Astrophysics
http://dbpedia.org/resource/Astrophysics an entity of type: Thing
Astrofyzika (dříve též kosmická fyzika) je vědní obor ležící na rozhraní fyziky a astronomie. Zabývá se fyzikou vesmíru, včetně fyzikálních vlastností (svítivost, hustota, teplota, chemické složení) astronomických objektů jako jsou hvězdy, galaxie a mezihvězdná hmota, jakož i jejich vzájemné působení. V astrofyzice je velmi využívána počítačová simulace a . Astrofyzika studuje například vývoj vesmíru, vývoj hvězd. Odborník v oblasti astrofyziky je astrofyzik.
rdf:langString
L'astrofísica és la branca de la física que estudia l'Univers i els cossos que conté, com ara els estels i les reaccions nuclears que es produeixen al seu interior, les galàxies, els forats negres, els púlsars, les estrelles de neutrons i el medi interestel·lar en general. La cosmologia és astrofísica teòrica a gran escala.
rdf:langString
Die Astrophysik befasst sich mit den physikalischen Grundlagen der Erforschung von Himmelserscheinungen und ist ein Teilgebiet der Astronomie. Als Erweiterung der klassischen Astronomie (vor allem aus Astrometrie und Himmelsmechanik bestehend) macht sie heute große Bereiche der astronomischen Forschung aus.
rdf:langString
Astrofisika adalah bidang ilmu yang mempelajari sifat-sifat fisika fenomena dan objek astronomi di jagat raya. Astrofisika membahas objek-objek di luar angkasa dan juga Bumi. Terkadang, penamaannya dapat berganti dengan astronomi karena lingkup studinya yang mirip pada masa modern.
rdf:langString
천체물리학(天體物理學, Astrophysics)은 물리학과 화학의 원리들을 응용하는 천문학 및 물리학의 한 분야로, 항성·은하·성간물질 등 천체의 물리적 성질(광도·밀도·온도·화학 조성 등)이나 천체 간의 상호작용 등을 연구대상으로 하며, 그것들을 물리학 이론을 이용하여 연구하는 학문이다. 천문학 가운데도 19세기 이후에 시작된 비교적 새로운 분야이다. 실제로는 근대 이후 천문학의 거의 모든 연구에 있어서 물리학 이론의 응용은 빼놓을 수 없다. 그러므로 천문학과 천체 물리학을 구분하는 것은 큰 의미가 없다. 천문학과의 대학원 과정의 명칭으로 천문학(astronomy) 또는 천체 물리학(astrophysics)으로 분류되기도 하지만 이것은 전공 학문의 내용보다 그 연구실의 역사를 반영하고 있는 것에 지나지 않는다.
rdf:langString
天体物理学（てんたいぶつりがく、英語：astrophysics）は、天文学及び宇宙物理学の一分野で、恒星・銀河・星間物質などの天体の物理的性質（光度・密度・温度・化学組成など）や天体間の相互作用などを研究対象とし、それらを物理学的手法を用いて研究する学問である。宇宙物理学とも。天文学の中でも19世紀以降に始まった比較的新しい分野で、天文学の近代部門の代表的な分野と目されている。 例として、宇宙論の研究は、理論天体物理学の中で最も規模の大きな対象を扱う学問であるが、逆に宇宙論（特にビッグバン理論）では、我々が知っている最も高いエネルギー領域を扱うがゆえに、宇宙を観測することがそのまま最も微小なスケールでの物理学の実験そのものにもなっている。 実際には、ほぼ全ての近代天文学の研究は、物理学の要素を多く含んでいる。多くの国の天文学系の大学院博士課程の名称は、「天文学 (Astronomy)」や「天体物理学 (Astrophysics)」などまちまちだが、これは専攻の学問内容よりもその研究室の歴史を反映しているに過ぎない。
rdf:langString
L'astrofisica (dal greco ἄστρον «astro» e φύσις «natura, fisica») è la branca della fisica e dell'astronomia che studia le proprietà fisiche, ossia tutti i vari fenomeni, della materia celeste.
rdf:langString
Astrofizyka – dziedzina nauki leżąca na pograniczu fizyki i astronomii, zajmująca się badaniem procesów fizycznych w skali astronomicznej oraz budową i prawami rządzącymi obiektami astronomicznymi. Tematem badań astrofizyki są procesy fizyczne we Wszechświecie dotyczące takich obiektów jak gwiazdy, galaktyki, materia międzygwiezdna oraz ich wzajemne oddziaływanie. Badania dotyczą ewolucji Wszechświata w skali kosmologicznej, jak i ewolucji gwiazd.
rdf:langString
Astrofysik är den gren av astronomin som använder sig av fysikaliska metoder och begrepp för att studera och beskriva fenomen i världsrymden, universum, kosmos: stjärnor, galaxer och medier där emellan – i teori och genom praktisk observation. Visuella eller optiska observationer är annars det som brukar förknippas med klassisk astronomi, som vuxit ut och där metoderna med tiden blivit allt mer avancerade både vad gäller instrument som de yttringar som går att undersöka.
rdf:langString
Астрофі́зика — розділ астрономії, який вивчає всю різноманітність фізичних і частково хімічних явищ у Всесвіті. Астрофізика — вивчає небесні тіла, їх фізичні і хімічні (в співпраці з космохімією) явища. Деякі галузі вивчення астрофізики включають в себе спроби описати властивості темної матерії, темної енергії, чорних дір і інших астрономічних об'єктів.
