Arabian-Nubian Shield
http://dbpedia.org/resource/Arabian-Nubian_Shield an entity of type: Thing
Der Arabisch-Nubische Schild (abgekürzt ANS) ist eine präkambrische Grundgebirgseinheit Nordost- und Ostafrikas sowie des Westens der Arabischen Halbinsel. Er ist zu großen Teilen aus Gesteinen aufgebaut, die während der Pan-Afrikanischen Orogenese im späten Neoproterozoikum entstanden sind. In diesem Zusammenhang bildet er den nördlichen Abschnitt des rund 6000 km langen Ostafrikanischen Orogens.
rdf:langString
阿拉伯-努比亚地盾(ANS)是红海侧面一片裸露的前寒武纪结晶岩地带。结晶岩的年代主要位于新元古代。地理上，ANS自北向南穿过以色列、巴勒斯坦、约旦、埃及、沙特阿拉伯、苏丹、厄立特里亚、埃塞俄比亚、也门和索马里。ANS的北部是撒哈拉沙漠和阿拉伯沙漠，南部位于埃塞俄比亚高原、沙特阿拉伯的阿西尔省和。 ANS也是人类一部分最早的地理成就的所在，主要由古埃及人在埃及和苏丹东北部的岩石中提取金时做出。埃及和北苏丹所有金矿都由古埃及人发现并开采。现存最早的地质图制成与1150 BCE，展示了东埃及的金矿分布；它也被称作。近年来也在苏丹、厄立特里亚和沙特阿拉伯发现了新的金矿。 古埃及人还在阿斯旺附近开采花岗岩，并将其顺尼罗河送到下游修建埃及金字塔。阿斯旺是火成正长岩的典型产地。罗马人遵循了这一传统，以埃及东部沙漠的北部为中心开凿了许多采石场，那里主要产出斑岩和花岗岩。 金、银、铜、锌、锡、铅等贵金属和工业金属在沙特阿拉伯的采掘史至少有5000年。最有生产力的矿坑在沙特阿拉伯(“金子摇篮”)成百上千年来一直被开采，甚至和所罗门王的宝藏传说的起源相关。今日马赫德·阿德达哈布县的采矿业由沙特阿拉伯矿业公司Ma'aden主导。铁矿、钨矿、矿砂、铜和磷分布在许多地方。埃及东部沙漠和苏丹的矿产活动受到水资源和基础设施的限制。
rdf:langString
الدرع العربي النوبي وهو يشكل جزء كبير من الصفيحة العربية ويقع في غربي شبه الجزيرة العربية، ويغطي ثلث مساحتها وتبلغ مساحته حوالي (575,000كم²) وهو يتكون من:-
* صخور متحولة( بالإنجليزية : Metamorphic rocks) كانت في الأصل صخوراً رسوبية وبركانية قديمة؛ ثم جعلها الضغط والحرارة العاليين صخوراً متحولة، تشمل صخور النايس والشست والسلات.
* صخور جوفية اندساسية:( بالإنجليزية: plutonic ) أي صخور تجمدت من الصهير داخل القشرة الأرضية من دون أن تصل إلى السطح ، ولذا تكون البلورات المكونة لها كبيرة الحجم نسبياً، لأنها بردت ببطء. وقد كان تكون هذه الصخور الاندساسية مصاحباً لعمليات تكوين الجبال في الغالب، لكن بعضها كان سابقا والبعض الآخر كان لاحقاً لعمليات تكوين الجبال. ومع استمرارية التعرية، عبر العصور الجيولوجية أزيلت الصخور التي كانت تعلوها، وأصبحت هذه الصخور الجوفية ظاهرة على السطح. ويشمل هذا النوع من الصخ
rdf:langString
The Arabian-Nubian Shield (ANS) is an exposure of Precambrian crystalline rocks on the flanks of the Red Sea. The crystalline rocks are mostly Neoproterozoic in age. Geographically - and from north to south - the ANS includes parts of Israel, Jordan, Egypt, Saudi Arabia, Sudan, Eritrea, Ethiopia, Yemen, and Somalia. The ANS in the north is exposed as part of the Sahara Desert and Arabian Desert, and in the south in the Ethiopian Highlands, Asir province of Arabia and .
