Antipater of Bostra
http://dbpedia.org/resource/Antipater_of_Bostra an entity of type: Thing
Antípatre de Bostra (grec antic: Ἀντίπατρος, llatí: Antipater) fou un bisbe de Bostra (Aràbia) que vivia cap a l'any 460. La seva obra principal es titulava Ἀντίρρησις (Antírresis), una resposta a l'Apologia ad Origene de Pàmfil de Beritos, de la que es conserven fragments a les actes del Segon Concili de Nicea de l'any 787. Va escriure també una homilia sobre Joan el Baptista i altres discursos. Fabricius l'inclou a la Bibliotheca Graeca.
rdf:langString
Antipater de Bostra est évêque de Bostra en Arabie romaine peu après le concile de Chalcédoine (451). Il est connu principalement pour sa Réfutation de l'Apologie d'Origène par Eusèbe de Césarée, dont il subsiste diverses citations par des auteurs qui ont alimenté la polémique contre l'origénisme (Léonce de Byzance, Jean Damascène, deuxième concile de Nicée). On possède également de ce théologien diverses homélies, dont certaines ne sont conservées qu'en arménien.
rdf:langString
Antipater of Bostra (Greek: Ἀντίπατρος) was a Greek prelate and one of the foremost critics of Origen. He lived in the 5th century AD. He was a pronounced opponent of Origen. Little is known of his life, save that he was held in high esteem by his contemporaries, civil and ecclesiastical. He is rated among the authoritative ecclesiastical writers by the Fathers of the Seventh General Council (787). There have reached us, in the acts of this council, only a few fragments of his lengthy refutation of the "Apology for Origen" put together (c. 309) by Pamphilus and Eusebius of Caesarea. The work of Antipater was looked on as a masterly composition, and, as late as 540 was ordered to be read in the churches of the East as an antidote to the spread of the Origenistic heresies (Cotelier, Monument
rdf:langString
Antipatro di Bostra (in greco moderno: Ἀντίπατρος; Bostra, V secolo – V secolo) è stato un arcivescovo bizantino, arcivescovo di Bostra. Fu eletto metropolita della capitale della provincia romana d'Arabia dopo il 451, anno in cui venne celebrato il concilio di Calcedonia al quale prese parte Costantino, suo probabile predecessore sulla cattedra di Bostra. Di lui sono rimasti inoltre frammenti di omelie in greco, in armeno e in siriaco, e una in latino, non tutte però attribuibili con certezza ad Antipatro di Bostra.
rdf:langString
Antípatro de Bostra foi um dos mais proeminentes prelados orientais e estava ativo por volta de 460 d.C. na cidade de Bostra. Ele foi um dos grandes opositores de Orígenes. Pouco se sabe sobre a sua vida, exceto que ele era tido em grande estima por seus contemporâneos e suas obras foram incluídas na lista das oficiais (com autoridade) pelos bispos reunidos no sétimo concílio ecumênico (787). Através dos cânones deste concílio, alguns fragmentos de sua grande "Apologia para Orígenes" chegaram até nós. A obra de Antípatro era tida como uma obra genial e, até pelo menos 540 d.C., sua leitura era considerada como um "antídoto" à disseminação das heresias origenistas. Ele também escreveu um tratado sobre os apolinaristas, conhecido apenas por fragmentos, e diversas homilias, duas das quais che
rdf:langString
Антипатр Бострський (грец. Ἀντίπατρος; Бостра, 5 століття — 5 століття) — візантійський архієпископ, архієпископ Бостри. Антипатр був обраний митрополитом столиці римської провінції Аравії після 451 року, в якому відзначався Халкедонський собор, в якому брав участь Костянтин, його ймовірний попередник на кафедрі Бостри. Вперше це задокументовано в 457 році, коли імператор Лев I Фракійський проконсультувався з ним у листі щодо авторитету постанов Халкедонської ради. Наступного року він був одним із промоутерів звільнення з в'язниць Бостри царя сарацинів Теребона.
rdf:langString
rdf:langString
Antípatre de Bostra
rdf:langString
Antipater of Bostra
rdf:langString
Antipater de Bostra
rdf:langString
Antipatro di Bostra
rdf:langString
Antípatro de Bostra
rdf:langString
Антіпатер Бострійський
xsd:integer
6431972
xsd:integer
1025073363
rdf:langString
Antípatre de Bostra (grec antic: Ἀντίπατρος, llatí: Antipater) fou un bisbe de Bostra (Aràbia) que vivia cap a l'any 460. La seva obra principal es titulava Ἀντίρρησις (Antírresis), una resposta a l'Apologia ad Origene de Pàmfil de Beritos, de la que es conserven fragments a les actes del Segon Concili de Nicea de l'any 787. Va escriure també una homilia sobre Joan el Baptista i altres discursos. Fabricius l'inclou a la Bibliotheca Graeca.
