Anseris Mons
http://dbpedia.org/resource/Anseris_Mons an entity of type: WikicatMountainsOnMars
Anseris Mons je hora na povrchu Marsu, která se nachází na jižní polokouli v severovýchodní oblasti Hellas Planitia na jejím okraji. Velikost základny dosahuje 58 km. Pojmenována byla v roce 1991 po hvězdě Anseris.
rdf:langString
Anseris Mons és una estructura geològica del tipus a la superfície de Mart, situada amb el sistema de coordenades planetocèntriques a -29.49 ° de latitud N i 87.18 ° de longitud E. Fa 52.51 km de diàmetre. El nom va ser fet oficial per la UAI l'any 1991 i pren el nom d'una característica d'albedo, .
rdf:langString
Der Anseris Mons ist ein Berg nichtvulkanischen Ursprungs auf dem Mars. Er steht bei 29,8° S und 86,6° O am Nordostrand des Hellas-Beckens. Sein Durchmesser beträgt 52,5 km. Seinen Namen erhielt er im Jahr 1991 nach dem Stern Anser.
rdf:langString
Anseris Mons est une montagne de l'hémisphère sud de la planète Mars. Plus précisément, elle est située au nord d'Hellas Planitia et est relativement isolée.
* Portail de la montagne
* Portail de la planète Mars
rdf:langString
L'Anseris Mons è una struttura geologica della superficie di Marte.
rdf:langString
Anseris Mons /ˈænsərɪs ˈmɒnz/ is an isolated massif (mountain) in the southern highlands of Mars, located at the northeastern edge of Hellas Planitia at longitude 86.65°E and latitude 29.81°S. The mountain is 58 km (36 mi) in diameter and rises to an elevation of approximately 4,200 m (13,780 ft) above datum (martian "sea" level) or about 6,200 m (20,300 ft) above the surrounding plains. The mountain lies in the southeastern quarter of the Iapygia quadrangle (MC-21), straddling the boundary with the adjoining Hellas quadrangle (MC-28) to the south.
rdf:langString
Anseris Mons – odosobniony masyw górski na południowych wyżynach Marsa, położony na północno-wschodnim skraju Hellas Planitia, na 86,65° długości wschodniej i 29,81° szerokości południowej. Góra ma 58 km średnicy i wznosi się na wysokość około 4200 m nad marsjański poziom odniesienia, czyli ok. 6200 m ponad otaczającymi ją równinami. Masyw leży na południowo-wschodniej ćwiartce (MC-21), sięgając granicy przyległego (MC-28) na południu.
rdf:langString
Anseris Mons é um maciço isolado no hemisfério sul de Marte, localizado na delimitação nordeste de Hellas Planitia na longitude 86.6E e latitude 29.81 S. A montanha possui 58 km em diâmetro e se eleva a aproximadamente 4,200 m acima do datum (o nível zero marciano) ou aproximadamente 6,200 m acima da planície circundante. Anseris Mons recebeu o nome de Anseris Fons, uma formação de albedo telescópica mapeada pelo astrônomo grego E. M. Antoniadi em 1930. O nome foi aprovado pela União Astronômica Internacional (UAI) em 1991.
rdf:langString
Гора Гусака, або Anseris Mons — це ізольований гірський масив (гора) у південних височинах планети Марс, розташований на північно-східному краю рівнини Hellas Planitia за координатами 86,65° східної довготи та 29,81° південної широти. Діаметр гори становить близько 58 км, а висота — приблизно 4 200 м над датумом (марсіанським «рівнем моря»), або ж 6 200 м над навколишніми рівнинами. Гора розташована у південно-східній чверті (MC-21), переходячи на півдні у суміжний (MC-28).
