Antipas of Pergamum
http://dbpedia.org/resource/Antipas_of_Pergamum an entity of type: Thing
نتيباس أو القديس نتيباس إحدى الشخصيات الواردة في رؤيا يوحنا السفر الأخير من أسفار العهد الجديد. بحسب التقاليد المسيحية، فإن أنتيباس كان شهيدًا للاضطهادات الرومانية التي وقعت في عهد الإمبراطور دوميتيان، عام 92 كذلك تذكر التقاليد المسيحية، أنه كان يشغل منصب أسقف على المدينة اليونانية بيرغامون في تركيا المعاصرة والتي كانت تسمى حينذاك آسيا الصغرى، وأن يوحنا بن زبدي، وهو كاتب سفر رؤيا يوحنا حسب التقاليد الكنسية، هو من قام برسامته أسقفًا. يحتفل بتذكار القديس أنتيباس في الكنيسة الأرثوذكسية الشرقية والكنائس الكاثوليكية الشرقية في 11 أبريل من كل عام، ويعتقد أيضًا أنه أجرى العديد من العجائب المختلفة.
rdf:langString
Antipa di Pergamo (... – Pergamo, 92) sarebbe stato, secondo una tradizione consolidata, il primo o il secondo vescovo della comunità cristiana di Pergamo e uno dei primi cristiani a subire il martirio a causa della fede. Le cui notizie sul suo conto sono decisamente scarse e vaghe, a parte una sua menzione nell'Apocalisse di Giovanni (Ap 2,13) e un richiamo di Tertulliano.
rdf:langString
Antipas (Grieks: Αντίπας) ( - Pergamum, c. 92) was een leerling van de apostel Johannes. Antipas zou bisschop geweest zijn van Pergamum (Klein-Azië) hoewel er geen echte bronnen zijn die dat aangeven en zijn naam enkel vermeld staat in het Bijbelboek Openbaring (2:13) als zodanig. Hij zou volgens overleveringen binnen de Oosterse kerk gestorven zijn op hoge leeftijd als martelaar onder keizer Domitianus en werd daarbij levend geroosterd opgesloten in een koperen stier. Zijn feestdag is op 11 april.
rdf:langString
Moltes tradicions cristianes creuen que Sant Antipes seria l'Antipes al qual es fa referència a l'Apocalipsi de Joan Evangelista com el «testimoni fidel» de Pèrgam, «on resideix Satanàs». D'acord amb la tradició cristiana, Joan l'Apòstol ordenà Antipes com a durant el regnat de l'emperador romà Domicià. L'explicació tradicional continua dient que Antipes fou martiritzat pels volts de l'any 92 en ser rostit dins d'un altar de bronze amb forma de toro per haver expulsat els que considerava com dimonis adorats per la població local.
rdf:langString
Ο Άγιος Αντίπας έζησε κατά τους χρόνους του αυτοκράτορος Δομιτιανού (81-96μ.Χ.) και ήταν σύγχρονος των Αγίων Αποστόλων, από τους οποίους και διδάχθηκε τη χριστιανική πίστη. Σύμφωνα με την παράδοση σπούδασε στη φημισμένη ιατρική σχολή της Περγάμου και ασκούσε αφιλοκερδώς την ιατρική επιστήμη με ειδικότητα στη θεραπεία του πόνου και των ασθενειών των δοντιών. Μετά τον θάνατο του επισκόπου Γαΐου και γύρω στο 70 μ.Χ. χειροτονήθηκε επίσκοπος της Εκκλησίας της Περγάμου, στην οποία εργάσθηκε με ένθεο ζήλο και αγωνιστικό φρόνημα, διακρίθηκε δε για τις πάμπολλες αρετές του και τη φλογερή του πίστη. Πολλές Χριστιανικές παραδόσεις πιστεύουν ότι ο Άγιος Αντίπας είναι ο Αντίπας που αναφέρεται στο Βιβλίο της Αποκάλυψης, Κεφάλαιο 2:13, καθώς ο στίχος λέει: «Ξέρω πού κατοικείς: εκεί όπου είναι ο θρόνος το
rdf:langString
According to Eastern Orthodox traditions, according to the Commentary on the Apocalypse of Andreas of Caesarea, it is believed that Saint Antipas was the Antipas referred to in the Book of Revelation 2:13, as the verse says: "I know thy works, and where thou dwellest, even where Satan's seat is: and thou holdest fast my name, and hast not denied my faith, even in those days wherein Antipas was my faithful martyr, who was slain among you, where Satan dwelleth." According to Christian tradition, John the Apostle ordained Antipas as bishop of Pergamon during the reign of the Roman emperor Nero. The traditional account goes on to say Antipas was martyred during the reign of Nero (54-68), by burning in a brazen bull-shaped altar for casting out demons worshiped by the local population.