rdf:langString
الفيزياء الفلكية فرع من أفرع علم الفلك التي توظف مبادئ الفيزياء والكيمياء لدراسة طبيعة الأجسام الفلكية، فضلا عن مواقعها وحركتها في الفضاء. يدرس علم الفيزياء الفلكية أجساماً كالشمس، النجوم الأخرى، المجرات، كواكب النجوم الأخرى، الوسط البين-نجمي، وإشعاع الخلفية الكونية الميكروي. فيتم دراسة ما تصدره هذه الأجسام من إشعاعات عبر الطيف الكهرومغناطيسي بأكمله. كما يتم دراسة باقي خصائصها مثل السطوع، الكثافة، الحرارة، والتركيب الكيميائي. ولأن الفيزياء الفلكية علم شديد الاتساع، فإن الفيزيائيين الفلكيين كثيرا ما يطبقون العديد من أفرع الفيزياء، بما في ذلك الميكانيكا، الكهرومغناطيسية، الميكانيكا الإحصائية، الديناميكا الحرارية، الميكانيكا الكمية، النسبية، الفيزياء النووية وفيزياء الجسيمات، والفيزياء الذرية والجزيئية.
rdf:langString
Αστροφυσική είναι ο κλάδος εκείνος της αστρονομίας που ασχολείται με τη φυσική του Σύμπαντος, με τις φυσικές ιδιότητες των αστρονομικών αντικειμένων, π.χ. άστρων και γαλαξιών, και με την αλληλεπίδρασή τους. Γενικά η αστροφυσική ερευνά και μελετά το σύνολο των διαφόρων διαδικασιών που εξελίσσονται έξω από την ατμόσφαιρα της Γης, δηλαδή στα ουράνια σώματα και στο διάστημα.
rdf:langString
Astrophysics is a science that employs the methods and principles of physics and chemistry in the study of astronomical objects and phenomena. As one of the founders of the discipline said, Astrophysics "seeks to ascertain the nature of the heavenly bodies, rather than their positions or motions in space–what they are, rather than where they are." Among the subjects studied are the Sun, other stars, galaxies, extrasolar planets, the interstellar medium and the cosmic microwave background. Emissions from these objects are examined across all parts of the electromagnetic spectrum, and the properties examined include luminosity, density, temperature, and chemical composition. Because astrophysics is a very broad subject, astrophysicists apply concepts and methods from many disciplines of phys
rdf:langString
Astrofiziko, unu el la plej junaj sciencoj, aperis en la 20-a jarcento, kiel la fizika bazo por astronomiaj fenomenoj. Ĝi provas klarigi per la leĝoj de fiziko la fenomenojn en la astra regno - stelojn, galaksiojn kaj la tutan universon. Nuntempe la astronomio okupiĝas pri observado, analizo kaj disponigo de datumoj pri tiuj fenomenoj. La unua kaj eble plej "klasika" atingo de astrofiziko estis la kompreno de la naturo kaj evoluo de steloj, kaj tiun branĉon mi prezentos iom pli detale. Ni vidas ke ĉiuj temas pri malkovroj de la lastaj jardekoj. Ankaŭ la funkciadon de steloj, kiujn oni konas jam de antikveco, ni komprenis nur komence de la 20-a jarcento.
rdf:langString
Astrofisika unibertsoaren izaera eta bertan dauden astroak (adibidez, kometak, galaxiak eta erreakzio nuklearrak) aztertzen dituen fisikaren arloa da. Koperniko eta Galileo zientzialarien garaian lortu ziren gai honetan lehen aurkikuntza nagusiak. Aurrez behaketak egin eta datuak bildu ziren, eta ondoren teoriak eman, Keplerrek planeten higidurari buruz emandako legeak adibidez. Newton izan zen fisikako legeak astronomian baliatu zituen lehenetakoa, Kepler-en teoriatik abiatuta haren oinarrian grabitazioaren dinamika zegoela baieztatuz. XVII. eta XVIII. mendeetan aurrerapen handia izan zen teknikari dagokionez. Horren ondorioz ezagutu ahal izan ziren eguzki-sistemako planetak eta sateliteak.Astrofisika, zientzia moderno gisa, XIX. mendean jaio zen, espektroskopia garatu zenean. Hari esker,
rdf:langString
La astrofísica es el desarrollo y estudio de la física aplicada a la astronomía. Estudia las estrellas, los planetas, las galaxias, los agujeros negros y demás objetos astronómicos como cuerpos de la física, incluyendo su composición, estructura y evolución. La astrofísica emplea la física para explicar las propiedades y fenómenos de los cuerpos estelares a través de sus leyes, fórmulas y magnitudes.El inicio de la astrofísica fue posiblemente en el siglo XIX cuando gracias a los espectros se pudo averiguar la composición física de las estrellas. Una vez que se comprendió que los cuerpos celestes están compuestos de los mismos que conforman la Tierra y que las mismas leyes de la física y de la química se aplican a ellos, nace la astrofísica como una aplicación de la física a los fenómeno
rdf:langString
L’astrophysique (du grec astêr : étoile, astre et physis : science de la nature, physique) est une branche interdisciplinaire de l'astronomie qui concerne principalement la physique et l'étude des propriétés des objets de l'Univers (étoiles, planètes, galaxies, milieu interstellaire...), comme leur luminosité, leur densité, leur température et leur composition chimique.
