Austenite
http://dbpedia.org/resource/Austenite an entity of type: Thing
أوستنيت (باللاتينية: Austenite) هو أحد أنواع الحديد، يوجد في هيئة المحلول الجامد جاما (γ)؛ وهو يتألف من كربون ذائب في «حديد جاما» المكعب مركزي الوجه. تصل أعلى ذوبانية للكربون في الأوستنيت 2.0% وذلك عند درجة حرارة °1148 والمدرجة في مخطط الحديد والكربون.
rdf:langString
Austenit bezeichnet die kubisch-flächenzentrierte Modifikation (Phase) des reinen Eisens und seiner Mischkristalle. Sie zeichnet sich durch eine hohe Löslichkeit von Kohlenstoffatomen aus. Benannt wurde sie nach dem Metallurgen Sir William Chandler Roberts-Austen.
rdf:langString
Austenite, also known as gamma-phase iron (γ-Fe), is a metallic, non-magnetic allotrope of iron or a solid solution of iron with an alloying element. In plain-carbon steel, austenite exists above the critical eutectoid temperature of 1000 K (727 °C); other alloys of steel have different eutectoid temperatures. The austenite allotrope is named after Sir William Chandler Roberts-Austen (1843–1902); it exists at room temperature in some stainless steels due to the presence of nickel stabilizing the austenite at lower temperatures.
rdf:langString
Aŭstenito aŭ gamofero (γ-Fe) estas specifa formo de la fero kun maks. 2,06 % da karbono kaj aliaj elementoj. Ĝi havas edrocentritan kuban kristalan strukturon, kiu elformiĝas je varmegigo de la fero super 910 °C. La gamofero iĝas nestabila super 1390 °C. La aŭstenito estas grava ero de tiu rustorezista ŝtalo, kiun oni uzas por produktado de hospitalaj instalaĵoj, iloj, nutraĵ-liveraj cisternoj, manĝilaro. La nomo aŭstenito venas de Siro (1843-1902).
rdf:langString
오스테나이트(Austenite)는 철의 동소체 중 하나이다. 영국의 금속공학자 의 이름을 땄다. 면심 입방 격자 구조의 결정을 이룬다.
rdf:langString
オーステナイト（austenite）は、鉄のγ鉄に炭素や合金元素などの他の元素が固溶したもの。イギリスの冶金学者ロバーツ・オーステンによって発見され、オーステナイトという名称は彼の名前に由来する。現在ではあまり使用されないが、組織形状が田んぼに似ていることから、日本の冶金学者本多光太郎による大洲田という漢字の当て字がある。
rdf:langString
Austenit – składnik strukturalny stopów żelazo-węgiel, roztwór stały jednego lub więcej pierwiastków w Feγ. Jego nazwa pochodzi od nazwiska angielskiego metalurga (1843–1902).
rdf:langString
奥氏体（英語：Austenite）或ɣ-Fe，是鋼鐵的一種顯微組織，通常是ɣ-Fe中固溶少量碳的無磁性固溶體。奥氏体的晶体结构为面心立方，其溶碳能力较大，强度低，可塑性强，膨胀灵敏，无磁性，有一定韧性。沃斯田鐵的名稱是來自英國的冶金學家威廉·钱德勒·罗伯茨-奥斯汀。 铁素体在912°C至1394°C時會相變成沃斯田鐵，由體心立方的結構變成面心立方。沃斯田鐵強度較低，但其溶碳能力较大（1146°C時可以溶進2.04%的碳）。沃斯田鐵系列的不锈鋼常用於食品工業和外科手術器材。屬於沃斯田鐵之一的鋼種 SUPER304H 基於其耐熱及抗氧化性也被廣泛使用於，被用於製造火力發電廠特別是超臨界機組中鍋爐部份的超熱蒸氣喉管。 沃斯田鐵也是形成波來鐵、變韌鐵、針狀肥粒鐵及麻田散鐵的前驅顯微結構。以上這幾種組織皆須透過將原鋼材沃斯田鐵化處理(Austenitization treatment)後再經由不同冷卻速率獲得。
rdf:langString
L'austenita és una forma d'ordenament diferent dels àtoms de ferro i carboni. Aquesta és la forma estable del ferro pur a temperatures que oscil·len entre els 900 a 1400 °C. Està format per una dissolució sòlida del carboni de ferro, fet que suposa un percentatge màxim de C del 2%. És dúctil, tova i tenaç. És la forma cúbica centrada en les cares (FCC) del ferro. També se'l coneix com a austerita. Admet el tremp, però no és ferromagnètica, a diferència de la ferrita. L'estructura cristal·lina de l'austenita és del tipus cúbica, de cares centrades, on es dilueixen en solució sòlida els àtoms de carboni en els intersticis, fins a un màxim tal com ho mostra el diagrama de fase Fe-C. Aquesta estructura permet una millor difusió amb el carboni, accelerant així el procés de carburació de l'acer.