rdf:langString
安西瑞斯山（Anseris Mons）是位于火星南部高地希腊平原东北边缘的一座孤耸山峦，坐标为东经为86.65度、南纬29.81度。它的直径为58公里（36英里），高出基准面（火星大地水准面）约4200米（13780英尺），或高于周边平原约6200米（20300英尺）。该山丘位于雅庇吉亚区（MC-21）东南四分之一处，南面与紧邻的希腊区（MC-28）相接壤。 安西瑞斯山得名于“安西瑞斯泉”（Anseris Fons），安西瑞斯泉是1930年希腊天文学家欧·米·安东尼亚第所绘制火星图上的一处望远镜反照率特征，1991年，该名称于被国际天文联合会（IAU）正式批准接受。 从地质学角度看，安西瑞斯山并不是一座火山。该地块被认为是在重轰击时期希腊撞击盆地形成过程中，从数公里深处隆起的一块古老地壳块的侵蚀残体。属于一系列大型崎岖山块体的典型地貌区（方圆大于25公里），它们以200到500公里宽不乖，相对连续的环绕带出现在希腊盆地西侧、东北、东部及东南部边缘。其中很多地块，特别是沿西侧边缘的，与盆地同心并以断层为界。 安西瑞斯山地块自抬升以来已经受严重侵蚀，山体两侧分布有巨大的三角形凹角和相连的支脉，使该地块形成一座宽阔的金字塔状。凹角可能是通过各种块体运动和冰缘/冰川作用产生的，山体南侧存在一个大型的冰斗状凹角，带有沟壑化的碎屑坡或冲积扇。
rdf:langString
rdf:langString
Anseris Mons
rdf:langString
Anseris Mons
rdf:langString
Anseris Mons
rdf:langString
Anseris Mons
rdf:langString
Anseris Mons
rdf:langString
Anseris Mons
rdf:langString
Anseris Mons
rdf:langString
Anseris Mons
rdf:langString
Гора Гусака
rdf:langString
安西瑞斯山
rdf:langString
Anseris Mons
xsd:float
-29.80999946594238
xsd:float
86.65000152587891
xsd:integer
26320305
xsd:integer
1026403697
xsd:string
-29.81 86.65
rdf:langString
Anseris Mons je hora na povrchu Marsu, která se nachází na jižní polokouli v severovýchodní oblasti Hellas Planitia na jejím okraji. Velikost základny dosahuje 58 km. Pojmenována byla v roce 1991 po hvězdě Anseris.
rdf:langString
Anseris Mons és una estructura geològica del tipus a la superfície de Mart, situada amb el sistema de coordenades planetocèntriques a -29.49 ° de latitud N i 87.18 ° de longitud E. Fa 52.51 km de diàmetre. El nom va ser fet oficial per la UAI l'any 1991 i pren el nom d'una característica d'albedo, .
rdf:langString
Anseris Mons /ˈænsərɪs ˈmɒnz/ is an isolated massif (mountain) in the southern highlands of Mars, located at the northeastern edge of Hellas Planitia at longitude 86.65°E and latitude 29.81°S. The mountain is 58 km (36 mi) in diameter and rises to an elevation of approximately 4,200 m (13,780 ft) above datum (martian "sea" level) or about 6,200 m (20,300 ft) above the surrounding plains. The mountain lies in the southeastern quarter of the Iapygia quadrangle (MC-21), straddling the boundary with the adjoining Hellas quadrangle (MC-28) to the south. Anseris Mons is named from Anseris Fons, a telescopic albedo feature mapped by Greek astronomer E. M. Antoniadi in 1930. The name was approved by the International Astronomical Union (IAU) in 1991. Anseris Mons is not a volcano. Geologically, the massif is thought to be the eroded remnant of an ancient crustal block uplifted from depths of several kilometers in the formation of the Hellas impact basin during the period of heavy bombardment. Anseris Mons is the type area for a large set of rugged mountain blocks (>25 km across) that occur in a relatively continuous band 200 to 500 km wide around the western, northeastern, eastern, and southeastern rim of the Hellas basin. Many of the blocks, particularly along the western rim, are concentric with the basin and bounded by faults. Rocks making up Anseris Mons and other massifs around Hellas are mapped as Noachian in age. However, work by Herbert Frey at NASA’s Goddard Spaceflight Center using Mars Orbital Laser Altimeter (MOLA) data indicates that the southern highlands of Mars contain numerous buried impact basins that are older than the visible Noachian-aged surfaces and which pre-date the Hellas impact. He suggests that the Hellas impact should mark the beginning of the Noachian period (base of the Noachian system). If Frey is correct, then Anseris Mons bedrock is actually pre-Noachian in age, perhaps dating back to over 4.1 billion years ago. The Anseris Mons massif has undergone a significant amount of erosion since it was uplifted. The flanks of the mountain have huge triangular re-entrants and associated spurs, which give the massif a broad, pyramidal shape. The re-entrants were likely produced through a variety of mass-wasting and periglacial/glacial processes. A large cirque-like re-entrant with channelized debris aprons or fans is present on the south side of the mountain.
rdf:langString
Der Anseris Mons ist ein Berg nichtvulkanischen Ursprungs auf dem Mars. Er steht bei 29,8° S und 86,6° O am Nordostrand des Hellas-Beckens. Sein Durchmesser beträgt 52,5 km. Seinen Namen erhielt er im Jahr 1991 nach dem Stern Anser.
rdf:langString
Anseris Mons est une montagne de l'hémisphère sud de la planète Mars. Plus précisément, elle est située au nord d'Hellas Planitia et est relativement isolée.
