Armed Forces of South Russia

http://dbpedia.org/resource/Armed_Forces_of_South_Russia an entity of type: Thing

Les Forces Armées du Sud de la Russie (russe : Вооружённыя Силы Юга Россіи, souvent abrégé en ВСЮР) sont une union stratégique d’unités des armées blanches dans le sud de la Russie en 1919-1920 pendant la guerre civile russe. Elles ont été créées le 8 janvier 1919 par la fusion de l’armée des volontaires et l’armée du Don pour la lutte commune contre les bolcheviks. En octobre 1919, elles atteignent leur effectif maximal de 270 000 hommes, 600 pièces d’artillerie, 38 chars d’assaut, 72 avions et environ 120 navires (d’autres sources citent environ 160 000 hommes en juillet 1919).De janvier à décembre 1919, le quartier général du commandant en chef des Forces Armées du Sud de la Russie général Dénikine se trouve à Taganrog. rdf:langString

남러시아군(러시아어: Вооружённые силы Юга России 보루죠니예 실리 유가 로시[*])은 러시아 내전 당시 남러시아(오늘날의 우크라이나 전역 및 오늘날의 러시아 남부, 코카서스 지역 일대)을 장악한 백군 부대의 집합체다. , , , , 의 5개 야전군으로 이루어졌다. 1919년 1월 처음 만들어졌을 당시 보병 51,000명, 기병 34,000기, 야포 204문, 기관총 682정, 장갑열차 6대를 소유하고 있었다. 1919년 7월이 되면 병력이 보병 104,000명, 기병 56,000기, 야표 600문, 기관총 1,500정, 항공기 19대, 장갑열차 34대, 순양함 1척, 구축함 5척, 잠수함 4척, 포함 20척에 이르렀다. 같은 해 10월 전투에서 패배하여 극심한 피해를 당하고 병력수도 급감했다. 이듬해 4월, 남러시아군 총사령관 안톤 데니킨이 군의 모든 권한을 표트르 브랑겔에게 넘기면서 해산되었다. 브랑겔은 남러시아군의 잔존 병력을 재편성하여 "러시아 육군"을 만들고 그 사령관이 되었다. 또한 1918년 남러시아군 세력 중 돈 카자크 세력이 돈 공화국의 수립에 공을 들이기도 하였다. rdf:langString

南ロシア軍(ロシア語:Вооружённые силы Юга Россииヴァアルジョーンヌィイェ・スィールィ・ユーガ・ラッスィーイ、略称:VSYuR；ВСЮР)は、戦術的・戦略的な白軍の合同軍組織。ロシア南部において1919年から1920年の間存続し、ロシア内戦に参加した。 1919年10月の時点で最大兵力27万に達し、火砲600、戦車38、航空機72、艦船120を保有した。 rdf:langString

俄罗斯南部的武装部队（俄語：Вооружённые силы Юга России）是俄罗斯内战期间南俄罗斯的白俄反布尔什维克军队，存在于1919年1月至1920年4月，总司令为安东·伊万诺维奇·邓尼金。除俄罗斯内战外，南俄武装还参与了乌克兰内战。 rdf:langString

Збройні сили Півдня Росії (ЗСПР) (рос. Вооруженные силы Юга России) — оперативно-стратегічне з'єднання білих військ на території Лівобережної України, Північного Кавказу, Криму, , яке існувало з 8 січня 1919 року по 4 квітня 1920 року. З листопада 1919 по січень 1920, після підписання Зятківських угод з денікінцями (які означали фактичне розторгнення Акту злуки ЗУНР з УНР), у складі ЗСПР на правах автономії перебувала Українська Галицька армія. rdf:langString

Die Streitkräfte Südrusslands, auch Bewaffneten Kräfte Südrusslands (russisch Вооружённые си́лы Ю́га Росси́и Wooruschjonnyje sily Juga Rossii), war die operativ-strategische Vereinigung der weißen Truppen Südrusslands in den Jahren von 1919 bis 1920 während des Russischen Bürgerkriegs. Sie bildeten die Streitkräfte des kurzlebigen Staates . Die maximale Zahl der Streitkräfte Südrusslands erreichte im Oktober 1919 - 270.000 Mann, 600 Geschütze, 38 Panzer, 72 Flugzeuge, etwa 120 Schiffe (nach anderen Angaben etwa 160.000 Mann im Juli 1919). rdf:langString

