Antarctic Treaty System
http://dbpedia.org/resource/Antarctic_Treaty_System an entity of type: Thing
Antarktický smluvní systém (anglicky ATS – Antarctic Treaty System) je komplex opatření regulující vztahy mezi jednotlivými státy v oblasti Antarktidy. Pro účely ATS je Antarktida definována jako území jižně od 60. rovnoběžky včetně plovoucích ledovců. Smlouvy v současnosti uznává celkem 48 zemí. Antarktida je podle nich považována za nadnárodní území určené pouze pro vědecké účely. Vyloučeny jsou jakékoli zábory území pro konkrétní stát a také vojenské aktivity.
rdf:langString
Η Συνθήκη της Ανταρκτικής και οι συναφείς συνθήκες, οι οποίες ονομάζονται συνολικά "Σύστημα Συνθηκών Ανταρκτικής" (Antarctic Treaty System ή ATS) καθορίζουν τις διεθνείς σχέσεις αναφορικά με την Ανταρκτική, η οποία αποτελεί τη μοναδική ήπειρο της Γης που δεν έχει αυτόχθονες κατοίκους. Για τους σκοπούς της συνθήκης, η Ανταρκτική ορίζεται ως όλη η ξηρά και οι πάγοι που βρίσκονται νότια του 60ού παράλληλου (60°S). Η συνθήκη έχει επικυρωθεί από 53 χώρες και διαχωρίζει την Ανταρκτική ως επιστημονική προστατευόμενη περιοχή, ελεύθερη για επιστημονική έρευνα και στην οποία απαγορεύεται κάθε στρατιωτική δράση. Ήταν η πρώτη συμφωνία για τον έλεγχο των όπλων που υπογράφηκε μετά τον Ψυχρό Πόλεμο.
rdf:langString
Der Antarktis-Vertrag ist eine internationale Übereinkunft, die festlegt, dass die unbewohnte Antarktis zwischen 60 und 90 Grad südlicher Breite ausschließlich friedlicher Nutzung, besonders der wissenschaftlichen Forschung, vorbehalten bleibt. Der Vertrag wurde auf der Antarktiskonferenz 1959 von zwölf Signatarstaaten in Washington beraten und trat 1961 in Kraft. Er hat große politische Bedeutung, weil er der erste internationale Vertrag nach dem Ende des Zweiten Weltkrieges war, der die Prinzipien der friedlichen Koexistenz zwischen Staaten unterschiedlicher Gesellschaftsordnung fixierte.
rdf:langString
La antarkta traktato estas dokumento pri nur porpaca uzo de Antarkto, proklaminta Antarkton "tereno libera de nukleaj armiloj". La traktato estis subskribita en Vaŝingtono la 1-an de decembro 1959 kaj ekvalidis la 23-an de junio 1961. Ekde tiam ĝin subskribis 45 ŝtatoj.
rdf:langString
Itun Antartikoa Antartikaren statusa finkatzen duen ituna da. 1959ko abenduaren 1en Washingtonen sinatu zen eta 1961eko ekainaren 23an indarrean jarri zen. Itunak Antartikaren status legala finkatzen du eta bere administrazioa kontsulta-biltzarren bidez egiten da (bi urterakoak 1991 arte, urte baterako gero).
rdf:langString
Traktat Antarktika dan perjanjian terkait lainnya, secara kolektif disebut Sistem Traktat Antarktika (bahasa Inggris: Antarctic Treaty System atau ATS) adalah perjanjian internasional mengenai Antarktika, satu-satunya benua di Bumi yang tidak memiliki penduduk asli. Pada traktat ini, Antarktika dikategorikan sebagai wilayah pada garis lintang 60°S. Traktat ini ditandatangani oleh 46 negara, menyetujui Antarktika sebagai tempat penelitian ilmu pengetahuan dan melarang aktivitas militer di benua tersebut.
rdf:langString
Il trattato Antartico, detto anche trattato di Washington, è un accordo internazionale finalizzato alla definizione dell'utilizzo delle parti disabitate dell'Antartide che si trovano a sud dei 60° di latitudine Sud, costituendo la base del complesso sistema di accordi multilaterali definito come sistema del trattato antartico (Antarctic Treaty System o ATS)
rdf:langString
南極条約（なんきょくじょうやく The Antarctic Treaty）は、南極地域の平和的利用や領有権凍結等を定めた多国間条約である。
rdf:langString
남극조약(南極條約)은 남극대륙의 평화적 이용을 위해 정한 조약이다.