rdf:langString
Austenit je intersticiální tuhý roztok uhlíku v železe γ. Je to paramagnetická fáze slitiny uhlík–železo. Jeho krystaly jsou světle šedé barvy, měkké, houževnaté a tvárné. Krystalová mřížka austenitu má plošně středěnou strukturu (FCC - face centered cubic structure). To znamená, že v základní krystalické buňce může být s osmi atomy železa v rozích krychle až šest atomů uhlíku uprostřed plochy každé stěny. Celkem jsou v elementární buňce čtyři atomy (rohové jsou společné pro osm buněk a atomy uprostřed stěn pro dvě buňky). Tato struktura se v označuje jako cF4 a v systému označovaném "strukturbericht" jako A1.
rdf:langString
Ο ωστενίτης ή γ-Fe είναι αλλοτροπική μορφή του σιδήρου που κρυσταλλώνεται στο . Στην περίπτωση του καθαρού σιδήρου, ο ωστενίτης είναι σταθερός από τους 912 έως τους 1394°C. Όταν ο σίδηρος δεν είναι καθαρός αλλά περιέχει κραματικά στοιχεία, τότε η θερμοκρασιακή ζώνη σταθερότητας του ωστενίτη εκτείνεται ή περιορίζεται. Ο ωστενίτης ονομάστηκε έτσι από τον βρετανό πρωτοπόρο της μικροσκοπίας προς τιμήν του συμπατριώτη του μεταλλουργού , ο οποίος παρουσίασε το πρώτο διάγραμμα φάσεων Fe–C το 1897.
rdf:langString
La austenita, también conocida como gamma hierro (γ) es una forma de ordenamiento específico de los átomos de hierro y carbono. Está formado por una disolución sólida del carbono en hierro, lo que supone un porcentaje máximo de C del 2,11% (este valor debe tomarse como referencia, ya que el porcentaje real varía en función de otros elementos de aleación presentes en el acero). La austenita es dúctil, blanda y tenaz. Finalmente, a diferencia de la ferrita, la austenita no es ferromagnética a ninguna temperatura.
rdf:langString
L'austénite est une solution solide de carbone dans l'allotrope γ du fer, qui est stable entre 911 et 1 392 °C à la pression atmosphérique.Cet allotrope a une structure cristallographique cubique à faces centrées, notation Strukturbericht A1, qui permet une grande solubilité du carbone (jusque 2,1 % massique à 1 147 °C). Le fer γ est paramagnétique (on entend par là qu'il quitte le domaine de ferromagnétisme du fer à basse température – T < Tc = 723 °C – et entre dans le domaine paramagnétique).
rdf:langString
L'austenite è una soluzione solida primaria di tipo interstiziale di carbonio nel ferro γ (il quale presenta un reticolo cubico a facce centrate o "CFC"). L'austenite è generalmente stabile soltanto alle temperature comprese tra 723 °C e 1495 °C (punto di fusione con un tenore di carbonio dello 0,19%), presenta caratteristiche anti-magnetiche e può contenere al massimo il 2,06% di carbonio alla temperatura di 1146 °C. A seconda della modalità di raffreddamento, l'austenite si trasforma in perlite, bainite o martensite. Questa trasformazione ha un'importanza chiave nella tempra dell'acciaio.
