Basarab I of Wallachia
http://dbpedia.org/resource/Basarab_I_of_Wallachia an entity of type: Thing
Basarab I., zvaný Zakladatel (rumunsky Basarab I Întemeietorul, † 1352) byl kníže a zakladatel valašského knížectví.
rdf:langString
Basarab I. Întemeietorul (deutsch Basarab der Gründer; * unbekannt; † 1352) war ein walachischer Woiwode und gilt als der Begründer des Fürstentums Walachei und der ersten rumänischen Herrscherdynastie. Er ist ferner auch der Namensgeber der historischen Landschaft Bessarabien.
rdf:langString
Basarab I fue voivoda del principado de Valaquia desde 1310 hasta 1352. Es llamado "Întemeietorul" ("El Fundador"), debido a su papel en la creación del Estado unificado para la época, junto con su posición de ascendiente común de la dinastía Basarab.
rdf:langString
Basarab Ier Întemeietorul (le Fondateur) fut un prince de Valachie (vers 1310-1352) regardé comme le fondateur de cette principauté. Son nom s'est transmis à la dynastie des Basarab et à la Valachie, puis à la région des bouches du Danube cédée par la Valachie à la Moldavie en 1418 (et que les Turcs appelèrent Boudjak), pour finir, après 1812, par dénommer la moitié orientale de la Moldavie alors annexée par l'Empire russe, qui la garda jusqu'en 1917.
rdf:langString
バサラブ1世(ルーマニア語: Basarab Întemeietorul、? - 1352年)は、ワラキアのヴォイヴォド(総督)および公(在位: 1310年/19年 - 1352年)。ワラキアの文書で確認できる最も古い君主であり、バサラブ朝の創始者である。ワラキア公国は「バサラブの国」を意味する「バサラビア」の名前で呼ばれていた。 バサラブは、バルカン半島北部におけるハンガリー王国と正教会との対立を利用して勢力を拡張した。1324年ごろにバサラブはハンガリー王カーロイ1世に臣従を誓うが、カーロイはバサラブを不誠実な臣下と呼んで敵対視した。1330年にカーロイ1世はワラキアに遠征軍を派遣するが、同年11月12日にバサラブはでハンガリー軍を打ち破る。 ワラキアをモンゴルの攻撃から守り、ハンガリーから独立を勝ち取った、新しい国家の建設者としての事績より、「偉大な」公と称賛されている。
rdf:langString
Balsarab I Hagyak (... – 1352) fu uno dei primi regnanti del principato di Valacchia, spesso definito Il Fondatore visto il suo ruolo nella fondazione di questo Stato e la sua posizione di antenato della .
rdf:langString
Басараб I Засновник (Басараб або Базарад, рум. Basarab Întemeietorul, також Басараб I Великий, Basarab cel Mare) — воєвода та господар Волощини між 1310/1319 та 1352 роками. Перший правитель Волощини, про якого є достовірні історичні відомості. Близько 1324 року Басараб визнав себе васалом угорського короля Карла Роберта, потім почав війну з Угорщиною і 12 листопада 1330 року переміг угорську армію в . Ця подія ознаменувала кінець угорського панування і появу першої незалежної румунської держави. Басараб став засновником династії Басарабів, першої династії Волощини. Надалі від цього імені пішла назва Бессарабія.
rdf:langString
巴薩拉布一世(羅馬尼亞語:Basarab I,約1270年—1352年)是瓦拉幾亞沃伊沃德,約1310年至1352年在位。 在1330年爆發的,巴薩拉布一世擊敗查理一世率領的匈牙利軍隊,從而建立了獨立的瓦拉幾亞。
rdf:langString
Ο Βασάραβα Α΄ (Basarab I), επίσης γνωστός ως Βασάραβα ο Ιδρυτής ήταν βοεβόδας και στη συνέχεια ο πρώτος ανεξάρτητος ηγεμόνας της Βλαχίας και έζησε το πρώτο μισό του 14ου αιώνα. Πολλές λεπτομέρειες της ζωής του είναι αβέβαιες. Αν και το όνομά του είναι Τουρκογενούς προέλευσης, πηγές του 14ου αιώνα ομοφώνως δηλώνουν ότι ήταν Βλάχος. Ο Βασαράβα ανέλαβε την εξουσία πριν από το 1324, αλλά οι συνθήκες της ανάληψης αυτής είναι άγνωστες. Σύμφωνα με δύο δημοφιλείς θεωρίες διαδέχθηκε είτε τον πατέρα του Θοκομέριο είτε το μυθικό ιδρυτή της Βλαχίας Ράντου Νεγκρού.
