Anthropological linguistics
http://dbpedia.org/resource/Anthropological_linguistics an entity of type: Thing
اللسانيات الأنثروبولوجية هي دراسة العلاقات بين اللغة والثقافة والعلاقات بين البيولوجيا البشرية والإدراك واللغة. يتداخل هذا بقوة مع ميدان الأنثروبولوجيا اللغوية والتي هي فرع من فروع الأنثروبولوجيا الذي يدرس البشر من خلال اللغات التي يستخدمونها.
rdf:langString
Anthropological linguistics is the subfield of linguistics and anthropology which deals with the place of language in its wider social and cultural context, and its role in making and maintaining cultural practices and societal structures. While many linguists believe that a true field of anthropological linguistics is nonexistent, preferring the term linguistic anthropology to cover this subfield, many others regard the two as interchangeable.
rdf:langString
Linguística antropológica é o ramo da ciência linguística que estuda a linguagem a partir das bases de conhecimento da antropologia. Não deve ser confundida com Antropologia Linguística, que se propõe a ser o ramo da antropologia que estuda o ser humano a partir da linguagem com que se comunica.
rdf:langString
人類語言學是通過和人的發展來研究語言和文化間的關係，通常指對無文字記載的語言研究。這跟語言人類學有很大重疊的部份，因為它通過他們所使用的語言來研究人類的文化。 常規的語言人類學意味著人類的社會學和自我組織。例如在研究Penan人民的時候，顯露了他們有六不同和分明詞來描述“我們”。這比英語所暗示的合作、公眾輿論和公眾輿論等等有更加詳細的理解。人類語言學研究當中的分別和相關實際生活的理解。這能夠顯示社會及組織上的文化差別。
rdf:langString
Lingüística antropológica es la rama de la lingüística y la antropología que estudia el papel del lenguaje en un contexto social y cultural, y su rol en determinar las prácticas culturales. Aunque algunos lingüistas consideran que un verdadero campo de lingüística antropológica no existe, prefiriendo el término antropología lingüística para referirse a esta subdisciplina, otros consideran que ambos términos son intercambiables como sinónimos.
rdf:langString
L'anthropolinguistique est l'étude des relations entre le langage et la culture, mais aussi des relations entre la biologie humaine, la cognition et le langage. Cette notion est à la croisée d'autres domaines, notamment de l'ethnolinguistique, qui est une branche de l'anthropologie étudiant les Hommes « par le biais » du langage qu'ils utilisent.
rdf:langString
Antropolingwistyka, lingwistyka antropologiczna, językoznawstwo antropologiczne – dyscyplina naukowa zajmująca się badaniem ewolucji myślenia, a dokładniej rozwoju ludzkiego rozumowania z punktu widzenia odzwierciedlenia tego procesu w języku jednostki, szczególnie w słownictwie. Przeprowadzone w ciągu ostatnich lat badania ewolucji różnych dziedzin wiedzy, znajdujących odbicie w historycznym rozwoju słownictwa wskazują na to, że charakter myślenia był odmienny na różnych stadiach rozwoju zdolności myślowych człowieka.
rdf:langString
Антрополингви́стика, антропологи́ческая лингви́стика — раздел лингвистики, изучающий эволюцию человеческого мышления на основе её отражения в соответствующей эволюции языка (прежде всего его лексики). Её исходным положением является то, что практически все исторические изменения в человеческом сознании, развитии культуры и росте знаний отражаются в лексической системе языка. В истории формирования любой области научного знания можно выделить ряд основных этапов развития и, прежде всего, донаучный и научный этапы. При исследовании эволюции старых областей знания мы можем выделить три этапа их развития:
rdf:langString
Антрополінгвістика, антропологічна лінгвістика — розділ лінгвістики, що вивчає еволюцію людського мислення на основі його відображення у відповідній еволюції мови (насамперед її лексики). Її вихідним положенням є те, що практично всі історичні зміни в людській свідомості, розвитку культури і зростанні знань відображаються в лексичній системі мови. В історії формування будь-якої області наукового знання можна виділити ряд основних етапів розвитку та, перш за все, донауковий і науковий етапи. При дослідженні еволюції старих областей знання ми можемо виділити три етапи їх розвитку:
rdf:langString
rdf:langString
Anthropological linguistics
rdf:langString
لسانيات أنثروبولوجية
rdf:langString
Lingüística antropológica
rdf:langString
Anthropolinguistique
rdf:langString
Antropolingwistyka
rdf:langString
Linguística antropológica
rdf:langString
Антропологическая лингвистика
rdf:langString
人类语言学
rdf:langString
Антропологічна лінгвістика
xsd:integer
320063
xsd:integer
1105180776
rdf:langString
اللسانيات الأنثروبولوجية هي دراسة العلاقات بين اللغة والثقافة والعلاقات بين البيولوجيا البشرية والإدراك واللغة. يتداخل هذا بقوة مع ميدان الأنثروبولوجيا اللغوية والتي هي فرع من فروع الأنثروبولوجيا الذي يدرس البشر من خلال اللغات التي يستخدمونها.