* Portail de la montagne
* Portail de la planète Mars
rdf:langString
L'Anseris Mons è una struttura geologica della superficie di Marte.
rdf:langString
Anseris Mons – odosobniony masyw górski na południowych wyżynach Marsa, położony na północno-wschodnim skraju Hellas Planitia, na 86,65° długości wschodniej i 29,81° szerokości południowej. Góra ma 58 km średnicy i wznosi się na wysokość około 4200 m nad marsjański poziom odniesienia, czyli ok. 6200 m ponad otaczającymi ją równinami. Masyw leży na południowo-wschodniej ćwiartce (MC-21), sięgając granicy przyległego (MC-28) na południu. Nazwa Anseris Mons pochodzi od Anseris Fons, widzialnej przez teleskop anomalii albedo zaobserwowanej przez greckiego astronoma E. M. Antoniadiego w 1930 roku. Została ona zatwierdzona przez Międzynarodową Unię Astronomiczną (MUA) w 1991 roku. Anseris Mons nie jest wulkanem. Z geologicznego punktu widzenia masyw jest uznawany za zerodowaną pozostałość archaicznych gór zrębowych wypiętrzonych z głębokości kilku kilometrów podczas powstawania basenu uderzeniowego Hellas w ciągu okresu silnego bombardowania. Anseris Mons jest typowym przedstawicielem górotworów (o średnicy >25 km) tworzących stosunkowo ciągły łańcuch o szerokości od 200 do 500 km wzdłuż zachodniego, północno-wschodniego, wschodniego i południowo-wschodniego brzegu basenu Hellas. Liczne z takich bloków, zwłaszcza na zachodnim brzegu, położone są koncentrycznie wokół basenu i ograniczone uskokami. Skały tworzące Anseris Mons i inne masywy wokół Hellas zidentyfikowano jako powstałe w okresie noachijskim. Jednakże prace Herberta Freya z NASA Centrum Lotów Kosmicznych imienia Roberta H. Goddarda oparte na danych z Mars Orbital Laser Altimeter (MOLA) wskazują, że południowe wyżyny Marsa ukrywają liczne zasypane baseny uderzeniowe, starsze niż leżąca na nich widzialna powierzchnia datowana na okres noachijski. Zagłębienia te powstały przed uderzeniem, które stworzyło basen Hellas. Frey sugeruje, że ten impakt powinien wyznaczać początek okresu noachijskiego (podstawy systemu noachijskiego). Jeżeli ma rację, to podłoże skalne Anseris Mons w rzeczywistości powstało w okresie przednoachijskim, być może ponad 4,1 miliarda lat temu. Anseris Mons silnie zerodował od czasu swojego wypiętrzenia. Zbocza góry pokrywają masywne trójkątne żleby i sąsiadujące z nimi grzebienie, które nadają jej rozległy, piramidalny kształt. Żleby powstały prawdopodobnie w wyniku ruchów masowych i procesów lodowcowych. Po południowej stronie góry występują duże cyrki z morenami i stożkami napływowymi.
rdf:langString
Anseris Mons é um maciço isolado no hemisfério sul de Marte, localizado na delimitação nordeste de Hellas Planitia na longitude 86.6E e latitude 29.81 S. A montanha possui 58 km em diâmetro e se eleva a aproximadamente 4,200 m acima do datum (o nível zero marciano) ou aproximadamente 6,200 m acima da planície circundante. Anseris Mons recebeu o nome de Anseris Fons, uma formação de albedo telescópica mapeada pelo astrônomo grego E. M. Antoniadi em 1930. O nome foi aprovado pela União Astronômica Internacional (UAI) em 1991. Anseris Mons não é um vulcão. Geológicamente, supõe-se que o maciço seja um remanescente de um antigo bloco crostal elevado durante a formação da bacia de impacto Hellas ou em algum momento durante o período de intenso bombardeio. As rochas que compõem o maciço datam do período Noachiano inferior. Os flancos de Anseris Mons possuem imensas reentrâncias triangulares associadas a aguilhões, que dão ao maciço uma forma larga e piramidal. As reentrâncias foram provavelmente produzidas em uma variedade processos glaciais/periglaciais e de perda de massa rochosa. Uma grande reentrância em formato de circo associada a debris aprons ou ramificações em leque está presente na lateral sul da montanha.