rdf:langString
Basarab I (Romanian: [basaˈrab]), also known as Basarab the Founder (Romanian: Basarab Întemeietorul; c. 1270 – 1351/1352), was a voivode and later the first independent ruler of Wallachia who lived in the first half of the 14th century. Many details of his life are uncertain. Although his name is of Turkic origin, 14th-century sources unanimously state that he was a Vlach (Romanian). According to two popular theories, Basarab either came into power between 1304 and 1324 by dethroning or peacefully succeeding the legendary founder of Wallachia, Radu Negru, or in 1310 by succeeding his father, Thocomerius.
rdf:langString
Bassarabe I, O Fundador (em romeno: Basarab Întemeietorul, também cognominado O Grande (cel Mare)) (Antes de 1310-1352) foi o fundador do Principado da Valáquia como Estado independente, governando a partir de 1310 até à sua morte, em 1352. O aparecimento deste principado está ligado à guerra que acontecia, naquele momento, entre o Reino da Hungria e os Estados Ortodoxos a norte dos Bálcãs. Em c. 1324, Bassarabe tornou-se vassalo do rei Carlos I da Hungria (r. 1308–1342), mas foi mais tarde considerado ‘infiel’, com o pretexto de se ter apropriado de territórios da Coroa Húngara.
rdf:langString
Basarab I was een van de eerste heersers van Walachije (c. 1310–1352), en wordt soms vermeld als Întemeietorul ("De Stichter") omdat hij een belangrijke rol speelde in de Walachijse creatie, en zijn familie later ook erg belangrijk was voor het land. In 1330 versloeg Basarab Karel I van Anjou in de Slag bij Posada, waardoor Walachije zich tot een onafhankelijke staat kon uitroepen. Een van de belangrijkste verslagen van dit gevecht was het . In 1352 werd Basarab opgevolgd door Nicolae Alexandru
rdf:langString
Basarab I Założyciel (zm. 1352, rum. Basarab I. Întemeietorul) – wojewoda wołoski w latach ok. 1310–1325, pierwszy hospodar wołoski do 1352 r. Uznawany za założyciela państwa wołoskiego oraz protoplastę dynastii Basarabów. Jego imię pochodzi prawdopodobnie z języka kumańskiego i oznacza „Król Ojciec” (basar znaczy „rządzić”, a aba „ojciec”). Pod koniec XIX wieku rumuński filolog Bogdan Petriceicu Hasdeu zasugerował pochodzenie imienia od słowa ban („władca”) i dackiego saraba („głowa”), lecz obecnie ta etymologia nie jest traktowana poważnie. Synem i następcą Basaraba I był Mikołaj Aleksander.
rdf:langString
Басара́б I (рум. Basarab I), также Басараб Основатель (рум. Basarab Întemeietorul) или Басараб Великий (рум. Basarab cel Mare) — воевода (князь) Мунтении с 1310/1319, Олтении и всей Валахии с 1330 по 1352 год. Сын Токомерия. В документах 1324 г. Басараб назван как «Bazarab, woyuodam nostrum Transalpinum» (Басараб воевода наш Трансальпинский). Около 1324 года Басараб признал себя вассалом венгерского короля Карла Роберта, затем начал войну с Венгрией и 12 ноября 1330 года победил венгерскую армию в битве при Посаде. Это событие ознаменовало конец венгерского владычества и появление первого независимого государства на территории современной Румынии. Басараб стал основателем династии Басарабов, династии в Валахии. В XV веке от этого имени произошло старое валахо-болгарское название Валахии —
rdf:langString
rdf:langString
Basarab I.
rdf:langString
Basarab I.
