Bejte
http://dbpedia.org/resource/Bejte an entity of type: MusicGenre
Бейтеджи (алб. bejtexhi; дослівно — творці бейтів, тобто двовіршів) — представники так званого орієнтального напрямку (алб. bejtexhinjë) албанської літератури XVIII ст., що виник на базі фольклора під впливом близькосхідної літератури (головним чином — перської поезії, але за посередництвом турецької). Записувалася арабським письмом, частіше поширювалася усно. У лексиці характерна наявність багатьох арабських та турецьких запозичень. Найважливіші представники бейтеджи — Незім Фракула (Nezim Frakulla), Сулейман Наїбі (Sylejman Naibi) і особливо Хасан Зюко Камбері (Hasan Zyko Kamberi).
rdf:langString
The Bejtexhinj (in Albanian sing. bejtexhi, pl. bejtexhinj; from Turkish: beyte meaning "poem"), were popular bards of the Muslim tradition, literally meaning "couplet makers". It means the same in the Albanian literature, firstly muslim poets, that engaged in beit poetry. This genre of literature created in Albania in the 18th century that prevailed in different cities of what is now Albania, Kosovo, Chameria as well as in religious centers.
rdf:langString
El bejtexhinj (del turco beyte, que significa poema) es un género lírico nacido en el siglo XVIII en lo que hoy es Albania, entonces parte del Imperio otomano. Surgió como respuesta a la necesidad de redacción de textos religiosos en lengua albanesa y como efecto de la presión ideológica otomana. Durante la primera mitad del XVIII, el género se caracterizó por los poemas de mayoría secular, mientras que el resto del siglo y durante todo el XIX adquirieron mayor importancia los temas religiosos.
rdf:langString
Bejtexhinj, von osmanisch-türkisch bey(i)t = Doppelvers, heißt eine im 18. Jahrhundert in Albanien verbreitete literarische Gattung. Dazu gehörten poetische Werke in Versform. Die Bejtexhinj-Literatur wurde vor allem von muslimischen Autoren gepflegt. Sie schrieben das Albanische in arabischer Schrift (Elifba). Formal folgte die Bejtexhinj-Literatur den Traditionen der arabischen, türkischen und persischen Poesie, wie sie zu jener Zeit in vielen Teilen des Osmanischen Reiches verbreitet war. Im Wortschatz der überlieferten Gedichte finden sich daher auch viele türkische, arabische und persische Begriffe. Thematisch war die Bejtexhinj-Literatur breit gefächert: Es wurde religiöse Fragen behandelt, es gibt Liebesgedichte und ebenso gesellschaftskritische Werke. Bedeutende Autoren jener Stilr
rdf:langString
Les Bejtexhinj (albanais, sing. : bejtexhi ; pl. : bejtexhi) étaient des poètes ottomans d'expression albanaise qui écrivaient avec des caractères dérivés de l'alphabet arabe., en elifba (une adaptation de l'alphabet turc ottoman), notamment en beïts. Ils sont apparus en réponse au besoin de textes religieux en langue albanaise et comme un effet de la pression idéologique ottomane. Au cours de la première moitié du XVIIIe siècle, le genre se caractérise par des poèmes à majorité profane, tandis que pendant le reste du siècle et tout au long du XIXe siècle, les thèmes religieux gagnent en importance.
rdf:langString
rdf:langString
Bejte
rdf:langString
Bejtexhinj
rdf:langString
Bejtexhinj
rdf:langString
Bejtexhinj
rdf:langString
Бейтеджи
xsd:integer
21299799
xsd:integer
1091125953
rdf:langString
The Bejtexhinj (in Albanian sing. bejtexhi, pl. bejtexhinj; from Turkish: beyte meaning "poem"), were popular bards of the Muslim tradition, literally meaning "couplet makers". It means the same in the Albanian literature, firstly muslim poets, that engaged in beit poetry. This genre of literature created in Albania in the 18th century that prevailed in different cities of what is now Albania, Kosovo, Chameria as well as in religious centers. The spread of Bejtexhinj was a product of two different significant factors. There was a demand in religious practices to write in Albanian and to free it from foreign influence. The other factor was the accretion of ideological pressure from Turkish rulers. The ruling Ottomans sought the submission of Albanians through the Muslim religion and culture. Albania rulers opened their own schools with many Bejtexhinj poets in attendance.