rdf:langString
Le bouclier arabo-nubien est une formation géologique de roches précambriennes cristallines, à découvert sur les rivages de la Mer Rouge. Les roches cristallines datent, pour la plupart, du Néoprotérozoïque. Le bouclier, du nord au sud, sous-tend des parties d'Israël et de la Palestine, de la Jordanie, de l'Égypte, de l'Arabie saoudite, du Soudan, de l'Érythrée, de l'Éthiopie, du Yémen et de la Somalie. Dans sa partie nord, le bouclier est visible au Sahara et dans le désert d'Arabie et, dans sa partie sud, sur les hauts-plateaux d'Éthiopie, dans l'Asir et les hauts-plateaux du Yémen.
rdf:langString
Lo scudo arabo-nubiano (spesso abbreviato in ANS, dall'acronimo inglese Arabian-Nubian Shield) è un'esposizione di rocce cristalline, prevalentemente risalenti al Neoproterozoico, presente su entrambi i fianchi del Mar Rosso. In questo contesto forma la parte settentrionale dell'orogenesi dell'Africa orientale, lunga circa 6000 km.
rdf:langString
Нубійсько-Аравійський щит – виступ докембрійського фундаменту NE Африканської платформи. Осьова частина Нубійсько-Аравійського щита розсічена з північного заходу на південний схід рифтом Червоного моря на дві частини – Нубійську (на заході) і Аравійську (на сході). Щит складений в основному породами низів верхнього протерозою – гнейсами, кристалічними і метаморфічними сланцями, кварцитами, мармурами. Крім того, мають місце інтрузії гранітів, молоді виливи базальтів.
rdf:langString
rdf:langString
الدرع العربي النوبي
rdf:langString
Arabisch-Nubischer Schild
rdf:langString
Arabian-Nubian Shield
rdf:langString
Bouclier arabo-nubien
rdf:langString
Scudo arabo-nubiano
rdf:langString
Нубійсько-Аравійський щит
rdf:langString
阿拉伯-努比亚地盾
xsd:integer
2036194
xsd:integer
1100730656
rdf:langString
الدرع العربي النوبي وهو يشكل جزء كبير من الصفيحة العربية ويقع في غربي شبه الجزيرة العربية، ويغطي ثلث مساحتها وتبلغ مساحته حوالي (575,000كم²) وهو يتكون من:-
* صخور متحولة( بالإنجليزية : Metamorphic rocks) كانت في الأصل صخوراً رسوبية وبركانية قديمة؛ ثم جعلها الضغط والحرارة العاليين صخوراً متحولة، تشمل صخور النايس والشست والسلات.
* صخور جوفية اندساسية:( بالإنجليزية: plutonic ) أي صخور تجمدت من الصهير داخل القشرة الأرضية من دون أن تصل إلى السطح ، ولذا تكون البلورات المكونة لها كبيرة الحجم نسبياً، لأنها بردت ببطء. وقد كان تكون هذه الصخور الاندساسية مصاحباً لعمليات تكوين الجبال في الغالب، لكن بعضها كان سابقا والبعض الآخر كان لاحقاً لعمليات تكوين الجبال. ومع استمرارية التعرية، عبر العصور الجيولوجية أزيلت الصخور التي كانت تعلوها، وأصبحت هذه الصخور الجوفية ظاهرة على السطح. ويشمل هذا النوع من الصخور الجرانيت والديورايت والجابرو.
* صخور بركانية تكونت في العصرين : الثلاثي والرباعي من اللافا(Lava) التي ساحت على سطح الأرض، خارجة من البراكين، ولذا تجمدها كان سريعاً وحجم بلوراتها كان صغيراً، مثل صخور البازلت (دكناء اللون، لاحتوائها على معادن قاعدية، أي تحتوي على نسبة كبيرة من عنصري الحديد والمغنيسيوم). وهي تكون ما يعرف محلياً بالحرات.
rdf:langString
Der Arabisch-Nubische Schild (abgekürzt ANS) ist eine präkambrische Grundgebirgseinheit Nordost- und Ostafrikas sowie des Westens der Arabischen Halbinsel. Er ist zu großen Teilen aus Gesteinen aufgebaut, die während der Pan-Afrikanischen Orogenese im späten Neoproterozoikum entstanden sind. In diesem Zusammenhang bildet er den nördlichen Abschnitt des rund 6000 km langen Ostafrikanischen Orogens.