rdf:langString
Βασάραβα Α΄
rdf:langString
Basarab I of Wallachia
rdf:langString
Basarab I de Valaquia
rdf:langString
Basarab Ier de Valachie
rdf:langString
Basarab I di Valacchia
rdf:langString
バサラブ1世
rdf:langString
Basarab I
rdf:langString
Basarab I
rdf:langString
Bassarabe I da Valáquia
rdf:langString
Басараб I
rdf:langString
巴薩拉布一世
rdf:langString
Басараб I
rdf:langString
Basarab I the Founder
rdf:langString
Basarab I the Founder
xsd:integer
52750
xsd:integer
1122773910
rdf:langString
Basarab I
xsd:integer
1351
rdf:langString
Radu Negru, or Thocomerius
rdf:langString
Dynasty
rdf:langString
Radu Negru or Thocomerius
xsd:integer
1310
rdf:langString
Doamna Marghita
rdf:langString
from 1344 with Nicolae Alexandru
rdf:langString
before 1324 – 1351 or 1352
rdf:langString
Basarab I., zvaný Zakladatel (rumunsky Basarab I Întemeietorul, † 1352) byl kníže a zakladatel valašského knížectví.
rdf:langString
Basarab I. Întemeietorul (deutsch Basarab der Gründer; * unbekannt; † 1352) war ein walachischer Woiwode und gilt als der Begründer des Fürstentums Walachei und der ersten rumänischen Herrscherdynastie. Er ist ferner auch der Namensgeber der historischen Landschaft Bessarabien.
rdf:langString
Ο Βασάραβα Α΄ (Basarab I), επίσης γνωστός ως Βασάραβα ο Ιδρυτής ήταν βοεβόδας και στη συνέχεια ο πρώτος ανεξάρτητος ηγεμόνας της Βλαχίας και έζησε το πρώτο μισό του 14ου αιώνα. Πολλές λεπτομέρειες της ζωής του είναι αβέβαιες. Αν και το όνομά του είναι Τουρκογενούς προέλευσης, πηγές του 14ου αιώνα ομοφώνως δηλώνουν ότι ήταν Βλάχος. Ο Βασαράβα ανέλαβε την εξουσία πριν από το 1324, αλλά οι συνθήκες της ανάληψης αυτής είναι άγνωστες. Σύμφωνα με δύο δημοφιλείς θεωρίες διαδέχθηκε είτε τον πατέρα του Θοκομέριο είτε το μυθικό ιδρυτή της Βλαχίας Ράντου Νεγκρού. Ένα βασιλικό διάταγμα που εκδόθηκε στις 26 Ιουλίου 1324 είναι το πρώτο έγγραφο που αναφέρει το Βασαράβα. Σύμφωνα με αυτό υπαγόταν στον Κάρολο Α΄ της Ουγγαρίας ως βοεβόδας της Βλαχίας. Ο Βασαράβα "παρέβη τον όρκο του προς το Άγιο Στέμμα της Ουγγαρίας" το 1325. Κατέλαβε το Βανάτο του Σεβέριν και εισέβαλε στις νότιες περιοχές του Βασιλείου της Ουγγαρίας. Υποστήριξε την επίθεση του Μιχαήλ Ασέν Γ΄ της Βουλγαρίας κατά του Βασιλείου της Σερβίας, αλλά οι ενωμένοι στρατοί τους ηττήθηκαν στη Μάχη του Βέλμπαζντ στις 28 Ιουλίου 1330. Αμέσως μετά ο Κάρολος Α΄ της Ουγγαρίας εισέβαλε στη Βλαχία, αλλά οι Βλάχοι έστησαν ενέδρα και σχεδόν εκμηδένισαν τα βασιλικά στρατεύματα στη Μάχη της Ποσάδα,μεταξύ 9 και 12 Νοεμβρίου 1330. Η Μάχη της Ποσάδα τερμάτισε την ουγγρική κυριαρχία στη Βλαχία και έτσι ιδρύθηκε το πρώτο ανεξάρτητο ρουμανικό πριγκηπάτο. Οι απόγονοι του Βασαράβα κυβέρνησαν τη Βλαχία για τουλάχιστον δύο αιώνες. Η περιοχή της Βεσσαραβίας, που βρίσκεται ανάμεσα στα ποτάμια Δνείστερο και Προύθο, πήρε το όμομά της από τη δυναστεία του Βασαράβα .