rdf:langString
Anthropological linguistics is the subfield of linguistics and anthropology which deals with the place of language in its wider social and cultural context, and its role in making and maintaining cultural practices and societal structures. While many linguists believe that a true field of anthropological linguistics is nonexistent, preferring the term linguistic anthropology to cover this subfield, many others regard the two as interchangeable.
rdf:langString
L'anthropolinguistique est l'étude des relations entre le langage et la culture, mais aussi des relations entre la biologie humaine, la cognition et le langage. Cette notion est à la croisée d'autres domaines, notamment de l'ethnolinguistique, qui est une branche de l'anthropologie étudiant les Hommes « par le biais » du langage qu'ils utilisent. Mais peu importe son nom, ce domaine a eu un impact conséquent sur les études de disciplines telles que la perception visuelle (en particulier la couleur) et la démocratie biorégionale, qui s'intéressent toutes deux aux distinctions linguistiques dues à la perception de l'environnement. L'ethnolinguistique conventionnelle a aussi des conséquences sur la sociologie et l'auto-organisation des peuples. L'étude sur les Punan révèle par exemple que dans la langue qu'ils utilisent, il y a six mots distincts dont la meilleure traduction est « nous »[réf. nécessaire]. L'anthropolinguistique étudie ces distinctions et les rattache à des types de sociétés et à l'adaptation corporelle établie aux sens. De la même manière, elle étudie les distinctions faites dans les langages en fonction de nombreux critères et observe la tendance à augmenter la diversité des termes. Cela prouve bien qu'il y a des distinctions qu'un corps « doit » faire dans un environnement, ce qui l'amène à une connaissance contextuelle, et éventuellement à une éthique contextuelle, dont la preuve finale est la multitude des différents termes utilisés pour désigner « nous ».
rdf:langString
Lingüística antropológica es la rama de la lingüística y la antropología que estudia el papel del lenguaje en un contexto social y cultural, y su rol en determinar las prácticas culturales. Aunque algunos lingüistas consideran que un verdadero campo de lingüística antropológica no existe, prefiriendo el término antropología lingüística para referirse a esta subdisciplina, otros consideran que ambos términos son intercambiables como sinónimos. Sea cual sea su denominación, esta disciplina ha tenido un importante impacto en los estudios de la percepción visual (especialmente el color) y la , ambos estudios tienen en cuenta la distinción que distintas lenguas hacen de la percepción del medio ambiente.
