Assonance
http://dbpedia.org/resource/Assonance
Asonance je druh rýmu spočívající v pouze samohláskové shodě závěrečných slov verše, bez ohledu na souhlásky (např. dar – van). Asonance je častým prvkem zvláště v lidové poezii, ale používá se i v dílech moderního básnictví, např. v poetismu. Dřívější představa, že se jedná o nedokonalý rým, není v moderní poezii sdílena, a asonance se stává prostředkem, jak narušit přílišnou umělost či automatičnost verše.
rdf:langString
La rima assonant és aquella en què, a partir de la darrera vocal tònica, únicament coincideixen els sons vocàlics dels versos. Vet aquí un exemple de rima assonant en un poema de Gabriel Ferrater. Sols rima en català oriental, perquè Ferrater era de Reus, on es pronuncien igual la a de mira i la e de trauries.
rdf:langString
الجناس المصوت أن يأتي المتكلم بكلام كرر فيه حرف مصوت أكثر من غيره؛ والمصوتات في العربية الحروف القصيرة المعروفة بالحركات والحروف الطويلة أي حروف العلة. خلافه الجناس الصامت وهو ما تكرر فيه حرف صامت. وقد اجتمعا في الآية الأولى من سورة المسد ﴿تبت يدا أبي لهب وتب﴾ (111:1) حيث تكررت الفتحة (صوت /a/) ثمانا والباء (صوت /b/) أربعا.
rdf:langString
En poezio, la vorto asonanco signifas du malsamajn aferojn:
rdf:langString
Asonansi adalah pengulangan suara vokal untuk membuat rima internal dalam frasa atau kalimat, dan bersama-sama dengan aliterasi dan konsonansi berfungsi sebagai salah satu blok bangunan sajak. Asonansi tidak harus sajak; identitas yang tergantung hanya pada urutan vokal dan suara konsonan. Dengan demikian, asonansi adalah kemiripan dari unit yang umumnya kurang dari suku kata. Asonansi lebih sering terjadi pada sajak daripada dalam bentuk prosa.
rdf:langString
Halfrijm is gelijkheid van klank (rijm), ofwel door gelijkheid van de klinkers van de beklemtoonde lettergrepen (assonantie of klinkerrijm), ofwel door gelijkheid van de medeklinkers (acconsonantie of medeklinkerrijm). Assonantie
* kinderen - verslingeren
* bewegen - lepel
* diep - niet
* lief - diepAcconsonantie
* gelaten - belezen
* wordt - wakker
rdf:langString
Assonans betecknar olika former av ofullständiga slut- eller inrim. Den kan delas in i följande kategorier:
* rent vokalisk
* rent konsonantisk, även kallat halvassonans
* vokaliskt konsonantisk, även kallat helassonans Assonans får ofta också betyda inrim generellt sett.
rdf:langString
Assonância é uma figura de linguagem ou um que consiste em repetir sons de vogais em um verso ou em uma frase, especialmente as sílabas tônicas. A assonância é largamente utilizada em poesias mas também pode ser empregada em prosas, especialmente em frases curtas.
rdf:langString
Асона́нс (лат. assonare — співзвучати) — повторення однакових голосних звуків у рядку або строфі, що надаєвіршованій мові милозвучності, підсилює ïï музичність.
* 1) Повторення у рядку, фразі або строфі однорідних голосних звуків, напр.: «Сонце гріє, вітер віє…» (Т. Шевченко).
* 2) Неточна рима, в якій співзвучні лише голосні звуки, напр.: гомін — стогін. Була гроза, і грім гримів,Він так любив гриміти,Що аж тремтів, що аж горівНа трави і на квіти.(М.Вінграновський)
rdf:langString
类韵（英語：Assonance）是西方诗歌里的一种押韵形式，意思是一行韵文或一首诗里头有元音韵的重复。 因為在西方語言的單字大多數有韻尾，若押韻要連帶韻尾一起難易度極高，所以有類韻方式，不在乎輔音韻尾只要元音相同即可，甚至也有無視元音韻尾。這類在現代中文歌曲也有相同狀況，如i、in、ing或o、ou、ong等狀況。
rdf:langString
Assonance is a resemblance in the sounds of words/syllables either between their vowels (e.g., meat, bean) or between their consonants (e.g., keep, cape). However, assonance between consonants is generally called consonance in American usage. The two types are often combined, as between the words six and switch, in which the vowels are identical, and the consonants are similar but not completely identical. If there is repetition of the same vowel or some similar vowels in literary work, especially in stressed syllables, this may be termed "vowel harmony" in poetry (though linguists have a different definition of "vowel harmony").