rdf:langString
Antipas von Pergamon († um 92 in Ephesos) war ein früher Christ, der in der Offenbarung des Johannes erwähnt wird. In der Offenbarung des Johannes (2,13 ) wird Antipas ein „treuer Zeuge“ genannt. Dort wird auch erwähnt, dass Antipas in Pergamon, „wo der Satan wohnt“, als Märtyrer gestorben sei. Der Legende nach erlitt Antipas das Martyrium unter Kaiser Domitian, indem er in einen glühend heißen ehernen Ochsen geworfen worden war, der der einheimischen Bevölkerung zur Vertreibung von Dämonen diente.
rdf:langString
San Antipas es un santo y mártir cristiano, que se cree es citado en el Apocalipsis 2:13 como el "fiel mártir" de Pérgamo. "Yo conozco tus obras, y dónde moras, donde está el trono de Satanás; pero retienes mi nombre, y no has negado mi fe, ni aun en los días en que Antipas mi testigo fiel fue muerto entre vosotros, donde mora Satanás." Según la tradición, Juan el Apóstol ordenó a Antipas obispo de Pérgamo durante el reinado del emperador Domiciano. La tradición dice que Antipas fue martirizado en 92, siendo quemado sobre brasas ardientes, dentro de un toro de bronce.
rdf:langString
Antipas de Pergame est un personnage du Ier siècle (décédé en 83 ou en 92 à Pergame) vénéré comme saint par les Églises catholique et orthodoxe. Son nom signifie « comme le père » ou « à la place du père ». Évêque de Pergame, il a été martyrisé sous Domitien, vers 83. La tradition relate qu'il aurait été brûlé vif dans un taureau d'airain, communément utilisé par la population païenne de Pergame dans des rites de rejet des démons. Mention est faite de lui dans l'Apocalypse de saint Jean, chapitre 2 verset 13 : Il est fêté dans les Églises d'Orient et d'Occident le 11 avril.
rdf:langString
Sebagian besar tradisi Kristen, menurut Tanggapan terhadap Apokalips , meyakini Santo Antipas merupakan Antipas yang disebutkan dalam Wahyu kepada Yohanes, Wahyu 2:3, yang menyatakan: "Aku tahu di mana engkau diam, yaitu di sana, di tempat takhta Iblis; dan engkau berpegang kepada nama-Ku, dan engkau tidak menyangkal imanmu kepada-Ku, juga tidak pada zaman Antipas, saksi-Ku, yang setia kepada-Ku, yang dibunuh di hadapan kamu, di mana Iblis diam." Menurut tradisi Kristen, Rasul Yohanes menahbiskan Antipas menjadi pada masa pemerintahan kaisar Romawi Domitianus. Tradisi mencatat bahwa Antipas menjadi martir pada masa pemerintahan Nero (54-68), dengan dibakar di sebuah altar berbentuk banteng perunggu karena mengusir iblis-iblis yang disembah oleh warga lokal.
rdf:langString
Antypas z Pergamonu, również Antyp(a) (cs. Священномученик Анти́па Перга́мский; zm. w I wieku) – biskup Pergamonu w Azji Mniejszej, święty, męczennik wczesnochrześcijański. W czasach prześladowań chrześcijan za panowania Nerona (54–68) lub Domicjana (81–96) został skazany na śmierć za trwanie w wierze w Jezusa Chrystusa. Zginął w Pergamonie. Wymieniony przez Jana Ewangelistę w Apokalipsie, w liście do Kościoła w Pergamonie: Jego wspomnienie liturgiczne w Kościele katolickim obchodzone jest 11 kwietnia. Tradycja Kościoła wschodniego sytuuje go wśród 72 uczniów Chrystusa.