rdf:langString
安西瑞斯山（Anseris Mons）是位于火星南部高地希腊平原东北边缘的一座孤耸山峦，坐标为东经为86.65度、南纬29.81度。它的直径为58公里（36英里），高出基准面（火星大地水准面）约4200米（13780英尺），或高于周边平原约6200米（20300英尺）。该山丘位于雅庇吉亚区（MC-21）东南四分之一处，南面与紧邻的希腊区（MC-28）相接壤。 安西瑞斯山得名于“安西瑞斯泉”（Anseris Fons），安西瑞斯泉是1930年希腊天文学家欧·米·安东尼亚第所绘制火星图上的一处望远镜反照率特征，1991年，该名称于被国际天文联合会（IAU）正式批准接受。 从地质学角度看，安西瑞斯山并不是一座火山。该地块被认为是在重轰击时期希腊撞击盆地形成过程中，从数公里深处隆起的一块古老地壳块的侵蚀残体。属于一系列大型崎岖山块体的典型地貌区（方圆大于25公里），它们以200到500公里宽不乖，相对连续的环绕带出现在希腊盆地西侧、东北、东部及东南部边缘。其中很多地块，特别是沿西侧边缘的，与盆地同心并以断层为界。 安西瑞斯山和其他环希腊盆地周边的地块岩石在地质龄上被归属为诺亚纪。然而，美国宇航局戈达德太空中心的赫伯特·弗雷（Herbert Frey）利用火星轨道器激光高度计数据所做的研究表明，火星南部高地包含了许多被埋藏的撞击盆地，这些盆地比可看到的诺亚纪地表更古老，并且早于希腊撞击。他认为，希腊撞击应标志着诺亚纪的开始（诺亚系的基础）。如果弗雷的看法是正确的，那么安西瑞斯山的基岩实际属于诺亚纪之前，也许可追溯到41亿年前。 安西瑞斯山地块自抬升以来已经受严重侵蚀，山体两侧分布有巨大的三角形凹角和相连的支脉，使该地块形成一座宽阔的金字塔状。凹角可能是通过各种块体运动和冰缘/冰川作用产生的，山体南侧存在一个大型的冰斗状凹角，带有沟壑化的碎屑坡或冲积扇。
rdf:langString
Гора Гусака, або Anseris Mons — це ізольований гірський масив (гора) у південних височинах планети Марс, розташований на північно-східному краю рівнини Hellas Planitia за координатами 86,65° східної довготи та 29,81° південної широти. Діаметр гори становить близько 58 км, а висота — приблизно 4 200 м над датумом (марсіанським «рівнем моря»), або ж 6 200 м над навколишніми рівнинами. Гора розташована у південно-східній чверті (MC-21), переходячи на півдні у суміжний (MC-28). Anseris Mons отримала свою назву від Anseris Fons, що була нанесена на карту Марса астрономом Еженом Антоніаді 1930 року. Остаточна назва була затверджена Міжнародним астрономічним союзом (МАС) 1991 року. Anseris Mons — це не вулкан. З геологічної точки зору, цей масив розглядається як еродований залишок древніх брилових гір, що піднялися на поверхню з глибини у декілька кілометрів під час формування ударного басейну Hellas в період важкого бомбардування. Масив Anseris Mons є базовим представником значної кількості подібних нерівномірних блоків гір (розміром >25 км у довжину), що зустрічаються у формі порівняно безперервної низки високогір'їв шириною від 200 до 500 км навколо західної, північно-східної, східної та південно-східної окраїн басейну Hellas. Чимало таких блоків, особливо вздовж західного валу басейну Hellas, розташовані концентрично відносно самого басейну та обмежені розломами. Породи, з яких утворена гора Anseris Mons, на геологічних картах позначають як такі, що походять із . Проте, дослідження, проведені Гербертом Фреєм у Центрі космічних польотів імені Ґоддарда, NASA, з використанням даних, зібраних інструментом , свідчить про те, що південні височини Марса мають численні метеоритні басейни, поховані під молодшими утвореннями на поверхні та шарами порід; ці басейни є старшими за видимі поверхневі формації Ноахійського періоду, і передують самій імпактній події, що спричинила утворення Hellas Planitia. Вчений вважає, що утворення басейну Hellas має позначати початок Ноахійського періоду (і основи Ноахійської геологічної системи). Якщо Фрей правий, то скельна основа Anseris Mons насправді має доноахійське походження; її вік сягає, ймовірно, навіть до 4.1 мільярда років. З моменту підняття, масив Anseris Mons зазнав досить сильної ерозії. Схили гори мають великі трикутні кишені-заглиблення та пов'язані з ними відроги-стрімчаки, що надають масивові широкої пірамідальної форми. Кишені утворилися, найімовірніше, внаслідок різноманітних процесів , а також перигляціальних/гляціальних процесів. Великі циркоподібні кишені із каналізованими осиповими шлейфами, або конусами виносу, можна виявити на південному боці гори.
xsd:nonNegativeInteger
5005
<Geometry>
POINT(86.650001525879 -29.809999465942)
