Architrave
http://dbpedia.org/resource/Architrave
Architráv, řecky epistylion či epistylos, česky násloupí, se v antické a odvozené architektuře nazývá spodní část vodorovného kladí, která přímo dosedá na hlavice sloupů (nebo pilířů). Název převzatý z italštiny vznikl spojením řeckého slova archi- (první, základní, hlavní) a latinského trabs (kláda, břevno).
rdf:langString
السَاكِف أو الأُسكُفّة (الجمع: سَوَاكِف) (بالإنجليزية: Lintel) جزء معماري مستعرض يكون أعلى الباب أو النافذة.
rdf:langString
Στην κλασική αρχιτεκτονική, ένα επιστύλιο είναι το υπέρθυρο ή η δοκός που στηρίζεται στα κιονόκρανα των κιόνων. Αποτελεί το κατώτερο τμήμα του θριγκού, κάτω από τη ζωφόρο και το . Το επιστύλιο είναι διαφορετικό στις διάφορες κλασικές παραγγελίες Σύμφωνα με το ρυθμό της Τοσκάνης, αποτελείται μόνο από ένα απλό μέτωπο και έχει μισή ακτίνα κίονα σε ύψος. Στο δωρικό και σύνθετο ρυθμό, έχει δύο όψεις και τρεις στον ιωνικό και κορινθιακό ρυθμό, στην οποία το ύψος είναι 10/12 της ακτίνας του κίονα, αν μισό στους υπόλοιπους.
rdf:langString
Arkitravo estas arkitektura ero kaj la plej malsupra parto de entablemento. Tiu horizontala ero situas super du kolonoj, kaj formas rektangulan spacon. Arkitravoj estis precipe uzita dum la antikva periodo, kaj estis ree aplikita de la variaj artaj stiloj inspiritaj de antikva arkitekturo. La vorto devenas de la grekaj kaj latinaj vortoj arches kaj trabs, kiuj kunuiĝe signifas "ĉefa trabo".
rdf:langString
Arkitrabea arkitektura klasikoko taulamenduaren behereneko zatia da. Bere egitura-funtzioa ateburu zein leihoburu bezala funtzionatzea da, estalkiaren pisua zutabeei igortzeko. Estalki lauko arkitekturan funtsezko elementua da, sistema arkitrabatuko arkitekturari izena ematen diola. Greziar arkitektura klasikoa eta bere aurrekaria, , egitura arkitrabatuen adibide tipikoak dira, lehenago, eraikin monumental egiptoarrak ere, estalki lau edo ateburudunekin eraiki ziren arren.
rdf:langString
アーキトレーブ（イタリア語: Architrave、またはエピスタイル、英語: epistyle とも呼ばれる）は、矩形開口部を形造る形成されたあるいは装飾上の帯状部品である。柱の頭部に載るまぐさ石あるいは梁である。アーキトレーブ、フリーズおよびコーニスからなるエンタブラチュアの最下部にあたる。アーキトレーブという言葉はギリシャ語とラテン語の arche と trabs が組み合わされて、「主梁」を意味している。主に教会や大聖堂など宗教的建築物に使われている。現代の住居でも見ることができる。 アーキトレーブは様々なオーダー（古典主義建築の基本単位となる円柱と梁の構成法）で異なる形状をしている。では、表面が平らであり、アニュレット（平縁、柱頭の回りに作られた円形の繰り形）が載り、高さは構成要素の半分である。ドーリア式と複合型（コンポジット式）では、2面があるか鼻隠（軒先の垂木先端の木口を隠すための板）があるかであり、イオニア式とコリント式では3面あり、構成要素の高さの12分の10あるが残りの構成要素の半分である。 アーキトレーブという言葉はより一般的にドアや窓など矩形開口部を構成するモールディング（縁取り）を指す時にも使われている。
rdf:langString
Architraw (epistyl, nadsłupie) – główny (najniższy) poziomy człon belkowania antycznego, który podtrzymywał belki stropu. Spoczywał on bezpośrednio na głowicach kolumn, nad nim położony był fryz i gzyms. Architraw występuje we wszystkich porządkach architektonicznych. W porządku doryckim miał formę prostej gładkiej belki, zakończonej u góry listwą (tenia), natomiast w pozostałych, jego płaszczyzna dzieliła się na trzy poziome listwy fasciae ułożone schodkowo, z których najwyższa była najbardziej wysunięta do przodu. W porządku korynckim często dodatkowo zdobiony profilowaniem listew.