rdf:langString
Antipas de Pérgamo (m. 68) foi bispo de Pérgamo, discípulo do apóstolo São João Evangelista e hieromártir do cristianismo durante o reinado de Nero (r. 54-68). Neste tempo, devido a perseguição aos cristãos, todos aqueles que se opunham a oferecer sacrifícios aos deuses viviam sob ameaça de exílio ou execução por ordem do imperador. A tradição cristão, de acordo com o "Comentário sobre Apocalipse" de André de Cesareia, acredita que Santo Antipas pode ser identificado com o personagem citado no capítulo 2 do Apocalipse na Bíblia:
rdf:langString
Анти́па Перга́мский (греч. Αντίπας; I век, Пергам, Азия — 92, Эфес, Измир) — ученик Иоанна Богослова, епископ Пергамской церкви. Почитается христианскими церквями как святой в лике священномучеников. Память в Православной церкви совершается 11 (24) апреля, в Католической церкви 11 апреля. В четьях-минеях Димитрия Ростовского Антипа без номера упомянут в списке апостолов от семидесяти. Имя Антипы упоминается в Откровении Иоанна Богослова: — Откр. 2:12-13 Антипа Пергамский считается покровителем стоматологов.
rdf:langString
Антипа Пергамський (грец. Αντίπας, I століття) — учень Іоанна Богослова, єпископ Пергамської церкви. Шанується християнськими церквами як святий у лику священномучеників. Пам'ять в Православній церкві звершується 11 (24) квітня, в Католицькій церкві 11 квітня. У четьях-минеях Димитрія Ростовського Антипа без номера згаданий у списку апостолів від сімдесяти. Ім'я Антипи згадується в Одкровенні Іоанна Богослова: Антипа Пергамський вважається покровителем стоматологів.
rdf:langString
rdf:langString
Antipas of Pergamum
rdf:langString
نتيباس
rdf:langString
Antipes de Pèrgam
rdf:langString
Antipas von Pergamon
rdf:langString
Άγιος Αντίπας
rdf:langString
Antipas de Pérgamo
rdf:langString
Antipas dari Pergamum
rdf:langString
Antipas de Pergame
rdf:langString
Antipa di Pergamo
rdf:langString
페르가몬의 안티파스
rdf:langString
Antipas (heilige)
rdf:langString
Antypas z Pergamonu
rdf:langString
Antipas de Pérgamo
rdf:langString
Антипа Пергамский
rdf:langString
Антипа Пергамський
rdf:langString
Antipas of Pergamum
rdf:langString
Antipas of Pergamum
rdf:langString
xsd:integer
4699100
xsd:integer
1120297047
xsd:integer
13
rdf:langString
unknown
rdf:langString
Revelation
rdf:langString
Antipas being martyred
xsd:integer
2
rdf:langString
AD 92
xsd:gMonthDay
--04-11
xsd:integer
180
rdf:langString
Bible
rdf:langString
Martyr and Bishop
rdf:langString
King James
rdf:langString
Moltes tradicions cristianes creuen que Sant Antipes seria l'Antipes al qual es fa referència a l'Apocalipsi de Joan Evangelista com el «testimoni fidel» de Pèrgam, «on resideix Satanàs». D'acord amb la tradició cristiana, Joan l'Apòstol ordenà Antipes com a durant el regnat de l'emperador romà Domicià. L'explicació tradicional continua dient que Antipes fou martiritzat pels volts de l'any 92 en ser rostit dins d'un altar de bronze amb forma de toro per haver expulsat els que considerava com dimonis adorats per la població local. Hi ha una tradició que diu que se secreta oli («mannà dels sants») de les relíquies de Sant Antipes. En els calendaris de cristianisme oriental, el dia de la festa d'Antipes és l'11 d'abril.
