Andreas Londos
http://dbpedia.org/resource/Andreas_Londos an entity of type: Thing
Ο Ανδρέας (Σωτηράκη) Λόντος (1786-1845) ήταν προεστός του Αιγίου, με σημαντική στρατιωτική και πολιτική δράση στην Επανάσταση του 1821, καθώς και έπειτα από αυτή.
rdf:langString
Андреас Лондос (греч. Ανδρέας Λόντος, Эйон, Ахайя, 1786 год — Афины, 1846 год) — участник Освободительной войны Греции 1821—1829 гг., видный представитель землевладельцев Пелопоннеса, полковник, политик, министр.
rdf:langString
Andreas S. Londos (Greek: Ανδρέας Λόντος, 1786–1846) was a Greek military leader and politician. Born in Vostitsa in 1786, he was initiated into the Filiki Eteria in 1818, and was one of the first military leaders to raise the banner of revolt in the Peloponnese during the Greek War of Independence. In July 1822, at Akrata, a force of Greek fighters under Londos, Zaimis and Petimezas surrounded and attacked a group of 4,000 Turks marching to Patras after their defeat at the Battle of Dervenakia. Only a few were lucky to escape, while Yusuf Pasha sent ships to take them to Patras.
rdf:langString
Andréas Lóndos (grec moderne : Ανδρέας Λόντος), né en 1786 et mort en 1845 ou 1846, fut une figure de la guerre d'indépendance grecque et un homme politique. Il était le fils d'un notable de Vostitsa, (el), de la « branche Aigion » de la famille Lóndos, devenu en 1807 l'un des plus importants (en) du Péloponnèse grâce à la protection du pacha de Morée Veli, fils d'Ali Pacha de Janina. Il fit la connaissance de Lord Byron vers 1809, lors du voyage de ce dernier dans la région. Membre du Parti anglais, il fut un opposant à Ioannis Kapodistrias.
rdf:langString
Andreas S. Londos (in greco moderno: Ανδρέας Λόντος; Vostitsa, 1786 – Atene, 1846) è stato un militare e politico greco. Fu iniziato nella Filiki Eteria nel 1818, e fu uno dei primi capi militari ad alzare la bandiera della rivolta nel Peloponneso durante la guerra d'indipendenza greca. La bandiera issata da Andreas Londos a Patrasso allo scoppio della guerra d'indipendenza greca. Dopo l'indipendenza greca, fu coinvolto nel Movimento del 3 settembre che finalmente assicurò una costituzione per il popolo greco. Andreas morì nel 1846 ad Atene.
rdf:langString
Андреас С. Лондос ( грец. Ανδρέας Λόντος , 1786–1846) - грецький політик і полководець. Один із перших військових керівників, який підняв прапор повстання на Пелопоннесі під час грецької війни за незалежність. Народився у Востіці в 1786 році. Ініційований у Філікі Етері в 1818 році. 23 березня 1821 року Лондос разом із 400 грецькими бійцями здійснив марш на Востіцу. Турки, почувши чутки про загальне повстання, втекли через Коринфську затоку і сховались в Амфісі. Греки захопили місто без бою. Потім Лондос рушив на Патри, щоб приєднатися до облоги міської фортеці.
rdf:langString
rdf:langString
Andreas Londos
rdf:langString
Ανδρέας Σ. Λόντος
rdf:langString
Andréas Lóndos
rdf:langString
Andreas Londos
rdf:langString
Лондос, Андреас
rdf:langString
Андреас Лондос
rdf:langString
Andreas Londos
rdf:langString
Andreas Londos
rdf:langString
Vostitsa, Ottoman Empire
xsd:integer
11273299
xsd:integer
1094035256
xsd:integer
1821
rdf:langString
* First Hellenic Republic
* Kingdom of Greece
xsd:integer
30
rdf:langString
c. 1786
rdf:langString
* 20px Filiki Etaireia
* 20px Greek Revolutionary Army
*
rdf:langString
Andreas Londos in uniform.
rdf:langString
c. 1846
rdf:langString
Colonel
rdf:langString
Ανδρέας Λόντος
rdf:langString
Ο Ανδρέας (Σωτηράκη) Λόντος (1786-1845) ήταν προεστός του Αιγίου, με σημαντική στρατιωτική και πολιτική δράση στην Επανάσταση του 1821, καθώς και έπειτα από αυτή.