rdf:langString
A arquitrave é o lintel ou viga que repousa sobre os capiteis das colunas. Uma trave horizontal que se apoia em duas ou mais colunas, cuja origem remonta à arquitetura clássica, mas que continuou presente em quase todos os estilos dela derivados. Consistia num elemento fundamental da cobertura plana, chamado de lintel. A Arquitetura da Grécia Antiga e sua antecessora, a (minoica e micênica), são um exemplo típico de estruturas arquitravadas. Anteriormente, os monumentais edifícios egípcios eram também construídos com telhados planos e vergas adinteladas.
rdf:langString
Arkitrav (även: epistyl) kallas i klassisk arkitektur den understa delen av bjälklaget, huvudbalken, som vilar på abakusstenen som i sin tur vilar på kolonnkapitälen.
* Dorisk arkitrav (fasad och sektion från Parthenon).
* Jonisk arkitrav från Priene.
rdf:langString
额枋又称檐枋（宋称阑额），横架在檐柱头上连贯两檐柱的横木，称为额枋。有些额枋是上下两层叠重叠的，在上的称为大额枋，在下的称为小额枋。大额枋和小额枋之间夹垫板，称为由额垫板。。额枋上置平板枋。 南北朝及之前多置于柱顶，隋唐后才移到柱间。 西方古典建筑中，类似的部件称为architrave。
rdf:langString
Архітра́в (італ. architrave, від грец. αρχη — «початок» і лат. trabs — «балка»), синонім в'язання — головна балка, що перекриває прогін між колонами; в архітектурному ордері — нижня частина антаблемента. В класичному ордері — балка на опорах (колонах, стовпах, пілонах) — кам'яний брус, що тримає фриз і карниз ордеру (все разом — антаблемент). У сучасному значенні — будь-яка кам'яна балка, що покладена на опори.
rdf:langString
L'arquitrau és un element horitzontal de pedra que uneix entre si dues pilastres o bé columnes per dalt. En l'arquitectura clàssica, és la part inferior de l'entaulament que descansa immediatament sobre el capitell de la columna. La seva funció estructural és servir de llinda, per transmetre el pes de la coberta a les columnes.
rdf:langString
In classical architecture, an architrave (/ˈɑːrkɪtreɪv/; from Italian: architrave "chief beam", also called an epistyle; from Greek ἐπίστυλον epistylon "door frame") is the lintel or beam that rests on the capitals of columns.
rdf:langString
Der Architrav (italienisch architrave; aus altgriechisch ἀρχι- archi- „Haupt-“ und lateinisch trabs „Balken“) ist ein auf einer Stützenreihe ruhender Horizontalbalken, zumeist der den Oberbau tragende Hauptbalken. In der Antike wurde der Architrav auch Epistyl genannt, da er meist auf Säulen ruhte (altgriechisch ἐπιστύλιον epistulion oder ἐπιστῦλον epistylon, von ἐπἱ epi „auf“ und στῦλος stylos „Säule“).
rdf:langString
El arquitrabe, palabra proveniente del italiano architrave, en la arquitectura clásica, es la parte inferior del entablamento que se apoya directamente sobre las columnas. Su función estructural es servir de dintel, para transmitir el peso de la cubierta a las columnas.
rdf:langString
Arkitraf (/ˈɑːrkɪtreɪv/; dari bahasa Italia: architrave berarti "balok utama", juga disebut epistyle; dari Yunani ἐπίστυλον epistylon berarti "kusen pintu") dalam arsitektur klasik adalah balok atau balok yang bersandar pada kapital dari kolom.
rdf:langString
L'architrave (dal latino trave maestra), detto anche epistilio, sopraccolonnio o soprassoglio, è un elemento architettonico orizzontale, non spingente e portato (cioè che non tocca il suolo, ma scarica il suo peso su altri elementi), anche se molto spesso è a sua volta portante per elementi superiori che lo sovrastano.
rdf:langString
Une architrave, également appelée épistyle par les Anciens, est la partie de l'entablement qui porte immédiatement sur les chapiteaux des colonnes, ou autre points d'appui, dans l'architecture de la Grèce et de la Rome antique, et les styles modernes qui s'en inspirent. L'architrave désignait à l'origine, dans une architecture primitive en bois, la poutre maîtresse couchée horizontalement sur les colonnes ou piliers, afin de les relier les uns aux autres. Si dans les monuments antiques en pierre, l'architrave pouvait être souvent formée de longues pierres disposées horizontalement depuis l'axe d'une colonne jusqu'à l'axe de la colonne voisine, les bâtisseurs à partir de la Renaissance privilégièrent l'emploi de claveaux cunéiformes appareillés avec soin, se soutenant mutuellement.
