Aporia
http://dbpedia.org/resource/Aporia an entity of type: WikicatParadoxes
Aporie (řecky doslova „ne-cesta“, neprůchodnost, slepá ulička) znamená neřešitelný rozpor mezi dvěma stejně dobře doloženými názory, který tedy vězí ve věci samé a není jen paradoxní, tj. zdánlivě sporný. Na aporii si podle Sókrata nevědoucí uvědomuje své nevědění, takže je to počátek filosofického zkoumání. Odtud také označení aporetický, tj. neřešitelný, rozporný.
rdf:langString
In philosophy, an aporia (Ancient Greek: ᾰ̓πορῐ́ᾱ, romanized: aporíā, lit. 'literally: "lacking passage", also: "impasse", "difficulty in passage", "puzzlement"') is a conundrum or state of puzzlement. In rhetoric, it is a declaration of doubt, made for rhetorical purpose and often feigned.
rdf:langString
Unter Aporie (altgriechisch ἡ ἀπορία he aporía, deutsch ‚die Ratlosigkeit‘, eigentlich ‚Ausweglosigkeit‘, ‚Weglosigkeit‘, von ὁ πόρος ho pόros, deutsch ‚der Weg‘ mit Alpha privativum: ἄπορος ὤν áporos on, deutsch ‚ohne Ausweg seiend‘, ‚ausweglos‘) versteht man ein in der Sache oder in den zu klärenden Begriffen liegendes Problem oder eine auftretende Schwierigkeit, welche daraus resultiert, entsteht oder darin vorhanden ist, dass man zu verschiedenen entgegengesetzten und widersprüchlichen Ergebnissen kommt.
rdf:langString
Aporia (antzinako grezieraz: ἀπορία) kontraesanak edo ulertu eta onartzeko eragozpenak dituen baieztapena da. Apor Filosofiaren historian, Platonen hasierako Solasaldiak aporetikoak izan zirela esan ohi da, haietan ohikoa baita Sokrates solaskidea aporia batera eramatea, bere iritziaren ezintasun edo baliogabetasunaz jabe egin dadin.
rdf:langString
El término aporía (del griego ἀπορία, dificultad para el paso), a veces escrito como aporima, hace referencia a los razonamientos en los cuales surgen contradicciones o paradojas irresolubles; en tales casos las aporías se presentan como dificultades lógicas casi siempre de índole especulativa. Debe observarse que muchas especulaciones que en su momento fueron consideradas aporías, es decir, paradojas irresolubles, luego han sido resueltas merced a los avances cognitivos o a los cambios de paradigma, de cosmovisión o de episteme.
rdf:langString
( 다른 뜻에 대해서는 Aporia 문서를 참고하십시오.) 아포리아(고대 그리스어: ᾰ̓πορῐ́ᾱ)는 그리스어다. 해결하기 어려운 문제, 난제와 모순을 의미한다. 원래는 '막다른 골목' 정도의 뜻으로 쓰인다. 그러나 이론을 발전시키기 위해서는 우선 문제점을 명확히 한다는 의미에서 아포리아의 발견을 중시하는 경우도 있다. 이 문서에는 다음커뮤니케이션(현 카카오)에서 GFDL 또는 CC-SA 라이선스로 배포한 글로벌 세계대백과사전의 내용을 기초로 작성된 글이 포함되어 있습니다.
rdf:langString
Il termine aporia (dal greco ἀπορία, passaggio impraticabile, strada senza uscita), nella filosofia greca antica indicava l'impossibilità di dare una risposta precisa a un problema, poiché ci si trovava di fronte a due soluzioni che, per quanto opposte, sembravano entrambe valide.
