Bast shoe
http://dbpedia.org/resource/Bast_shoe an entity of type: WikicatShoes
Bastoŝuo estas malalta ŝuo, plektita el bastrubandoj (tiliaj, salikaj, ulmaj kaj aliaj) aŭ el betulŝelo. Bastoŝuo fiksiĝas al la piedo per laĉoj, torditaj el la samaj bastrubandoj, el kiuj bastoŝuo mem estas farita. Por elfari unu bastoŝuon necesas sep bastrubandoj, ĉiu longa je du metroj. Larĝeco de unu bastrubando egalas proksimume al larĝeco de polekso de viro, kiu mem elfaradis bastrubandojn kaj poste mem plektis bastoŝuojn.
rdf:langString
أحذية الألياف هي أحذية تصنع بشكل رئيسي من الألياف النباتية من لحاء أشجار التيليا Tilia أو من خشب البتولا، وهي نوع من الأحذية التي خيطت لتناسب شكل قدم الإنسان وحجمها، وهي أحذية تلبس عادة في مناطق الغابات وشمالي أوروبا، وتلبس عادة من قبل الفقراء مثل السلاف و سكان ما حول بحر البلطيق ، كانت هذه الأحذية سهلة الصناعة و التخييط ولكن لا تدوم كثيرا . في روسيا تسمى اللابتي ( بالروسية :лапоть ) : و هي مصطلح ازدرائي يوصف هذا الحذاء أو الفئة غير المتعلمة من الناس .
rdf:langString
Láptě (lýčené střevíce neboli střevíce z lýčí) je nízká levná lidová obuv, která byla historicky rozšířená v Rusku, nejvíce používanou v selské oblasti do roku 1930. Tato obuv je spletena z dřevěného lýka (lipové, jilmové atd.) nebo z březové kůry. Láptě jsou připevněny na nohu šňůrkami. Jedna z prvních zmínek o láptích se nachází v Pověsti dávných let (12. století). Láptě byly rozšířené také u Bělorusů, Ukrajinců, Karelů, Finů, Mordvinců, Čuvašů a Tatarů.
rdf:langString
Bast shoes are shoes made primarily from bast — fiber taken from the bark of trees such as linden. They are a kind of basket, woven and fitted to the shape of a foot. Bast shoes are a traditional footwear of the forest areas of Northern Europe, formerly worn by poorer members of the Finnic peoples, Balts, Russians, Ukrainians and Belarusians. They were easy to manufacture, but not durable. Similar shoes have also been made of strips of birchbark in more northern areas where bast is not readily available.
rdf:langString
Les lapti ou laptis (en russe лапти, qui est un pluriel ; le singulier est лапоть, lapot') sont des chaussures traditionnelles russes fabriquées avec des lanières d’écorce de tilleul, de bouleau ou d’orme. Elles sont portées depuis la préhistoire. Des moules en bois servant à leur fabrication ont été retrouvés lors de fouilles sur des sites néolithiques. Les laptis ont été portés en Russie jusque dans les années 1930. Aujourd’hui elles sont vendues comme souvenir ou accompagnent des démonstrations en costume traditionnel.
* Galerie
*
*
rdf:langString
Łapcie (dawniej regionalnie także postoły, kurpie) – dawne chodaki wyplatane techniką krzyżową z taśm łyka, najczęściej lipy, brzozy lub wiązu. Czasem używano także witek wierzbowych. Wkładane były na stopy owinięte w onuce i przywiązywane rzemieniem bądź sznurkiem. Noszono je na co dzień, do pracy, przez cały rok. Jako że były nietrwałe, niekiedy je wzmacniano, podszywając podeszwę kawałkami skóry.
rdf:langString
Ла́пти, ед. ч. ла́поть (лапото́к, ла́пик) — низкая обувь, распространённая в Восточной Европе и на Руси в старину, и бывшая в широком употреблении в сельской местности до 1930-х годов, сплетённая из древесного лыка (липовые, вязовые, ивовые), берёсты или пеньки. Для прочности подошву подплетали лозой, лыком, верёвкой или подшивали кожей. Лапоть привязывали к ноге оборами (шнурками, скрученными из того же лыка, из которого изготавливали и сами лапти).Лапти отличались крайне низкой себестоимостью ввиду обилия материала; простотой изготовления (мужчин с детства учили плести лапти и в дальнейшем сноровка позволяла изготавливать такую обувь буквально «между делом») и недолговечностью.