rdf:langString
Basarab I (Romanian: [basaˈrab]), also known as Basarab the Founder (Romanian: Basarab Întemeietorul; c. 1270 – 1351/1352), was a voivode and later the first independent ruler of Wallachia who lived in the first half of the 14th century. Many details of his life are uncertain. Although his name is of Turkic origin, 14th-century sources unanimously state that he was a Vlach (Romanian). According to two popular theories, Basarab either came into power between 1304 and 1324 by dethroning or peacefully succeeding the legendary founder of Wallachia, Radu Negru, or in 1310 by succeeding his father, Thocomerius. A royal charter issued on 26 July 1324 is the first document to reference Basarab. According to the charter, he was subject to Charles I of Hungary as the voivode of Wallachia. Basarab became "disloyal to the Holy Crown of Hungary" in 1325. He seized the Banate of Severin and raided the southern regions of the Kingdom of Hungary. Basarab supported Michael Shishman of Bulgaria's attack against the Kingdom of Serbia, but their united armies were defeated in the Battle of Velbazhd on 28 July 1330. Soon after, Charles I of Hungary invaded Wallachia, but the Wallachians ambushed and almost annihilated the royal troops in the Battle of Posada, which occurred between 9 and 12 November 1330. The Battle of Posada ended Hungarian suzerainty in Wallachia, and the first independent Romanian principality was consequently founded. Basarab's descendants ruled Wallachia for at least two centuries. The region of Bessarabia, situated between the rivers Dniester and Prut, was named for the Basarab dynasty.
rdf:langString
Basarab I fue voivoda del principado de Valaquia desde 1310 hasta 1352. Es llamado "Întemeietorul" ("El Fundador"), debido a su papel en la creación del Estado unificado para la época, junto con su posición de ascendiente común de la dinastía Basarab.
rdf:langString
Basarab Ier Întemeietorul (le Fondateur) fut un prince de Valachie (vers 1310-1352) regardé comme le fondateur de cette principauté. Son nom s'est transmis à la dynastie des Basarab et à la Valachie, puis à la région des bouches du Danube cédée par la Valachie à la Moldavie en 1418 (et que les Turcs appelèrent Boudjak), pour finir, après 1812, par dénommer la moitié orientale de la Moldavie alors annexée par l'Empire russe, qui la garda jusqu'en 1917.
rdf:langString
バサラブ1世(ルーマニア語: Basarab Întemeietorul、? - 1352年)は、ワラキアのヴォイヴォド(総督)および公(在位: 1310年/19年 - 1352年)。ワラキアの文書で確認できる最も古い君主であり、バサラブ朝の創始者である。ワラキア公国は「バサラブの国」を意味する「バサラビア」の名前で呼ばれていた。 バサラブは、バルカン半島北部におけるハンガリー王国と正教会との対立を利用して勢力を拡張した。1324年ごろにバサラブはハンガリー王カーロイ1世に臣従を誓うが、カーロイはバサラブを不誠実な臣下と呼んで敵対視した。1330年にカーロイ1世はワラキアに遠征軍を派遣するが、同年11月12日にバサラブはでハンガリー軍を打ち破る。 ワラキアをモンゴルの攻撃から守り、ハンガリーから独立を勝ち取った、新しい国家の建設者としての事績より、「偉大な」公と称賛されている。
rdf:langString
Basarab I was een van de eerste heersers van Walachije (c. 1310–1352), en wordt soms vermeld als Întemeietorul ("De Stichter") omdat hij een belangrijke rol speelde in de Walachijse creatie, en zijn familie later ook erg belangrijk was voor het land. Zijn naam is waarschijnlijk van Koemaanse oorsprong, en betekent "Vader Koning". Het komt van basar, dat "regeren, besturen, heersen" betekent, en van aba dat "vader" betekent. In de late 19e eeuw, kwam erachter dat Basarab ook autochtoon had kunnen zijn. Het zou van ban, dat "heerser" betekent, en van het Dacische saraba, dat "hoofd" betekent, komen (in sommige Roemeense regio's wordt saraba nog gebruikt als sarâmb). Basarabs vader, Thocomerius, was misschien de eerste heerser van Heel-Walachije. Basarab werd een vazal van het Hongaarse Koninkrijk, maar tussen 1324-1325 keerde hij zich tegen de Hongaarse koning. In een Hongaars document dat uitgegeven werd (op 26 juli 1324) door Karel I van Hongarije werd Basarab "mijn Transalpische woiwode" genoemd, en bijna een jaar later, werd Basarab in een diploma (18 juni 1325) "Transalpische Bazarab, ontrouw aan de heilige kroon van de koning" genoemd. In 1330 versloeg Basarab Karel I van Anjou in de Slag bij Posada, waardoor Walachije zich tot een onafhankelijke staat kon uitroepen. Een van de belangrijkste verslagen van dit gevecht was het . In 1352 werd Basarab opgevolgd door Nicolae Alexandru
rdf:langString
Balsarab I Hagyak (... – 1352) fu uno dei primi regnanti del principato di Valacchia, spesso definito Il Fondatore visto il suo ruolo nella fondazione di questo Stato e la sua posizione di antenato della .