rdf:langString
The Arabian-Nubian Shield (ANS) is an exposure of Precambrian crystalline rocks on the flanks of the Red Sea. The crystalline rocks are mostly Neoproterozoic in age. Geographically - and from north to south - the ANS includes parts of Israel, Jordan, Egypt, Saudi Arabia, Sudan, Eritrea, Ethiopia, Yemen, and Somalia. The ANS in the north is exposed as part of the Sahara Desert and Arabian Desert, and in the south in the Ethiopian Highlands, Asir province of Arabia and . The ANS was the site of some of man's earliest geologic efforts, principally by the ancient Egyptians to extract gold from the rocks of Egypt and NE Sudan. This was the most easily worked of all metals and does not tarnish. All of the gold deposits in Egypt and northern Sudan were found and exploited by Egyptians. The earliest preserved geologic map was made in 1150 BCE to show the location of gold deposits in Eastern Egypt; it is known as the Turin papyrus. New gold discoveries have been found in Sudan, Eritrea, and Saudi Arabia. Pharonic Egyptians also quarried granite near Aswan and floated this down the Nile to be used as facing for the pyramids. The Greek name for Aswan, Syene; is the type locality for the igneous rock syenite. The Romans followed this tradition and had many quarries especially in the northern part of the Eastern Desert of Egypt where porphyry and granite were mined and shaped for shipment. Precious and industrial metals, including gold, silver, copper, zinc, tin, and lead, have been mined in Saudi Arabia for at least 5,000 years. The most productive mine in Saudi Arabia, Mahd adh Dhahab ("Cradle of Gold"), has been periodically exploited for its mineral wealth for hundreds or even thousands of years and is reputed to be the original source of King Solomon's legendary gold. Today, mining at Mahd adh Dhahab is conducted by the Saudi Arabian Mining Company, Ma'aden. Deposits of iron, tungsten, mineral sands, copper and phosphates have been found in many locations. Mining in the Eastern Desert of Egypt and Sudan is limited due to shortage of water and infrastructure.
rdf:langString
Le bouclier arabo-nubien est une formation géologique de roches précambriennes cristallines, à découvert sur les rivages de la Mer Rouge. Les roches cristallines datent, pour la plupart, du Néoprotérozoïque. Le bouclier, du nord au sud, sous-tend des parties d'Israël et de la Palestine, de la Jordanie, de l'Égypte, de l'Arabie saoudite, du Soudan, de l'Érythrée, de l'Éthiopie, du Yémen et de la Somalie. Dans sa partie nord, le bouclier est visible au Sahara et dans le désert d'Arabie et, dans sa partie sud, sur les hauts-plateaux d'Éthiopie, dans l'Asir et les hauts-plateaux du Yémen. Le bouclier est exploité dès l'antiquité, principalement par les anciens Égyptiens qui extraient l'or en Égypte et au nord-est du Soudan ; tous les gisements d'or d'Égypte et du nord du Soudan sont découverts et exploités par les Égyptiens. La plus ancienne carte géologique conservée est réalisée en 1150 av. J.-C. pour indiquer l'emplacement des gisements d'or dans l'est de l'Égypte ; elle est connue sous le nom de Papyrus de Turin. Ultérieurement, de nouvelles découvertes d'or sont faites au Soudan, en Érythrée et en Arabie Saoudite. L'Égypte pharaonique extrait le granite près d'Assouan et le transporte via le Nil pour construire ses pyramides. Le nom grec d'Assouan est Syene ; c'est la localité-type qui a donné son nom à la syénite, une roche magmatique. Les Romains poursuivent l'exploitation des roches du bouclier arabo-nubien, notamment dans le nord du désert oriental d'Égypte, pour le porphyre et le granite, dont les blocs sont façonnés pour le transport. Les métaux précieux et à usage industriel, tels l'or, l'argent, le cuivre, le zinc, l'étain et le plomb sont extraits en Arabie saoudite depuis au moins 5 000 ans. La mine la plus productive d'Arabie saoudite, (en) (litt. « le berceau de l'or »), est exploitée, ne serait-ce que périodiquement, depuis des milliers d'années et est peut-être à la base de la légende des mines du roi Salomon. Des gisements de fer, tungstène, cuivre et phosphate ont été découverts en divers endroits du bouclier. L'exploitation minière en Égypte et au Soudan, en plein désert, est cependant freinée par le manque d'eau, ce qui fait que des projets d'apporter l'eau du Nil par pipeline ont été envisagés.