rdf:langString
Is éard atá sa réaltfhisic an chraobh den réalteolaíocht a phléann le fisic na cruinne. Déantar staidéar ar fhisic is ceimic na reanna spéire, go mór mór trí bhíthin na speictriméadarachta a ligeann dúinn comhdhéanamh na reann a dhéanamh amach. Ar na rudaí a scrúdaítear tá airíonna fisiciúla agus ceimiceacha, bunús na reann réalteolaíocha agus a n-éabhlóid siúd. Déantar staidéar ar réaltraí, ar réaltaí, ar phláinéid, ar phláinéid eachtarghréine, ar an meán idir-réaltach agus ar an gcúlra cosmach micreathonnach. Déantar a gcuid astúchán a scrúdú ar feadh an speictrim leictreamaighnéadaigh agus aird á tabhairt ar lonrachas, ar dhlús, ar chomhshuíomh ceimiceach agus ar theocht.
rdf:langString
De astrofysica is specifiek het deel van de astronomie dat de processen die zich afspelen in sterren probeert te verklaren met natuurkundige wetten en meer in het algemeen de processen die in het heelal waarneembaar zijn probeert te verklaren. Ook voor de natuurkunde geldt dat die op Aarde niet anders is dan elders in het universum, ofwel, in de woorden van Vincent Icke, een bekend Nederlands astrofysicus: Alle fysica is astrofysica Astrofysica houdt zich echter specifiek bezig met kosmische verschijnselen en is op twee manieren van belang:
rdf:langString
Astrofísica é o ramo da física e da astronomia responsável por estudar o universo através da aplicação de leis e conceitos da física, tais como luminosidade, densidade, temperatura e composição química, a objetos astronômicos como estrelas, galáxias e o meio interestelar. A astrofísica não deve ser confundida com a cosmologia, pois esta ocupa-se da estrutura geral do universo e das leis que o regem em um sentido mais amplo. Embora ambas muitas vezes sigam caminhos paralelos, frequentemente considerado como redundante, há diferenças quanto ao objeto de estudo.
rdf:langString
Астрофи́зика (от др.-греч. ἀστήρ — «звезда, светило» и φυσικά — «природа») — раздел астрономии, использующий принципы физики и химии, который изучает физические процессы в астрономических объектах, таких как звёзды, галактики, экзопланеты и т. д. Физические свойства материи в самых больших масштабах и возникновение Вселенной изучает космология.
rdf:langString
天體物理學（英語：astrophysics），又稱天文物理學，是研究宇宙的物理學，這包括星體的物理性質（光度，密度，溫度，化學成分等等）和星體與星體彼此之間的交互作用。應用物理理論與方法，天體物理學探討恆星演化、恆星結構、星际物质、宇宙微波背景、太陽系的起源和許多跟宇宙學相關的問題。由於天體物理學是一門很廣泛的學問，天文物理學家通常應用很多不同的學術領域，包括力學、電磁學、統計力學、量子力學、相對論、粒子物理學以及原子分子与光物理学等等。由於近代跨學科的發展，與化學、生物、歷史、計算機、工程、古生物學、考古學、氣象學等學科的混合，天體物理學目前大小分支300—500門主要專業分支，成為物理學當中最前沿的龐大領導學科，是引領近代科學及科技重大發展的前導科學，同時也是歷史最悠久的古老傳統科學。 天體物理實驗數據大多數是依賴觀測電磁輻射獲得。比較冷的星體，像星際物質或星際雲會發射無線電波。大爆炸後，經過紅移，遺留下來的微波，稱為宇宙微波背景輻射。研究這些微波需要非常大的無線電望遠鏡。 太空探索大大地擴展了天文學的疆界。太空中的觀測可讓觀測結果避免受到地球大氣層的干擾，科學家常透過使用人造衛星在地球大氣層外進行紅外線、紫外線、伽瑪射線和X射線天文學等電磁波波段的觀測實驗，以獲得更佳的觀測結果。
rdf:langString
rdf:langString
Astrophysics
rdf:langString
فيزياء فلكية
rdf:langString
Astrofísica
rdf:langString
Astrofyzika
rdf:langString
Astrophysik
rdf:langString
Αστροφυσική
rdf:langString
Astrofiziko
rdf:langString
Astrofísica
rdf:langString
Astrofisika
rdf:langString
Réaltfhisic
rdf:langString
Astrofisika
rdf:langString
Astrofisica
rdf:langString
Astrophysique
rdf:langString
天体物理学
rdf:langString
천체물리학
rdf:langString
Astrofysica
rdf:langString
Astrofizyka
rdf:langString
Astrofísica
rdf:langString
Астрофизика
rdf:langString
Астрофізика
rdf:langString
Astrofysik
rdf:langString
天体物理学
xsd:integer
361897
xsd:integer
1120520120
rdf:langString
