Art name
http://dbpedia.org/resource/Art_name an entity of type: WikicatArtsInChina
Το καλλιτεχνικό όνομα γκο (Ιαπωνικά: 号) είναι ένα ψευδώνυμο που χρησιμοποιούσαν οι Ιάπωνες καλλιτέχνες ουκίγιο-ε και που συχνά το άλλαζαν. Τις περισσότερες φορές οι καλλιτέχνες υιοθετούσαν διαφορετικά γκό στις διάφορες φάσεις της καριέρας τους για να επισημάνουν σημαντικές καμπές της ζωής τους. Ένα τέτοιο παράδειγμα καλλιτέχνη είναι ο Χοκουσάι που μόνο την περίοδο 1798 με 1806 άλλαξε περισσότερα από 5 ονόματα.
rdf:langString
Un nombre de estilo chino, también conocido a veces como un nombre de cortesía (zì), es un nombre dado para ser usado en un momento de la vida. Después de los 20 años de edad, el zì es asignado en lugar del nombre de uno como símbolo de edad adulta y respeto. Primariamente usado para nombres masculinos, a uno le podría ser dado el zì por sus padres, o por su propia elección. La tradición de usar nombres de estilo se ha estado perdiendo desde el Movimiento del Cuatro de Mayo. Existen dos formas comunes de nombre de estilo, el zì y el hào.
rdf:langString
Le nom d'artiste (ch. trad. : 號 ; ch. simp. : 号 ; py : hào ; jap. : 号 ; ko. : 호 ; viet. : hiệu) ou encore « nom de pinceau » est un pseudonyme utilisé par un artiste d'Extrême-Orient. Ce nom d'artiste n'est pas figé et peut être modifié au gré de la carrière de l'artiste, en général pour marquer un changement important dans sa vie. Tang Yin, de la Dynastie Ming eut par exemple plus de dix noms d'artistes. Le peintre japonais Hokusai en eut quant à lui six différents au cours de la seule période 1798 à 1806. Un autre exemple que l'on peut citer est celui de Hiroshige et de ses divers noms successifs.
rdf:langString
호(號)는 유교 문화권, 특히 중국이나 한국에서 본명이나 자 이외에 따로 지어 부르는 이름으로, 사람의 별칭이나 필명 또는 별호(別號)나 아호(雅號) 등을 가리킨다.
rdf:langString
号（ごう）とは、称号の略。本名とは別に使用する名称。
rdf:langString
Прозвание в странах Восточной Азии — индивидуальное личное именование человека, использовавшееся вместо второго имени, чаще всего у образованных людей. В отличие от личного имени (мин), даваемого при рождении, и второго имени (цзы), присваиваемого старшими родичами при в вступлении в брачный возраст, своё прозвание (хао) человек мог выбирать сам. Хао показывало индивидуальность и неповторимость личности и было популярно среди высших слоёв общества, учёных мужей и деятелей искусства.
rdf:langString
Творчий псевдонім (кит. 號/号, латиніз. hào; яп. 号, трансліт. ґо) — псевдонім або прізвисько, яке використовується літераторами та митцями Східної Азії. Творчий псевдонім не завжди залишається незмінним, іноді митці змінюють творчі псевдоніми на різних етапах своєї кар'єри або після важливих змін в своєму житті. Наприклад японський художник Кацусіка Хокусай з 1798 по 1806 змінив свій псевдонім шість разів.
rdf:langString
在中國傳統文化中，人除了有名有字之外，有时亦会为自己取號，又稱别號，别字。號是較正式的别名，以言意托志。受古代中國文化的影響，包括日本、韓國、越南等在內的東亞國家都有這樣的習慣傳統。 在東亞文化中，直呼別人之名是十分无禮的。正常來說，只有長輩能直呼其名，平輩以字相稱，後輩就用號來稱呼前輩。故稱呼別人時，對有字之人多呼其字，對有號之人則多呼其號，而不會直稱其名。如苏轼，一字子瞻，一字和仲，自號東坡居士，道號東坡道人。人多称之為苏东坡，而不會直呼其名。有些人的號因此比他的本名或字更為人所熟悉，如祝枝山（本名允明），徐霞客（本名弘祖），曹雪芹（本名霑），郑板桥（本名燮），李叔同（本名广侯），邓泽如（本名文恩）。 另外，因應不同的用途也會有不同的號，如、、等。士大夫還流行以自己的居處或書齋之號為別號，是為庵號。佛教及道教檀越或出家人為了宗教取的號，稱法號，或。
rdf:langString
Un goh (xinès simplificat: 号; xinès tradicional: 號; pinyin: hào; japonès: gō; coreà: ho; vietnamita: hiệu) és un pseudònim, o nom de ploma, usat per artistes de l'Àsia oriental, i que de vegades canvia. La paraula i la idea de fer servir un pseudònim es va originar a la Xina, i després es va popularitzar en altres països de l'Àsia oriental, especialment al Japó i Corea.