rdf:langString
Układ Antarktyczny, Układ w sprawie Antarktydy, traktat antarktyczny, pakt antarktyczny – międzynarodowa umowa regulująca polityczno-prawny status Antarktydy, jedynego niezamieszkanego kontynentu.
rdf:langString
Догово́р об Анта́рктике — договор, предусматривающий демилитаризацию района Антарктиды, использование его в исключительно мирных целях и превращение в зону, свободную от ядерного оружия. Договор заключён 1 декабря 1959 года в Вашингтоне и вступил в силу 23 июня 1961 года после его подписания 13 государствами — первоначальными участниками.
rdf:langString
《南极条约》及相关协定，总称南极条约体系（英语：Antarctic Treaty System），旨在约束各国在南极洲这块地球上唯一一块無常住人口的大陆上進行的活动。该条约中规定，南极洲是指南纬60°以南的所有陆地，包括南极大陆以及附近的岛屿和冰架。南极地区总面积约5100万7200平方公里，包括了南极洲和南冰洋。目前共有54个国家签署了该条约。 该條約的主要内容是：南极洲仅用于和平目的，促进在南极洲地区进行科学考察的自由，促进科学考察中的国际合作，禁止在南极地区进行一切具有军事性质的活动及核爆炸和处理放射物，冻结目前领土所有权的主张，促进国际在科学方面的合作。
rdf:langString
معاهدة القارة القطبية الجنوبية (تسمى أيضا نظام معاهدة أنتاركتيكا (ATS)) وثيقة دولية تنظم العلاقات والمصالح الدولية المتعلقة بأنتاركتيكا بين دول العالم، ومن أجل صياغة بنود المعاهدة تم في البداية تعريف القارة القطبية الجنوبية على أنها «جميع الأراضي والجرف الجليدية والجزر التي تقع جنوب خط عرض 60 درجة» . تعتبر قارة أنتاركتيكا بحسب بنود هذه المعاهدة محمية علمية يحق لكل الدول إجراء الابحاث العلمية فيها، وتحظر المعاهدة أي استخدامات أو أنشطة عسكرية أو إنشاء أي قواعد عسكرية أو إجراء أي تجارب ذو طبيعة عسكرية أو محاولات لاستخراج المعادن والتنقيب في القارة.
rdf:langString
El Tractat Antàrtic és un tractat internacional, signat per dotze estats a Washington (EUA), l'1 de desembre de 1959, per tal de gestionar l'ocupació de l'Antàrtida. Així com l'explotació de recursos econòmics i la investigació científica. El tractat té vigència indefinida i no ha patit esmenes. Pot ser modificat per la unanimitat dels membres consultius o -després dels 30 anys de vigència- per la majoria de membres presents en una conferència convocada a l'efecte en la qual poden participar els membres no consultius.
rdf:langString
The Antarctic Treaty and related agreements, collectively known as the Antarctic Treaty System (ATS), regulate international relations with respect to Antarctica, Earth's only continent without a native human population. It was the first arms control agreement established during the Cold War, setting aside the continent as a scientific preserve, establishing freedom of scientific investigation, and banning military activity; for the purposes of the treaty system, Antarctica is defined as all the land and ice shelves south of 60°S latitude. Since September 2004, the Antarctic Treaty Secretariat, which implements the treaty system, is headquartered in Buenos Aires, Argentina.
rdf:langString
El Tratado Antártico y otros acuerdos relacionados, colectivamente denominados como Sistema del Tratado Antártico, actualizan las relaciones internacionales con respecto a la Antártida. Para los propósitos del Tratado Antártico, la Antártida es definida como todas las tierras y barreras de hielo ubicadas al sur de la latitud 60°S sin afectar derechos sobre el alta mar allí existente. El tratado fue firmado en Washington D. C., Estados Unidos, el 1 de diciembre de 1959 y entró en vigor el 23 de junio de 1961 al depositarse el último de los instrumentos de ratificación de los doce signatarios originales. El gobierno federal de los Estados Unidos es el depositario del tratado, mientras que la sede permanente de la Secretaría del Tratado Antártico está situada en Buenos Aires, Argentina, desde
rdf:langString
Le traité sur l’Antarctique, signé le 1er décembre 1959 à Washington, D.C. aux États-Unis et en vigueur depuis le 23 juin 1961, réglemente les relations entre les États signataires en ce qui a trait à l’Antarctique. Le traité s’applique aux territoires, incluant les plates-formes glaciaires, situés au sud du 60e parallèle sud.