rdf:langString
Lo scudo arabo-nubiano (spesso abbreviato in ANS, dall'acronimo inglese Arabian-Nubian Shield) è un'esposizione di rocce cristalline, prevalentemente risalenti al Neoproterozoico, presente su entrambi i fianchi del Mar Rosso. In questo contesto forma la parte settentrionale dell'orogenesi dell'Africa orientale, lunga circa 6000 km. Le nazioni cui lo scudo appartiene sono, da nord a sud, Israele, Giordania, Egitto, Arabia Saudita, Sudan, Eritrea, Etiopia, Yemen e Somalia. Rocce appartenenti allo scudo si trovano anche nel deserto del Sahara, e nel deserto Arabico a nord, mentre a sud sono visibili nell'acrocoro Etiopico, nella Provincia di 'Asir e nell'altopiano dello Yemen. Lo scudo arabo-nubiano è stato sede dei primi tentativi di sfruttamento geologico, principalmente ad opera degli antichi Egizi, per estrarre l'oro dalle rocce dell'Egitto meridionale e del nordest del Sudan, allora chiamato Nubia che significa appunto oro. Altri siti dove fu ritrovato l'oro si trovano in Eritrea e Arabia Saudita. All'epoca dei faraoni nella zona di Assuan si estraeva anche il granito impiegato nella costruzione delle piramidi. Quella che viene considerata la più antica mappa geologica esistente, il Papiro delle miniere d'oro risalente al 1150 a.C. e conservato al Museo egizio di Torino, sembra proprio indicare la strada per arrivare alle miniere d'oro dell'Egitto orientale. Il nome in greco di Assuan, Syene, ha dato il nome alla roccia magmatica conosciuta come sienite.
rdf:langString
阿拉伯-努比亚地盾(ANS)是红海侧面一片裸露的前寒武纪结晶岩地带。结晶岩的年代主要位于新元古代。地理上，ANS自北向南穿过以色列、巴勒斯坦、约旦、埃及、沙特阿拉伯、苏丹、厄立特里亚、埃塞俄比亚、也门和索马里。ANS的北部是撒哈拉沙漠和阿拉伯沙漠，南部位于埃塞俄比亚高原、沙特阿拉伯的阿西尔省和。 ANS也是人类一部分最早的地理成就的所在，主要由古埃及人在埃及和苏丹东北部的岩石中提取金时做出。埃及和北苏丹所有金矿都由古埃及人发现并开采。现存最早的地质图制成与1150 BCE，展示了东埃及的金矿分布；它也被称作。近年来也在苏丹、厄立特里亚和沙特阿拉伯发现了新的金矿。 古埃及人还在阿斯旺附近开采花岗岩，并将其顺尼罗河送到下游修建埃及金字塔。阿斯旺是火成正长岩的典型产地。罗马人遵循了这一传统，以埃及东部沙漠的北部为中心开凿了许多采石场，那里主要产出斑岩和花岗岩。 金、银、铜、锌、锡、铅等贵金属和工业金属在沙特阿拉伯的采掘史至少有5000年。最有生产力的矿坑在沙特阿拉伯(“金子摇篮”)成百上千年来一直被开采，甚至和所罗门王的宝藏传说的起源相关。今日马赫德·阿德达哈布县的采矿业由沙特阿拉伯矿业公司Ma'aden主导。铁矿、钨矿、矿砂、铜和磷分布在许多地方。埃及东部沙漠和苏丹的矿产活动受到水资源和基础设施的限制。
rdf:langString
Нубійсько-Аравійський щит – виступ докембрійського фундаменту NE Африканської платформи. Осьова частина Нубійсько-Аравійського щита розсічена з північного заходу на південний схід рифтом Червоного моря на дві частини – Нубійську (на заході) і Аравійську (на сході). Щит складений в основному породами низів верхнього протерозою – гнейсами, кристалічними і метаморфічними сланцями, кварцитами, мармурами. Крім того, мають місце інтрузії гранітів, молоді виливи базальтів. Аравійський щит простягається від південного краю Ізраїлю та займає значну частину заходу Аравійського півострова, який є геологічно частиною окремої літосферної плити - Аравійської плити. Нубійський щит є складовою Африканської плити, та разташований переважно у Єгипті та Судані. До олігоцену (38 млн. років тому) Аравійський та Нубійський щити єдиним цілим, коли відбулось відкриття Червоного моря . Крім Аравійського та Нубійського щитів, до складу щита включають інші острівні або щитоподібні докембрійські масиви в Ефіопії та Кенії, а також, ймовірно, частини докембрійського фундаменту Мадагаскару (так званий пояс Бемаріво на півночі та Фохіборі - масив на півдні)).
xsd:nonNegativeInteger
14811
