Andautonia

http://dbpedia.org/resource/Andautonia an entity of type: Thing

Andautonia was a Roman settlement located on the southern bank of the river Sava, located in the modern-day village of Šćitarjevo, southeast of the city of Zagreb, Croatia. Andautonia was located in the Roman province of Pannonia, on the Roman road connecting Poetovia and Siscia (modern-day towns of Ptuj and Sisak). The road connected Andautonia with Poetovium via Pyrri and Aquaviva to the north, and Siscia to the south. The settlement is believed to have existed between the 1st and the 4th century AD, after which it is believed to have been destroyed during the Great Migration in Europe. rdf:langString
Andautonia war eine römische Siedlung in Kroatien an der Südseite des Flusses Sava südöstlich von der Stadt Zagreb. Heute befindet sich dort das Dorf . Die Siedlung lag in der römischen Provinz Pannonien an der Straße, die Poetovia (das heutige Ptuj) und Siscia (das heutige Sisak) miteinander verband. Der Name Andautonia wurde vom Geografen Claudius Ptolemäus erwähnt. Im Itinerarium Antonini, einem Verzeichnis römischer Straßen, wird hingegen der Name Dautonia verwendet. Die Straße verband Andautonia mit Poetovium, an der Straße lagen außerdem und im Norden und Siscia im Süden. Die Siedlung bestand zwischen dem 1. und 4. Jahrhundert, danach wurde sie wahrscheinlich während der Völkerwanderung zerstört. rdf:langString
Andautônia (em latim: Andautonia) era um assentamento romano situado na margem sul do rio Sava, localizado na moderna vila de , a sudeste da cidade de Zagrebe, Croácia. Andautonia estava localizada na província romana da Panônia, na estrada romana que conectava Petóvia e Síscia (cidades modernas de Ptuj e Sisak). rdf:langString
Andautonia var en forntida romersk stad eller municipium i vad som idag är samhället Šćitarjevo i Kroatien. Bosättningen anlades och utvecklades av romarna på nollhundratalet och låg vid floden Savas västra strand drygt tio kilometer sydost om vad som idag är den kroatiska huvudstaden Zagrebs stadskärna. Den låg vid sammanflödet av viktiga romerska farvägar och blev det administrativa, kulturella och religiösa centret för området mellan Medvednica och Sava i den romerska provinsen Pannonien. Andautonia hade sin storhetstid under 100–300-talet e.Kr. och platsen för den romerska bosättningen är den äldsta i det moderna Zagrebs närområde som haft en kontinuerlig mänsklig bosättning, från romartiden till nutid. Hunnernas, ostrogoternas och langobardernas intrång i området under folkvandringsti rdf:langString
Андавто́ния ― римское поселение, которое было расположено на южном берегу реки Сава, недалеко от современной деревни Шчитаржево на юго-востоке от города Загреб, Хорватия. Андавтония находилась на территории римской провинции Паннонии, на римской дороге, соединяющей города Поэтовия (современный Птуй) и Сисция (Сисак). Название «Андавтония» упоминается в трудах античного географа Птолемея, а «Давтония» упоминается в Итинерарии Антонина. Дорога пролегала между Андавтонией и Поэтовиумом через Пирри и Аквавию на север и через Сисцию на юг. Поселение существовало между I и IV веками, после чего оно, как полагают, было уничтожено во время Великого переселения народов. rdf:langString