rdf:langString
Bejtexhinj, von osmanisch-türkisch bey(i)t = Doppelvers, heißt eine im 18. Jahrhundert in Albanien verbreitete literarische Gattung. Dazu gehörten poetische Werke in Versform. Die Bejtexhinj-Literatur wurde vor allem von muslimischen Autoren gepflegt. Sie schrieben das Albanische in arabischer Schrift (Elifba). Formal folgte die Bejtexhinj-Literatur den Traditionen der arabischen, türkischen und persischen Poesie, wie sie zu jener Zeit in vielen Teilen des Osmanischen Reiches verbreitet war. Im Wortschatz der überlieferten Gedichte finden sich daher auch viele türkische, arabische und persische Begriffe. Thematisch war die Bejtexhinj-Literatur breit gefächert: Es wurde religiöse Fragen behandelt, es gibt Liebesgedichte und ebenso gesellschaftskritische Werke. Bedeutende Autoren jener Stilrichtung waren: , und .
rdf:langString
El bejtexhinj (del turco beyte, que significa poema) es un género lírico nacido en el siglo XVIII en lo que hoy es Albania, entonces parte del Imperio otomano. Surgió como respuesta a la necesidad de redacción de textos religiosos en lengua albanesa y como efecto de la presión ideológica otomana. Durante la primera mitad del XVIII, el género se caracterizó por los poemas de mayoría secular, mientras que el resto del siglo y durante todo el XIX adquirieron mayor importancia los temas religiosos. Los gobernadores abrieron varias escuelas donde los poetas escribían bejtexhinj en un albanés que utilizaba el alfabeto árabe, si bien incluían muchas palabras persas, turcas y árabes. Los poemas de la época, muy numerosos, solían tener ocho versos. Muchos de sus creadores son hoy clásicos de la literatura en albanés.
rdf:langString
Les Bejtexhinj (albanais, sing. : bejtexhi ; pl. : bejtexhi) étaient des poètes ottomans d'expression albanaise qui écrivaient avec des caractères dérivés de l'alphabet arabe., en elifba (une adaptation de l'alphabet turc ottoman), notamment en beïts. Ils sont apparus en réponse au besoin de textes religieux en langue albanaise et comme un effet de la pression idéologique ottomane. Au cours de la première moitié du XVIIIe siècle, le genre se caractérise par des poèmes à majorité profane, tandis que pendant le reste du siècle et tout au long du XIXe siècle, les thèmes religieux gagnent en importance. Les gouverneurs ont ouvert plusieurs écoles où les Bejtexhinj employaient un albanais qui recourait à de nombreux emprunts de nombreux mots persans, turcs et arabes. Les poèmes de cette époque, très nombreux, comportaient généralement huit lignes. Nombre de leurs créateurs sont aujourd'hui des classiques de la littérature albanaise.
rdf:langString
Бейтеджи (алб. bejtexhi; дослівно — творці бейтів, тобто двовіршів) — представники так званого орієнтального напрямку (алб. bejtexhinjë) албанської літератури XVIII ст., що виник на базі фольклора під впливом близькосхідної літератури (головним чином — перської поезії, але за посередництвом турецької). Записувалася арабським письмом, частіше поширювалася усно. У лексиці характерна наявність багатьох арабських та турецьких запозичень. Найважливіші представники бейтеджи — Незім Фракула (Nezim Frakulla), Сулейман Наїбі (Sylejman Naibi) і особливо Хасан Зюко Камбері (Hasan Zyko Kamberi).
xsd:nonNegativeInteger
4924
