Apocalypse of Pseudo-Methodius
http://dbpedia.org/resource/Apocalypse_of_Pseudo-Methodius an entity of type: Thing
سفر رؤيا يوحنا هو السفر الوحيد ذو الصفة النبوية بين أسفار العهد الجديد ويأتي ترتيبه عادة الأخير بين مجموع أسفار الكتاب المقدس. يذكر المؤلف نفسه في النص باسم «يوحنا»، لكن هويته الدقيقة تبقى نقطة محل النقاش الأكاديمي. الكتاب المسيحيون في القرن الثاني مثل القديس جستن وإيرينيئوس ومليتو أسقف ساردس وإكليمندس الإسكندري ومؤلف Muratorian fragment يعرّفون يوحنا بن زبدي بأنه «يوحنا» في سفر الرؤيا. يأخذ الباحثون في العصر الحديث عموما وجهة نظر مختلفة، ويعتبر الكثيرون أنه لا يمكن معرفة شيء عن المؤلف إلا أنه نبي مسيحي. بعض الباحثين الحديثين يعتبرون مؤلف كتاب الرؤيا شخصية افتراضية يسمونها «يوحنا البطمسي». الجزء الأكبر من المصادر التقليدية تؤرخ تأليف السفر إلى عهد الإمبراطور دوميتيان (81–96 م)، وتميل الأدلة إلى تأكيد ذلك.
rdf:langString
Η Αποκάλυψη του Ιωάννη είναι ένα από τα 27 βιβλία της Καινής Διαθήκης. Σύμφωνα με την τελικά επικρατούσα χριστιανική παράδοση θεωρείται ότι γράφτηκε από τον απόστολο Ιωάννη την περίοδο που ήταν εξόριστος στην Πάτμο το 96 μ.Χ., κατά το 14ο έτος της βασιλείας του αυτοκράτορα Δομιτιανού. Ωστόσο η πατρότητα του κειμένου έχει αμφισβητηθεί, με πρώτη σοβαρή αμφισβήτηση αυτή που διατυπώθηκε από τον Διονύσιο Αλεξανδρείας (247 - 265). Είναι ένα προφητικό, εσχατολογικό βιβλίο.
rdf:langString
Is leabhar sa Bhíobla agus sa Tiomna Nua é Apacailipsis Eoin.
rdf:langString
『ヨハネの黙示録』（ヨハネのもくしろく 古代ギリシア語: Ἀποκάλυψις Ἰωάννου、ラテン語: Apocalypsis Iōannis、英語: Revelation）は、『新約聖書』の最後に配された聖典であり、『新約聖書』の中で唯一預言書的性格を持つ書である。 『ヨハネの黙示録』は、単に『黙示録』あるいは『ヨハネによる黙示録』、『神学者聖イオアンの黙示録』（日本ハリストス正教会）、『使徒聖ヨハネ黙示録』（天主公教会）、『ヨハネへの啓示』（新世界訳聖書）ともいわれる。 タイトルの「黙示」とはギリシア語の「アポカリュプシス（古代ギリシア語: Ἀποκάλυψις）」の訳であり、καλύπτω（覆う）に接頭辞のἀπό（離れて）が組み合わさったἀποκαλύπτω（明かす、明らかにする）という動詞に、-σιςという抽象名詞を作る接尾辞が付いた複合語である。英語では「Revelation」と言い、上記と同義のラテン語であるrevēlātiō（暴露、すっぱ抜き）に由来する。『黙示録』はキリスト教徒の間でも、その解釈と正典への受け入れをめぐって多くの論議を呼びおこしてきた書物である。ヨハネの黙示録は2世紀に書かれたと言われているムラトリ正典目録に含まれており、西暦397年に開催されたカルタゴ会議では、ヨハネの黙示録を含む27文書が正典として認められた。
rdf:langString
요한계시록/요한의 묵시록(그리스어: ἀποκάλυψις ἀπο, 라틴어: Apocalypsis Beati Joannes Apostoli, 영어: Book of Revelation, 개신교: 요한계시록(―啓示錄, 계), 가톨릭: 요한 묵시록(―默示錄, 묵시)는 신약성경의 마지막 책으로, 유일한 예언서다. 계시록으로 줄여 부르기도 한다. 요한 묵시록은 기독교에서 성경 가운데 해석이 어려운 책이다. 같은 본문의 해석이 관점에 따라 다양한 해석으로 가능하기도 하다. 그러나 기독교회의 관점에서 요한계시록은 그리스도가 교회와 그 안의 성도들이 악의 세력이 잡은 세상을 이기게 하고, 그 악한 세력을 심판하고 새로운 세상을 연다는 희망을 담은 말씀이다. 그리고 복음을 위해 박해받거나 고통당하는 이들에게 올바른 뜻과 공의를 위해 선한 싸움을 지속하라는 용기를 주는 말씀 인 "교회중심 관점에서 전승사 해석방법"으로 이해한다.
rdf:langString
メトディウスの予言書は、7世紀に作成された予言に関する作品である。パタラの教父メトディウスによって4世紀に作成されたと称してはいるが、現在では偽書と見るのが一般的である。その観点からは、偽メトディウスの予言書などとも呼ばれる。中世ヨーロッパでは終末が近づいているとしてその情景を描いた予言書が多く出されたが、この予言書はその中でも最も流布したと見なされている。
rdf:langString
O Apocalipse de Pseudo-Metódio é um texto apocalíptico que moldou a imaginação escatológica do Cristianismo durante a Idade Média. A obra foi escrita em língua siríaca no final do século VII dC, em resposta à conquista islâmica do Oriente Próximo e é falsamente atribuída ao grande bispo da Igreja Metódio.
rdf:langString
Uppenbarelseboken (Upp), även känd som Johannes uppenbarelse och Johannes apokalyps (grekiska: Ἀποκάλυψις Ἰωάννου, Apokálypsis Iōánnou) är en apokalyptisk skrift som ingår i Nya Testamentet. Skriften är ställd till sju församlingar i Mindre Asien i nuvarande Turkiet (Efesos, Smyrna, Pergamon, Thyatira, Sardes, Filadelfia och Laodikeia). Den handlar om hur djävulen slutligen besegras och Guds rike uppstår.
rdf:langString
《啟示錄》，天主教稱《若望默示錄》（希臘語：Αποκάλυψη του Ιωάννη；天主教《思高聖經》汉译作《若望默示錄》；東正教譯作《約安之啟示錄》；唐朝景教譯作《啟真經》），是《新約聖經》收錄的最後一個作品，寫作時間約在公元90-95年。作者拔摩島的約翰，基督教會傳統上相信即是耶穌的門徒約翰。內容主要是對未來的預警，包括對世界末日的預言：接二連三的大災難，世界朝向毀滅發展的末日光景，並描述最後審判，重點放在耶穌的再來。
rdf:langString
نهاية العالم المنحول لميثوديوس هو عمل مسيحي في أواخر القرن السابع باللغة السريانية، والذي يعرف أيضا باسم الكشف ( "الوحي"). يُدعى مؤلفها المجهول ميثوديوس المنحول لأنه افترض سابقًا بشكل غير صحيح أن العمل قد كتبه الأسقف ميثوديوس حوالي 300 م. وفقا للرأي السائد، وضع هذا سفر نهاية العالم بعد عام 685 م بفترة وجيزة. في عام 694 ذُكر العمل لأول مرة من قبل مؤلفين سوريين آخرين.