Андаутонія — римське поселення, яке було розташоване на південному березі річки Сава, недалеко від сучасного села Щитар'єво на південному сході від міста Загреб (Хорватія). Андаутонія перебувала на території римської провінції Паннонії, на римській дорозі, що сполучала міста Поетовія (сучасний Птуй) і Сісція (Сисак). Назва «Андавтонія» згадується в працях античного географа Птолемея, а «Давтонія» згадується в Ітинерарії Антоніна. Дорога пролягала між Андавтонією і Поетовією через Піррі і Аквавіва на північ і через Сісцію на південь. Поселення існувало між I і IV століттями, після чого воно, як вважають, було знищено під час Великого переселення народів. rdf:langString
rdf:langString Andautonia
rdf:langString Andautonia
rdf:langString Andautônia
rdf:langString Андавтония
rdf:langString Andautonia
rdf:langString Андаутонія
rdf:langString Andautonia
xsd:float 45.77355575561523
xsd:float 16.11686134338379
xsd:integer 19960681
xsd:integer 1025070686
xsd:integer 5
rdf:langString Dautonia
rdf:langString over
xsd:integer 1
rdf:langString Croatia
rdf:langString Settlement
xsd:string 45.773555555555554 16.11686111111111
rdf:langString Andautonia war eine römische Siedlung in Kroatien an der Südseite des Flusses Sava südöstlich von der Stadt Zagreb. Heute befindet sich dort das Dorf . Die Siedlung lag in der römischen Provinz Pannonien an der Straße, die Poetovia (das heutige Ptuj) und Siscia (das heutige Sisak) miteinander verband. Der Name Andautonia wurde vom Geografen Claudius Ptolemäus erwähnt. Im Itinerarium Antonini, einem Verzeichnis römischer Straßen, wird hingegen der Name Dautonia verwendet. Die Straße verband Andautonia mit Poetovium, an der Straße lagen außerdem und im Norden und Siscia im Süden. Die Siedlung bestand zwischen dem 1. und 4. Jahrhundert, danach wurde sie wahrscheinlich während der Völkerwanderung zerstört. Erstmals wurde der Name der Siedlung 1758 auf einer Steintafel in entdeckt. Eine weitere Tafel fand man 1768 in Šćitarjevo. Während des 19. Jahrhunderts wurden römische Steine und Ziegel, die im Dorfgebiet gefunden wurden, für neue Gebäude wiederverwertet. Die oberirdischen Spuren der historischen Siedlung wurden damit zerstört, die genaue Lage der Siedlung geriet in Vergessenheit. Der genaue Ort wurde kontrovers diskutiert, Historiker und Geografen wie Johannes de Laet, , Christian Gottlieb Reichard, Jean-Baptiste Bourguignon d’Anville, Baltazar Adam Krčelić, , und Ivan Kukuljević-Sakcinski versuchten, die Siedlung zu lokalisieren. 1873 konnte der Standort von Theodor Mommsen genau bestimmt und im Corpus Inscriptionum Latinarum veröffentlicht werden. Das startete eine erste Ausgrabung in Šćitarjevo und fand diverse römische Artefakte in ein Meter Tiefe. Die Mitarbeiter des Museums kehrten zwischen 1969 und 1980 mehrmals zu Ausgrabungen zurück. Seit 1981 untersuchten sie auch den Garten des Pfarramts in der Mitte des Dorfes. Sie fanden Spuren von Straßen, Abwasserkanälen, verschiedenen Gebäuden, Stadtmauern und einer Nekropole. 1994 wurde im Dorf ein archäologischer Park eingerichtet, die erste Einrichtung dieser Art in Kroatien.