rdf:langString
Het Verdrag inzake Antarctica regelt de internationale relaties ten aanzien van Antarctica, het enige onbewoonde continent. Het verdrag stelt de vrijheid van wetenschappelijk onderzoek vast en verbiedt militaire activiteit op het continent. Het beheer wordt geregeld door de samenkomsten van de consultatieve leden (landen met onderzoeksactiviteiten op Antarctica). Eind 1999 waren er 44 leden (27 consultatieve en 17 toetredende). Onder de consultatieve (stemmende) leden zijn de zeven landen die delen van Antarctica opeisen als nationaal gebied.
rdf:langString
Antarktisfördraget skrevs på den 1 december 1959 i Washington, D.C., USA och trädde i kraft den 23 juni 1961. Undertecknarna var sju stater med territoriella anspråk (Argentina, Australien, Chile, Frankrike, Nya Zeeland, Norge och Storbritannien), två supermakter (USA och Sovjetunionen) samt Belgien, Japan och Sydafrika. Alla dessa stater drev forskningsstationer på Antarktis under 1957–1958. Sverige anslöt sig till fördraget 1984 (SÖ 1984:5; 1991 års tilläggsprotokoll SÖ 1994:52).
rdf:langString
O Tratado da Antártida é o documento assinado em 1 de dezembro de 1959 pelos países que reclamavam a posse de partes continentais da Antártida, em que se comprometem a suspender suas pretensões por período indefinido, permitindo a liberdade de exploração científica do continente, em regime de cooperação internacional.
rdf:langString
Система Договору про Антарктику – сукупність міжнародних нормативно-правових актів (режимів), які регулюють різні види діяльності в Антарктиці, доповнюючи і конкретизуючи положення Договору про Антарктику як головного системоутворюючого документа сучасного міжнародно-правового режиму Антарктики[3]. Ключовими елементами системи Договору про Антарктику є:
rdf:langString
Договір про Антарктику (англ. the Antarctic Treaty, фр. Traité sur l'Antarctique, рос. Договор об Антарктике, ісп. Tratado Antártico) — міжнародний договір, підписаний 1 грудня 1959 у місті Вашингтон (США) і набув чинності 23 червня 1961 після його ратифікації 12 державами-підписантами, які брали активну участь в антарктичних дослідженнях впродовж Міжнародного геофізичного року 1957 —1958 років (Аргентина, Австралія, Бельгія, Чилі, Франція, Японія, Нова Зеландія, Норвегія, Південно-Африканський Союз, СРСР, Велика Британія, США). З часу набуття чинності Договору до нього приєдналось 54 держави, у тому числі й Україна.
