Barnett effect
http://dbpedia.org/resource/Barnett_effect
L'effetto Barnett consiste nella magnetizzazione di un corpo ferromagnetico che ruota uniformemente intorno a un asse. Fu scoperto nel 1909 da Samuel Jackson Barnett. Il suo opposto è l'effetto Einstein-de Haas in base al quale un corpo ferromagnetico sospeso, se magnetizzato, inizia a ruotare.
rdf:langString
O efeito Barnett consiste no surgimento de uma ligeira magnetização numa amostra inicialmente desmagnetizada, quando é posta a girar em alta velocidade ao redor do próprio eixo.
rdf:langString
Эффе́кт Ба́рнетта — усиление намагниченности вращающегося ферромагнетика вдоль оси его вращения. Открыт в 1909 году. Эффект показывает связь атомных магнитных моментов с механическими моментами. Эффект обратен эффекту Эйнштейна — де Хааза.
rdf:langString
巴尼特效应（英語：Barnett effect）指将一个不带电物体绕某一轴旋转时，此物体就沿此轴磁化。由美国物理学家受到欧文·理查森1908年预言的启发，于1915年发现。
rdf:langString
Der Barnett-Effekt wurde 1914 von Samuel Jackson Barnett (1873–1956) entdeckt: ein Ferromagnet verhält sich bei Rotation so, als ob er sich in einem Magnetfeld befinden würde, und wird dadurch magnetisiert. Eine Drehzahl von 100 Hz entspricht dabei einem Magnetfeld von weniger als 10−8 Tesla. Die Umkehrung dieses Effektes ist der Einstein-de-Haas-Effekt. Mit diesen beiden Effekten kann das gyromagnetische Verhältnis mit einer Genauigkeit von 2 Prozent bestimmt werden.
rdf:langString
The Barnett effect is the magnetization of an uncharged body when spun on its axis. It was discovered by American physicist Samuel Barnett in 1915. An uncharged object rotating with angular velocity ω tends to spontaneously magnetize, with a magnetization given by where γ is the gyromagnetic ratio for the material, χ is the magnetic susceptibility.
rdf:langString
L'effet Barnett est l'effet physique selon lequel un corps magnétique mis en rotation autour d'un de ses axes acquiert un moment magnétique dirigé selon cet axe de rotation. Ce moment magnétique est donné par la relation avec γ = rapport gyromagnétique de la matière et χ = susceptibilité magnétique.
rdf:langString
Het barnetteffect is het door Samuel Jackson Barnett verklaarde verschijnsel dat een niet te korte ijzeren cilinder die snel om zijn lengteas wentelt, licht gemagnetiseerd wordt. De mate van magnetisatie is afhankelijk van de rotatiesnelheid. Barnett verklaarde dit uit de invloed die de rotatie uitoefent op de elektronen in de ijzeratomen bij hun omwenteling om de kern. Voor een ongeladen metallisch voorwerp met een hoeksnelheid ω geldt de betrekking: waarbij:
* M = totale magnetisatie
* γ = gyromagnetische verhouding
* χ = magnetische susceptibiliteit
rdf:langString
Ефект Барнета — ефект намагнічування феромагнетиків при обертанні за відсутності магнітного поля; відкритий Семюелем Барнеттом (S. Barnett, 1909). Цей ефект пояснюється тим, що при обертанні магнетика створюється гіроскопічний момент, що прагне повернути спінові або орбітальні механічні моменти атомів у напрямку осі обертання магнетика. З механічним моментом атомів пов'язаний їхній магнітний момент, тому при обертанні з'являється складова магнітного моменту (намагніченість) вздовж осі обертання. Ефект Барнета дозволяє визначити гіромагнітне співвідношення або g-фактор для атомів ряду речовин. Для металів і сплавів елементів групи заліза значення g виявилося близьким до 2, що характерно для спінового магнітного моменту електронів. Це є одним з аргументів на користь того, що феромагнетиз
rdf:langString
rdf:langString
Barnett-Effekt
rdf:langString
Barnett effect
rdf:langString
Effetto Barnett
rdf:langString
Effet Barnett
rdf:langString
Barnetteffect
rdf:langString
Efeito Barnett
rdf:langString
Эффект Барнетта
rdf:langString
巴尼特效应
rdf:langString
Ефект Барнета
xsd:integer
1545079
xsd:integer
1065268965
rdf:langString
The Barnett effect is the magnetization of an uncharged body when spun on its axis. It was discovered by American physicist Samuel Barnett in 1915. An uncharged object rotating with angular velocity ω tends to spontaneously magnetize, with a magnetization given by where γ is the gyromagnetic ratio for the material, χ is the magnetic susceptibility. The magnetization occurs parallel to the axis of spin. Barnett was motivated by a prediction by Owen Richardson in 1908, later named the Einstein–de Haas effect, that magnetizing a ferromagnet can induce a mechanical rotation. He instead looked for the opposite effect, that is, that spinning a ferromagnet could change its magnetization. He established the effect with a long series of experiments between 1908 and 1915.