Οι Ένοπλες Δυνάμεις Νότιας Ρωσίας (ΕΔΝΡ, ρωσικά: Вооружённые силы Юга России) που σχηματίστηκαν στις 8 Ιανουαρίου 1919, ενσωμάτωσαν πολλούς από τους μικρότερους σχηματισμούς του Λευκού Στρατού στη Νότια Ρωσία (που ονομάζεται “Λευκός Νότος” στην Σοβιετική ιστοριογραφία), περιλαμβανομένου του Εθελοντικού Στρατού (ο οποίος μετονομάστηκε σε Καυκάσιο Εθελοντικό Στρατό). Πέρα από αυτό οι ΕΔΝΡ περιλάμβαναν τον Στρατό του Ντον, τον Στρατό Κριμαίας-Αζοφικής, τις δυνάμεις του Βόρειου Καυκάσου και τον Στρατό του Τουρκεστάν. rdf:langString

The Armed Forces of South Russia (AFSR or SRAF) (Russian: Вооружённые силы Юга России, romanized: Vooruzhyonniye sily Yuga Rossii, VSYuR) were the unified military forces of the White movement in southern Russia between 1919 and 1920. On 8 January 1919, the Armed Forces of South Russia were formed, incorporating the Volunteer Army and the Don Army. Subsequently, it included the Crimean-Azov Army, the Forces of Northern Caucasus and the Turkestan Army. rdf:langString

Angkatan Bersenjata Rusia Selatan (ABRS) (Rusia: Вооружённые силы Юга России, latinVooruzhyonniye sily Yuga Rossii, VSYuR ) merujuk pada sebuah Angkatan Bersenjata dari Gerakan Putih di selatan Rusia yang ada antara tahun 1919 - 1920 selama Perang Saudara Rusia yang bertugas di barat laut bekas Kekaisaran Rusia. Angkatan Bersenjata Rusia Selatan dibentuk pada 8 Januari 1919 dengan menggabungkan Tentara Relawan (kemudian namanya diganti menjadi "Tentara Relawan Kaukasia"). Selain itu, ABRS juga meliputi unit unit Tentara Don, Tentara Krimea-Azov, Pasukan Kaukasus Utara dan Tentara Turkestan. rdf:langString

Siły Zbrojne Południa Rosji (ros. Вооружённые силы Юга России, ВСЮР) – oficjalna nazwa antybolszewickich (białych) wojsk rosyjskich, działających jako formacja od 8 stycznia 1919, gdy doszło do formalnego połączenia Armii Ochotniczej z Armią Dońską (do których przyłączyły się inne związki operacyjne białych Rosjan) do 10 maja 1920, gdy zostały formalnie przemianowane na Armię Rosyjską. Określane popularnie jako Armia Ochotnicza, zarówno przez współczesnych, jak i w historiografii. rdf:langString

Вооруженные силы Юга России, (официально Вооруженные силы на Юге России, сокращённо ВСЮР) — название оперативно-стратегического объединения белых войск на Юге России в 1919—1920 годах, в ходе Гражданской войны. Образованы 8 января 1919 года в результате объединения Добровольческой армии и армии Всевеликого войска Донского для совместной борьбы против большевиков. Представители союзников также поддержали создание единого командования под руководством Деникина, хотя Краснов и предлагал кандидатуру генерала Иванова. Казачьи генералы противились подчинению Деникину, но в связи с уходом германо-австрийских интервентов — союзников казаков, и продолжающимся наступлением Красной армии, из-за неимения достаточных боевых сил они вынуждены были подчиниться Деникину на условиях сохранения автономии. rdf:langString

rdfs:label

rdf:langString Armed Forces of South Russia

rdf:langString Streitkräfte Südrusslands

rdf:langString Ένοπλες Δυνάμεις Νότιας Ρωσίας

rdf:langString Angkatan Bersenjata Rusia Selatan

rdf:langString Forze armate della Russia meridionale

rdf:langString Forces Armées du Sud de la Russie

rdf:langString 남러시아군

rdf:langString 南ロシア軍

rdf:langString Siły Zbrojne Południa Rosji

rdf:langString Вооружённые силы Юга России

rdf:langString 南俄罗斯武装部队

rdf:langString Збройні сили Півдня Росії

foaf:name

rdf:langString Southern Russian Armed Forces

dbpedia-owl:wikiPageID

xsd:integer 40229533

dbpedia-owl:wikiPageRevisionID

xsd:integer 1124344135

dbpprop:allegiance

rdf:langString South Russia

rdf:langString General Command of the Armed Forces

dbpprop:battles

rdf:langString

dbpprop:caption

rdf:langString Most territory controlled by South Russian forces as of October 1919