rdf:langString
Antropolingwistyka, lingwistyka antropologiczna, językoznawstwo antropologiczne – dyscyplina naukowa zajmująca się badaniem ewolucji myślenia, a dokładniej rozwoju ludzkiego rozumowania z punktu widzenia odzwierciedlenia tego procesu w języku jednostki, szczególnie w słownictwie. Przeprowadzone w ciągu ostatnich lat badania ewolucji różnych dziedzin wiedzy, znajdujących odbicie w historycznym rozwoju słownictwa wskazują na to, że charakter myślenia był odmienny na różnych stadiach rozwoju zdolności myślowych człowieka. Przy badaniu ewolucji dziedzin wiedzy możemy wydzielić trzy etapy ich rozwoju:
* Etap przednaukowy – operuje wyobrażeniami i potocznymi pojęciami,
* Etap protonaukowy (wczesny, prymitywno-naukowy) – operuje wyobrażeniami wyspecjalizowanymi, nazwy których są ,
* Etap naukowy – etap ten operuje pojęciami i terminami jasno zdefiniowanymi dla danej nauki. Poprzez porównanie synchronicznych stanów terminologii postrzeganych jako sposób formalizacji poszczególnych systemów pojęć przypisywanych różnym epokom chronologicznym, możliwe jest ustalenie tempa rozwoju wybranego fragmentu pojęciowego obrazu świata, jego ilościowych i jakościowych odmian historycznych, etapów specjalizacji i tworzenia gałęzi poszczególnych dyscyplin naukowych. Może to posłużyć jako podstawa do badań mających na celu określenie przyczyn i warunków sprzyjających pogłębianiu wiedzy. To podejście tworzy też możliwość dokonania rekonstrukcji historycznego stanu i tendencji rozwoju danej kultury. Koncepcja antropolingwistyki została przedstawiona na międzynarodowej konferencji „Język i kultura” w Białymstoku w 2004 roku, gdzie uczeni z Danii, Niemiec, Polski, Rosji, Ukrainy i Wielkiej Brytanii, pracujący w dziedzinie leksykologii, terminoznawstwa oraz lingwistyki kognitywnej i porównawczej, podpisali „Manifest Białostocki”, w którym zostały określone przesłanki dla pojawienia się i podstawowe cechy antropolingwistyki. W tym samym roku powstała też Białostocka seria antropolingwistyki (pierwszy tom – Language and Culture: Establishing foundations for anthropological linguistics). W następnym roku został wydany pierwszy podręcznik pt. Podstawy antropolingwistyki (w języku rosyjskim).
rdf:langString
Linguística antropológica é o ramo da ciência linguística que estuda a linguagem a partir das bases de conhecimento da antropologia. Não deve ser confundida com Antropologia Linguística, que se propõe a ser o ramo da antropologia que estuda o ser humano a partir da linguagem com que se comunica.
rdf:langString
Антрополингви́стика, антропологи́ческая лингви́стика — раздел лингвистики, изучающий эволюцию человеческого мышления на основе её отражения в соответствующей эволюции языка (прежде всего его лексики). Её исходным положением является то, что практически все исторические изменения в человеческом сознании, развитии культуры и росте знаний отражаются в лексической системе языка. В истории формирования любой области научного знания можно выделить ряд основных этапов развития и, прежде всего, донаучный и научный этапы. При исследовании эволюции старых областей знания мы можем выделить три этапа их развития:
* донаучный этап, когда в мышлении люди пользовались представлениями и называющими их обычными словами,
* протонаучный этап (ранний, примитивно-научный), оперирующий специальными представлениями, наименования которых являются прототерминами, и собственно
* научный этап оперирования понятиями и терминами. В дальнейшем были добавлены проточеловеческий и высоконаучный этапы. При сопоставлении синхронных срезов терминологий, выступающих в качестве средства оформления соответствующих понятийных систем, соотнесённых с различными хронологическими эпохами, можно определить скорость развития определённого концептуального фрагмента картины мира, его количественные и качественные исторические изменения, стадии специализации и филиации отдельных научных дисциплин. Это может явиться надёжной основой науковедческих исследований, направленных на раскрытие причин и условий ускорения развития научной мысли. Это также даёт возможность реконструировать исторические состояния и тенденции развития культуры. Поэтому антрополингвистика связана с такими науками, как эпистемология, антропология, науковедение, возрастная психология, социальная психология, этнолингвистика и лингвокультурология. Появление антрополингвистики было провозглашено в «Белостокском манифесте», подписанном известными терминоведами Великобритании, Германии, Польши, России и Украины в 2004 г. в Белостоке на конференции, результаты которой отражены в первом томе «Белостокской серии антрополингвистики» (Language and Culture. — Белосток, 2004). В 2005 г. вышел в свет первый учебник антрополингвистики — «Основы антрополингвистики (к лингвистическим основаниям эволюции мышления)». — М., 2005, и в этом же году в Нижнем Новгороде была защищена первая диссертация по данной тематике.