rdf:langString
Antipater of Bostra (Greek: Ἀντίπατρος) was a Greek prelate and one of the foremost critics of Origen. He lived in the 5th century AD. He was a pronounced opponent of Origen. Little is known of his life, save that he was held in high esteem by his contemporaries, civil and ecclesiastical. He is rated among the authoritative ecclesiastical writers by the Fathers of the Seventh General Council (787). There have reached us, in the acts of this council, only a few fragments of his lengthy refutation of the "Apology for Origen" put together (c. 309) by Pamphilus and Eusebius of Caesarea. The work of Antipater was looked on as a masterly composition, and, as late as 540 was ordered to be read in the churches of the East as an antidote to the spread of the Origenistic heresies (Cotelier, Monument. Eccl. Graec., III, 362). He also wrote a treatise against the Apollinarists, known only in brief fragments, and several homilies, two of which have reached us in their entirety. His memory is kept on 13 June.
rdf:langString
Antipater de Bostra est évêque de Bostra en Arabie romaine peu après le concile de Chalcédoine (451). Il est connu principalement pour sa Réfutation de l'Apologie d'Origène par Eusèbe de Césarée, dont il subsiste diverses citations par des auteurs qui ont alimenté la polémique contre l'origénisme (Léonce de Byzance, Jean Damascène, deuxième concile de Nicée). On possède également de ce théologien diverses homélies, dont certaines ne sont conservées qu'en arménien.
rdf:langString
Antipatro di Bostra (in greco moderno: Ἀντίπατρος; Bostra, V secolo – V secolo) è stato un arcivescovo bizantino, arcivescovo di Bostra. Fu eletto metropolita della capitale della provincia romana d'Arabia dopo il 451, anno in cui venne celebrato il concilio di Calcedonia al quale prese parte Costantino, suo probabile predecessore sulla cattedra di Bostra. È documentato per la prima volta nel 457, quando fu consultato, tramite lettera, dall'imperatore Leone I il Trace, a proposito dell'autorità dei decreti del concilio calcedonese. L'anno seguente fu tra i promotori della liberazione dalle prigioni di Bostra del re dei Saraceni Terebone. La sua opera principale fu l'Antirresis, nella quale confutava aspramente l'Apologia ad Origene di Panfilo e Eusebio di Cesarea; di quest'opera ci sono giunti alcuni frammenti, pubblicati negli atti del concilio di Nicea del 787 e in alcune citazioni di Giovanni Damasceno. Di lui sono rimasti inoltre frammenti di omelie in greco, in armeno e in siriaco, e una in latino, non tutte però attribuibili con certezza ad Antipatro di Bostra.
rdf:langString
Antípatro de Bostra foi um dos mais proeminentes prelados orientais e estava ativo por volta de 460 d.C. na cidade de Bostra. Ele foi um dos grandes opositores de Orígenes. Pouco se sabe sobre a sua vida, exceto que ele era tido em grande estima por seus contemporâneos e suas obras foram incluídas na lista das oficiais (com autoridade) pelos bispos reunidos no sétimo concílio ecumênico (787). Através dos cânones deste concílio, alguns fragmentos de sua grande "Apologia para Orígenes" chegaram até nós. A obra de Antípatro era tida como uma obra genial e, até pelo menos 540 d.C., sua leitura era considerada como um "antídoto" à disseminação das heresias origenistas. Ele também escreveu um tratado sobre os apolinaristas, conhecido apenas por fragmentos, e diversas homilias, duas das quais chegaram até nós por inteiro.
rdf:langString
Антипатр Бострський (грец. Ἀντίπατρος; Бостра, 5 століття — 5 століття) — візантійський архієпископ, архієпископ Бостри. Антипатр був обраний митрополитом столиці римської провінції Аравії після 451 року, в якому відзначався Халкедонський собор, в якому брав участь Костянтин, його ймовірний попередник на кафедрі Бостри. Вперше це задокументовано в 457 році, коли імператор Лев I Фракійський проконсультувався з ним у листі щодо авторитету постанов Халкедонської ради. Наступного року він був одним із промоутерів звільнення з в'язниць Бостри царя сарацинів Теребона. Головною його працею була «Антиресиса», в якій він гірко спростував «Апологію Орігену» Памфилу Кесарійському і Євсевію Кесарійському; збереглися окремі фрагменти цього твору, опубліковані в актах Нікейського собору 787 року та в деяких цитатах Івана Дамаскина. Є також фрагменти його проповідей грецькою, вірменською та сирійською мовами, а також один латиною, але не всі з них можна з упевненістю віднести до Антипатра Бострського.
xsd:nonNegativeInteger
1459