dbpprop:commander1Label

rdf:langString Commander-in-Chief

dbpprop:dates

xsd:gMonthDay --01-08

dbpprop:imageSize

xsd:integer 300

dbpprop:nativeName

rdf:langString Вооружённые силы Юга России

dbpprop:size

xsd:integer 85000 160000 270000

dbpprop:unitName

rdf:langString Southern Russian Armed Forces

dbpedia-owl:abstract

rdf:langString Die Streitkräfte Südrusslands, auch Bewaffneten Kräfte Südrusslands (russisch Вооружённые си́лы Ю́га Росси́и Wooruschjonnyje sily Juga Rossii), war die operativ-strategische Vereinigung der weißen Truppen Südrusslands in den Jahren von 1919 bis 1920 während des Russischen Bürgerkriegs. Sie bildeten die Streitkräfte des kurzlebigen Staates . Gegründet wurden sie am 8. Januar 1919 als Ergebnis der Vereinigung der Freiwilligenarmee und der Großen Armee des Don für den gemeinsamen Kampf gegen die Bolschewiki. Die Kosakengeneräle der Großen Armee des Don widersetzten sich Anfangs einer Unterordnung unter General Anton I. Denikin, aber im Zusammenhang mit dem Abzug der deutschen Armeen, deren Unterstützung sie genossen und dem fortgesetzten Angriff der Roten Armee mussten sie sich mangels ausreichender Kampftruppen Denikin unter Bedingungen der Erhaltung der Autonomie unterwerfen. Die maximale Zahl der Streitkräfte Südrusslands erreichte im Oktober 1919 - 270.000 Mann, 600 Geschütze, 38 Panzer, 72 Flugzeuge, etwa 120 Schiffe (nach anderen Angaben etwa 160.000 Mann im Juli 1919). Von Januar bis Dezember 1919 befand sich der Oberbefehlshaber der Streitkräfte Südrusslands, General Denikin, in Taganrog. Nach der Zerschlagung der Verbände im Kaukasus Vorland bestand die Freiwilligenarmee vom 22. Mai 1919 bis zum 26. und 27. März 1920 in der Ukraine weiter, die verbliebenen Truppen wurden von Noworossijsk auf die Krim evakuiert. Die meisten schlossen sich dann dort Pjotr N. Wrangels Streitkräften an. Anfang April 1920 übertrug Anton Denikin, Oberbefehlshaber der Streitkräfte Süd-Russlands, alle Befugnisse an Wrangel, der das Kommando über die so genannte "Russische Armee" oder auch Russische Wrangel-Armee auf der Krim übernahm.

rdf:langString Οι Ένοπλες Δυνάμεις Νότιας Ρωσίας (ΕΔΝΡ, ρωσικά: Вооружённые силы Юга России) που σχηματίστηκαν στις 8 Ιανουαρίου 1919, ενσωμάτωσαν πολλούς από τους μικρότερους σχηματισμούς του Λευκού Στρατού στη Νότια Ρωσία (που ονομάζεται “Λευκός Νότος” στην Σοβιετική ιστοριογραφία), περιλαμβανομένου του Εθελοντικού Στρατού (ο οποίος μετονομάστηκε σε Καυκάσιο Εθελοντικό Στρατό). Πέρα από αυτό οι ΕΔΝΡ περιλάμβαναν τον Στρατό του Ντον, τον Στρατό Κριμαίας-Αζοφικής, τις δυνάμεις του Βόρειου Καυκάσου και τον Στρατό του Τουρκεστάν. Τον Ιανουάριο αριθμούσε 51.000 Πεζικό, 34.000 Ιππικό, 204 πυροβόλα Ελαφρού Πεδινού Πυροβολικού, 682 πολυβόλα και 6 θωρακισμένα τρένα. Μέχρι τον Ιούλιο 1919 είχε αυξηθεί σε 104.000 Πεζικό, 56.000 Ιππικό, 600 πυροβόλα Ελαφρού Πεδινού Πυροβολικού, 1.500 πολυβόλα, 19 αεροσκάφη, 34 θωρακισμένα τρένα, 1 Καταδρομικό, 5 Αντιτορπιλικά, 4 Υποβρύχια και 20 Κανονιοφόρους. Μέχρι τον Οκτώβριο, μετά από βαριές απώλειες και την μεταφορά μονάδων σε άλλους στρατούς, η δύναμη των στρατευμάτων μειώθηκε δραστικά. Τον Απρίλιο του 1920 ο Άντον Ντενίκιν, αρχιστράτηγος των ΕΔΝΡ, μεταβίβασε όλη την εξουσία στον Πιότρ Βράγγελ, ο οποίος ανέλαβε την διοίκηση του λεγόμενου “Ρωσικού Στρατού”, ο οποίος περιλάμβανε όλες τις μονάδες που απέμεναν από την ΕΔΝΡ μετά την ήττα της.