rdf:langString
rdf:langString
Antarctic Treaty System
rdf:langString
نظام معاهدة القارة القطبية الجنوبية
rdf:langString
Tractat Antàrtic
rdf:langString
Antarktický smluvní systém
rdf:langString
Antarktis-Vertrag
rdf:langString
Συνθήκη της Ανταρκτικής
rdf:langString
Antarkta traktato
rdf:langString
Itun Antartikoa
rdf:langString
Tratado Antártico
rdf:langString
Sistem Traktat Antarktika
rdf:langString
Traité sur l'Antarctique
rdf:langString
Trattato Antartico
rdf:langString
南極条約
rdf:langString
남극조약
rdf:langString
Układ Antarktyczny
rdf:langString
Verdrag inzake Antarctica
rdf:langString
Tratado da Antártida
rdf:langString
Договор об Антарктике
rdf:langString
Antarktisfördraget
rdf:langString
Договір про Антарктику
rdf:langString
南极条约体系
rdf:langString
Система Договору про Антарктику
rdf:langString
Antarctic Treaty System
xsd:integer
1291
xsd:integer
1122983772
rdf:langString
Ratification of all 12 signatories
rdf:langString
Washington, D.C., United States
xsd:integer
55
xsd:integer
12
xsd:date
2010-03-26
xsd:date
1959-12-01
xsd:integer
180
rdf:langString
English, French, Russian, and Spanish
rdf:langString
rdf:langString
The Antarctic Treaty
rdf:langString
Traité sur l'Antarctique
rdf:langString
Tratado Antártico
rdf:langString
Договор об Антарктике
rdf:langString
Antarctic Treaty
xsd:date
1961-06-23
rdf:langString
El Tractat Antàrtic és un tractat internacional, signat per dotze estats a Washington (EUA), l'1 de desembre de 1959, per tal de gestionar l'ocupació de l'Antàrtida. Així com l'explotació de recursos econòmics i la investigació científica. Per als propòsits del Tractat Antàrtic, l'Antàrtida és definida com totes les terres i barreres de gel situades al sud de la latitud 60 ° S sense afectar drets sobre l'alta mar allà existent. El tractat va ser signat l'1 de desembre de 1959 i va entrar en vigor el 23 de juny de 1961 al dipositar l'últim dels instruments de ratificació dels 12 signataris originals. El Govern dels Estats Units és el dipositari del tractat, mentre que la seu permanent de la està situada a la ciutat de Buenos Aires a Argentina des de la seva creació el 2004 . Els signants originals van ser: Argentina, Austràlia, Bèlgica, Xile, Estats Units, França, Japó, Noruega, Nova Zelanda, el Regne Unit, Sud-àfrica i la Unió Soviètica, però el tractat va deixar la porta oberta a qualsevol membre de l'Organització de les Nacions Unides, o un altre estat convidat per la totalitat dels signataris consultius. Des de la seva signatura el nombre de signataris va créixer fins a un total de 54 a l'abril de 2019, però només 29 d'ells posseeixen la categoria de «membres consultius», que els atorga plens drets decisoris. Els restants 25 són considerats «membres adherits», per la qual cosa no gaudeixen del dret a votar. El tractat té vigència indefinida i no ha patit esmenes. Pot ser modificat per la unanimitat dels membres consultius o -després dels 30 anys de vigència- per la majoria de membres presents en una conferència convocada a l'efecte en la qual poden participar els membres no consultius.
rdf:langString
Antarktický smluvní systém (anglicky ATS – Antarctic Treaty System) je komplex opatření regulující vztahy mezi jednotlivými státy v oblasti Antarktidy. Pro účely ATS je Antarktida definována jako území jižně od 60. rovnoběžky včetně plovoucích ledovců. Smlouvy v současnosti uznává celkem 48 zemí. Antarktida je podle nich považována za nadnárodní území určené pouze pro vědecké účely. Vyloučeny jsou jakékoli zábory území pro konkrétní stát a také vojenské aktivity.
rdf:langString
معاهدة القارة القطبية الجنوبية (تسمى أيضا نظام معاهدة أنتاركتيكا (ATS)) وثيقة دولية تنظم العلاقات والمصالح الدولية المتعلقة بأنتاركتيكا بين دول العالم، ومن أجل صياغة بنود المعاهدة تم في البداية تعريف القارة القطبية الجنوبية على أنها «جميع الأراضي والجرف الجليدية والجزر التي تقع جنوب خط عرض 60 درجة» . تعتبر قارة أنتاركتيكا بحسب بنود هذه المعاهدة محمية علمية يحق لكل الدول إجراء الابحاث العلمية فيها، وتحظر المعاهدة أي استخدامات أو أنشطة عسكرية أو إنشاء أي قواعد عسكرية أو إجراء أي تجارب ذو طبيعة عسكرية أو محاولات لاستخراج المعادن والتنقيب في القارة. تم توقيع المعاهدة في الأول من ديسمبر 1959 ، ودخلت حيز التنفيذ في عام 1961، ووقعت عليها في البداية 12 دولة من الدول التي كانت مشتركة في مشروع (السنة الجيوفيزيائية الدولية 1957-1958) وكان لها مصالح كبيرة في القارة القطبية الجنوبية في ذلك الوقت، وتطالب بملكية حصة من القارة وهي (الأرجنتين وأستراليا وبلجيكا وشيلي وفرنسا واليابان ونيوزيلندا والنرويج وجنوب إفريقيا والاتحاد السوفيتي والمملكة المتحدة والولايات المتحدة). وقد تعهدت هذه الدول بالالتزام ببنود المعاهدة من أجل السماح بإقامة الأبحاث العلمية التي تعود بالفائدة على الجميع. يقع مقر أمانة معاهدة أنتاركتيكا في بوينس آيرس ، الأرجنتين ويبلغ عدد الدول الموقعة على المعاهدة اليوم 54 دولة.