الفيزياء الفلكية فرع من أفرع علم الفلك التي توظف مبادئ الفيزياء والكيمياء لدراسة طبيعة الأجسام الفلكية، فضلا عن مواقعها وحركتها في الفضاء. يدرس علم الفيزياء الفلكية أجساماً كالشمس، النجوم الأخرى، المجرات، كواكب النجوم الأخرى، الوسط البين-نجمي، وإشعاع الخلفية الكونية الميكروي. فيتم دراسة ما تصدره هذه الأجسام من إشعاعات عبر الطيف الكهرومغناطيسي بأكمله. كما يتم دراسة باقي خصائصها مثل السطوع، الكثافة، الحرارة، والتركيب الكيميائي. ولأن الفيزياء الفلكية علم شديد الاتساع، فإن الفيزيائيين الفلكيين كثيرا ما يطبقون العديد من أفرع الفيزياء، بما في ذلك الميكانيكا، الكهرومغناطيسية، الميكانيكا الإحصائية، الديناميكا الحرارية، الميكانيكا الكمية، النسبية، الفيزياء النووية وفيزياء الجسيمات، والفيزياء الذرية والجزيئية. عمليا، تنطوي الأبحاث الفلكية الحديثة على قدر كبير من أفرع الفيزياء النظرية والرصدية. فبعض حقول الفيزياء الفلكية تتضمن محاولات لتحديد خصائص المادة المظلمة، الطاقة المظلمة، والثقوب السوداء، وما إذا كان السفر عبر الزمن ممكنا، أو إمكانية تكون ثقوب دودية، أو إمكانية وجود أكوان موازية، وكذلك أصل الكون وقدره المحتوم. كما تدرس الفيزياء الفلكية النظرية مواضيعاً مثل ولادة النظام الشمسي وتطوره (الديناميكا والتطور النجمي)، ولادة المجرات وتطورها، الهيدروديناميكا المغناطيسية (الأجرام الكبيرة في الكون)، أصل الأشعة الكونية، النسبية العامة والفيزياء الكونية، وكذلك فيزياء الأوتار الكونية وفيزياء الجسيمات الفلكية.
rdf:langString
Astrofyzika (dříve též kosmická fyzika) je vědní obor ležící na rozhraní fyziky a astronomie. Zabývá se fyzikou vesmíru, včetně fyzikálních vlastností (svítivost, hustota, teplota, chemické složení) astronomických objektů jako jsou hvězdy, galaxie a mezihvězdná hmota, jakož i jejich vzájemné působení. V astrofyzice je velmi využívána počítačová simulace a . Astrofyzika studuje například vývoj vesmíru, vývoj hvězd. Odborník v oblasti astrofyziky je astrofyzik.
rdf:langString
L'astrofísica és la branca de la física que estudia l'Univers i els cossos que conté, com ara els estels i les reaccions nuclears que es produeixen al seu interior, les galàxies, els forats negres, els púlsars, les estrelles de neutrons i el medi interestel·lar en general. La cosmologia és astrofísica teòrica a gran escala.
rdf:langString
Αστροφυσική είναι ο κλάδος εκείνος της αστρονομίας που ασχολείται με τη φυσική του Σύμπαντος, με τις φυσικές ιδιότητες των αστρονομικών αντικειμένων, π.χ. άστρων και γαλαξιών, και με την αλληλεπίδρασή τους. Γενικά η αστροφυσική ερευνά και μελετά το σύνολο των διαφόρων διαδικασιών που εξελίσσονται έξω από την ατμόσφαιρα της Γης, δηλαδή στα ουράνια σώματα και στο διάστημα. Βασικό στοιχείο έρευνας στην αστροφυσική είναι η σπουδή της φυσικής κατάστασης και χημικής σύστασης των ουρανίων σωμάτων. Αυτή συνίσταται κυρίως στη φασματοσκοπική εξέταση των αστέρων, τη φωτομετρική και οφθαλμοσκοπική μελέτη της επιφάνειάς τους ή τη μορφολογική εξέταση των συγκροτημάτων ουρανίων σωμάτων. Η μελέτη της κοσμολογίας αποτελεί θεωρητική αστροφυσική στη μέγιστη δυνατή κλίμακα.
rdf:langString
Die Astrophysik befasst sich mit den physikalischen Grundlagen der Erforschung von Himmelserscheinungen und ist ein Teilgebiet der Astronomie. Als Erweiterung der klassischen Astronomie (vor allem aus Astrometrie und Himmelsmechanik bestehend) macht sie heute große Bereiche der astronomischen Forschung aus.
rdf:langString
Astrofiziko, unu el la plej junaj sciencoj, aperis en la 20-a jarcento, kiel la fizika bazo por astronomiaj fenomenoj. Ĝi provas klarigi per la leĝoj de fiziko la fenomenojn en la astra regno - stelojn, galaksiojn kaj la tutan universon. Nuntempe la astronomio okupiĝas pri observado, analizo kaj disponigo de datumoj pri tiuj fenomenoj. La unua kaj eble plej "klasika" atingo de astrofiziko estis la kompreno de la naturo kaj evoluo de steloj, kaj tiun branĉon mi prezentos iom pli detale. Ni vidas ke ĉiuj temas pri malkovroj de la lastaj jardekoj. Ankaŭ la funkciadon de steloj, kiujn oni konas jam de antikveco, ni komprenis nur komence de la 20-a jarcento.