rdf:langString
Austeniet of gamma-ijzer (γ-Fe) is een allotroop van ijzer en komt ook voor als een vaste oplossing van koolstof in ijzer, oftewel staal. Hierbij zijn de atomen volgens het kubisch vlakgecentreerde atoomrooster gestapeld. Deze structuur komt bij ongelegeerde staalsoorten alleen voor boven een temperatuur van 727 °C (gebied j in de tabel). In austeniet kan maximaal 2,11 wt% koolstof (C) oplossen; deze maximale hoeveelheid koolstof kan alleen op een temperatuur van 1148 °C worden opgelost.
rdf:langString
A austenita (português brasileiro) ou austenite (português europeu), ou ferro gama (γ-Fe) é uma fase sólida, não magnética, constituída de ferro na estrutura CFC. A fase foi denominada em homenagem a um metalúrgico inglês, sir William Chandler Roberts-Austen (1843-1902). De acordo com o diagrama de fase ferro-carbono ao lado, essa fase geralmente se encontra muito acima da temperatura ambiente, tendo seu mínimo a 912°C (1185K) para o ferro puro e a 727°C (1000K) para o aço carbono eutetóide (perlita). Entretanto, as ligas metálicas influenciam muito na formação dessa fase, podendo esta inclusive ser estável à temperatura ambiente sob a forma de aço austenítico. Os principais elementos de liga que permitem que isso ocorra estão representados no diagrama de Schaeffler.
rdf:langString
Аустени́т (γ-фаза) — высокотемпературная гранецентрированная модификация железа и его сплавов. Фаза названа в честь английского металловеда Сэра Уильяма Робертс-Остина (англ. Roberts-Austen). В углеродистых сталях аустенит — это твёрдый раствор внедрения, в котором атомы углерода входят внутрь элементарной ячейки γ-железа во время конечной термообработки. В сталях, содержащих другие металлы (кроме железа, легированные стали), атомы металлов замещают атомы железа в кристаллической решётке и возникает твёрдый раствор замещения. В чистом железе существует в интервале температур 910—1401 °C; в углеродистых сталях аустенит существует при температурах не ниже 727 °C.
rdf:langString
Аустені́т (за ім'ям англійського металурга ; 1843–1902) — одна з структурних складових залізовуглецевих сплавів, твердий розчин вуглецю (до 2,03%) й легуючих елементів у гамма-залізі. Кристалічна ґратка — гранецентрована кубічна . Відзначається високою густиною, помірною твердістю, зниженою пружністю, значною міцністю та високою в'язкістю, немагнітний. У сталі та чавуні звичайно стійкий лише при температурі, вищій від критичної точки А1 (див. Діаграма стану сплавів залізо-вуглець), що лежить близько 723°C.