rdf:langString
アポリア（Aporia, ギリシア語: ἀπορɛία、ローマ字表記aporeia, アポレイア「行き詰まり」「問題解決能力の欠如」「困惑」「当惑」の意味）とは、
* 哲学では、哲学的難題または困惑の状態のこと。
* 修辞学では、修辞学的に役立つ疑問の表現のこと。疑惑法。
rdf:langString
Aporia (z gr. ἀπορία aporía – "bezdroże, bezradność, trudność", od ἄπορος áporos – "nieprzebyty; trudny") – z pozoru niemożliwa do przezwyciężenia trudność w rozumowaniu logicznym, oferująca sprzeczne albo przeciwstawne rozwiązania. Typowymi aporiami są np. paradoksy. Termin ten stworzyli eleaci, stwierdzając: zmysły mówią, że jest wielość i zmienność, a rozum, że jedność i stałość.
rdf:langString
Aporia (em grego: Ἀπορία, “caminho inexpugnável, sem saída”, “dificuldade”) é definida como uma dificuldade, impasse, paradoxo, dúvida, incerteza ou momento de contradição que impedem que o sentido de um texto ou de uma proposição seja determinado. Ao estudo das aporias designa-se de aporética.
rdf:langString
Una aporia és una situació argumental en què s'arriba a un atzucac, com el d'afirmar i negar alhora el mateix enunciat. Etimològicament, aporia (ἀπορία) prové del grec aporos, que significa «sense sortida» (poros és «sortida»). El mot aporia també significava problema, indecisió, manca de recursos. De vegades s'empra com a sinònim de paradoxa. Hom explica que l'aporia és una de les eines argumentals de la dialèctica. L'aporia segueix els passos següents:
rdf:langString
Une aporie (du grec ancien ἀπορία, / aporia, absence de passage, difficulté, embarras) est une difficulté à résoudre un problème, une contradiction insoluble dans un raisonnement. Pour Aristote, c'est une question qui plonge le lecteur ou l'auditeur dans le doute tout en le poussant à trancher entre deux affirmations : « ἀπορία, διαπορία », c'est-à-dire « contradiction, embarras ». Le sens actuel d'aporie est plus fort et concerne tout problème insoluble et inévitable.
rdf:langString
Апори́я (греч. ἀπορία «безысходность, безвыходное положение») — это вымышленная, логически верная ситуация (высказывание, утверждение, суждение или вывод), которая не может существовать в реальности. Апоретическое (апорийное) суждение фиксирует несоответствие эмпирического факта и описывающей его теории. Апории известны со времён Сократа. Наибольшую известность получили апории Зенона из Элеи. Следует различать апорию, антиномию, софизм и парадокс. Софизм при поверхностном рассмотрении кажется истинным, но фактически является ложным высказыванием, уловкой.
rdf:langString
Apori (grekiska ἀπορία, apori'a, "obeslutsamhet", "svårighet", av ἄπορος, áporos, "svår", "invecklad", "ogenomtränglig") betecknar en teoretisk svårighet eller självmotsägelse. Aristoteles menade att aporier uppstår när man ur två i lika hög grad övertygande argument kan härleda motsägelsefulla slutsatser. Enligt den brittiske filosofen Gilbert Ryle är aporier ett slags paradoxer (exempelvis Akilles och sköldpaddan) som uppstår när man blandar samman olika kategorier; .
rdf:langString
Апо́рія (грец. απορια — безвихідність) — за формальною логікою — ускладнення в міркуванні, яке здається непереборним. В античній філософії широко відомі апорії Зенона Елейського в поняттях руху, простору і часу. З точки зору марксизму всі апорії зумовлені об'єктивною суперечністю буття і можуть бути подолані тільки матеріалістичною діалектикою. умовиводам.