rdf:langString
L'assonance (substantif féminin), de l'espagnol asonancia, asonar (verbe) vient du latin adsonare (« répondre à un son par un autre son ») est une figure de style qui consiste en la répétition d'un même son vocalique (phonème) dans plusieurs mots proches. Comme l'allitération, elle repose sur une homophonie de la dernière voyelle non caduque du vers en versification. Plus globalement on parle en général d'assonance dans le cas d'une répétition d'une ou de plusieurs voyelles dans un vers ou une phrase. L'effet recherché est, comme avec l'allitération, la mise en relief d'une sonorité et par là d'un sentiment ou d'une qualité du propos. Elle vise l'harmonie imitative et en ce sens elle est très proche de l'onomatopée. Néanmoins il faut distinguer deux cas d'assonances : l’assonance métrique
rdf:langString
L'assonanza (da assonare, nel senso di «avere suono simile») è un fenomeno di metrica che consiste nella parziale identità di suoni di due o più versi. La forma più comune di assonanza è una rima imperfetta in cui le parole hanno le stesse vocali a partire dalla vocale accentata (vocale tonica), mentre le consonanti sono diverse, anche se spesso di suono simile. Si possono distinguere diversi tipi: L'assonanza è impiegata spesso nella poesia del Novecento al posto della rima, ed è frequente nel linguaggio della pubblicità.
rdf:langString
Asonans (fr. assonance, z łac. assonare - "odbrzmiewać, współbrzmieć") - powtórzenie jednakowych samogłosek w wyrazach zajmujących ustaloną pozycję w obrębie wersu (w poezji) lub zdania. Nazywany rymem niepełnym, wykształcił się w liryce europejskiej przed rymem. Miał zastosowanie w językach - poprzednikach dzisiejszego francuskiego, gdzie wystarczyło powtórzenie jednej samogłoski, by zaistniało widoczne podobieństwo wyrazów. W języku polskim pojedynczy niezauważalny, stosuje się asonans podwójny: "plama - trawa". Rymy w strofie mogą się łączyć w jeden asonans:
rdf:langString
類韻（るいいん、母音韻、Assonance）は、句（フレーズ）やセンテンスの中に押韻を生む母音の響きの繰り返し。頭韻や子音韻とともに詩の素材の1つである。
* Do you like blue? この句の中には、「oo」（ou/ue）の響きが繰り返されていて、それが類韻である。 類韻は、散文以上に韻文（韻律）の特徴である。英語詩（おもに近現代の）に使われる。古フランス語、スペイン語、ケルト語派においても特に重要なものである。 類韻は、短い詩の形式をとることが多いことわざを作る際にも使われる。エチオピアのオロモ語（en:Oromo language）の次のことわざは、1つの母音だけしか使っていない。類韻の極端な例である。
* kan mana baala, aʔlaa gaala - 大意「家には葉っぱ一つ、でもよそにはラクダ」。彼のことをよく知らない人たちの中で大きな名声を得ている人。
rdf:langString
Ассонанс (фр. assonance, от лат. assono — звучу в лад) — звуковой организации текста, особенно стихотворного: повторение гласных звуков — в отличие от аллитерации (повтора согласных). У наших ушки на макушке!Чуть утро осветило пушкиИ леса синие верхушки —Французы тут как тут. Михаил Лермонтов Рокот вековТопот подков Марина Цветаева По небу голубомуПроехал грохот грома. Самуил Маршак(здесь ассонанс и аллитерация использованы вместе)
rdf:langString
rdf:langString
جناس مصوت
rdf:langString
Rima assonant
rdf:langString
Asonance
rdf:langString
Assonanz (Verslehre)
rdf:langString
Asonanco
rdf:langString
Assonance
rdf:langString
Rima asonante
rdf:langString
Assonance
rdf:langString
Asonansi
rdf:langString
Assonanza
rdf:langString
類韻
rdf:langString
Asonans
rdf:langString
Halfrijm
rdf:langString
Assonância
rdf:langString
Ассонанс
rdf:langString
Assonans
rdf:langString
类韵
rdf:langString
Асонанс
xsd:integer
186153
xsd:integer
1094796766
rdf:langString
July 2019
rdf:langString
Asonance je druh rýmu spočívající v pouze samohláskové shodě závěrečných slov verše, bez ohledu na souhlásky (např. dar – van). Asonance je častým prvkem zvláště v lidové poezii, ale používá se i v dílech moderního básnictví, např. v poetismu. Dřívější představa, že se jedná o nedokonalý rým, není v moderní poezii sdílena, a asonance se stává prostředkem, jak narušit přílišnou umělost či automatičnost verše.