rdf:langString The Armed Forces of South Russia (AFSR or SRAF) (Russian: Вооружённые силы Юга России, romanized: Vooruzhyonniye sily Yuga Rossii, VSYuR) were the unified military forces of the White movement in southern Russia between 1919 and 1920. On 8 January 1919, the Armed Forces of South Russia were formed, incorporating the Volunteer Army and the Don Army. Subsequently, it included the Crimean-Azov Army, the Forces of Northern Caucasus and the Turkestan Army. By October 1919, the army had 150,000 soldiers, which included 48,000 horsemen. The British had supplied 280,000 rifles, 4,898 machine guns, 917 cannons, 102 tanks, 194 airplanes 1,335 automobiles, 112 tractors, and what became known as Wrangel's fleet. In May 1919, Denikin reorganized the Armed Forces of South Russia. Vladimir May-Mayevsky took command of the Volunteer Army, known formerly as the Caucasian Volunteer Army. Sidorin took command of the Don army, while Wrangel took command of the Caucasian Army, consisting mainly of the Kuban Cossacks. The Caucasus Army disbanded on 29 January 1920 and was replaced by the short-lived Kuban Army. Troops of the Kuban Army ended up surrendering by 18–20 April 1920 to the Red Army. The Volunteer Army continued to exist from 22 May 1919 until 26/27 March 1920, when the remaining troops were evacuated from Novorossiysk to Crimea. Most then merged there with Wrangel's forces. In early April 1920, Anton Denikin, commander-in-chief of the AFSR, delegated all authority to Pyotr Wrangel, who took command of the so-called Russian Army, which included all remaining units of the AFSR after its defeat in Northern Caucasus.

rdf:langString Angkatan Bersenjata Rusia Selatan (ABRS) (Rusia: Вооружённые силы Юга России, latinVooruzhyonniye sily Yuga Rossii, VSYuR ) merujuk pada sebuah Angkatan Bersenjata dari Gerakan Putih di selatan Rusia yang ada antara tahun 1919 - 1920 selama Perang Saudara Rusia yang bertugas di barat laut bekas Kekaisaran Rusia. Angkatan Bersenjata Rusia Selatan dibentuk pada 8 Januari 1919 dengan menggabungkan Tentara Relawan (kemudian namanya diganti menjadi "Tentara Relawan Kaukasia"). Selain itu, ABRS juga meliputi unit unit Tentara Don, Tentara Krimea-Azov, Pasukan Kaukasus Utara dan Tentara Turkestan. Pada Januari 1919, ABRS memiliki personel sekitar 51.000 Infanteri, 34.000 Kavaleri, 204 senjata Lapangan, 682 senapan mesin dan 6 kendaraan lapis baja. Pada Juli 1919, ABRS mengalami perkembangan dalam hal personel, jumlahnya menjadi 104.000 Infanteri, 56.000 Kavaleri, 600 senjata Lapangan, 1.500 senapan mesin, 19 pesawat, 34 kereta lapis baja, 1 Cruiser, 5 Destroyers, 4 Kapal Selam, 20 Kapal Perang. Pada bulan Oktober, ABRS telah kehilangan sebagian besar kekuatannya dan transfer unit ke tentara lain, kekuatan pasukan ABRD menjadi turun drastis. Pada 22 Mei 1919 Pasukan Relawan Kaukasia dibagi menjadi dua formasi: Pasukan Kaukasus, dan Pasukan Sukarelawan. Tentara Kaukasus dibubarkan pada 29 Januari 1920 dan digantikan oleh Tentara Kuban yang berumur pendek. Pasukan Tentara Kuban akhirnya menyerah pada 18-20 April 1920 kepada Tentara Merah. Tentara Relawan terus bertahan dari 22 Mei 1919 hingga 26/27 Maret 1920, ketika pasukan yang tersisa dievakuasi dari Novorossiysk ke Krimea. Sebagian besar kemudian bergabung di sana dengan pasukan Wrangel. Pada awal April 1920, Anton Denikin yang merupakan panglima ABRS menyerahlan semua wewenangnya kepada Pyotr Wrangel yang akhirnya mengambil alih komando yang disebut "Tentara Rusia", yang mencakup semua unit yang tersisa dari ABRS setelah kekalahannya di Kaukasus Utara.

