hade rätt att inväljas. Det var utan tvivel det viktigaste och mest varaktiga dokument som antagits sedan Magna Carta 1215 och det viktigaste fram till Reform Act 1832, som fortsatte en långsam trend mot ökat folkligt inflytande. Den stadfäste det definitiva slutet för den enväldiga kungamakten och etablerade ett parlamentariskt styre, det längsta oavbrutna i världen. Sverige såg en liknande trend, troligen inspirerad av den i Storbritannien, efter Karl XII:s död 1718, då Sveriges riksdag övertog den avgörande statsstyret under frihetstiden.
rdf:langString
Би́лль о права́х 1689 — «Акт, декларирующий права и свободы подданного и устанавливающий наследование Короны» (англ. Bill of Rights — "An Act declaring the Rights and Liberties of the Subject and Settling the Succession of the Crown") — законодательный акт, принятый парламентом Англии 16/26 декабря 1689 года в результате «Славной революции» — одна из основных частей британской Конституции (наряду с Хабеас корпус актом и Актом об устроении). Стал одним из первых документов, юридически утвердивших права человека. В нём были закреплены ограничения прав монарха в пользу высшего органа представительной власти. Король лишался следующих прав:
* приостанавливать действие законов либо их исполнение: «Предполагаемая власть приостанавливать законы или исполнение законов королевским повелением, без согласия парламентом, незаконно»;
* устанавливать и взимать налоги на нужды короны: «Взимание сборов в пользу и в распоряжение Короны, в силу якобы прерогативы, без согласия парламента или за более долгое время или иным порядком, чем установлено парламентом, незаконно»;
* формировать и содержать постоянную армию в мирное время «Набор или содержание постоянного войска в пределах королевства в мирное время иначе, как с согласия парламента, противно закону». В нём были подтверждены следующие права подданных:
* свобода (для протестантов) иметь оружие для самообороны (в количестве, ограниченном для разных социальных классов в разной мере): «Подданные протестантского исповедания могут носить оружие, соответствующее их положению, и так, как дозволено законом»;
* свобода подачи петиций королю: «Обращаться с ходатайствами королю есть право подданных, и всякое задержание и преследование за такие ходатайства незаконны»;
* свобода от штрафов и конфискаций имущества без решения суда: «Всякие пожалования и обещания из сумм, ожидаемых от штрафов и конфискаций, до осуждения незаконны и недействительны»;
* свобода от жестоких и необычных наказаний, от чрезмерно больших штрафов: «Не допускается требование чрезмерных залогов, ни наложение чрезмерных штрафов или жестких и необычайных наказаний»;
* свобода слова и дебатов; никакие слушания в Парламенте не могут быть основанием для привлечения к ответственности в суде и не могут быть подвергнуты сомнению за пределами парламента (парламентский иммунитет);
* свобода выборов в парламент (в то время лишь для состоятельных граждан) от вмешательства короля. Определял принципы представительства в парламенте пропорционально уплачиваемому налогу (фактически избирательным правом пользовались только аристократы и крупная буржуазия): «Выборы членов парламента должны быть свободны».
rdf:langString
A Declaração de Direitos de 1689 (também conhecida por sua forma estatutária: Bill of Rights of 1689) foi um documento elaborado pelo Convention Parliament, formado após a fuga de Jaime II diante da chegada das tropas de Guilherme III em território britânico, no momento que ficou conhecido como Revolução Gloriosa. Jaime II vinha tentando expandir a fé católica em seu reinado, o que não agradava os aristocratas anglicanos da Inglaterra. Sendo assim, no início de 1688 foi tramada uma conspiração contra Jaime. Guilherme III (chefe de estado da Holanda) foi “convidado a invadir” a ilha inglesa. A Declaração, em essência, propõe limitações às ações da Coroa perante o Parlamento e a definição da sucessão da Coroa. Entre as limitações, pode-se destacar a cobrança de impostos sem o consentimento parlamentar, não podendo interferir nas eleições parlamentares e a suspensão de leis sem a anuência parlamentar. Após sua elaboração, o documento foi entregue a Guilherme e Maria II (filha protestante de Jaime II), que aceitam os termos da declaração, sendo assim coroados rei e rainha. Pode-se dizer que Guilherme foi o primeiro rei “eleito” da Inglaterra. Este documento é considerado um dos pilares do sistema constitucional do Reino Unido que estabelece limites aos poderes do monarca e declara os direitos do Parlamento, incluindo regular deliberação parlamentar, eleições livres e liberdade de expressão no Parlamento. O Bill of Rights é o primeiro documento oficial que garante a participação popular, por meio de representantes parlamentares, na criação e cobrança de tributos, sob pena de ilegalidade, vedando, ainda, a instituição de impostos excessivos e de punições cruéis e incomuns.
rdf:langString
《权利法案》（英語：Bill of Rights 1689），詳題《国民权利与自由和王位继承宣言》（An Act Declaring the Rights and Liberties of the Subject and Settling the Succession of the Crown），是英国政治性法律中重要的一部法案，由威廉三世于1689年12月16日签署。在光荣革命後，威廉三世获宣布登基成为英国国王，前提就是必须接受由英國國會所提出的这部《权利法案》。
rdf:langString
Білль про права́ 1689 — акт англійського парламенту 1689 року про обмеження прав короля. Білль про права забороняв королю без згоди парламенту видавати нові закони і припиняти чинні закони, стягувати податки, тримати в мирний час армію. Білль про права проголошував свободу парламентських дебатів, виборів і подачі петицій. Білль про права завершив «Славну революцію» 1688—1689 рр. (Glorious Revolution), закріпив перемогу великих землевласників і капіталістів Англії над абсолютизмом.
xsd:gMonthDay
--02-13
xsd:date
1689-12-16
xsd:nonNegativeInteger
49544