rdf:langString
El llibre de les Revelacions o Apocalipsi de sant Joan és l'últim llibre del Nou Testament. També és conegut com a Revelacions de Jesucrist pel títol que al principi es dona a aquest llibre (Ἀποκάλυψις Ἰησοῦ Χριστοῦ [...]) i, en alguns cercles protestants, simplement com a Revelació o Llibre de les revelacions. Pel seu gènere literari, és considerat per la majoria dels erudits l'únic llibre del Nou Testament de caràcter exclusivament profètic.
rdf:langString
Zjevení svatého Jana neboli Apokalypsa je poslední knihou Nového zákona. Kniha pomocí obrazů a symbolů líčí církve v autorově současnosti a dramatickou budoucnost, ve které zvítězí Beránek (Ježíš Kristus) a jeho stoupenci. Námět byl oblíbený zvláště v krizových obdobích, například u různých chiliastických hnutí. Také byl vděčným námětem křesťanského výtvarného umění.
rdf:langString
Written in Syriac in the late seventh century, the Apocalypse of Pseudo-Methodius shaped and influenced Christian eschatological thinking in the Middle Ages. Falsely attributed to Methodius of Olympus, a fourth century Church Father, the work attempts to make sense of the Islamic conquest of the Near East. The Apocalypse—also called the Revelation or Sermo—is noted for incorporating numerous aspects of Christian eschatology such as the invasion of Gog and Magog, the rise of the Antichrist, and the tribulations that precede the end of the world.
rdf:langString
Die Apokalypse des Pseudo-Methodius ist ein im späten 7. Jahrhundert in syrischer Sprache entstandenes christliches Werk, das auch als Revelationes („Offenbarungen“) bekannt ist. Sein anonymer Autor wird als Pseudo-Methodius bezeichnet, da von dem Werk früher fälschlich angenommenen wurde, es sei um 300 von Bischof Methodius verfasst worden. Die Apokalypse entstand nach vorherrschender Ansicht kurz nach 685. Im Jahr 694 wird das Werk erstmals bei anderen syrischen Autoren erwähnt.
rdf:langString
Die Offenbarung des Johannes (nach manchen Übersetzungen: „Die Offenbarung Jesu Christi durch Johannes“) oder die Apokalypse (nach Offb 1,1 , altgriechisch ἀποκάλυψις apokalypsis, wörtlich „Enthüllung“) ist das letzte Buch des Neuen Testaments. Es ist das einzige prophetische Buch des Neuen Testaments und wurde für unterdrückte Christen eine Trost- und Hoffnungsschrift während der Christenverfolgungen im Römischen Reich.
rdf:langString
La Apokalipso estas la 27-a, la lasta libro de la Nova Testamento en la Biblio. Apokalipso, laŭ la greka, signifas "Revelacio". Ĝi do deklaras revelacii estontajn aferojn. La Apokalipso ĉiam estis konsiderata profeta libro. La aferoj ne estas klare deklarataj, sed per sonĝoj, vidoj kaj simboloj, kiel en la profetaj libroj de la Malnova Testamento. Kelkaj el tiuj simboloj estas klarigitaj en la Apokalipso mem, aliajn oni povas klarigi per aliaj bibliaj libroj, sed multaj restas tute neklaraj. La Apokalipso estas unu el la plej malfacile interpreteblaj libroj de la Biblio. Multaj saĝuloj, kaj iuj ne tiel saĝaj uloj, studis ĝin ekde la antikvo. Inter ili ofte estas malsamaj opinioj.
rdf:langString
El Apocalipsis de Pseudo-Metodio es un texto apocalíptico que dio forma a la imaginación escatológica del cristianismo durante la Edad Media. La obra fue escrita en lengua siríaca a finales del siglo VII d. C., en respuesta a la conquista islámica del Cercano Oriente y se atribuye falsamente al gran obispo de la Iglesia Metodio de Olimpia. El Apocalipsis se destaca por incorporar numerosos aspectos de la escatología cristiana como la invasión de Gog y Magog, el surgimiento del Anticristo y las tribulaciones que precede al fin del mundo.
rdf:langString
El Apocalipsis de San Juan (en griego antiguo, Ἀποκάλυψις Ἰωάννου Apokálypsis Ioánnou, «Revelación de Juan»), también conocido como el libro de las Revelaciones, es el último libro del Nuevo Testamento y de la Biblia cristiana. También es conocido como Revelaciones de Jesucristo por el título que al principio se da a este libro (Ἀποκάλυψις Ἰησοῦ Χριστοῦ [...]) y, en algunos círculos protestantes, simplemente como Revelación o Libro de las revelaciones. Por su género literario, es considerado por la mayoría de los académicos el único libro del Nuevo Testamento de carácter exclusivamente profético.
rdf:langString
Apokalipsia, Errebelazioa edo Agerpena liburua (antzinako grezieraz: Αποκάλυψις Ιωάννου; euskaraz: "Joani Agertutakoa", Ap) Itun Berriko eta, beraz, Bibliako azken liburua da. Liburua irekitzen duten hitzen arabera, Jesus idazleari agertu zitzaion Patmosen; idazleak bere buruari "Joan" izena eman zion. Liburu hau Joan Ebanjelariak idatzitakotzat hartu izan ohi da, baina ia hasieratik Apostolua benetan egilea ote zen eztabaidatu izan da. Egileak bere buruari "Joan" deitzen dionez, halaxe deitu zitzaion, eta "Joanes Patmoskoa" izendapena asmatu zen, egileari dagokiola, apostolutik bereizteko.
rdf:langString
L'Apocalypse du pseudo-Méthode est un récit eschatologique écrit à la fin du VIIe siècle en langue syriaque, dans le nord de la Mésopotamie, et qui a été faussement attribué à Méthode d'Olympe, un auteur chrétien du IIIe siècle (qui aurait écrit par ailleurs des Révélations).
rdf:langString
L’Apocalypse ou Apocalypse de Jean ou encore Livre de la Révélation, également appelé Révélation de Jésus-Christ (en grec ancien : Ἀποκάλυψις Ἰησοῦ Χριστοῦ) suivant les premiers mots du texte, est le dernier livre du Nouveau Testament. Le texte, usant d'un langage symbolique, d'essence prophétique et dont l'auteur fait de nombreuses allusions aux prophètes de l'Ancien Testament (Daniel, Ézéchiel, etc.), se présente comme une révélation de Jésus-Christ qui dévoile à Jean « quel est le sens divin de son époque et comment le peuple de Dieu sera bientôt délivré ».
rdf:langString
Ditulis dalam bahasa Suryani pada akhir abad ketujuh, Apokalips Pseudo-Methodius membentuk dan mempengaruhi pemikiran eskatologi Kristen pada Abad Pertengahan. Secara salah dikaitkan dengan Metodius dari Olimpus, seorang Bapa Gereja abad keempat, karya tersebut berupaya untuk membuat esensi Penaklukan Islamis di dunia Mediterania. Apokalips tersebut dikenal karena menyatukan sejumlah aspek eskatologi Kristen seperti invasi Gog dan Magog, bangkitnya Antikristus, dan pertikaian yang terjadi menjelang akhir dunia.