rdf:langString Les Forces Armées du Sud de la Russie (russe : Вооружённыя Силы Юга Россіи, souvent abrégé en ВСЮР) sont une union stratégique d’unités des armées blanches dans le sud de la Russie en 1919-1920 pendant la guerre civile russe. Elles ont été créées le 8 janvier 1919 par la fusion de l’armée des volontaires et l’armée du Don pour la lutte commune contre les bolcheviks. En octobre 1919, elles atteignent leur effectif maximal de 270 000 hommes, 600 pièces d’artillerie, 38 chars d’assaut, 72 avions et environ 120 navires (d’autres sources citent environ 160 000 hommes en juillet 1919).De janvier à décembre 1919, le quartier général du commandant en chef des Forces Armées du Sud de la Russie général Dénikine se trouve à Taganrog.

rdf:langString 남러시아군(러시아어: Вооружённые силы Юга России 보루죠니예 실리 유가 로시[*])은 러시아 내전 당시 남러시아(오늘날의 우크라이나 전역 및 오늘날의 러시아 남부, 코카서스 지역 일대)을 장악한 백군 부대의 집합체다. , , , , 의 5개 야전군으로 이루어졌다. 1919년 1월 처음 만들어졌을 당시 보병 51,000명, 기병 34,000기, 야포 204문, 기관총 682정, 장갑열차 6대를 소유하고 있었다. 1919년 7월이 되면 병력이 보병 104,000명, 기병 56,000기, 야표 600문, 기관총 1,500정, 항공기 19대, 장갑열차 34대, 순양함 1척, 구축함 5척, 잠수함 4척, 포함 20척에 이르렀다. 같은 해 10월 전투에서 패배하여 극심한 피해를 당하고 병력수도 급감했다. 이듬해 4월, 남러시아군 총사령관 안톤 데니킨이 군의 모든 권한을 표트르 브랑겔에게 넘기면서 해산되었다. 브랑겔은 남러시아군의 잔존 병력을 재편성하여 "러시아 육군"을 만들고 그 사령관이 되었다. 또한 1918년 남러시아군 세력 중 돈 카자크 세력이 돈 공화국의 수립에 공을 들이기도 하였다.

rdf:langString Siły Zbrojne Południa Rosji (ros. Вооружённые силы Юга России, ВСЮР) – oficjalna nazwa antybolszewickich (białych) wojsk rosyjskich, działających jako formacja od 8 stycznia 1919, gdy doszło do formalnego połączenia Armii Ochotniczej z Armią Dońską (do których przyłączyły się inne związki operacyjne białych Rosjan) do 10 maja 1920, gdy zostały formalnie przemianowane na Armię Rosyjską. Określane popularnie jako Armia Ochotnicza, zarówno przez współczesnych, jak i w historiografii. Początkowo Dowódcą Sił Zbrojnych Południa Rosji był gen. Anton Denikin, a po odwrocie na Krym, gen. Piotr Wrangel. Wiosną 1919 armia rozpoczęła natarcie z Północnego Kaukazu w kierunkach północnym i zachodnim, w maju-czerwcu zajmując Donbas i Charków, a następnie 23 sierpnia Kijów. Na zdobytych ziemiach ukraińskich głoszono ideę jedynej i niepodzielnej Rosji, niszczono ukraińskie szkoły i organizacje kulturalne, wprowadzano masowe represje wobec ukraińskiej inteligencji.31 sierpnia 1919 opuściła Kijów, który został zajęty przez armię URL i wspomagające ją oddziały UHA.Walki pomiędzy Armią Ochotniczą a wojskami ukraińskimi trwały przez wrzesień i październik 1919. Z powodu ciężkiej sytuacji (epidemia tyfusu, brak amunicji) Komenda Główna UHA była zmuszona podpisać 6 listopada 1919 (oficjalnie 17 listopada) umowę o wejściu UHA w skład Armii Ochotniczej. Na wypełnienie tej umowy nie wyraził zgody dyktator ZURL Jewhen Petruszewycz, zresztą i tak nie zrealizowano jej z powodu szybkich sukcesów wojsk bolszewickich rozpoczynających walkę przeciw AO i jej szybkiego odwrotu. Po zdobyciu w końcu czerwca 1919 r. Carycyna Siły Zbrojne Południa Rosji rozpoczęły marsz na Moskwę. Do połowy października 1919 r. odniosły szereg zwycięstw, zajmując kolejno Kursk, Woroneż i Orzeł. Następnie zostały jednak zmuszone do wycofania się. Przegrane bitwy pod Woroneżem i Kastornoje oznaczała ostatecznie przejście inicjatywy w wojnie na stronę czerwonych. Resztki rozbitych Sił Zbrojnych Południa Rosji po ciężkich walkach na Kubaniu (luty-marzec 1920) wycofały się przez port w Noworosyjsku na Krym. 4 kwietnia 1920 gen. Anton Denikin podał się do dymisji i udał się na emigrację, a dowództwo przejął gen. Piotr Wrangel. 10 maja 1920 SZPR zostały oficjalnie przekształcone w Armię Rosyjską pod dowództwem Piotra Wrangla.