rdf:langString
نتيباس أو القديس نتيباس إحدى الشخصيات الواردة في رؤيا يوحنا السفر الأخير من أسفار العهد الجديد. بحسب التقاليد المسيحية، فإن أنتيباس كان شهيدًا للاضطهادات الرومانية التي وقعت في عهد الإمبراطور دوميتيان، عام 92 كذلك تذكر التقاليد المسيحية، أنه كان يشغل منصب أسقف على المدينة اليونانية بيرغامون في تركيا المعاصرة والتي كانت تسمى حينذاك آسيا الصغرى، وأن يوحنا بن زبدي، وهو كاتب سفر رؤيا يوحنا حسب التقاليد الكنسية، هو من قام برسامته أسقفًا. يحتفل بتذكار القديس أنتيباس في الكنيسة الأرثوذكسية الشرقية والكنائس الكاثوليكية الشرقية في 11 أبريل من كل عام، ويعتقد أيضًا أنه أجرى العديد من العجائب المختلفة.
rdf:langString
Ο Άγιος Αντίπας έζησε κατά τους χρόνους του αυτοκράτορος Δομιτιανού (81-96μ.Χ.) και ήταν σύγχρονος των Αγίων Αποστόλων, από τους οποίους και διδάχθηκε τη χριστιανική πίστη. Σύμφωνα με την παράδοση σπούδασε στη φημισμένη ιατρική σχολή της Περγάμου και ασκούσε αφιλοκερδώς την ιατρική επιστήμη με ειδικότητα στη θεραπεία του πόνου και των ασθενειών των δοντιών. Μετά τον θάνατο του επισκόπου Γαΐου και γύρω στο 70 μ.Χ. χειροτονήθηκε επίσκοπος της Εκκλησίας της Περγάμου, στην οποία εργάσθηκε με ένθεο ζήλο και αγωνιστικό φρόνημα, διακρίθηκε δε για τις πάμπολλες αρετές του και τη φλογερή του πίστη. Πολλές Χριστιανικές παραδόσεις πιστεύουν ότι ο Άγιος Αντίπας είναι ο Αντίπας που αναφέρεται στο Βιβλίο της Αποκάλυψης, Κεφάλαιο 2:13, καθώς ο στίχος λέει: «Ξέρω πού κατοικείς: εκεί όπου είναι ο θρόνος του Σατανά. και όμως κρατάς το όνομά μου και δεν αρνήθηκες την πίστη μου ακόμα και κατά τις ημέρες που ζούσε ο Αντίπας, ο μάρτυράς μου ο πιστός μου, ο οποίος σκοτώθηκε κοντά σας, εκεί όπου ο Σατανάς κατοικεί». Σύμφωνα με τη Χριστιανική παράδοση, ο Απόστολος Ιωάννης έχρισε επίσκοπο Περγάμου τον Αντίπα, κατά τη βασιλεία του Δομιτιανού. Η παράδοση συνεχίζει ότι ο Αντίπας μαρτύρησε περίπου το 92, αφού ρίχθηκε σε πυρακτωμένο ομοίωμα ταύρου (μέσο βασανιστηρίων και εκτέλεσης) επειδή εξέβαλε δαιμόνια στα οποία πίστευε ο τοπικός πληθυσμός, και επειδή αρνήθηκε να απαρνηθεί την πίστη του και να λατρέψει τα είδωλα. Μέσα εκεί, πάντα κατά την Ορθόδοξη παράδοση, προσευχήθηκε για διάφορα, και ιδιαίτερα για την ανακούφιση εκείνων που υποφέρουν από πονόδοντο. Στην δε Ακολουθία που συνέγραψε ο Άγιος Νικόδημος ο Αγιορείτης, αναφέρεται μάλιστα ως «σωτήρας και ιατρός της οδονταλγίας» και «οδοντοσώστης». Υπάρχει η (δυτική) παράδοση ότι το λάδι από τα λείψανα του Αγίου Αντίπα είναι ιερό. Η θαυματουργική φήμη του Αγίου Αντίπα ως ιατρού και θεραπευτού των δοντιών, τον κατέστησε προστάτη άγιο των ελλήνων ορθοδόξων οδοντιάτρων. Η επίσημη αυτή καθιέρωση του Αγίου έγινε το 1966 κατόπιν εισηγήσεως του αειμνήστου Ομοτίμου Καθηγητού της Στοματολογίας του Πανεπιστημίου Αθηνών κ. Ορέστου Λουρίδου, ο οποίος και πρωτοστάτησε στην ανέγερση του περικαλλούς βυζαντινού ναού του Αγίου στον περίβολο της Οδοντιατρικής Σχολής Αθηνών στο Γουδί. Στον ιερό αυτό πανεπιστημιακό ναό, που τιμάται