Anonymous work
http://dbpedia.org/resource/Anonymous_work an entity of type: WikicatAncientGreekPoets
الغُفل من الأعمال هو ما يجهل صاحبه. وهو من الكتب ما لم يسمَّ واضعه ومن الشعر من لم يعرف قائله. وقد يطلق اسم الغفل على صاحب العمل بنفسه.
rdf:langString
Anonymous works are works, such as art or literature, that have an anonymous, undisclosed, or unknown creator or author. In the case of very old works, the author's name may simply be lost over the course of history and time. There are a number of reasons anonymous works arise.
rdf:langString
Als Anonymes Werk bezeichnet man im Urheberrecht ein Werk ohne Urheberbezeichnung, also ein Werk, das nicht namentlich gekennzeichnet ist. Da man bei anonymen Werken den Urheber nicht kennt oder kennen soll, knüpfen Vorschriften, die über die Dauer des urheberrechtlichen Schutzes entscheiden, üblicherweise nicht an das Todesdatum des Urhebers an, sondern an den Zeitpunkt der Erstveröffentlichung. Anonyme Werke sind nicht mit verwaisten Werken zu verwechseln.
rdf:langString
Аноні́мні тво́ри (грец. αν — без, ανομα -ім'я) — твори, які набули поширення без імені автора («Слово о полку Ігоревім», староруські повісті та ін.). Анонімність творів іноді була для авторів засобом уникнути переслідувань цензури. Анонімно видано деякі твори Шевченка (наприклад, «Наймичка» без підпису автора в «Записках о Южной Руси», т. 2, 1857), Вольтера, Руссо, Радіщева, Чернишевського. Багато творів Шевченка, Пушкіна, Лєрмонтова та ін. поширювались анонімно в рукописах. Щоб встановити ім'я автора часто проводять спеціальні вивчення історичних документів, аналізують стиль.
rdf:langString
rdf:langString
عمل غفل
rdf:langString
Anonymes Werk (Urheberrecht)
rdf:langString
Anonymous work
rdf:langString
Анонімні твори
xsd:integer
13557443
xsd:integer
1117987144
rdf:langString
الغُفل من الأعمال هو ما يجهل صاحبه. وهو من الكتب ما لم يسمَّ واضعه ومن الشعر من لم يعرف قائله. وقد يطلق اسم الغفل على صاحب العمل بنفسه.
rdf:langString
Als Anonymes Werk bezeichnet man im Urheberrecht ein Werk ohne Urheberbezeichnung, also ein Werk, das nicht namentlich gekennzeichnet ist. Da man bei anonymen Werken den Urheber nicht kennt oder kennen soll, knüpfen Vorschriften, die über die Dauer des urheberrechtlichen Schutzes entscheiden, üblicherweise nicht an das Todesdatum des Urhebers an, sondern an den Zeitpunkt der Erstveröffentlichung. Sinn dieser Normen, die in Deutschland bis auf das Jahr 1870 zurückgehen, ist es an sich, dem Nutzer Rechtssicherheit zu verschaffen. Es bestehen trotzdem große rechtliche Unsicherheiten für die potenziellen Verwender anonymer Werke. Anonyme Werke sind nicht mit verwaisten Werken zu verwechseln.
rdf:langString
Anonymous works are works, such as art or literature, that have an anonymous, undisclosed, or unknown creator or author. In the case of very old works, the author's name may simply be lost over the course of history and time. There are a number of reasons anonymous works arise.
rdf:langString
Аноні́мні тво́ри (грец. αν — без, ανομα -ім'я) — твори, які набули поширення без імені автора («Слово о полку Ігоревім», староруські повісті та ін.). Анонімність творів іноді була для авторів засобом уникнути переслідувань цензури. Анонімно видано деякі твори Шевченка (наприклад, «Наймичка» без підпису автора в «Записках о Южной Руси», т. 2, 1857), Вольтера, Руссо, Радіщева, Чернишевського. Багато творів Шевченка, Пушкіна, Лєрмонтова та ін. поширювались анонімно в рукописах. Щоб встановити ім'я автора часто проводять спеціальні вивчення історичних документів, аналізують стиль. У поліграфії кожна книжка повинна бути підписана автором, головним редактором, художнім редактором, коректором. Анонімні твори в поліграфії — це дуже негативне явище. В кожного рукопису, який приносять у видавництво повинен бути автор. Від порушень авторських прав страждають не тільки конкретні правовласники — автори і легальні видавці, але і держава в цілому, оскільки такі правопорушення пов'язані з ухиленням від сплати податків та їх приховуванням. Якщо автор видання не хоче оприлюднювати своє прізвище та ім'я, то найчастіше в цьому випадку беруть псевдонім. Найпоширеніше явище анонімних творів, які ми можемо бачити кожен день — це написи на стінах будинків, огорожах. Такі дії пошкоджують чужу власнісь. Люди, які цим займаються, можуть бути притягнуті до відповідальності правоохоронними органами. В деяких країнах за таку шкоду чужій власності є дуже жорсткі покарання. Соціальні медіа уможливлюють персональність та анонімність одночасно. В українських реаліях ця анонімність спонукає до безвідповідальності та вульгарності у записах чи коментарях. Таку думку висловив ректор УКУ о. д-р Борис Ґудзяк у інтерв'ю «Телекритиці», — інформує ЗІК пресс-служба УКУ. На думку ректора, у такому випадку варто зберігати принципи, які мають деякі сайти і форуми, — не допускати анонімності. «Коли людина є слабка, то вона ховається. Це часто пов'язано з якоюсь спокусою. А медіа можуть допомогти людині бути на світлі, а не в темноті». На запитання про те, з чим пов'язана вульгарність у блогах та коментарях в українському медіапросторі, отець зазначив: «Мені здається, що драстичність вислову, а то й вульгарність української блогосфери, є на порядок вищою, ніж у багатьох Західних країнах, де також форуми рясніють розгнузданою лексикою і висловами. Наше суспільство подібне до підлітка, який отримав свободу, половину своєї голови помалював зеленим кольором, половину — фіолетовим, якусь річ причепив у носі, але це не має жодної філософії, бо він просто випробовує свою свободу. Це перехідний етап до певної стабілізації і заспокоєння у свободі та гідності».
xsd:nonNegativeInteger
2362