rdf:langString 南ロシア軍(ロシア語:Вооружённые силы Юга Россииヴァアルジョーンヌィイェ・スィールィ・ユーガ・ラッスィーイ、略称:VSYuR；ВСЮР)は、戦術的・戦略的な白軍の合同軍組織。ロシア南部において1919年から1920年の間存続し、ロシア内戦に参加した。 1919年10月の時点で最大兵力27万に達し、火砲600、戦車38、航空機72、艦船120を保有した。

rdf:langString Вооруженные силы Юга России, (официально Вооруженные силы на Юге России, сокращённо ВСЮР) — название оперативно-стратегического объединения белых войск на Юге России в 1919—1920 годах, в ходе Гражданской войны. Образованы 8 января 1919 года в результате объединения Добровольческой армии и армии Всевеликого войска Донского для совместной борьбы против большевиков. Представители союзников также поддержали создание единого командования под руководством Деникина, хотя Краснов и предлагал кандидатуру генерала Иванова. Казачьи генералы противились подчинению Деникину, но в связи с уходом германо-австрийских интервентов — союзников казаков, и продолжающимся наступлением Красной армии, из-за неимения достаточных боевых сил они вынуждены были подчиниться Деникину на условиях сохранения автономии. Максимальной численности ВСЮР достигли в октябре 1919 года — 270 тыс. человек, 600 орудий, 38 танков, 72 самолёта, около 120 кораблей (по другим данным, около 160 тыс. человек в июле 1919 года). С июля по декабрь 1919 года Ставка Главнокомандующего Вооружёнными силами Юга России генерала А. И. Деникина находилась в Таганроге.

rdf:langString 俄罗斯南部的武装部队（俄語：Вооружённые силы Юга России）是俄罗斯内战期间南俄罗斯的白俄反布尔什维克军队，存在于1919年1月至1920年4月，总司令为安东·伊万诺维奇·邓尼金。除俄罗斯内战外，南俄武装还参与了乌克兰内战。

rdf:langString Збройні сили Півдня Росії (ЗСПР) (рос. Вооруженные силы Юга России) — оперативно-стратегічне з'єднання білих військ на території Лівобережної України, Північного Кавказу, Криму, , яке існувало з 8 січня 1919 року по 4 квітня 1920 року. З листопада 1919 по січень 1920, після підписання Зятківських угод з денікінцями (які означали фактичне розторгнення Акту злуки ЗУНР з УНР), у складі ЗСПР на правах автономії перебувала Українська Галицька армія.

dbpedia-owl:wikiPageLength

xsd:nonNegativeInteger 7963

dbpedia-owl:activeYearsEndYear

xsd:gYear 1920

dbpedia-owl:activeYearsStartYear

xsd:gYear 1919

dbpedia-owl:militaryUnitSize

xsd:string 160,000 (July 1919)

xsd:string 270,000 (October 1919)

xsd:string 85,000 (January 1919)

rdf:type

owl:Thing