rdf:langString
Kitab Wahyu kepada Yohanes (singkatnya Kitab Wahyu) adalah kitab terakhir dalam kanon yang menutup sejarah Perjanjian Baru dalam Alkitab Kristen. Kitab ini juga merupakan sebuah kitab Kristen yang berisikan penglihatan, lambang, tanda, bilangan, serta hal-hal yang berkaitan dengan pengajaran Tuhan kepada bangsa Yahudi. Selain itu, Kitab Wahyu merupakan salah satu kitab yang sulit dipahami dalam Alkitab sehingga menimbulkan banyak penafsiran atasnya. Pada abad 2 Masehi, orang Kristen memiliki pemahaman bahwa kitab Wahyu adalah kode simbolis yang meramalkan orang-orang atau peristiwa-peristiwa tertentu yang mengantar pada akhir zaman. Pada saat itu, sekelompok kaum Montanis pergi ke padang gurun Frigia untuk menyaksikan Yerusalem surgawi turun dari langit, tetapi mereka semua kecewa dengan p
rdf:langString
L'Apocalisse di Giovanni, comunemente conosciuta come Apocalisse o Rivelazione o Libro della Rivelazione (da ἀποκάλυψις, apokálypsis, termine greco che significa "rivelazione"), è l'ultimo libro del Nuovo Testamento (e quindi l'ultimo libro della Bibbia cristiana) ed è la sola apocalisse presente nel canone della Bibbia, di cui costituisce uno dei testi più difficili da interpretare. L'Apocalisse appartiene al gruppo di scritti neotestamentari noto come "letteratura giovannea", in quanto scritta, se non dallo stesso apostolo, nei circoli che a lui e al suo insegnamento facevano riferimento.
rdf:langString
Apokalipsa Świętego Jana [Ap], Księga Objawienia, Objawienie Jana [Obj] (gr. Ἀποκάλυψις Ιωάννου, „Objawienie Jana”) – jedyna prorocza księga Nowego Testamentu, opisująca wizje dotyczące końca istnienia obecnego świata, dzieje wierzących w Jezusa Chrystusa i całej ludzkości oraz Sąd Ostateczny. Apokalipsa zawiera bardzo liczne odwołania do Starego Testamentu. Zwykle umieszczana jest na końcu Nowego Testamentu, ale niektóre rękopisy umieszczają ją wcześniej. Minuskuły 325 i 336 umieszczają ją pomiędzy Listami powszechnymi a Listami Pawła. Minuskuł 69 umieszcza Apokalipsę przed Ewangeliami.
rdf:langString
Apokalipsa Pseudo-Metodego – składający się z 14 rozdziałów niewielki utwór apokryficzny w języku syryjskim. Pochodzi z końca VII wieku, jednak jego anonimowy autor podpisał się imieniem św. Metodego z Olimpu.
rdf:langString
De Openbaring van Johannes, vaak kortweg Openbaring genoemd, of naar de Griekse naam, de Apocalyps, is het laatste boek van het Nieuwe Testament en daarmee eveneens van de gehele Bijbel. Volgens de aanhef gaat het om een openbaring van Jezus aan de auteur, die zichzelf Johannes noemde en schreef dat hij zijn openbaring op Patmos kreeg. Traditioneel wordt dit boek toegeschreven aan de apostel Johannes, maar vrijwel vanaf het begin werd het auteurschap van de apostel betwist. Omdat de auteur zichzelf "Johannes" noemt en dus ook zo naar hem werd verwezen, werd de aanduiding "Johannes van Patmos" geïntroduceerd om een onderscheid met de apostel te maken als het om de auteur ging.
rdf:langString
O Livro de Apocalipse ("O livro da revelação") e também chamado de Apocalipse de João, é um livro da Bíblia — o livro sagrado do cristianismo — e o último da seleção do Cânon bíblico. Foi escrito por João na ilha de Patmos, no mar Egeu. Neste livro da Bíblia, conta-se que antes da batalha final, os exércitos se reúnem na planície abaixo de "Har Megido" (a colina de Megido). Entretanto, a tradução foi mal-feita e Har Megido foi erroneamente traduzido para Armagedom, fazendo os exércitos se reunirem na planície antes do Armagedom, a batalha final.
rdf:langString
«Откровение Мефодия Патарского», «Откровение Псевдо-Мефодия» — византийское эсхатологическое сочинение VII века на сирийском языке. В средневековой рукописной традиции приписывалось священномученику Мефодию Олимпийскому (Патарскому) (ум. около 311). Известны греческая, латинская и славянская версии, а также фрагменты армянского перевода. Оказало существенное влияние на христианское эсхатологическое мышление в Средние века. Переводы на греческий, латинский, старославянский, арабский и другие языки с начала VIII века и позднее должны были способствовать влиянию «Откровения Псевдо-Мефодия».
rdf:langString
Открове́ние Иоа́нна Богосло́ва (др.-греч. Ἀποκάλυψις Ἰωάννου, лат. Apocalypsis Ioannis) — название последней книги Нового Завета в Библии. Часто также упоминается как «Апока́липсис» (с прописной буквы, от первого слова в книге на греческом койне (др.-греч. ἀποκάλυψις — раскрытие, откровение). Также известна как Апокалипсис Иоанна (по отношению к её автору), или книга Откровения Иисуса Христа (по отношению к источнику откровения), или просто Откровение. Слово «апокалипсис» используется также для других работ схожего характера в литературном жанре апокалиптической литературы. Книга Откровения — единственная апокалиптическая книга в каноне Нового Завета, хотя имеются короткие апокалиптические отрывки в различных местах Евангелий и Посланий.
rdf:langString
Об'я́влення, або Одкрове́ння, Іва́на Богосло́ва — остання книга Нового Завіту та один з найдавніших творів . Також відома як Апока́ліпсис (з грец. αποκαλυψις — «відкриття», «одкровення»). Апокаліпсис написано Іоанном Богословом на острові Патмос після видіння на засланні в 90 рр. I ст. (ряд учених відносять книгу до 69 рр.). Провіщаючи кінець світу, друге пришестя Христа та тисячолітнє Царство Боже після Страшного Суду, Апокаліпсис містить у собі таємниче зображення майбутньої долі Церкви Христової та всього світу і це єдина книга зі всього Нового Заповіту, — яку, разом з пророчими книгами Старого Заповіту, — можна за жанром повністю віднести до так званої «пророчої літератури».