rdf:langString
Η Συνθήκη της Ανταρκτικής και οι συναφείς συνθήκες, οι οποίες ονομάζονται συνολικά "Σύστημα Συνθηκών Ανταρκτικής" (Antarctic Treaty System ή ATS) καθορίζουν τις διεθνείς σχέσεις αναφορικά με την Ανταρκτική, η οποία αποτελεί τη μοναδική ήπειρο της Γης που δεν έχει αυτόχθονες κατοίκους. Για τους σκοπούς της συνθήκης, η Ανταρκτική ορίζεται ως όλη η ξηρά και οι πάγοι που βρίσκονται νότια του 60ού παράλληλου (60°S). Η συνθήκη έχει επικυρωθεί από 53 χώρες και διαχωρίζει την Ανταρκτική ως επιστημονική προστατευόμενη περιοχή, ελεύθερη για επιστημονική έρευνα και στην οποία απαγορεύεται κάθε στρατιωτική δράση. Ήταν η πρώτη συμφωνία για τον έλεγχο των όπλων που υπογράφηκε μετά τον Ψυχρό Πόλεμο.
rdf:langString
Der Antarktis-Vertrag ist eine internationale Übereinkunft, die festlegt, dass die unbewohnte Antarktis zwischen 60 und 90 Grad südlicher Breite ausschließlich friedlicher Nutzung, besonders der wissenschaftlichen Forschung, vorbehalten bleibt. Der Vertrag wurde auf der Antarktiskonferenz 1959 von zwölf Signatarstaaten in Washington beraten und trat 1961 in Kraft. Er hat große politische Bedeutung, weil er der erste internationale Vertrag nach dem Ende des Zweiten Weltkrieges war, der die Prinzipien der friedlichen Koexistenz zwischen Staaten unterschiedlicher Gesellschaftsordnung fixierte.
rdf:langString
The Antarctic Treaty and related agreements, collectively known as the Antarctic Treaty System (ATS), regulate international relations with respect to Antarctica, Earth's only continent without a native human population. It was the first arms control agreement established during the Cold War, setting aside the continent as a scientific preserve, establishing freedom of scientific investigation, and banning military activity; for the purposes of the treaty system, Antarctica is defined as all the land and ice shelves south of 60°S latitude. Since September 2004, the Antarctic Treaty Secretariat, which implements the treaty system, is headquartered in Buenos Aires, Argentina. The main treaty was opened for signature on December 1, 1959, and officially entered into force on June 23, 1961. The original signatories were the 12 countries active in Antarctica during the International Geophysical Year (IGY) of 1957–58: Argentina, Australia, Belgium, Chile, France, Japan, New Zealand, Norway, South Africa, the Soviet Union, the United Kingdom, and the United States. These countries had established over 55 Antarctic research stations for the IGY, and the subsequent promulgation of the treaty was seen as a diplomatic expression of the operational and scientific cooperation that had been achieved. As of 2022, the treaty has 55 parties.
rdf:langString
La antarkta traktato estas dokumento pri nur porpaca uzo de Antarkto, proklaminta Antarkton "tereno libera de nukleaj armiloj". La traktato estis subskribita en Vaŝingtono la 1-an de decembro 1959 kaj ekvalidis la 23-an de junio 1961. Ekde tiam ĝin subskribis 45 ŝtatoj.
rdf:langString
Itun Antartikoa Antartikaren statusa finkatzen duen ituna da. 1959ko abenduaren 1en Washingtonen sinatu zen eta 1961eko ekainaren 23an indarrean jarri zen. Itunak Antartikaren status legala finkatzen du eta bere administrazioa kontsulta-biltzarren bidez egiten da (bi urterakoak 1991 arte, urte baterako gero).