*
*
*
rdf:langString
Astrophysics is a science that employs the methods and principles of physics and chemistry in the study of astronomical objects and phenomena. As one of the founders of the discipline said, Astrophysics "seeks to ascertain the nature of the heavenly bodies, rather than their positions or motions in space–what they are, rather than where they are." Among the subjects studied are the Sun, other stars, galaxies, extrasolar planets, the interstellar medium and the cosmic microwave background. Emissions from these objects are examined across all parts of the electromagnetic spectrum, and the properties examined include luminosity, density, temperature, and chemical composition. Because astrophysics is a very broad subject, astrophysicists apply concepts and methods from many disciplines of physics, including classical mechanics, electromagnetism, statistical mechanics, thermodynamics, quantum mechanics, relativity, nuclear and particle physics, and atomic and molecular physics. In practice, modern astronomical research often involves a substantial amount of work in the realms of theoretical and observational physics. Some areas of study for astrophysicists include their attempts to determine the properties of dark matter, dark energy, black holes, and other celestial bodies; and the origin and ultimate fate of the universe. Topics also studied by theoretical astrophysicists include Solar System formation and evolution; stellar dynamics and evolution; galaxy formation and evolution; magnetohydrodynamics; large-scale structure of matter in the universe; origin of cosmic rays; general relativity, special relativity, quantum and physical cosmology, including string cosmology and astroparticle physics.
rdf:langString
Astrofisika unibertsoaren izaera eta bertan dauden astroak (adibidez, kometak, galaxiak eta erreakzio nuklearrak) aztertzen dituen fisikaren arloa da. Koperniko eta Galileo zientzialarien garaian lortu ziren gai honetan lehen aurkikuntza nagusiak. Aurrez behaketak egin eta datuak bildu ziren, eta ondoren teoriak eman, Keplerrek planeten higidurari buruz emandako legeak adibidez. Newton izan zen fisikako legeak astronomian baliatu zituen lehenetakoa, Kepler-en teoriatik abiatuta haren oinarrian grabitazioaren dinamika zegoela baieztatuz. XVII. eta XVIII. mendeetan aurrerapen handia izan zen teknikari dagokionez. Horren ondorioz ezagutu ahal izan ziren eguzki-sistemako planetak eta sateliteak.Astrofisika, zientzia moderno gisa, XIX. mendean jaio zen, espektroskopia garatu zenean. Hari esker, urrutiko izarren konposizioa jakin daiteke. Astrofisikaren beste teknika batzuk fotometria eta astrofotografia dira.XX. mendean, teleskopio erraldoiak eraiki ziren, Wilson mendikoa eta , adibidez. Lallemand zientzialariak asmatu zuen; horri esker, ohiko teleskopio optikoen indarra ehun aldiz handiagoa da. Teknikari dagokionez, azken hamarkadetan berrikuntza handiak izan dira: alde batetik, argi ikusgaiaz gain erradiazio elektromagnetikoaren beste maiztasun batzutan ere aztertzen da unibertsoa ; bestetik, atmosferatik at teleskopioak orbitan jartzeak abantaila handiak dakartza, hala nola atmosferak eragindako distortsioak saihestea, 24 orduz etenik gabe behatu ahal izatea eta atmosfera zeharkatu ezin duten maiztasunetan behatzea (ultramorea). Izarren higidura, masa, neurria eta elkarrekiko distantzia astronomiaren aurrerapenei esker ezagutu dira, gure galaxiaren egitura zehaztu egin da, astroen arteko gaiak zein eginkizun betetzen duen jakin da, izarren artean taldeak bereizi dira, elkarrekiko distantzia eta bakoitzaren higidura neurtu ahal izan da. Hori guztia, ordea, ez da nahikoa; ikuspegia zurruna da, ez aldakorra. Gaur egun, grabitazioaren teoriaz gainera, erlatibitatearen teoria ere erabiltzen da. Hala, ideien garapenaren ildotik esperientzia berriak bultzatzen dira, eta etengabe aldatuz doan zerbait bilakatu da unibertsoa azken urteotan.
rdf:langString
La astrofísica es el desarrollo y estudio de la física aplicada a la astronomía. Estudia las estrellas, los planetas, las galaxias, los agujeros negros y demás objetos astronómicos como cuerpos de la física, incluyendo su composición, estructura y evolución. La astrofísica emplea la física para explicar las propiedades y fenómenos de los cuerpos estelares a través de sus leyes, fórmulas y magnitudes.El inicio de la astrofísica fue posiblemente en el siglo XIX cuando gracias a los espectros se pudo averiguar la composición física de las estrellas. Una vez que se comprendió que los cuerpos celestes están compuestos de los mismos que conforman la Tierra y que las mismas leyes de la física y de la química se aplican a ellos, nace la astrofísica como una aplicación de la física a los fenómenos observados por la astronomía. La astrofísica se basa, pues, en la asunción de que las leyes de la física y la química son universales, es decir, que son las mismas en todo el universo. Debido a que la astrofísica es un campo muy amplio, los astrofísicos aplican normalmente muchas disciplinas de la física, incluyendo la física nuclear (véase Nucleosíntesis estelar), la física relativísta, la mecánica clásica, el electromagnetismo, la física estadística, la termodinámica, la mecánica cuántica, la física de partículas, la física atómica y molecular. Además, la astrofísica está íntimamente vinculada con la cosmología, que es el área que pretende describir el origen del universo. Esta área, junto a la física de partículas, es una de las áreas más estudiadas y más apasionantes del mundo contemporáneo de la física. Desde que el telescopio espacial Hubble nos brindó detallada información de los más remotos confines del universo, los físicos pudieron tener una visión más objetiva de lo que hasta ese momento eran solo teorías. En la actualidad, todos o casi todos los astrónomos tienen una sólida formación en física y las observaciones siempre se ponen en su contexto astrofísico, así que los campos de la astronomía y astrofísica están frecuentemente enlazados. Tradicionalmente, la astronomía se centra en la comprensión de los movimientos de los objetos, mientras que la astrofísica busca explicar su origen, evolución y comportamiento. Actualmente, los términos «astronomía» y «astrofísica» se suelen usar indistintamente para referirse al estudio del universo.