rdf:langString
La rima assonant és aquella en què, a partir de la darrera vocal tònica, únicament coincideixen els sons vocàlics dels versos. Vet aquí un exemple de rima assonant en un poema de Gabriel Ferrater. Sols rima en català oriental, perquè Ferrater era de Reus, on es pronuncien igual la a de mira i la e de trauries.
rdf:langString
الجناس المصوت أن يأتي المتكلم بكلام كرر فيه حرف مصوت أكثر من غيره؛ والمصوتات في العربية الحروف القصيرة المعروفة بالحركات والحروف الطويلة أي حروف العلة. خلافه الجناس الصامت وهو ما تكرر فيه حرف صامت. وقد اجتمعا في الآية الأولى من سورة المسد ﴿تبت يدا أبي لهب وتب﴾ (111:1) حيث تكررت الفتحة (صوت /a/) ثمانا والباء (صوت /b/) أربعا.
rdf:langString
En poezio, la vorto asonanco signifas du malsamajn aferojn:
rdf:langString
Assonance is a resemblance in the sounds of words/syllables either between their vowels (e.g., meat, bean) or between their consonants (e.g., keep, cape). However, assonance between consonants is generally called consonance in American usage. The two types are often combined, as between the words six and switch, in which the vowels are identical, and the consonants are similar but not completely identical. If there is repetition of the same vowel or some similar vowels in literary work, especially in stressed syllables, this may be termed "vowel harmony" in poetry (though linguists have a different definition of "vowel harmony"). A special case of assonance is rhyme, in which the endings of words (generally beginning with the vowel sound of the last stressed syllable) are identical—as in fog and log or history and mystery. Vocalic assonance is an important element in verse. Assonance occurs more often in verse than in prose; it is used in English-language poetry and is particularly important in Old French, Spanish, and the Celtic languages.
rdf:langString
L'assonance (substantif féminin), de l'espagnol asonancia, asonar (verbe) vient du latin adsonare (« répondre à un son par un autre son ») est une figure de style qui consiste en la répétition d'un même son vocalique (phonème) dans plusieurs mots proches. Comme l'allitération, elle repose sur une homophonie de la dernière voyelle non caduque du vers en versification. Plus globalement on parle en général d'assonance dans le cas d'une répétition d'une ou de plusieurs voyelles dans un vers ou une phrase. L'effet recherché est, comme avec l'allitération, la mise en relief d'une sonorité et par là d'un sentiment ou d'une qualité du propos. Elle vise l'harmonie imitative et en ce sens elle est très proche de l'onomatopée. Néanmoins il faut distinguer deux cas d'assonances : l’assonance métrique (se confondant souvent avec la rime) et l’assonance harmonique (hors cadre poétique et de versification).
rdf:langString
Asonansi adalah pengulangan suara vokal untuk membuat rima internal dalam frasa atau kalimat, dan bersama-sama dengan aliterasi dan konsonansi berfungsi sebagai salah satu blok bangunan sajak. Asonansi tidak harus sajak; identitas yang tergantung hanya pada urutan vokal dan suara konsonan. Dengan demikian, asonansi adalah kemiripan dari unit yang umumnya kurang dari suku kata. Asonansi lebih sering terjadi pada sajak daripada dalam bentuk prosa.