rdf:langString
An art name (pseudonym or pen name), also known by its native names hào (in Mandarin), gō (in Japanese), ho (in Korean), and tên hiệu (in Vietnamese), is a professional name used by East Asian artists, poets and writers. The word and the concept originated in China, where it was used as nicknames of the educated, then became popular in other East Asian countries (especially in Japan, Korea, Vietnam, and the former Kingdom of Ryukyu).
rdf:langString
Künstlernamen (chinesisch 號 / 号, Pinyin hào; Japanisch: gō; Koreanisch: ho; Vietnamesisch: hiệu) sind Bezeichnungen für das Pseudonym von Künstlern aus Ostasien. Der Begriff und die Idee, einen Künstlernamen für Werke zu verwenden, kommt ursprünglich aus China und wurde rasch von Kunstschaffenden und Literaten in anderen ostasiatischen Ländern vorrangig in Japan und Korea übernommen.
rdf:langString
rdf:langString
Art name
rdf:langString
Goh
rdf:langString
Künstlername (Ostasien)
rdf:langString
Γκο (καλλιτεχνικό όνομα)
rdf:langString
Nombre de estilo
rdf:langString
Nom d'artiste
rdf:langString
호 (이름)
rdf:langString
号 (称号)
rdf:langString
Прозвание (Восточная Азия)
rdf:langString
Творчий псевдонім
rdf:langString
号
xsd:integer
300447
xsd:integer
1114663458
rdf:langString
号
rdf:langString
號
rdf:langString
ho
rdf:langString
호
rdf:langString
“mark”
rdf:langString
hào
rdf:langString
ho
rdf:langString
号
rdf:langString
號
rdf:langString
Pseudonym
rdf:langString
hao
rdf:langString
Un goh (xinès simplificat: 号; xinès tradicional: 號; pinyin: hào; japonès: gō; coreà: ho; vietnamita: hiệu) és un pseudònim, o nom de ploma, usat per artistes de l'Àsia oriental, i que de vegades canvia. La paraula i la idea de fer servir un pseudònim es va originar a la Xina, i després es va popularitzar en altres països de l'Àsia oriental, especialment al Japó i Corea. En alguns casos, els artistes adoptaven diferents goh en diferents etapes de les seves carreres, normalment per senyalar canvis importants en les seves vides. Un exemple típic n'és el cas de Tang Yin, de la dinastia Ming, que va tenir més de deu pseudònims. Un exemple de cas extrem al Japó n'és el d'Hokusai, que només en el període del 1798 al 1806 no en va tenir menys de sis.
rdf:langString
Το καλλιτεχνικό όνομα γκο (Ιαπωνικά: 号) είναι ένα ψευδώνυμο που χρησιμοποιούσαν οι Ιάπωνες καλλιτέχνες ουκίγιο-ε και που συχνά το άλλαζαν. Τις περισσότερες φορές οι καλλιτέχνες υιοθετούσαν διαφορετικά γκό στις διάφορες φάσεις της καριέρας τους για να επισημάνουν σημαντικές καμπές της ζωής τους. Ένα τέτοιο παράδειγμα καλλιτέχνη είναι ο Χοκουσάι που μόνο την περίοδο 1798 με 1806 άλλαξε περισσότερα από 5 ονόματα.
rdf:langString
An art name (pseudonym or pen name), also known by its native names hào (in Mandarin), gō (in Japanese), ho (in Korean), and tên hiệu (in Vietnamese), is a professional name used by East Asian artists, poets and writers. The word and the concept originated in China, where it was used as nicknames of the educated, then became popular in other East Asian countries (especially in Japan, Korea, Vietnam, and the former Kingdom of Ryukyu). In some cases, artists adopted different pseudonyms at different stages of their career, usually to mark significant changes in their life. Extreme practitioners of this tendency were Tang Yin of the Ming dynasty, who had more than ten hao, and Hokusai of Japan, who in the period 1798 to 1806 alone used no fewer than six.