rdf:langString
rdf:langString
أوستنيت
rdf:langString
Austenita
rdf:langString
Austenit
rdf:langString
Austenit (Phase)
rdf:langString
Ωστενίτης
rdf:langString
Aŭstenito
rdf:langString
Austenite
rdf:langString
Austenita
rdf:langString
Austénite
rdf:langString
Austenite
rdf:langString
오스테나이트
rdf:langString
オーステナイト
rdf:langString
Austenit
rdf:langString
Austeniet
rdf:langString
Austenita
rdf:langString
Аустенит
rdf:langString
Аустеніт
rdf:langString
奥氏体
xsd:integer
233317
xsd:integer
1120713119
rdf:langString
L'austenita és una forma d'ordenament diferent dels àtoms de ferro i carboni. Aquesta és la forma estable del ferro pur a temperatures que oscil·len entre els 900 a 1400 °C. Està format per una dissolució sòlida del carboni de ferro, fet que suposa un percentatge màxim de C del 2%. És dúctil, tova i tenaç. És la forma cúbica centrada en les cares (FCC) del ferro. També se'l coneix com a austerita. Admet el tremp, però no és ferromagnètica, a diferència de la ferrita. L'estructura cristal·lina de l'austenita és del tipus cúbica, de cares centrades, on es dilueixen en solució sòlida els àtoms de carboni en els intersticis, fins a un màxim tal com ho mostra el diagrama de fase Fe-C. Aquesta estructura permet una millor difusió amb el carboni, accelerant així el procés de carburació de l'acer. La solubilitat màxima és només de l'1,67%. Cal recordar que, per definició, els acers contenen menys d'1,67% de carboni i poden tenir dissolt el carboni completament a altes temperatures. L'austenita no és estable a temperatura ambient excepte en acers fortament aliats com alguns inoxidables. L'austenita és tova i dúctil i, en general, la majoria de les operacions de forja i laminat d'acers s'efectua a aproximadament els 1.100 °C, quan la fase austenítica és estable.
rdf:langString
Austenit je intersticiální tuhý roztok uhlíku v železe γ. Je to paramagnetická fáze slitiny uhlík–železo. Jeho krystaly jsou světle šedé barvy, měkké, houževnaté a tvárné. Krystalová mřížka austenitu má plošně středěnou strukturu (FCC - face centered cubic structure). To znamená, že v základní krystalické buňce může být s osmi atomy železa v rozích krychle až šest atomů uhlíku uprostřed plochy každé stěny. Celkem jsou v elementární buňce čtyři atomy (rohové jsou společné pro osm buněk a atomy uprostřed stěn pro dvě buňky). Tato struktura se v označuje jako cF4 a v systému označovaném "strukturbericht" jako A1. V uhlíkových a nízkolegovaných ocelích se vyskytuje austenitická struktura jen nad eutektoidní teplotou 727 °C a do teploty 1496 °C. Pouze v některých vysokolegovaných ocelích, legovaných zejména niklem a manganem, je přítomna austenitická struktura i při normálních teplotách, tyto oceli se pak nazývají austenitické oceli. Nejčastěji se s nimi setkáváme u ocelí korozivzdorných (austenitická "nerez"), která se používá pro většinu aplikací - hlavně v potravinářském průmyslu. Pojmenovaný je podle anglického metalurga Roberta Austena.
rdf:langString
أوستنيت (باللاتينية: Austenite) هو أحد أنواع الحديد، يوجد في هيئة المحلول الجامد جاما (γ)؛ وهو يتألف من كربون ذائب في «حديد جاما» المكعب مركزي الوجه. تصل أعلى ذوبانية للكربون في الأوستنيت 2.0% وذلك عند درجة حرارة °1148 والمدرجة في مخطط الحديد والكربون.
rdf:langString
Austenit bezeichnet die kubisch-flächenzentrierte Modifikation (Phase) des reinen Eisens und seiner Mischkristalle. Sie zeichnet sich durch eine hohe Löslichkeit von Kohlenstoffatomen aus. Benannt wurde sie nach dem Metallurgen Sir William Chandler Roberts-Austen.