rdf:langString
Is éard atá sa réaltfhisic an chraobh den réalteolaíocht a phléann le fisic na cruinne. Déantar staidéar ar fhisic is ceimic na reanna spéire, go mór mór trí bhíthin na speictriméadarachta a ligeann dúinn comhdhéanamh na reann a dhéanamh amach. Ar na rudaí a scrúdaítear tá airíonna fisiciúla agus ceimiceacha, bunús na reann réalteolaíocha agus a n-éabhlóid siúd. Déantar staidéar ar réaltraí, ar réaltaí, ar phláinéid, ar phláinéid eachtarghréine, ar an meán idir-réaltach agus ar an gcúlra cosmach micreathonnach. Déantar a gcuid astúchán a scrúdú ar feadh an speictrim leictreamaighnéadaigh agus aird á tabhairt ar lonrachas, ar dhlús, ar chomhshuíomh ceimiceach agus ar theocht. Tá a lán cineálacha fisice ann: meicnic, leictreamaighnéadas, meicnic staitistiúil, teirmidinimic, meicnic chandamach, teoiric na coibhneasachta, fisic núicléach, fisic cháithníní, fisic adamhach agus . Tá tábhacht le fisic theoiriciúil agus bhreathnaitheach. Ar na rudaí atá le socrú fós tá airíonna an ábhair dhorcha, an fhuinnimh dhorcha agus na ndúpholl, agus táthar ag iarraidh a fháil amach an féidir taisteal ama a dhéanamh, an féidir le poill phéiste a bheith ann, cén bunús atá leis an gcruinne agus céard tá i ndán di. Ar na rudaí eile a ndéanann réaltfhisicitheoirí staidéar orthu tá cruthú agus éabhlóid an ghrianchórais, dinimic réaltach agus éabhlóid réaltach, cruthú agus éabhlóid na réaltraí, maighnéadai-hidridinimic, comhdhéanamh mórscála an ábhair sa chruinne, bunús na ngathana cosmacha, agus . Tá baint aici siúd le teoiric na dteaghrán agus fisic réaltcháithníní.
rdf:langString
Astrofisika adalah bidang ilmu yang mempelajari sifat-sifat fisika fenomena dan objek astronomi di jagat raya. Astrofisika membahas objek-objek di luar angkasa dan juga Bumi. Terkadang, penamaannya dapat berganti dengan astronomi karena lingkup studinya yang mirip pada masa modern.
rdf:langString
L’astrophysique (du grec astêr : étoile, astre et physis : science de la nature, physique) est une branche interdisciplinaire de l'astronomie qui concerne principalement la physique et l'étude des propriétés des objets de l'Univers (étoiles, planètes, galaxies, milieu interstellaire...), comme leur luminosité, leur densité, leur température et leur composition chimique. Au XXIe siècle, les astronomes ont une formation en astrophysique et leurs observations sont généralement étudiées dans un contexte astrophysique, de sorte qu'il y a moins de distinction entre ces deux disciplines qu'auparavant.
rdf:langString
천체물리학(天體物理學, Astrophysics)은 물리학과 화학의 원리들을 응용하는 천문학 및 물리학의 한 분야로, 항성·은하·성간물질 등 천체의 물리적 성질(광도·밀도·온도·화학 조성 등)이나 천체 간의 상호작용 등을 연구대상으로 하며, 그것들을 물리학 이론을 이용하여 연구하는 학문이다. 천문학 가운데도 19세기 이후에 시작된 비교적 새로운 분야이다. 실제로는 근대 이후 천문학의 거의 모든 연구에 있어서 물리학 이론의 응용은 빼놓을 수 없다. 그러므로 천문학과 천체 물리학을 구분하는 것은 큰 의미가 없다. 천문학과의 대학원 과정의 명칭으로 천문학(astronomy) 또는 천체 물리학(astrophysics)으로 분류되기도 하지만 이것은 전공 학문의 내용보다 그 연구실의 역사를 반영하고 있는 것에 지나지 않는다.
rdf:langString
De astrofysica is specifiek het deel van de astronomie dat de processen die zich afspelen in sterren probeert te verklaren met natuurkundige wetten en meer in het algemeen de processen die in het heelal waarneembaar zijn probeert te verklaren. Astrofysica gaat dus over de natuurkunde van astronomische objecten, dat wil zeggen over dingen die zich in de kosmos bevinden. In het algemeen zijn het dingen die erg groot zijn en die verder weg staan dan men zich als mens nog zinvol kunt voorstellen, maar niet altijd. Strikt genomen is de mens ook een astronomisch object. Met andere woorden: de kosmos is ook hier. Ook voor de natuurkunde geldt dat die op Aarde niet anders is dan elders in het universum, ofwel, in de woorden van Vincent Icke, een bekend Nederlands astrofysicus: Alle fysica is astrofysica Astrofysica houdt zich echter specifiek bezig met kosmische verschijnselen en is op twee manieren van belang:
* Door de natuurkundige wetten hier op Aarde te bestuderen, en ze vervolgens te gebruiken bij het interpreteren van onze waarnemingen over de kosmos, komen we veel te weten over de kosmos.