rdf:langString
El Tratado Antártico y otros acuerdos relacionados, colectivamente denominados como Sistema del Tratado Antártico, actualizan las relaciones internacionales con respecto a la Antártida. Para los propósitos del Tratado Antártico, la Antártida es definida como todas las tierras y barreras de hielo ubicadas al sur de la latitud 60°S sin afectar derechos sobre el alta mar allí existente. El tratado fue firmado en Washington D. C., Estados Unidos, el 1 de diciembre de 1959 y entró en vigor el 23 de junio de 1961 al depositarse el último de los instrumentos de ratificación de los doce signatarios originales. El gobierno federal de los Estados Unidos es el depositario del tratado, mientras que la sede permanente de la Secretaría del Tratado Antártico está situada en Buenos Aires, Argentina, desde su creación en 2004. Los firmantes originales fueron: Argentina, Australia, Bélgica, Chile, Estados Unidos, Francia, Japón, Noruega, Nueva Zelanda, el Reino Unido, Sudáfrica, y la Unión Soviética, pero el tratado dejó la puerta abierta a cualquier miembro de la Organización de las Naciones Unidas, u otro estado invitado por la totalidad de los signatarios consultivos. Desde su firma el número de signatarios creció hasta un total de cincuenta y cinco en agosto de 2022, pero solo veintinueve de ellos poseen la categoría de «miembros consultivos», que les otorga plenos derechos decisorios. Los restantes veinticinco son considerados «miembros no consultivos», por lo cual no gozan del derecho a votar. El tratado tiene vigencia indefinida y no ha sufrido enmiendas. Puede ser modificado por la unanimidad de los miembros consultivos o —luego de los treinta años de vigencia— por la mayoría de miembros presentes en una conferencia convocada al efecto en la que pueden participar los miembros no consultivos.
rdf:langString
Traktat Antarktika dan perjanjian terkait lainnya, secara kolektif disebut Sistem Traktat Antarktika (bahasa Inggris: Antarctic Treaty System atau ATS) adalah perjanjian internasional mengenai Antarktika, satu-satunya benua di Bumi yang tidak memiliki penduduk asli. Pada traktat ini, Antarktika dikategorikan sebagai wilayah pada garis lintang 60°S. Traktat ini ditandatangani oleh 46 negara, menyetujui Antarktika sebagai tempat penelitian ilmu pengetahuan dan melarang aktivitas militer di benua tersebut.
rdf:langString
Le traité sur l’Antarctique, signé le 1er décembre 1959 à Washington, D.C. aux États-Unis et en vigueur depuis le 23 juin 1961, réglemente les relations entre les États signataires en ce qui a trait à l’Antarctique. Le traité s’applique aux territoires, incluant les plates-formes glaciaires, situés au sud du 60e parallèle sud. Les signataires initiaux (pays signataires) du traité furent l’Afrique du Sud, l’Argentine, l’Australie, la Belgique, le Chili, les États-Unis, la France, le Japon, la Norvège, la Nouvelle-Zélande, le Royaume-Uni et l’URSS (repris par la Russie). Cependant, n’importe quel membre des Nations unies ou autre État invité par la totalité des signataires peut s’y joindre. Plusieurs États ont ainsi adhéré au traité depuis sa signature.
rdf:langString
Il trattato Antartico, detto anche trattato di Washington, è un accordo internazionale finalizzato alla definizione dell'utilizzo delle parti disabitate dell'Antartide che si trovano a sud dei 60° di latitudine Sud, costituendo la base del complesso sistema di accordi multilaterali definito come sistema del trattato antartico (Antarctic Treaty System o ATS)
rdf:langString
南極条約（なんきょくじょうやく The Antarctic Treaty）は、南極地域の平和的利用や領有権凍結等を定めた多国間条約である。
rdf:langString
남극조약(南極條約)은 남극대륙의 평화적 이용을 위해 정한 조약이다.
rdf:langString
Układ Antarktyczny, Układ w sprawie Antarktydy, traktat antarktyczny, pakt antarktyczny – międzynarodowa umowa regulująca polityczno-prawny status Antarktydy, jedynego niezamieszkanego kontynentu.