rdf:langString
Basarab I Założyciel (zm. 1352, rum. Basarab I. Întemeietorul) – wojewoda wołoski w latach ok. 1310–1325, pierwszy hospodar wołoski do 1352 r. Uznawany za założyciela państwa wołoskiego oraz protoplastę dynastii Basarabów. Jego imię pochodzi prawdopodobnie z języka kumańskiego i oznacza „Król Ojciec” (basar znaczy „rządzić”, a aba „ojciec”). Pod koniec XIX wieku rumuński filolog Bogdan Petriceicu Hasdeu zasugerował pochodzenie imienia od słowa ban („władca”) i dackiego saraba („głowa”), lecz obecnie ta etymologia nie jest traktowana poważnie. Ojciec Basaraba, Tihomer (Togomer), był prawdopodobnie pierwszym wojewodą zarządzającym Wołoszczyzną. Początkowo Basarab był wasalem Królestwa Węgier, lecz ok. 1325 zbuntował się przeciw królowi węgierskiemu. W węgierskim dokumencie sporządzonym przez Karola Roberta (datowany na 26 lipca 1324) jest nazywany „naszym transgórskim wojewodą”, natomiast prawie rok później w dokumencie z 18 czerwca 1325 jest nazywany „transgórskim Bazarabem, niewiernym wobec świętej królewskiej korony”. Być może powodem zmiany nastawienia był wzrost potęgi Basaraba, który rozszerzał granice swego władztwa, sięgając daleko na wschód po zwycięstwach nad Tatarami (Muntenia). W 1330 Karol Robert uderzył na osłabionego porażką w starciu z Bułgarami Basaraba i spustoszył jego stolicę Curtea de Argeş, jednak został zmuszony do odwrotu i w jego trakcie pokonany w listopadzie w bitwie pod Posadą (sam król ledwie uszedł z życiem z pogromu). Bitwa ta potwierdziła niepodległość Wołoszczyzny, a w historiografii rumuńskiej urosła do rangi symbolu. Po śmierci Karola Roberta Basarab nawiązał ponownie cieplejsze stosunki z Węgrami, uznając nawet zwierzchnictwo króla Ludwika Węgierskiego w 1344. Efektem tego układu było uznanie granic księstwa oraz uzyskanie wsparcia wobec nieustającego zagrożenia tatarskiego. Synem i następcą Basaraba I był Mikołaj Aleksander.