* In de kosmos komt materie voor in extreme omstandigheden die op Aarde niet of heel moeilijk zijn na te bootsen. De kosmos is dus bruikbaar als het ultieme hoge-energielaboratorium. Het bestuderen hiervan levert ook nieuwe fysische inzichten op. Een speciale tak van de astrofysica is de bestudering van chemische processen in de kosmos. Deze tak van de astrofysica heeft als belangrijkste doel het verklaren van de spectra van astronomische objecten, zoals sterren. Bekende chemische processen in de kosmos zijn fotodissociatie en dissociatieve recombinatie. Door deze processen te bestuderen, zowel door middel van waarnemingen in een laboratorium als theoretische berekeningen, kunnen spectraallijnen verklaard worden en daarmee processen die zich in de kosmos afspelen. Via spectraallijnenonderzoek van sterren kwamen astronomen in het begin van de 19e eeuw voor het eerst op het spoor van de natuurkunde van sterren. Tegenwoordig is het hele elektromagnetisch spectrum van radiogolven over microgolven (WMAP), het infrarood, het zichtbare licht, het ultraviolet, röntgenstraling, gammastraling tot harde kosmische straling het terrein van analyse door de astrofysica. Ook neutrino's vallen er tegenwoordig onder, dankzij het Super-Kamiokande.
rdf:langString
天体物理学（てんたいぶつりがく、英語：astrophysics）は、天文学及び宇宙物理学の一分野で、恒星・銀河・星間物質などの天体の物理的性質（光度・密度・温度・化学組成など）や天体間の相互作用などを研究対象とし、それらを物理学的手法を用いて研究する学問である。宇宙物理学とも。天文学の中でも19世紀以降に始まった比較的新しい分野で、天文学の近代部門の代表的な分野と目されている。 例として、宇宙論の研究は、理論天体物理学の中で最も規模の大きな対象を扱う学問であるが、逆に宇宙論（特にビッグバン理論）では、我々が知っている最も高いエネルギー領域を扱うがゆえに、宇宙を観測することがそのまま最も微小なスケールでの物理学の実験そのものにもなっている。 実際には、ほぼ全ての近代天文学の研究は、物理学の要素を多く含んでいる。多くの国の天文学系の大学院博士課程の名称は、「天文学 (Astronomy)」や「天体物理学 (Astrophysics)」などまちまちだが、これは専攻の学問内容よりもその研究室の歴史を反映しているに過ぎない。
rdf:langString
L'astrofisica (dal greco ἄστρον «astro» e φύσις «natura, fisica») è la branca della fisica e dell'astronomia che studia le proprietà fisiche, ossia tutti i vari fenomeni, della materia celeste.
rdf:langString
Астрофи́зика (от др.-греч. ἀστήρ — «звезда, светило» и φυσικά — «природа») — раздел астрономии, использующий принципы физики и химии, который изучает физические процессы в астрономических объектах, таких как звёзды, галактики, экзопланеты и т. д. Физические свойства материи в самых больших масштабах и возникновение Вселенной изучает космология. Астрофизика — учение о строении небесных тел. Астрофизика занимается изучением физических свойств и (наряду с космохимией) химического состава Солнца, планет, комет или звёзд и туманностей. Главные экспериментальные методы астрофизики: спектральный анализ, фотография и фотометрия вместе с обыкновенными астрономическими наблюдениями. Спектроскопический анализ составляет область, которую принято называть астрохимией или химией небесных тел, так как главные указания, даваемые спектроскопом, касаются химического состава изучаемых астрономических объектов. Фотометрические и фотографические исследования выделяются иногда в особые области астрофотографии и астрофотометрии. Само название астрофизики существует с 1865 года и предложено Цёлльнером. В практике, современные астрономические исследования часто включают значительную работу в области теоретической и наблюдательной физики. Некоторые области изучения астрофизики включают в себя попытки описать свойства тёмной материи, тёмной энергии, чёрных дыр и других астрономических объектов; определить, возможны путешествия во времени или нет, существуют ли кротовые норы и мультивселенные; узнать происхождение и будущее Вселенной.
rdf:langString
Astrofizyka – dziedzina nauki leżąca na pograniczu fizyki i astronomii, zajmująca się badaniem procesów fizycznych w skali astronomicznej oraz budową i prawami rządzącymi obiektami astronomicznymi. Tematem badań astrofizyki są procesy fizyczne we Wszechświecie dotyczące takich obiektów jak gwiazdy, galaktyki, materia międzygwiezdna oraz ich wzajemne oddziaływanie. Badania dotyczą ewolucji Wszechświata w skali kosmologicznej, jak i ewolucji gwiazd.