rdf:langString
Andreas S. Londos (Greek: Ανδρέας Λόντος, 1786–1846) was a Greek military leader and politician. Born in Vostitsa in 1786, he was initiated into the Filiki Eteria in 1818, and was one of the first military leaders to raise the banner of revolt in the Peloponnese during the Greek War of Independence. On 26 January 1821, under the ruse of a land dispute between landowners, Londos and other leading landowners, primates and bishops of the Filiki Eteria, including Andreas Zaimis and Germanos of Patras, met Papaflessas at the Monastery of Archangels Michael and Gabriel in Vostitsa to discuss plans for an uprising against the Turks. At first, skeptical of Papaflessas's rhetoric for general uprising, Londos and the other leaders eventually raised the banner of independence on 10 March 1821, at the Monastery of Agia Lavra. It was after the Bey of Tripoli imprisoned and threatened to execute several leading Greek Bishops. On 23 March 1821, he and 400 Greek fighters marched on Vostitsa. Hearing rumours of a general insurrection, the Turks fled across the Gulf of Corinth and took refuge at Amfissa. The Greeks captured the town without a fight. Leaving 200 men as a garrison, Londos then marched on Patras to join the siege of the city's fortress. In July 1822, at Akrata, a force of Greek fighters under Londos, Zaimis and Petimezas surrounded and attacked a group of 4,000 Turks marching to Patras after their defeat at the Battle of Dervenakia. Only a few were lucky to escape, while Yusuf Pasha sent ships to take them to Patras. Andreas Londos along with his friend and ally, Andreas Zaimis were later embroiled in the political intrigues surrounding the claims of two factions to the legitimacy of government. At first, siding with the government (then led by Georgios Kountouriotis), Londos later joined the Peloponnesian leaders against the government of Ioannis Kolettis and was subsequently on the losing side of the civil war of 1824. Following Greek independence, he became involved in the September 3 Movement that finally secured a constitution for the people of Greece. Andreas Londos died in 1846 in Athens. Wikimedia Commons has media related to Andreas S. Lontos.
rdf:langString
Andréas Lóndos (grec moderne : Ανδρέας Λόντος), né en 1786 et mort en 1845 ou 1846, fut une figure de la guerre d'indépendance grecque et un homme politique. Il était le fils d'un notable de Vostitsa, (el), de la « branche Aigion » de la famille Lóndos, devenu en 1807 l'un des plus importants (en) du Péloponnèse grâce à la protection du pacha de Morée Veli, fils d'Ali Pacha de Janina. Il fit la connaissance de Lord Byron vers 1809, lors du voyage de ce dernier dans la région. En 1812, Veli Pacha fut transféré au pachalik de Larissa. Sotirakis Lóndos fut alors rapidement exécuté par son successeur Intzelis Pacha, à l'instigation d'un rival des Londos, (el), primat de la région de Karýtena. Andréas dut alors s'enfuir à Constantinople ; ayant obtenu la protection du nouveau pacha de Morée Siakir Ahmet, il put rentrer à Vostitsa en 1816, Ioannis Deliyannis étant lui-même décapité en février. Il adhéra à la Filikí Etería et participa aux premiers combats de la guerre d'indépendance en 1821 dans la région de Patras comme le siège de cette ville. Il fut élu à l'Assemblée nationale d'Astros en 1823. Lors des (en), il fut d'abord, avec l'autre primat Andréas Zaïmis, un des chefs du camp « gouvernemental », obtenant la reddition du clan Kolokotronis en juin. Après un retournement des alliances, il fut cette fois dans le camp des rebelles péloponnésiens lors de la seconde guerre civile, aux côtés de Kolokotronis et des autres primats. Il fut battu en décembre 1824 par les troupes rouméliotes fidèles au gouvernement et dut s'enfuir à Kalamos (alors sous administration britannique), ses biens étant pillés par les vainqueurs. Il revint en 1825 dans le Péloponnèse à la faveur de l'amnistie envers les vaincus de la seconde guerre civile, à la suite de l'invasion d'Ibrahim Pacha en février. Membre du Parti anglais, il fut un opposant à Ioannis Kapodistrias. Il obtint un grade dans l'armée grecque sous le roi Othon. À partir de 1840, il eut de nombreux problèmes financiers. Il fut l'un des instigateurs du coup d'État du 3 septembre 1843. Il participa au gouvernement de Mavrocordatos entre avril et août 1844, mais perdit son poste à la suite de l'ascension de Ioannis Kolettis. Il se suicida à Athènes en 1845 ou 1846, notamment à la suite de ses difficultés financières. Ses restes furent transférés à Vostitsa, mais il ne fut pas enterré religieusement, à cause de l'interdiction du gouvernement. Ses obsèques eurent finalement lieu en 1847 après la mort de Kolettis.