rdf:langString
rdf:langString
نهاية العالم المنحول لميثوديوس
rdf:langString
رؤيا يوحنا
rdf:langString
Apocalipsi
rdf:langString
Zjevení Janovo
rdf:langString
Apokalypse des Pseudo-Methodius
rdf:langString
Offenbarung des Johannes
rdf:langString
Αποκάλυψη του Ιωάννη
rdf:langString
Apokalipso de Johano
rdf:langString
Apocalypse of Pseudo-Methodius
rdf:langString
Apocalipsis
rdf:langString
Apokalipsia
rdf:langString
Apocalipsis del Pseudo-Metodio
rdf:langString
Apocalypse du pseudo-Méthode
rdf:langString
Apacailipsis
rdf:langString
Apokalips Pseudo-Methodius
rdf:langString
Wahyu kepada Yohanes
rdf:langString
Apocalypse
rdf:langString
Apocalisse di Giovanni
rdf:langString
요한의 묵시록
rdf:langString
メトディウスの予言書
rdf:langString
ヨハネの黙示録
rdf:langString
Apokalipsa Pseudo-Metodego
rdf:langString
Openbaring van Johannes
rdf:langString
Apocalipse (Bíblia)
rdf:langString
Apocalipse de Pseudo-Metódio
rdf:langString
Apokalipsa św. Jana
rdf:langString
Откровение Иоанна Богослова
rdf:langString
Откровение Мефодия Патарского
rdf:langString
Uppenbarelseboken
rdf:langString
启示录
rdf:langString
Об'явлення Івана Богослова
xsd:integer
1863264
xsd:integer
1122986596
rdf:langString
El llibre de les Revelacions o Apocalipsi de sant Joan és l'últim llibre del Nou Testament. També és conegut com a Revelacions de Jesucrist pel títol que al principi es dona a aquest llibre (Ἀποκάλυψις Ἰησοῦ Χριστοῦ [...]) i, en alguns cercles protestants, simplement com a Revelació o Llibre de les revelacions. Pel seu gènere literari, és considerat per la majoria dels erudits l'únic llibre del Nou Testament de caràcter exclusivament profètic. El llibre tracta, amb un llenguatge profètic i simbòlic, sobre la fi del món, però sobretot de la història present de la comunitat receptora del llibre. Fou escrit a la fi del regnat de Domicià, cap a l'any 95, quan les persecucions romanes contra els cristians, que es negaven a adorar el Cèsar com un déu, es van intensificar. 'Apocalipsi' també és la designació de diversos altres llibres, com ara l'Apocalipsi de Sant Pere, l'Apocalipsi de Sant Pau, l'Apocalipsi de Sant Tomàs, l'Apocalipsi de Clement i el Pastor d'Hermes o Apocalipsi d'Hermes. Tret del de Sant Joan, però, actualment es consideren tots apòcrifs.
rdf:langString
نهاية العالم المنحول لميثوديوس هو عمل مسيحي في أواخر القرن السابع باللغة السريانية، والذي يعرف أيضا باسم الكشف ( "الوحي"). يُدعى مؤلفها المجهول ميثوديوس المنحول لأنه افترض سابقًا بشكل غير صحيح أن العمل قد كتبه الأسقف ميثوديوس حوالي 300 م. وفقا للرأي السائد، وضع هذا سفر نهاية العالم بعد عام 685 م بفترة وجيزة. في عام 694 ذُكر العمل لأول مرة من قبل مؤلفين سوريين آخرين. النص عبارة عن مخطط لتاريخ العالم، ينحرف محتواه بشكل كبير عن الحقائق التاريخية وينتهي أخيرًا في نبوءات حول نهاية العالم وهي: تأسيس المملكة المسيحية العالمية من قبل أمير السلام، ومجيء المسيح الدجّال ، يليه يوم القيامة . وبالإضافة إلى نبوءات رؤيا يوحنا ، هناك عناصر من مجموعات نبؤات سيبيلية . يفترض البحث الحديث أن النص نوع من الاستجابة المسيحية المبكرة للتوسع الإسلامي ، إذ يعالج المؤلف المجهول المخاوف المعاصرة حول نهاية العالم القديم. وفقًا لذلك، كان حكم العرب مجرد مرحلة قصيرة، وبعدها ستستمر الإمبراطورية الرومية (الشرقية) (وفق عقيدة الممالك الأربعة ) في الوجود حتى نهاية الزمان الوشيكة. ربما كانت آمال المؤلف موجهة إلى الإمبراطور جستنيان الثاني، الذي سيهزم الخلافة ويدخل في ذروة ازدهار نهائية قبل نهاية العالم . اكتشف الرؤيا العديد من القراء في العصور الوسطى عند ترجمتها إلى اليونانية واللاتينية (لأول مرة في القرن الثامن ) ، والسلافية وغيرها من اللغات الشعبية، . كان للنص الشائع أيضًا تأثير كبير على أدب نهاية العالم (على سبيل المثال ادسو مونتيرندير Adso von Montier-en-Der ) وكذلك على التصور الأخروي للعالم. يعتبر النص أقدم دليل معروف على فكرة أمير السلام في نهاية الزمان، والتي لا تزال منتشرة على نطاق واسع بين الإنجيليين الأمريكيين حتى يومنا هذا.
rdf:langString
Zjevení svatého Jana neboli Apokalypsa je poslední knihou Nového zákona. Kniha pomocí obrazů a symbolů líčí církve v autorově současnosti a dramatickou budoucnost, ve které zvítězí Beránek (Ježíš Kristus) a jeho stoupenci. Námět byl oblíbený zvláště v krizových obdobích, například u různých chiliastických hnutí. Také byl vděčným námětem křesťanského výtvarného umění. Podle označení odvozeného z prvního řeckého slova knihy αποκάλυψις (apokalypsis, „zjevení, odhalení“) se termín apokalypsa používá pro celý literární žánr, do kterého se Janovo zjevení počítá jako jediná kniha Nového zákona. Text pravděpodobně vznikl na konci 1. století za vlády císaře Domitiana v Malé Asii. Podle tradice je kniha součástí Janových spisů a autorem má být apoštol Jan, syn Zebedův, případně je autorství připisováno .
rdf:langString
سفر رؤيا يوحنا هو السفر الوحيد ذو الصفة النبوية بين أسفار العهد الجديد ويأتي ترتيبه عادة الأخير بين مجموع أسفار الكتاب المقدس. يذكر المؤلف نفسه في النص باسم «يوحنا»، لكن هويته الدقيقة تبقى نقطة محل النقاش الأكاديمي. الكتاب المسيحيون في القرن الثاني مثل القديس جستن وإيرينيئوس ومليتو أسقف ساردس وإكليمندس الإسكندري ومؤلف Muratorian fragment يعرّفون يوحنا بن زبدي بأنه «يوحنا» في سفر الرؤيا. يأخذ الباحثون في العصر الحديث عموما وجهة نظر مختلفة، ويعتبر الكثيرون أنه لا يمكن معرفة شيء عن المؤلف إلا أنه نبي مسيحي. بعض الباحثين الحديثين يعتبرون مؤلف كتاب الرؤيا شخصية افتراضية يسمونها «يوحنا البطمسي». الجزء الأكبر من المصادر التقليدية تؤرخ تأليف السفر إلى عهد الإمبراطور دوميتيان (81–96 م)، وتميل الأدلة إلى تأكيد ذلك.
rdf:langString
Die Offenbarung des Johannes (nach manchen Übersetzungen: „Die Offenbarung Jesu Christi durch Johannes“) oder die Apokalypse (nach Offb 1,1 , altgriechisch ἀποκάλυψις apokalypsis, wörtlich „Enthüllung“) ist das letzte Buch des Neuen Testaments. Es ist das einzige prophetische Buch des Neuen Testaments und wurde für unterdrückte Christen eine Trost- und Hoffnungsschrift während der Christenverfolgungen im Römischen Reich. Der Verfasser Johannes richtet sich als Ich-Erzähler in Form eines Briefes zunächst in den Sieben Sendschreiben innerhalb der Offenbarung an sieben Gemeinden in Kleinasien im östlichen Hinterland von Ephesus. Diese wurden vom Apostel Paulus theologisch geprägt und litten nun unter Verfolgung oder zumindest unter starken Einschränkungen. Seit dem Mittelalter wird die Offenbarung des Johannes in 22 Kapitel unterteilt.