rdf:langString
Astrofísica é o ramo da física e da astronomia responsável por estudar o universo através da aplicação de leis e conceitos da física, tais como luminosidade, densidade, temperatura e composição química, a objetos astronômicos como estrelas, galáxias e o meio interestelar. Na prática, pesquisas astronômicas modernas envolvem uma quantia substancial de trabalho em física teórica e observacional. Algumas áreas de estudo para astrofísicos incluem suas tentativas para determinar as propriedades de matéria escura, energia escura, e buracos negros; bem como se a viagem no tempo para o passado é possível, a formação de buracos de minhocas, ou a existência do multiverso; e a origem e o destino final do universo. Tópicos também estudados por astrofísicos teóricos incluem a formação e evolução do Sistema Solar; dinâmica e evolução estelar; formação e evolução galáctica; magnetoidrodinâmica; a macroestrutura da matéria no universo; a origem de raios cósmicos; relatividade geral e cosmologia física, incluindo cosmologia de cordas e astrofísica de partículas. A astrofísica não deve ser confundida com a cosmologia, pois esta ocupa-se da estrutura geral do universo e das leis que o regem em um sentido mais amplo. Embora ambas muitas vezes sigam caminhos paralelos, frequentemente considerado como redundante, há diferenças quanto ao objeto de estudo.
rdf:langString
Astrofysik är den gren av astronomin som använder sig av fysikaliska metoder och begrepp för att studera och beskriva fenomen i världsrymden, universum, kosmos: stjärnor, galaxer och medier där emellan – i teori och genom praktisk observation. Visuella eller optiska observationer är annars det som brukar förknippas med klassisk astronomi, som vuxit ut och där metoderna med tiden blivit allt mer avancerade både vad gäller instrument som de yttringar som går att undersöka.
rdf:langString
Астрофі́зика — розділ астрономії, який вивчає всю різноманітність фізичних і частково хімічних явищ у Всесвіті. Астрофізика — вивчає небесні тіла, їх фізичні і хімічні (в співпраці з космохімією) явища. Деякі галузі вивчення астрофізики включають в себе спроби описати властивості темної матерії, темної енергії, чорних дір і інших астрономічних об'єктів.
rdf:langString
天體物理學（英語：astrophysics），又稱天文物理學，是研究宇宙的物理學，這包括星體的物理性質（光度，密度，溫度，化學成分等等）和星體與星體彼此之間的交互作用。應用物理理論與方法，天體物理學探討恆星演化、恆星結構、星际物质、宇宙微波背景、太陽系的起源和許多跟宇宙學相關的問題。由於天體物理學是一門很廣泛的學問，天文物理學家通常應用很多不同的學術領域，包括力學、電磁學、統計力學、量子力學、相對論、粒子物理學以及原子分子与光物理学等等。由於近代跨學科的發展，與化學、生物、歷史、計算機、工程、古生物學、考古學、氣象學等學科的混合，天體物理學目前大小分支300—500門主要專業分支，成為物理學當中最前沿的龐大領導學科，是引領近代科學及科技重大發展的前導科學，同時也是歷史最悠久的古老傳統科學。 天體物理實驗數據大多數是依賴觀測電磁輻射獲得。比較冷的星體，像星際物質或星際雲會發射無線電波。大爆炸後，經過紅移，遺留下來的微波，稱為宇宙微波背景輻射。研究這些微波需要非常大的無線電望遠鏡。 太空探索大大地擴展了天文學的疆界。太空中的觀測可讓觀測結果避免受到地球大氣層的干擾，科學家常透過使用人造衛星在地球大氣層外進行紅外線、紫外線、伽瑪射線和X射線天文學等電磁波波段的觀測實驗，以獲得更佳的觀測結果。 光學天文學通常使用加裝電荷耦合元件和光譜儀的望遠鏡來做觀測。由於大氣層的擾動會干涉觀測數據的品質，故於地球上的觀測儀器通常必須配備調適光學系統，或改由大氣層外的太空望遠鏡來觀測，才能得到最優良的影像。在這頻域裏，恆星的可見度非常高。藉著觀測化學頻譜，可以分析恆星、星系和星雲的化學成份。 理論天體物理學家的工具包括分析模型和計算機模擬。天文過程的分析模型時常能使學者更深刻地理解箇中奧妙；計算機模擬可以顯現出一些非常複雜的現象或效應其背後的機制。 在实践中，现代天文学研究通常涉及理论和观测物理领域的大量工作。天体物理学家的一些研究领域包括试图确定暗物质，暗能量，黑洞和其他天体的性质 ; 以及宇宙的起源和最终命运。理论天文学家还研究了太阳系的形成和演化。恒星动力学和演化 ; 星系的形成与演化 ;磁流体力学 ; 宇宙中物质的大尺度结构；宇宙线的起源; 广义相对论，狭义相对论，量子和物理宇宙学，其中包括弦宇宙学和天体粒子物理学。 大爆炸模型的兩個理論棟樑是廣義相對論和宇宙學原理。由於太初核合成理論的成功和宇宙微波背景輻射實驗證實，科學家確定大爆炸模型是正確無誤。最近，學者又創立了ΛCDM模型來解釋宇宙的演化，這模型涵蓋了宇宙暴胀（cosmic inflation）、暗能量、暗物質等等概念。 理論天體物理學家及實測天體物理學家分別扮演這門學科當中的兩大主力研究者，兩者專業分工。理論天體物理學家通常扮演大膽假設的研究者，理論不斷推陳出新。實測天體物理學家扮演小心求證的研究者，通常是物理實證主義的奉行者，只相信觀測數據。
xsd:nonNegativeInteger
29600