rdf:langString Andautonia was a Roman settlement located on the southern bank of the river Sava, located in the modern-day village of Šćitarjevo, southeast of the city of Zagreb, Croatia. Andautonia was located in the Roman province of Pannonia, on the Roman road connecting Poetovia and Siscia (modern-day towns of Ptuj and Sisak). According to the 19th-century Croatian archaeologist Šime Ljubić, the toponym Andautonia (Ancient Greek: Ἀνδαυτόνιον) was mentioned by the ancient geographer Ptolemy in his 2nd-century work Geography, who placed it, perhaps inaccurately, between the settlements of Bononia and Novidunum (present-day Banoštor in northern Serbia and Krško in Slovenia). The only other mention of the same settlement was found in the Antonine Itinerary, believed to date from the early 3rd century, which refers to the place as Dautonia. The road connected Andautonia with Poetovium via Pyrri and Aquaviva to the north, and Siscia to the south. The settlement is believed to have existed between the 1st and the 4th century AD, after which it is believed to have been destroyed during the Great Migration in Europe. In the modern age, its name was first discovered written on a stone tablet recovered in Stenjevec (today the western part of Zagreb) in 1758 and then another one in the village of Šćitarjevo itself in 1768. During the 19th century, Roman stone and brick material that could still be found in these areas was by and large removed and reused in the construction of new buildings, thereby removing the surface traces of Andautonia's location. The settlement's location was disputed at the time, with various claims made by cartographers and historians including Latius, Lapie, Reichard, d'Anville, Krčelić, , Katančić and Kukuljević. It was finally properly deduced by German scholar Theodor Mommsen and published in the Corpus Inscriptionum Latinarum in 1873. Not long after Mommsen's placement, the Zagreb Archaeological Museum started its first excavations in Šćitarjevo and found numerous Roman artifacts at the depth of about 1 metre (3.3 ft), confirming the location. Almost a century later, a series of excavations were done on the site between 1969 and 1980, and since 1981 archaeologists also looked into the backyard of the local parish building in the modern-day village centre. They found remains of streets, the sewer system, various buildings, city walls, and a necropolis. In 1994, an archeological park open to visitors was built in the village. The town is believed to have been a municipium, a second-tier type of settlement reserved for important tribal centres that came under Roman control. Its residents had local authority to govern their affairs but did not have full Roman citizenship. For approximately 300 years the town is believed to have been the main administrative, political, and cultural centre in the area. Among the artefacts excavated is a relief of the goddess Nemesis, commonly associated with gladiator events, indicating that the town may have had an amphitheatre. Pottery, tools, coins and other assorted artefacts found range in date from the reign of Emperor Titus (79–81) to Emperor Valens (364–378) and the inscription found in 1768 contains a dedication to Herennia Etruscilla, wife of Emperor Decius who ruled from 249 to 251, referring to her as mater castrorum ("mother of the (army) camps"). According to a paper published by linguist Petar Šimunović in 2013, the toponym Andautonia likely dates from pre-Roman times, and is derived from the Proto-Indo-European prefix an- ("near") and *dheu̯- ("to flow"), meaning "a place by the river", as the settlement was on the banks of the Sava River.
rdf:langString Andautonia var en forntida romersk stad eller municipium i vad som idag är samhället Šćitarjevo i Kroatien. Bosättningen anlades och utvecklades av romarna på nollhundratalet och låg vid floden Savas västra strand drygt tio kilometer sydost om vad som idag är den kroatiska huvudstaden Zagrebs stadskärna. Den låg vid sammanflödet av viktiga romerska farvägar och blev det administrativa, kulturella och religiösa centret för området mellan Medvednica och Sava i den romerska provinsen Pannonien. Andautonia hade sin storhetstid under 100–300-talet e.Kr. och platsen för den romerska bosättningen är den äldsta i det moderna Zagrebs närområde som haft en kontinuerlig mänsklig bosättning, från romartiden till nutid. Hunnernas, ostrogoternas och langobardernas intrång i området under folkvandringstiden på 400–600-talet e.Kr. ledde till den romerska kulturens undergång. Andautonia förstördes och förföll.
rdf:langString Andautônia (em latim: Andautonia) era um assentamento romano situado na margem sul do rio Sava, localizado na moderna vila de , a sudeste da cidade de Zagrebe, Croácia. Andautonia estava localizada na província romana da Panônia, na estrada romana que conectava Petóvia e Síscia (cidades modernas de Ptuj e Sisak). Segundo o arqueólogo croata do século XIX , o topônimo Andautônia (em grego clássico: Ἀνδαυτόνιον) foi mencionado pelo antigo geógrafo Ptolemeu em sua obra Geografia do século II, que o colocou, talvez incorretamente, entre os assentamentos de e Noviduno (atual no norte da Sérvia e Krško na Eslovênia). A única outra menção do mesmo assentamento foi encontrada no Itinerário Antonino, que se acredita datar do início do século III, que se refere ao local como Dautônia.