στο όνομα του Αγίου και εγκαινιάσθηκε στις 25 Μαΐου του 1975, φυλάσσεται μικρό τεμάχιο του ιερού λειψάνου του και πολυάριθμοι χριστιανοί προσέρχονται κάθε χρόνο στον ετήσιο εορτασμό της μνήμης του. Ιερά λείψανα του Αγίου φυλάσσονται τεθησαυρισμένα στις αγιορείτικες μονές Διονυσίου (δεξιά χείρα) και Μεγίστης Λαύρας (κάτω γνάθος), στην ιερά μονή Προφήτου Ηλιού Θήρας (η ωλένη της χειρός), στην ιερά μονή Παναχράντου της Άνδρου και στον ιερό μητροπολιτικό ναό του Αγίου Αθανασίου Μυτιλήνης. Ιδιαίτερο καλλιτεχνικό ενδιαφέρον παρουσιάζει η παλαιά εικόνα του Αγίου, η οποία φυλάσσεται στην ιερά μονή της Αγίας Αικατερίνης Σινά και χρονολογείται στα τέλη του 13ου αιώνα, καθώς και οι φυλασσόμενες παλαιές εικόνες του Αγίου στις ιερές μονές Διονυσίου και Κουτλουμουσίου του Αγίου Όρους, Σταυροβουνίου της Κύπρου, αλλά και στο Μουσείο Μπενάκη Αθηνών, που χρονολογείται το 1738. Η Ορθόδοξη Εκκλησία τιμά τη μνήμη του στις 11 Απριλίου. Ταύρῳ παλαίεις, καλλιμάρτυς, Ἀντίπα,Ὃς σε φλογίζειν, οὐ κερατίζειν ἔχει.(Χάλκεον ἑνδεκάτῃ βληθεὶς φλέγῃ, Ἀντίπα, εἰς βοῦν).
rdf:langString
Antipas von Pergamon († um 92 in Ephesos) war ein früher Christ, der in der Offenbarung des Johannes erwähnt wird. In der Offenbarung des Johannes (2,13 ) wird Antipas ein „treuer Zeuge“ genannt. Dort wird auch erwähnt, dass Antipas in Pergamon, „wo der Satan wohnt“, als Märtyrer gestorben sei. Der Legende nach erlitt Antipas das Martyrium unter Kaiser Domitian, indem er in einen glühend heißen ehernen Ochsen geworfen worden war, der der einheimischen Bevölkerung zur Vertreibung von Dämonen diente. Antipas wird als Heiliger verehrt. Sein Gedenktag ist der 11. April. Er wird von Gläubigen zur Heilung von Zahnschmerzen angerufen. Ihm war möglicherweise die Basilika in der Roten Halle in Pergamon oder einer der beiden dazugehörigen Rundbauten geweiht.
rdf:langString
According to Eastern Orthodox traditions, according to the Commentary on the Apocalypse of Andreas of Caesarea, it is believed that Saint Antipas was the Antipas referred to in the Book of Revelation 2:13, as the verse says: "I know thy works, and where thou dwellest, even where Satan's seat is: and thou holdest fast my name, and hast not denied my faith, even in those days wherein Antipas was my faithful martyr, who was slain among you, where Satan dwelleth." According to Christian tradition, John the Apostle ordained Antipas as bishop of Pergamon during the reign of the Roman emperor Nero. The traditional account goes on to say Antipas was martyred during the reign of Nero (54-68), by burning in a brazen bull-shaped altar for casting out demons worshiped by the local population. There is a tradition of oil ("manna of the saints") being secreted from the relics of Saint Antipas. Saint Antipas is invoked for relief from toothache, and diseases of the teeth. On the calendars of Eastern Christianity, the feast day of Antipas is April 11.