rdf:langString
Ο ωστενίτης ή γ-Fe είναι αλλοτροπική μορφή του σιδήρου που κρυσταλλώνεται στο . Στην περίπτωση του καθαρού σιδήρου, ο ωστενίτης είναι σταθερός από τους 912 έως τους 1394°C. Όταν ο σίδηρος δεν είναι καθαρός αλλά περιέχει κραματικά στοιχεία, τότε η θερμοκρασιακή ζώνη σταθερότητας του ωστενίτη εκτείνεται ή περιορίζεται. Ο ωστενίτης ονομάστηκε έτσι από τον βρετανό πρωτοπόρο της μικροσκοπίας προς τιμήν του συμπατριώτη του μεταλλουργού , ο οποίος παρουσίασε το πρώτο διάγραμμα φάσεων Fe–C το 1897. Ο ωστενίτης είναι όλκιμος και η σκληρότητά του κυμαίνεται από 250 έως 300 HB. Για θερμοκρασίες χαμηλότερες από 912°C, ο γ-Fe μετασχηματίζεται σε χωροκεντρωμένο φερρίτη ή α-Fe. Επίσης, για θερμοκρασίες υψηλότερες από 1394°C, μετασχηματίζεται σε χωροκεντρωμένο δ-Fe, που αποκαλείται επίσης φερρίτης. Σε αντίθεση με τον φερρίτη, ο ωστενίτης είναι ελάχιστα μαγνητικός. Στους κοινούς ανθρακούχους χάλυβες, η θερμοκρασιακή ζώνη σταθερότητας του ωστενίτη εξαρτάται από τον περιεχόμενο άνθρακα, όπως φαίνεται και στο διάγραμμα φάσεων Fe–C. Η περιεκτικότητα του ωστενίτη σε άνθρακα φτάνει και 2,1% κ.β. στους 1153°C. Στους κραματωμένους χάλυβες, η σταθερότητα του ωστενίτη ευνοείται από την παρουσία ορισμένων στοιχείων, όπως το μαγγάνιο, το νικέλιο και το κοβάλτιο, που αποκαλούνται γάμμα φερρογόνα. Έτσι, π.χ., ο ανοξείδωτος χάλυβας «18/8» (18% κ.β. Cr, 8% κ.β. Ni) είναι ωστενιτικός ακόμα και σε θερμοκρασία δωματίου. Ορισμένα άλλα στοιχεία, όπως το μολυβδαίνιο, το χρώμιο και το πυρίτιο, περιορίζουν την σταθερότητα του ωστενίτη. Με ψύξη του ωστενίτη, και αναλόγως με τον ρυθμό ψύξης και την περιεκτικότητα σε άνθρακα, προκύπτουν διάφορες φάσεις και δομές. Με βραδείς ρυθμούς ψύξης, σχηματίζεται φερρίτης, περλίτης και σεμεντίτης, όπως προβλέπεται από το διάγραμμα φάσεων Fe–C. Με σχετικά υψηλό ρυθμό ψύξης, σχηματίζεται μπαινίτης, ενώ για υψηλούς ρυθμούς ψύξης («βαφή»), σχηματίζεται μαρτενσίτης. Σημειώνεται ότι ωστενίτης μπορεί να υπάρχει σε χάλυβες ή χυτοσιδήρους ακόμα και μετά από βαφή και επαναφορά. Ο υπολειπόμενος ωστενίτης έχει την μορφή λεπτών στρωμάτων στον χώρο ανάμεσα στους επιμήκεις κόκκους του μαρτενσίτη ή του μπαινίτη. Ο υπολειπόμενος ωστενίτης μετασχηματίζεται σε σεμεντίτη, που μπορεί να προκαλέσει εσωτερικές ρωγματώσεις και να κάνει το κράμα εύθρυπτο.
rdf:langString
Austenite, also known as gamma-phase iron (γ-Fe), is a metallic, non-magnetic allotrope of iron or a solid solution of iron with an alloying element. In plain-carbon steel, austenite exists above the critical eutectoid temperature of 1000 K (727 °C); other alloys of steel have different eutectoid temperatures. The austenite allotrope is named after Sir William Chandler Roberts-Austen (1843–1902); it exists at room temperature in some stainless steels due to the presence of nickel stabilizing the austenite at lower temperatures.
rdf:langString
Aŭstenito aŭ gamofero (γ-Fe) estas specifa formo de la fero kun maks. 2,06 % da karbono kaj aliaj elementoj. Ĝi havas edrocentritan kuban kristalan strukturon, kiu elformiĝas je varmegigo de la fero super 910 °C. La gamofero iĝas nestabila super 1390 °C. La aŭstenito estas grava ero de tiu rustorezista ŝtalo, kiun oni uzas por produktado de hospitalaj instalaĵoj, iloj, nutraĵ-liveraj cisternoj, manĝilaro. La nomo aŭstenito venas de Siro (1843-1902).