rdf:langString
Een architraaf (Grieks archi (ἀρχι), voornaamste, hoofd en Latijn trabs, balk) of epistyle is de onderste dragende balk in het hoofdgestel. De architraaf werd voornamelijk gebruikt in de bouwkunst uit het , de Griekse en Romeinse architectuur. Een bekend voorbeeld van architraafbouw is het Parthenon in Athene. Bij architraafbouw wordt de druk, het gewicht van de muur of van het plafond, loodrecht naar beneden afgevoerd.
rdf:langString
Архитрáв, или эпистелион (итал. architrave, от греч. ἀρχι, «архи», над-, главный и лат. trabs балка) — архитектурный термин, имеющий три основных значения.
* Во-первых, архитравом, или архитравным покрытием, называется всякая горизонтальная перемычка, перекрывающая расстояние между вертикальными опорами (колоннами, столбами) или проёмы в стене.
* Во-вторых, архитрав — это нижняя часть антаблемента, непосредственно опирающаяся на капители колонн; в тосканском и дорическом ордерах архитрав делается простым и гладким, а в ионическом и коринфском он горизонтально разделён на три части фасциями (лат. fascia — повязка, полоса), с уступами. Благодаря фасциям архитрав зрительно кажется легче, скрывается его излишняя массивность, а также подчёркивается горизонтальная направленность и маскируются
rdf:langString
rdf:langString
ساكف
rdf:langString
Arquitrau
rdf:langString
Architráv
rdf:langString
Architrav
rdf:langString
Επιστύλιο
rdf:langString
Arkitravo
rdf:langString
Architrave
rdf:langString
Arquitrabe
rdf:langString
Arkitrabe
rdf:langString
Arkitraf
rdf:langString
Architrave
rdf:langString
Architrave
rdf:langString
Architraaf
rdf:langString
アーキトレーブ
rdf:langString
Architraw
rdf:langString
Arquitrave
rdf:langString
Архитрав
rdf:langString
Arkitrav
rdf:langString
Архітрав
rdf:langString
额枋
xsd:integer
714055
xsd:integer
1039174212
rdf:langString
Architráv, řecky epistylion či epistylos, česky násloupí, se v antické a odvozené architektuře nazývá spodní část vodorovného kladí, která přímo dosedá na hlavice sloupů (nebo pilířů). Název převzatý z italštiny vznikl spojením řeckého slova archi- (první, základní, hlavní) a latinského trabs (kláda, břevno).
rdf:langString
L'arquitrau és un element horitzontal de pedra que uneix entre si dues pilastres o bé columnes per dalt. En l'arquitectura clàssica, és la part inferior de l'entaulament que descansa immediatament sobre el capitell de la columna. La seva funció estructural és servir de llinda, per transmetre el pes de la coberta a les columnes. És un element fonamental en l'arquitectura de coberta plana, anomenada arquitravada. L'arquitectura grega clàssica i la seva precedent, l', és un exemple típic d'estructures arquitravades. Anteriorment, els edificis monumentals egipcis també es van construir amb cobertes pètries planes o adovellades.
rdf:langString
السَاكِف أو الأُسكُفّة (الجمع: سَوَاكِف) (بالإنجليزية: Lintel) جزء معماري مستعرض يكون أعلى الباب أو النافذة.
rdf:langString
Der Architrav (italienisch architrave; aus altgriechisch ἀρχι- archi- „Haupt-“ und lateinisch trabs „Balken“) ist ein auf einer Stützenreihe ruhender Horizontalbalken, zumeist der den Oberbau tragende Hauptbalken. In der Antike wurde der Architrav auch Epistyl genannt, da er meist auf Säulen ruhte (altgriechisch ἐπιστύλιον epistulion oder ἐπιστῦλον epistylon, von ἐπἱ epi „auf“ und στῦλος stylos „Säule“). Der Architrav verteilt die Last der oberen Architekturglieder, insbesondere des zur Dachkonstruktion gehörenden Gebälkes, auf Pfeiler oder Säulen, kann aber auch am oberen Wandabschluss vorkommen. Man unterscheidet zwischen monolithischem und mehrreihigem Architrav, bei dem mehrere Blöcke hintereinander liegen.Bei der Dimensionierung der Architravblöcke ging man bis an die Grenzen des technisch Umsetzbaren. So wog etwa der mittlere Architravblock am Tempel der Artemis in Ephesos 24 Tonnen und musste mithilfe von Flaschenzügen auf über 20 Meter Höhe gehoben werden.