rdf:langString
Bassarabe I, O Fundador (em romeno: Basarab Întemeietorul, também cognominado O Grande (cel Mare)) (Antes de 1310-1352) foi o fundador do Principado da Valáquia como Estado independente, governando a partir de 1310 até à sua morte, em 1352. O aparecimento deste principado está ligado à guerra que acontecia, naquele momento, entre o Reino da Hungria e os Estados Ortodoxos a norte dos Bálcãs. Em c. 1324, Bassarabe tornou-se vassalo do rei Carlos I da Hungria (r. 1308–1342), mas foi mais tarde considerado ‘infiel’, com o pretexto de se ter apropriado de territórios da Coroa Húngara. Bassarabe deu a sua filha Teodora em casamento a João Alexandre, um sobrinho do Czar Miguel III Asen Sismanes da Bulgária (1323 - 1330) que era um inimigo do Rei húngaro. Num documento datado de 27 de Março de 1329, Bassarabe era mencionado na lista de inimigos do rei Carlos I da Hungria, juntamente com os Búlgaros, os Sérvios e a Horda Dourada, que atacavam constantemente as fronteiras húngaras. Em 1330, Bassarabe fez parte de uma campanha militar organizada pelo Czar búlgaro, contra a Sérvia, que acabou a 18 de Julho desse ano, com a vitória final sérvia em Velebusdo. Logo após a derrota de Velebusdo, Carlos I da Hungria organizou uma expedição contra o Principado da Valáquia. Quando lhe foi retirado o , Bassarabe ofereceu-se para pagar anualmente um tributo e uma compensação de 7 000 moedas de prata, e para além disso reconheceu-o como seu suserano, mas o rei recusou a proposta de Bassarabe e avançou para dentro da Valáquia, até Curtea de Argeş. O rei, contudo, foi forçado a retirar-se para a Transilvânia, devido a dificuldades crescentes com a escassez de alimentos. Os soldados valáquios esperavam os Húngaros em Posada, e acabaram por derrotá-los, visto que estes se encontraram encurralados. A 12 de Novembro, após três dias de batalhas, os Húngaros foram finalmente derrotados, com o rei a tentar escapar com vida. A vitória de 1330 aprovou a independência da Valáquia da coroa húngara e também alterou essencialmente a sua posição internacional. Apenas alguns meses depois de sua grande vitória, em Fevereiro de 1331, Bassarabe contribuiu para a colocação do seu genro, João Alexandre da Bulgária no trono Búlgaro, como czar. Em 1331-1332, as tropas valáquias apoiaram os búlgaros numa guerra também vitoriosa contra o Império Bizantino. Durante o mesmo período Bassarabe recuperou também a fortaleza de . A nova ofensiva húngara teve lugar entre 1343 e 1345, após a morte do rei Carlos I e a coroação de seu filho, Luís I da Hungria. Bassarabe perdeu novamente a fortaleza de Severino e o seu filho, Nicolau Alexandre, já associado ao trono, aceitou pagar a homenagem de vassalagem ao rei da Hungria. Bassarabe faleceu em 1352, e foi sucedido pelo filho, Nicolau Alexandre, que já governava com ele nos seus últimos anos de reinado, a partir de c. 1343.
rdf:langString
Басараб I Засновник (Басараб або Базарад, рум. Basarab Întemeietorul, також Басараб I Великий, Basarab cel Mare) — воєвода та господар Волощини між 1310/1319 та 1352 роками. Перший правитель Волощини, про якого є достовірні історичні відомості. Близько 1324 року Басараб визнав себе васалом угорського короля Карла Роберта, потім почав війну з Угорщиною і 12 листопада 1330 року переміг угорську армію в . Ця подія ознаменувала кінець угорського панування і появу першої незалежної румунської держави. Басараб став засновником династії Басарабів, першої династії Волощини. Надалі від цього імені пішла назва Бессарабія.
rdf:langString
巴薩拉布一世(羅馬尼亞語:Basarab I,約1270年—1352年)是瓦拉幾亞沃伊沃德,約1310年至1352年在位。 在1330年爆發的,巴薩拉布一世擊敗查理一世率領的匈牙利軍隊,從而建立了獨立的瓦拉幾亞。
rdf:langString
Басара́б I (рум. Basarab I), также Басараб Основатель (рум. Basarab Întemeietorul) или Басараб Великий (рум. Basarab cel Mare) — воевода (князь) Мунтении с 1310/1319, Олтении и всей Валахии с 1330 по 1352 год. Сын Токомерия. В документах 1324 г. Басараб назван как «Bazarab, woyuodam nostrum Transalpinum» (Басараб воевода наш Трансальпинский). Около 1324 года Басараб признал себя вассалом венгерского короля Карла Роберта, затем начал войну с Венгрией и 12 ноября 1330 года победил венгерскую армию в битве при Посаде. Это событие ознаменовало конец венгерского владычества и появление первого независимого государства на территории современной Румынии. Басараб стал основателем династии Басарабов, династии в Валахии. В XV веке от этого имени произошло старое валахо-болгарское название Валахии — Бессарабия («страна Бессараба»). Гораздо позднее, лишь в конце XVII — XIX веках, название Бессарабия постепенно перешло к исторической области Буджак, ранее входившей в состав Молдавского княжества, а затем — к Бессарабской губернии.
xsd:nonNegativeInteger
22843
xsd:gYear
1310
xsd:gYear
1310