rdf:langString
L'assonanza (da assonare, nel senso di «avere suono simile») è un fenomeno di metrica che consiste nella parziale identità di suoni di due o più versi. La forma più comune di assonanza è una rima imperfetta in cui le parole hanno le stesse vocali a partire dalla vocale accentata (vocale tonica), mentre le consonanti sono diverse, anche se spesso di suono simile. Si possono distinguere diversi tipi:
* assonanza semplice, quando coincidono soltanto le vocali (diffidi = audivi; rasone/colore)
* assonanza della sola tonica, quando coincide solo la vocale accentata (pietà/demandava)(puma/lune)
* assonanza atona, quando coincide la vocale non accentata (limo/toro) o la sillaba non accentata (mare/sere).
* consonanza tonica (o assonanza consonantica), quando coincidono le consonanti (partire = splendori; colli = elle). L'assonanza è praticata soprattutto nelle canzoni popolari e nei proverbi (Aprile, dolce dormire), ma anche nelle opere più antiche della poesia romanza: le strofe di cui è costituita la Chanson de Roland, dette lasse, erano spesso assonanzate, e si possono trovare assonanze in alcune composizioni dei trovatori, così come nei più antichi testi spagnoli. L'assonanza è impiegata spesso nella poesia del Novecento al posto della rima, ed è frequente nel linguaggio della pubblicità.
rdf:langString
類韻（るいいん、母音韻、Assonance）は、句（フレーズ）やセンテンスの中に押韻を生む母音の響きの繰り返し。頭韻や子音韻とともに詩の素材の1つである。
* Do you like blue? この句の中には、「oo」（ou/ue）の響きが繰り返されていて、それが類韻である。 類韻は、散文以上に韻文（韻律）の特徴である。英語詩（おもに近現代の）に使われる。古フランス語、スペイン語、ケルト語派においても特に重要なものである。
* Hear the mellow wedding bells. — エドガー・アラン・ポー『鐘のうた（鐘のさまざま）』（en:The Bells）
* And murmuring of innumerable bees - アルフレッド・テニスン『The Princess（王女）』VII.203
* The crumbling thunder of seas - ロバート・ルイス・スティーヴンソン
* That solitude which suits abstruser musings - サミュエル・テイラー・コールリッジ
* Dead in da middle of little Italy, little did we know that we riddled some middle men who didn't do diddily." - Big Pun（アメリカのラッパー、en:Big Pun）
* It's hot and it's monotonous. - スティーヴン・ソンドハイムのミュージカル『Sunday in the Park with George』の1曲『It's Hot Up Here』（ en:Sunday in the Park with George）
* tunditur unda - 古代ローマの詩人ガイウス・ウァレリウス・カトゥルスの第11歌（en:Catullus 11）
* The sound of the ground is a noun. - en:somewhere 類韻は、短い詩の形式をとることが多いことわざを作る際にも使われる。エチオピアのオロモ語（en:Oromo language）の次のことわざは、1つの母音だけしか使っていない。類韻の極端な例である。
* kan mana baala, aʔlaa gaala - 大意「家には葉っぱ一つ、でもよそにはラクダ」。彼のことをよく知らない人たちの中で大きな名声を得ている人。
rdf:langString
Halfrijm is gelijkheid van klank (rijm), ofwel door gelijkheid van de klinkers van de beklemtoonde lettergrepen (assonantie of klinkerrijm), ofwel door gelijkheid van de medeklinkers (acconsonantie of medeklinkerrijm). Assonantie
* kinderen - verslingeren
* bewegen - lepel
* diep - niet
* lief - diepAcconsonantie
* gelaten - belezen
* wordt - wakker
rdf:langString
Assonans betecknar olika former av ofullständiga slut- eller inrim. Den kan delas in i följande kategorier:
* rent vokalisk
* rent konsonantisk, även kallat halvassonans
* vokaliskt konsonantisk, även kallat helassonans Assonans får ofta också betyda inrim generellt sett.