rdf:langString
Die Apokalypse des Pseudo-Methodius ist ein im späten 7. Jahrhundert in syrischer Sprache entstandenes christliches Werk, das auch als Revelationes („Offenbarungen“) bekannt ist. Sein anonymer Autor wird als Pseudo-Methodius bezeichnet, da von dem Werk früher fälschlich angenommenen wurde, es sei um 300 von Bischof Methodius verfasst worden. Die Apokalypse entstand nach vorherrschender Ansicht kurz nach 685. Im Jahr 694 wird das Werk erstmals bei anderen syrischen Autoren erwähnt. Bei dem Text handelt es sich um einen Abriss der Weltgeschichte, dessen Inhalt von historischen Tatsachen aber stark abweicht und schließlich in Weissagungen über die Apokalypse endet: die Errichtung des christlichen Weltreichs durch den Friedenskaiser und das Kommen des Antichristen, worauf das Weltgericht folgt. Zu den Prophezeiungen der Offenbarung des Johannes gesellen sich Elemente aus den sibyllinischen Orakelsammlungen. In der modernen Forschung wird davon ausgegangen, dass der Text eine frühe christliche Reaktion auf die Islamische Expansion darstellt, wobei der anonyme Autor darin zeitgenössische Befürchtungen über das Ende der alten Welt verarbeitete. Demnach sei die Herrschaft der Araber nur eine kurze Phase, nach der das (ost-)römische Reich (ganz im Sinne der Vier-Reiche-Lehre) weiter bis ans bald bevorstehende Ende der Zeit existieren werde. Mutmaßlich richteten sich die Hoffnungen des Verfassers auf Kaiser Justinian II., der das Kalifat besiegen und eine letzte Blütezeit vor der Apokalypse einleiten werde. In Übersetzung ins Griechische, Lateinische (erstmals bereits im 8. Jahrhundert), slawische und andere Volkssprachen fanden die Revelationes im Mittelalter viele Leser. Der populäre Text übte zudem einen nicht geringen Einfluss auf die apokalyptische Literatur (z. B. Adso von Montier-en-Der) wie auch auf das allgemeine eschatologische Weltbild der Zeit aus. Der Text gilt als das bislang früheste bekannte Zeugnis für die Idee eines Friedensherrschers am Ende der Zeiten, die bis heute insbesondere unter amerikanischen Evangelikalen verbreitet ist.
rdf:langString
Η Αποκάλυψη του Ιωάννη είναι ένα από τα 27 βιβλία της Καινής Διαθήκης. Σύμφωνα με την τελικά επικρατούσα χριστιανική παράδοση θεωρείται ότι γράφτηκε από τον απόστολο Ιωάννη την περίοδο που ήταν εξόριστος στην Πάτμο το 96 μ.Χ., κατά το 14ο έτος της βασιλείας του αυτοκράτορα Δομιτιανού. Ωστόσο η πατρότητα του κειμένου έχει αμφισβητηθεί, με πρώτη σοβαρή αμφισβήτηση αυτή που διατυπώθηκε από τον Διονύσιο Αλεξανδρείας (247 - 265). Είναι ένα προφητικό, εσχατολογικό βιβλίο.
rdf:langString
Written in Syriac in the late seventh century, the Apocalypse of Pseudo-Methodius shaped and influenced Christian eschatological thinking in the Middle Ages. Falsely attributed to Methodius of Olympus, a fourth century Church Father, the work attempts to make sense of the Islamic conquest of the Near East. The Apocalypse—also called the Revelation or Sermo—is noted for incorporating numerous aspects of Christian eschatology such as the invasion of Gog and Magog, the rise of the Antichrist, and the tribulations that precede the end of the world. The Apocalypse, however, adds a new element to Christian eschatology: the rise of a messianic Roman emperor. This element would remain in Christian apocalyptic literature until the end of the medieval period. The Apocalypse was early translated into Greek, Latin, Coptic, Armenian and later into Slavonic.
rdf:langString
La Apokalipso estas la 27-a, la lasta libro de la Nova Testamento en la Biblio. Apokalipso, laŭ la greka, signifas "Revelacio". Ĝi do deklaras revelacii estontajn aferojn. La Apokalipso ĉiam estis konsiderata profeta libro. La aferoj ne estas klare deklarataj, sed per sonĝoj, vidoj kaj simboloj, kiel en la profetaj libroj de la Malnova Testamento. Kelkaj el tiuj simboloj estas klarigitaj en la Apokalipso mem, aliajn oni povas klarigi per aliaj bibliaj libroj, sed multaj restas tute neklaraj. La Apokalipso estas unu el la plej malfacile interpreteblaj libroj de la Biblio. Multaj saĝuloj, kaj iuj ne tiel saĝaj uloj, studis ĝin ekde la antikvo. Inter ili ofte estas malsamaj opinioj. Oni povas legi, ke la Apokalipso ne estas profetaĵo en la senco de antaŭdiro, sed estas interpretado de jam okazintaj aferoj, ekzemple kondamno de la Romia imperio kun Nerono kiel la Antikristo. La ĉefa temo de la Apokalipso estas la Advento, la dua veno de Kristo por la Fina Juĝo je la fino de la tempoj.
rdf:langString
El Apocalipsis de Pseudo-Metodio es un texto apocalíptico que dio forma a la imaginación escatológica del cristianismo durante la Edad Media. La obra fue escrita en lengua siríaca a finales del siglo VII d. C., en respuesta a la conquista islámica del Cercano Oriente y se atribuye falsamente al gran obispo de la Iglesia Metodio de Olimpia. El Apocalipsis se destaca por incorporar numerosos aspectos de la escatología cristiana como la invasión de Gog y Magog, el surgimiento del Anticristo y las tribulaciones que precede al fin del mundo. El Apocalipsis, sin embargo, agrega un nuevo elemento a la escatología cristiana: el surgimiento de un emperador romano mesiánico. Este elemento permanecería en la literatura apocalíptica cristiana hasta el final del período medieval. Las traducciones al griego, latín, eslavo, árabe y otros idiomas desde principios del siglo VIII en adelante facilitarían la influencia del Apocalipsis.