rdf:langString
rdf:langString
Aporia
rdf:langString
Aporia
rdf:langString
Aporie
rdf:langString
Aporie
rdf:langString
Aporía
rdf:langString
Aporia
rdf:langString
Aporie
rdf:langString
Aporia
rdf:langString
아포리아
rdf:langString
アポリア
rdf:langString
Aporia (filozofia)
rdf:langString
Aporia
rdf:langString
Апория
rdf:langString
Apori
rdf:langString
Апорія
xsd:integer
680986
xsd:integer
1106204621
rdf:langString
Aporie (řecky doslova „ne-cesta“, neprůchodnost, slepá ulička) znamená neřešitelný rozpor mezi dvěma stejně dobře doloženými názory, který tedy vězí ve věci samé a není jen paradoxní, tj. zdánlivě sporný. Na aporii si podle Sókrata nevědoucí uvědomuje své nevědění, takže je to počátek filosofického zkoumání. Odtud také označení aporetický, tj. neřešitelný, rozporný.
rdf:langString
Una aporia és una situació argumental en què s'arriba a un atzucac, com el d'afirmar i negar alhora el mateix enunciat. Etimològicament, aporia (ἀπορία) prové del grec aporos, que significa «sense sortida» (poros és «sortida»). El mot aporia també significava problema, indecisió, manca de recursos. De vegades s'empra com a sinònim de paradoxa. Hom explica que l'aporia és una de les eines argumentals de la dialèctica. L'aporia segueix els passos següents: 1.
* S'agafa un argument que vol mostrar-se com a vertader. 2.
* D'alguna manera, es vol fer veure que aquest argument arriba a ser fals si es porta a les seves preteses conclusions lògiques. 3.
* Aleshores, com que l'argument no porta enlloc, és "falsat", la conclusió contrària és certa. Segons la tradició, qui inventà les primeres apories fou Zenó d'Elea (filòsof de l'escola d'Elea), qui, en defensa de les teories de Parmènides, construeix arguments en contra de l'existència del moviment (un d'ells és el d'Aquil·les i la tortuga, segons el qual Aquil·les mai no atrapa la tortuga lenta, perquè quan sembla que l'encalça, la tortuga ja ha avançat una mica més, i així progressivament). Els sofistes, Sòcrates i l'escola de Megara prosseguiren de grat amb la utilització d'apories. També l'empraren, per exemple, Plató, Aristòtil, els estoics i alguns pensadors de l'època medieval.
rdf:langString
In philosophy, an aporia (Ancient Greek: ᾰ̓πορῐ́ᾱ, romanized: aporíā, lit. 'literally: "lacking passage", also: "impasse", "difficulty in passage", "puzzlement"') is a conundrum or state of puzzlement. In rhetoric, it is a declaration of doubt, made for rhetorical purpose and often feigned.
rdf:langString
Unter Aporie (altgriechisch ἡ ἀπορία he aporía, deutsch ‚die Ratlosigkeit‘, eigentlich ‚Ausweglosigkeit‘, ‚Weglosigkeit‘, von ὁ πόρος ho pόros, deutsch ‚der Weg‘ mit Alpha privativum: ἄπορος ὤν áporos on, deutsch ‚ohne Ausweg seiend‘, ‚ausweglos‘) versteht man ein in der Sache oder in den zu klärenden Begriffen liegendes Problem oder eine auftretende Schwierigkeit, welche daraus resultiert, entsteht oder darin vorhanden ist, dass man zu verschiedenen entgegengesetzten und widersprüchlichen Ergebnissen kommt.
rdf:langString
Aporia (antzinako grezieraz: ἀπορία) kontraesanak edo ulertu eta onartzeko eragozpenak dituen baieztapena da. Apor Filosofiaren historian, Platonen hasierako Solasaldiak aporetikoak izan zirela esan ohi da, haietan ohikoa baita Sokrates solaskidea aporia batera eramatea, bere iritziaren ezintasun edo baliogabetasunaz jabe egin dadin.