rdf:langString
人類語言學是通過和人的發展來研究語言和文化間的關係，通常指對無文字記載的語言研究。這跟語言人類學有很大重疊的部份，因為它通過他們所使用的語言來研究人類的文化。 常規的語言人類學意味著人類的社會學和自我組織。例如在研究Penan人民的時候，顯露了他們有六不同和分明詞來描述“我們”。這比英語所暗示的合作、公眾輿論和公眾輿論等等有更加詳細的理解。人類語言學研究當中的分別和相關實際生活的理解。這能夠顯示社會及組織上的文化差別。
rdf:langString
Антрополінгвістика, антропологічна лінгвістика — розділ лінгвістики, що вивчає еволюцію людського мислення на основі його відображення у відповідній еволюції мови (насамперед її лексики). Її вихідним положенням є те, що практично всі історичні зміни в людській свідомості, розвитку культури і зростанні знань відображаються в лексичній системі мови. В історії формування будь-якої області наукового знання можна виділити ряд основних етапів розвитку та, перш за все, донауковий і науковий етапи. При дослідженні еволюції старих областей знання ми можемо виділити три етапи їх розвитку:
* донауковий етап, коли в мисленні люди користувалися уявленнями і називали їх звичайними словами,
* протонауковий етап (ранній, примітивно-науковий), що оперує спеціальними поданнями, найменування яких є прототермінами, і власне
* науковий етап оперування поняттями і термінами. При зіставленні синхронних зрізів термінологій, які виступають як засіб оформлення відповідних понятійних систем, співвіднесених з різними хронологічними епохами, можна визначити швидкість розвитку певного концептуального фрагмента картини світу, його кількісні та якісні історичні зміни, стадії спеціалізації і філіації окремих наукових дисциплін. Це може бути надійною основою наукознавчих досліджень, спрямованих на розкриття причин і умов прискорення розвитку наукової думки. Це також дає можливість реконструювати історичні стани і тенденції розвитку культури. Тому антрополінгвістика пов'язана з такими науками, як епістемологія, антропологія, наукознавство, вікова психологія, соціальна психологія, етнолінгвістика та лінгвокультурологія. Появу антрополінгвістики було проголошено в «Білостокському маніфесті», підписаному відомими термінознавцями Великої Британії, Німеччини, Польщі, Росії та України в 2004 р в Білостоці на конференції, результати якої відображені в першому томі «Білостокської серії антрополінгвістики» (Language and Culture. — Білосток, 2004). У 2005 році вийшов у світ перший підручник антрополінгвістики — «Основи антрополінгвістики (до лінгвістичних основ еволюції мислення)». — М., 2005, і в цьому ж році в Нижньому Новгороді була захищена перша дисертація з даної тематики. Основні постулати антрополінгвістики: 1. Розвиток знань супроводжується їх постійною спеціалізацією. В цілому, за даними науковедення, в середньому кожні 25 років число наукових дисциплін подвоюється. За даними Британської енциклопедії, в XX столітті з'явилося понад 2,5 тисячі наук і наукових дисциплін. Спеціалізація знань відбивається в кількісному зростанні і спеціалізації лексики. 2. Ще одне важливе положення теорії антрополінгвістики стосується об'єктивності існування аналогіі філогенезу (історичного розвитку виду) і онтогенезу (індивідуального розвитку організму) в еволюції людини, відомої як біогенетичний закон Е. Геккеля (Кулагіна, 2004). Існуючі в психології дані розумового розвитку дітей, що відображаються в зростанні обсягу словника, дозволяють прийти до думки про подібність ранніх етапів розвитку лексичної картини світу у дітей і всього людства в цілому. Основні риси початкового етапу мислення — наївного мислення у людства (як вони відображаються в найдавніших пластах лексики) і у дітей збігаються — розпливчастість і синкретизм значення слів, відсутність суворих наукових класифікацій, уточнення і перерозподіл значень в ході освоєння нової лексики. Крім розпливчастості значення, іншою типовою рисою ранніх слів був їх загальний характер (Griniewicz 2007). Спочатку слово apple (яблуко) означало також будь-який плід, що знайшло відображення в лексиці ряду мов — нім.Apfelsine (апельсин — букв. китайське яблуко), іт. pomo d'oro (помідор — букв. золоте яблуко), фр. pommes de terre (картопля — букв. земляні яблука). Подібні факти можуть бути використані для визначення послідовності відкриття і освоєння людиною різних предметів і видів діяльності за відсутності інших свідчень.
xsd:nonNegativeInteger
18120