rdf:langString
Личаки́, рідше ла́пті, заст. керпці, ходаки́ (так могли звати й постоли) — взуття, плетене з кори дерев, поширене свого часу в північній і східній Європі. Личаки використовували балтійські й фіно-угорські народи Російської імперії та Білорусі. В Україні плетені личаки були відомі в смузі північно-східних районів, переважно на Поліссі. Матеріалом для личаків слугували лико верби, липи, в'яза.
rdf:langString
rdf:langString
حذاء الألياف
rdf:langString
Láptě
rdf:langString
Bastoŝuo
rdf:langString
Bast shoe
rdf:langString
Lapti
rdf:langString
Łapcie (obuwie)
rdf:langString
Лапти
rdf:langString
Личаки
xsd:integer
2962525
xsd:integer
1112688472
xsd:date
2012-02-25
rdf:langString
Láptě (lýčené střevíce neboli střevíce z lýčí) je nízká levná lidová obuv, která byla historicky rozšířená v Rusku, nejvíce používanou v selské oblasti do roku 1930. Tato obuv je spletena z dřevěného lýka (lipové, jilmové atd.) nebo z březové kůry. Láptě jsou připevněny na nohu šňůrkami. Jedna z prvních zmínek o láptích se nachází v Pověsti dávných let (12. století). Láptě byly rozšířené také u Bělorusů, Ukrajinců, Karelů, Finů, Mordvinců, Čuvašů a Tatarů. Stejný nebo podobný druh obuvi používali také severoameričtí indiáni a australští praobyvatelé, zmínky o lýkových střevících najdeme ale i ve Starých pověstech českých.
rdf:langString
أحذية الألياف هي أحذية تصنع بشكل رئيسي من الألياف النباتية من لحاء أشجار التيليا Tilia أو من خشب البتولا، وهي نوع من الأحذية التي خيطت لتناسب شكل قدم الإنسان وحجمها، وهي أحذية تلبس عادة في مناطق الغابات وشمالي أوروبا، وتلبس عادة من قبل الفقراء مثل السلاف و سكان ما حول بحر البلطيق ، كانت هذه الأحذية سهلة الصناعة و التخييط ولكن لا تدوم كثيرا . أحذية الألياف كانت موجودة قبل التاريخ : حيث وجد عدة قوالب خشبية لتشكيلها في العصر الحجري الحديث ، و كانت لا تزال تلبس في الأرياف الروسية حتى مطلع القرن العشرين، اليوم تباع هذه الأحذية كتذكارات، وتلبس أحيانا الآن عند عزف موسيقي إثنوغرافية وأداء رقصة شعبية كجزء من تقاليد قوم ما . في روسيا تسمى اللابتي ( بالروسية :лапоть ) : و هي مصطلح ازدرائي يوصف هذا الحذاء أو الفئة غير المتعلمة من الناس .
rdf:langString
Bast shoes are shoes made primarily from bast — fiber taken from the bark of trees such as linden. They are a kind of basket, woven and fitted to the shape of a foot. Bast shoes are a traditional footwear of the forest areas of Northern Europe, formerly worn by poorer members of the Finnic peoples, Balts, Russians, Ukrainians and Belarusians. They were easy to manufacture, but not durable. Similar shoes have also been made of strips of birchbark in more northern areas where bast is not readily available. Bast shoes have been worn since prehistoric times. Wooden foot-shaped blocks (lasts) for shaping them have been found in neolithic excavations, e.g. 4900 years old. Bast shoes were still worn in the Russian countryside at the beginning of the twentieth century. Today bast shoes are sold as souvenirs and sometimes worn by ethnographic music or dance troupes as part of their costume. In Russian, they are called lapti (лапти, sing. лапоть, lapot); this word is used as a derogatory term for cheap and short-lived footwear and, in the form lapotnik (лапотник), for an uneducated person, notionally one who is too poor to afford good shoes and wears bast shoes instead. The MiG-105 "Spiral" spaceplane was nicknamed Lapot for the shape of its nose. Bast shoes played an important role in the founding myth of Přemyslid dynasty, which reigned in Bohemia and Moravia until 1306 AD. Přemysl the Ploughman, its legendary ancestor, was a peasant of humble origin. His bast shoes and bast-bag were kept as relics at Vyšehrad and Czech kings put them on during their coronations. The relics probably were destroyed when Vyšehrad fell to Hussites in 1420.