rdf:langString
Künstlernamen (chinesisch 號 / 号, Pinyin hào; Japanisch: gō; Koreanisch: ho; Vietnamesisch: hiệu) sind Bezeichnungen für das Pseudonym von Künstlern aus Ostasien. Der Begriff und die Idee, einen Künstlernamen für Werke zu verwenden, kommt ursprünglich aus China und wurde rasch von Kunstschaffenden und Literaten in anderen ostasiatischen Ländern vorrangig in Japan und Korea übernommen. Einige Künstler legten sich im Verlaufe ihres Lebens mehrere Künstlernamen zu. In manchen dieser Fälle markierten die Namen unterschiedliche Abschnitte in ihrem Leben oder ihrer Karriere. So nahm aus der chinesischen Ming-Dynastie insgesamt mehr als zehn Künstlernamen an. In Japan stellt der Ukiyo-e-Künstler Katsushika Hokusai ein typisches Beispiel dar, da er allein in der Zeit von 1798 bis 1806 sechs verschiedene Künstlernamen verwendete.
rdf:langString
Un nombre de estilo chino, también conocido a veces como un nombre de cortesía (zì), es un nombre dado para ser usado en un momento de la vida. Después de los 20 años de edad, el zì es asignado en lugar del nombre de uno como símbolo de edad adulta y respeto. Primariamente usado para nombres masculinos, a uno le podría ser dado el zì por sus padres, o por su propia elección. La tradición de usar nombres de estilo se ha estado perdiendo desde el Movimiento del Cuatro de Mayo. Existen dos formas comunes de nombre de estilo, el zì y el hào.
rdf:langString
Le nom d'artiste (ch. trad. : 號 ; ch. simp. : 号 ; py : hào ; jap. : 号 ; ko. : 호 ; viet. : hiệu) ou encore « nom de pinceau » est un pseudonyme utilisé par un artiste d'Extrême-Orient. Ce nom d'artiste n'est pas figé et peut être modifié au gré de la carrière de l'artiste, en général pour marquer un changement important dans sa vie. Tang Yin, de la Dynastie Ming eut par exemple plus de dix noms d'artistes. Le peintre japonais Hokusai en eut quant à lui six différents au cours de la seule période 1798 à 1806. Un autre exemple que l'on peut citer est celui de Hiroshige et de ses divers noms successifs.
rdf:langString
호(號)는 유교 문화권, 특히 중국이나 한국에서 본명이나 자 이외에 따로 지어 부르는 이름으로, 사람의 별칭이나 필명 또는 별호(別號)나 아호(雅號) 등을 가리킨다.
rdf:langString
号（ごう）とは、称号の略。本名とは別に使用する名称。
rdf:langString
Прозвание в странах Восточной Азии — индивидуальное личное именование человека, использовавшееся вместо второго имени, чаще всего у образованных людей. В отличие от личного имени (мин), даваемого при рождении, и второго имени (цзы), присваиваемого старшими родичами при в вступлении в брачный возраст, своё прозвание (хао) человек мог выбирать сам. Хао показывало индивидуальность и неповторимость личности и было популярно среди высших слоёв общества, учёных мужей и деятелей искусства.
rdf:langString
Творчий псевдонім (кит. 號/号, латиніз. hào; яп. 号, трансліт. ґо) — псевдонім або прізвисько, яке використовується літераторами та митцями Східної Азії. Творчий псевдонім не завжди залишається незмінним, іноді митці змінюють творчі псевдоніми на різних етапах своєї кар'єри або після важливих змін в своєму житті. Наприклад японський художник Кацусіка Хокусай з 1798 по 1806 змінив свій псевдонім шість разів.
rdf:langString
在中國傳統文化中，人除了有名有字之外，有时亦会为自己取號，又稱别號，别字。號是較正式的别名，以言意托志。受古代中國文化的影響，包括日本、韓國、越南等在內的東亞國家都有這樣的習慣傳統。 在東亞文化中，直呼別人之名是十分无禮的。正常來說，只有長輩能直呼其名，平輩以字相稱，後輩就用號來稱呼前輩。故稱呼別人時，對有字之人多呼其字，對有號之人則多呼其號，而不會直稱其名。如苏轼，一字子瞻，一字和仲，自號東坡居士，道號東坡道人。人多称之為苏东坡，而不會直呼其名。有些人的號因此比他的本名或字更為人所熟悉，如祝枝山（本名允明），徐霞客（本名弘祖），曹雪芹（本名霑），郑板桥（本名燮），李叔同（本名广侯），邓泽如（本名文恩）。 另外，因應不同的用途也會有不同的號，如、、等。士大夫還流行以自己的居處或書齋之號為別號，是為庵號。佛教及道教檀越或出家人為了宗教取的號，稱法號，或。
rdf:langString
𠸛號
rdf:langString
がう
rdf:langString
ごう
rdf:langString
號
rdf:langString
tên hiệu
rdf:langString
gō
xsd:nonNegativeInteger
6833