rdf:langString
Antipas de Pergame est un personnage du Ier siècle (décédé en 83 ou en 92 à Pergame) vénéré comme saint par les Églises catholique et orthodoxe. Son nom signifie « comme le père » ou « à la place du père ». Évêque de Pergame, il a été martyrisé sous Domitien, vers 83. La tradition relate qu'il aurait été brûlé vif dans un taureau d'airain, communément utilisé par la population païenne de Pergame dans des rites de rejet des démons. Mention est faite de lui dans l'Apocalypse de saint Jean, chapitre 2 verset 13 : « À l'ange de l'Église de Pergame, écris : Ainsi parle celui qui possède l'épée acérée à double tranchant. Je sais où tu demeures : là est le trône de Satan. Mais tu tiens ferme à mon nom et tu n'as pas renié ma foi, même aux jours d'Antipas, mon témoin fidèle, qui fut mis à mort chez vous, là où demeure Satan. » Il est fêté dans les Églises d'Orient et d'Occident le 11 avril. Fin 2021, en raison « du lien évident entre son nom et le refus du passe, qu’il soit sanitaire ou vaccinal », il est choisi comme saint patron par le Réseau Antipas, un mouvement catholique français d'opposition à l'« ordre sanitaire et autoritaire » mis en place en France et « dans différents pays » durant la pandémie de Covid-19.
rdf:langString
San Antipas es un santo y mártir cristiano, que se cree es citado en el Apocalipsis 2:13 como el "fiel mártir" de Pérgamo. "Yo conozco tus obras, y dónde moras, donde está el trono de Satanás; pero retienes mi nombre, y no has negado mi fe, ni aun en los días en que Antipas mi testigo fiel fue muerto entre vosotros, donde mora Satanás." Según la tradición, Juan el Apóstol ordenó a Antipas obispo de Pérgamo durante el reinado del emperador Domiciano. La tradición dice que Antipas fue martirizado en 92, siendo quemado sobre brasas ardientes, dentro de un toro de bronce. Existe la tradición de que las reliquias de San Antipas exudan aceite (maná de los santos). En el santoral se señala el 11 de abril para su festividad.
rdf:langString
Sebagian besar tradisi Kristen, menurut Tanggapan terhadap Apokalips , meyakini Santo Antipas merupakan Antipas yang disebutkan dalam Wahyu kepada Yohanes, Wahyu 2:3, yang menyatakan: "Aku tahu di mana engkau diam, yaitu di sana, di tempat takhta Iblis; dan engkau berpegang kepada nama-Ku, dan engkau tidak menyangkal imanmu kepada-Ku, juga tidak pada zaman Antipas, saksi-Ku, yang setia kepada-Ku, yang dibunuh di hadapan kamu, di mana Iblis diam." Menurut tradisi Kristen, Rasul Yohanes menahbiskan Antipas menjadi pada masa pemerintahan kaisar Romawi Domitianus. Tradisi mencatat bahwa Antipas menjadi martir pada masa pemerintahan Nero (54-68), dengan dibakar di sebuah altar berbentuk banteng perunggu karena mengusir iblis-iblis yang disembah oleh warga lokal. Terdapat tradisi minyak ("mana para orang kudus") yang disembunyikan dari relik-relik Santo Antipas. Santo Antipas dilibatkan dalam pemulihan orang dari sakit gigi, dan penyakit-penyakit gigi. Pada kalender Gereja Timur, hari raya Antipas adalah 11 April.
rdf:langString
Antipa di Pergamo (... – Pergamo, 92) sarebbe stato, secondo una tradizione consolidata, il primo o il secondo vescovo della comunità cristiana di Pergamo e uno dei primi cristiani a subire il martirio a causa della fede. Le cui notizie sul suo conto sono decisamente scarse e vaghe, a parte una sua menzione nell'Apocalisse di Giovanni (Ap 2,13) e un richiamo di Tertulliano.