rdf:langString
Het Verdrag inzake Antarctica regelt de internationale relaties ten aanzien van Antarctica, het enige onbewoonde continent. Het verdrag stelt de vrijheid van wetenschappelijk onderzoek vast en verbiedt militaire activiteit op het continent. Het verdrag werd in eerste instantie ondertekend door 12 landen, inclusief de Verenigde Staten en de Sovjet-Unie, die besloten om Antarctica als wetenschappelijk reservaat met rust te laten en geen militaire activiteit op dit continent te organiseren. Dit was de eerste overeenkomst aangaande de vermindering van bewapening tijdens de wapenwedloop van de Koude Oorlog. Het Antarctisch Milieuprotocol, in 1998 aan het verdrag toegevoegd, maakt het bovendien tot minimaal het jaar 2048 onmogelijk om delfstoffen op het continent te exploiteren. Het hoofdverdrag werd geopend voor ondertekening op 1 december 1959 en officieel bekrachtigd op 23 juni 1961. De oorspronkelijke ondertekenaars waren de 12 landen actief in Antarctica tijdens het Internationaal Geofysisch Jaar van 1957-58. Deze landen waren Argentinië, Australië, België, Chili, Frankrijk, Japan, Nieuw-Zeeland, Noorwegen, de Sovjet-Unie, het Verenigd Koninkrijk, de Verenigde Staten en Zuid-Afrika. Enkele landen hebben later ondertekend. Deze landen zijn: Brazilië, Bulgarije, China, Ecuador, Finland, Duitsland, India, Italië, Zuid-Korea, Nederland, Peru, Polen, Spanje, Zweden en Uruguay. Het beheer wordt geregeld door de samenkomsten van de consultatieve leden (landen met onderzoeksactiviteiten op Antarctica). Eind 1999 waren er 44 leden (27 consultatieve en 17 toetredende). Onder de consultatieve (stemmende) leden zijn de zeven landen die delen van Antarctica opeisen als nationaal gebied. De claims van Argentinië, Chili en het Verenigd Koninkrijk overlappen elkaar. Rusland, de Verenigde Staten en sommige andere naties hebben zich het recht voorbehouden om later eveneens stukken op te eisen. Nederland en de VS erkennen de claims van andere landen niet.
rdf:langString
Догово́р об Анта́рктике — договор, предусматривающий демилитаризацию района Антарктиды, использование его в исключительно мирных целях и превращение в зону, свободную от ядерного оружия. Договор заключён 1 декабря 1959 года в Вашингтоне и вступил в силу 23 июня 1961 года после его подписания 13 государствами — первоначальными участниками.
rdf:langString
O Tratado da Antártida é o documento assinado em 1 de dezembro de 1959 pelos países que reclamavam a posse de partes continentais da Antártida, em que se comprometem a suspender suas pretensões por período indefinido, permitindo a liberdade de exploração científica do continente, em regime de cooperação internacional. O tratado possui um regime jurídico que estende a outros países, além dos 12 iniciais, a possibilidade de se tornarem partes consultivas nas discussões que regem o "status" do continente quando, demonstrando o seu interesse, realizarem atividades de pesquisa científica substanciais. A área abrangida pelo Tratado da Antártida situa-se ao sul do paralelo 60 S, e nela aplicam-se os seus 14 artigos, que consagram princípios como a liberdade para a pesquisa científica, a cooperação internacional para esse fim e a utilização pacífica da Antártida, proibindo expressamente a militarização da região e sua utilização para explosões nucleares ou como depósito de resíduos radioativos.
rdf:langString
Antarktisfördraget skrevs på den 1 december 1959 i Washington, D.C., USA och trädde i kraft den 23 juni 1961. Undertecknarna var sju stater med territoriella anspråk (Argentina, Australien, Chile, Frankrike, Nya Zeeland, Norge och Storbritannien), två supermakter (USA och Sovjetunionen) samt Belgien, Japan och Sydafrika. Alla dessa stater drev forskningsstationer på Antarktis under 1957–1958. Antarktisfördraget hade stor betydelse när det skrevs på eftersom det var det första avrustningsavtalet där både USA och Sovjetunionen var inblandade, och det ledde till att Antarktis blev en kärnvapenfri zon. Fördraget, som ligger utanför FN:s ramverk, stadgar att Antarktis endast ska användas för fredliga ändamål. De undertecknande staterna avstår från att hävda territoriella anspråk på Antarktis. Vidare ska kontinenten ägnas vetenskaplig forskning. Fördraget var till en början giltigt till 1991, men innan perioden var avslutad förlängdes avtalet till 2041. Fördraget gäller landområden och isbankar söder om 60° sydlig bredd, och innebär ett moratorium för alla aktiviteter som rör mineralresurser (undantaget vetenskaplig forskning). Sverige anslöt sig till fördraget 1984 (SÖ 1984:5; 1991 års tilläggsprotokoll SÖ 1994:52).