rdf:langString
Apokalipsia, Errebelazioa edo Agerpena liburua (antzinako grezieraz: Αποκάλυψις Ιωάννου; euskaraz: "Joani Agertutakoa", Ap) Itun Berriko eta, beraz, Bibliako azken liburua da. Liburua irekitzen duten hitzen arabera, Jesus idazleari agertu zitzaion Patmosen; idazleak bere buruari "Joan" izena eman zion. Liburu hau Joan Ebanjelariak idatzitakotzat hartu izan ohi da, baina ia hasieratik Apostolua benetan egilea ote zen eztabaidatu izan da. Egileak bere buruari "Joan" deitzen dionez, halaxe deitu zitzaion, eta "Joanes Patmoskoa" izendapena asmatu zen, egileari dagokiola, apostolutik bereizteko. Koinez idatzia da, ordurako erromatarrek kristauak jazartzen zituztenean, eta kristauontzat euren zapalketaren oinazeak arintzeko eta itxaropena emateko liburu bilakatu zen. Erdi Arotik, liburua 22 kapitulutan banatu da. Hebrear Biblia eta idazlearen sasoiko egoera asko aitatzeagatik eta metaforak sarri erabiltzeagatik Apokalipsia hainbat eratan interpreta daiteke. Liburuak hiru literatura-genero barne hartzen ditu: gutunena, eta profetikoa, eta, aditu gehienen ustez, Itun Berriko izaera profetikoa eta apokaliptikoa duen liburu bakarra da. Liburuaren hasieran, Joanesek, lehenengo pertsonako kontalari lez, "Asiako Zazpi Elizengana" gutun bat zuzentzen du, Egeoko Patmos uhartean. Jarraian, ikuskari profetiko batzuk deskribatzen ditu, besteak beste, Zazpi Buruko Herensugea, Sugea eta Piztia lako irudiak dauzkatenak, Bigarren Etorrerak burutzen dituenak.
rdf:langString
El Apocalipsis de San Juan (en griego antiguo, Ἀποκάλυψις Ἰωάννου Apokálypsis Ioánnou, «Revelación de Juan»), también conocido como el libro de las Revelaciones, es el último libro del Nuevo Testamento y de la Biblia cristiana. También es conocido como Revelaciones de Jesucristo por el título que al principio se da a este libro (Ἀποκάλυψις Ἰησοῦ Χριστοῦ [...]) y, en algunos círculos protestantes, simplemente como Revelación o Libro de las revelaciones. Por su género literario, es considerado por la mayoría de los académicos el único libro del Nuevo Testamento de carácter exclusivamente profético. El Apocalipsis quizás sea el escrito más rico en símbolos de toda la Biblia. La cantidad de símbolos, eventos y procesos complica la tarea de interpretar la totalidad del texto y, como tal, ha sido objeto de numerosas investigaciones, interpretaciones y debate a lo largo de la historia.
rdf:langString
L'Apocalypse du pseudo-Méthode est un récit eschatologique écrit à la fin du VIIe siècle en langue syriaque, dans le nord de la Mésopotamie, et qui a été faussement attribué à Méthode d'Olympe, un auteur chrétien du IIIe siècle (qui aurait écrit par ailleurs des Révélations). Elle fut traduite rapidement en grec et est devenue le texte le plus représentatif et le plus copié de l'apocalyptique byzantine; des remaniements et imitations postérieurs y ont pris le nom de Visions de Daniel. Elle fut également traduite en latin (dès le VIIIe siècle), en arabe, en arménien, en vieux-slave, en russe, et a joué un grand rôle dans l'imaginaire eschatologique de la chrétienté pendant tout le Moyen Âge.
rdf:langString
L’Apocalypse ou Apocalypse de Jean ou encore Livre de la Révélation, également appelé Révélation de Jésus-Christ (en grec ancien : Ἀποκάλυψις Ἰησοῦ Χριστοῦ) suivant les premiers mots du texte, est le dernier livre du Nouveau Testament. Le texte, usant d'un langage symbolique, d'essence prophétique et dont l'auteur fait de nombreuses allusions aux prophètes de l'Ancien Testament (Daniel, Ézéchiel, etc.), se présente comme une révélation de Jésus-Christ qui dévoile à Jean « quel est le sens divin de son époque et comment le peuple de Dieu sera bientôt délivré ». L'œuvre aurait été composée vers la fin du Ier siècle par un auteur judéo-chrétien qui, selon le préambule, est prénommé Jean. Celui-ci se trouve dans l'île de Patmos lorsqu'il reçoit plusieurs visions, qu'il raconte en détail. La tradition l'a parfois identifié avec l'apôtre Jean, fils de Zébédée, auquel on a également attribué le quatrième évangile canonique, ou encore à un certain « Jean le Presbytre », c'est-à-dire « l'Ancien ». Ces débats antiques témoignent de différentes traditions concernant l'origine du texte, dont la canonicité n'a pas toujours été reconnue par toutes les confessions chrétiennes. Pour les historiens contemporains, l'auteur de l'Apocalypse reste inconnu. Mais il y a débat pour savoir si les deux textes, l'Évangile selon Jean et l'Apocalypse peuvent provenir d'un même milieu dit « johannique ».
rdf:langString
Is leabhar sa Bhíobla agus sa Tiomna Nua é Apacailipsis Eoin.
rdf:langString
Ditulis dalam bahasa Suryani pada akhir abad ketujuh, Apokalips Pseudo-Methodius membentuk dan mempengaruhi pemikiran eskatologi Kristen pada Abad Pertengahan. Secara salah dikaitkan dengan Metodius dari Olimpus, seorang Bapa Gereja abad keempat, karya tersebut berupaya untuk membuat esensi Penaklukan Islamis di dunia Mediterania. Apokalips tersebut dikenal karena menyatukan sejumlah aspek eskatologi Kristen seperti invasi Gog dan Magog, bangkitnya Antikristus, dan pertikaian yang terjadi menjelang akhir dunia. Namun, Apokalips tersebut menambahkan sebuah unsur baru dari eskatologi Kristen: bangkitnya seorang kaisar Roma mesianik. Unsur tersebut masih tercantum dalam sastra apokaliptik Kristen sampai akhir abad pertengahan. Terjemahan dalam bahasa Yunani, Latin, Slavonik, Arab, dan bahasa-bahasa lainnya dari awal abad kedelapan sampai seterusnya memfasilitasi pengaruh Apokalips tersebut.
rdf:langString
Kitab Wahyu kepada Yohanes (singkatnya Kitab Wahyu) adalah kitab terakhir dalam kanon yang menutup sejarah Perjanjian Baru dalam Alkitab Kristen. Kitab ini juga merupakan sebuah kitab Kristen yang berisikan penglihatan, lambang, tanda, bilangan, serta hal-hal yang berkaitan dengan pengajaran Tuhan kepada bangsa Yahudi. Selain itu, Kitab Wahyu merupakan salah satu kitab yang sulit dipahami dalam Alkitab sehingga menimbulkan banyak penafsiran atasnya. Pada abad 2 Masehi, orang Kristen memiliki pemahaman bahwa kitab Wahyu adalah kode simbolis yang meramalkan orang-orang atau peristiwa-peristiwa tertentu yang mengantar pada akhir zaman. Pada saat itu, sekelompok kaum Montanis pergi ke padang gurun Frigia untuk menyaksikan Yerusalem surgawi turun dari langit, tetapi mereka semua kecewa dengan penantian mereka.