rdf:langString
Στην κλασική αρχιτεκτονική, ένα επιστύλιο είναι το υπέρθυρο ή η δοκός που στηρίζεται στα κιονόκρανα των κιόνων. Αποτελεί το κατώτερο τμήμα του θριγκού, κάτω από τη ζωφόρο και το . Το επιστύλιο είναι διαφορετικό στις διάφορες κλασικές παραγγελίες Σύμφωνα με το ρυθμό της Τοσκάνης, αποτελείται μόνο από ένα απλό μέτωπο και έχει μισή ακτίνα κίονα σε ύψος. Στο δωρικό και σύνθετο ρυθμό, έχει δύο όψεις και τρεις στον ιωνικό και κορινθιακό ρυθμό, στην οποία το ύψος είναι 10/12 της ακτίνας του κίονα, αν μισό στους υπόλοιπους.
rdf:langString
In classical architecture, an architrave (/ˈɑːrkɪtreɪv/; from Italian: architrave "chief beam", also called an epistyle; from Greek ἐπίστυλον epistylon "door frame") is the lintel or beam that rests on the capitals of columns. The term can also apply to all sides, including the vertical members, of a frame with mouldings around a door or window. The word "architrave" has come to be used to refer more generally to a style of mouldings (or other elements) framing a door, window or other rectangular opening, where the horizontal "head" casing extends across the tops of the vertical side casings where the elements join (forming a butt joint, as opposed to a miter joint).
rdf:langString
Arkitravo estas arkitektura ero kaj la plej malsupra parto de entablemento. Tiu horizontala ero situas super du kolonoj, kaj formas rektangulan spacon. Arkitravoj estis precipe uzita dum la antikva periodo, kaj estis ree aplikita de la variaj artaj stiloj inspiritaj de antikva arkitekturo. La vorto devenas de la grekaj kaj latinaj vortoj arches kaj trabs, kiuj kunuiĝe signifas "ĉefa trabo".
rdf:langString
Arkitrabea arkitektura klasikoko taulamenduaren behereneko zatia da. Bere egitura-funtzioa ateburu zein leihoburu bezala funtzionatzea da, estalkiaren pisua zutabeei igortzeko. Estalki lauko arkitekturan funtsezko elementua da, sistema arkitrabatuko arkitekturari izena ematen diola. Greziar arkitektura klasikoa eta bere aurrekaria, , egitura arkitrabatuen adibide tipikoak dira, lehenago, eraikin monumental egiptoarrak ere, estalki lau edo ateburudunekin eraiki ziren arren.
rdf:langString
Une architrave, également appelée épistyle par les Anciens, est la partie de l'entablement qui porte immédiatement sur les chapiteaux des colonnes, ou autre points d'appui, dans l'architecture de la Grèce et de la Rome antique, et les styles modernes qui s'en inspirent. L'architrave désignait à l'origine, dans une architecture primitive en bois, la poutre maîtresse couchée horizontalement sur les colonnes ou piliers, afin de les relier les uns aux autres. Si dans les monuments antiques en pierre, l'architrave pouvait être souvent formée de longues pierres disposées horizontalement depuis l'axe d'une colonne jusqu'à l'axe de la colonne voisine, les bâtisseurs à partir de la Renaissance privilégièrent l'emploi de claveaux cunéiformes appareillés avec soin, se soutenant mutuellement. Une architrave se décompose le plus souvent en bandes, appelées fasces. L'architrave de l'entablement dorique romain comporte généralement deux fasces surmontées d'un réglet, l'architrave ionique en comprend trois couronnées par un talon et un réglet, l'architrave corinthienne compte également trois fasces, séparées entre elles par une baguette ou un chapelet, couronnées d'un quart-de-rond ou d'un talon et d'un réglet. L'architrave de l'entablement dorique grec tout comme celui de l'entablement toscan ne comportent quant à eux pas de fasce. Ces règles sont théoriques, et n'ont pas toujours été suivies scrupuleusement, ni par les bâtisseurs romains, ni par les architectes reprenant les codes des ordres architectoniques à partir de la Renaissance. Une corniche-architravée est un entablement constitué uniquement d'une architrave et d'une corniche.