rdf:langString
La austenita, también conocida como gamma hierro (γ) es una forma de ordenamiento específico de los átomos de hierro y carbono. Está formado por una disolución sólida del carbono en hierro, lo que supone un porcentaje máximo de C del 2,11% (este valor debe tomarse como referencia, ya que el porcentaje real varía en función de otros elementos de aleación presentes en el acero). La austenita es dúctil, blanda y tenaz. La estructura cristalina de la austenita es del tipo cúbica, de caras centradas, en donde se diluyen en solución sólida los átomos de carbono en los intersticios, hasta un máximo tal como lo muestra el diagrama de fase Fe-C. Esta estructura permite una mejor difusión con el carbono, acelerando así el proceso de carburación del acero. La solubilidad máxima es sólo del 2,11%. Hay que recordar que por definición los aceros son aquellas aleaciones del diagrama Fe-Fe3C en las que, a la suficiente temperatura, todo el carbono queda disuelto en hierro γ. Por ello el porcentaje máximo de carbono en un acero, para ser considerado como tal es del 2,11%. La austenita no es estable a temperatura ambiente excepto en algunos aceros inoxidables con altos contenidos de manganeso (12%) y aceros inoxidables austeníticos con contenidos en Níquel alrededor del 8%, ya que el níquel tiene el efecto de agrandar la región austenítica en el diagrama de fase de hierro al carbono, lo que la hace estable a temperatura ambiente. La austenita es blanda y dúctil y, en general, la mayoría de las operaciones de forja y laminado de aceros se efectúa a aproximadamente los 1100 °C, cuando la fase austenítica es estable. Finalmente, a diferencia de la ferrita, la austenita no es ferromagnética a ninguna temperatura. La austenita recibe su nombre de sir , metalúrgico inglés. Roberts-Austen, que murió en Londres en 1902 a la edad de 59 años, estudió impurezas en metales puros. Su investigación y mejoras procedimentales fueron utilizadas en una variedad de usos y afectaron extensamente al mundo industrializado.
rdf:langString
L'austénite est une solution solide de carbone dans l'allotrope γ du fer, qui est stable entre 911 et 1 392 °C à la pression atmosphérique.Cet allotrope a une structure cristallographique cubique à faces centrées, notation Strukturbericht A1, qui permet une grande solubilité du carbone (jusque 2,1 % massique à 1 147 °C). Le fer γ est paramagnétique (on entend par là qu'il quitte le domaine de ferromagnétisme du fer à basse température – T < Tc = 723 °C – et entre dans le domaine paramagnétique). Le nom d'austénite vient de William Chandler Roberts-Austen, métallurgiste connu pour ses recherches sur les propriétés physiques des métaux et de leurs alliages.
rdf:langString
오스테나이트(Austenite)는 철의 동소체 중 하나이다. 영국의 금속공학자 의 이름을 땄다. 면심 입방 격자 구조의 결정을 이룬다.
rdf:langString
オーステナイト（austenite）は、鉄のγ鉄に炭素や合金元素などの他の元素が固溶したもの。イギリスの冶金学者ロバーツ・オーステンによって発見され、オーステナイトという名称は彼の名前に由来する。現在ではあまり使用されないが、組織形状が田んぼに似ていることから、日本の冶金学者本多光太郎による大洲田という漢字の当て字がある。
rdf:langString
L'austenite è una soluzione solida primaria di tipo interstiziale di carbonio nel ferro γ (il quale presenta un reticolo cubico a facce centrate o "CFC"). L'austenite è generalmente stabile soltanto alle temperature comprese tra 723 °C e 1495 °C (punto di fusione con un tenore di carbonio dello 0,19%), presenta caratteristiche anti-magnetiche e può contenere al massimo il 2,06% di carbonio alla temperatura di 1146 °C. A seconda della modalità di raffreddamento, l'austenite si trasforma in perlite, bainite o martensite. Questa trasformazione ha un'importanza chiave nella tempra dell'acciaio. La presenza di altri metalli nella lega ferro-carbonio (detti "elementi gammageni") in soluzione solida, modifica la temperatura minima per ottenere l'austenite. Il molibdeno, il cromo e il silicio tendono a innalzare la temperatura minima, mentre il manganese e il nichel tendono ad abbassarla. Nel caso di alcuni acciai inossidabili, detti acciai inossidabili austenitici, l'austenite è stabile anche a temperatura ambiente. Questi stessi acciai tendono a risultare anti-magnetici.