rdf:langString
Asonans (fr. assonance, z łac. assonare - "odbrzmiewać, współbrzmieć") - powtórzenie jednakowych samogłosek w wyrazach zajmujących ustaloną pozycję w obrębie wersu (w poezji) lub zdania. Nazywany rymem niepełnym, wykształcił się w liryce europejskiej przed rymem. Miał zastosowanie w językach - poprzednikach dzisiejszego francuskiego, gdzie wystarczyło powtórzenie jednej samogłoski, by zaistniało widoczne podobieństwo wyrazów. W języku polskim pojedynczy niezauważalny, stosuje się asonans podwójny: "plama - trawa". W całości na asonansach jest oparty wiersz XXXVII z cyklu Rozmyślania Antoniego Langego: W sercu moim się toczy planeta umarła,Co miała niegdyś wielkie zielone przestwory,Gdzie kwitła biała Grecja i Roma żelazna,Gdzie huczały wulkany i brzęczały pszczoły,Złociły się uśmiechy i promienie zorzy. Rymy w strofie mogą się łączyć w jeden asonans: As armas e os barões assinalados,Que da ocidental praia Lusitana,Por mares nunca de antes navegados,Passaram ainda além da Taprobana,Em perigos e guerras esforçados,Mais do que prometia a força humana,E entre gente remota edificaramNovo Reino, que tanto sublimaram;(Luís Vaz de Camões, Os Lusíadas) W szerszym znaczeniu asonansem nazywa się każde współbrzmienie samogłosek wewnątrz wersu, czyli harmonię samogłosek.Dobrym przykładem jest linijka z Alarmu Antoniego Słonimskiego. Ogłaszam alarm dla miasta Warszawy [o a a a a a a a a a y]
rdf:langString
Ассонанс (фр. assonance, от лат. assono — звучу в лад) — звуковой организации текста, особенно стихотворного: повторение гласных звуков — в отличие от аллитерации (повтора согласных). У наших ушки на макушке!Чуть утро осветило пушкиИ леса синие верхушки —Французы тут как тут. Михаил Лермонтов Рокот вековТопот подков Марина Цветаева По небу голубомуПроехал грохот грома. Самуил Маршак(здесь ассонанс и аллитерация использованы вместе) Как отмечал Я. Зунделович, ассонанс, как и аллитерация, не только служит целям самоценной выразительности поэтического текста, но и «выдвигает и объединяет отдельные слова или их группы». Разновидностью ассонанса в некоторых источниках считают ассонансную рифму, в которой созвучны только гласные, но не согласные. Именно как разновидность рифмы определялся ассонанс, в частности, Энциклопедическим словарём Брокгауза и Ефрона, отмечавшим по состоянию на конец XIX века, что особенно часто прибегают к ассонансу испанские и португальские поэты. Немецкие — лишь при переводах и подражаниях этим поэтам, и лишь немногие в оригинальных произведениях, например Шлегель в своем «Аларкосе». В народной поэзии славян с появления рифмы ассонанс часто встречается, но обыкновенно уже рядом с созвучием согласных в двух соседних строках стиха, таким образом является полная более или менее выработанная рифма, то есть созвучие гласных и согласных.
rdf:langString
Assonância é uma figura de linguagem ou um que consiste em repetir sons de vogais em um verso ou em uma frase, especialmente as sílabas tônicas. A assonância é largamente utilizada em poesias mas também pode ser empregada em prosas, especialmente em frases curtas.
rdf:langString
Асона́нс (лат. assonare — співзвучати) — повторення однакових голосних звуків у рядку або строфі, що надаєвіршованій мові милозвучності, підсилює ïï музичність.
* 1) Повторення у рядку, фразі або строфі однорідних голосних звуків, напр.: «Сонце гріє, вітер віє…» (Т. Шевченко).
* 2) Неточна рима, в якій співзвучні лише голосні звуки, напр.: гомін — стогін. Була гроза, і грім гримів,Він так любив гриміти,Що аж тремтів, що аж горівНа трави і на квіти.(М.Вінграновський)
rdf:langString
类韵（英語：Assonance）是西方诗歌里的一种押韵形式，意思是一行韵文或一首诗里头有元音韵的重复。 因為在西方語言的單字大多數有韻尾，若押韻要連帶韻尾一起難易度極高，所以有類韻方式，不在乎輔音韻尾只要元音相同即可，甚至也有無視元音韻尾。這類在現代中文歌曲也有相同狀況，如i、in、ing或o、ou、ong等狀況。
xsd:nonNegativeInteger
10182