rdf:langString
El arquitrabe, palabra proveniente del italiano architrave, en la arquitectura clásica, es la parte inferior del entablamento que se apoya directamente sobre las columnas. Su función estructural es servir de dintel, para transmitir el peso de la cubierta a las columnas. Es un elemento fundamental en la arquitectura de cubierta plana, llamada arquitrabada. La arquitectura griega clásica y su precedente, la arquitectura egea, es un ejemplo típico de estructuras arquitrabadas. Los romanos también utilizaron este elemento y añadieron distintos arcos y bóvedas en los interiores. Anteriormente, los edificios monumentales egipcios también se construyeron con cubiertas pétreas planas o adinteladas.
rdf:langString
Arkitraf (/ˈɑːrkɪtreɪv/; dari bahasa Italia: architrave berarti "balok utama", juga disebut epistyle; dari Yunani ἐπίστυλον epistylon berarti "kusen pintu") dalam arsitektur klasik adalah balok atau balok yang bersandar pada kapital dari kolom. Istilah ini juga dapat berlaku untuk semua sisi, termasuk bagian vertikal dari bingkai dengan cetakan di sekitar pintu atau jendela. Kata "artikraf" juga digunakan untuk merujuk secara lebih umum untuk gaya cetakan (atau elemen lainnya) yang membingkai bagian atas pintu, jendela atau bukaan persegi panjang lainnya, ketika bagian "kepala" yang horisontal meluas melewati bagian atas sisi vertikal tempat elemen disambungkan dengan (sambungan tumpul) yang merupakan kebalikan dari (sambungan siku).
rdf:langString
アーキトレーブ（イタリア語: Architrave、またはエピスタイル、英語: epistyle とも呼ばれる）は、矩形開口部を形造る形成されたあるいは装飾上の帯状部品である。柱の頭部に載るまぐさ石あるいは梁である。アーキトレーブ、フリーズおよびコーニスからなるエンタブラチュアの最下部にあたる。アーキトレーブという言葉はギリシャ語とラテン語の arche と trabs が組み合わされて、「主梁」を意味している。主に教会や大聖堂など宗教的建築物に使われている。現代の住居でも見ることができる。 アーキトレーブは様々なオーダー（古典主義建築の基本単位となる円柱と梁の構成法）で異なる形状をしている。では、表面が平らであり、アニュレット（平縁、柱頭の回りに作られた円形の繰り形）が載り、高さは構成要素の半分である。ドーリア式と複合型（コンポジット式）では、2面があるか鼻隠（軒先の垂木先端の木口を隠すための板）があるかであり、イオニア式とコリント式では3面あり、構成要素の高さの12分の10あるが残りの構成要素の半分である。 アーキトレーブという言葉はより一般的にドアや窓など矩形開口部を構成するモールディング（縁取り）を指す時にも使われている。
rdf:langString
L'architrave (dal latino trave maestra), detto anche epistilio, sopraccolonnio o soprassoglio, è un elemento architettonico orizzontale, non spingente e portato (cioè che non tocca il suolo, ma scarica il suo peso su altri elementi), anche se molto spesso è a sua volta portante per elementi superiori che lo sovrastano. L'architrave tipicamente si appoggia su due piedritti, talvolta tramite un incastro, ai quali trasmette il suo peso ed eventualmente quello delle strutture superiori che sostiene. Essendo in genere strutture che nella parte centrale sono sospese nel vuoto, esse hanno un limite di utilizzo in base al peso che vi viene appoggiato sopra e alla resistenza del materiale. Nel tratto sospeso che le caratterizza si esercita infatti uno sforzo di flessione che tende a flettere (o a spezzare) nel punto più lontano dai sostegni. Infatti l'entità di questo sforzo è più elevato a seconda del braccio, cioè della distanza dal sostegno più vicino, mentre è nulla sul sostegno stesso (nei cosiddetti punti di applicazione). Il prodotto tra il braccio e il carico è detto momento meccanico. Il problema tipico di un architrave è quello di calcolare il peso che sopporta e valutare il rapporto tra lunghezza e altezza da utilizzare in concreto. Talvolta, per esempio nell'architettura micenea o nell'edilizia medievale, si incontrano architravi pentagonali (con l'estremità superiore leggermente appuntita), che rinforzano il punto più debole (il centro) e incanalano il peso sui sostegni ai lati.