rdf:langString
Austeniet of gamma-ijzer (γ-Fe) is een allotroop van ijzer en komt ook voor als een vaste oplossing van koolstof in ijzer, oftewel staal. Hierbij zijn de atomen volgens het kubisch vlakgecentreerde atoomrooster gestapeld. Deze structuur komt bij ongelegeerde staalsoorten alleen voor boven een temperatuur van 727 °C (gebied j in de tabel). In austeniet kan maximaal 2,11 wt% koolstof (C) oplossen; deze maximale hoeveelheid koolstof kan alleen op een temperatuur van 1148 °C worden opgelost. Bij het afkoelen van austeniet met meer dan 0,022 wt% C tot onder 727 °C ontstaat bij snelle afkoeling (in de orde van ca. 200-400 graden per seconde) martensiet en bij trage afkoeling perliet (een samenstelling bestaande uit ferriet en cementiet). Austeniet is microscopisch slecht van ferriet te onderscheiden, maar ferriet vertoont ferrimagnetisme en austeniet is paramagnetisch, in de volksmond 'niet-magnetisch'. Austeniet heeft een hogere ductiliteit maar een lagere hardheid dan ferriet of martensiet. Dit volgt uit het kristalrooster. Legeringselementen zijn van invloed op de materiaaleigenschappen van het staal. Nikkel stabiliseert austeniet. Chroom daarentegen stabiliseert ferriet of martensiet. Daarom bestaat (austenitisch) roestvast staal niet alleen uit chroom, maar ook uit nikkel.
rdf:langString
Austenit – składnik strukturalny stopów żelazo-węgiel, roztwór stały jednego lub więcej pierwiastków w Feγ. Jego nazwa pochodzi od nazwiska angielskiego metalurga (1843–1902).
rdf:langString
A austenita (português brasileiro) ou austenite (português europeu), ou ferro gama (γ-Fe) é uma fase sólida, não magnética, constituída de ferro na estrutura CFC. A fase foi denominada em homenagem a um metalúrgico inglês, sir William Chandler Roberts-Austen (1843-1902). De acordo com o diagrama de fase ferro-carbono ao lado, essa fase geralmente se encontra muito acima da temperatura ambiente, tendo seu mínimo a 912°C (1185K) para o ferro puro e a 727°C (1000K) para o aço carbono eutetóide (perlita). Entretanto, as ligas metálicas influenciam muito na formação dessa fase, podendo esta inclusive ser estável à temperatura ambiente sob a forma de aço austenítico. Os principais elementos de liga que permitem que isso ocorra estão representados no diagrama de Schaeffler. A austenita é o ponto de partida para vários tratamentos térmicos nas ligas de ferro, pois partindo da austenita é possível a transformação da liga em vários microconstituintes, como por exemplo a têmpera que consiste na transformação da austenita em martensita por meio de um rápido resfriamento da peça tratada termicamente. A estrutura austenítica nos aços carbono possui alta difusividade de hidrogênio, o que a torna preferencial na seleção de consumíveis de soldagem quando se busca evitar a trinca por hidrogênio.