rdf:langString
Der Barnett-Effekt wurde 1914 von Samuel Jackson Barnett (1873–1956) entdeckt: ein Ferromagnet verhält sich bei Rotation so, als ob er sich in einem Magnetfeld befinden würde, und wird dadurch magnetisiert. Eine Drehzahl von 100 Hz entspricht dabei einem Magnetfeld von weniger als 10−8 Tesla. Die Umkehrung dieses Effektes ist der Einstein-de-Haas-Effekt. Mit diesen beiden Effekten kann das gyromagnetische Verhältnis mit einer Genauigkeit von 2 Prozent bestimmt werden. 2019 gelang auch der Nachweis eines Barnett-Effekts bei Wasser. Im Gegensatz zum klassischen elektronischen Barnett-Effekt wurden hier die Protonen des Wasserstoffs ausgerichtet (nuklearer Barnett-Effekt). Mit NMR zeigte sich bei 4000 Umdrehungen pro Sekunde eine einprozentige Erhöhung der Magnetisierung gegenüber der kleinen durch die NMR induzierten Magnetisierung. Bei 13.500 Umdrehungen pro Sekunde betrug die Erhöhung drei Prozent.
rdf:langString
L'effet Barnett est l'effet physique selon lequel un corps magnétique mis en rotation autour d'un de ses axes acquiert un moment magnétique dirigé selon cet axe de rotation. Ce moment magnétique est donné par la relation avec γ = rapport gyromagnétique de la matière et χ = susceptibilité magnétique. La magnétisation se produit parallèlement à l'axe de rotation. C'est S. J. Barnett qui l'a décrite pour la première fois en 1915. Barnett était motivé par la description de l'effet Einstein-de Haas, qui montre que la magnétisation d'un électro-aimant peut induire une rotation mécanique. Il effectua ses recherches sur l'effet opposé, c'est-à-dire un électro-aimant en rotation qui change de magnétisation.
rdf:langString
L'effetto Barnett consiste nella magnetizzazione di un corpo ferromagnetico che ruota uniformemente intorno a un asse. Fu scoperto nel 1909 da Samuel Jackson Barnett. Il suo opposto è l'effetto Einstein-de Haas in base al quale un corpo ferromagnetico sospeso, se magnetizzato, inizia a ruotare.
rdf:langString
Het barnetteffect is het door Samuel Jackson Barnett verklaarde verschijnsel dat een niet te korte ijzeren cilinder die snel om zijn lengteas wentelt, licht gemagnetiseerd wordt. De mate van magnetisatie is afhankelijk van de rotatiesnelheid. Barnett verklaarde dit uit de invloed die de rotatie uitoefent op de elektronen in de ijzeratomen bij hun omwenteling om de kern. Voor een ongeladen metallisch voorwerp met een hoeksnelheid ω geldt de betrekking: waarbij:
* M = totale magnetisatie
* γ = gyromagnetische verhouding
* χ = magnetische susceptibiliteit Een voorwerp dat met een frequentie van 100 Hz geroteerd wordt, wekt een magnetisch veld van ongeveer 10−8 tesla op. Ongeveer terzelfder tijd ontdekten Albert Einstein en Wander Johannes de Haas het tegengestelde effect: een verticaal opgehangen ijzeren cilinder draait juist weinig als hij plotseling gemagnetiseerd wordt. Dit wordt het Einstein-de Haas-effect genoemd.
rdf:langString
O efeito Barnett consiste no surgimento de uma ligeira magnetização numa amostra inicialmente desmagnetizada, quando é posta a girar em alta velocidade ao redor do próprio eixo.
rdf:langString
Эффе́кт Ба́рнетта — усиление намагниченности вращающегося ферромагнетика вдоль оси его вращения. Открыт в 1909 году. Эффект показывает связь атомных магнитных моментов с механическими моментами. Эффект обратен эффекту Эйнштейна — де Хааза.
rdf:langString
巴尼特效应（英語：Barnett effect）指将一个不带电物体绕某一轴旋转时，此物体就沿此轴磁化。由美国物理学家受到欧文·理查森1908年预言的启发，于1915年发现。
rdf:langString
Ефект Барнета — ефект намагнічування феромагнетиків при обертанні за відсутності магнітного поля; відкритий Семюелем Барнеттом (S. Barnett, 1909). Цей ефект пояснюється тим, що при обертанні магнетика створюється гіроскопічний момент, що прагне повернути спінові або орбітальні механічні моменти атомів у напрямку осі обертання магнетика. З механічним моментом атомів пов'язаний їхній магнітний момент, тому при обертанні з'являється складова магнітного моменту (намагніченість) вздовж осі обертання. Ефект Барнета дозволяє визначити гіромагнітне співвідношення або g-фактор для атомів ряду речовин. Для металів і сплавів елементів групи заліза значення g виявилося близьким до 2, що характерно для спінового магнітного моменту електронів. Це є одним з аргументів на користь того, що феромагнетизм елементів групи заліза (Fe, Со, Ni) в основному зумовлений спіновим магнетизмом електронів.
xsd:nonNegativeInteger
1913