rdf:langString
성 안티파스(그리스어: Άγιος Αντύπας)는 동방 정교회 전승에 따라서, 카이사리아의 안드레아스의 묵시록 주석을 따르면, 요한의 묵시록 2장 13절에 언급된 안티파스와 동일인물로 여겨지는 인물이다. 묵시록의 내용은 다음과 같다. '나는 네가 어디에 살고 있는지 잘 알고 있다. 그 곳은 사탄의 왕좌가 있는 곳이다. 그러나 너는 내 이름을 굳건히 믿고 있다. 또 나의 진실한 증인 안디바스가 사탄이 살고 있는 그 곳에서 죽임을 당하던 날에도 너는 나에 대한 믿음을 저버리지 않았다. — 요한의 묵시록 2장 13절 (공동번역) 기독교 전승에서는 사도 요한이 로마 황제 네로의 치세 중에 안티파스를 페르가몬의 주교로 서품했다. 전통적으로는 안티파스가 네로의 치세(54-68)에, 리옹/제네바의 아폴론 신전에 있는 놋쇠로 만든 황소 모양의 제단에서 불타서 순교했다고 전해진다. 성 안티파스의 유물에서 기름(성인의 만나)이 분비되는 전통이 있다. 성 안티파스는 치통과 치아 질환의 완화를 위해 불러진다. 동방 기독교 달력에서 안티파스의 축일은 4월 11일이다.
rdf:langString
Antypas z Pergamonu, również Antyp(a) (cs. Священномученик Анти́па Перга́мский; zm. w I wieku) – biskup Pergamonu w Azji Mniejszej, święty, męczennik wczesnochrześcijański. W czasach prześladowań chrześcijan za panowania Nerona (54–68) lub Domicjana (81–96) został skazany na śmierć za trwanie w wierze w Jezusa Chrystusa. Zginął w Pergamonie. Wymieniony przez Jana Ewangelistę w Apokalipsie, w liście do Kościoła w Pergamonie: Wiem, gdzie mieszkasz: tam, gdzie jest tron szatana, a trzymasz się mego imienia i wiary mojej się nie zaparłeś, nawet we dni Antypasa, wiernego świadka mojego, który został zabity u was, tam gdzie mieszka szatan. Jego wspomnienie liturgiczne w Kościele katolickim obchodzone jest 11 kwietnia. Kościół prawosławny wspomina męczennika 11/24 kwietnia, tj. 24 kwietnia według kalendarza gregoriańskiego. W ikonografii przedstawiany jest w biskupich szatach z dużymi krzyżami. Ma kędzierzawe włosy, siwą, średniej długości brodę, w ręce trzyma Ewangelię lub zwój z napisem: „Panie Boże, zbaw wszystkich pokładających w Tobie nadzieję”. Tradycja Kościoła wschodniego sytuuje go wśród 72 uczniów Chrystusa.
rdf:langString
Antipas (Grieks: Αντίπας) ( - Pergamum, c. 92) was een leerling van de apostel Johannes. Antipas zou bisschop geweest zijn van Pergamum (Klein-Azië) hoewel er geen echte bronnen zijn die dat aangeven en zijn naam enkel vermeld staat in het Bijbelboek Openbaring (2:13) als zodanig. Hij zou volgens overleveringen binnen de Oosterse kerk gestorven zijn op hoge leeftijd als martelaar onder keizer Domitianus en werd daarbij levend geroosterd opgesloten in een koperen stier. Zijn feestdag is op 11 april.