rdf:langString
Een architraaf (Grieks archi (ἀρχι), voornaamste, hoofd en Latijn trabs, balk) of epistyle is de onderste dragende balk in het hoofdgestel. De architraaf werd voornamelijk gebruikt in de bouwkunst uit het , de Griekse en Romeinse architectuur. Een bekend voorbeeld van architraafbouw is het Parthenon in Athene. Bij architraafbouw wordt de druk, het gewicht van de muur of van het plafond, loodrecht naar beneden afgevoerd. Nadeel van architraafbouw is dat het bouwwerk niet in staat is om horizontale krachten op te nemen. Dit maakt het zeer gevoelig voor aardbevingen. In het zeer aardbeving gevoelige Mesopotamië maakte men daarom gebruik van het vorkkapiteel. Een ander nadeel is dat de natuursteen, waarvan de architraaf is gemaakt, geen grote trekkrachten kan opnemen, met als gevolg dat een architraaf maar voor kleine overspanningen gebruikt kan worden.
rdf:langString
Architraw (epistyl, nadsłupie) – główny (najniższy) poziomy człon belkowania antycznego, który podtrzymywał belki stropu. Spoczywał on bezpośrednio na głowicach kolumn, nad nim położony był fryz i gzyms. Architraw występuje we wszystkich porządkach architektonicznych. W porządku doryckim miał formę prostej gładkiej belki, zakończonej u góry listwą (tenia), natomiast w pozostałych, jego płaszczyzna dzieliła się na trzy poziome listwy fasciae ułożone schodkowo, z których najwyższa była najbardziej wysunięta do przodu. W porządku korynckim często dodatkowo zdobiony profilowaniem listew.
rdf:langString
A arquitrave é o lintel ou viga que repousa sobre os capiteis das colunas. Uma trave horizontal que se apoia em duas ou mais colunas, cuja origem remonta à arquitetura clássica, mas que continuou presente em quase todos os estilos dela derivados. Consistia num elemento fundamental da cobertura plana, chamado de lintel. A Arquitetura da Grécia Antiga e sua antecessora, a (minoica e micênica), são um exemplo típico de estruturas arquitravadas. Anteriormente, os monumentais edifícios egípcios eram também construídos com telhados planos e vergas adinteladas.
rdf:langString
Архитрáв, или эпистелион (итал. architrave, от греч. ἀρχι, «архи», над-, главный и лат. trabs балка) — архитектурный термин, имеющий три основных значения.
* Во-первых, архитравом, или архитравным покрытием, называется всякая горизонтальная перемычка, перекрывающая расстояние между вертикальными опорами (колоннами, столбами) или проёмы в стене.
* Во-вторых, архитрав — это нижняя часть антаблемента, непосредственно опирающаяся на капители колонн; в тосканском и дорическом ордерах архитрав делается простым и гладким, а в ионическом и коринфском он горизонтально разделён на три части фасциями (лат. fascia — повязка, полоса), с уступами. Благодаря фасциям архитрав зрительно кажется легче, скрывается его излишняя массивность, а также подчёркивается горизонтальная направленность и маскируются вертикальные швы между каменными блоками.
* В-третьих, архитравом называется один из видов изразцов, употребляемых на облицовку голландских печей.
rdf:langString
Arkitrav (även: epistyl) kallas i klassisk arkitektur den understa delen av bjälklaget, huvudbalken, som vilar på abakusstenen som i sin tur vilar på kolonnkapitälen.
* Dorisk arkitrav (fasad och sektion från Parthenon).
* Jonisk arkitrav från Priene.
rdf:langString
额枋又称檐枋（宋称阑额），横架在檐柱头上连贯两檐柱的横木，称为额枋。有些额枋是上下两层叠重叠的，在上的称为大额枋，在下的称为小额枋。大额枋和小额枋之间夹垫板，称为由额垫板。。额枋上置平板枋。 南北朝及之前多置于柱顶，隋唐后才移到柱间。 西方古典建筑中，类似的部件称为architrave。
rdf:langString
Архітра́в (італ. architrave, від грец. αρχη — «початок» і лат. trabs — «балка»), синонім в'язання — головна балка, що перекриває прогін між колонами; в архітектурному ордері — нижня частина антаблемента. В класичному ордері — балка на опорах (колонах, стовпах, пілонах) — кам'яний брус, що тримає фриз і карниз ордеру (все разом — антаблемент). У сучасному значенні — будь-яка кам'яна балка, що покладена на опори.
xsd:nonNegativeInteger
5402
