Architecture of Toronto

http://dbpedia.org/resource/Architecture_of_Toronto an entity of type: WikicatBuildingsAndStructuresInToronto

The architecture of Toronto is an eclectic combination of architectural styles, ranging from 19th century Georgian architecture to 21st century postmodern architecture and beyond. Initially, the city was on the periphery of the architectural world, embracing styles and ideas developed in Europe and the United States with only limited local variation. However, a few unique styles of architecture have emerged from Toronto, such as the bay and gable style house and the Annex style house. rdf:langString
Архітектура Торонто — це еклектичне поєднання архітектурних стилів, починаючи від ґеорґіанської архітектури 19 століття і закінчуючи постмодерною архітектурою 21 століття, включно з багатьма іншими стилями та напрямками. Спочатку місто було на периферії архітектурного світу, переймаючи стилі та ідеї, розроблені в Європі та США, лише з обмеженими місцевими варіаціями. Однак власне в Торонто з'явилося кілька унікальних архітектурних стилів, принаймні таких як «еркер-і-щипець» (англ. Bay-and-gable) і «будинок у стилі Анекс» (англ. Annex style house). rdf:langString
rdf:langString Architecture of Toronto
rdf:langString Архітектура Торонто
xsd:integer 12123957
xsd:integer 1124040978
rdf:langString The architecture of Toronto is an eclectic combination of architectural styles, ranging from 19th century Georgian architecture to 21st century postmodern architecture and beyond. Initially, the city was on the periphery of the architectural world, embracing styles and ideas developed in Europe and the United States with only limited local variation. However, a few unique styles of architecture have emerged from Toronto, such as the bay and gable style house and the Annex style house. Toronto's older buildings are influenced by the city's history and culture. Most of the city's older buildings adopted designs found in other areas of the British Empire, such as Georgian, Victorian, Edwardian, and various revival-styled designs that were popular during the 19th and early 20th century. In the years following World War II, the city experienced massive growth and adopted a number of modernist and postmodernist architectural styles, including the International Style and the towers in the park concept. With the adoption of the Greenbelt throughout the Greater Toronto Area in 2005, the region has experienced a large condo boom amid the Canadian property bubble with many designs adopting neomodern styles. Since the end of World War II, many prominent architects have done work in the city, including Toronto native Frank Gehry, Daniel Libeskind, Norman Foster, Will Alsop, I. M. Pei, and Ludwig Mies van der Rohe. Reflecting this eclectic combination of architecture, Lawrence Richards, a member of the Faculty of Architecture at the University of Toronto, has said "Toronto is a new, brash, rag-tag place—a big mix of periods and styles." The growth of the city is influenced by the geography of the city, most notably the Toronto ravine system and the Greenbelt, a permanently protected area of green space, farmland, forests, wetlands, and watersheds within the Golden Horseshoe. The natural geography of the city also provided builders with a variety of resources to build from. The most abundant raw material was the shale layer underlying the city, as well as the abundance of clay, making brick an especially inexpensive and available material, and resulting in many of the city's buildings being built from brick.
rdf:langString Архітектура Торонто — це еклектичне поєднання архітектурних стилів, починаючи від ґеорґіанської архітектури 19 століття і закінчуючи постмодерною архітектурою 21 століття, включно з багатьма іншими стилями та напрямками. Спочатку місто було на периферії архітектурного світу, переймаючи стилі та ідеї, розроблені в Європі та США, лише з обмеженими місцевими варіаціями. Однак власне в Торонто з'явилося кілька унікальних архітектурних стилів, принаймні таких як «еркер-і-щипець» (англ. Bay-and-gable) і «будинок у стилі Анекс» (англ. Annex style house). На старіші будівлі Торонто впливає історія та культура міста. Більшість старовинних будівель міста зроблені за проектами, привнесеними з інших районів Британської імперії, таких як ґеорґіанський, вікторіанський, , та різні моди в стилі історизму, які були популярні протягом 19-го та початку 20-го століть. У роки після Другої світової війни місто пережило значне зростання і прийняло ряд модерністських та постмодерністських архітектурних стилів, включаючи Міжнародний стиль та концепцію "вежі в парку" (англ. Towers in the park). З прийняттям принципу «зеленого поясу» в рамках мегаполісу Великого Торонто в 2005 році, регіон пережив з багатьма проєктами, виконаними у варіаціях стилю. З кінця Другої світової війни в місті працювали багато видатних архітекторів, у тому числі корінний торонтонець Френк Ґері, , Норман Фостер, , Бей Юймін та Людвіґ Міс ван дер Рое. Відобразивши це еклектичне поєднання архітектури, Лоренс Річардс, викладач Архітектурного факультету Університету Торонто, сказав: "Торонто — це нове, нахабне місце з купою всякого дрантя — велика мішанка періодів і стилів". На ріст міста впливає , перш за все торонтська балкова система та зелений пояс, — постійно захищені території зелених насаджень, сільськогосподарські угіддя, ліси, заболочені території та вододіли в межах Золотої Підкови. Природна географія міста також надала будівельникам різноманітні ресурси для будівництва. Найбільш поширеною сировиною був шар сланцю, що лежить в основі міста, а також велика кількість глини, що робить цеглу особливо дешевим та доступним матеріалом, і в результаті багато будівель міста будуються з цегли.
xsd:nonNegativeInteger 48078

data from the linked data cloud