rdf:langString
Une aporie (du grec ancien ἀπορία, / aporia, absence de passage, difficulté, embarras) est une difficulté à résoudre un problème, une contradiction insoluble dans un raisonnement. Pour Aristote, c'est une question qui plonge le lecteur ou l'auditeur dans le doute tout en le poussant à trancher entre deux affirmations : « ἀπορία, διαπορία », c'est-à-dire « contradiction, embarras ». Le sens actuel d'aporie est plus fort et concerne tout problème insoluble et inévitable. Pour prendre une image en relation avec l'étymologie du mot, on peut dire aussi que l'aporie est une impasse dans un raisonnement procédant d'une logique.
rdf:langString
El término aporía (del griego ἀπορία, dificultad para el paso), a veces escrito como aporima, hace referencia a los razonamientos en los cuales surgen contradicciones o paradojas irresolubles; en tales casos las aporías se presentan como dificultades lógicas casi siempre de índole especulativa. Debe observarse que muchas especulaciones que en su momento fueron consideradas aporías, es decir, paradojas irresolubles, luego han sido resueltas merced a los avances cognitivos o a los cambios de paradigma, de cosmovisión o de episteme.
rdf:langString
( 다른 뜻에 대해서는 Aporia 문서를 참고하십시오.) 아포리아(고대 그리스어: ᾰ̓πορῐ́ᾱ)는 그리스어다. 해결하기 어려운 문제, 난제와 모순을 의미한다. 원래는 '막다른 골목' 정도의 뜻으로 쓰인다. 그러나 이론을 발전시키기 위해서는 우선 문제점을 명확히 한다는 의미에서 아포리아의 발견을 중시하는 경우도 있다. 이 문서에는 다음커뮤니케이션(현 카카오)에서 GFDL 또는 CC-SA 라이선스로 배포한 글로벌 세계대백과사전의 내용을 기초로 작성된 글이 포함되어 있습니다.
rdf:langString
Il termine aporia (dal greco ἀπορία, passaggio impraticabile, strada senza uscita), nella filosofia greca antica indicava l'impossibilità di dare una risposta precisa a un problema, poiché ci si trovava di fronte a due soluzioni che, per quanto opposte, sembravano entrambe valide.
rdf:langString
アポリア（Aporia, ギリシア語: ἀπορɛία、ローマ字表記aporeia, アポレイア「行き詰まり」「問題解決能力の欠如」「困惑」「当惑」の意味）とは、
* 哲学では、哲学的難題または困惑の状態のこと。
* 修辞学では、修辞学的に役立つ疑問の表現のこと。疑惑法。
rdf:langString
Aporia (z gr. ἀπορία aporía – "bezdroże, bezradność, trudność", od ἄπορος áporos – "nieprzebyty; trudny") – z pozoru niemożliwa do przezwyciężenia trudność w rozumowaniu logicznym, oferująca sprzeczne albo przeciwstawne rozwiązania. Typowymi aporiami są np. paradoksy. Termin ten stworzyli eleaci, stwierdzając: zmysły mówią, że jest wielość i zmienność, a rozum, że jedność i stałość.
rdf:langString
Апори́я (греч. ἀπορία «безысходность, безвыходное положение») — это вымышленная, логически верная ситуация (высказывание, утверждение, суждение или вывод), которая не может существовать в реальности. Апоретическое (апорийное) суждение фиксирует несоответствие эмпирического факта и описывающей его теории. Апории известны со времён Сократа. Наибольшую известность получили апории Зенона из Элеи. Следует различать апорию, антиномию, софизм и парадокс. Антиномия, как правило, фиксирует логическое противоречие между двумя теоретическими суждениями в тезисно-антитезисной форме (наиболее известны антиномии Иммануила Канта). Софизм при поверхностном рассмотрении кажется истинным, но фактически является ложным высказыванием, уловкой. Парадокс, в отличие от апории, является ситуацией (высказыванием, утверждением, суждением или выводом), которая может существовать в реальности, но не имеет строго логического объяснения. Парадоксальные ситуации возникают тогда, когда друг другу противоречат либо два эмпирических факта, либо эмпирический факт и некоторое теоретическое суждение.