rdf:langString
『ヨハネの黙示録』（ヨハネのもくしろく 古代ギリシア語: Ἀποκάλυψις Ἰωάννου、ラテン語: Apocalypsis Iōannis、英語: Revelation）は、『新約聖書』の最後に配された聖典であり、『新約聖書』の中で唯一預言書的性格を持つ書である。 『ヨハネの黙示録』は、単に『黙示録』あるいは『ヨハネによる黙示録』、『神学者聖イオアンの黙示録』（日本ハリストス正教会）、『使徒聖ヨハネ黙示録』（天主公教会）、『ヨハネへの啓示』（新世界訳聖書）ともいわれる。 タイトルの「黙示」とはギリシア語の「アポカリュプシス（古代ギリシア語: Ἀποκάλυψις）」の訳であり、καλύπτω（覆う）に接頭辞のἀπό（離れて）が組み合わさったἀποκαλύπτω（明かす、明らかにする）という動詞に、-σιςという抽象名詞を作る接尾辞が付いた複合語である。英語では「Revelation」と言い、上記と同義のラテン語であるrevēlātiō（暴露、すっぱ抜き）に由来する。『黙示録』はキリスト教徒の間でも、その解釈と正典への受け入れをめぐって多くの論議を呼びおこしてきた書物である。ヨハネの黙示録は2世紀に書かれたと言われているムラトリ正典目録に含まれており、西暦397年に開催されたカルタゴ会議では、ヨハネの黙示録を含む27文書が正典として認められた。
rdf:langString
요한계시록/요한의 묵시록(그리스어: ἀποκάλυψις ἀπο, 라틴어: Apocalypsis Beati Joannes Apostoli, 영어: Book of Revelation, 개신교: 요한계시록(―啓示錄, 계), 가톨릭: 요한 묵시록(―默示錄, 묵시)는 신약성경의 마지막 책으로, 유일한 예언서다. 계시록으로 줄여 부르기도 한다. 요한 묵시록은 기독교에서 성경 가운데 해석이 어려운 책이다. 같은 본문의 해석이 관점에 따라 다양한 해석으로 가능하기도 하다. 그러나 기독교회의 관점에서 요한계시록은 그리스도가 교회와 그 안의 성도들이 악의 세력이 잡은 세상을 이기게 하고, 그 악한 세력을 심판하고 새로운 세상을 연다는 희망을 담은 말씀이다. 그리고 복음을 위해 박해받거나 고통당하는 이들에게 올바른 뜻과 공의를 위해 선한 싸움을 지속하라는 용기를 주는 말씀 인 "교회중심 관점에서 전승사 해석방법"으로 이해한다.
rdf:langString
メトディウスの予言書は、7世紀に作成された予言に関する作品である。パタラの教父メトディウスによって4世紀に作成されたと称してはいるが、現在では偽書と見るのが一般的である。その観点からは、偽メトディウスの予言書などとも呼ばれる。中世ヨーロッパでは終末が近づいているとしてその情景を描いた予言書が多く出されたが、この予言書はその中でも最も流布したと見なされている。
rdf:langString
L'Apocalisse di Giovanni, comunemente conosciuta come Apocalisse o Rivelazione o Libro della Rivelazione (da ἀποκάλυψις, apokálypsis, termine greco che significa "rivelazione"), è l'ultimo libro del Nuovo Testamento (e quindi l'ultimo libro della Bibbia cristiana) ed è la sola apocalisse presente nel canone della Bibbia, di cui costituisce uno dei testi più difficili da interpretare. L'Apocalisse appartiene al gruppo di scritti neotestamentari noto come "letteratura giovannea", in quanto scritta, se non dallo stesso apostolo, nei circoli che a lui e al suo insegnamento facevano riferimento. Di 404 versetti, 278 contengono almeno una citazione veterotestamentaria. I libri che si ritiene abbiano maggiormente influenzato l'Apocalisse sono i libri dei Profeti, principalmente Daniele, Ezechiele, Isaia, Zaccaria ed anche il Libro dei Salmi ed Esodo.
rdf:langString
De Openbaring van Johannes, vaak kortweg Openbaring genoemd, of naar de Griekse naam, de Apocalyps, is het laatste boek van het Nieuwe Testament en daarmee eveneens van de gehele Bijbel. Volgens de aanhef gaat het om een openbaring van Jezus aan de auteur, die zichzelf Johannes noemde en schreef dat hij zijn openbaring op Patmos kreeg. Traditioneel wordt dit boek toegeschreven aan de apostel Johannes, maar vrijwel vanaf het begin werd het auteurschap van de apostel betwist. Omdat de auteur zichzelf "Johannes" noemt en dus ook zo naar hem werd verwezen, werd de aanduiding "Johannes van Patmos" geïntroduceerd om een onderscheid met de apostel te maken als het om de auteur ging. Het werd geschreven in het Koinè-Grieks toen de christenen al door de Romeinen vervolgd werden. De naam is een letterlijke vertaling van de Griekse titel Αποκάλυψη του Ιωάννη, Apokalypsè tou Ioánnè, reden waarom het ook wel de Apocalyps wordt genoemd. Het boek telt 22 hoofdstukken. Het is het enige apocalyptische boek in het Nieuwe Testament. Vanwege de vele toespelingen op de Hebreeuwse Bijbel, op toestanden uit de tijd van de schrijver en het veelvuldig gebruik van metaforen is de Openbaring van Johannes voor meerdere uitleggingen vatbaar.
rdf:langString
Apokalipsa Pseudo-Metodego – składający się z 14 rozdziałów niewielki utwór apokryficzny w języku syryjskim. Pochodzi z końca VII wieku, jednak jego anonimowy autor podpisał się imieniem św. Metodego z Olimpu. Tekst dzieli się na dwie części. Pierwsza, obejmująca rozdziały od I do X, zawiera omówione pokrótce dzieje świata od wypędzenia Adama i Ewy z Raju do podboju arabskiego w VII wieku. Część biblijna pomieszana jest z elementami apokryficznymi. Księgi od XI do XIV zawierają wizje apokaliptyczne o silnej wymowie antymuzułmańskiej, wieszczące całkowite pokonanie Arabów przez Bizantyjczyków przed nadejściem Jezusa.
rdf:langString
O Livro de Apocalipse ("O livro da revelação") e também chamado de Apocalipse de João, é um livro da Bíblia — o livro sagrado do cristianismo — e o último da seleção do Cânon bíblico. Foi escrito por João na ilha de Patmos, no mar Egeu. A palavra apocalipse, do grego αποκάλυψις, apokálypsis, significa "revelação", formada por "apo", tirado de, e "kalumna", véu. Um "apocalipse", na mesma terminologia do judaísmo e do cristianismo, é a revelação divina de coisas que até então permaneciam secretas a um profeta escolhido por Deus. Por extensão, passou-se a designar de "apocalipse" aos relatos escritos dessas revelações, que constituem um gênero literário próprio (literatura apocalíptica). Devido ao fato de, na maioria das bíblias em língua portuguesa se usar o título Apocalipse e não Revelação, até o significado da palavra ficou obscuro, sendo às vezes usado como sinônimo de "fim do mundo". O título do livro pode sugerir "A Revelação de Jesus Cristo", sendo a ideia básica de que os eventos descritos no livro foram revelados a Jesus Cristo, e este mostrou a seus servos, há mais de 2000 anos, as coisas que aconteceriam, teoricamente, em breve. João, o escritor do livro, não é seu autor, apenas o escriba, que escreveu o livro ditado pelo autor, Jesus. Por duas vezes, João relata que o conteúdo do livro foi revelado através de anjos. Neste livro da Bíblia, conta-se que antes da batalha final, os exércitos se reúnem na planície abaixo de "Har Megido" (a colina de Megido). Entretanto, a tradução foi mal-feita e Har Megido foi erroneamente traduzido para Armagedom, fazendo os exércitos se reunirem na planície antes do Armagedom, a batalha final.