rdf:langString
Аустени́т (γ-фаза) — высокотемпературная гранецентрированная модификация железа и его сплавов. Фаза названа в честь английского металловеда Сэра Уильяма Робертс-Остина (англ. Roberts-Austen). В углеродистых сталях аустенит — это твёрдый раствор внедрения, в котором атомы углерода входят внутрь элементарной ячейки γ-железа во время конечной термообработки. В сталях, содержащих другие металлы (кроме железа, легированные стали), атомы металлов замещают атомы железа в кристаллической решётке и возникает твёрдый раствор замещения. В чистом железе существует в интервале температур 910—1401 °C; в углеродистых сталях аустенит существует при температурах не ниже 727 °C. В легированных сталях аустенит может существовать и при гораздо более низких температурах. Такие элементы, как никель стабилизируют аустенитную фазу. Нержавеющие стали, такие как 08Х18Н10Т или AISI 304, AISI 316 и т. д. относятся к аустенитному классу. Присутствие никеля в количестве 8—10 % приводит к тому, что аустенитная фаза сохраняется и при комнатной температуре. Мартенситностареющие нержавеющие стали типа 08Х15Н2ДТ или Ph 17-4 могут содержать некоторое количество остаточного аустенита. Оптическая металлография во многих случаях не позволяет выявить присутствие аустенита, расположенного, как правило, по границам мартенситных пакетов. Основными способами определения количества остаточного аустенита являются рентгеноструктурный анализ и просвечивающая электронная микроскопия.
rdf:langString
Аустені́т (за ім'ям англійського металурга ; 1843–1902) — одна з структурних складових залізовуглецевих сплавів, твердий розчин вуглецю (до 2,03%) й легуючих елементів у гамма-залізі. Кристалічна ґратка — гранецентрована кубічна . Відзначається високою густиною, помірною твердістю, зниженою пружністю, значною міцністю та високою в'язкістю, немагнітний. У сталі та чавуні звичайно стійкий лише при температурі, вищій від критичної точки А1 (див. Діаграма стану сплавів залізо-вуглець), що лежить близько 723°C. Залежно від швидкості охолодження сталі аустеніт при температурі, нижчій від точки А1, перетворюється в інші структурні компоненти. Внаслідок додавання до сталі мангану, нікелю, хрому та інших елементів у ній при звичайній (кімнатній) температурі може зберігатися в суміші з мартенситом деяка кількість сталого, т. з. залишкового аустеніту. Залишковий аустеніт можна одержати також у вуглецевій сталі внаслідок гартування. Сталь, легована достатньо великою кількістю вищезгаданих елементів, може мати при кімнатній температурі структуру, що складається переважно з аустеніту. Такі сталі називають аустенітними сталями або сталями аустенітного класу.
rdf:langString
奥氏体（英語：Austenite）或ɣ-Fe，是鋼鐵的一種顯微組織，通常是ɣ-Fe中固溶少量碳的無磁性固溶體。奥氏体的晶体结构为面心立方，其溶碳能力较大，强度低，可塑性强，膨胀灵敏，无磁性，有一定韧性。沃斯田鐵的名稱是來自英國的冶金學家威廉·钱德勒·罗伯茨-奥斯汀。 铁素体在912°C至1394°C時會相變成沃斯田鐵，由體心立方的結構變成面心立方。沃斯田鐵強度較低，但其溶碳能力较大（1146°C時可以溶進2.04%的碳）。沃斯田鐵系列的不锈鋼常用於食品工業和外科手術器材。屬於沃斯田鐵之一的鋼種 SUPER304H 基於其耐熱及抗氧化性也被廣泛使用於，被用於製造火力發電廠特別是超臨界機組中鍋爐部份的超熱蒸氣喉管。 沃斯田鐵也是形成波來鐵、變韌鐵、針狀肥粒鐵及麻田散鐵的前驅顯微結構。以上這幾種組織皆須透過將原鋼材沃斯田鐵化處理(Austenitization treatment)後再經由不同冷卻速率獲得。
xsd:nonNegativeInteger
12667