rdf:langString
Antipas de Pérgamo (m. 68) foi bispo de Pérgamo, discípulo do apóstolo São João Evangelista e hieromártir do cristianismo durante o reinado de Nero (r. 54-68). Neste tempo, devido a perseguição aos cristãos, todos aqueles que se opunham a oferecer sacrifícios aos deuses viviam sob ameaça de exílio ou execução por ordem do imperador. Foi preso e quando liberto, devido sua firmeza na fé cristã, começou a professar a palavra e a convencer as pessoas de Pérgamo a pararem de oferecerem sacrifícios, o que provocou a reprovação dos sacerdotes pagãos que exigiram que parasse de pregar sobre Cristo e oferecesse sacrifícios aos deuses ancestrais. Devido sua relutância em atender as exigências, c. 68, Antipas foi capturado e levado para o templo de Ártemis onde foi lançado dentro de um ardente touro de bronze vermelho, onde usualmente ocorriam os sacrifícios. Segundo a tradição o mártir orou a Deus implorando por sua alma e para que ele fortalecesse a alma dos cristãos. A noite, os cristãos levaram seu corpo intocado pelas chamas para a cidade onde foi enterrado. Sua sepultura tornou-se local de milagres e curas de doenças, principalmente aquelas relacionadas com os dentes. A tradição cristão, de acordo com o "Comentário sobre Apocalipse" de André de Cesareia, acredita que Santo Antipas pode ser identificado com o personagem citado no capítulo 2 do Apocalipse na Bíblia: "Eu conheço seus trabalhos, e onde você vive, mesmo onde o trono de Satã está; e você retende Meu Nome, e não negaste Minha Fé, mesmo naqueles dias em que Antipas foi meu fiel mártir, que foi morto entre vocês, onde Satanás habita".— Apocalipse 2:13
rdf:langString
Анти́па Перга́мский (греч. Αντίπας; I век, Пергам, Азия — 92, Эфес, Измир) — ученик Иоанна Богослова, епископ Пергамской церкви. Почитается христианскими церквями как святой в лике священномучеников. Память в Православной церкви совершается 11 (24) апреля, в Католической церкви 11 апреля. В четьях-минеях Димитрия Ростовского Антипа без номера упомянут в списке апостолов от семидесяти. Согласно житию, Антипа отказался прекратить свою проповедь о Христе и принести жертвы языческим богам. Он был брошен в храме Артемиды в раскалённого медного вола. Его тело было тайно погребено местными христианами. В V веке над его могилой был построен храм и его гробница, с мощами, считавшимися мироточивыми, стала почитаться как место исцелений (особо почитается как помощник при зубной боли, что отражено и в молитве ему). По свидетельству Георгия Кедрина, при императоре Феодосии Великом бык, в котором принял смерть Антипа, был перевезён в Константинополь. Имя Антипы упоминается в Откровении Иоанна Богослова: И Ангелу Пергамской церкви напиши: так говорит Имеющий острый с обеих сторон меч: знаю твои дела, и что ты живешь там, где престол сатаны, и что содержишь имя Моё, и не отрекся от веры Моей даже в те дни, в которые у вас, где живет сатана, умерщвлён верный свидетель Мой Антипа. — Откр. 2:12-13 В связи с этим существуют различные версии о дате его смерти, связанные с датировкой времени написания Апокалипсиса: одна традиция считает, что мученическая смерть Антипы произошла около 68 года (период правления императоров Нерона и Веспасиана), другая сообщает о 95 годе (правление Домициана). Антипа Пергамский считается покровителем стоматологов.
rdf:langString
Антипа Пергамський (грец. Αντίπας, I століття) — учень Іоанна Богослова, єпископ Пергамської церкви. Шанується християнськими церквами як святий у лику священномучеників. Пам'ять в Православній церкві звершується 11 (24) квітня, в Католицькій церкві 11 квітня. У четьях-минеях Димитрія Ростовського Антипа без номера згаданий у списку апостолів від сімдесяти. Згідно з житієм, Антипа відмовився припинити свою проповідь про Христа і принести жертву язичницьким богам. Він був кинутий у храмі Артеміди в розпеченого мідного вола. Його тіло було таємно поховано місцевими християнами. У V столітті над його могилою було збудовано храм і його гробниця з мощами, які вважалися , стала шануватися як місце зцілень (особливо вшановується як помічник при зубному болю, що відображено і в молитві йому). За свідченням Георгія Кедріна, при імператорі Феодосії Великому бик, в якому прийняв смерть Антипа, був перевезений до Константинополя. Ім'я Антипи згадується в Одкровенні Іоанна Богослова: У зв'язку з цим існують різні версії про дату його смерті, пов'язані з датуванням часу написання Апокаліпсису: одна традиція вважає, що мученицька смерть Антипи сталася близько 68 року (період правління імператорів Нерона і Веспасіана), інша повідомляє про 95 рік (правління Доміціана). Антипа Пергамський вважається покровителем стоматологів.
rdf:langString
against toothache
xsd:nonNegativeInteger
3583
xsd:gYear
0092
rdf:langString
Martyr and Bishop