rdf:langString
O Apocalipse de Pseudo-Metódio é um texto apocalíptico que moldou a imaginação escatológica do Cristianismo durante a Idade Média. A obra foi escrita em língua siríaca no final do século VII dC, em resposta à conquista islâmica do Oriente Próximo e é falsamente atribuída ao grande bispo da Igreja Metódio.
rdf:langString
«Откровение Мефодия Патарского», «Откровение Псевдо-Мефодия» — византийское эсхатологическое сочинение VII века на сирийском языке. В средневековой рукописной традиции приписывалось священномученику Мефодию Олимпийскому (Патарскому) (ум. около 311). Известны греческая, латинская и славянская версии, а также фрагменты армянского перевода. Оказало существенное влияние на христианское эсхатологическое мышление в Средние века. Сочинение пытается осмыслить исламское завоевание Ближнего Востока. Рассматриваются многочисленные аспекты христианской эсхатологии, такие как вторжение Гога и Магога, восстание антихриста и великую скорбь, предшествующие концу света. «Откровение Псевдо-Мефодия» добавляет новый элемент в христианскую эсхатологию: возвышение мессианского римского императора. Этот элемент сохранялся в христианской апокалиптической литературе до конца Средневековья. Переводы на греческий, латинский, старославянский, арабский и другие языки с начала VIII века и позднее должны были способствовать влиянию «Откровения Псевдо-Мефодия».
rdf:langString
Открове́ние Иоа́нна Богосло́ва (др.-греч. Ἀποκάλυψις Ἰωάννου, лат. Apocalypsis Ioannis) — название последней книги Нового Завета в Библии. Часто также упоминается как «Апока́липсис» (с прописной буквы, от первого слова в книге на греческом койне (др.-греч. ἀποκάλυψις — раскрытие, откровение). Также известна как Апокалипсис Иоанна (по отношению к её автору), или книга Откровения Иисуса Христа (по отношению к источнику откровения), или просто Откровение. Слово «апокалипсис» используется также для других работ схожего характера в литературном жанре апокалиптической литературы. Книга Откровения — единственная апокалиптическая книга в каноне Нового Завета, хотя имеются короткие апокалиптические отрывки в различных местах Евангелий и Посланий. В книге описываются события, предшествующие Второму пришествию Иисуса Христа на землю, которые, согласно ранее записанным пророчествам Библии, будут сопровождаться многочисленными катаклизмами и бедствиями, поэтому слово «апокалипсис» часто употребляют как синоним для конца света или для катастрофы планетарного масштаба. От этого слова образовались термины апокалиптика и постапокалиптика, обозначающие жанры научной фантастики, в которых действия развиваются в мире во время или после какой-либо глобальной катастрофы, соответственно. Книга описывает также Второе пришествие Иисуса Христа и события после него.
rdf:langString
Uppenbarelseboken (Upp), även känd som Johannes uppenbarelse och Johannes apokalyps (grekiska: Ἀποκάλυψις Ἰωάννου, Apokálypsis Iōánnou) är en apokalyptisk skrift som ingår i Nya Testamentet. Skriften är ställd till sju församlingar i Mindre Asien i nuvarande Turkiet (Efesos, Smyrna, Pergamon, Thyatira, Sardes, Filadelfia och Laodikeia). Den handlar om hur djävulen slutligen besegras och Guds rike uppstår.
rdf:langString
Apokalipsa Świętego Jana [Ap], Księga Objawienia, Objawienie Jana [Obj] (gr. Ἀποκάλυψις Ιωάννου, „Objawienie Jana”) – jedyna prorocza księga Nowego Testamentu, opisująca wizje dotyczące końca istnienia obecnego świata, dzieje wierzących w Jezusa Chrystusa i całej ludzkości oraz Sąd Ostateczny. Apokalipsa zawiera bardzo liczne odwołania do Starego Testamentu. Tradycyjnie za autora jest uważany Jan Ewangelista (nie jest to całkowicie pewne, eschatologia księgi pod pewnymi względami różni się od eschatologii Ewangelii Jana). Powstanie datuje się na ostatnie lata I wieku lub okres prześladowań chrześcijan w Azji Mniejszej (po roku 68). Część biblistów uważa, że powstawała w dwóch etapach. Jest to jedna z najtrudniejszych do zrozumienia i bardzo różnie interpretowanych ksiąg biblijnych. Niektórzy ojcowie Kościoła (m.in. Jan Chryzostom) sprzeciwiali się włączaniu tej księgi do kanonu ze względu na jej wieloznaczność i nadużywanie przez heretyków. W wielu tłumaczeniach Biblii (m.in. katolickiej Biblii Jakuba Wujka oraz w przekładach protestanckich – np. Biblii warszawskiej) tytuł księgi przetłumaczono na Objawienie św. Jana, jako że greckie słowo apokalypsis w języku polskim oznacza dosłownie objawienie, odsłonięcie. Zwykle umieszczana jest na końcu Nowego Testamentu, ale niektóre rękopisy umieszczają ją wcześniej. Minuskuły 325 i 336 umieszczają ją pomiędzy Listami powszechnymi a Listami Pawła. Minuskuł 69 umieszcza Apokalipsę przed Ewangeliami. Samo słowo apokalipsa (gr. Ἀποκάλυψις) oznaczało pierwotnie objawienie. W czasach nowożytnych zaczęto nim również określać opisany w Apokalipsie św. Jana koniec czasów. Na XIX w. datowane są pochodne przymiotniki, np. (ang.) apocalypst (1829), apocalypt (1834), czy apocalyptist (1835). W późniejszym okresie apokalipsa stała się również nazwą pospolitą odnoszoną do wszelkich katastroficznych wizji czy wydarzeń.
rdf:langString
《啟示錄》，天主教稱《若望默示錄》（希臘語：Αποκάλυψη του Ιωάννη；天主教《思高聖經》汉译作《若望默示錄》；東正教譯作《約安之啟示錄》；唐朝景教譯作《啟真經》），是《新約聖經》收錄的最後一個作品，寫作時間約在公元90-95年。作者拔摩島的約翰，基督教會傳統上相信即是耶穌的門徒約翰。內容主要是對未來的預警，包括對世界末日的預言：接二連三的大災難，世界朝向毀滅發展的末日光景，並描述最後審判，重點放在耶穌的再來。
rdf:langString
Об'я́влення, або Одкрове́ння, Іва́на Богосло́ва — остання книга Нового Завіту та один з найдавніших творів . Також відома як Апока́ліпсис (з грец. αποκαλυψις — «відкриття», «одкровення»). Апокаліпсис написано Іоанном Богословом на острові Патмос після видіння на засланні в 90 рр. I ст. (ряд учених відносять книгу до 69 рр.). Провіщаючи кінець світу, друге пришестя Христа та тисячолітнє Царство Боже після Страшного Суду, Апокаліпсис містить у собі таємниче зображення майбутньої долі Церкви Христової та всього світу і це єдина книга зі всього Нового Заповіту, — яку, разом з пророчими книгами Старого Заповіту, — можна за жанром повністю віднести до так званої «пророчої літератури». Печеру Апокаліпсису та Монастир Іоанна Богослова, що на острові Патмос, нині внесено ЮНЕСКО до переліку об'єктів світової спадщини.
xsd:nonNegativeInteger
18504