rdf:langString
Apori (grekiska ἀπορία, apori'a, "obeslutsamhet", "svårighet", av ἄπορος, áporos, "svår", "invecklad", "ogenomtränglig") betecknar en teoretisk svårighet eller självmotsägelse. Aristoteles menade att aporier uppstår när man ur två i lika hög grad övertygande argument kan härleda motsägelsefulla slutsatser. Enligt den brittiske filosofen Gilbert Ryle är aporier ett slags paradoxer (exempelvis Akilles och sköldpaddan) som uppstår när man blandar samman olika kategorier; . Begreppet apori används även inom poststrukturalismen, i synnerhet av Jacques Derrida. I boken Apories: mourir – s'attendre aux "limites de la vérité" från 1996 ser Derrida den egna döden som den ultimata aporin. Det är subjektet som underkastas döden, men subjektet kan inte uppleva den egna döden.
rdf:langString
Aporia (em grego: Ἀπορία, “caminho inexpugnável, sem saída”, “dificuldade”) é definida como uma dificuldade, impasse, paradoxo, dúvida, incerteza ou momento de contradição que impedem que o sentido de um texto ou de uma proposição seja determinado. Ao estudo das aporias designa-se de aporética.
rdf:langString
Апо́рія (грец. απορια — безвихідність) — за формальною логікою — ускладнення в міркуванні, яке здається непереборним. В античній філософії широко відомі апорії Зенона Елейського в поняттях руху, простору і часу. З точки зору марксизму всі апорії зумовлені об'єктивною суперечністю буття і можуть бути подолані тільки матеріалістичною діалектикою. Апорія – безвихідне становище, будь-яка нездолана логічна проблема. Її поняття було введене в ужиток Зеноном з Елеї і вона означала невирішену проблему, що виникла в результаті наявності закладеного в ній протиріччя. Вона відображає невідповідність між даними досвіду, що говорять про існування руху, простору, множини та результатами їхньої теоретичної реконструкції. Вона, крім того, вважалась ще і методом спростування при зведенні тези доведеної до абсурду. Всі ці апорії зумовлені об'єктивною суперечністю буття і суперечливим характером пізнання. Зенон Елейський (др.-гр. Ζήνων ὁ Ἐλεάτης, бл. 490 до н. е. — 430 до н. е.) — давньогрецький філософ, котрий народився в Елее, Луканія. Він був учнем Парменіда та став дуже відомий своїми апоріями, якими намагався довести розбіжності концепцій руху, простору і множини. Наукові дискусії, викликані цими парадоксальними міркуваннями, істотно поглибили розуміння таких фундаментальних понять, як роль дискретного і безперервного у природі, адекватність фізичного руху та його математичної моделі тощо. Ці дискусії тривають і досі. Роботи Зенона дійшли до нас у викладі його коментаторів, Сімплікія і Філопона, а також Арістотеля, котрий вважав його першим діалектиком. Зенон бере участь у діалозі Платона «Парменід», згадується також у Діогена Лаертського, Плутарха, в Суді і багатьох інших джерелах. Апорії Зенона – це низка складних проблем, пов'язаних з абсолютизацією однієї з діалектично взаємопов'язаних протилежностей. Його сучасники говорили про сорок апорій Зенона, якими він намагався довести хибність видимої чуттєво даної множинності речей та їхнього руху, вважаючи, що істинна картина світу осягається мисленням. До нас дійшло дев'ять апорій, найбільшу популярність з яких вже в давнину отримали лише чотири, котрі стосуються руху. В них показано, що прийняття як безперервності простору і часу: апорії «Дихотомія» та «Ахіллес і черепаха», так і їх дискретності: апорії «Стріла» і «Стадіон» призводить до неможливості руху. Своїми скептичними поглядами античний філософ надав блискучу форму чудово побудованим умовиводам.
xsd:nonNegativeInteger
11451