rdf:langString
Bastoŝuo estas malalta ŝuo, plektita el bastrubandoj (tiliaj, salikaj, ulmaj kaj aliaj) aŭ el betulŝelo. Bastoŝuo fiksiĝas al la piedo per laĉoj, torditaj el la samaj bastrubandoj, el kiuj bastoŝuo mem estas farita. Por elfari unu bastoŝuon necesas sep bastrubandoj, ĉiu longa je du metroj. Larĝeco de unu bastrubando egalas proksimume al larĝeco de polekso de viro, kiu mem elfaradis bastrubandojn kaj poste mem plektis bastoŝuojn.
rdf:langString
Les lapti ou laptis (en russe лапти, qui est un pluriel ; le singulier est лапоть, lapot') sont des chaussures traditionnelles russes fabriquées avec des lanières d’écorce de tilleul, de bouleau ou d’orme. Elles sont portées depuis la préhistoire. Des moules en bois servant à leur fabrication ont été retrouvés lors de fouilles sur des sites néolithiques. On trouvait les laptis principalement chez les habitants des forêts du nord de l’Europe. Elles étaient portées par les plus pauvres chez les peuples finnois, baltes et slaves orientaux. Elles étaient faciles à fabriquer mais d’une durée de vie courte. Les laptis ont été portés en Russie jusque dans les années 1930. Aujourd’hui elles sont vendues comme souvenir ou accompagnent des démonstrations en costume traditionnel.
* Galerie
* Un marchand de kvas chaussé de laptis, toile d'Émile François Dessain (1808-1882)
* Une paire de laptis, musée d'histoire de la métallurgie de Donetsk, 2009
rdf:langString
Łapcie (dawniej regionalnie także postoły, kurpie) – dawne chodaki wyplatane techniką krzyżową z taśm łyka, najczęściej lipy, brzozy lub wiązu. Czasem używano także witek wierzbowych. Wkładane były na stopy owinięte w onuce i przywiązywane rzemieniem bądź sznurkiem. Noszono je na co dzień, do pracy, przez cały rok. Jako że były nietrwałe, niekiedy je wzmacniano, podszywając podeszwę kawałkami skóry. Nosili je mieszkańcy Polski (m.in. Kurpie, Podlasianie i Lasowiacy), północnej części obecnej Ukrainy, Białorusi, Rosji, Litwy, Łotwy, Estonii, a także Finlandii. Używane były jeszcze w XIX wieku, a na niektórych terenach nawet w pierwszych dekadach XX wieku.
rdf:langString
Ла́пти, ед. ч. ла́поть (лапото́к, ла́пик) — низкая обувь, распространённая в Восточной Европе и на Руси в старину, и бывшая в широком употреблении в сельской местности до 1930-х годов, сплетённая из древесного лыка (липовые, вязовые, ивовые), берёсты или пеньки. Для прочности подошву подплетали лозой, лыком, верёвкой или подшивали кожей. Лапоть привязывали к ноге оборами (шнурками, скрученными из того же лыка, из которого изготавливали и сами лапти).Лапти отличались крайне низкой себестоимостью ввиду обилия материала; простотой изготовления (мужчин с детства учили плести лапти и в дальнейшем сноровка позволяла изготавливать такую обувь буквально «между делом») и недолговечностью. Лапти, а под иным названием - «лычаки» - были также распространены y западнославянских, балтских, прибалтийско-финских и поволжских народов. Сходный вид обуви применяли и японцы (варадзи) и североамериканские индейцы и даже австралийские аборигены. Биркебейнеры — участники гражданских войн в Норвегии во 2-й половине XII — начале XIII веков, главным образом обедневшие крестьяне-бонды, часто носили обувь из берёсты, откуда их прозвище биркебейнеры (буквально «берёзовоногие», «лапотники»).
rdf:langString
Личаки́, рідше ла́пті, заст. керпці, ходаки́ (так могли звати й постоли) — взуття, плетене з кори дерев, поширене свого часу в північній і східній Європі. Личаки використовували балтійські й фіно-угорські народи Російської імперії та Білорусі. В Україні плетені личаки були відомі в смузі північно-східних районів, переважно на Поліссі. Матеріалом для личаків слугували лико верби, липи, в'яза. Слово лапоть, очевидно, не пов'язане з лапа: прасл. *lapъtь («взуття», «ганчірка») порівнюють з лит. lopute («взуття з мотузок») і припускають, що первісно воно мало значення «луб» (інший варіант — «онуча»). Утім, не виключається і зв'язок зі словом лапа.
xsd:nonNegativeInteger
3932