rdf:langString
《南极条约》及相关协定，总称南极条约体系（英语：Antarctic Treaty System），旨在约束各国在南极洲这块地球上唯一一块無常住人口的大陆上進行的活动。该条约中规定，南极洲是指南纬60°以南的所有陆地，包括南极大陆以及附近的岛屿和冰架。南极地区总面积约5100万7200平方公里，包括了南极洲和南冰洋。目前共有54个国家签署了该条约。 该條約的主要内容是：南极洲仅用于和平目的，促进在南极洲地区进行科学考察的自由，促进科学考察中的国际合作，禁止在南极地区进行一切具有军事性质的活动及核爆炸和处理放射物，冻结目前领土所有权的主张，促进国际在科学方面的合作。
rdf:langString
Система Договору про Антарктику – сукупність міжнародних нормативно-правових актів (режимів), які регулюють різні види діяльності в Антарктиці, доповнюючи і конкретизуючи положення Договору про Антарктику як головного системоутворюючого документа сучасного міжнародно-правового режиму Антарктики[3]. Ключовими елементами системи Договору про Антарктику є:
* Конвенція про збереження антарктичних тюленів (м. Лондон, 1972 рік), що встановлює обмеження на комерційний промисел тюленів і містить механізм його контролю;
* Конвенція по збереженню антарктичних морських живих ресурсів (м. Канберра, 1980 рік), що визначає режим охорони та раціонального використання морських живих ресурсів на базі екосистемного підходу. Для реалізації положень Конвенції створено спеціальну Комісію зі збереження морських живих ресурсів Антарктики, штаб-квартира якої знаходиться в м. Хобарт (Австралія);
* Протокол про охорону навколишнього середовища до Договору про Антарктику (м. Мадрид, 1991 рік), який проголошує Антарктику природним заповідником, призначеним для миру і науки, і визначає режим всеосяжної охорони навколишнього природного середовища Антарктики, а також природоохоронні принципи здійснення діяльності в Антарктиці[4].
* Рекомендації (узгоджені заходи, рішення, резолюції), ухвалені Консультативними нарадами держав-Сторін Договору про Антарктику з метою виконання окремих положень Договору і Протоколу про охорону навколишнього середовища до Договору про Антарктику[3]. Незважаючи на те, вказані вище дві конвенції є самостійними угодами, вони містять положення, що накладають на Сторони цих угод зобов'язання, викладені в основній частині Договору про Антарктику, таких як Стаття IV, що стосується правового статусу територіальних претензій в Антарктиці[1].
rdf:langString
Договір про Антарктику (англ. the Antarctic Treaty, фр. Traité sur l'Antarctique, рос. Договор об Антарктике, ісп. Tratado Antártico) — міжнародний договір, підписаний 1 грудня 1959 у місті Вашингтон (США) і набув чинності 23 червня 1961 після його ратифікації 12 державами-підписантами, які брали активну участь в антарктичних дослідженнях впродовж Міжнародного геофізичного року 1957 —1958 років (Аргентина, Австралія, Бельгія, Чилі, Франція, Японія, Нова Зеландія, Норвегія, Південно-Африканський Союз, СРСР, Велика Британія, США). З часу набуття чинності Договору до нього приєдналось 54 держави, у тому числі й Україна. Договір визначає правовий режим регіону, який охоплює близько 10% поверхні Землі і поширюється на географічний простір на південь від 60-ї паралелі південної широти (включаючи шельфові льодовики, але не включаючи відкрите море, яке регулюється міжнародним правом). Договір спрямований на вирішення в означеному регіоні низки важливих геополітичних питань, таких як контроль над озброєнням, відтермінування територіальних претензій, забезпечення міжнародного наукового та природоохоронного співробітництва.
xsd:nonNegativeInteger
42704