rdf:langString Андавто́ния ― римское поселение, которое было расположено на южном берегу реки Сава, недалеко от современной деревни Шчитаржево на юго-востоке от города Загреб, Хорватия. Андавтония находилась на территории римской провинции Паннонии, на римской дороге, соединяющей города Поэтовия (современный Птуй) и Сисция (Сисак). Название «Андавтония» упоминается в трудах античного географа Птолемея, а «Давтония» упоминается в Итинерарии Антонина. Дорога пролегала между Андавтонией и Поэтовиумом через Пирри и Аквавию на север и через Сисцию на юг. Поселение существовало между I и IV веками, после чего оно, как полагают, было уничтожено во время Великого переселения народов. В современную эпоху имя поселения впервые было обнаружено на каменной скрижали в районе Стенжевец в 1758 году. В 1768 году была найдена ещё одна скрижаль с этим названием в Шчитаржево. В течение XIX века каменные и кирпичные материалы античных времён, которые всё ещё могли быть найдены в этих областях, были по большей части удалены и повторно использованы в строительстве новых зданий; тем самым на поверхности земли были уничтожены следы существования поселения. Местоположение Андавтонии было предметом споров различных картографов и историков: свои версии выдвигали в том числе Х. Г. Рейхард, Ж.-Б. Б. де Анвиль, Б. А. Крчелич, М. П. Катанчич и И. Кукулевич-Сакцинский. В конце концов оно было точным образом установлено Т. Моммзеном и опубликовано в собрании Corpus Inscriptionum Latinarum в 1873 году. Археологический музей Загреба впоследствии начал первые раскопки в Шчитаржево, в результате которых были найдены многочисленные артефакты римской эпохи, покоившиеся на глубине около 1 метра. Сотрудники музея возвращались на место раскопок для дальнейшего исследования местности в период между 1969 и 1980 гг. С 1981 года они также провели анализ сада у церковного прихода в центре поселения. Были найдены следы улицы, канализационная система, различные здания, городские стены и некрополь. В 1994 году в центре поселения был построен археологический парк.
rdf:langString Андаутонія — римське поселення, яке було розташоване на південному березі річки Сава, недалеко від сучасного села Щитар'єво на південному сході від міста Загреб (Хорватія). Андаутонія перебувала на території римської провінції Паннонії, на римській дорозі, що сполучала міста Поетовія (сучасний Птуй) і Сісція (Сисак). Назва «Андавтонія» згадується в працях античного географа Птолемея, а «Давтонія» згадується в Ітинерарії Антоніна. Дорога пролягала між Андавтонією і Поетовією через Піррі і Аквавіва на північ і через Сісцію на південь. Поселення існувало між I і IV століттями, після чого воно, як вважають, було знищено під час Великого переселення народів. У сучасну епоху ім'я поселення вперше було виявлено на кам'яній скрижалі в районі Стенєвець у 1758 році. 1768 року було знайдено ще одну скрижаль із цією назвою в Щитар'єво. Протягом XIX століття кам'яні і цегляні матеріали античних часів, які все ще могли бути знайдені в цих місцевостях, були здебільшого вилучені і повторно використані у будівництві нових будівель; тим самим на поверхні землі були знищені сліди існування поселення. Місцезнаходження Андаутоніі було предметом суперечок різних картографів і істориків: свої версії висували в тому числі Х. Г. Рейгард, Ж.-Б. Б. де Анвіль, Б. А. Крчелич , М. П. Катанчич і І. Кукулевич-Сакцинський. Зрештою, його точно встановив Т. Моммзен і опубліковано у збірнику Corpus Inscriptionum Latinarum у 1873 році. Археологічний музей Загреба згодом почав перші розкопки в Щитар'єво, в результаті яких були знайдені численні артефакти римської епохи, що покоїлися на глибині близько 1 метра. Співробітники музею поверталися на місце розкопок для подальшого дослідження місцевості в період між 1969 і 1980 р. З 1981 року вони також провели аналіз заднього двору будинку церковної парафії в нинішньому центрі населеного пункту. Були знайдені сліди вулиці, каналізаційна система, різні будівлі, міські стіни і некрополь. У 1994 році в центрі поселення був побудований археологічний парк.
xsd:integer 1883
rdf:langString yes
xsd:nonNegativeInteger 6269
<Geometry> POINT(16.116861343384 45.773555755615)

data from the linked data cloud