rdf:langString
Andreas S. Londos (in greco moderno: Ανδρέας Λόντος; Vostitsa, 1786 – Atene, 1846) è stato un militare e politico greco. Fu iniziato nella Filiki Eteria nel 1818, e fu uno dei primi capi militari ad alzare la bandiera della rivolta nel Peloponneso durante la guerra d'indipendenza greca. Il 26 gennaio 1821, con lo stratagemma di una disputa fondiaria tra proprietari terrieri, Londos e altri importanti proprietari terrieri, primati e vescovi della Filiki Eteria, tra cui Andreas Zaimīs e Germanos di Patrasso, incontrarono Gregorios Papaflessas al Monastero degli Arcangeli Michele e Gabriele a Vostitsa per discutere piani per una rivolta contro i turchi. All'inizio, scettico sulla retorica di Papaflessas per una rivolta generale, Londos e gli altri leader alla fine alzarono la bandiera dell'indipendenza il 10 marzo 1821, al monastero di . Fu dopo che il Bey di Tripoli imprigionò e minacciò di giustiziare diversi importanti vescovi greci. La bandiera issata da Andreas Londos a Patrasso allo scoppio della guerra d'indipendenza greca. Il 23 marzo 1821, a capo di 400 combattenti greci marciò su Vostitsa. Sentendo le voci di un'insurrezione generale, i turchi fuggirono attraverso il Golfo di Corinto e si rifugiarono ad Amfissa. I greci catturarono la città senza combattere. Lasciando 200 uomini come guarnigione, Londos marciò poi su Patrasso per unirsi all'assedio della fortezza della città. Nel luglio 1822, ad Akrata, una forza di combattenti greci comandata da Londos, Zaimis e Petimezas circondò e attaccò un gruppo di 4000 turchi in marcia verso Patrasso dopo la loro sconfitta nella . Solo pochi furono fortunati a fuggire, mentre Yusuf Pascià inviò delle navi per portarli a Patrasso. Andreas Londos, insieme al suo amico e alleato Andreas Zaimis, fu in seguito coinvolto negli intrighi politici che circondavano le rivendicazioni di due fazioni sulla legittimità del governo. Dapprima schierato con il governo (allora guidato da Georgios Kountouriotis), Londos si unì in seguito ai leader del Peloponneso contro il governo di Ioannis Kolettis e supportò successivamente la fazione perdente della guerra civile del 1824. Dopo l'indipendenza greca, fu coinvolto nel Movimento del 3 settembre che finalmente assicurò una costituzione per il popolo greco. Andreas morì nel 1846 ad Atene.
rdf:langString
Андреас С. Лондос ( грец. Ανδρέας Λόντος , 1786–1846) - грецький політик і полководець. Один із перших військових керівників, який підняв прапор повстання на Пелопоннесі під час грецької війни за незалежність. Народився у Востіці в 1786 році. Ініційований у Філікі Етері в 1818 році. Під впливом земельної суперечки між землевласниками 26 січня 1821 р. Лондос та інші провідні землевласники, примати та єпископи Філікі Етері зустріли Папафлессаса в монастирі Архангелів Михаїла та Гавриїла у Востіці для обговорення планів повстання проти турків. Спочатку було скептичне ставлення до риторики Папафлессаса щодо загального повстання, але, в врешті-решт прапор незалежності 10 березня 1821 року в монастирі Агіа-Лавра було піднято. Це сталося після того, як бей з Триполі був ув’язнений і погрожував стратити кількох провідних грецьких єпископів. 23 березня 1821 року Лондос разом із 400 грецькими бійцями здійснив марш на Востіцу. Турки, почувши чутки про загальне повстання, втекли через Коринфську затоку і сховались в Амфісі. Греки захопили місто без бою. Потім Лондос рушив на Патри, щоб приєднатися до облоги міської фортеці. У липні 1822 року в Акраті під командою Лондоса, Петімезас і Займіс сили грецьких винищувачів оточили та напали на групу з 4000 турок, які йшли до Патр після їх поразки в битві при Дервенакії. Андреас Лондос разом зі своїм другом і союзником Андреасом Займісом пізніше були заплутані в політичних інтригах, які з'явилися через претензії двох фракцій на легітимність уряду. Спочатку він приєднався до уряду, який тоді очолював Георгіос Кантуріотис, потім він підтримав пелопоннеських лідерів проти уряду Іоанніса Колеттіса, а згодом опинився на програшній стороні громадянської війни 1824 р. Після прийняття незалежності Греції, Лондос взяв участь у Русі 3 вересня проти абсолютизму правлячого короля Оттона Баварського. Повстання остаточно забезпечило конституцію для народу Греції .
rdf:langString
Андреас Лондос (греч. Ανδρέας Λόντος, Эйон, Ахайя, 1786 год — Афины, 1846 год) — участник Освободительной войны Греции 1821—1829 гг., видный представитель землевладельцев Пелопоннеса, полковник, политик, министр.
xsd:gMonthDay
--09-03
xsd:string
*Kingdom of Greece
xsd:string
*First Hellenic Republic
xsd:gYear
1846
xsd:gYear
1821
xsd:nonNegativeInteger
4657